* Документ дня: Наказ вiд 23.10.2017 № 862 Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доход╕в ╕ збор╕в поза м╕...
Количество просмотров: 8 (за период c 00:00 по 18:03 27/06/19), всего просмотров: 224
Россия разрешила транзит украинских товаров, но есть условия
РФ разрешила транзит украинских товаров через свою территорию, но только с пломбами ГЛОНАСС
Россия разрешила автомобильный и железнодорожный транзит украинских товаров через свою территории при наличии на транспортных средствах и товарах специальных пломб, использующих технологию ГЛОНАСС (аналог GPS).
Соответствующие поправки внесены в указ президента РФ о применении специальных экономических мер, подписанный в октябре 2018 года. Изменения
утверждены указом Владимира Путина от 24 июня. Документ опубликован на официальном сайте раскрытия нормативно-правовых актов.
Согласно изменениям к указу, все транспортные средства й товары, которые идут через Россию в третьи страны, должны иметь пломбы с технологией ГЛОНАСС, а все водители - учетный талон. Если порядок использования пломб был нарушен – талоны аннулируются.
Указ вступает в силу с 1 июля.
Украина пожаловалась в ВТО на запрет России по транзиту товаров РФ продлила запрет на транзит товаров из Украины В конце мая текущего года страны Евразийского экономического сообщества договорились расширять применение электронных пломб при транзите товаров и провести в третьем квартале многосторонний эксперимент, пишет Интерфакс-Украина.
Напомним, что в
апреле Украина проиграла транзитный спор в ВТО с Россией на уровне панели арбитров. Организация не признала нарушением блокирование РФ украинского транзита в страны Средней Азии.
Останн╕м часом на теренах фейсбуку та безмежних просторах ╤нтернету довол╕ часто доводиться читати р╕зного плану роздуми на тему ╕нформац╕йних технолог╕й в митниц╕
Останн╕м часом на теренах фейсбуку та безмежних просторах ╤нтернету довол╕ часто доводиться читати р╕зного плану роздуми на тему ╕нформац╕йних технолог╕й в митниц╕, причому авторства людей, як╕ дуже далек╕ як в╕д митниц╕, так ╕ в╕д ╤Т. Так╕ роздуми, здеб╕льшого, зводяться до наступних тез: - ╤Т в митниц╕ недосконале, в╕дстале; - Взагал╕, вс╕ проблеми митниц╕ зводяться до ╤Т; - «Вот если б я была царицей», то я би прямо завтра ╕ т.д. При цьому що ц╕каво, що в╕д людей, як╕ волод╕ють
ситуац╕╓ю, хоча би приблизно, под╕бних закид╕в чомусь не чути. Тому я вир╕шив зробити невеликий екскурс в глибини митно╖, як зараз кажуть, д╕дж╕тал╕зац╕╖ ╕ розпов╕сти трохи ╕стор╕╖, трохи про сьогодення ╕ частину нашого командного бачення на майбутн╓. Дуже не люблю писати про далек╕ плани, бо поки воно реал╕зу╓ться, концепц╕я ще трич╕ зм╕ниться. Так що зробимо застереження, що про майбутн╓ мова йде так, як воно вигляда╓ зараз. В першу чергу, анал╕зуючи весь той шлях, який ми пройшли в╕д впровадження
АСМО до тепер╕шнього часу, треба добре розум╕ти, що на сьогодн╕ це вже не просто Автоматизована система митного оформлення як така. Ми, насправд╕, ма╓мо справу з ╕нтегрованим комплексом програм, який забезпечу╓ митне оформлення, м╕жв╕домчий та м╕жнародний обм╕н ╕нформац╕╓ю та основу митно╖ статистики в режим╕ 24/7/365. За ╕нтерфейсом АСМО хова╓ться не т╕льки робота з╕ «сво╖ми» базами даних, як було на самому початку. Через центральний р╕вень вона вза╓мод╕╓ з десятками баз даних, розм╕щених на багатьох
серверах, причому не т╕льки митних, але ╕ податкових. Через в╕дпов╕дн╕ механ╕зми ╕де неперервний ╕нформац╕йних обм╕н з прикордонниками, IRU, М╕нтрансом, Держказначейством та багатьма ╕ншими установами. Складов╕ цих процес╕в ц╕лодобово мон╕торяться прац╕вниками спец╕ального в╕дд╕лу та адм╕н╕страторами в╕дпов╕дних баз даних, обладнання та ╕нформац╕йних систем. Трохи про “застар╕ле”. Краща в ╢вроп╕ н╕мецька система митного оформлення “Атлас” пишеться з 1998 року, на одне покол╕ння б╕льш ранн╕х технолог╕ях,
н╕ж використовуван╕ нами. Так от, н╕мц╕ з цього приводу взагал╕ не паряться ╕ в╕дпов╕дають сво╓ю н╕мецькою приказкою: “див╕ться не на капот, а на те, що п╕д капотом”. Кр╕м того, хай хтось вийде ╕ скаже, що С# та Microsoft SQL Server, на яких написана АСМО “╤нспектор” - застар╕л╕ технолог╕╖. Хочу подивитися на такий цирк. На певному етап╕ розвитку системи нами було прийнято р╕шення, що вс╕ новостворен╕ модул╕ будуть т╕льки централ╕зованими (приклади – оформлення п╕шоход╕в, протоколи про ПМП, ╢дине в╕кно,
╢диний рахунок та ╕н.), як╕ за допомогою веб-серв╕с╕в по принципу, по сут╕, тонкого кл╕╓нта працюють з центральною базою даних. Тобто, ця технолог╕я в╕дпрацьована ╕ усп╕шно випробувана, що дозволить нам за потреби та достатньо╖ пропускно╖ спроможност╕ канал╕в зв’язку переводити ц╕л╕ блоки процес╕в митного оформлення на центральний р╕вень. При цьому сл╕д зважати, що деяк╕ реч╕ доц╕льно залишати локальними. Наприклад, одна година простою «Ягодина» - це один к╕лометр черги легковик╕в. Тому не маючи належного
р╕вня резервування вс╕╓╖ ╕нфраструктури, централ╕зувати так╕ реч╕ як «Зелений коридор» все ще недоц╕льно. В╕дпов╕даючи на закиди щодо недостатньо╖ к╕лькост╕ електронних серв╕с╕в для б╕знесу, опишемо т╕льки два найб╕льш в╕домих приклади того, що б╕ло зроблено за останн╕ пару рок╕в в цьому напрямку: 1. ╢дине в╕кно, яке дозволило вперше з╕брати п╕д одним дахом вс╕ контролююч╕ органи, учасник╕в ЗЕД ╕ митницю, ╕ вс╕ вони сп╕лкуються м╕ж собою в режим╕ онлайн за допомогою надсилання один одному р╕зного виду електронних пов╕домлень. Для зручност╕ б╕знесу також було запроваджено онлайн-серв╕с пошуку справ в ╢диному в╕кн╕, як╕ контролююч╕ органи створюють на кордон╕ та онлайн-серв╕с оптим╕зац╕╖ узгодження часу огляду; 2. ╢диний рахунок став взагал╕ ун╕кальною розробкою, який по╓днав у соб╕ сп╕впрацю учасник╕в ЗЕД, банк╕в, Держказначейства та митниц╕, що дозволило в рази скоротити час та шлях кошт╕в в╕д кл╕╓нт╕в до бюджету. Для зручност╕ б╕знесу було розроблено онлайн-серв╕с отримання залишку кошт╕в на ╢КР, що дозволя╓ оперативно отримувати ╕нформац╕ю та розпоряджатись коштами на ╢КР. Для митниц╕ впровадження ╢КР дозволило зняти певне навантаження на п╕дрозд╕ли митних платеж╕в
╕ дало можлив╕сть витрачати людський ресурс б╕льш рац╕онально. Я вже не кажу про те, що сама подача ВМД та досилка додаткових документ╕в - зараз також веб-серв╕си (паралельно до “старо╖” пошти). В результат╕ цього всього у нас р╕вень електронного декларування склада╓ майже 99%, р╕вень оформлень за принципом ╢диного в╕кна - 99.8%, оформлення з використанням ╢КР
досягло 95%. Тому говорити про в╕дсутн╕сть чи недостатн╕сть електрон╕зац╕╖ було б досить безв╕дпов╕дально. Звичайно, не можна оминути ╕ проблеми, як╕ у нас виникають. ╤ найголовн╕ша з них - це кадри. Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати розробникам закону про ╢дине в╕кно, як╕ усв╕домили та змогли донести до народних обранц╕в думку, що без належних зарплат подальша "електриф╕кац╕я” митниц╕ неможлива, ╕ тому було п╕дняте питання зарплат на самий високий р╕вень. Спод╕ва╓мось на нещодавно
оголошеному конкурс╕ укомплектувати Спецуправл╕ння фах╕вцями, як╕ зможуть дал╕ розвивати наш╕ ╕нформац╕йн╕ системи на високому ╕ сучасному р╕вн╕. Наша задача – забезпечити сталу спроможн╕сть митниц╕ автоматизувати процеси в тому темп╕, в якому це вимага╓ життя. Принаг╕дно додам, що цей закон також дав нам можлив╕сть обм╕нюватися з декларантами не т╕льки електронними (коп╕ями) ВМД, але ╕ ╕ншими гармон╕зованими в╕домостями, що ми плану╓мо вже найближчим часом активно зад╕ювати – знову ж таки, для зручност╕ як митниц╕, так ╕ декларант╕в ╕ контролюючих орган╕в. Як ми бачимо перспективи нашого подальшого розвитку на найближч╕ роки? 1. Еволюц╕йний розвиток «╢диного в╕кна». Вже сьогодн╕ очевидно, що, наприклад, просто отримувати дозв╕льн╕ документи в╕д контролюючих орган╕в та перев╕ряти ╖х рекв╕зити при митному оформленн╕ –
недостатньо. ╤сну╓ ц╕лий ряд тип╕в документ╕в, як╕, з одного боку, мають багаторазовий характер, а з ╕ншого – потребують ведення квот по них. Тому ми плану╓мо розробку веб-серв╕с╕в, як╕ дадуть можлив╕сть декларантам не т╕льки бачити сво╖ дозв╕льн╕ документи, але ╕ самост╕йно контролювати ╖х використання. Що, власне, ╕ передбачено ст. 33-1 МКУ. Натом╕сть ми в
сво╖х ╕нформац╕йних системах також будемо мати детал╕зовану ╕нформац╕ю з цього питання, яка стане в нагод╕ не т╕льки митниц╕, але ╕ сум╕жним службам. В б╕льш в╕ддален╕й перспектив╕ також продовжу╓ бути в╕дкритим питання автоматизац╕╖ всього житт╓вого циклу дозв╕льних документ╕в – починаючи з заяви на ╖х отримання. 2. Велик╕ можливост╕ перед б╕знесом в╕дкриються п╕сля впровадження того, що я називаю «електронною дов╕рен╕стю», або, якщо хочете, електронним договором на надання митно-брокерських послуг.
Зараз над цим проектом активно працю╓ М╕нф╕н, ми п╕дключимося на етап╕ техн╕чно╖ реал╕зац╕╖. Учасники ЗЕД зможуть ефективно та безпечно електронним чином делегувати сво╖ права та обов’язки митним брокерам. Починаючи в╕д права перегляду залишку та оборот╕в на ╢КР ╕ зак╕нчуючи можлив╕стю перегляду тих самих дозв╕льних документ╕в та самост╕йного контролю квот за ними.
3. Питання митних спрощень, в тому числ╕ АЕО. Буде в╕дпов╕дна законодавча база – будемо над цим працювати. Тут спод╕ва╓мося на допомогу, в першу чергу консультативну, в╕д щойно запущеного проекту ╢С EU4PFM. Принаг╕дно зазначу, що митн╕ ╤Т системи не можуть розвиватись в╕д╕рвано чи перпендикулярно по в╕дношенню до д╕ючого законодавства. Тому вимушений вас
запевнити, що численн╕ абстрактн╕ роздуми на тему, наприклад, автоматичного випуску товар╕в нараз╕ лежать зовс╕м не в техн╕чн╕й площин╕, а в законодавч╕й. ╤ п╕сля в╕дпов╕дного нормативного врегулювання за нами д╕ло не стане. 4. NCTS. Зараз активно руха╓ться процес унормування майбутнього при╓днання Укра╖ни до конвенц╕╖ про сп╕льну транзитну процедуру. Основне програмне забезпечення для ц╕╓╖ мети буде закуплено для нас ╓вропейцями в рамках того ж проекту. Спод╕ваюся, що буде придбано програмне
забезпечення, яке вже ма╓ позитивний досв╕д використання хоча би в одн╕й з кра╖н ╢С. Але це зовс╕м не означа╓, що нам не треба буде самим попрацювати – як в напрямку ╕нтеграц╕╖ майбутнього ПЗ з нашими ╕нформац╕йними системами, так ╕, наприклад, в частин╕ управл╕ння гарант╕ями, яке ми соб╕ бачимо значно ширше, н╕ж просто в рамках NCTS. 5. Питання попередн╕х р╕шень.
Я, чесно кажучи, «з╕ сво╓╖ колокольн╕» не зовс╕м розум╕ю, як можна прийняти попередн╓ р╕шення про, наприклад, класиф╕кац╕ю або митну варт╕сть товару, не маючи в наявност╕ н╕ повного комплекту документ╕в, н╕ самого товару. ╤ нав╕що тод╕ взагал╕ митна декларац╕я, яка, як в╕домо, теж ╓ заявою, що п╕дляга╓ розгляду митницею по вс╕х в╕дпов╕дних напрямках, в тому числ╕ ╕ перерахованих. Тут ╓ великий ризик вийти на «середню температуру по л╕карн╕». Тим не менше, весь «внутр╕шн╕й» софт на цю тему насправд╕ давно
створений ╕ працю╓, ╕ якщо мова п╕де про в╕дкриття таких документ╕в або частини в╕домостей з них для публ╕чного доступу, за нами також не стане. 6. Питання м╕жнародного обм╕ну митною ╕нформац╕╓ю. Якщо називати реч╕ сво╖ми ╕менами, то проблема зовс╕м не в наш╕й неготовност╕, а в елементарному небажанн╕ б╕льшост╕ кра╖н д╕литися з ╕ншими такою ╕нформац╕╓ю. По вс╕х тих кра╖нах, як╕ таке бажання виявили, у нас в╕дпов╕дн╕ системи створен╕ ╕ працюють. ╤ в цьому напрямку у нас дв╕ задач╕ – 1) наполегливо
переконувати ╕ноземних партнер╕в в обоп╕льн╕й корисност╕ под╕бних механ╕зм╕в та 2) в раз╕ ╖х згоди реал╕зовувати в╕дпов╕дний софт. 7. Ще одна задача, яка, хоч ╕ нормативно не врегульована на сьогодн╕, але ми на цю тему ма╓мо дуже великий оптим╕зм. Багато хто любить абстрактно поговорити про багатоканальну або р╕знокольорову систему митного оформлення на основ╕ АСАУР. Але мало хто розум╕╓, що сам по соб╕ АСАУР у нас давно зроблений не г╕рше за ╕нш╕ кра╖ни (а по деяким питанням вони т╕льки зараз
збираються робити те, що нами було зроблено ще 12 рок╕в тому, наприклад, врахування позитивно╖ та негативно╖ ╕стор╕╖, або створення проф╕л╕в, як╕ б╕льш ╕нтелектуальн╕, н╕ж «конструктор» на баз╕ граф ВМД). ╤ при класичн╕й постановц╕ питання тут кр╕м плюс-м╕нус самих проф╕л╕в н╕чого особливо не покращиш. Новий етап розвитку ц╕╓╖ системи, на нашу думку, повинен бути
пов’язаний одночасно з автоматичним випуском (про який я писав вище) («зелений канал») та створенням центр╕в компетенц╕й, як╕ зможуть в╕ддалено (а тому безкорупц╕йно) та за ╓диним п╕дходом в╕дпрацьовувати «жовтий канал», тобто перев╕рку документ╕в. При такому п╕дход╕ митниц╕ оформлення залишиться практично т╕льки «червоний канал», тобто т╕ випадки, коли необх╕дна ф╕зична перев╕рка вантажу. Постаудит (“син╕й канал” в деяких ╕нтерпретац╕ях) в цьому контекст╕ ми поки що залишимо поза дужками, бо в╕д ╤Т тут на
сьогодн╕ взагал╕ н╕чого не залежить. 8. Попередня ╕нформац╕я. Зрозум╕ло, що для ефективно╖ роботи т╕╓╖ ж АСАУР нам необх╕дн╕ р╕зн╕ джерела ╕нформац╕╖, дуже важливим з яких ╓ попередня ╕нформац╕я в╕д перев╕зник╕в. «Морську» частину ц╕╓╖ задач╕ ми запуска╓мо буквально на днях, а по ав╕ац╕йн╕й та зал╕зничн╕й – ще непахане поле. ╤ тут знову ми спод╕ва╓мося на допомогу проекту EU4PFM, оск╕льки городити в цих питаннях окремий в╕д ╢С огород дуже не хочеться. До ц╕╓╖ теми також примикають пошта та експрес-перев╕зники. Причому тут робота також передбача╓ться не т╕льки для нас. Наприклад, в ╢С нема окремо╖ системи для внутр╕шнього транзиту пошти, NCTS з цим прекрасно пора╓ться. А у нас внутр╕шн╕й транзит пошти за окремим, спец╕ально для
цього вигаданим документом передбачений Кодексом. Вважаю, що Укра╖на не наст╕льки багата кра╖на, щоб, на в╕дм╕ну в╕д ╓вропейц╕в, могла соб╕ дозволити к╕лька транзитних систем – в залежност╕, так би мовити, в╕д виду транспорту. 9. Я нещодавно тут згадував про нову систему д╕ловодства для Держмитслужби, яка ма╓ вих╕д на сум╕жн╕ област╕, так╕ як доступ до публ╕чно╖ ╕нформац╕╖ та ╕нш╕. Знову ж таки, це питання залиша╓ться актуальним, ╕ хоча цей проект був з поважних :) причин призупинений, але я маю чисто
суб’╓ктивну над╕ю , що ми до нього ще повернемося. 10. Питання «╕нтегрованого тарифу», аналога ╓вропейського TARICа, «в╕дсутн╕сть» якого нам регулярно закидають. Нами ведеться повна база даних товарно╖ номенклатури, вс╕х вид╕в тарифних ставок, нетарифних заборон ╕ обмежень, а також ╕нших вид╕в регулювань з 1991 року. Вона ╓ в наявност╕, знаходиться в актуальному стан╕ ╕ використову╓ться в АСМО «╤нспектор». Але в ╢С цю базу ведуть не програм╕сти. ╤ в╕дпов╕дають за ╖╖ повноту та достов╕рн╕сть також не вони. Тому перед тим, як робити ╖╖ публ╕чною, вважа╓мо за необх╕дне унормувати порядок ╖╖ ведення. А в╕зуал╕зац╕ю, допустимо, на сайт╕ Держмитслужби, ми якось домалю╓мо. 11. Потребують вдосконалення питання захисту ╕нформац╕╖, причому не декоративного (для галочки або, якщо хочете, пап╕рця), а реально╖. Наприклад, вже сьогодн╕ зрозум╕ло, що вдосконалити
митне оформлення в по╖здах м╕жнародного сполучення неможливо без створення в╕дпов╕дного програмного забезпечення, яке буде вза╓мод╕яти з «центром» через спец╕альний «тунель», побудований через мережу ╤нтернет ╕, т╕льки не непритомн╕йте, 3/4G або Wi-Fi. Безпечн╕ р╕шення для таких задач на сьогодн╕ вже ╕снують, але ╖х впровадження потребу╓ певних зусиль, ф╕нанс╕в та папер╕в. Те саме стосу╓ться автоматизац╕╖ роботи оглядових груп на внутр╕шн╕х митницях та пунктах пропуску. Отже, ц╕лком зрозум╕ло, що роботи
буде багато. ╤ не все в╕д нас залежить. Але хот╕лося би в╕дд╕лити мух безп╕дставного критиканства та безв╕дпов╕дального прожектерства в╕д котлет зд╕йсненних план╕в, практично╖ роботи та реальних можливостей.
Что запретили ввозить из России: Кабмин обнародовал постановление
Правительство опубликовало полный список запрещенных российских товаров Кабинет министров обнародовал в газете Урядовый курьер принятое 15 мая постановление №535, которым расширил перечень запрещенных к ввозу на территорию Украины товаров из России.
Документом запрещается ввозить сырье для изготовления цемента (клинкеры), а также все готовые виды цемента, минеральные (азотные, калийные и фосфорные) удобрения, корма для животных и продукцию ветеринарной
медицины.
Также эмбарго распространяется на спички, фанерную продукцию, обои, продукцию легкой промышленности, в частности, на отдельные виды трикотажных изделий и обуви, провода из углеродистой стали, провода металлические, трубы, трубки, сетки металлические, крепежные изделия, стальную посуду, оборудование для производства хлебобулочных изделий и транспортные средства (автомобили, мотоциклы, тракторы и т.д.).
Помимо этого, с 1 марта 2020 года запрещается
ввоз бывших в употреблении железнодорожных и трамвайных вагонов.
"Решение принято с целью принятия мер на дискриминационные и недружественные действия в отношении Украины, применяемые государством-агрессором, а также с учетом обращений ассоциаций, объединений, предприятий ряда отраслей промышленности", - говорится на сайте правительства.
Россия засекретит компании, работающие в оккупированном Крыму Дерипаска объявил конкурс: $600 000 за объяснение
санкций Великобритания введет антироссийские санкции после Brexit Также правительство 15 мая приняло инициированное Минэкономразвития решение о применении специальной пошлины на все товары происхождением из РФ. Исключение составляют чувствительный импорт, такой как уголь, кокс, бензин, сжиженный газ и фармацевтическая продукция.
Как заявлял премьер Владимир Гройсман, Украина переориентирует экономику на цивилизованные рынки, и уже сейчас 43% экспорта направлены в страны
Евросоюза.
Як правильно визначати коди УКТ ЗЕД для товар╕в: позиц╕я ВС
При в╕днесенн╕ товару до т╕╓╖ чи ╕ншо╖ товарно╖ п╕дкатегор╕╖ сл╕д виходити саме з характеристик товару, як╕ ╓ визначальними для класиф╕кац╕╖ товару в╕дпов╕дно до УКТ ЗЕД
20 червня 2019 року Верховний Суд у склад╕ колег╕╖ судд╕в Касац╕йного адм╕н╕стративного суду в рамках справи № 826/7208/16, адм╕н╕стративне провадження
№К/9901/42880/18 (╢ДРСРУ №82499214) досл╕джував питання щодо класиф╕кац╕╖ товару зг╕дно Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТ ЗЕД).
Зг╕дно з ч. 1 ст. 67МКУ Укра╖нська класиф╕кац╕я товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТ ЗЕД) склада╓ться на основ╕ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в та затверджу╓ться законом про Митний тариф
Укра╖ни.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розд╕лами, групами, товарними позиц╕ями, товарними п╕дпозиц╕ями, найменування ╕ цифров╕ коди яких ун╕ф╕ковано з Гармон╕зованою системою опису та кодування товар╕в. Для докладн╕шо╖ товарно╖ класиф╕кац╕╖ використову╓ться сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (ч. 2 ст. 67МКУ).
В╕дпов╕дно до ч. 1 ст. 69МКУ товари при ╖х декларуванн╕ п╕длягають класиф╕кац╕╖, тобто у в╕дношенн╕ товар╕в визначаються коди в╕дпов╕дно до класиф╕кац╕йних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною 2 ст. 69МКУ визначено, що органи доход╕в ╕ збор╕в зд╕йснюють контроль правильност╕ класиф╕кац╕╖ товар╕в, поданих до митного оформлення, зг╕дно з УКТ ЗЕД.
У раз╕ виявлення п╕д час митного оформлення товар╕в або
п╕сля нього порушення правил класиф╕кац╕╖ товар╕в орган доход╕в ╕ збор╕в ма╓ право самост╕йно класиф╕кувати так╕ товари (ч. 4 ст. 69МКУ).
Зг╕дно з ч. 5 ст. 69МКУ п╕д складним випадком класиф╕кац╕╖ товару розум╕╓ться випадок, коли у процес╕ контролю правильност╕ заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечност╕ щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД,
вир╕шення яких потребу╓ додатково╖ ╕нформац╕╖, спец╕альних знань, проведення досл╕джень тощо.
ВАЖЛИВО: Анал╕з зм╕сту вищенаведених норм св╕дчить про те, що класиф╕кац╕ю товар╕в за УКТ ЗЕД зд╕йсню╓ особа, яка пода╓ митну декларац╕ю. У свою чергу, орган доход╕в ╕ збор╕в зд╕йсню╓ контроль за такою класиф╕кац╕╓ю ╕ може самост╕йно визначити код
задекларованого товару лише в тому раз╕, коли виявить порушення правил класиф╕кац╕╖ з боку декларанта. Повноваження органу доход╕в ╕ збор╕в щодо самост╕йного визначення коду товару не ╓ дискрец╕йними та обумовлен╕ виключно наявн╕стю порушення правил класиф╕кац╕╖ з боку декларанта.
Для ц╕лей митного оформлення класиф╕кац╕я товар╕в, наданих до митного оформлення, зд╕йсню╓ться зг╕дно з вимогами УКТ ЗЕД - товарно╖ номенклатури Митного тарифу Укра╖ни, затверджено╖ Законом «Про Митний тариф Укра╖ни».
Товарна номенклатура Митного тарифу Укра╖ни склада╓ться з трьох складових частин - Основних правил ╕нтерпретац╕╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в, прим╕ток до розд╕л╕в та груп та безпосередньо номенклатури товар╕в (текстовий опис угруповань ТН (розд╕л, група - два знаки, позиц╕я - чотири знаки, п╕дпозиц╕я - ш╕сть знак╕в, категор╕я -
в╕с╕м знак╕в, п╕дкатегор╕я десять знак╕в) та ╖х цифрове позначення - код товар╕в).
Зг╕дно з п. 1 Основних правил ╕нтерпретац╕╖ УКТ ЗЕД назви розд╕л╕в, груп ╕ п╕дгруп наводяться лише для зручност╕ користування УКТ ЗЕД; для юридичних ц╕лей класиф╕кац╕я товар╕в в УКТ ЗЕД зд╕йсню╓ться виходячи з назв товарних позиц╕й.
В╕дпов╕дно до п. 6 Основних правил ╕нтерпретац╕╖ УКТ ЗЕД для юридичних ц╕лей класиф╕кац╕я товар╕в у товарних п╕дпозиц╕ях, категор╕ях ╕ п╕дкатегор╕ях зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до назви останн╕х, а також прим╕ток, як╕ ╖х стосуються, з
урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що пор╕внювати можна лише назви одного р╕вня детал╕зац╕╖.
Пунктом 2 (b) Основних правил ╕нтерпретац╕╖ УКТ ЗЕД встановлено, що класиф╕кац╕я товару, що склада╓ться б╕льше н╕ж з одного матер╕алу чи речовини, зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до вимог правила
3.
За правилом 3 (а) у раз╕ коли зг╕дно з правилом 2 (b) або з будь-яких ╕нших причин товар на перший погляд (рг╕mа fас╕е) можна в╕днести до двох чи б╕льше товарних позиц╕й, його класиф╕кац╕я зд╕йсню╓ться таким чином: перевага нада╓ться т╕й товарн╕й позиц╕╖, в як╕й товар опису╓ться конкретн╕ше пор╕вняно з товарними позиц╕ями, де да╓ться б╕льш загальний його опис. Проте в раз╕ коли кожна з двох або б╕льше товарних позиц╕й стосу╓ться лише частини матер╕ал╕в чи речовин, що входять до
складу сум╕ш╕ чи багатокомпонентного товару, або лише частини товар╕в, що надходять у продаж у набор╕ для роздр╕бно╖ торг╕вл╕, так╕ товарн╕ позиц╕╖ вважаються р╕внозначними щодо цього товару, нав╕ть якщо в одн╕й з них пода╓ться повн╕ший або точн╕ший опис цього товару.
В╕дпов╕дно до правила З (b) у раз╕ коли зг╕дно з правилом 2 (b) або з будь-яких ╕нших причин товар на перший погляд (рг╕mа fас╕е) можна в╕днести до двох чи б╕льше товарних позиц╕й, його класиф╕кац╕я зд╕йсню╓ться таким
чином: сум╕ш╕, багатокомпонентн╕ товари, як╕ складаються з р╕зних матер╕ал╕в або вироблен╕ з р╕зних компонент╕в, товари, що надходять у продаж у наборах для роздр╕бно╖ торг╕вл╕, класиф╕кац╕я яких не може зд╕йснюватися зг╕дно з правилом 3 (а), повинн╕ класиф╕куватися за тим матер╕алом чи компонентом, який визнача╓ основн╕ властивост╕ цих товар╕в, за умови, що цей критер╕й можна застосувати.
Необх╕дно в╕дм╕тити, що п╕д складним випадком класиф╕кац╕╖ товару розум╕╓ться випадок, коли у
процес╕ контролю правильност╕ заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечност╕ щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вир╕шення яких потребу╓ додатково╖ ╕нформац╕╖, спец╕альних знань, проведення досл╕джень тощо.
Штрафи та ╕нш╕ санкц╕╖ за несплату митних платеж╕в та за ╕нш╕ порушення, виявлен╕ у зв'язку з
неправильною класиф╕кац╕╓ю товар╕в, застосовуються органами доход╕в ╕ збор╕в виключно у раз╕, якщо прийняте органом доход╕в ╕ збор╕в р╕шення про класиф╕кац╕ю цих товар╕в у складному випадку було прийнято на п╕дстав╕ поданих заявником недостов╕рних документ╕в, надано╖ ним недостов╕рно╖ ╕нформац╕╖ та/або внасл╕док ненадання заявником вс╕╓╖ наявно╖ у нього ╕нформац╕╖, необх╕дно╖ для прийняття зазначеного р╕шення, що сутт╓во вплинуло на характер цього р╕шення.
Р╕шення орган╕в доход╕в ╕
збор╕в щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в для митних ц╕лей ╓ обов'язковими. Так╕ р╕шення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У раз╕ незгоди з р╕шенням органу доход╕в ╕ збор╕в щодо класиф╕кац╕╖ товару декларант або уповноважена ним особа ма╓ право оскаржити це р╕шення до органу вищого р╕вня в╕дпов╕дно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки ╕нших орган╕в, установ та орган╕зац╕й щодо визначення код╕в товар╕в зг╕дно з УКТ ЗЕД при митному оформленн╕ мають ╕нформац╕йний або дов╕дковий характер.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 345МКУ органи
доход╕в ╕ збор╕в мають право зд╕йснювати митний контроль шляхом проведення документальних ви╖зних (планових або позапланових) та документальних неви╖зних перев╕рок дотримання законодавства Укра╖ни з питань державно╖ митно╖ справи, зокрема, щодо правильност╕ класиф╕кац╕╖ зг╕дно з УКТЗЕД товар╕в, щодо яких проведено митне оформлення.
Зг╕дно з╕ ст. 351МКУ предметом документальних неви╖зних перев╕рок ╓ дан╕ про сво╓часн╕сть, достов╕рн╕сть, повноту нарахування та сплати митних платеж╕в при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни п╕дпри╓мствами, а також при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни громадянами з
поданням митно╖ декларац╕╖, передбачено╖ законодавством Укра╖ни для п╕дпри╓мств. Документальна неви╖зна перев╕рка проводиться у раз╕ надходження в╕д уповноважених орган╕в ╕ноземних держав документально п╕дтверджено╖ ╕нформац╕╖ про неп╕дтвердження автентичност╕ поданих митному органов╕ документ╕в щодо товар╕в, митне оформлення яких завершено, недостов╕рн╕сть в╕домостей, що в них м╕стяться, а також запит╕в стосовно надання ╕нформац╕╖ про зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖, як╕ зд╕йснювалися за участю суб'╓кт╕в
зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ резидент╕в Укра╖ни.
Анал╕з наведених норм св╕дчить про можлив╕сть митного контролю п╕сля завершення митного оформлення лише за умови об╜рунтовано╖ п╕дозри, що п╕д час пропуску товар╕в ╕ транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни було допущено порушення законодавства Укра╖ни.
Судова практика вказу╓, що в╕дпов╕дачем фактично не буде доведено правом╕рн╕сть сво╖х д╕й щодо самост╕йного визначення коду товару, зокрема у
випадку не проведення жодного експертного досл╕дження.
Аналог╕чну правову позиц╕ю неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, в постановах в╕д 03 кв╕тня 2018 року у справ╕ № 814/1256/17 (адм╕н╕стративне провадження №К/9901/841/18), в╕д 20 березня 2018 року у справ╕ №814/978/17 (адм╕н╕стративне провадження №К/9901/5649/17), в╕д 03 травня 2018 року у справ╕ №П/811/849/17 (адм╕н╕стративне провадження №К/9901/11284/18), в╕д 07 серпня 2018 року у справ╕ №808/2133/17 (адм╕н╕стративне
провадження №К/9901/36140/18).
ВИСНОВОК: При в╕днесенн╕ товару до т╕╓╖ чи ╕ншо╖ товарно╖ п╕дкатегор╕╖ сл╕д виходити з б╕льш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару ╓ визначальними для класиф╕кац╕╖ товару в╕дпов╕дно до УКТ ЗЕД.
╢вген Морозов, адвокат (судовий захист), маг╕стр права
Нефьодов рассказал, когда можно запустить таможенную службу
Запуск таможенной службы возможен через 2,5 месяца, считает Нефьодов Первый заместитель министра экономического развития и торговли Максим Нефьодов, победивший в конкурсе на главу Государственной таможенной службы, считает реалистичным полноценный запуск ведомства через 2,5 месяца. Об этом он сказал агентству Интерфакс-Украина.
"Старт, то есть переведение минимум 30% персонала - где-то через 2,5 месяца реалистично", - сказал
Нефьодов.
Кандидатур на должности заместителей пока нет, добавил он.
До начала работы службы следует зарегистрировать юридическое лицо нового ведомства, а также необходимо принятие Кабмином ряда решений относительно новой структуры, уточнил Нефьодов.
"До этого - регистрация юр лица... утверждение сметы, предельной численности, новая структура и штатное расписание. Затем - постановление об образовании территориальных органов ГТС,
положение о региональных таможнях, регистрация соответствующих юрлиц. И наконец - отдельное распоряжение о начале работы", - сказал он.
