╢ одна р╕ч, яку я давно мав сказати, але все н╕як не м╕г добрати часу. Що ж, нехай це буде тепер – в╕дновлюючи роботу цього плоту – хочу вказати вголос, ч╕тко й ясно:

Я поважаю Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка. ╤ я вдячний В╕ктору Ющенку за т╕ добр╕ реч╕, що в╕н зробив.

Нин╕ це – найважлив╕ша р╕ч, яку я маю сказати. Хочу сказати це саме зараз: коли багато хто в╕двернувся в╕д нього, ба й б╕льше – коли декотр╕ колишн╕ попл╕чники в╕дверто обпльовують Ющенка, коли вважа╓ться “нормальним” облаяти й принизити цю людину, коли бютовщин╕вськ╕ боти скажен╕ють при сам╕й уже згадц╕ цього пр╕звища – я маю це сказати ╕ я це кажу: я поважаю Ющенка ╕ я вдячний йому.

Мабуть, я мав сказати це ран╕ше. Але коли? У 2005 чи 2006 я ще дуже мало розум╕в, що в╕дбува╓ться. Якесь – ╕ то вкрай розпачливе – розум╕ння почало з’являтися доп╕ру в╕д весни 2007 – коли дурепало Тимошенко просрало програло Ки╖вськ╕ вибори – ╕ то кому? см╕х ╕ гр╕х – Льон╕ Космосу Леон╕ду Черновецькому. Пот╕м була мовчанка т╕╓╖ скажено╖ поган╕ Тимошенко як реякц╕я на агрес╕ю Москви проти Груз╕╖, ╕ в╕дтак усе почало ставати на сво╖ м╕сця. На жаль, зап╕зно й дуже повол╕.

Усе прояснилось остаточно 2009 – разом ╕з укладанням злочинних газових угод стало ясно, що Тимошенко вчинила державну зраду, й питання кого п╕дтримувати, звичайно, вже не стояло. Безумовно, правий був Ющенко, але водночас виходило якось так, що п╕дтримувати його вже й якось н╕ до чого – шанс╕в виграти президентськ╕ вибори в╕н не мав. Окр╕м того, то ще й для мене такий важкий час був – т╕ 2009 й 2010 роки, що було не до Ющенка…

Найстрах╕тлив╕ше в ус╕х цих под╕ях те, що пройдисв╕тц╕ Тимошенко якимось чином – попри ╖╖ вскажен╕лу зрадлив╕сть, брехлив╕сть, злочинн╕сть та й зрештою просто дур╕сть – таки вдалося переманити на св╕й б╕к майже весь електорат Ющенка 2004 року – за виключенням якихось 9%. Як можна було пром╕няти шахрайську шибзд╕чку Тимошенко (Гр╕гян-Кап╕тельман) на справжнього патр╕ота Укра╖ни Ющенко? Як?! Справд╕ надзвичайно ц╕кавий предмет – досл╕джень на цю тему зустр╕чати мен╕ не доводилось, а хот╕лося б почитати – але тут, мабуть, як завжди – доки сам не напишеш, н╕хто за тебе не напише.

А от що можна й сл╕д сказати зараз, це те, що таким сво╖м голосуванням колись помаранчевий електорат виявив свою не жахливу нав╕ть, а якусь просто таки пекельну невдячн╕сть. Страшна невдячн╕сть, непрощенна – ╕ тим виявився той укра╖нський народ не лише вартим тих покидьк╕в, яких йому п╕дсовували – неважливо, чи то злод╕йка Тимошенко чи то дв╕ч╕ судимий Янукович – а й б╕льше того, готу╓ той одур╕лий народ соб╕ страшне майбутн╓. Страшний гр╕х, ╕ страшною ма╓ бути кара.

Адже хто тоб╕ буде робити добре, коли на добр╕ справи ти в╕дпов╕си злом? Але невдячний народ, ╕ в╕дпов╕да╓ чорною невдячн╕стю на добро, що зробив для них Ющенко. То хто ж п╕сля того робитиме добро таким хамам? Не будуть. ╤ правильно – бо нема для кого. Не варт╕.

Адже дякувати Ющенку ╓ за що, ╕ таких речей ой як немало!

За що сл╕д подякувати Президенту Ющенко

Згадаймо самий нав╕ть Майдан – вже не кажучи про д╕яльн╕сть Ющенка до 2004 року, яка також несла багато позитиву для Укра╖ни – але згадаймо принаймн╕ хоч сам Майдан ╕ те, що (неправильно) називали “Помаранчевою революц╕╓ю”. Яким було основне гасло? Не “Свободу не спинити!” ╕ нав╕ть не “Разом нас багато, нас не подолати!” ╕ вже погот╕в не “Сх╕д ╕ Зах╕д разом!”. Основне гасло було “Ю-щен-ко”. ╤ коли ти ╖деш ескалатором на Хрещатику й дв╕ смуги – вгору й униз – ╕ з низу до гори – без перерви скандують – Ю-щен-ко! – то таки варто було побачити ╕ почути.

╤ що, був би то Майдан без Ющенка? Та н╕коли в житт╕! Просто би сид╕ли п╕д тим Януковичем, т╕льки не з 2010, а в╕дразу в╕д 2004 року. ╤ н╕чого б н╕як╕ н╕ Тимошенк╕ (зна╓те чому не скандували “Ти-мо-шен-ко”? Бо виходить “Ти-мо-шен-н╕к”), н╕ Мороз, н╕хто. Та за одне це вже заслугову╓ Ющенко на шану й повагу. Але ж н╕! Ще чогось браку╓…

Так ╕ зробив Ющенко набагато б╕льше! От по пунктах:

• утвердження демократ╕╖ й сам╕ вибори 2004 року, ╕ парламентськ╕ вибори й вибори Президента 2010 року проведен╕ демократично. Нав╕ть близько не пор╕вня╓ш з тим фальсиф╕кац╕йним шабашем, який ко╖ться з разу в раз у тих таки москал╕в, не кажучи вже про Б╕лорусь
• голодомор визнано геноцидом, проведено суд ╕ назван╕ по╕менно злочинц╕
• заходи з п╕дтримки укра╖нсько╖ мови – дубляж ф╕льм╕в, ╕спити у ВНЗ, в асп╕рантуру на укра╖нськ╕й мов╕
• повернення ╕сторично╖ пам’ят╕ – створено Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕, в╕дроджено Батурин, Чигирин. Сюди можна в╕днести й надання звань Героя Укра╖ни не т╕льки Стусу й ╤васюку (яким це звання чомусь “залишили”), а Шухевичу й Бандер╕

А ще окр╕м того – скорочено терм╕н служби в арм╕╖ до одного року – це було ╕ це важливо, а ще свобода слова, а ще м╕жнародний авторитет, якого набула Укра╖на внасл╕док Помаранчево╖ революц╕╖ – отже внасл╕док д╕яльности Ющенка! А ще виплати при народженн╕ дитини. Невже все забули?!

А ще повторний продаж “Кривор╕жстал╕”, а ще робота по вступу в НАТО, ╕ п╕дготовка до ╕нтеграц╕╖ в Европейський союз, ╕ вступ у СОТ! Та наск╕льки ж це треба бути невдячною поганю, щоби все це забути?

А ось ╕ще:

• Ющенко розпов╕в про сво╖ досягнення читачам «Комсомолки»
• Плюси президентства В╕ктора Ющенка

Далеб╕, Ющенко – людина г╕дна поваги й сл╕в вдячности. ╤ нав╕ть не для Ющенка це потр╕бно, а для вас самих, щоби була мотивац╕я у людини, яке хоче зробити щось добре – таки зробити це, не побоюючись, що в╕дпов╕ддю будуть плювки в спину, як не в обличчя.

╤ звичайно, я не ╕деал╕зую Ющенка. В╕н – жива людина, а не янгол во плот╕, який якимось дивом потрапив до нас на гр╕шну Землю. ╢ у мене на його адресу й певн╕ закиди, найб╕льший серед яких те, що н╕чого ж в╕н н╕ц не пояснював, не розмовляв ╕з народом чесно й в╕дверто, а тому правда про под╕╖ тих рок╕в стала очевидною надто п╕зно.

Але будьте вдячними – не для когось, для себе будьте вдячними. Просто для того, щоби дати гарант╕╖ людям, що прийдуть п╕сля Ющенка, в тому, що на ╖хн╓ добро невдячна свинота не в╕дпов╕сть злом.

Просто скаж╕ть, дякую вам, пане Ющенко, за Майдан ╕ за над╕╖, за те, що ви зробили, й за те, чого не встигли, але дасть бог сил – зробите. З того почина╓ться одужання.

Дякую за увагу.

Додати коментар

Не часто заходжу на Укра╖нську брехню правду, але не так давно таки потрапив: перейшов  за чи╖мось покликом ╕з Фейсбука на допис Володимира Фесенка “Чи може опозиц╕я виграти парламентськ╕ вибори?”. Ц╕каво мен╕ стало й насправд╕: як таке диво могло би статися?

Сам Фесенко – автор не те щоби поганий, але якийсь дуже популярний – не просто популярний, а популярно-популярний, так би мовити, популярний у квадрат╕. Тому чекати не якусь глибину чи одкровення в його дописах не доводиться.

З иншого боку, н╕би й казати як╕сь в╕дверт╕ дурниц╕ йому також не властиво. Так, скаж╕мо, вульгарно-дурних штамп╕в (як╕ присутн╕ в коментарях до того допису) на кшталт

• “а… що там п╕драховувати! Однаково все сфальсиф╕кують!” або
• “да ти чьо, в╓р╕шь рейтингам?!” (з виразом граничного презирства)

в╕д нього все ж таки не чека╓ш.

Ц╕лком допущеною ╓ й методика автора: в╕н спира╓ться на дан╕ к╕лькох опит╕в, усередню╓ ╖х, пот╕м правом╕рним чином перерахову╓ й таким чином д╕ста╓ прогноз результату вибор╕в до Верховно╖ Ради, на основ╕ якого п╕драхову╓ к╕льк╕сть депутатських мандат╕в, що може здобути “опозиц╕я” по пропорц╕йн╕й (парт╕йн╕й) частин╕ вибор╕в.  К╕льк╕сть же депутат╕в в╕д “опозиц╕╖” по мажоритарн╕й систем╕ Фесенко оц╕ню╓ на основ╕ к╕лькох правдопод╕бних припущень, спираючись при цьому на ╕сторичн╕ дан╕. Загалом ╕з автором можна було б погодитись, якби не одне велике АЛЕ.

А саме, його допис ма╓ один, але, сказати б, фундаментальний ╜андж, який низводить всю фесенкову роботу на р╕вень пустопорожнього простор╕кування – ╕ це в кращому раз╕, бо в г╕ршому – то р╕вень лохотрону.

Читати дал╕ »

Читаю, читаю, читаю… Б╕льше читаю н╕ж працюю – тому ф╕нанси сп╕вають романси, а я все читаю.

Але инод╕ от справд╕ трапля╓ться щось таке ц╕каве, що мусиш в╕дкинути вс╕ роботи – наск╕льки то можливо – ╕ таки почитати. Найкраще я добираю сюди, в рубрику Ч╕то гвр╕то.

А от тепер знайшов нове але дуже ц╕каве видання – Argumentua – найц╕кав╕ше з того, що я там знайшов, нижче:

• Леонид Кучма начал охоту на Владимира Путина хот╕лося б в╕рити. Бо ск╕льки ж може тривати цей безк╕нечний Гонгаздегейт?
• Парламентские выборы в Украине: Россия постарается выбрать за нас? Ц╕кавий сценар╕й майбутн╕х парламентських вибор╕в з пров╕дною роллю Москви.
• Очень поучительная смерть. Убийству Евгения Кушнарева – 5 лет Верс╕я загибел╕ Кушнарьова, яка виклада╓ться в цьому допис╕ – непол╕тична – просто под╕л майна неб╕жчика, який необережно “в╕дкрився зл╕ва”…
• Лихо в Укра╖н╕ в╕д того, що ми живемо в сучасному св╕т╕, а кадри у влад╕ – стар╕ {клятий жид Розенфельд про укра╖нське лихо… Що в╕н там може знати про укра╖нське лихо?} н╕, насправд╕ правильний допис.
• Судья-«колядник» Зварич: как стать украинским судьей. Протоколы допросов О, це про те, як вигляда╓ судова система Укра╖ни з середини. Звичайно, якби добре потягли за Зварича, можна було б посадити мабуть половину судд╕в. Але замовлення на Зварича, треба так розум╕ти, було локальне…
• Дмитрий Гордон и его «стая»: аферисты поименно. ФОТО Прел╓стно, це просто прелестно. Неймов╕рно чар╕вна особа Дмитро Гордон як кер╕вник шахрайсько╖ мереж╕.
• Следствие без предела. Украинский СИЗО как рудимент ГУЛАГа (ДОКУМЕНТЫ) Ну то так, для ознайомлення.
• ГУЛАГ, Долина Смерти – обвинение СССР в опытах над людьми. ФОТО А ви гадали, що т╕льки г╕тлер╕вц╕ робили досл╕ди над живими людьми? Аби часом. Комуно-фашисти в╕д просто фашист╕в не в╕дстають – а часто й випереджають.
• Киллер Дикаев работал на высшее руководство милиции Украины. «Оборотни» в МВД – разведка России? Трошки поясню╓, наск╕льки укра╖нська державна система нашпигована агентами Москви. Як т╕льки ця держава ╕сну╓? Ран╕ше я би подумав, що така залежн╕сть просто несум╕сна з життям.
• Россия ведет подрывную деятельность в отношении Украины В продовження теми ╕нф╕кованости Укра╖ни московськими впливами.

На й, на закуску, я зазвичай добираю щось не з╕ св╕ту пол╕тики. На цей раз:

• ОАО "НПО Энергомаш" о том, как мы ходили туда гулять пять ночей к ряду.

Це розпов╕дь – з великою-великою к╕льк╕стю фоток – про, сказати б, “самод╕яльну екскурс╕ю” на дуже ц╕кавий об’╓кт, який, як виявилося, н╕ким не охороня╓ться. То випробувальний стенд для реактивних двигун╕в. Справд╕ захоплива мандр╕вка – ╕ в╕дходити в╕д мон╕тора н╕куди не треба.

На от, не минуло й року як виходить у св╕т друга сер╕я анекдот╕в. Зустр╕чайте! (Перша сер╕я тут.)

Колись жартували, що найкоротший анекдот про Януковича — “Янукович —президент”. Пам’ята╓те? Так ото ж — а тепер не см╕шно. ╤ щось нав╕ть в╕дчува╓ моя ╕нту╖ц╕я (що таке ╕нту╖ц╕я? то здатн╕сть голови зрозум╕ти, що в╕дчува╓ срака) то от таки в╕дчува╓ моя ╕нту╖ц╕я, що той дурний сер╕ял п╕д назвою “Янукович ╕ камарилья” доведеться нам дивитися аби не до 2020 року.

╤ ╓ за що — заслужили: бо хот╕ли за оскажен╕ло дурну Тимошенку голосувати — то хот╕ть ╕ Януковича на соб╕ возити. Все. Мораль завершена. Тепер — анекдоти.

╢диний спос╕б

Питання до в╕рменського рад╕о:
— Як укра╖нська влада може побороти корупц╕ю?
— Лише з допомогою су╖циду.
(З ФУПу.)

Палке бажання

У секс-шоп заходить д╕док ╕ зверта╓ться до продавщиц╕:
— Доцю, я незадоволений сво╓ю пенс╕╓ю, покращенням уже сьогодн╕, насл╕дками перемовин ╕з Москвою…
— На й що, д╕дуню? Ми ж то чим вам можемо допомогти?
— А ви ма╓те надувного Януковича?

Монстр

Азаров купив рос╕йсько-укра╖нський словник ╕ вивчив рос╕йсько-укра╖нську мову.

Розлякав

Янукович на м╕тингу в Сумах не знаючи, що м╕крофон був включений, запитав «Чого так мало бидла з╕бралося?» Через 3 хв. площа спорожн╕ла…
(Поцуплено з http://ukrbash.org/best .)

По заслугах

Магазин, черга, розмова продавця з покупцем:
— …
— Спас╕бо
— "Спас╕бо" — жителям Донбаса, а мен╕ — “дякую”.

"Укра╖нський прорив!" (с) Тимошенко

Новина: "Ф╕зики виявили частку, що руха╓ться швидше за св╕тло".
Коментар: "Це швидк╕сть, ╕з якою Яник обкрада╓ кра╖ну!".

Як побороти корупц╕ю

Чолов╕к заходить у крамницю сувен╕р╕в. Бачить маленьку бронзову ф╕гурку кота. На ц╕ннику написано: "к╕т — 1000 гривень, його ╕стор╕я — 10 000 гривень." 
— Я можу купити кота без ╕стор╕╖? — пита╓ в╕н продавця. 
— Звичайно, — в╕дпов╕да╓ продавець, — але за ╕стор╕╓ю ви однаково повернетесь. 
Чолов╕к купу╓ маленького бронзового кота й ╕де м╕стом. Раптом в╕н пом╕ча╓, що сл╕д за ним спочатку йде один к╕т, пот╕м другий, пот╕м ще. За якийсь час за ним уже йдуть тисяч╕ кот╕в. Нажаханий чолов╕к почина╓ т╕кати. Коти не в╕дстають. Тод╕ в╕н розмаху╓ться й жбурля╓ маленьку бронзову ф╕гурку кота в р╕чку. Ус╕ коти, що доти б╕гли за чолов╕ком, тут таки стрибають у воду всл╕д за статуеткою й тонуть. 
Чолов╕к ╕де назад, у ту ж таки крамницю сувен╕р╕в. 
— Я ж вас попереджав, що ви повернетесь за ╕стор╕╓ю, — каже до нього продавець. 
— К чорту ╕стор╕ю! — в╕дпов╕да╓ чолов╕к. — Ви ма╓те з т╕╓ю ж ╕стор╕╓ю, але маленького бронзового Чечетова?

От так╕ справи, малята. Що, трохи дошкуля╓ почуття меншовартости? Ну, то можете почитати анекдоти про москал╕в. Або просто — вибирайте сам╕.

(Дал╕ буде)