Администратор:

luda@l*****.net пишет:

Надвірнянщина - Косівщина

Щороку проводимо невеличку відпустку на Надвірнянщині. Цього літа ми пробували долучитися до інших проєктів, але з тих чи інших причин не виходило. «Немає добра без зла» - провели чудовий сімейний активний відпочинок. Ми хотіли по мінімуму стикатися із транспотром, всі подорожі були радіальні по некомерційних-туристичних маршрутах. У нас не було велокомпютера, кілометраж точний не скажу, але приблизно по карті та навігатору.

22 серпня . Велоподорож «гора Рокита»
Люда, Максим, Володя


Делятин - Заріччя -Білі Ослави - Чорні Ослави -Лючки - г.Мала Рокита - г.Велика Рокита - Микуличин -Яремча –Делятин (асфальт, насип,каміння, грунтова дорога, набір висоти приблизно 600м) ~~ 65 км. 


Подорож вийшла не по плану, я хотіла виїхати по хребту з г.Рокита на с.Заріччя, але ми попутали хребти і виїхали на с.Микуличин. Від цього подорож не стала гіршою. Початковий план вирішили реалізувати іншим разом.

Погода сприяла долати підйоми і спуски по селах. По дорозі машин небагато, дорогою милуємося краєвидами і споглядаємо на нашу ціль : гора Рокита.


У селі Лючки звертаємо коло церкви різко на право на грутову дорогу, що плавно переходить у насип з річкового каміння.
Місцевий чоловік показує правильну дорогу(щоб не блудили), пригощає грушками і на підйом. Тепер тільки вверх і майже весь час пішки. Ровер ми не несли, просто берегли сили і обода від каменюк, йшли і милувалися, насичували легені киснем.

Ось по такій дорозі був підйом та основний набір висоти, приблизно на 600м.

Дорога привела на сідло між горами, попили водички з криниці.

Поки підіймалися на гору Велика Рокита проїхав джип із лінивими туристами – це були єдині туристи кого ми зустріли на маршруті.

Ти просто комашка у порівнянні з горами,

Біля метеостанції ще зустріли пастуха, на жаль, ми його не послухали і пішли не на той хребет.
Відпочинок, феншуй.

Майже у селі зустрілася місцева жінка, запрошували відпочивати у Микуличині. Ми розказали звідки їдемо і приємно нас здивувала словами «Дай Бог Вам здоровля, коли Ви можете так пройти».
Спуск у Микуличин.

Далі ми по трасі через Яремча поїхали на Делятин.
У Яремча ми захотіли подивитися на водопад. Максим впирався туди йти, але нас було двоє проти одного. Добрались до туристичної зони і ошаліли від натовпу. Володя швиденько підняв ровер на заднє колесо і вправно провів між людьми за неповних 5 хв. ми втікли на трасу.
Попробували у Яремча знайти катри-маршрути промарковані Велокраїною, але місцеві туроператори сказали «Ми в це не бавимося». Жодних вказівників, інформації не знайшли, знайшли маркований стовп. Попробували їхати по маркуванню, дуже незручно. Згодом маркування пропало, об`їхали навколо, знайшли продовження за поворотом без жодного вказівника на поворот. Таке враження, що маркування зроблено для людей, що знають маршрут.

Фото з коментарями: http://picasaweb.google.com/maxtyrskyy/VrWUxE

25 серпня. Велоподорож «гора Синєчка»
Люда, Максим, Володя

Делятин – Дора – бетонка вздовж віськової частини – г.Пірс Дора – г.Синєчка – г.Підсмеречок – г.Студена Клева – Розливи - Любіжня – Делятин (асфальт, бетон, каміння, грунтова дорога, набір висоти приблизно 1000м) ~~ 45 км.

Неквапливо повертаємо коло пожежної частини с.Дора на право. Навколо запах дозрілих фруктів з садів лоскоче носа. Село закінчується, далі починається військова частина. Після війни людей з села виселили і зробили закриту військову частину з ядерною зброєю, місцеві називають її "ЗОНА". Зараз на місці села вибудували капличку, за нею старий цвинтар, де всім є місце, де всі рівні : і лейтенант рад.армії, воїн УПА і німецький солдат.

Після розвалу Рад.Союзу частину роззброїли, але недавно почалися відновлювальні роботи. Нам сказали туди не пхатися, а як зловлять буде купа проблем. Хоча всі ворота відкрити, на КПП нікого не має, ніяких знаків заборони, пасеться худоба, солдати мирно косять траву. Після невеличкого блуду знайшли бетонну дорогу – це аеродромні плити- що веде в об`їзд військової частини. Якість дороги достатньо хороша, км 7 по дорозі їхали вверх.

Дорога закінчуєть у лісі, далі грунтовкою з каменюками на хребет


По хребті Максим із великим захоплення досліджував як добувають нафту та газ. Можна сказати, він навіть став нафтовим магнатом, ми почекали поки він накопав патичком 0,5л живої нафти. Laughing

З кожним метром ми все вище та вище, до вершини веде важка жива кам`яка дорога, а на сам верх – дерн. Максим – молодець, майже весь час їде.

Вершина, споглядання краєвидів

та заслужений феншуйний відпочинок.

З`їхали з вершини і зутріли гуцулів, що приїхали за молоком та бринзою до кошари. Люди надзвичайно привітні, Володі пропонували 50гр, а мене і Максима (як дітей) вгости свіжим молоком. Ми на трьох випили горнятко молока, побоялися більше. Наші міські шлунки могли не сприйняти такого жирного, густого, солодкого парного молока. Гуцули порадили повертатися десь з кілометр-два на зад, а тоді звертати вліво. Вони вказали нам дорогу, щоб не носити роверів, дійсно ми майже весь час їхали, хоча дорога з гори була не легша за підйом.
Каміння, жива лавина різнокалібирного каміння несеться разом із ровером. Ти уже зупинився, а ровер із камінням ще сунеться вниз.


По малу ми втрачали висоту і дорога ставала легшою.
Розливи.Я надзвичайно люблю цю місцину. Сотні потічків стікаюся до р.Любіжня

По дорозі ще є лісове озеро та невеличкий водопад.

Далі груново-камяна дорога вздовж р.Люжіжня і однойменного села пропетляла до Делятина.

Місця цікаві, незатоптані туристами. За цілий день ми зустріли три рази місцевих людей. Біля військової частини, що направили нас на бетонку, гуцулів-пастухів, та беркутівців із служби охорони бурових,що об`їзджали на джипі по хребті родовища.

Фото з коментарями: http://picasaweb.google.com/maxtyrskyy/hnhLYH#

26 серпня. Велоподорож "Гуцульські села"
Люда, Володя



Делятин - Заріччя -Білі Ослави - Чорні Ослави -Лючки – Верхній Березів – Текуче – Акрешори – Космач – Прокурава – Шешори – Уторопів – Яблунів – Нижній Березів – Верхній Березів – Слобода – Чорний Потік - Заріччя – Делятин (асфальт, каміння, грунтова дорога, насип) ~ біше як 100 км . 

Максим на камінні трохи потовк свій ровер і подорож вийшла на двох.

Весь час дорога петляла з гори вниз, великого набору висоти не було, але постійні горби не давали розслаблятися. Ми їхали спокійно, насолоджуючись краєвидами, черпаючи природню силу гуцульського села

Надзвичайно єнергетична подорож незайманими селами. Таке враження, що ми потрапили у минуле століття. Хатки і подвір`я, як з музею «Шевченківський гай», тільки там є життя, спокійне неурбанізоване, неспішне життя

Невеличкі села В. Березів, С. Березів,Текуче, Акрешори порадували своєю самобутністю, кожне мало своє лице.. Ми багато спілкувалися із гуцулами. Люди надзвичайно добрі, щирі, незіпсуті туристами. Ми провели в подорожі 12 годин, а враження переповнюють за край. Це важко описати, хочеться враження залишити при собі.

Фото з коментарями: http://picasaweb.google.com/maxtyrskyy/hbQuWG#


Ми мали три абсолютно різні велоподорожі Гуцульщиною, я навіть не можу їх порівняти, щоб сказати яка більше сподобалась. Великим плюсом було те, що ми їхали неспішно у своєму темпі. Завжди був час щось побачити, дослідити, сфотографувати, просто перекусти і відпочити. Дякую Делятину, який гостинно прийняв нас і балував погодою.
 

Написал luda@l*****.net 25.03.2010
Это интересно
+1

В избранное  Пожаловаться Просмотров: 773  
             

Комментарии:

25.03.2010

Цекаво!

luda@l*****.net 25.03.2010

Спасибо, что пытались писать укр.

 

Цiкаво! = Интересно

:)

25.03.2010

да, я вспомнил. давно не был в Украине ;)

25.03.2010

дякую!

25.03.2010

вау! с фото однозначно читать интересней! спасибо за такую красоту!

25.03.2010

Молодці!!!!! Просто супер! Фотки чудові.

Бууло б взагалі непогано, якщо можна було б побачити на карті маршрут подороді. Хоча й так приблизно зорієтуватися можна Smile

Так тримати!!!Cool

luda@l*****.net 26.03.2010

Спасибо :)

Карту можно посмотреть в фотоальбоме , например :

Фото з коментарями: http://picasaweb.google.com/maxtyrskyy/hbQuWG#

где, карта

http://picasaweb.google.com/maxtyrskyy/hbQuWG#5376425283237688386

 

28.03.2010

Одно непонятно - с какой целью на русскоязычном ресурсе писать на украинском языке?

luda@l*****.net 29.03.2010

Я написала заметки намного раньше, сразу после путешествий по свежим следам. А невно открыла эту группу и решила поделится. Язык это не проблема, когда готовим путешествие читаем все доступные ресурсы для сбора информации.

29.03.2010

Ну что за фобия к языку?

03.04.2010

Это не фобия к языку. Не надо извращать. Против украинского языка я ничего не имею, даже наоборот, очень хорошо к нему отношусь.

Но на каждом форуме надо писать по его правилам. Со своим уставом в чужой монастырь не лезут.

Язык не проблема? Вы полиглот?

17.04.2010
Э.....э! Здесь обсуждение путешествий а не фобии языков! Нормальная инфо. Авторам спасибо. Сам собираюсь в те края в июле правда на авто. Лучше подскажите где удобней остановиться с трейлером, чтобы можно было совершать такие вылазки....?
luda@l*****.net 01.06.2010

Мы практикуем оставлять машину на стоянке везле заправочной станции или во дворе у людей. Всегда можно договотится за небольшую плату, а так спокойней когда машина под присмотром.

luda@l*****.net 02.06.2010

Можно остановится в Яремча , Садыба "Млака"

Наталия Горбова   тел. 8-067-797-35-36, 8-097-573-22-86.

Скажите что от Володи и Люды.

Для того чтобы писать комментарии, необходимо