20-03-2017 14:31, Maximuss
Регион: скрыт
Банк не бачить - ВМД нед╕йсна

Доброго дня!
Два м╕сяця назад зробили експортну декларац╕ю нед╕йсною (товар не по╖хав).
Банк каже, що бачить ВМД, але не бачить, що вона нед╕йсна.
Думаю подати заяву на митницю, але не може зрозум╕ти, що мен╕ митники повинн╕ надати.
В╕дпов╕дно до постанови 450
40. П╕сля визнання митно╖ декларац╕╖ нед╕йсною товари, задекларован╕ в ц╕й митн╕й декларац╕╖, вважаються такими, що не були випущен╕ в заявлений митний режим.

Пов╕домлення про визнання нед╕йсною митно╖ декларац╕╖ на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа засв╕дчу╓ться електронним цифровим п╕дписом посадово╖ особи митного органу, що його оформила, вноситься ц╕╓ю посадовою особою до локальних баз даних митного органу ╕ ╢дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи митних орган╕в Укра╖ни та переда╓ться спец╕ал╕зованим митним органом до в╕дпов╕дного органу державно╖ податково╖ служби зг╕дно з пунктом 32 цього Положення.

   Верховная Рада Украины приняла во втором чтении закон, отменяющий обязательное использование печатей субъектами хозяйствования

   Верховная Рада Украины сегодня, 23 марта, во втором чтении приняла закон о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно использования печатей юридическими лицами и физическими лицами - предпринимателями, передает корреспондент LIGA.net.

   За принятие соответствующего законопроекта проголосовали 226 народных депутатов.

   Законопроектом предлагалось исключить из законодательства требования об обязательном использовании печатей, независимо от их наличия у субъектов хозяйствования, а также возможность признания документа недействительным в связи с отсутствием оттиска печати.

   Исключается необходимость использования печатей во взаимоотношениях субъектов хозяйствования с государственными органами и органами местного самоуправления и устанавливается административная ответственность за вымогательство государственным органом или органом местного самоуправления наличии оттиска печати на официальном документе.

   Согласно закону, субъект хозяйствования имеет право использовать в своей деятельности печать, но ее использование не является обязательным. Наличие или отсутствие оттиска печати предприятия на документе не создает юридических последствий.

   Читайте также: Опубликован список отмененных актов, мешавших бизнесу

   Копия документа, поданного субъектом хозяйствования в орган государственной власти или местного самоуправления, считается заверенной, если на такой копии проставлена подпись уполномоченного лица субъекта хозяйствования или личная подпись физического лица - предпринимателя. Орган государственной власти или местного самоуправления не вправе требовать нотариального заверения подлинности копии документа, если такое требование не установлено законом.

   Закон также устанавливает, что изготовление, продажа или приобретение печатей осуществляется без получения каких-либо документов разрешительного характера.

Информационное Агентство Л╤ГАБ╕знес╤нформ

      Що робити, коли певний товар прода╓ться в набор╕ чи комплект╕. У податков╕й накладн╕й потр╕бно вказати код УКТ ЗЕД кожного окремого елементу набору чи комплекту?

      Якщо платник податк╕в стика╓ться з под╕бним запитанням, податк╕вц╕ радять у податкових накладних на постачання таких товар╕в повн╕стю розписувати ╖х номенклатуру та вказувати коди УКТ ЗЕД кожного елементу.

      Для п╕дакцизних товар╕в в╕дпов╕дно вказу╓ться 10-значний код, для вс╕х ╕нших – не менше 4-х знак╕в. Проте, такий порядок д╕й актуальний лише у тому випадку, коли п╕дпри╓мство придбало дек╕лька найменувань товар╕в ╕ просто об’╓днало ╖х в комплект без додатково╖ обробки чи переробки. Наведемо приклад для кращого розум╕ння.

      П╕дпри╓мство закупило мон╕тори, системн╕ блоки, клав╕атури, комп’ютерн╕ мишки та ╕нш╕ необх╕дн╕ комплектуюч╕.

      Вс╕ ц╕ групи товар╕ вони закупили окремо, але продають ╖х у комплекту як готовий комп’ютер.

      Функц╕онал ╕ призначення кожно╖ товарно╖ позиц╕╖ не зм╕нився, просто тепер все це прода╓ться в одному зручному набор╕.

      Жодних д╕й з обробки чи переробки не виконувалося. Саме тому, у податков╕й накладн╕й потр╕бно поелементно розписати кожний з код╕в.

      Номенклатура, вказана у податков╕й накладн╕й обов'язково ма╓ в╕дпов╕дати т╕й, що вказана у первинних документах.

      Якщо комп’ютер купувався поелементно, то нав╕ть у набор╕ в╕н ма╓ продаватися поелементно, коли кожна позиц╕я ма╓ власну ц╕ну.

      А тепер пропону╓мо розглянути приклад ╕з виключенням.

      П╕дпри╓мство прода╓ меблевий комплект. Його окрем╕ елементи не виокремлюються певною ц╕ною, а складов╕ комплекту були в╕дпов╕дно оброблен╕, встановлен╕ чи перероблен╕. У такому випадку, у податков╕й накладн╕й вказу╓ться код УКТ ЗЕД саме меблевого набору (з його загальною ц╕ною), а не окремих його частин.

      П╕дпри╓мство займа╓ться поставкою програмного забезпечення для комп’ютер╕в.

      Який код УКТ ЗЕД необх╕дно вказувати?

      В╕дпов╕дно до Наказу М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в Укра╖ни в╕д 07.10.2017 № 536, програмне забезпечення та комп’ютерн╕ програми не мають певного коду УКТ ЗЕД ╕ ╖х сл╕д розглядати не як товар, а як надання послуг.

      До внесення зм╕н до форми податково╖ накладно╖, код в╕дпов╕дно╖ послуги не потр╕бно зазначати. Однак, якщо програма поставля╓ться на матер╕альних нос╕ях ╕ в первинних документах вони вказан╕, то ╕ у податков╕й накладн╕й потр╕бно в╕добразити код УКТ ЗЕД нос╕я ╕нформац╕╖.

      Рекламне агентство виготовля╓ пол╕граф╕чну продукц╕ю, а друкарня зд╕йсню╓ власне друк продукц╕╖. Друкарня займа╓ться поставкою послуг чи продукц╕╖?

      Якщо дизайн та розробка макет╕в пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖ зд╕йсню╓ться рекламним агентством, то по факту виготовленням пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖ займа╓ться саме рекламне агентство. Друкарня у свою чергу лише нада╓ послуги друку.

      Виключенням можна вважати випадки, коли друкарня займа╓ться розробкою дизайну та макет╕в пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖. У першому ж випадку, друкарня лише нада╓ послуги тиражування пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖.

      П╕дпри╓мство за договором п╕дряду виготовля╓ на замовлення мебл╕. Який код УКТ ЗЕД – товар╕в чи послуг – потр╕бно вказувати в податков╕й накладн╕й?

      Перш за все у цьому випадку догов╕р п╕дряду ╓ зм╕шаним договором. Чому?

      Тому що виконавець викону╓ певну роботу ╕ поставля╓ замовнику певн╕ матер╕альн╕ ц╕нност╕, що у свою чергу ╓ готовою продукц╕╓ю. Якщо мебл╕ виготовляються ╕з матер╕ал╕в замовника – п╕дпри╓мство нада╓ послуги (викону╓ роботу), якщо матер╕али належать виробнику – п╕дпри╓мство постача╓ товари.

       Отже, якщо матер╕али належать замовнику – п╕дпри╓мство у податков╕й накладн╕й вказу╓ код надано╖ послуги. Якщо матер╕али належать виробнику – вказу╓ться код УКТ ЗЕД готово╖ продукц╕╖.

      Який код УКТ ЗЕД потр╕бно вказати на подарунковий сертиф╕кат, що прода╓ться покупцев╕?

      Суть операц╕╖ з передач╕ чи продажу подарункового сертиф╕ката поляга╓ в оформленн╕ передплати за певний товар чи послугу, але не в придбанн╕ самого подарункового сертиф╕кату.

      В певних ситуац╕ях неможливо передбачити, який саме товар чи послугу придба╓ покупець за допомогою подарункового сертиф╕кату. Тому у цьому випадку код УКТ ЗЕД вибира╓ться просто навмання з перел╕ку тих товар╕в чи послуг, як╕ можливо придбати за цим сертиф╕катом.

      П╕сля того, як покупець зд╕йснить покупку за сертиф╕катом, потр╕бно буде просто зробити розрахунок коригування до податково╖ накладно╖ ╕ вказати обраний покупцем код УКТ ЗЕД товару чи послуги.

      Який код УКТ ЗЕД потр╕бно вказувати у податкових накладних, що складають на постачання комунальних послуг ╖х л╕цензованими постачальниками?

      В╕дпов╕дно до п╕дпункту 14.1.191 Податкового кодексу Укра╖ни, комунальн╕ послуги, а саме – теплова, електрична енерг╕я, пара, газ, пов╕тря, вода належать до товар╕в.

      Однак в УКТ ЗЕД ╓ коди т╕льки для електроенерг╕╖ – 2716 00 00 00 (зверн╕ть увагу, що плата за перет╕кання реактивно╖ енерг╕╖ ╓ платою за послуги, а не товари) та газу – 2711 21 00 00.

      Теплова енерг╕я, водопостачання ╕ водов╕дведення, пара ╕ ╕нш╕ товари не мають код╕в УКТ ЗЕД. В╕дпов╕дно, постачальники комунальних послуг мають вказувати у податкових накладних саме коди послуг, а не коди товар╕в за УКТ ЗЕД.


Головбух 24

      Близько п╕вроку тому я вже наводив тут сво╖ (можливо ╕ надм╕рно) критичн╕ роздуми щодо ╕де╖ максимального перенесення митного оформлення на кордон, ╕ зменшення рол╕ "внутр╕шн╕х" митниць.

      У дано╖ ╕де╖, як ╕ у будь-яко╖ ╕ншо╖, ╓ сво╖ плюси та м╕нуси. Не приховую, що велика частина мого тод╕шнього скепсису була пов'язана саме з тим, що (за дивним сп╕впад╕нням) у той пер╕од ╕дея перенесення оформлення на кордон активно лоб╕ювалася у мед╕а структурами, наближеними до од╕озного укра╖нського б╕знесмена Ореста Ф╕рманюка.

      Пройшов деякий час. Спец╕ально орган╕зован╕ "кругл╕ столи" та "вкиди" у мас мед╕а на цю тему з боку спец╕ально навченого ГО "Митний контроль" вщухли. Але ╕дея, як виявля╓ться, жива.

      Скорочення п╕дрозд╕л╕в митного оформлення у внутр╕шн╕х митницях кер╕вництво держави втюху╓ нашим ╕ноземним кредиторам п╕д виглядом «митно╖ реформи». У р╕зних верс╕ях текст╕в Меморандуму з МВФ 2017 року ф╕гуру╓ «зменшення щонайменше втрич╕ внутр╕шн╕х пункт╕в митного оформлення впродовж 2017 року».

      Остаточна верс╕я Меморандуму з МВФ дос╕ не оприлюднена. Але зда╓ться, що його кулуарна реал╕зац╕я (в частин╕ перенесення митного оформлення на кордони та зменшення м╕сць митного оформлення всередин╕ кра╖ни) вже почалася. Недарма наш Прем’╓р нещодавно публ╕чно ляпнув: «Ми забезпечимо реформування митниц╕. Ми л╕кв╕ду╓мо неефективн╕ митниц╕». (Я не адепт теор╕й змови, але вигляда╓ досить лог╕чно).

      Але ж святе м╕сце пусто не бува╓. Природа не терпить порожнеч╕. Зам╕сть л╕кв╕дованих внутр╕шн╕х ПМО ма╓ бути посилена прикордонна складова у пунктах пропуску через митний кордон. Тож 22.02.2017 в Укра╖н╕ було заре╓стровано державне п╕дпри╓мство ДФС ╕з романтичною назвою "По розбудов╕ та обслуговуванню державного кордону" (скорочена назва – Укркордонсерв╕с, ╢ДРПОУ 41167393).

      В╕дпов╕дно до статутних документ╕в, новостворене ДП може займатися вс╕м п╕дряд – в╕д «╕ншо╖ допом╕жно╖ д╕яльност╕ у сфер╕ транспорту» (тобто держава може надавати послуги митного брокера), до «орган╕зац╕╖ буд╕вництва буд╕вель» (а саме, пункт╕в пропуску та ╕нших об’╓кт╕в митно╖ ╕нфраструктури). На мою думку, нараз╕ ма╓мо чергову спробу держави в особ╕ ДФС не т╕льки регулювати, але ╕ безпосередньо втрутитися у економ╕чну конкуренц╕ю у сфер╕ лог╕стичних послуг.

      На цьому етап╕ важко однозначно сказати, зрада це чи перемога. З одного боку, я завжди виступав прихильником створення державно╖ митно╖ ╕нфраструктури. Бо це ненормально, коли 99% м╕сць прибуття належить приватним особам (часто-густо – ол╕гархам або б╕знесменам з не досить кришталево чистою репутац╕╓ю) А митниця ╕ ╕нш╕ держоргани у ПМО знаходяться у приймах у приватного власника. При цьому, для того, щоб виконати обов’язок перед державою в частин╕ пред’явлення товар╕в митниц╕, б╕знес мусить кожного платити приватному терм╕налу за п╕дйом шлагбаума.

      З ╕ншого боку, з урахуванням ╕снуючих правових реал╕й та недосконалого правового регулювання, я не в╕рю у державно-приватне партнерство (адже новостворене ДП для реал╕зац╕╖ сво╖х проект╕в ма╓ наймати приватних субп╕дрядник╕в).

      У найближчих наших сус╕д╕в ╓ досв╕д ╕снування под╕бних державно-лог╕стичних монстр╕в. Так, наприклад, у б╕лорус╕в ╓ Б╓лтаможсерв╕с. У москал╕в – ФГУП Ростек (митний брокер - монопол╕ст) та нещодавно л╕кв╕дована Росгран╕ца. Достатньо загуглити назви вс╕х цих п╕дпри╓мств, для того щоб зрозум╕ти – у ╖х д╕яльност╕ мали м╕сце сутт╓в╕ корупц╕йн╕ прояви. Щоправда, у тих же грузин╕в ╓ «юридична особа публ╕чного права з надання послуг Департаменту митного оформлення» у державних Зонах митного контролю. Про грузинську корупц╕ю у ц╕й сфер╕ не чув..

      Та досить згадати ╕ наш╕ попередн╕ нереал╕зован╕ спроби створити державного монопол╕ста – наприклад твор╕ння час╕в Хорошковського - ДП «Укра╖нський вантажний комплекс». ╤дея "набр╕ол╕нено╖ ╕стоти" була ген╕ально простою – монопол╕зувати послуги з митного оформлення та взяти п╕д контроль ц╕кав╕ вантажопотоки.

      П╕дсумовуючи, хочу висловити думку - як╕сна публ╕чна лог╕стична (╕ митна зокрема) ╕нфраструктура потр╕бна нашому сусп╕льству. Проте якщо ж держава почне (нехай ╕ легально) заробляти на в╕дкритт╕ прикордонного шлагбауму, а також допомагати правильним пацанам у розпилюванн╕ бюджетних та грантових грошей п╕д соусом «розбудови кордону» - то д╕ла ╕з цього не буде!

      Недарма першим КВЕДом новоствореного ДП «Укркордонсерв╕с» зазначено «виробництво сухар╕в ╕ сухого печива». Як то кажуть, «Как вы яхту назовете….»

      П.В.

- Я считаю, что ты не права.
- А ты рисковый!

Туалетную бумагу можно заменить газетой, газету планшетом, но лучше всё-таки туалетная бумага.