Количество просмотров: 5 (за период c 00:00 по 18:00 03/08/19), всего просмотров: 3113

Наказ вiд 21.11.2000 № 644 М╕нтранс Про затвердження окремих розд╕л╕в Правил перевезення вантаж╕в Вступил в силу с 21.11.2000

• Все хиты документов

MDoffice

До в╕дома перев╕зник╕в та суб’╓кт╕в ЗЕД: рух вантажного автотранспорту 30 липня 2019 року з 9:00 по 21:00 в напрямку «ви╖зд з Укра╖ни» та 31 липня 2019 року з 9:00 по 21:00 в напрямку «в'╖зд в Укра╖ну» буде тимчасово зупинений.

Причина – кал╕брування ваг╕в ф╕л╕╓ю «Укр╕нтеравтосерв╕с-Закарпаття».

Обмеження не стосу╓ться пасажирського напрямку.

Просимо вибачення за незручност╕.

ДФС у Закарпатськ╕й област╕

http://zak.sfs.gov.ua

      Глава Державно╖ митно╖ служби Максим Нефьодов розпов╕в, що буде об’╓днано вс╕ митниц╕ в ╓дину юридичну особу для обм╕ну даними та покращення роботи.

      Про це в╕н розпов╕в у ток-шоу “Ехо Укра╖ни“.

      “Кожен громадянин чи б╕знесмен, який перетина╓ кордон ╕ сто╖ть там в черз╕ – йому якось все р╕вно. В╕н сто╖ть тому, що програма висить, тому що дорога недобудована, чи тому що люди-корупц╕онери. А результату все одно нема. Четвертий напрямок – це ╓вро╕нтеграц╕я. Митниця ж не працю╓ сама по соб╕. Це ж не орган в соб╕. З одного боку, митниця одн╕╓╖ кра╖ни, а з ╕ншого боку – митниця ╕ншо╖ кра╖ни. Треба побудувати вза╓мообм╕н ╕нформац╕╓ю, щоб з ╢вропи не ви╖жджали “айфони”, а в Укра╖ну не в’╖жджала керам╕чна плитка”, – сказав Нефьодов.

      В╕н зауважив, що потр╕бно обм╕нюватися даними перев╕рок з митниць.

      “Знову-таки, якщо поляки вже в╕дсканували вантаж╕вку – ма╓мо використовувати ╖х дан╕. ╤ навпаки. Треба гармон╕зувати укра╖нське законодавство з ╓вропейським. Це не т╕льки питання пап╕рц╕в, а це питання використання сп╕льних стандарт╕в роботи. ╤ нарешт╕ останн╓, але дуже важливе – це функц╕ональна перебудова митниц╕. Бо це, по-перше, об’╓днання вс╕х митниць в ╓дину юридичну особу. Бо зараз це 26 княз╕вств. Це як феодал час╕в раннього Середньов╕ччя. Бо ╓ в кожн╕й област╕ ж своя митниця. Тобто я, зна╓те, такий король Франц╕╖, який час в╕д часу турбу╓ якихось сво╖х васал╕в, збира╓, ╕ кожен з них живе по власним законам. ╤ це насправд╕ не жарт”, – додав Нефьодов.

      В╕н розпов╕в, що можна один ╕ той самий товар ввозити в одну митницю, ╕ в╕н буде класиф╕кований, наприклад, як годинник, а в ╕нш╕й митниц╕ – як ф╕тнес-браслет, а в трет╕й митниц╕ – як електронний пристр╕й чи що “╕нше”.

      “А ви ж розум╕╓те, що це все р╕зн╕ варт╕сть ╕ так дал╕. ╤, звичайно, сто╖ть питання функц╕онально╖ перебудови митниц╕. Коли ми зараз говоримо про митницю, то ми говоримо т╕льки про грош╕: ск╕льки ж ми отримали в бюджет чи втратили для бюджету ╕ так дал╕. Але ╓ питання, по-перше, митно╖ безпеки, аби в Укра╖ну не потрапляла зброя, наркотики, а з Укра╖ни не вивозилися як╕сь культурн╕ ц╕нност╕. ╤ ╓ питання сприяння торг╕вл╕. Нарешт╕ митник ма╓ зрозум╕ти, що в╕н не т╕льки людина “не пущать”, збирати грош╕ ╕ так дал╕, а все-таки ма╓ бути нормальний баланс м╕ж тим, що “б╕лий” б╕знес ма╓ працювати, створювати робоч╕ м╕сця, платити податки ╕ так дал╕. А “чорний” б╕знес ма╓ “не пущать”, – завершив Нефьодов.

http://bloginside.in.ua

Чого т╕льки не робив уряд Гройсмана, щоб продемонструвати посилену боротьбу з контрабандою, щоразу анонсуючи схеми, як╕ мають л╕кв╕дувати! Б╕льш╕сть ╕з них, зрештою, залишилися.

Комментируя происходящее, эксперты называли это не чем иным, как противостоянием между кланами, которые пытались перетягивать "таможенное одеяло". Сыграв определенную роль, "черная сотня" была распущена, а на смену ей пришла программа "Украина без контрабанды", которая стала еще более шоковой, поскольку в этом случае основные ожидания возложили на подразделение по защите экономики Нацполиции. И хотя они в принципе тоже расследуют преступления, связанные с внешнеэкономической деятельностью, логику действий премьера понять было сложно. Особенно с точки зрения Таможенного кодекса. Но глава правительства заверил, что весь силовой блок показал "полную готовность и решимость в борьбе с контрабандой", устыдил тех, кто работает в тени, и посоветовал им быстро начинать платить деньги в бюджет.

Представляя программу "Украина без контрабанды", он рассказал о наиболее распространенных схемах, которые предстоит побороть. Среди них - оформление везущих дорогостоящие товары грузовых транспортных средств как пустых. Набившие оскомину "пиджаки" - схема, с которой кормятся многие жители приграничных территорий. Подмена товара между границей и внутренней таможней, когда ввозится дорогой товар через границу, а к оформлению на внутренней таможне подается дешевый. Внесение ложных ведомостей в таможенные документы и другие.

Предприниматели прекрасно знают, что Гройсман далеко не первый премьер-министр, декларирующий необходимость наведения порядка на границе. Его предшественник Арсений Яценюк тоже пытался реформировать таможню. В предыдущем Кабинете министров даже хотели привлечь международных консультантов и передать некоторые таможни в иностранное управление. Тем не менее, экс-премьер был вынужден констатировать провал своей инициативы – коррупционные схемы с таможен так никуда и не делись. Не исчезли они и при Гройсмане. Провальным оказался и эксперимент с созданием Межрегиональной таможни, которая должна была побороть коррупцию.

"Нынешний Кабмин, к сожалению, не справился с задачей ликвидации контрабандных цепочек на границе, которую ставил перед собой. В том числе и потому, что в этом вопросе не было партнерства силовых структур", - считает экс-глава Гостаможслужбы Анатолий Макаренко.

Комментируя указ Зеленского о противодействии контрабанде и коррупции, он подчеркнул, что результата добиться можно. Но лишь при условии, что будет солидарная позиция правительства, Минфина и таможенной службы, а также силового блока страны, который подчиняется президенту. "Но представители силового блока не должны пересчитывать товар в контейнерах и фактически участвовать в таможенном контроле – это подмена функций. Это неправильно, - говорит Анатолий Макаренко - Очень важно добиться того, чтобы каждый занимался своим делом, а г-н Нефьодов при поддержке правительства и президента улучшил статус таможни, который уничтожен. Начиная с того, что таможенник сегодня официально получает после 25 лет работы 7,5 тыс. грн. зарплаты. Это не нормально, он остается в зоне коррупционного риска. Поэтому проблема комплексная и решать ее тоже нужно комплексно".

Против массовых досмотров грузов и давления на бизнес силовиков выступают и в Офисе президента. По словам замглавы Алексея Гончарука, много лет функционирует схема выбивания средств из бизнеса – так называемые "письма счастья", когда правоохранительные органы своими обращениями требуют от ГФС полного физического осмотра всех грузов того или иного предприятия, блокируя тем самым прохождение таможенной границы. Чтобы ее пресечь, указ президента предусматривает соответствующее поручение Генеральной прокуратуре, Службе безопасности и Национальной полиции. Согласно документу, ГФС должна ежемесячно отчитываться о количестве поручений от каждого из правоохранительных органов и их результативности (речь не только о размере наложенных штрафов или стоимости изъятого имущества, но и о суммах фактических поступлений в государственный бюджет).

По мнению Анатолия Макаренко, пункт указа о минимизации участия силовых правоохранительных органов в таможенном оформлении и таможенном контроле очень важен. "Именно их присутствие оказывает самый негативный эффект на создание коррупционных контрабандных цепочек, - комментирует он. - Таможенники должны заниматься таможенным оформлением, а правоохранители должны не "кошмарить" бизнес, а изобличать коррупционеров-таможенников, И ловить контрабанду, не пересчитывая дамские трусики в зонах таможенного контроля, а получая объективную информацию от своих коллег из сопредельных стран, имея здесь определенные ресурсы и т.д".

Положительным сигналом такую инициативу называют и представители бизнеса. Но акцентируют внимание на том, что многое будет зависеть и от работы новой таможенной службы, которая формируется. "Максим Нефьодов настроен реформировать Государственную таможенную службу Украины до основания. Он заявил, что будет очень взвешенно подходить к подбору кадров в новую структуру таможни. Поэтому посмотрим, кто будет в новой команде и какие будут первые результаты реформы", - заявила в комментарии "Цензор.НЕТ" координатор таможенного и налогового комитета Европейской бизнес ассоциации Наталья Артемчук.

По словам еще одного экс-руководителя украинской таможни, Виталия Науменко, предыдущие эксперименты, проводимые правительством в части задействования силовых структур в процедуре таможенного контроля и таможенного оформления, если и останавливали на какое-то время незаконные потоки, то ненадолго. Дальше все зависело от того, как быстро сумели "теневики" договориться с теми, кто поставлен их побороть. Он со сдержанным оптимизмом отнесся к пункту указа, который касается "писем счастья" и силовиков, напомнив, что по этому поводу уже было поручение Кабмина в 2016 году, которое на практике было проигнорировано силовыми структурами. "Замечу, что в обсуждаемом указе это сформулировано как "рекомендация". Изменится ли ситуация с досмотрами к лучшему? Сложно что-либо прогнозировать, нужно учитывать еще и тот фактор, что почти все организованные перемещения товаров через границу с нарушениями законодательства происходят именно под покровительством контролирующих таможню правоохранительных структур", - объясняет Виталий Науменко.

Комментируя пункт указа, который обязывает Кабмин обнародовать ежемесячно отчеты о результатах реализации эксперимента по созданию условий для предотвращения уклонения от уплаты таможенных платежей (ПКМУ от 20 июня 2018 № 479), он предположил, что его можно расценивать как продолжение уже как полгода завершившегося эксперимента, когда в пункте пропуска будут находиться сторонние службы, не уполномоченные проводить таможенный контроль, и тем самым создающие препятствия для бизнеса. "Если говорить о прошлогоднем эксперимента Гройсмана, который пустил "поработать" в зоны таможенного контроля представителей Нацполиции, то обещания об ожидаемых стомиллиардных поступлениях в Госбюджет закончились пустыми лозунгами, но свою задачу премьер частично выполнил, несколько снизив влияние СБУ на таможни. В то же время, этими действиями он усилил влияние на таможню со стороны МВД", - подчеркнул он.

ДЛЯ ЖАЛОБ ЗАПУСТЯТ "ГОРЯЧУЮ ЛИНИЮ"

Своим указом президент поручил Кабмину обеспечить на Едином веб-портале органов исполнительной власти создание информационного ресурса для обеспечения возможности добровольного и публичного декларирования товаров значительного количества наименований, которые ввозятся на таможенную территорию Украины одной партией, и синхронизацию информационных систем Украины с аналогичными информационными системами иностранных государств. Такой обмен информацией уже существует с несколькими странами, в частности, с Молдовой и Республикой Беларусь. С какими странами он еще будет происходить в будущем, пока неясно. Но чем больше их будет, тем меньше у контрабандистов шансов. Наличие такого обмена позволило бы обеспечивать эффективный таможенный контроль, как с точки зрения номенклатуры перемещаемых товаров, так и их стоимости для целей налогообложения.

Еще одно задание Кабмину – проработать вопрос относительно обнародования в формате открытых данных обезличенной информации о таможенной стоимости товаров. "А если я скажу, что предоставление обезличенной информации о средней таможенной стоимости уже несколько лет как реализовано и такая информация размещена на сайте ГФС Украины? Эта база открыта на уровне шести знаков кода товаров и ежемесячно выкладывается на этом сайте, - рассказывает Виталий Науменко. - Отмечу, что доступ к данным о таможенной стоимости товаров – многолетнее требование бизнеса. Компании можно понять – если они увидят среди оформленных товаров резкое занижение стоимости у конкурентов, у них появляются резонные основания говорить об элементе коррупции со стороны таможни и конкурентов. Другого смысла в этой информации нет, но чтобы анализировать, бизнесу нужно иметь информацию в рамках торговых марок, основной и дополнительной единиц измерения, стран отправления товаров и торгующих стран, прямых и непрямых контрактов и пр.

Одновременно с этим, если уж говорить об открытии для доступа расширенных данных таможенных деклараций, то нужно осознавать, что информация о товарах и предприятиях относится к информации с ограниченным доступом и за ее разглашение должностные лица таможни несут ответственность".

Как именно будет реализован этот пункт, мы узнаем уже после того, как правительство разработает соответствующие механизмы. В Европейской бизнес ассоциации в свою очередь заявляют, что с нетерпением ожидают нормативно-правовые акты Кабинета министров Украины, связанные с реализацией данного указа, чтобы увидеть детализированный план практических мер, с указанием сроков и способов исполнения каждого пункта.

"На недавней встрече новый глава Государственной таможенной службы Максим Нефьодов отметил, что положения указа направлены на повышение прозрачности ведения бизнеса и прогнозируемости внешнеторговых операций, - говорит Наталья Артемчук. - Одним из давно обсуждаемых путей реализации выше изложенного есть раскрытие информации таможенных деклараций в разрезе кодов товаров и их стоимости.

Также давно назрела необходимость внесения изменений в единый таможенный тариф, для избежания манипулирования сотрудниками таможни по изменению кодов товаров в сторону кодов с большей ставкой таможенной пошлины.

До настоящего времени остается проблемой непризнание таможенной стоимости заявленной компанией-импортером при таможенном оформлении груза. Импортеров вынуждают корректировать таможенную стоимость до индикативных показателей, рассчитанных таможней".

К борьбе с контрабандой президент также решил привлечь СНБО. В частности, Секретарю СНБО поручено внести на рассмотрение вопрос о создании Межведомственной комиссии по вопросам борьбы с контрабандой и коррупцией на таможне для разработки проекта программы борьбы с контрабандой и коррупцией при таможенном оформлении товаров. Еще одно из поручений, выписанных в указе, - создать в Аппарате СНБО телефон доверия для сообщений о случаях контрабанды, коррупции, уклонения от уплаты таможенных платежей. Почему именно при этом органе и кто станет обрабатывать эти звонки, чтобы оценить объективность информации, тоже пока непонятно.

"Президент понимает проблему контрабанды, видит ее и пытается объективно оценить степень угрозы контрабанды для экономики и репутации страны. Этот указ я считаю первой попыткой реакции команды президента на ситуацию на границе, - говорит Анатолий Макаренко. - Контрабанды на таможне нет, я об этом неоднократно говорил. Есть контрабанда в стране, есть контрабанда на границе. И контрабандная индустрия – это целый комплекс, куда входят как криминальные элементы, так и таможенники, пограничники, контролирующие структуры, правоохранители и политические "крыши".

Победить контрабанду, сняв одного начальника таможни и назначив другого, невозможно. Проблема носит и экономический характер. Потому что если контрабанда будет выгодна в стране, ее будут везти. Я говорю о товарной контрабанде. Пока выгодно будет реализовать нелегально везенный товар в Украине, покупателю он будет дешевле, чем товар, завезенный по "белой" схеме, контрабанда будет существовать. Нужно выбить кресло из-под тех, кто этим пользуется, внутренними контрольными мерами, в том числе, расчетными кассовыми аппаратами. Чтобы контроль торговой цепочки и уплаты налога с товара мы могли провести от границы до конкретного потребителя. Одними заградительными мерами на границе проблему не решить".

Побороть контрабанду полностью еще не удалось ни в одной стране мира. Но минимизировать ее, ликвидировав теневые схемы, и убрав от "кормушки" тех, кто стимулирует и покрывает преступную деятельность, вполне реально. Но в этом должны быть заинтересованы все участники процесса.

Татьяна Бодня, Татьяна Галковская, "Цензор. НЕТ"

25-07-2019 11:05, Jeka N
Регион: Киев
Повернення кошт╕в з ╓диного рахунку ДФС

Доброго ранку!
Необх╕дно повернути надм╕рно сплачен╕ кошти з рахунку ДФС, п╕дкаж╕ть, на кого писати листа про повернення ╕ куди сдати лист (в паперовому вигляд╕)?
Митне оформлення провадилось в Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й митниц╕ ДФС, попередно написали листа на ╕м`я начальника митниц╕,
отримали в╕дпов╕дь, що оплата зд╕йснена на ╓диний рахунок ДФС, отримувач ДФС, тому данний лист Ки╖вська м╕ська митниця не розгляда╓.

   Голова Державно╖ митно╖ служби Максим Нефьодов плану╓ створити нову митницю в Укра╖н╕ до к╕нця вересня.

   Про це в╕н розпов╕в п╕д час перебування у Трускавц╕, як один з╕ сп╕кер╕в так звано╖ Школи народних депутат╕в парт╕╖ “Слуга народа”.

   За його словами, перед початком роботи у нов╕й митниц╕ прац╕вники проходитимуть певний курс адаптац╕╖, свого роду “курс молодого б╕йця”.

   – У нов╕й митниц╕ я поки що ╓диний сп╕вроб╕тник. ╤ нова митниця буде створена десь до к╕нця вересня, – сказав Нефьодов.

   Свою участь у навчальн╕й програм╕, орган╕зован╕й Слугою народу сп╕льно з Ки╖вською школою економ╕ки для новообраних народних депутат╕в, Нефьодов пояснив тим, що це дуже важливо для народних обранц╕в.

   – Якщо депутати будуть працювати ефективн╕ше, краще буде не т╕льки вс╕й кра╖н╕ ╕ платникам податк╕в, але й мен╕ реформу митниц╕ буде проводити значно легше, – сказав голова Держмитслужби.

http://bloginside.in.ua

Таможенные органы начали требовать сертификаты происхождения товара, остановив оформление топлива. Об этом enkorr сообщили трейдеры.

«Мы привезли греческий продукт в Южный еще два месяца назад. Сегодня у нас потребовали показать сертификат происхождения с печатью таможни, хотя такого требования ранее не было, и таможня эти сертификаты не штамповала. Сейчас таможенники взяли паузу, когда оформят груз, неизвестно», — заявила в комментарии enkorr Ирина Рубан, глава Skywalk Trading.

По данным участников рынка, с аналогичными требованиями столкнулись импортеры в портах Одессы и Херсона.

Представитель руководства Энергетической таможни заявил в разговоре с enkorr, что новое требование продиктовано постановлением Кабинета Министров Украины.

«Сертификат происхождения с сегодняшнего дня требуют у всех, а не только у импортеров нефтепродуктов. Антироссийские санкции распространяются на все товары, не на все просто введены пошлины», — заявил собеседник из таможенной службы, высказав мнение, что скорее всего оформление возобновится сегодня до конца рабочего дня.

«Никакой сложности в предоставлении такого сертификата нет», — сказал он.

Импортеры по железной дороге, которые оформляли грузы 1 августа, подобных требований от таможенников не получали. При этом есть информация, что в случае возникновения у таможенных органов сомнений относительно реального происхождения товара, подтверждением страны-производителя может быть справка от торгово-промышленной палаты.

По состоянию на 16:30, таможенные службы частично разблокировали процесс оформления топлива в портах.

Ранее сообщалось, что 24 июля Кабмин внес изменения в постановление от 17 июля «Вопросы введения специальной пошлины на отдельные товары происхождения из Российской Федерации, которые ввозятся на таможенную территорию Украины», в котором расширил перечень кодов для сжиженного газа и добавил абзац следующего содержания: «В случае невозможности достоверно установить страну происхождения товаров, по отношению к которым применяется специальная пошлина согласно с этим пунктом, такие товары выпускаются в свободный оборот на таможенной территории Украины при условии уплаты специальной пошлины по определенным этим пунктом ставкам».

https://enkorr.com.ua

   Серед купи поганих новин останнього часу зв╕стка про те, що Максим Нефьодов очолить митницю, стала ковтком св╕жого пов╕тря. З одного боку, його план зм╕н звучить як казка. З ╕ншого, Нефьодов вже зробив неможливе – координував ствоення електронно╖ системи держзакуп╕вель ProZorro, за допомогою яко╖ було перекрито стар╕ корупц╕йн╕ схеми. Про нову митницю, боротьбу з контрабандою, про ╕снуюч╕ схеми ╕ ╓вробляхи новий голова розпов╕в .

   Про те, якою буде нова митниця
– Максиме, коли був Майдан, багато хто казав, що п╕ду на службу, допоможу держав╕, а пот╕м треба повертатись у б╕знес. У вас так не вийшло. Чому ви в б╕знес не поверта╓тесь?

   – Важко, звичайно, вирватись з державно╖ служби. Мене н╕як не можуть зв╕льнити. ╤ це дало мен╕ якийсь психолог╕чний поштовх. Якщо без жарт╕в, то мен╕ зда╓ться, що зараз в╕дкрива╓ться нове в╕кно можливостей, якого не було з час╕в Майдану, на реформу ф╕скального блоку. На мою думку, разом з╕ створенням служби ф╕нансових розсл╕дувань – це дв╕ найб╕льш╕ реформи, як╕ залишились в кра╖н╕, де майже нема╓ прогресу. Ми просунулись. Звичайно, не перемогли остаточно, але руха╓мось вперед по б╕льшост╕ великих макроеконом╕чних укра╖нських проблем. Це ╕ очищення банк╕вського сектору, ╕ газовий ринок, закриття газових схем. Це ╕ публ╕чн╕ закуп╕вл╕. Нав╕ть в державних п╕дпри╓мствах ╕ ╖х управл╕нн╕ ╓ прогрес. А прогрес на митниц╕, за опитуванням б╕знесу, скромний. Тому коли ╓ таке в╕кно можливостей, хочеться принаймн╕ спробувати ним скористатись.

   – А коли у вас виникло бажання займатись саме митницею? Адже в державн╕й служб╕ можна реформувати будь-що.

   – Я тому ╕ кажу, що це одне з найб╕льш амб╕тних ╕ важливих завдань. Тому що займаючись реформою, хочеться робити те, що ма╓ реальний вплив на економ╕ку, на бюджет, на життя громадян. Ще раз кажу, я бачу два таких завдання: це створення служби ф╕нансових розсл╕дувань ╕ реформа митниц╕ ╕ податково╖. У нас ╓ в╕кно можливостей в митниц╕ ╕ податков╕й. Тому що Оксана Маркарова реал╕зу╓ нову стратег╕ю по розпод╕лу ДФС на ц╕ дв╕ окрем╕ служби. Були проведен╕ два в╕дкритих конкурси. На податкову прийшов Серг╕й Верланов, якого я дуже поважаю. Ще раз повторюсь, з час╕в Майдану тако╖ можливост╕ не було. Саме тому я вир╕шив, що можна спробувати. Чесно кажучи, я оч╕кував, що на конкурс прийде багато потужних, поважних ╕ б╕льш г╕дних, н╕ж я, людей. Але чомусь вони не прийшли, а залишилися в б╕знес╕.

   – У вас, мабуть, ╓ ╕дея, який вигляд матиме митниця через дек╕лька рок╕в. Ви соб╕ намалювали цю картинку?

   – Звичайно, у мене ╓ стратег╕я. Я дуже хочу в╕рити, що рок╕в за 5-10 для переважно╖ б╕льшост╕ громадян, як╕ перетинають кордон, ╕ б╕знесмен╕в, як╕ займаються в╕дносно рутинними експортно-╕мпортними операц╕ями, проходження митного контролю буде чимось на кшталт дистанц╕йно╖ оплати в метро або на платних дорогах. Дуже швидкою ╕ непом╕тною. Щоб не вид╕лялась в╕д загально╖ подорож╕ чи ╕ншого загального процесу. Це просто ╕ прозоро. Не виника╓ сумн╕в╕в, що турн╕кет в метро зн╕ма╓ з вашо╖ картки ст╕льки грошей, ск╕льки треба, а не якусь рандомну суму, тому що ╓ наказ згори чи знизу, чи збоку, чи ви не сподобались касиру в метропол╕тен╕ ╕ в╕н каже, що для вас особисто ц╕на буде в 4 рази б╕льша, а когось пускають безкоштовно. ╤ це буде просто. У вас зак╕нчились грош╕, ви за 30 секунд перекинули ╖х з телефону або розплачу╓тесь самим телефоном. Мен╕ б хот╕лось, аби ми взагал╕ припинили говорити про митницю, як про якусь окрему складову цього процесу.

   Я бачу 5 основних напрямк╕в реформи. Це повна електрон╕зац╕я процес╕в. Класична ╕стор╕я, така сама як в ProZorro. Давайте ми централ╕зу╓мо вс╕ функц╕╖ ╕ досв╕д, зробимо роботу конкретного ╕нспектора по можливост╕ наст╕льки простою, наск╕льки це реально, плюс автоматизу╓мо вс╕ ризики аби, нав╕ть якщо в╕н хоче десь щось зробити, то система ф╕зично йому цього зробити не давала б.

   Другий напрямок – це кадрова служба. Ск╕льки б ми не писали софту, але зам╕нити людей роботами, на щастя, ще неможливо. Тому все одно треба набирати нових людей, треба зв╕льняти старих корупц╕онер╕в або не дуже ефективних прац╕вник╕в. Треба п╕двищувати ефективн╕ кадри всередин╕ само╖ митниц╕, по-новому ╖х вчити ╕ адаптувати, робити нов╕ КР╤, систему оплати прац╕, п╕двищувати цих людей ╕ так дал╕.

   Трет╕й напрямок – це митна ╕нфраструктура. Можна мати найкращий софт, там будуть працювати янголи в нов╕й форм╕. Але якщо дорога буде вузька, якщо у цих людей не буде сканер╕в, систем розп╕знавання обличчя, систем зчитування номер╕в, автоматичних ваг, все це не по╓днано в ╓дину зручну ╕нфраструктуру – все одно будуть черги. ╤ людин╕, яка сто╖ть в 6-годинн╕й черз╕ на кордон╕, якось не дуже ц╕каво, чого вона там сто╖ть: тому що просто дорога погана, чи митники хабар╕ беруть, чи ╤Т-система «висить». Результату все одно нема╓. Тому потр╕бно розвивати ╕нфраструктуру ╕ робити це розумно. Не просто будувати як╕сь палаци на кордон╕ ╕ казати, що саме так треба.

   Четвертий блок – це ╓вро╕нтеграц╕я. Митниця – це не той орган, який працю╓ сам по соб╕. По два боки кордону митниц╕ двох кра╖н. Це обм╕н ╕нформац╕╓ю. Аби з Польщ╕ не ви╖жджали iPhone, а до них не при╖жджав пластил╕н чи керам╕чна плитка. Це так само обм╕н стосовно даних людей, як╕ перетинають кордон. Щоб зв╕дти не ви╖хав Януш, а до Укра╖ни не при╖хав ╤ван по ╕ншим паспортам. Це перех╕д за якийсь час до сп╕льного контролю, як це було на кордон╕ Н╕меччини ╕ Польщ╕ перед вступом Польщ╕ в ╢вросоюз, коли вже не дв╕ митниц╕ було, а одна. Це гармон╕зац╕я укра╖нського законодавства ╕ форм декларац╕й, класиф╕кац╕╖ товар╕в з ╓вропейськими. Це кращ╕ можливост╕ боротьби з контрабандою ╕ порушеннями митних правил.

   ╤ нарешт╕ п’ятий блок – функц╕ональна перебудова митниц╕. Зараз митниця – це 26 рег╕ональних митниць, як╕сь ╕нш╕ юридичн╕ особи. Все треба злити в одне ц╕ле, аби у нас були ун╕ф╕кован╕ правила, ╕ ми зекономили на додаткових адм╕нпослугах, нарахуваннях зарплати, адм╕нперсонал╕. Це також можлив╕сть переглянути сам функц╕онал. У нас коли говорять про митницю, то це завжди розмови виключно про грош╕, про те, ск╕льки з╕брали в бюджет. Улюблений запит журнал╕ст╕в: який обсяг контрабанди, чи в╕н зменшу╓ться, чи зб╕льшу╓ться. Але кр╕м цього, у митниц╕ ╓ функц╕я безпеки. Ми не хочемо, аби до Укра╖ни потрапляли наркотики чи зброя, аби з територ╕╖ Укра╖ни вивозились картини та культурн╕ ц╕нност╕, аби до нас потрапляла контрафактна продукц╕я, п╕дробн╕ л╕ки тощо. У митниц╕ ╓ також функц╕я сприяння торг╕вл╕. Митник ма╓ розум╕ти, що в╕н тут не т╕льки, щоб не пускати, забороняти та збирати якомога б╕льше грошей у бюджет. Б╕лий б╕знес ма╓ ╖хати максимально непом╕тно, можливо, нав╕ть взагал╕ цю функц╕ю не розум╕ючи.

   Про те, як перемогти контрабанду
– Ви хочете максимально все спростити, ╕ це дуже добре для людей, для б╕знесу. Але одна з головних задач митниц╕ – боротьба з контрабандою. Б╕лий б╕знес про це каже, бо контрабанда спотворю╓ конкуренц╕ю. Якщо на митниц╕ все буде так просто, то як ви ловитимете контрабандист╕в?

   – Злочинц╕в ловлять завдяки ╕нтелектуальн╕й робот╕, а не створюючи як╕сь перешкоди для кожно╖ людини. Пол╕ц╕я працю╓ ефективно не за рахунок створення тотал╕тарно╖ держави, де ти не можеш зробити жодного кроку без якогось документу, без того, щоб десь заре╓струватись чи комусь не показати сво╓ посв╕дчення. Митниця, насамперед, ма╓ розробляти схеми, як╕ унеможливлюють або роблять невиг╕дним порушення митних правил.

   – Зараз ╓ можливост╕ для таких маневр╕в?

   – Це класичн╕ ╕стор╕╖. Зараз ╕сну╓ величезна дуже подр╕бнена класиф╕кац╕я товар╕в, яка да╓ можлив╕сть для маневру. Те ж саме стосу╓ться розм╕ру ставок та ╕нших процес╕в. Наприклад, ввели електронн╕ черги в ЦНАП – майже викор╕нили др╕бну корупц╕ю. Не треба до когось йти, давати 100 гривень, для того щоб тебе першим пропустили. Просто електронна черга, де отриму╓ш талончик ╕ з ним все проходиш. Якщо хтось йде поза чергою, це легко пом╕тити ╕ можна контролювати. З ╕ншого боку, контрабанду треба шукати ╕нтелектуально: робити ризик-проф╕л╕, розглядати попередн╕й досв╕д, обм╕нюватися ╕нформац╕╓ю з колегами, анал╕зувати цю ╕нформац╕ю по базам податково╖ м╕л╕ц╕╖ тощо. Треба розум╕ти, кого сл╕д перев╕ряти, або, нав╕ть, перев╕ряти багато ╕ часто, використовуючи сучасн╕ засоби; кого можна перев╕рити дистанц╕йно, а кому ми, як держава, можемо дов╕ряти ╕ просто робити постмитний аудит. Насправд╕ в митниц╕ вже ╓ так╕ напрацювання, до реч╕ досить непоган╕. Просто ╖х треба посилити ╕ поглибити.

   – На вашу думку, перев╕рок ма╓ бути менше, н╕ж зараз? ╤ перев╕ряти потр╕бно т╕льки тих, кого визначили?

   – Повторюся: перев╕ряти треба ╕нтелектуально ╕ розум╕ти кого саме. Я можу привести конкретну статистику. За травень в Одеському порту було проведено приблизно 3300 р╕зноман╕тних перев╕рок контейнер╕в. Для розум╕ння, через порт кожного дня проходить близько 500 контейнер╕в. Це означа╓, що було перев╕рено близько 7% вантаж╕в. Справд╕, немало. Пол╕ц╕я ж не зупиня╓ просто так 7% вс╕х машин на дороз╕. А як ви дума╓те, яка к╕льк╕сть порушень була знайдена в цих трьох тисячах? Нуль! Оф╕ц╕йна в╕дпов╕дь одесько╖ митниц╕: не було складено жодного протоколу про порушення.

   – Це щось говорить про митник╕в чи про порушення?

– Я думаю, що це сигнал╕зу╓ про все. Насамперед, кого ми вибира╓мо для перев╕рки. Якби пол╕ц╕я зупиняла не машини, як╕ порушують правила, п╕др╕зають ╕нш╕ авто, дивно або агресивно поводяться на дороз╕, а просто кожну машину, це б зменшило шанс знайти порушника, проте створило б кучу непри╓мностей. З ╕ншого боку, напевно, це щось говорить ╕ про самих митник╕в, ╕ про як╕сть перев╕рок. Тому наша мета – не сказати про те, що ми перев╕рили 7% вантаж╕в, наступного м╕сяця ми перев╕римо 10%, а за три роки вийдемо на 100% виваження кожного контейнеру. Це т╕льки створю╓ проблеми для б╕знесу ╕ стимули для зловживань. Наше завдання – розум╕ти, кого саме ми ма╓мо перев╕ряти.

   – Влада часто каже: ми ма╓мо подолати контрабанду. Якщо вам будуть давати так╕ накази, як ви на них будете реагувати?

   – Мен╕ не треба давати наказ про подолання контрабанди. Це само собою зрозум╕ло. У нас ╓ режим «Контрабанда стоп», а ще ма╓ бути режим «Контрабанда йди». Звичайно, треба ловити контрабандист╕в за руку ╕ саджати, проводити спецоперац╕╖ ╕ обшуки тощо. Але я значно б╕льше зац╕кавлений в системному вир╕шенн╕ цих проблем. Тому що ╕стор╕я Укра╖ни за 28 рок╕в показала, що вс╕ ц╕ «Контрабанди стоп», операц╕╖ «Тайфун» чи «Торнадо», на жаль, не призводять до результату.

   ╢ американський висл╕в, що ╕нколи працювати треба не т╕льки важко, але й головою. Мен╕ зда╓ться, що у нас ╓ велик╕ можливост╕ по системному покращенню ситуац╕╖. Потр╕бно нарешт╕ обладнати вс╕ пункти пропуску камерами, як╕ автоматично зчитують номери автомоб╕л╕в ╕ заносять ╖х в базу. Бо ╕накше ск╕льки б ми не казали «стоп», у нас не буде ╕нформац╕╖, з ким боротися. Треба нарешт╕ побудувати еко-систему, щоб автоматично бачити, як╕ машини ╕ ск╕льки раз╕в перетинають кордон. Якщо вони в’╖хали в транзитному режим╕, то чи ви╖хали вони з територ╕╖ Укра╖ни. Якщо вони ви╖хали, то чи не було так, що вони мають ╖хати з Польщ╕ у Б╕лорусь через Волинь, а насправд╕ по╖хали в Одесу, пот╕м в Ки╖в, а вже пот╕м на Волинь, що справд╕ п╕дозр╕ло. ╤ тод╕ вже мають працювати правоохоронц╕, бо це, напевно, схема перерваного транзиту, п╕дм╕ни вантаж╕в.

   – А як все буде працювати? Митниця занесла в базу, пол╕ц╕я побачила, зупинила машину у Ки╓в╕, перев╕рила за 2 секунди ╕ зробила висновок – так?

   – Це ма╓ працювати, по-перше, без участ╕ людей. Принаймн╕ ми ма╓мо прибрати людину, яка перепису╓ на кордон╕ номери ╕ кудись ╖х вбива╓. Це ма╓ робити техн╕ка автоматизовано, розп╕знаючи номер. Зрозум╕ло, що доступ до бази автомоб╕л╕в, як╕ в’╖жджають ╕ ви╖жджають, особливо з комерц╕йною метою, ма╓ бути у вс╕х служб. Але не можна створювати пол╕цейську державу.

   Наша мета – побудувати ризик-менеджмент, який все ч╕тко показу╓. Наприклад, як╕сь машини в’╖хали дв╕ч╕ на територ╕ю Укра╖ни п╕д час традиц╕йних в╕дпусток з задекларованою метою ╖хати у Франц╕ю. Напевно, ц╕ люди ╖здять з туристичною метою ╕ ризик там незначний. А ╓ як╕сь м╕кроавтобуси, що перетинають кожного разу кордон з вантажем ╕ роблять це кожн╕ три дн╕. Треба перев╕ряти не тих, хто з б╕льшою в╕рог╕дн╕стю по╖хав у в╕дпустку, а тих, хто, напевно, займа╓ться якоюсь прихованою комерц╕йною д╕яльн╕стю. Це питання ╕нтелектуально╖ роботи. Ми ма╓мо проводити перев╕рок, можливо, ╕ менше, н╕ж зараз, але вони мають бути результативними.

   Про схему «п╕джак╕в»
– Б╕лий б╕знес скаржиться на контрабанду. Наприклад, така схема: люди, заре╓строван╕ в прикордонн╕й зон╕, носять товар у руках або перевозять м╕кроавтобусами. Кажуть, що за день така група може перевезти п╕в-фури. ╤ це велика конкуренц╕я для легальних б╕знесмен╕в. Що з цим плану╓ робити митниця?

   – Так зван╕ «п╕джаки» – це, справд╕, схема, яку не було вигадано в Укра╖н╕. Вона ╕снувала донедавна в дуже значних обсягах на кордон╕ м╕ж Гонконгом ╕ материковим Кита╓м. В Гонконз╕ електрон╕ка одна з найдешевших у св╕т╕. Так само фура п╕д’╖жджала до кордону, 300 китайц╕в переходили кордон, кожен брав соб╕ по коробц╕ з телефоном чи комп’ютером ╕ йшов п╕шки назад. Звичайно, на 100% побороти так╕ порушення неможливо. Головне завдання – зробити так, щоб це не завдавало макроеконом╕чно╖ шкоди. Почати, зрозум╕ло, потр╕бно з автомоб╕л╕в. Тому що людина може якусь к╕льк╕сть електрон╕ки пронести на соб╕. Але це все-таки не дуже багато ╕ не вс╕ товари, бо великий телев╕зор нести якось не дуже зручно. Та ╕ ск╕льки ходок ф╕зично можна зробити щодня. А ось ск╕льки можна провезти на машин╕ – це зовс╕м ╕нша ситуац╕я.

   Ще раз кажу, системи боротьби з контрабандою добре розроблен╕. Тут питання не крим╕нал╕зац╕╖ ц╕╓╖ д╕яльност╕ з метою якимось чином карати людей. Це економ╕чно недоц╕льно. Не саджати ж людину за якийсь один пронесений телефон. Це просто жорстоко. Питання в тому, аби зробити цю д╕яльн╕сть економ╕чною невиг╕дною. Врешт╕-решт це все про те, чи можна зекономити на оплат╕ оф╕ц╕йного ПДВ ╕ мита. Якщо ми п╕двищу╓мо варт╕сть або п╕двищу╓мо ризик ц╕╓╖ контрабандно╖ д╕яльност╕, то тод╕ мотивац╕я займатись контрабандою значно зменшу╓ться.

   – А як╕ способи п╕двищення ризику контрабанди?

   – Треба розробити правила, яких не можна уникнути через комб╕нац╕╖ процес╕в ╕ технолог╕чних засоб╕в. Наприклад, машина, яка перетина╓ кордон з в╕рог╕дно комерц╕йною метою б╕льш н╕ж якусь к╕льк╕сть раз╕в на м╕сяць, ма╓ бути затримана м╕н╕мум на ш╕сть годин для догляду. Це означа╓, що ця машина може зробити значно менше ходок, а оплата контрабандистам зроста╓. Так виг╕дн╕сть займатись цим видом д╕яльност╕ зменшу╓ться. Те саме стосу╓ться й питань подальшо╖ реал╕зац╕╖ цих товар╕в, бо боротись треба по всьому ланцюжку.

   Проблема одного характеру, коли ви провезли телефон. Якщо купили його за кордоном, то теоретично тут ви мали б сплатити мито. Але це телефон для власного користування чи подарунок другов╕? Я як держслужбовець не можу сказати, що з розум╕нням ставлюсь до др╕бних порушень. Але все-таки ми ма╓мо працювати з тими, хто завда╓ макроеконом╕чно╖ шкоди. В Facebook нав╕ть реклама ╓ онлайн-супермаркет╕в контрабанди. Мова йде не про один телефон, а про десятки тисяч телефон╕в, як╕ можна накл╕кати, замовити. Вони при╖жджають кудись на склади в ╕нших кра╖нах, др╕бняться на парт╕╖, за╖жджають в Укра╖ну на якийсь склад, знову об’╓днуються в парт╕ю ╕ фурою вивозяться. Зрозум╕ло, що в цьому ланцюжку ╓ ланки, з якими важко боротися, а ╓ ланки, наприклад, того ж самого накопичення, з яким це робити легше. У нас ╓ деяк╕ креативн╕ ╕де╖. Нав╕ть не хочу зараз розпов╕дати, як можна легко перев╕ряти варт╕сть вантаж╕в, що входять. Ще раз кажу, що треба працювати головою.

   – Просто часом дивно бува╓. Вс╕ можуть зайти в ╤нтернет, подивитись, де можна купити контрабандний чи с╕рий телефон. Митниця не може цього зробити чи не хоче?

   – Я думаю, що можлив╕сть купити такий телефон – це вже не завдання митниц╕, а якихось ╕нших правоохоронних орган╕в. Все-таки митниця не займа╓ться ланцюжком продаж╕в. Ц╕ питання пов’язан╕ з тим, як побудована економ╕чна д╕яльн╕сть у нас в кра╖н╕. Теоретично вона мала б бути побудована простим способом. Держава пропону╓ як╕сь чесн╕ ╕ прозор╕ правила гри, некорупц╕йно ╕ справедливо контролю╓ ╖х виконання. ╤ б╕знес, ╕ громадяни готов╕ виконувати ц╕ правила, бо вони прост╕ ╕ зрозум╕л╕. А якщо хтось один порушу╓, то тод╕ його ловлять.

   У нас цей трикутник стосунк╕в зм╕щений в якусь ╕ншу сторону. Правила у нас складн╕, нелог╕чн╕ ╕ незрозум╕л╕. Держава контролю╓ ╖х, з одного боку, ╕нколи дуже жорстоко, а з ╕ншого боку, закриваючи де-факто оч╕ на як╕сь порушення. А що ми можемо зробити з «п╕джаками», з машинами на литовських номерах? Треба вир╕шувати ситуац╕ю. А з ╕ншого боку, люди ставляться до правил, податк╕в ╕ мит по принципу: ми ж зна╓мо, що ви ╖х крадете, тому ми не вважа╓мо нав╕ть злочином вам ╖х не сплачувати. Я не звинувачую когось в ц╕й ситуац╕╖. Я хочу сказати про те, що держава ма╓ спочатку зробити свою частину роботи, тобто повернути сво╖ правила ╕ регулювання до якихось лог╕чних; так, як у розвинених кра╖нах. ╤ тод╕ реально може вимагати ╕ у громадян якогось кращого ╖х виконання або б╕льш сумл╕нного в╕дношення.

   – Чи плану╓те ви працювати разом з податковою? Тому що коли контрабандний товар попада╓ в Укра╖ну, в╕н прода╓ться у звичайних мережах. Через ФОП╕в, бо ФОП не повинен ре╓струвати, зв╕дки походить цей товар. ╤ це все майже легально.

   – Це не майже легально, а це ╕ ╓ легально. Законодавець створив так╕ умови. Зрозум╕ло, що в як╕йсь часов╕й перспектив╕ ми ма╓мо прийти до зах╕дного регулювання ц╕╓╖ сфери. Але незважаючи на те, що я тепер представляю ф╕скальний блок, я вважаю, що спочатку держава ма╓ зробити те, що вона ма╓ зробити, а вже п╕сля починати розмову про те, як ми будемо зм╕нювати законодавство для ФОП╕в. Спочатку ми ма╓мо врешт╕ домучити ╕ зробити використання смартфон╕в для ре╓страц╕╖ касових операц╕й, зробити цей процес максимально швидким, простим, безбол╕сним, дешевим або взагал╕ безкоштовним. ╤ тод╕ ми можемо вимагати зм╕н. Бо абсолютно несправедливо, коли держава, не поборовши корупц╕ю з╕ свого боку, не розбивши картельну змову виробник╕в касових апарат╕в, зал╕зних ящик╕в тощо, вказу╓ малому б╕знесу на порушення.

   Про ╓вробляхи
– Що ви дума╓те про автомоб╕л╕ з ╢вропи?

   – Якщо казати в╕дверто, це просто д╕рка, яка знаходиться м╕ж нашим ╕ ╓вропейським законодавством. У нас така система оподаткування: ми оподаткову╓мо не волод╕ння машиною, а машину. По-перше, машину легко оподаткувати. По-друге, якщо, наприклад, зб╕льшити акциз на бензин, як у ╢вроп╕, то це вдарить по вартост╕ хл╕ба й молока. Машини у нас асоц╕ю╓ться з багатством. Багатих типу не шкода, давайте з них в╕зьмемо по повн╕й. В ╢вроп╕ дуже часто ситуац╕я зворотна. Машини можуть бути дешевш╕, особливо стар╕, але волод╕ння ними набагато дорожче. Чому н╕мець прода╓ цю машину дешево? Не тому, що в╕н такий дурень або ц╕ну╓ ╖╖ менше, н╕ж ц╕ну╓ укра╖нець. А тому що у н╕мця дуже дороге паркування, плата за утил╕зац╕ю, еколог╕чн╕ збори. Тому для н╕мця продати якийсь 20-р╕чний Golf виг╕дн╕ше, н╕ж заплатити за те, щоб його знищили. У нас корист ування машиною дешевше сутт╓во. Тому ╕ виника╓ цей ц╕новий диспаритет. Кр╕м цього, ╓ питання еколог╕╖. Коли ми п╕дписували угоду про асоц╕ац╕ю, були заборонен╕ вс╕ машини нижче, н╕ж ╓вро-5. Головна проблема старих машин в еколог╕╖ ╕ в сертиф╕кац╕╖. Ми розберемось ╕ наведемо там порядок.

   – Треба дозволяти укра╖нцям купувати так╕ дешев╕ стар╕ авто?

   – Я за те, аби дозволяти дешев╕ машини. ╤ взагал╕ за зниження податк╕в ╕ мит наск╕льки це можливо, аби бюджет залишався збалансованим. Тод╕ витрати треба теж знижувати. Але треба розум╕ти, що якщо ми це дозволя╓мо, то ма╓мо ще додатково подумати над речами, як╕ роблять вс╕ велик╕ м╕ста св╕ту, аби обмежити к╕льк╕сть машин в центр╕. Наприклад, р╕зко зб╕льшити варт╕сть за паркування в ╕сторичних центрах, або, як в Кита╖, дозволяти про╖зд по парних днях машинам з парними номерами, по непарних з непарними. Це певна зм╕на регуляц╕╖. У нас н╕коли не люблять ставитись до регуляторно╖ пол╕тики, як до якогось анал╕зу насл╕дк╕в. Я за дешев╕ машини, просто прошу депутат╕в до цього п╕д╕йти, розум╕ючи, що дал╕ буде у ланцюжку. Все необх╕дне з нашого боку – ╕ндикативи, документи, прозор╕сть ╕ зручн╕сть всього процесу – ми точно забезпечимо.

   – Чи будуть забороняти ╓вробляхи?

   – ╢вроблях не ма╓ бути. Тут я категоричний: точно не ма╓ бути машин на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖, як╕ ╖здять в Укра╖н╕ роками. Але ма╓ бути можлив╕сть поставити таке авто на укра╖нську ре╓страц╕ю за нормальною ц╕ною, в залежност╕ в╕д машини. ╤ щоб це не суперечило угод╕ про асоц╕ац╕ю. У нас ╓ обов’язки стосовно еколог╕╖. А так я за те, щоб укра╖нц╕ купували дешев╕ автомоб╕л╕, телефони та одяг. Я не бачу в ц╕й торг╕вл╕ та полегшенн╕ б╕знес-активност╕ н╕якого негативу. Звичайно, будь-яке правило можна довести до абсурду. Наприклад, не можна ввозити стар╕ 20-р╕чн╕ комерц╕йн╕ автомоб╕л╕. Я знаю реальн╕ приклади, коли ввозять раму автобуса, який пройшов 200 тисяч к╕лометр╕в, наварюють новий корпус ╕ ре╓струють його як нову машину. Це жах: беруть ржаву колимагу ╕ все одно держава ма╓ дозволити на н╕й ╖здити. Коли ╓вробляхери проводили сво╖ ╕венти, ╕нколи було ц╕каво. У вод╕я ╓ грош╕ на старий Porsche ╕ на його обслуговування, а в╕н протесту╓ ╕ каже, що якби 200 долар╕в, то я б заплатив. Ти на бензин витрача╓ш на тиждень б╕льше. Я цього не розум╕ю.

   Про нову структуру ╕ нов╕ кадри
– Розкаж╕ть про ╕н╕ц╕ативу зменшити к╕льк╕сть рег╕ональних митниць.

   – Вже створена робоча група п╕д ег╕дою М╕н╕стерства ф╕нанс╕в, аби з наступного року залишилась взагал╕ лише одна юридична особа. Я одразу хочу пояснити. Це не означа╓ закриття якихось пункт╕в пропуску, ╖х не стане менше. Просто митниця стане краще керованою: зам╕сть 26 юридичних ос╕б та ╕нших ос╕б, окремо╖ лаборатор╕╖, окремого к╕нолог╕чного центру у нас буде одна юридична особа – митниця. Це да╓ ╕ економ╕ю на адм╕н╕стративних витратах, ╕ ╓дин╕ правила всюди. Зараз одна рег╕ональна митниця може класиф╕кувати ваш товар по-одному, ╕нша митниця – по-╕ншому. М╕ж митницями ╓ реальна конкуренц╕я. Вони ж мають формально виконувати як╕сь плани. Як╕сь митниц╕ б╕льш популярн╕, вони можуть бути жорсткими ╕ непоступливими, а як╕сь митниц╕ всередин╕ кра╖ни, куди менше б╕знесу до╖жджа╓, б╕льш гнучк╕, там можна дешевше домовитись. Це для мене дивна ситуац╕я, яку дуже важко контролювати. Б╕гати за кожним конкретним кер╕вником митниц╕ або митного посту, який п╕дкоря╓ться мен╕, як голов╕, т╕льки в довжелезному ланцюжку, дуже неефективно. Тому будемо працювати саме над цим. Але ще раз кажу, мова про юридичн╕ перетворення, а не про те, що десь ф╕зично╖ ╕нфраструктури стане менше.

   – А що це прискорить? Ланцюжок однаково залишиться: був головою митниц╕, став головою департаменту.

   – Це можлив╕сть консол╕дувати досв╕д. Зараз механ╕зм який: я голова, п╕д╕ мною ╓ центральний апарат, департаменти, управл╕ння, в╕дд╕ли, спец╕ал╕сти. Пот╕м ╓ окрема юридична особа, наприклад, льв╕вська митниця. Там теж ╓ голова, заступники, директори. Пот╕м ╓ митний пост, теж з кер╕вником та конкретними ╕нспекторами. По-перше, рег╕ональна митниця – це окреме княз╕вство. Воно живе за якимись сво╖ми писаними чи неписаними законами, знайомствами тощо. Зрозум╕ло, що воно вимушено залежить в╕д м╕сцево╖ влади ╕ правоохоронц╕в, бо вони працюють в ╓дин╕й зв’язц╕.

   Наша мета – це зробити структуру б╕льш пласкою, централ╕зувати досв╕д. Нема╓ у нас 28 бухгалтер╕й, а ╓ одна бухгалтер╕я. Нема╓ 28 р╕зних правил нарахування прем╕й чи погодження в╕дпусток, а одн╕ правила. Нема╓ р╕зних практик, як класиф╕ку╓ться ваш годинник чи ф╕тнес-браслет, електронний чи звукозаписуючий пристр╕й. ╢ ╓дин╕ правила. Це сутт╓ве покращення керованост╕. Все це проходило багато орган╕зац╕й. Наприклад, Нац╕ональний банк, який так само централ╕зував ус╕ операц╕╖. Я переконаний, що цим шляхом п╕дуть ╕нш╕ структури, як╕ справд╕ хочуть реформуватися. Наприклад, Фонд державного майна.

   – А як ви будете до ц╕╓╖ структури залучати людей? Вони звикли до сво╖х м╕сць, а тут ви пропону╓те щось нове, треба чомусь новому вчитися. Зарплата, мабуть, буде не дуже висока.

   – Зарплата буде зростати. Це великий пр╕оритет. Ми ма╓мо запропонувати людям не т╕льки нов╕ вимоги ╕ стандарти, б╕льш ╕нтенсивну роботу. Ми ма╓мо запропонувати г╕дн╕ умови, оплату, повагу сусп╕льства. Це все йде в комплекс╕ ╕ ма╓ зростати одночасно. Стосовно того, як проводити кадрову реформу. Треба залучати людей зовн╕, з новими навичками, з ╕ншою осв╕тою, з якимось новим поглядом на реч╕. Плюс треба п╕дн╕мати людей зсередини. Як ╕ в кожному державному орган╕, в митниц╕ ╓ здорова частина, профес╕йн╕ митники, люди, яких несправедливо зв╕льняли чи карали. Т╕, хто не готов╕ були жити за корупц╕йними законами чи просто займатись безтолковою д╕яльн╕стю.

   – А хто визнача╓, наск╕льки нов╕ умови г╕дн╕? Для когось, наприклад, це мати будинок чи два будинки.

   – Я думаю, що ситуац╕я в державних органах дуже проста. Держава ма╓ платити по ринку. ╢ ринок на тих чи ╕нших спец╕ал╕ст╕в у Ки╓в╕, Одес╕, Львов╕. Треба платити ст╕льки, аби мати можлив╕сть конкурувати за як╕сних спец╕ал╕ст╕в у ц╕й сфер╕. В митниц╕ ╓ головний бухгалтер. ╢ головний бухгалтер ╕ в приватному сектор╕, який працю╓ в компан╕╖ такого ж розм╕ру. Це мають бути сп╕вставн╕ реч╕. ╢ митний ╕нспектор, який сто╖ть на польському чи словацькому кордон╕. Можлив╕ як╕сь коливання, але це також реч╕, як╕ мають бути сп╕вставними. Напевно, з поправкою на варт╕сть життя укра╖нець може отримати на 30% менше, н╕ж поляк, але не в 5 раз╕в менше.

   Звичайно, це зб╕льшить витрати. Але з ╕ншого боку, ефективн╕сть ма╓ зростати. Ще раз кажу, це не платити тим самим людям б╕льше. Я категорично проти цього. Тим б╕льше, що ╓ легендарн╕ люди, у яких задекларовано Rolls-Royce. ╥м платити тисячу чи дв╕ тисяч╕ долар╕в, чи 22 тисяч╕ долар╕в – не ма╓ значення. Але коли ми найма╓мо нових людей ╕ ставимо до них нов╕ вимоги, ми ма╓мо наймати профес╕онал╕в, на таких самих умовах, на яких найма╓ комерц╕йна компан╕я. Тод╕ ефективн╕сть набагато окупиться. Щоб довести зарплати ус╕х митник╕в до умовних 25 тисяч гривень, треба додатково 3 м╕льярди гривень. Це не мало. Але ж т╕льки прям╕ втрати на митниц╕ в╕д контрабанди складають в╕д 100 до 200 м╕льярд╕в гривень. Якщо ми зможемо в╕дбирати у контрабандист╕в частину цих грошей, то лог╕чно використовувати ╖х на п╕двищення зарплат. Ми зберемо б╕льше, а витратити зможемо б╕льше не т╕льки на митник╕в, але й на л╕кар╕в, вчител╕в, пол╕цейських.

   Про посилки з-за кордону
– Багато хто завозить товари через поштов╕ посилки. Зараз ╓ якийсь обмежуючий закон, але кажуть, що виконати його неможливо. Ну хто буде перев╕ряти, хто ск╕льки пакунк╕в отримав. Як це взагал╕ плану╓ться зробити?

   – Це один з важливих напрямк╕в зм╕н. Тут справа не т╕льки в контекст╕ грошей, а в швидкост╕, зручност╕ ╕ безпеки, бо ╓ також питання, щоб не пересилалися рад╕оактивн╕ матер╕али, зброя ╕з зони АТО тощо. Я не прихильник радикального зменшення л╕м╕ту посилок. Це мало що да╓, до того ж зб╕льшу╓ навантаження на митник╕в, як╕ мають контролювати величезну к╕льк╕сть др╕бних в╕дправлень. Але з ╕ншого боку, ми ма╓мо побудувати такий процес, використовуючи технолог╕чн╕ засоби, для того аби боротись не з людьми, що придбали соб╕ зайву пару джинс╕в чи крос╕вок, а боротись, в першу чергу, з тими, хто купили 10 тисяч пар цих крос╕вок для того, щоб пот╕м ╖х перепродати. Р╕зниця дуже легка ╕ зрозум╕ла. Крос-кордонна торг╕вля – це виклик для багатьох кра╖н зараз. Вона швидко зроста╓, але й у св╕т╕ вже напрацьован╕ технолог╕чн╕ р╕шення, як з цим працювати. Чому вони не вт╕лювалися у нас – це питання. Велика к╕льк╕сть укра╖нц╕в купу╓ товари на Amazon чи Alibaba. Можна ж автоматично отримувати в╕д них ц╕ни на ц╕ товари. Вони ж нав╕ть ╓ в ╤нтернет╕.

   – Так сам╕ ж продавц╕ зменшують ц╕ну.

   – Якщо ви купу╓те один товар, продавц╕ не пишуть такого. Ви спробуйте домовитись з Amazon або Alibaba про те, щоб вони написали вам якусь ╕ншу ц╕ну, коли ви купу╓те якусь одну р╕ч. Ось коли ви купу╓те п╕д видом ╕ндив╕дуально╖ посилки 10 тисяч чогось, тут вже почина╓ться б╕знес. ╢ додатков╕ посередники, а товар ╖де кудись на склади в К╕пр чи Туреччину, там перевантажу╓ться ╕ приходить з ╕ншими ╕нвойсами. Можна легко погуглити ╕ знайти онлайн-г╕пермаркети контрабанди. Ц╕ люди не ховаються. Люди, як╕ купують ╕ндив╕дуально, це окреме питання. Я проти того, щоб вони були головним пр╕оритетом боротьби. Наш головний пр╕оритет – це боротьба з комерц╕йними речами. ╤ тут якраз можна легко контролювати. Будемо все це вт╕лювати.

   Про те, коли будуть реальн╕ зм╕ни
– На як╕й стад╕╖ ви зараз? Коли з’явиться оф╕с, прац╕вники? Коли запрацю╓ нова митниця?

   – Я оч╕кую, що на нову митницю оф╕ц╕йно буде покладено обов’язки десь приблизно наприк╕нц╕ вересня. Нараз╕ я все ще ╓диний прац╕вник. Займаюсь складною, але необх╕дною роботою по в╕дкриттю рахунк╕в, затвердженню кошторис╕в, виготовленню гербово╖ печатки тощо. Цей шлях треба пройти. Але це не означа╓, що час якимось чином га╓ться. Тому що частково в╕н витрача╓ться на те, аби зробити нову структуру митниц╕, залишити за бортом найб╕льш од╕озних людей, до яких нема╓ дов╕ри у сусп╕льства, подивитись ще раз на бюджет ╕ перерозпод╕лити кошти, як╕ вже ╓ в митниц╕, так, щоб вони працювали.

   Ви, мабуть, зна╓те чутки, що тут були як╕сь прим╕щення для утримання гепард╕в пана Клименка, знаменит╕ к╕мнати з оргскла. Але грошей на зарплати митникам не вистачало, форма ╖м не купувалась. Це ганьба. ╤ звичайно, ц╕ питання треба вир╕шувати. Тому я оч╕кую, що до к╕нця вересня люди будуть переведен╕, функц╕онал модерн╕зований ╕ нова митниця розпочне роботу. Це не означа╓, що з жовтня ситуац╕я стане критично кращою. Але принаймн╕ з’явиться якась керован╕сть, я зможу в╕ддавати накази, зв╕льняти чи наймати людей, якимось чином впливати на процес. Будемо поступово будувати ту державну службу, якою можна пишатися.

   – Ск╕льки ви да╓те часу на цей перех╕дний пер╕од? Не можна просто сьогодн╕ зупинити одну митницю, а завтра почати другу.

   – Наше велике завдання ╕ виклик – зробити це абсолютно непом╕тним для людей. Трансформац╕я з ДФС до ново╖ митниц╕ ма╓ в╕дбутись так, що на кордон╕ як все рухалось, так ╕ буде рухатися, люди виходитимуть на роботу, документи будуть писатися ╕ не втрачатися. Ми кажемо про як╕сь велик╕ амб╕тн╕ реформи, але ╕ щоденну працю н╕хто не скасовував. Зупинок не ма╓ бути. Я оч╕кую, що повна реал╕зац╕я того плану, який я озвучив, займе приблизно 2-2,5 роки. Це не означа╓, що за цей час н╕чого не буде м╕нятись. Але я переконаний, що буде так само як ProZorro: 3 роки ми займались, а пот╕м озирнулись ╕ побачили, що перейшли з системи, коли ╕ноземц╕ при╖жджали нас вчити, в ситуац╕ю, коли ми отримали вс╕ м╕жнародн╕ нагороди та ╕мплементували елементи ProZorro в дев’яти ╕нших кра╖нах, а наш╕ люди вже ╖здять ╕ вчать технолог╕ям. Те ж саме зробимо ╕ на митниц╕. Контракт у мене на п’ять рок╕в.

   Автори Яна Панюшк╕на, Андр╕й Юхименко

http://bloginside.in.ua

КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
ПОСТАНОВА
в╕д 24 липня 2019 р. № 678
Ки╖в

Про внесення зм╕н до пункту 1 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 17 липня 2019 р. № 624

26-07-2019 15:40, Sveta
Регион: Киев
Хто ма╓ платити за догляд

Шановн╕ колеги! Тема не нова, але Хто ма╓ платити за догляд?! При ╕мпорт╕ щоразу призначають догляд ╕з 100% вивантаженням. Платимо порядку 150у.о. + зн╕ма╓мо людей з виробництва(щоб допомагали у вивантаженн╕). Розум╕ю, що ми сам╕ зац╕кавлен╕, але чи ╓ як╕сь постанови,як╕ Це регулюють?

а якщо знову повернуть зважування та сканери :(?!

Дякую

КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
ПОСТАНОВА

В╕д 17 липня 2019 р. № 624

Ки╖в

Питання запровадження спец╕ального мита на окрем╕ товари походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни

    В╕дпов╕дно до частини одинадцято╖ статт╕ 29 Закону Укра╖ни "Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть" та з метою вжиття заход╕в, необх╕дних для захисту сутт╓вих ╕нтерес╕в безпеки п╕д час надзвичайних обставин в м╕жнародних в╕дносинах, Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни

ПОСТАНОВЛЯ╢:

    1. Установити, що запроваджу╓ться спец╕альне мито на товари походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ (дал╕ — спец╕альне мито) незалежно в╕д ╕нших вид╕в мита у в╕дсотках до митно╖ вартост╕ товар╕в за такими ставками:

    1) для важких дистилят╕в (газойл╕в) за кодами зг╕дно з УКТЗЕД 2710 19 43 00 — 2710 19 48 00, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни трубопров╕дним транспортом та пом╕щуються у митний режим ╕мпорту:

    з 1 серпня 2019 р. — 3,75 в╕дсотка;

    з 1 жовтня 2019 р. — 4 в╕дсотки;

    2) для скрапленого газу, що використову╓ться як паливо, за кодом зг╕дно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, що ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту:

    з 1 серпня 2019 р. — 1,75 в╕дсотка;

    з 1 жовтня 2019 р. – 3 в╕дсотки.

    2. Ця постанова набира╓ чинност╕ з дня ╖╖ опубл╕кування та д╕╓ до моменту припинення застосування Рос╕йською Федерац╕╓ю дискрим╕нац╕йних та/або недружн╕х д╕й щодо Укра╖ни.

   Первый пилотный проект по противодействию контрабанде представят 1 августа
Сооснователь Monobank Дмитрий Дубилет на посту советника и. о. главы Службы безопасности Украины (СБУ) сосредоточился на противодействии рейдерству и контрабанде. Об этом он рассказал в интервью theБабелю.

   "Надеюсь, скоро мы объявим о некоторых пилотных проектах, которые позволят перевозчикам работать "по-белому" и меньше платить взяток. Эти решения мы вместе с Максом [главой Таможенной службы Максимом Нефьодовым] прорабатываем", - пояснил Дубилет.

   По его словам, первый пилотный проект по противодействию контрабанде планируют запустить 1 августа.

   "Это будет касаться так называемых "консолидированных грузов", когда в одном контейнере много разных наименований. Сейчас там интересная ситуация: такой тип грузов легально почти невозможно ввезти в Украину - недостаточно четко выписана процедура", - сказал Дубилет.

   Говоря о рейдерстве, главной проблемой Дубилет назвал незаконные регистрационные сделки, которые проводят без ведома владельца. "Никто это не контролирует, нет бэк-офиса, который по правилу "двух рук" проверяет эту сделку, нет уведомления владельцу", - говорит он.

   "Мы попытаемся добиться, чтобы перед каждой сделкой собственник получал уведомление и мог сказать "о, подождите, что-то тут не так". Это нетривиальная задача, потому что у нашего государства нет нормальных реестров, нет нормальных контактных данных и так далее", - пояснил Дубилет.

   Его команда намерена работать вместе с Бюро кредитных историй, у которого есть контактные данные.

   "Мы попытаемся построить такой бизнес-процесс, чтобы хотя бы те сделки, которые попадают под определенный профиль риска, приостанавливались и наш бэк-офис связывался с владельцем и уточнял: "Тут ваш завод переписывают, это вы делаете?", - рассказал советник и.о. главы СБУ.

https://biz.liga.net

- У красивой девушки, как правило, лучшая подруга - дурнушка.
- Да ну, чушь какая-то, моя подруга - просто красавица!
- Вот видишь, совсем и не чушь.

Баунти — это ерунда, любимые губы — вот райское наслаждение.