Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
←  Предыдущая тема Все темы Следующая тема →
АДМИН1.UA.16.04.40 пишет:

УКРАIНСЬКА МОВА (друзьям в РФ)

 

--

УРОКИ  УКРАИНСКОГО

(начальные сведения друзьям в России

--

САМОУЧИТЕЛЬ 

  УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА 

 (Ю.А.Исиченко, В.С.Калашник,А.А.Свашенко)    Киiв, "ВИЩА ШКОЛА", 1993)

         ---

          ПРЕДИСЛОВИЕ

    Самоучитель рассчитан на широкий круг читателей, прежде всего для тех, кто, владея русским языком, желает изучать украинский язык самостоятельно. 25.12.2014  http://translate.meta.ua/ru/переводчик/украинский/русский/                Навіщо це усе?  -- Для користі справи...              Ще одно дитя соціально-політичного обману і зомбування Гнутиным              Гнутиным                                                           
    УКРАИНСКИЙ АЛФАВИТ

    Буквы Звуки      Звуковое соотвествие     в рус.яз

.   -----------------------------------------------------------------------------

   Аа       [a] [a]   Бб [б] [б]   Вв [в] [в]   Гг [г] [h]   Гг [г] [г]   Дд [д] [д]   Ее [е] [э]   

Єє  [е] после мяг.согл.[э] после мягк.согл.;

[je]   [jэ]    Жж [ж] [ж]   Зз  [з] [з]   Ии [и] ср. между [и] и [ы]   Ii [i] [и]   Iї [ji][jи]    Йй  [j]                                   [j]   Кк   [к]  

Лл  Мм  Нн  Оо  Пп  Рр  Сс  Тт  Уу  Фф  Хх  Цц  Чч  Шш  Щщ  ь  -  все буквы произносятся как в рус.яз. 

    Юю          [у] после мягк.согл.; [у]  после мягк.согл.       [jу]        [jу] 

    Яя           [а] после мягк.согл.; [a] после мягк.согл.                         [jа]                           [jа]       В звуковой системе укр.яз. имеются аффрикативные согласные [дж] и [дз].        В укр.яз., кроме алфавита, используются на письме знаки апострофа (') и ударения (`).

        -- 

     УРОК № 1. АЭРОПОРТ.

         До аеропорту Оксана Терентіївна з невісткою Галиною та онуком Сергієм приїхали дуже рано. Маша, донька найменшого бабцусиного сина, який працював у Сибіру, мала прилетіти о 8(восьмій) годині.

          Дізнавшись у довідковому бюро, що літак із Чити не спізнюється, О.Т.,Галина і Сергій пішли до залу чекання... Але бабусі не сиділося спокійно:  вона не бачила Маші цілий рік і дуже скучила за онукою.

         Як тільки з репродуктора долинав \долетал\ голос диктора, що повідомляв про виліт чи приліт якогось літака, бабуся Оксана насторужавалася і не давала своїм сказати жодного слова.

         А голос із гучномовця лунав дуже часто. Одних пасажирів запрошували пройти на реєстрацію, інших попереджали про затримку рейсу через нельотну погоду. Диктор повідомляв, де знаходиться камера схову, в яких касах можна придбати квитки, як пройти до кімнати мтері і дитини.

         Стрілка годинника наблизилась до восьмої. Нарешті оголосили про прибуття літака з Чити рейсом Н-243.

          Сергій з мамою та бабусею поспішили до виходу.

         Через ажурну огорожу виднілося льотне поле. Машу всі побачили відразу. Вона зіскочила з автокара й побігла назустріч родичам. Радість зустрічі з Машею була така велика, що всі водночас і плакали, і сміялись.

         У розмовах не помітили, як до виходу підвезли багаж. Узяли М`aшину валізу та спортивну сумку й поїхли додому.

         ПРИМЕЧ.:

         "У" и "в" - фонетич. вар. одного и того же предлога (соотнос. с рус. "в"). Их чередование,как и в соотв. приставке (упоратись - впоратись) связано с требованием благозвучия. То же - с союзом "і"("й").

         ФОНЕТИКА:   Безударные гласные [a] и ["o", часто умеренно приближ.к "у"] произносятся чётко, как ударные, т.е., без редукции и московского (чи пiдмосковного) "аканья".

          НОВ.СЛОВА:

  пірнути - нырнуть;  майнути - метнуться;  очі (ед.ч. око)- глаза;  мрія - мечта;  праця - труд;  тиша - тишина;  чаїтися, таїтися - таиться.

 

          УРОК № 2.  ГОРОДСКАЯ УЛИЦА.

          Я живу у вел'икому м'істі на центральній в'улиці. Вулиця наша пряма і широка. Між шосе і тротуаром з правого боку тягнеться зелена смуга  \полоса\. Білок'oрі берізки, пишні каштани, стрункі гороб'ини \гороб'ина - рябина\ з яскраво-червоними к'етягами \к'етяг - гроздь\ гіркув'атих ягід, клени, золот'і й багр'яні восен'і, ств'орюють неповт'орне обл'иччя одні'єй з найкр'ащих вулиць міста. Р'івні ряди високих чотирнадцятиповерх'ових \п'оверх - этаж\ буд'инків \домов\. Балкони прикр'ашені  \украшенные\ мозаїчними візер'унками \візер'унок - узор\ в дусі укра'їнських народних в'ишивок. На перших п'оверхах усіх цих будинків розм'іщені продукт'ові, господ'арчі \хозяйственные\ та промтоварні магазини, фотографія, ательє мод, кав''ярня, побут'ові \побутовий - бытовой\ майст'ерні, в яких можна відремонтув'ати парас'ольку \зонтик\ і електрічну пр'аску \утюг\, вставити блиск'авку \молнию\ у валізу \чемодан\ або чобіт\сапог\.           Найкр'ащий будинок на нашій вулиці - краєзн'авчий \краеведческий\ музей. Спор'уда \сооружение\ невел'ика \небольшая\, легк'а, романт'ична, з високим г'анком \г'анок - крыльцо\ і старов'инними дубовими сходами \сх'оди - ступени\.          З лівого боку вулиці - дит'ячий сад'ок, школа, кінотеатр з яскр'авими афішами. Будинки тут дев''ятіповерх'ові, у дворах - дит'ячі майданчики  \майд'анчик - площадка\.

          По вулиці ходять тролейбуси і автобуси, а на перехр'есті \на перекрёстке\ ї'ї \её\ з сус'ідньою - станція метро. На р'озі \на углу\ нашої вулиці і Верхнього пров'улка, в'имощеного бруківкою \ брук'івка - брусчатка\, - газетний кіоск. 

       НОВ.СЛОВАРЬ:         цікавий - интересный;  заклад - заведение;  розташований - размещен;  ляльковий - кукольный;  краща - лучше;  сумління - совесть;  брехня - ложь.              

 

                 УРОК № 3.   ПОЧТА. ТЕЛЕГРАФ.

         Після лекцій хлопці пішли на поштампт.  У кожного бул'и сво'ї справи \дела\. Геннадієві треба бул'о одержати присланий з дому пакунок \посылку\ і купити вітальні листівки \поздр. открытки\, Ол'ексі - відправити рекомендовану\заказную\ бандероль, Васил'еві - поговорити по телефону з матірью, Степ'анові - в'икупити книжку, надіслану з Києва післяпл'атою \наложенным платежом\.  Людей в операційному залі було небагато \немного\.  Степан простягн'ув сво'є повідомдення \тут в зн.уведомление\.

          - З вас ... карбованців \рублей\ ... копійок,- сказала працівниця\работница\ поштампту.

          - Отже \следовательно\, це підручник \учебник\ з хімії, який я замовляв,- подумав Степан. Р'аптом \вдруг\ хтось лег'енько взяв його за л'ікоть. Це був Андрій Голобор'одько - Стап'анів однокласник, який навчався в педагогічному інституті.

         - Що ти тут робиш \делаешь\?

         - Як бачиш,заповнюю бланк, дістав \получил\ переказ \тут взн.: ден.перевод\ із дому. А біля вік'онца, де одержують лист'и \тут в зн.: письма\ до запит'ання \до востребования\, ти зустр'інеш \встретишь\ ще одну нашу однокласницю Нат'алку Козел'ецьку. Пізнав \узнал\ її?           Степан привіт'ався \поздоровался\ з Наталкою і познайомив її із \со\ своїми друзями.  Геннадій уже дістав пакунок, Олекса відправив бандероль, і вся компанія перейшла до залу міжміськ'их переговорів, де Василь замовляв \заказывал\ розмову:

         - Мені треба поговорити з м'атір''ю. Це село Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області. П''ять хвилин \минут\.

         - У цьому селі є поштове відд'ілення? 

         - Так. Чи довго доведеться чекати \ждать\?         - Взагалі протягом години \вообще в теч. часа\, але ви нік'уди не відх'одьте, можливо, дадуть і за п''ятн'ацять хвилин.

          - Дякую.

          - Хлопці,- звернувся \обратился\ Василь до друзів. - Ви м'ене не чек'айте. Це може бути й \и\ через годину. А я п'оки що почитаю.

         Молоді люди попрощались і вийшли з поштампту.

         До Василя підійшл'а літня жинка \тут взн.: пожилая женщина\ і попросила:

         - Будь ласка, підпишить мені конверт, я заб'ула вдома \дома\ окуляри \очки\.

         - Добре \хорошо\. Діктуйте.

         - Місто Вінниця, вулиця Ліповецька, 25-30. Кравцеві Петру Вас'ильовичу.

         - Дякую.

          ОБ'ЯСНЕНИЕ:

   учебник по химии и т.п. :  підручник з хімії;  ср.: зошит \тетрадь\ з геометрії, контрольна робота з алгебри,;

          СЛОВАРЬ:         зошит \тетрадь\; загл'ибитися - углубиться;  читання -чтение;   вправи \упражнения\ з мови \по языку\. Письменник \писатель\, споруджено \сооружен\, батьківщина - родина.

          [ц'] в конце слова/слога всегда произносят мягко:  карбоване[ц'], Козеле[ц']ку, Новосели[ц']кого, Липове[ц']ка.                  

         ИСКЛ.: палац \дворец\, плац, шкіц \эскиз\.         Но ВСЕГДА [ц'] мягкий ПЕРЕД [і]: лек[ц']ії, хлоп[ц']і, а часто и перед j[а][о][у]:  працівни[ц'а], вікон[ц'а], [ц'о]му, однокласні[ц'у]...

         ИСКЛ.: цар (и производные), цап \козёл\, цукор\сахар\ (и производные), цуратися \чураться\, цуцик, цуценя \щенок\, цокати, цоколь.

         ЗАТО ВСЕГДА твёрдый - ЦЕ, КравЦЕві, озерЦЕ, віконЦЕ, сердЦЕ; ЦИстерна, ЦИтата.

         NB!           Мягкий [ц']бывает долгим перед [а] (на письме ему соответств. -ТЬСЯ[ц':а] - доведеТЬСЯ[ц':а], зупиняТЬСЯ[ц':а] .  УПР.:  1) Людська крівця не водиця, проливати не  годиться.  2) Як у поле - Анцю в боці коле, як до танцю - вже не коле Анцю.  3) Людям косовиця, а лежачий веселиться.  4) Людська праця - не дурниця \глупости\, розкидати не годиться.  5) Праця чорна, паляниця \буханка хлеба\ біла.

          Не хвастайся, дівч'инонько, червоним намистом, бо пр'ийдеться, довед'еться \придётся\, намисто \монисто, ожерелье, бусы\ порветься, а із тебе, молодої, вся челядь \тут в зн.молодёжь\ сміється.

          ГРАММ. :         Существительные муж. рода с "нулевым" оконч. относятся ко II склонению: хлопець, Василь, Геннадій... В укр.яз. сюда относятся также существительные м.р. с окончанием "-о": Петро, батько \отец\, Дніпро \Днепр\. В Дат.пдж. ед.ч. они, кроме окончания "-у" (как в рус.яз.), имеют спец.окончания "-ові", "-еві": Степанові, Василеві... Если они рядом, то окончания "-у" и "-ові, -еві" лучше варьировать (но не вадресах на конверте), например:  поетУ ТарасОВІ ГригоровичУ ШевченкОВІ. Так же и в Предложном падеже:  при Петрові Іваненку, при Василеві Кравцю, при Олександрові Виннику.

          ПРИМ.:         Народи всього світу \тут в знач.: мир\ віддають шану \почести\ видатному \выдающемуся\  поетові України Івану Яковичові Франку,  видатному режисерові і письменнику \писателю\ Олександрові Петровичу Довженкові.

 

                   УРОК № 4.  КВАРТИРА.   Л и с т  д о  с е с т р и . 

       Дорог'а моя сестричко Лесю!         Х'очу поділ`итися з тобою вел'икою радістю: ми од'ержали \получили\  квартиру. Будемо жити на третьому поверсі \этаже\ шістнадцятиповерх'ового будинку. Високий і світлий, він разом із шістьома іншими будинками мікрорайону створює дуже г'арний \хороший\ архітектурний ансамбль.

        На першому поверсі домова кухня і кулін'арія, у дворі - дит'ячий сад'ок, тож \поэтому\ наші малюки \малыши\ будуть близько від дому. Школа, правда, тр'охи д'алі \немного дальше\, але ж Сашк'о вже дев''ятикласник.         Тепер про сам'у квартиру.  Уявляєш \представляешь\, аж чотири кімн'ати, великий коридор, кухня - св'ітла, прост'ора, два  балкона-лоджії, зручн'а комірчина \удобная кладовка\, антресолі, ванна, облицьована блак'итною \голубою\ плиткою. Підл'ога \пол\ паркетна, стеля \потолок\ висока, рівна, на ст'інах- дуже красиві й р'ізні в ус'іх трьох кімнатах шпал'ери \обои\.

         Найбільша кімната - віт'альня \гостиная\. Дві кімнатки навпр'отивітальні невел'ики \небольшие\, але з'ат(')ишні (затишний - уютный); в одній думаємо влаштув'ати дитячу для наших близнюк'ів Миколки і Петрика, а в др'угій - спальню для с'ебе. Ще одна кімната - для батьк'ів. Ти б б'ачила  обл'иччя \видела б лица\ й очі нашої мами, кол'и вон'а вийшла на балкон і сплесн'ула руками від задов'олення \от удовлетворения\: унизу зелен'іли хвилі \волны\ лісопарку.

         Серьожу і Сашк'а помістимо у вітальні, уже придбали \приобрели\ для них ліжко-див'ан і крісло-л'іжко. А про кухню й говорити не дов'одиться \не приходится\. С'аме про таку я мр'іяла в комунальній квартирі.    А у коридорі можна розміст'ити ш'афи \шкафы\ з книжк'ами. Отже \таким образом\, клопоти, клопоти (кл'опіт - хлопоты), але такі приємні \приятные\. Сусіди у нас чудові \чудесные\ - це Соловй'ови і Костюки. Ти їх знаєш.         Пиши, як ти живеш, як чолов'ік \муж(чина)\, діти. Чек'аємо в гості. Ціл'уємо.           Твоя сестра Галина  

       Фонетика: 

       [ч] твёрдый перед [а], [о], [у], [и], [е] и перед всеми согласными. ..Слитно произносятся  [т] [ш] =[тш], Тренироваться, ускоряя, пока не получится --> [ч]: сестричко, дитячий, зручно, чотири, зручна, дитячу, чоловік, чекаємо.          Полумягкий [ч],похожий на русский, произносится перед [і] и тогда, когда звук удлиняется:  'очі['оч'і], обл'иччя[обл'ич':а].          Грамматика:         В укр.яз. глаголы в форме 1л.мн.ч. (наст. и будущ.вр.) имеют окончания  -имо (-їмо),  -емо (-ємо). NB! Без "-о" в окончаниях такие формы НЕ употреблятся:  будЕМО жити,  думаЄМО, гадаЄМО, помістиМО, чекаЄМО, цілуЄМО, напишЕМО.         СЛОВА-2:         подив'итися - посмотреть,  д'обре - хорошо,  споч'атку - сначала,  дотр'имуватися - придерживаться,  зв'ичай - обычай,  баг'ато - много,  гарний - хороший,  цей - этот.

 

                  УРОК № 5.   КОМНАТА.  

       Молоде подр'ужжя\супруги\ Марійка з Олесем одержали однокімнатну квартиру, придбали меблі і запросили\пригласили\ друзів на новосілля. Паркетна підлога, покрита лаком, аж вил'искувала\сверкала\, тонко подзвонював джерельно\относ.к источнику\-чистий кришталь у серванті, вишукана\изящная\, ошатна\нарядная\ люстра - гордість господині\хозяйки\ - малювала\рисовала\ на стелі фантастичні візерунки. Марійка вже втретє пройшлася ганчіркою\тряпкой\ по меблях, розправила бездоганно\безупречно\  в'ипрасувану\выглаженную\ скатерт'ину і накрохмалені серв'етки\салфетки\. Друзів усе ще не було. Змін'ивши джинси и джемпер на святкову сукню \праздничное платье\, приск'іпливо\придирчиво\ оглянула кімнату.Раптом\вдруг\ мелодійно пролунав дзв'оник, і до хати з хлібом-сіллю на вишиваному рушнику\полотенце\ й розписнім дерев''янім тарелі \таріль - блюдо\ завіт'али\зашли\ перші гості. Це були їхні друзі на пр'ізвище\по фамилии\ Муравйови. Вони поздор'овили госп'одарів\поздравили хозяев\ із новосіллям і з цік'авістю\цікавість - интерес\  почал'и огляд'ати \начали рассматривать\  квартиру.

          - Яке чудове дзеркало,- прошепотіла Лариса п'одрузі.- Воно н'аче ств'орено для вашого передпок'ою.

          - Ні, ти поглянь на к'илим,- зверн'увся до\обратился к\ дружини Ілля Муравйов.- Це ж справжній витвір \настоящее произведение\ містецтва \искусства\.

          Обличчя Марійки заш'арілося\заш'арітись - покраснеть\ від радості.  А гості тим часом продовжували: 

       - Ш'афа для книг д'уже зручн'а, розташув'ання\размещение\ книжк'ових пол'иць\полок\ раціональне, між пол'ицями чудові горщики з квітами. Молодці.

         - Дзень-дзень - і двері відчин'илися\открылись\.  Ш'ироко посміх'аючись, Олеся і Максим Ковальови переступили поріг.

          - Будьте здорові у вашому домі!

         - Повні крин'иці\крин'иця - колодец\ щастя в світлицю\світл'иця - горница\!          Обійми\объятия\, поцел'унки\поцелуи\, квіти\цветы\. Гості вручають подар'унки\подарки\ Марійці.

          - Як у вас з'ат'ишно\уютно\,- гов'орить Максим, сід'аючи в крісло.         - Дуже г'арні штори,- перебіває чоловіка Олеся.- Вони підкреслюють в'итончену\изящную\ простоту шпалер\обоев\.

          У розм'ову\разговор\вступає господар:

         - Ми з Марійкою в'ирішили не брати ст'інки; на мою думку \по моему мнению\, меблі непог'ано підібрані,нам усе вдалося вміст'ити.

           - Тільки стільці\стілець - стул\ мені не под'обаються\под'обатися - нравиться\,- скривилася Марійка.- Я йому показала на інші, а він мене не посл'ухав. У нашій кімнаті краще б вигляд'али\зд.- смотрелись\ м''які стільці з бежевою або брунатною\коричневой\ оббивкою.

          - Телевізор і магнітофон розміщені дуже вд'ало\удачно\.         - А в цьому кутку\кут'ок - угол\, Марійко, ми пост'авимо подар'ований гост'ями торшер. Правда? Якр'аз близько біля\возле ,около\ журнального столика і л'іжка-дівана.         - Я не запер'ечую \не возражаю\. А тепер, гості дорог'і, прошу до столу. Чим багаті, тим і р'аді.

                   ФОНЕТИКА: 

      [дж] и [дз], т.е. [д][ж] и [д][з], произносится как [дж] и [дз], как слитные звуки.

      Примеры:  [дж]ерело\источник\, [дж]ерельно-чистий, [дж]инси, [дж]емпер,          [дз]воник, под[дз]вонював, [дз]еркало...

         УПРАЖНЕНИЯ

         1. 1) Произнести:   джемпер, дзинь-дзинь.

              3) Перевести:     Мы пили воду из источника (произнести).

         2. Сравните произношение рус. - укр. слов:  шмель - джміль, пчела - бджола, жгут - джгут, жбан - джбан (или дзбан), звон - дзвін.

         3. Вставить вместо точек:  1). А тепер гудуть над нами б...жоли і поважні пустуни-...мелі.  2). ...венять німою тугою ліси.  3). (В.Симоненко) Били в ...воні вітри.

         ДОП.СЛОВАРЬ:

           (рус.)девушка - (укр.)дівчина;  

удовольствие - задов'олення;  вспыхнуло - спалахн'уло;  увлечение - зах'оплення.

          NB-1!   В укр. языке есть т.н. "удлинённые мягкие согласные"; их удлинение происходит только между двумя гласными: "подружжя,  новосілля,  сіллю,  Ілля,  обличчя,        зелье - зілля,  медью - міддю,  тенью - тінню.  В рус.яз. такому удлинению,как правило, соответствует употребление рядом любого мягкого согласного и всегда мягкого согласного [й]:  зель[й]е,  медь[й]у или наличие мягкого согласного перед  -ие:  учение - навчання,  знание - знання,  увлечение - захоплення. 

         ПРИМЕЧАНИЕ-1:  удлинение согласного [л'] происходит и в личных формах глагола ЛИТИ и впроизводных:             я ллю, виллю                              ми ллємо, виллємо            ти ллєш, виллєш                        ви ллєте, виллєте            він (вона, воно) ллє, виллє        вони ллють, виллють.

         ПРИМЕЧАНИЕ-2:   Удлинение мягких согласных отсуствует, они - в позиции между гласным и согласным. хотя в рус.параллелях и есть [й]:             (укр.) щастя - (рус.)   счасть[й]е,                        радістю -           радость[й]у,                        нежністю -        нежность[й]у.

            ДОП.СЛОВАРЬ-2

:           (укр.) прод'овжити - (рус.) продлить;   кох'ання - любовь;   хм'ара - туча;  людина - человек;  життя - жизнь.

           NB-2!  НИКОГДА не удлиняются согласные [б][п], [в][ф], [м], [п]; при них, как и в рус.яз., сохраняется [й], но только для фиксации, а на письме употребляют знак апостроф ': (рус.) с любовью - (укр.) з любов'ю(любов[йу]),            верфью -                 верф'ю(верф[йу]),             перья -                    пір'я(пір[йа]),             семья -                    сім'я(сім[йа]). 

         ДОП.СЛОВАРЬ-3:   журба - печаль;  ві'ття - ветви;  збент'ежений - взволнованный;  кл'икати - звать;  безмежжя - безграничность;  зітх'ати - вздыхать;  на самот'і - наедине.

 

--

Это интересно
0

АДМИН1.UA.16.04.40 27.06.2015 , обновлено  07.07.2015
Пожаловаться Просмотров: 1736  
←  Предыдущая тема Все темы Следующая тема →


Комментарии временно отключены