Количество просмотров: 3 (за период c 00:00 по 18:03 02/11/19), всего просмотров: 437

ГОСТ вiд 01.04.1997 № ДСТУ 3498-96 Держстандарт ДСТУ 3498-96. Бланки документ╕в. Форма та опис Вступил в силу с 01.04.1997

• Все хиты документов

MDoffice

289" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true" allow="encrypted-media">

   Китайский производитель сканирующего оборудования Nuctech Company Limited обвинил главу таможенной службы Максима Нефьодова в распространении недостоверной информации.
Как передает Цензор.НЕТ, в обращении к премьер-министру Алексею Гончаруку, министру финансов Оксане Маркаровой, и.о.главы ГФС Денису Гутенко и главе таможенной службе Максиму Нефьодову компания сообщает, что поставила и смонтировала все семь сканирующих систем для таможенных пунктов пропуска, которые закупила Украина.

   "Все семь сканирующих система находятся в рабочем состоянии, что было проверено многочисленными комиссиями, как на местном, так и на государственном уровне. Компания провела обучение сотрудников таможен с выдачей соответствующих сертификатов. Безопасность эксплуатации оборудования подтверждается выводами проверки Государственной инспекции ядерного регулирования Украины", - говорится в обращении.

   Компания сообщает, что за сканирующие системы с ней не рассчитались - просроченная задолженность составляет 8,8 млн. долларов США. Штрафные санкции из несвоевременной оплаты на сегодняшний день достигли 9 млн. гривен.

   В Nuctech Company Limited отмечают, что компания является мировым лидером по производству сканирующих систем для проверки грузовых автомобилей и контейнеров. Ее доля на мировом рынке превышает 40%, и ситуация, которая складывается в Украине, негативно сказывается на имидже компании. Поэтому китайский производитель оставляет за собой право "использовать все способы для защиты деловой репутации".

   Напомним, Nuctech Company Limited в 2018 году стала победителем торгов на поставку семи стационарных сканирующих систем для таможенных пунктов пропуска, которые проводились на ProZorro. Компания предложила наиболее конкурентную цену — 482,399 млн грн. Кроме китайского поставщика участие в торгах принимали два крупнейших мировых производителя сканирующих система Rapiscan и Smiths Heimann.

   На прошлой неделе во время брифинга Максим Нефьодов, заявил, якобы вместо семи сканеров было закуплено четыре. "Закупили и установили четыре, не работает сейчас ни один. Два из них мы можем запустить в работу достаточно быстро, и мы над этим работаем. Это вопрос разрешения на работу с высоким излучением, там даже люди уже прошли тренинг, но эта ситуация требует реакции правоохранительных органов", – сказал Нефедов.

   Чиновник также отметил, что якобы "сканеры были установлены с нарушением технологии, без необходимых специальных комплексов и разрешений, а некоторые и вовсе по двойной оплате".

   Как отметила заместитель директора Государственного бюро расследований Ольга Варченко, на основании озвученных главой Государственной таможенной службы Максимом Нефьодовым фактов, следователи Центрального аппарата ГБР начали досудебное расследование.

   В то же время в китайской компании отрицают какие-либо нарушения при закупке и установке оборудования.

"Цензор.НЕТ"

Автор: Юр╕й Бутусов Велике ╕нтерв’ю з оч╕льником Митно╖ служби Максом Нефьодовим – хвиля ╕н╕ц╕атив, оптим╕зму, натхнення та конкретних об╕цянок з терм╕нами. Як реформувати митницю, чому треба ще тримати старих митник╕в на служб╕. А також пояснення, чому провален╕ плани збору доход╕в до бюджету. Та багато-багато ╕ншого.

"МИТНИЦЯ – ЦЕ НЕПРАЦЮЮЧА МАШИНА"

- Як життя на митн╕й пательн╕?

- Мо╓ життя досить важке, схоже на… Я не хочу сказати "ад", це не в окопах сид╕ти п╕д обстр╕лами. Але бути чесним кер╕вником митниц╕ – досить складне завдання.

- Складн╕ше, н╕ж у м╕н╕стерств╕?

- Так. Зв╕сно. По-перше, М╕н╕стерство економ╕ки – це працююча машина. Я пишаюся тим, що залишив там сво╖м заступникам ╕ Павлу Кухт╕ нормальний кадровий склад, апарат для п╕дготовки законопро╓кт╕в, постанови, р╕шення, наявн╕ програми ф╕нансування ╕ так дал╕. Це машина – я не кажу, що це Мерседес. Митниця – це непрацююча машина. ╥╖ треба створювати юридично. Плюс б╕льш╕сть напрямк╕в де-факто в╕дсутн╕. Наприклад, ╕нфраструктура. Зараз ми т╕льки розпочали перш╕ тендери стосовно осво╓ння капвидатк╕в. Або м╕жнародну д╕яльн╕сть. Кажуть: чому нема обм╕ну з ╕ншими кра╖нами, чому ми не посила╓мо запити? Тому що людей, як╕ цим займаються, нема. Системи, по як╕й це в╕дправля╓ться, нема. Контактних ос╕б нема. Стосунк╕в нема.

- Тобто ти хочеш сказати, що митниця орган╕зац╕йно – все. Вона самознищилась ╕ тепер щось треба створювати нове?

- Я хочу з повагою ставитися, там, як завжди ╓ достатня к╕льк╕сть адекватних колег, ╕ багато якихось речей збереглися. Але казати про те, що тут приходиш ╕ почина╓ш кимось керувати, - це звичайно, переб╕льшення. Починаючи в╕д сканер╕в,  коли жоден не введений в експлуатац╕ю, деяк╕ нав╕ть не куплен╕, а деяк╕ нав╕ть ще нев╕домо коли можуть бути введен╕, ╕ аж до 11 ваг, як╕ знайшлися на складах. Як╕ так само не встановлен╕. Нащо взагал╕ встановлювати ваги? Ваги – це ж взагал╕ зброя №1 п╕д час техн╕чно╖ перев╕рки. За╖хала машина. Кажуть, порожня. Зважили – ну, ман╕пулювати з цим важко. Ваги на склад╕, не встановлен╕. Таких речей дуже-дуже-дуже багато. Тому цю спроможн╕сть треба будувати з нуля, людей будувати з нуля. Тому ╕нколи зда╓ться, що в╕дбува╓ться все не так швидко, як хочеться. Тоб╕ присилають фотограф╕ю реально засраних туалет╕в в Чоп╕. Це одна з речей, за як╕ мен╕ б╕льше за все соромно. Це принижу╓ людську г╕дн╕сть. Жодна людина в тюрм╕ не заслугову╓ так жити. Ти кажеш: пойняв, де головний за ╕нфраструктуру? А тоб╕ кажуть: "Грошей нема, про╓кту нема". Я кажу: "Як нема про╓кту? Що, н╕хто не звертав на це увагу?" "– Та н╕, там понад 10 про╓кт╕в, як лоскутна ковдра. Тобто це про╓кт на реконструкц╕ю водоводу до туалету". Ти кажеш: "Н╕, так же не будують, де про╓кт реконструкц╕╖ пункту?" Його нема. Ф╕зично нема. Про╓кт робити з нуля. Треба тендер замовляти ╕ так дал╕. Це означа╓, що така ситуац╕я буде там м╕н╕мум до середини наступного року. Нав╕ть, якщо вс╕ ми тут помремо на робот╕ – бетон на новий р╕к не закладають, п╕д дощем асфальт не кладуть, грош╕. Я не хочу виправдовуватися, але просто нема машини, яка ╖де. Ми цю машину збира╓мо на ходу. Це завдання. Ну що ж, по-сво╓му це ц╕каво.

- Для початку традиц╕йне – яка зарплата, як╕ умови роботи?

- 24 800, але я ╖╖ ще не отримував.

- Як╕ ти для себе визначив пр╕оритети, оц╕нки ефективност╕ або неефективност╕ тво╓╖ роботи, КР╤ який в тебе?

- Це до реч╕, теж дуже ц╕каве для нас завдання. Тому що для мене це об’╓ктивно важлива ╕стор╕я. Нав╕ть не в контекст╕ того, щоб зв╕тувати перед журнал╕стами або платниками податк╕в. Але мен╕ ж треба якось контролювати сво╖х кер╕вник╕в митниц╕ ╕ треба зрозум╕ти, хто з них працю╓ добре, а хто погано. Наприклад, Одеса зараз сутт╓во перевикону╓ план. Перемога? Побороли корупц╕ю? Ми розум╕╓мо, що не дуже. Принаймн╕, не чув я таких чуток, що в Одес╕ все стало абсолютно в б╕лу. Просто пройшла переор╕╓нтац╕я торгових поток╕в. Рос╕йське ембарго. Умовно, добрива. Як╕ за╖жджали через п╕вн╕чний кордон вагонами ╕ оформлювалися ран╕ше в Черн╕гов╕ або в Сумах, вони тепер за╖жджають морем через Одесу. Товаропот╕к вир╕с. ╤ працюючи так само, вона план перевикону╓. Митниця в якомусь сенс╕, якщо в╕дкинути корупц╕ю – це калькулятор. Ми не можемо виконати чи не виконати бюджет. Це як платна дорога. Якщо ти т╕льки не барижиш в╕нь╓тками, то ти ж не зможеш людей катати по н╕й взад-вперед. Найочевидн╕ший великий КР╤, який може бути, - це митне навантаження на к╕лограм ╕мпорту в доларах. Тобто зрозум╕ло, що м╕ряти треба в валют╕, бо курс гривн╕ вже на 18% нижче, н╕ж той, який мав бути в бюджет╕. Тобто в ╕деальних умовах митниця вже м╕нус 18% плану – це чисто математика. Т╕льки за рахунок цього. А до к╕нця року буде ще б╕льше. Бо на к╕нець року курс закладений 29,4, а зараз, вибач, 24,70.

- Але й ╕мпорт зр╕с на 12 %...

- Можна я зак╕нчу про КР╤, щоб не приграти. Тобто м╕ряти треба в доларах. ╢ оподаткований ╕мпорт. Оподаткований ╕мпорт означа╓, що це ╕мпорт, який виключа╓ п╕льги. Наприклад, п╕льги на зелену енергетику. Був бюджет. Пот╕м депутати сказали: н╕, ми да╓мо п╕льги на зелену енергетику. Я не дискутую зараз, це добре чи погано в ц╕лому. Але зрозум╕ло, що в ╕деал╕ ми мали б ╕ дох╕дну частину одразу зменшити приблизно на 10 млрд грн. Цього не зробили. Тому це теж якось вплива╓. Це не провина ╕ не заслуга митниц╕. Якщо у нас раптом попре ╕мпорт чогось, це ж не заслуга того, що митники стали працювати краще, до нас почали б╕льше возити, чого стало виг╕дно. Або зб╕льшилися ц╕ни на нафту. Взагал╕ це для економ╕ки недобре. Але варт╕сть бензину зросла ╕ митниця наче корол╕ – оформлюють б╕льше. Ну це ж брехня. Тому ╓ якийсь пот╕к ╕мпорту в доларах, наприклад, м╕льйон долар╕в ╕мпорт. Митниця з цього м╕льйона долар╕в ╕мпорту збира╓ якусь суму митн╕ платеж╕ – ПДВ, мито, акциз м╕ря╓мо так само в доларах. Я не кажу, що ми красавчики, але принаймн╕ руха╓мось у правильному напрям╕. Звичайно, треба враховувати структуру. Сировинн╕ товари коливаються. ╥х не можна вписувати н╕ в заслугу, н╕ в провал для митниц╕. Але з урахуванням структури оце я бачу найб╕льш високор╕вневий показник. Тут ╓ звичайно певне лукавство, очевидно. Тому що митниця майже на все нема╓ формально прямого впливу. Але в принцип╕ митниця може мати вплив на обсяг цього оподаткованого ╕мпорту. Це чорний ╕мпорт, умовно кажучи. Тобто ╓ якась к╕льк╕сть, яка не ре╓стру╓ться. Це "п╕джаки", це як╕сь там бусики, в яких люди возять начебто в межах норми, це "зельонка" – перенесли, перевезли, плоти, дрони, л╕таки, тунел╕ в Закарпатт╕, чорн╕ танкери, як╕ припливають вноч╕, розвантажуються ╕ так дал╕. Бо просто банально вноч╕ п╕дняли шлагбаум, вимкнули св╕тло на пункт╕ пропуску, аби не працювали камери, ╕ як╕сь там фури за╖жджають. Тому якась дельта ц╕╓╖ чорно╖ контрабанди ╓. ╢ т╕льки чутки, як то у Фейсбуц╕ кажуть: "Ой, мен╕ казали на Закарпатт╕ все ╖де". Н╕, м╕й друг каже, що все сто╖ть, бо в╕н не може н╕чого завезти. Це, на жаль, чутки, по яких мен╕ дуже важко ухвалювати як╕сь управл╕нськ╕ р╕шення, як позитивн╕, так ╕ негативн╕. Зрозум╕ло, що це такий же високор╕вневий трохи синтетичний показник, як ╕ економ╕я в закуп╕влях. Тобто це одна цифра, якщо ти вже н╕куди не хочеш дивитися, але треба спускатися в структуру, дал╕ треба спускатися в середн╕й час оформлення, дал╕ треба спускатися в к╕льк╕сть скарг, дал╕ треба спускатися в структуру ╕ чи ця структура в╕дпов╕да╓ економ╕чн╕й лог╕ц╕, чи за╖хали через Закарпаття на Ки╖в, а насправд╕ по╖хали в Одесу. Що за дивний маршрут? Явно щось тут не так. Тобто оце КР╤, який ми будемо в╕дсл╕дковувати. Ми ╖х ще не в╕дсл╕дкову╓мо, скажу чесно. Тому що р╕зн╕ департаменти приносять мен╕ абсолютно р╕зну статистику. У нас статистика нав╕ть по платежах не зб╕га╓ться.

Класична ╕стор╕я, наприклад, пан Альпер╕н, який вир╕шу╓ питання в судах. В╕н як працю╓? В╕н пода╓ попередню декларац╕ю на висок╕ суми. П╕сля чого ╕де, наприклад, у суд, суд визна╓, що все не так ╕ поверта╓ ц╕ суми. Тому як рахувати – це ще питання. Це, умовно кажучи так, як завжди ман╕пулюють статистикою наш╕ правоохоронн╕ органи. Тобто суми, як╕ вони нарахували, ╕ суми, як╕ отриму╓ бюджет, можуть ╕нколи в╕др╕знятися в тисяч╕ раз╕в. Обсяги, що ╕мпортуються ╕ так дал╕ – тут взагал╕ по деяких м╕сяцях цифри, як╕ мен╕ приходять, р╕зниця досяга╓ 7%.

Привезли пластиков╕ кв╕ти. В╕дкрили – так тут же одяг. Помилився китайський постачальник. Уявля╓те, який неуважний. Подали уточнену декларац╕ю. Да, одяг. От вам нарахування. Що з цього потрапля╓ в статистику, як обрахову╓ться – це досить важливо. Все ж не наст╕льки легко, як я на пальцях описую. Ми вийдемо ╕ ми почнемо в╕дсл╕дковувати через б╕знес-анал╕тику, схоже на те, що ми робили в В╤ Прозорро, ORG BI, SALE або портал з╕ зв╕тн╕стю державних п╕дпри╓мств, я звичайно хочу, щоб це все було онлайн. Я маю ухвалювати управл╕нськ╕ р╕шення. Як мен╕ ╖х ухвалювати, якщо мен╕ приносять отак╕ гори анал╕тики – реально – тони, я можуть витратити все життя, як╕сь таблички, а пот╕м дивлюсь, а що це, це, це, а тут же це з цим, а це з цим, а це не пораховано. ╤ це, звичайно розрив мозку. Я розум╕ю, що це можливо, спроба св╕домо ввести мене в оману, користуючись тим, що кер╕вник новий, в╕н ще не звик, зараз йому будемо п╕дсовувати. Але, пов╕р, я в усьому розберусь ╕ достатньо швидко. На к╕нець року у нас буде повноц╕нно працюючий В╤ з якоюсь в╕дкритою частиною для вс╕х, закритою частиною для управл╕нського персоналу, щоб це все мон╕торити.

"МИ ЗРОБИЛИ ГЕН╤АЛЬНУ ╤ННОВАЦ╤Ю – ПЕРЕВЕЛИ ОПОДАТКУВАННЯ З К╤ЛОГРАМ╤В У ШТУКИ"

- Яке тво╓ ставлення до то╖ орган╕зац╕╖ роботи, яка була? Наприклад, ╓ такий показник – ризики. Так ось це був основний показник, за яким ран╕ше оц╕нювалась д╕яльн╕сть митниц╕. Якщо казати про вагу на к╕лограми, воно технолог╕чно реал╕зу╓ться через цю систему ризик╕в, яка закладена. Що зараз пом╕тно? А зараз ми бачимо, що в принцип╕ по б╕льшост╕ митниць ╓ в╕дхилення в╕д цих ╕ндикатив╕в. Тобто т╕ накази, як╕ ран╕ше були п╕дписан╕ тво╖ми попередниками, ╖х виконання зараз не контролю╓ться. ╤ на р╕зних митницях в╕дхилення по одних ╕ тих же товарах ма╓ абсолютно р╕зн╕ значення. Може бути 1%, а може бути 7-8% на один ╕ той самий товар. Скажи, будь ласка, те, що ви не контролю╓те зараз ╕ндикативи, це переконання, що це нед╕╓вий ╕нструмент, або можливо нема апарату, який контролю╓?

- Н╕. Питання не контролю. Ми перебудову╓мо цю систему. Вс╕ ризики – це дуже грубий ╕ прим╕тивний механ╕зм контролю митниц╕. Б╕льше того, в╕н да╓ дуже дивн╕ стимули для вс╕х прац╕вник╕в ╕ учасник╕в процесу, в╕н створю╓ окремий напрямок для махлювання з нетто-брутто. Тому що, звичайно митниця ма╓ працювати з контрактами, з ╕нвойсами, з п╕дтвердженнями, а точно не з ╕стор╕╓ю, ск╕льки кошту╓ к╕лограм мотоблоку чи к╕лограм велосипеду, чи к╕лограм взуття. Я не знаю, що таке к╕лограм взуття. Це питання дуже синтетичне. Кр╕м цього, це досить потужний ╕нструмент тиску на вс╕х, оск╕льки за великим рахунком, важко пояснити людин╕, яка щось там купила, каже: "Да, я в╕в переговори ╕ отримав знижку, а ви мен╕ розпов╕да╓те, що я маю оформлювати по так╕й ц╕н╕, як м╕й менш удачливий конкурент". Мен╕ розпов╕дають як╕сь легенди, як за час╕в Калетн╕ка проводили ринков╕ досл╕дження ╕ ╖х встановлювали. Деяк╕ ризики очевидно занижен╕, деяк╕ ризики очевидно завищен╕. Найб╕льш очевидна вс╕м мед╕йна ╕стор╕я з цими гумовими рукавичками, ризики на яких десь приблизно в 4 рази вище, н╕ж ╖хня варт╕сть. ╤ начебто це було зроблено саме для того, щоб жодна людина не могла ╖х оформити легально ╕ в╕дпов╕дно вс╕ йшли до так званих ф╕рм-розмитнювач╕в, як╕ забезпечували ╖м за рахунок партнерських стосунк╕в з кер╕вництвом митниц╕…

- За рахунок корупц╕╖.

- Ну я ж пол╕ткоректно висловлююсь у ц╕й ситуац╕╖. Ризики – це ╕ндикатив. Це не абсолют. У нас ╓ ц╕л╕ категор╕╖, по яких розмитнюються на р╕вн╕ ризик плюс 1 цент. Це ж фейк. Очевидно ж, що реальн╕ ц╕ни вищ╕ сутт╓во ц╕╓╖ таблички. Кожен комерсант не хоче возити це, показувати реальн╕ ц╕ни, тому що вс╕ звикли, що митниця працю╓ топорно. З ╕ншого боку, ми зажима╓мо велику к╕льк╕сть легального б╕знесу, який пост╕йно скаржиться. Бо ось контракти, ось пряма угода. Ризик – це певний сигнал, це червоний прапорець для митника для того, щоб  ╕нспектор подивився, що там можливо щось не так. Тобто ми кажемо: не може пара взуття коштувати 40 цент╕в. Не може. Перев╕ря╓мо. Це моя загальна ф╕лософ╕я. Якщо хтось оформився нижче ╕ цьому ╓ адекватне пояснення, ╕ це пояснення знову таки в електронну систему вбите, його можна перев╕рити – це не проблема. Що ми робимо зараз? Ми перегляда╓мо – принаймн╕ поки я не впевнився, що ц╕ ризики в╕дпов╕дають м╕н╕мальному здоровому глузду, звичайно пресувати людей особливо важко. Ми цього тижня переглянули першу велику групу, найб╕льш проблемну – 61-62 – це одяг ╕ взуття. Ми його переглянули. По значн╕й к╕лькост╕ категор╕й ризики п╕двищен╕. Тому що ми провели перев╕рку. Просто статистичний анал╕з. Ран╕ше цим ман╕пулювали. Ти ввозиш 100 кг за якоюсь ц╕ною, а пот╕м 100 м╕льйон╕в тон за ц╕╓ю ж ц╕ною, кажуть, що от же, було оформлення. Це ж брехня, ма╓ бути середньозважене. Ти береш це п’ятно середньозваженого оформлення, якщо ╓ ризик, куди воно потрапля╓. Якщо воно потрапля╓ в 95% дов╕рчий ╕нтервал вище, значить ризик треба п╕дняти навпаки, в╕н занадто низький. Я просто не знаю ц╕ ризики, вони просто не втекли в мережу ╕ я просто чекаю. Я чекаю точку зливу, мен╕ ц╕каво.

Ми зробили ген╕альну ╕нновац╕ю, ми перевели оподаткування з к╕лограм╕в у штуки. Я розум╕ю, ск╕льки кошту╓ пара взуття. А ск╕льки кошту╓ к╕лограм взуття, я не знаю.

- Це вже оформлено наказом?

- Це оформлено наказом ╕ вже ╕мплементовано ╕ застосову╓ться ╕нспекторами.

- Це сутт╓во зм╕нить ставлення до оподаткування та ╕мпорту взагал╕.

- Ми дивимося, як це буде працювати. Я не хочу продавати це як мега-╕нновац╕ю, яка 100% дасть результат.

- Пошук панаце╖?

- Н╕, я маю на уваз╕, ми працю╓мо м╕сяць. Якщо це працю╓ – залиша╓мо, поширю╓мо або, якщо бачимо проблеми, дал╕ продовжу╓мо п╕дкручувати. Наша мета – в ход╕ аудиту, ми поверта╓мося до щоденно╖ зв╕тност╕ по тому, що оформилося нижче ризик╕в ╕ чому. Для того, аби ти м╕г когось карати за ризики – ма╓ к╕льк╕сть цих порушень знизитись до якогось обсягу, який ти може контролювати. А не коли тоб╕ прийшла там тисяча оформлень нижче ризик╕в – ну що, розбирайся з ними, все життя витратиш, на кожен конкретний кейс. Митна варт╕сть - це питання одне з перших, де ми почали кадров╕ зм╕ни, хоча б нав╕ть тимчасов╕ в сам╕й ДФС, ще в процес╕ створення Держмитслужби. ╤ там вже ╓ позитив ╕ позитив буде дал╕. Принаймн╕, ми вир╕шили питання з кавою, про яке так довго говорила ╢вропейська б╕знес-асоц╕ац╕я.

- Що там з кавою?

- ЕБА завжди казала, що у нас ╓ ц╕лий ряд компан╕й, як╕ завозять каву за см╕шними ц╕нами, яких не бува╓. Таких ц╕н не бува╓ в житт╕. Вони просили якось звернути увагу на цю ситуац╕ю, бо у нас ризики - десь вони каральний ╕нструмент, а десь – такий л╕берал╕зм на митниц╕…

- Мен╕ зда╓ться просто, що треба переглянути ставлення до ╕ндикативу. Але мен╕ зда╓ться, що все ж таки забувати про ризики не розумно, тому що товар, який заходить з кра╖н, як╕ св╕домо стимулюють експорт ╕ фальсиф╕кують, по-╕ншому не проконтролю╓ш. Тут не в к╕лограмах ╕ штуках р╕ч.

- Чому це менша проблема для ╕нших кра╖н? Тому що в ╕нших кра╖нах, як правило, намагаються завищити митну варт╕сть, щоб заплатити поменше податк╕в, щоб показати, що ти торгу╓ш майже в нуль, а прибуток залишати на умовних офшорах чи низьких податкових юрисдикц╕ях. Оск╕льки в Укра╖н╕ податки платять т╕льки боягузи. Одна з типових розмов у мене в Фейсбуц╕: "Знизьте мита, це просто неможливо, контрабанда тому, що держава дуже жад╕бна". Ви зна╓те, що у нас мита на б╕льш╕сть товар╕в, окр╕м п╕дакцизних, ну 5%. Щось таке. Бувають висок╕ мита – 8%.

"КАСОВ╤ АПАРАТИ ДЛЯ ФОП╤В ПОТР╤БН╤, ХАЙ МЕНЕ ОБ╤СРУТЬ У ФЕЙСБУЦ╤. АЛЕ ЯКЩО ЦЕ БУДУТЬ ЗАЛ╤ЗН╤ ЯЩИКИ – П╤ДТРИМАЮ П╤ДПРИ╢МЦ╤В"

- Зараз таку дивну ╕н╕ц╕ативу вносять Слуги народу стосовно ФОП╕в – р╕вень ф╕скал╕зац╕╖ ФОП╕в значно п╕двищу╓ться новим законопро╓ктом. З одного боку, потр╕бно д╕йсно, щоб вся торг╕вля у великих обсягах в╕дбувалася через касов╕ апарати. Але чому треба починати з ФОП╕в, вони не ╓ основним джерелом легал╕зац╕╖ контрабанди в Укра╖н╕.

-  Я звик казати правду. Нав╕ть якщо п╕сля цього мене об╕сруть у Фейсбуц╕ ╕ так дал╕. Якщо чесно – то да, це звичайно треба зробити. Починати досить ман╕пулятивну емоц╕йну дискус╕ю, що ╓ найб╕льшим, з чого треба починати.

Треба робити все одночасно. Так само як побороти контрабанду на митниц╕ нема╓ якогось одного способу. Поставити чесних людей. Камон! Ти поставиш чесних людей на т╕ сам╕ зарплати, з т╕╓ю самою ╕нфраструктурою ╕ тим самим законодавством, ╕ вони за п╕в року у тебе спортяться. Якщо ти будеш займатися лише ╕нфраструктурою, а там будуть корупц╕онери, вони будуть кидати викрутки в сканери, будуть вимикать св╕тло, у тебе н╕чого не буде працювати. Будеш працювати виключно на м╕жнародним обм╕ном ╕нформац╕╖, значить, будуть посилати запити в неправильн╕й форм╕, або не туди, або не так. Це все комплекс. Те, що так важко зрозум╕ти людям, як╕ хочуть швидких попул╕стичних зм╕н. Це комплекс заход╕в для того, аби вир╕шувати питання збуту контрабанди – ще раз, мен╕, пов╕р, мен╕ було б так легко працювати, якби у нас була система збуту, як, наприклад, у Н╕меччин╕. Ти прив╕з у Н╕меччину 10 тис. контрабандних айфон╕в. Куди ти ╖х д╕неш? У тебе ж н╕ Метро, н╕ Ашан не в╕зьме ╖х на реал╕зац╕ю. Може, ти розтика╓ш якусь частину через ц╕ арабськ╕ магазинчики, як╕ так само щось з-п╕д поли продають. В Укра╖н╕ ╕сну╓ справд╕ дек╕лька великих ╕стор╕й, з якими можна продати будь-що в необмежених обсягах. ФОПи – це одна з них. Не ╓дина схема, безумовно, я погоджуюсь.

- Питання нав╕ть не до само╖ букви закону. Питання до права застосування. Люди думають, що ╕ зараз пода тк╕вц╕ куди завгодно залазять. Тепер б╕льше повноважень, будуть залазити ще б╕льше. Оце проблема.

- Це правда. Але ще раз кажу. Якщо ми хочемо досягти усп╕ху, ми ма╓мо наступати з ус╕х бок╕в. Ми ма╓мо зм╕нювати митницю ╕ податкову. Я спод╕ваюсь все ж таки, що те, що вони роблять, в правильному напрямку. Ми ма╓мо рухатися з точки зору продажу. Я проти того, щоб закручувати. Ми ма╓мо починати крим╕нал╕зовувати елементи контрабанди, стискати з ус╕х бок╕в.

- Велика частина торг╕вл╕, на великих ринках вже взагал╕ працюють без ФОП╕в, вона працю╓ на чеках, як╕ нав╕ть не прив’язан╕ до ФОПа. ╤ нормально, н╕хто до них зараз не приходить. Це я з М╕ловановим, до реч╕, говорив.

- Я теж тоб╕ можу це п╕дтвердити.

- Насправд╕ можна в будь-який магазин Н╕меччини занести айфони. Чому вони це не роблять? Тому що там ╓ потужна служба постаудиту, яка перев╕ря╓ все. У нас постаудит де? Його нема.

- Я легенди про постаудит знаю. Ти припису╓ш опоненту доведену до абсурду думку, а пот╕м кажеш, бачите, як╕ дурн╕. Н╕хто не каже, що ФОПи – це найб╕льше зло в економ╕ц╕. Але ФОПи – це один з ╕нструмент╕в, який активно використову╓ться, щоб у тому числ╕ мати можлив╕сть продавати товари без п╕дтверджуючих документ╕в. Тому у нас ╕ такий акцент на кордон. ╤ тому вся концепц╕я постаудиту, про яку починають розказувати, це фейк у наших умовах. Постаудит може працювати тод╕, коли у тебе ╓ над╕йн╕ контрагенти, як╕ н╕куди не зникнуть. Якщо вс╕ тво╖ контрагенти це компан╕╖, як╕ ╕снують, ти зна╓ш, що ти до них можеш прийти через р╕к, вони все ще тут, у них все ще ╓, що брати, вони не п╕шли в активне банкрутство чи не переоформились 30 раз на когось ╕ншого, тод╕ працю╓ постаудит. Ти абсолютно правий, що б╕льш╕сть великих ринк╕в починали якраз з того, що там працюють взагал╕ не заре╓строван╕ п╕дпри╓мц╕. Тут до реч╕ ще ц╕кава ╕стор╕я. Зараз повернуся до ф╕рм-розмитнювач╕в, чому користуються ╖хн╕ми послугами, з наших великих контрабандист╕в. Звичайно, неоформлен╕ б╕знеси, яких взагал╕ не ╕сну╓.

Я бачу зараз – б╕знес розслою╓ться на дв╕ групи. Тому я категоричний прихильник ╕стор╕╖, яку просува╓ Зеленський з легал╕зац╕╓ю доход╕в – один раз сплатив 5-10-20, не знаю, ск╕льки в╕дсотк╕в, ╕ ти чистий, все легал╕зував. Тому що я бачу дв╕ групи. Я бачу б╕лий б╕знес, який, якщо чесно, в принцип╕ вс╕м задоволений. Ти приходиш на зустр╕ч╕, будь-як╕ б╕знес-асоц╕ац╕╖ в посольств╕. Коли ми починали в 15-му роц╕, завжди було соромно. Який-небудь посол приходить. Дума╓ш: боже, як╕ ми ╕д╕оти, соромно, держава ╕ так дал╕. За цей час у цих компан╕й системних проблем майже не залишилось. Лишаються окрем╕ проблеми.

- Попередники все ж таки дещо зробили.

- А я хто? Я ж теж попередник. Тому я завжди казав: ситуац╕я покращу╓ться, об’╓ктивно.

- Тобто зараз посли до тебе з проблемами майже не приходять.

- Просто ╕снують системн╕ проблеми та ╕ндив╕дуальн╕. ╢ б╕лий б╕знес, у нього ╕ндив╕дуальн╕ проблеми. А ╓ решта б╕знесу, у якого ╓ або ╕сторичн╕ проблеми – купив 10 рок╕в тому сво╖ активи у бандит╕в, або це с╕рий б╕знес, або у них частина товару контрабандного, або ще щось. Найг╕рше – це часто не ╖хня вина. Ну, ╖хня вина також: хлопц╕, гра╓те за такими правилами, тод╕ не дивуйтесь. Я чудово розум╕ю, що 10 рок╕в тому купити д╕лянку п╕д терм╕нал в порту не можна було чесно. Але б╕знес-омбудсмен сказав, за минулий р╕к у нього щось близько 50 скарг. Тобто не скажеш, що системна к╕льк╕сть. А ╓ с╕рий б╕знес. ╢ люди, як╕ торгують на базар╕. Я не обов’язково хочу сказати, що ц╕ люди корупц╕онери ╕ мудаки, ╕ ми ма╓мо зараз ф╕скал╕зац╕ю, палками ╕ чимось якось там покарати ╕ загнати. ╥м треба дати вих╕д з ц╕╓╖ ситуац╕╖. Це мо╓ завдання, як митниц╕. Це завдання Верланова в податков╕й. Це завдання правоохоронц╕в ╕ так дал╕. Я розум╕ю, з одного боку, цих людей. Вони не вм╕ють працювати ╕накше. Вони звикли на базар╕ отримувати кеш. Зараз повертаюсь до ╕стор╕ю розмитнювач╕в. Кеш. В╕н у них ╓. грош╕. У них нема рахунк╕в. Часто ╕сторично нема рахунк╕в чи вони не дов╕ряють банкам, чи вони бояться – у них ╓ шлейф. Ф╕нмон╕торинг – зараз же Нацбанк закрутив, в банках майже як ╢вропа. Н╕чого у вас не приймуть. Чи можуть ц╕ люди взяти кредит? Н╕. Чи можуть вони взять гарант╕ю на поставку? Н╕. Чи знають вони, як вивести кошти за кордон, аби заключити пряму угоду з кимось – звичайно, н╕. Б╕льше того. Ц╕ люди звикли вже тримати як╕сь ц╕ни. ╥м важко взяти одноос╕бно на свою продукц╕ю, не знаю, об╕литися ╕ можливо ц╕ ц╕ни зростуть на 5-10%, хто зна╓. ╤ ось для таких людей – це частина велика б╕знесу наших контрабандист╕в. Я переконаний, що значна частина б╕знесу наших контрабандист╕в – це кредитування т╕ньово╖ економ╕ки, але без застави.

- Тобто ФОПам треба йти купувати касов╕ апарати?

- Тобто моя ╕дея – треба пов╕льно з ус╕х бок╕в. Тому 21-й р╕к, софтов╕ програмн╕ комплекси. Я перший п╕дтримаю п╕дпри╓мц╕в, я можу оф╕ц╕йно сказати, якщо ╖х будуть змушувати купувати зал╕зн╕ ящики. Я перший вийду ╕ скажу, що це ганьба. Я переконаний, що Верланов цього не допустить ╕ що в╕н зробить реально софтов╕ р╕шення, як╕ не будуть монопол╕зован╕, як╕ не будуть одне на всю кра╖ну, а буде ╖х виб╕р, багато – хочеш, купуй суперкрутий пристр╕й за 500 дол., хочеш – користуйся програмою безкоштовною, яку тоб╕ дасть податкова ╕ так дал╕. Якщо цього не буде, ще раз кажу, якщо це буде справд╕ додаткове ф╕скальне навантаження на людей, я перший скажу, що це неправильно. Але я переконаний, що Верланов це зробить. Я знаю, як╕ пр╕оритети цього М╕нф╕на, у мене ц╕ вс╕ чатики.

"Я ПРАЦЮЮ В 50 ЧАТАХ, В╤ДПОВ╤ДАЮ У ФЕЙСБУЦ╤ ТА ВИКЛАДАЮ ФОТО В ╤НСТАГРАМ – ЩОБ МАМА БАЧИЛА, ЩО У СИНА ВСЕ ДОБРЕ"

- Ск╕льки у тебе чатик╕в взагал╕?

- Штук 50, напевно.

- 50? Як ти в них ор╕╓нту╓шся?

- Б╕льш╕сть мо╓╖ роботи - це ╕нтерв’ювати людей, я 50% часу витрачаю на сп╕вбес╕ди. 30% це як╕сь представницьк╕ функц╕╖. Бо у мене ж нема заступник╕в, я маю всюди ╖здити. ╤ весь час я сиджу, у мене колись на зустр╕ч╕ в╕дбирали телефон. Була зустр╕ч ╕з китайцями, мен╕ казали, китайц╕ взагал╕ не розум╕ють цього. У них же ритуал, вони ж в╕зитки двома руками, а ти тут сидиш, у телефон╕ щось комусь пишеш, як Юл╕й Цезарь – одним оком туди, одним оком сюди.

- Насправд╕, ти великий феномен - як у тебе орган╕зована робота? Ти говориш, у тебе 50 чатик╕в. Перел╕ч╕мо хоча б деяк╕. Я знаю, що у тебе ╓ чатик з кер╕вниками митниць, чатик по реформах…

- Давай, я просто буду дивитися, що у мене ╓ в групах. Група по комун╕кац╕╖ митниц╕. Група з дов╕реними людьми основними, основн╕ стейкхолдери саме по митному процесу. Група по ╤Т-аудиту, група кордону. Група по ╕нфраструктур╕, група по кадрах ╕ по п╕дготовц╕ до конкурс╕в. Група для волонтер╕в, де я намагаюсь орган╕зувати ╖х ╕ вони там заповнюють табличку про╓кт╕в, як╕ ведуть. Формальна група з Верлановим, Гутенком ╕ компан╕╓ю, чисто юридичними документами там обм╕ню╓мося. Група, де мен╕ по контрабанд╕ кидають, що вони зробили ╕ кого затримали. Електронна черга – це окрема, це тимчасово було створено. Група зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни. Група по реформ╕ КЗПП ╕ трудового законодавства. Група по камерах ╕ "Рубежу". Комун╕кац╕йна група з м╕н╕стерством ф╕нанс╕в.

- Там Маркарова в тебе ╕ Верданов теж там?

- Так. Ще якась купа людей, яких я деяких, на жаль, не знаю. У цього дуже см╕шна назва. New custom – це група вс╕х нових людей, як╕ прийшли на митниц╕. Туди я кидаю формальн╕ пов╕домлення. Антикорупц╕йна група, яка не стосу╓ться митниц╕. Група по ╓-декларац╕ях, по перев╕рц╕. Ну, якось отак промотав.

- З СБУ у тебе, мабуть, якась комун╕кац╕йна група?

- Н╕.

- ╤ вс╕х дуже диву╓, яким чином ти встига╓ш всюди в╕дписувати. По-друге, ти пост╕йно у Фейсбуц╕, кажуть, Нефьодов в╕дпов╕да╓ впродовж хвилини. Як тоб╕ це вда╓ться?

- Я вир╕с в ╕нтернет╕. Насправд╕, у мене напевне якийсь attention disorder, тобто я дуже не люблю довг╕ зустр╕ч╕, на яких сидять ╕ щось розпов╕дають. Я весь час сиджу там з айпадом, тобто я слухаю людину, вона розпов╕да╓ пов╕льно, я в цей час встигаю щось в╕дпов╕дати. Б╕льше того, я давно для себе вив╕в, що це одна з найб╕льш ефективних речей, яку я можу робити як менеджер. Мо╓ завдання як кер╕вника велико╖ орган╕зац╕╖ – я ж не можу давати продукт, умовно кажучи, я не спец╕ал╕ст по написанню Митного кодексу. Мо╓ завдання – звести людей, контролювати, що вони там роблять, переконатися… ти пам’ята╓ш, що ти до ноч╕ ма╓ш це зробити, що ти ма╓ш це, до прем’╓ра на нараду по контрабанд╕ ось це, перекинути комусь, ось прийшла скарга.

- Прем’╓р в окремому чат╕?

- Н╕, ну з прем’╓ром ми окремо сп╕лку╓мось. До чатику Каб╕нету м╕н╕стр╕в мене не включили, я не член Каб╕нету м╕н╕стр╕в. На щастя.

- Тоб╕ не зда╓ться, що в тебе така перевага, що ти на цьому етап╕, можливо, набагато б╕льше нада╓ш уваги комун╕кац╕ям, н╕ж сп╕лкуванню з людьми, самими митниками. Чи добре ╖х зна╓ш ╕ вивча╓ш?

- Я не погоджусь з ц╕╓ю ╕стор╕╓ю. Спочатку про комун╕кац╕╖. Це частина мо╓╖ роботи. ╤ та сама обробка скарг – це дуже важлива частина мо╓╖ роботи, бо я хочу, по-перше, реально розум╕ти, що в╕дбува╓ться. А по-друге, я хочу, щоб мо╖ п╕длегл╕ знали, що мен╕ можуть написати напряму. Б╕льше того. У мене був дуже см╕шний випадок. У мене ╓ ╕нстаграм. ╤ в ╕нстаграм╕ там як╕сь фоточки.

- Ще ╤нстаграм?

- Не пов’язан╕ з робою, як╕сь селф╕ки чи там фудпорн чи щось таке я викладаю туди. Не на Фейсбук же викладати фотку, як ти був десь. А в ╕нстаграм – мама рад╕╓, вона бачить, що у сина все нормально. ╤ нав╕ть там пер╕одично мен╕ пишуть як╕сь скарги. ╤ у мене нав╕ть був випадок, коли кер╕вник одн╕╓╖ з митниць пот╕м мен╕ в╕дпису╓ться, каже: "Отут я прочитав скаргу у тебе в коментах в ╕нстаграм╕, я вже з людиною зв’язався, я вже все перев╕рив". Так ╕ ма╓ бути. Я заставив кожну людину, яка б╕льш-менш ма╓ якийсь стосунок до кл╕╓нтсько╖ роботи в м╕н╕стерств╕ економ╕ки завести Фейсбук, сп╕лкуватися в групах по закуп╕влях, в╕дпов╕дати на питання ╕ так дал╕. Це правильно. Треба знати, чим люди живуть, треба бачити скаргу, у людей ма╓ бути вар╕ант незалежно зв’язку.

- Х╕ба кер╕внику не треба витрачати час ╕ на особисте сп╕лкування?

- Звичайно. Тому я ╕ казав, що я 50% свого часу витрачаю на сп╕вбес╕ди. Це ж основа зараз мо╓╖ роботи. У мене зараз суперскладне ╕ психолог╕чно важке завдання. Я призначив 16+2 виконуючих обов’язк╕в на ре╓страц╕ю рег╕онально╖ структури. Все. Ми ж д╕йшли до того, зараз я чекаю, мен╕ т╕льки Кабм╕н ма╓ видати 54 зав╕рених коп╕╖ розпорядження про створення Держмитслужби ╕ ми йдемо ре╓струвати рег╕ональну структуру. Мен╕ треба призначити 18 людей. Це психолог╕чно дуже важко. Я передивився, напевно, сто людей.

З кер╕вниками я маю сп╕лкуватися особисто. Часто з Денисом Гутенком сп╕льно проводимо сп╕вбес╕ди, бо в╕н зараз кер╕вник, виконуючий обов’язки ДФС, йому теж треба сп╕лкуватися, просто щоб економити час. Це важко. Ти дивишся на це ╕ дума╓ш: "Боже-боже, кого ж мен╕ призначати. Це ж я призначу ╕ мене з╕труть у порошок просто в прес╕".

- Наприклад?

- Н╕, ну ти ж в будь-якому випадку обира╓ш ╕з тих, що ╓. Тому звичайно, ми намага╓мось вибрати найменш заплямованих чи якихось техн╕чних кандидат╕в на ре╓страц╕ю. У мене там ц╕ла система. Умовно кажучи, я буду призначити або кер╕вник╕в пост╕в, або кер╕вник╕в деяких центрального апарату середньо╖ ланки, або кер╕вник╕в митниць, як╕ розформуються, яких вже не буде, як╕ зливаються в щось одне. Але ╕снуюч╕ кер╕вники не будуть призначен╕.

"РЕФОРМА МИТНИЦ╤: УС╤Х ОД╤ОЗНИХ ЛЮДЕЙ НА МИТНИЦ╤ НЕ БУДЕ. ЦЕ МО╢ Р╤ШЕННЯ, ХОЧ У НАС ╤ ДИСКУС╤╥ З ╢С"

- Тобто начальники, заступники начальник╕в митниць зараз обласних – це зона ризику?

- Я буду м╕няти вс╕х. Просто на етап ре╓страц╕╖ ╓ юридичн╕ обмеження, кого можна призначити. Я не можу тебе призначити ре╓струвати митницю. Тому я маю все одно вибрати з ╕снуючо╖ верхньо╖ кер╕вно╖ ланки. Але вс╕м кажу – на виконуючих обов’язки не буде призначений жодний виконуючий обов’язки з тих митниць, як╕ ╕снують. Тобто, якщо митниця розформову╓ться, ╖╖ вже не буде. Я кажу, ця людина, у не╖ посади вже не буде. Ми ж розформову╓мо Черн╕г╕вську, Сумську, Житомирську, Черкаську, ╤вано-Франк╕вську, Терноп╕льську, К╕ровоградську.

- Дн╕пропетровська буде розформована?

- Н╕, Дн╕пропетровська залишиться, звичайно. Злива╓мо Херсонську ╕ Микола╖вську в одну. З тих, яких не залишаться, людина все, вже втратила посаду, у не╖ нема╓ твердо╖ посади, ось частина цих людей буде призначена на ре╓страц╕ю нових митниць. ╤ п╕сля цього одразу, як т╕льки митниця буде створена, це приблизно в╕д трьох до п’яти тижн╕в ми ма╓мо, щоб вони були створен╕ вс╕, теоретично митницю можна зробити за три тижн╕, прецеденти так╕ були. Але, напевно, в якихось рег╕онах буде саботаж. Тому 5 тижн╕в п╕сля початку ре╓страц╕╖ будуть оголошен╕ конкурси.

- Ск╕льки митниць усього буде?

- До вересня наступного року залишиться одна. Пром╕жна структура зараз, коли ми трену╓мося в об’╓днанн╕, ╖х буде 16 юридичних ос╕б. 14 рег╕ональних, енергетична ╕ координац╕йно-мон╕торингова. ╤ два окремих п╕дрозд╕ли – це лаборатор╕я ╕ к╕нолог╕чний центр. Бо вони мають бути окремо.

- Тобто твоя мета – скоротити управл╕нський апарат максимально, щоб зробити систему б╕льш керованою.

- ╤ б╕льш керованою, ╕ централ╕зувати функц╕╖. Ми ╕сну╓мо не для того, щоб у нас було 26 головних бухгалтер╕й. ╤ починати розривати зв’язки рег╕он╕в з рег╕ональною ел╕тою. Дуже легко бути реформатором, сидячи тут в Ки╓в╕ – тут прем’╓р, тут посольства, тут ти як журнал╕ст, якщо що напишеш. Ну що тоб╕ зроблять? Але в рег╕онах я розум╕ю, що це важче. ╤ кого б я туди не в╕дправив, я в╕дправляю його в досить складн╕, ╕нколи ╕ ф╕зично складн╕ умови. ╤ тому мо╓ завдання це в тому числ╕ захистити цих людей, коли вони скажуть: вибачте, ми тут в╕дпов╕да╓мо за сво╓, кадрова пол╕тика ╕ так дал╕ – отуди.

- Кадрова. Тарифи. Що в центр╕ вир╕шуватиметься? Тарифи будуть ╓дин╕ для вс╕х митниць?

- Мета об’╓днання в ╓дину особу – це шлях не ун╕кальний для Укра╖ни. Наприклад, кер╕вник м╕с╕╖ UAM, колишн╕й голова митниц╕ Ф╕нлянд╕╖, в╕н же проходив точно такий шлях в Ф╕нлянд╕╖. Ми ма╓мо мати однаков╕ п╕дходи до класиф╕кац╕╖, однаков╕ п╕дходи до визначення бренд╕в, однаков╕ п╕дходи по вартост╕ по вс╕й Укра╖н╕. Це ж не конкуренц╕я м╕ж митницями.

- Зараз вона фактично ╕сну╓.

- Зараз ╓. Чим митник може виконати окремий план? Бути б╕льш л╕беральним, перетягнути до себе як╕сь поганеньк╕ вантаж╕. Для цього полит╕ка ма╓ бути ╓диною для вс╕х. Плюс ╓ функц╕╖ , як╕ доц╕льно централ╕зувати - тендери, бухгалтер╕ю, кадри. Митник ма╓ займатися оформленням, в╕н не ма╓ займатися питанням, як йому провести тендер на щось, наприклад. Це вив╕льня╓ купу ресурс╕в.

- Ти порахував, ск╕льки зв╕льня╓ться людей?

- На першому етап╕ ми дума╓мо, що 500-700 людей не потраплять з ДФС до митниц╕. З морально-етичних. Це складний виб╕р, складн╕ дискус╕╖ з ╢С з цього питання. ╢С каже: а що це ви кажете, що це погана людина, а де судовий вирок? Так судового вироку в ц╕й кра╖н╕ може й н╕коли не буде. Це складна ╕стор╕я.

- Буде якась ком╕с╕я?

- У нас ╓ ц╕ла методика переведення, але найбильш од╕озн╕ люди - це моя в╕дпов╕дальн╕сть ╕ мо╓ особисте р╕шення. ╢ люди, як╕х вс╕ знають ╕ яких просто не буде. Для мене це очищення - це складна психолог╕чна ╕стор╕я. Ти хот╕в би зв╕льнити взагал╕ вс╕х поганих людей, але питання з ким ти тод╕ залишися. Плюс ╓ питання етапност╕, на жаль, деяк╕ з цих людей ефективн╕. Вони тому й так╕ потужн╕ бо вони ефективн╕, вони реально вм╕ють працювати. Деяк╕ з них зараз нав╕ть намагаються клястися у в╕чн╕й любов╕. Звичайно, це питання поетапного очищення. Об'╓днання ми оч╕ку╓мо, що це 600-700 посад ми зможемо вив╕льнити на користь оперативних сп╕вроб╕тник╕в. Вс╕ люди оч╕кують скорочення державного персоналу, але митниця в Укра╖н╕ реально дуже маленька. Митниця в Польщ╕ - 16 тисяч людей, митниця в Укра╖н╕ - 11 тисяч. При тому, що в Польщ╕ т╕льки сх╕дний кордон, а в нас довжина набагато б╕льша. ╤ якщо поляки виставляють на пункт пропуску 150 людей, то ми не можемо виставити 20. Це не працю╓ - люди мають працювати в три зм╕ни. Тому нам треба знайти можливост╕ для скорочення адм╕нперсоналу ╕ збильшення людей, як╕ займаються оформленням.

- Хтось намага╓ться до тебе завести митник╕в, порадити персонал?

- Звичайно. Важко уявити, хто мен╕ т╕льки не давав поради про прекрасних людей.

"ХОРОШКОВСЬКИЙ БУВ ╢ДИНИЙ, ХТО ДАВ ПОЗИТИВН╤ ПОРАДИ"

- Данилюк казав, що ти зустр╕чався з Хорошковським, про що говорили?

- Така зустр╕ч була. Я зустр╕чався з б╕льш╕стю колишн╕х кер╕вник╕в митниц╕, про яких казали, що вони хоча б чогось досягли. Я не бачу в цьому якогось сорому. Щиро можу сказати - Хорошковський був один ╓диний, хто дав як╕сь позитивн╕ поради. В╕н розпов╕в про систему контролю, яку в╕н, як кер╕вник використовував свого часу, в нього нав╕ть був наказ, який ми п╕дняли, але не стали поновлювати, бо це вже не дуже актуально. Йому готували по кожн╕й груп╕ товар╕в щоденн╕ виб╕рки по середн╕х ц╕нах, по в╕дхиленнях в оформленн╕. Це те, до чого ми ма╓мо прийти в план╕ б╕знес-анал╕тики. Тод╕ це була ручна виб╕рка, хтось зн╕мав ╖х ╕з рег╕он╕в. Ми ма╓мо прийти до того, що ц╕ цифри автоматично рахуються з ╕нспектора ╕ показуються в анал╕тиц╕, яку ти можеш крутити, вибирати з не╖. Це було ц╕каво. Про б╕льш╕сть ╕нших кер╕вник╕в в мене склада╓ться враження, що ╓диним ╕нструментом керування був просто крик, селектор.

- Хорошковський ма╓ якийсь вплив на митну пол╕тику зараз?

- Я цього не бачу. Я готовий приймати поради в╕д будь-кого, б╕льш того - я вс╕м казав, що готовий оформити позаштатними радниками ╕ сп╕лкуватися з будь-якою (не супертоксичною) людиною для того, щоб отримувати поради в речах, як ╕ я на даний момент не знаю. Але р╕шення приймаю я - це дуже для мене принципово. В╕дпов╕дальн╕сть за них несу я. Я не можу бути в ситуац╕╖, коли я буду говорити - не див╕ться, це не я. Або я в╕дпов╕даю за все - ╕ за кадров╕ призначення , ╕ за управл╕нськ╕ р╕шення, або тод╕ зн╕майте мене.

- ╤лля Павлюк з тобою зустр╕чався?

- Я зустр╕чався з великою к╕льк╕стю великих розмитнювач╕в. В тому числ╕ ╕ з ним. Я не до╖хав до геть ус╕х, але з б╕льш╕стю зустр╕чався. Насправд╕ б╕льш╕сть з них вийшли на мене впродовж 2-3 дн╕в п╕сля мого призначення. Вс╕ з одним питанням - як ми дал╕ жити будемо. Я кажу - давайте зустр╕чатися. З жодним я не зустр╕чався один на один, ан╕ з Павлюком, ан╕ з Хорошковським. Для мене важливо, щоб розум╕ли, що я н╕ з ким не домовляюся чи щось под╕бне. Моя ╕дея була вс╕м пояснити, що ви вс╕ не в╕рите, що я прийшов робити реформу, бо н╕коли такого не було. Можете перев╕рити де я живу, на як╕й машин╕ пересуваюсь, де живуть мо╖ батьки ╕ в мене нема нерухомост╕ за кордоном. ╤ ще одну ╕стор╕ю я хот╕в донести - для мене не важлив╕ ваш╕ пр╕звища Орест, Ам╕нев, Ф╕рманюк, Бокало - я не хочу знати, як╕ ваш╕ компан╕╖, мен╕ це не важливо.

- А Слюсар╓в? Коли я питаю про цих людей, то маю на уваз╕ чи нема╓ пол╕тичного впливу в╕д чинно╖  влади?

- До мене особисто, кр╕м одн╕╓╖ зустр╕ч╕, ╤лля не приходив, людей не присилав, в╕н десь ╕сну╓ , але ми з ним не перетина╓мось, я не бачу його ф╕зичного впливу. Я переконаний, що в рег╕онах розпов╕дають як╕сь казки, я особисто ловив двох Остап╕в Бендер╕в, один намагався збирати грош╕ за переведення в╕д мого ╕мен╕ в Одес╕. Мен╕ просто подзвонили деяк╕ с╕р╕ б╕знесмени ╕ спитали - це тв╕й? Я кажу - ви що здур╕ли? Вони - понял╕, сам╕ розберемося. ╤ в ╕ншому м╕ст╕ так╕ ╕стор╕╖ були, тому я весь час ╕ заявляю, що н╕коли в╕д мене н╕хто не ходить.

- Оф╕с президента пропону╓ для призначення якихось посадовц╕в?

- Мен╕ один раз рекомендували д╕вчину на рядову посаду - посп╕лкуйся, якщо вона п╕д╕йде. Я в╕дправив до ейчара ╕ нав╕ть не знаю чим зак╕нчилося. То один ╕з сп╕вроб╕тник╕в сказав, що ось шукають роботу. Я не бачу проблем в цьому, нехай ейчари сп╕лкуються. Я дуже з великою обережн╕стю ставлюся до того, коли мен╕ починають наполегливо когось пропонувати.

"СТ╤ЛЬКИ БАНДИТ╤В, СК╤ЛЬКИ Я ЗНАЮ ЗАРАЗ, Я ЩЕ НЕ ЗНАВ Н╤КОЛИ"

- Про зелен╕ сотн╕, про як╕ Гончарук заявив, що скажеш, це ж не працю╓, це Гройсман робив?

- На жаль, ситуац╕я г╕рша, н╕ж просто чиясь дур╕сть. В нас ╓ певна юридична прогалина. Це питання - хто займа╓ться системною боротьбою з незаконним перем╕щенням товар╕в. Митниця зараз в якомусь кваз╕п╕дв╕шеному стан╕ - чи ╓ вона правоохоронним органом, чи н╕ - не зрозум╕ло. Податкова м╕л╕ц╕я сидять, як окрем╕ б╕дн╕ родич╕ ╕ не зрозум╕ло чи будуть вони працювати. СБУ каже – наше питання - наркотики, зброя. Питання - митниця склада╓ протоколи на кордон╕, а дал╕ що? Те що в╕дбува╓ться, то ОПГ. Це ма╓ розсл╕дуватися не як протокол склада╓ться на вод╕я, чи нав╕ть на в╕дправника. Ми ж розум╕╓мо, що сидить цей кер╕вник , у нього ╓ люди з сотн╕ компан╕й, як╕ щось там возять. Тому ста╓ питання, що для контролю ми якусь зведену робочу групу ма╓мо створити. Ми створили штаб у рамках митниц╕ ╕ вже дв╕ зустр╕ч╕ провели, щодва дн╕ вони збираються з правоохоронцями. Вс╕ зведен╕ групи це питання повноважень, бо в нас дуже дивна ситуац╕я - зараз без залучення вс╕х орган╕в не зовс╕м зрозум╕ло, що робити. Танкер розмитню╓ться. СБУ каже - а що ми можемо зробити, прикордонники ╓, в них катер.

Прикордонники на катер╕ п╕д╕йшли ╕ що дал╕ робити?

- Ран╕ше ж якось сп╕впрацювали. Питання у постановц╕ завдань, а не в створенн╕ сотень.

- Завдання ╖м ставить анал╕тичний центр, штаб, який створений у митниц╕. ╤ питання залучення цих правоохоронц╕в, це питання отримання в╕д них оперативно╖ ╕нформац╕╖, яко╖ в митниц╕ нема - прослушки, права на агентуру.

- Чотири тисяч╕ сидить на зарплат╕ податкових м╕л╕ц╕онер╕в.

- Туди залучен╕ податков╕ м╕л╕ц╕онери, прикордонники, бо в них ╓ прикордонна розв╕дка. Справа в тому, що вони роблять. Вс╕ ц╕ п╕дрозд╕ли хочуть займатися переоглядом, що вс╕х ц╕кавить, стояти на кордон╕. Моя мета , щоб вони це робили п╕сля кордону, а не на кордон╕. Якщо г╕потетично ми хочемо контролювати кордон та людей, то для цього треба вводити арм╕ю, тобто вводити багато тисяч нових сп╕вроб╕тник╕в. Умовно на одного митника ма╓ бути одна ╕нша людина. Це, наприклад, на зах╕дний кордон нам треба ввести 5 тисяч людей. У нас ╖х нема нав╕ть г╕потетично. Йдеться про зведен╕ групи п╕сля кордону для анал╕тично╖ роботи по складах, по компан╕ях.

- Мен╕ зда╓ться, треба було зробити координац╕йний штаб.

- Ми створили координац╕йний штаб, в╕н вже два рази збирався, протоколи ╓, на одному я був, процес почина╓ться, якщо це буде неефективно, то будемо зм╕нювати механ╕зм роботи цього штабу. Лог╕ка цього штабу - отримувати ╕нформац╕ю в╕д вс╕х правоохоронц╕в. Зведен╕ групи мають маленьку чисельн╕сть(по 5 людей) ╕ створен╕ по одн╕й на рег╕он для реагування.

- Хто в╕дпов╕да╓ за те, щоб ц╕ групи були забезпечен╕ паливом для про╖зду, грошима на в╕рядження, харчування?

- В╕дпов╕да╓ за зарплату орган, який ╖х прикомандирував. Якщо ф╕зично про автомоб╕л╕ - це податкова м╕л╕ц╕я, про проживання мен╕ важко сказати, тому що ситуац╕╖ коли ╖х потр╕бно надовго загнати "в поле" ще не було. Можливо ц╕ питання виповзуть. Я не хочу адвокатувати, що те, що ми зробили за тиждень це якась вау-система. Мо╓ завдання на цьому етап╕ зрозум╕ти, чи механ╕зм цих моб╕льних груп взагал╕ може бути ефективним.

- Коли сканери ╕ ваги будуть на вс╕х переходах?

- Точно не наступного року. Сканери це питання грошей. Якщо наступного року нам вид╕лять грошей на сканер - це буде велик╕й усп╕х. Я сьогодн╕ зустр╕чався з М╕нф╕ном ╕ в╕в важк╕ переговори.

- А ск╕льки треба сканер╕в?

- Штук 50 . Але перший про╓кт стратег╕╖ ма╓ бути готовим на к╕нець наступного тижня ╕ тод╕ ми зрозум╕╓мо, ск╕льки ╖х треба, де вони треба. Зараз стратег╕я передбача╓, що сканери мають бути на сх╕дному кордон╕. Нащо? Там ризики контрабанди значно менш╕. Я б взагал╕ ╖х не розпорошував. ╢ в нас Ягодин - може треба було 4 там поставити ╕ зробити так, щоб в нас було хоч одне м╕сце де ╓ 100% просв╕чування. Я зараз не можу зрозум╕ти, що ╓ ╕деальний стан. Якби в мене був пункт, який працю╓ ╕деально, я б зм╕г оц╕нити стан ╕нших пункт╕в. На першому етап╕ стратег╕╖ я буду робити увагу на ваги - встановити ╖х набагато реальн╕ше. ╢ дуже витончен╕ схеми контрабанди, але в б╕льшост╕ це отоак - ран╕ше прокатувало ╕ зараз теж. Тому якщо ваги були б встановлен╕ на кожн╕й л╕н╕╖ та й ще так, щоб ╖х не можна було оминути. Поки отриму╓ш талончик тебе зважують. А ваги окремо. Я питаю, а якщо в╕н не по╖де на ваги? В╕дпов╕дають - в нас такого не бува╓. Якби ми зробили хоча б це.

- В╕деоконтроль?

- Так. В нас нав╕ть бюджет на це ╓. Мен╕ спочатку розпов╕дали, що це неможливо. Пот╕м я домовився ╕з серв╕сним центром МВС, тому що в╕деоконтроль - це дорого. Кажу, нащо нам св╕й, давайте п╕д'╓дна╓мось до когось. Прийшов у МВС , кажу, давайте державний бартер - ви нас п╕дключа╓те в св╕й серв╕сний центр, а ми вам да╓мо доступ до вс╕х наших камер для ваших ц╕лей, нам важливо з вашого сервера лише отримувати пов╕домлення, нав╕ть картинка не так важлива. Ф╕рма-п╕дрядник об'╖хала весь кордон ╕ з'ясувала, щоб дооснастити весь зах╕дний кордон камерами, треба аж 10 млн гривень. Нав╕ть якщо це буде 15-20 млн, то ми зможемо ╖х знайти нав╕ть в бюджет╕ цього року. Мен╕ важко об╕цяти, що ми все прям цього року зробимо, але в╕дсл╕дковувати хоча б найб╕льш од╕озн╕ випадки - за╖хала машина, ми зна╓мо ╖╖ вагу, ╖╖ номер ╕ дал╕ в╕дсл╕дковувати хоч куди вона ╖де.

- Мен╕ подоба╓ться ╕дея про створення ╕деально╖ зразково╖ митниц╕.

- Це не ╕деальна митниця. Ми кажемо про пункт пропуску. ╤деальна Митниця - це шлях Саакашв╕л╕, це хибний шлях. Зробити ╕деальну митницю дуже легко. Я можу взяти один рег╕он, поставити туди людей чесних з╕ вс╕╓╖ Укра╖ни ╕ зробити там все зашиб╕сь – але вс╕ контрабандисти роз'╖дуться в ╕нш╕ рег╕они ╕ ми будемо жити з ними в любов╕ ╕ злагод╕. Вс╕ будуть казати який я молодець – ╕ для вс╕х працюю. Але моя мета - планом╕рно стискати всюди. П╕арно це ма╓ г╕рший вигляд, бо я ще довго не зможу показати цю ╕деальну митницю. А от контрольний пункт пропуску був би корисний. Якби ми хоча б знали, яка середня вага машини, яка за╖жджа╓ при повному контрол╕, тод╕ б ми казали, а чому на Ягодин╕ середня маса машини ст╕льки-то, а у вас на 2 тони менше? Я не впевнений, що це буде саме Ягодин. Його можна зробити з точки зору ╕нфраструктури. У нас кожен рег╕он це своя окрема ╕стор╕я. Ст╕льки бандит╕в ск╕льки я знаю зараз - я ще не знав н╕коли.

- Познайомився з ус╕ма?

- Н╕. ╤мена знаю.

- За Гройсмана була гучна ╕стор╕я з магазином "Санахант" – в╕н намагався його закрити через н╕би-то повну контрабанду та затримання власниц╕ з нелегальним кешем на кордон╕, але не зм╕г. От що можна зробити для того, щоб таких ╕стор╕й не було?

- Ось саме для цього ╕ мають працювати ц╕ штаби ╕ зведен╕ групи. Це не про те, що один раз сп╕ймав когось на кордон╕ ╕ щось конф╕скував. Це ╕стор╕я розробки ╕ доведення чи ╓ там злочин чи нема там злочину, хто орган╕затор. Так╕ ╕стор╕╖ не ╓ в повному обсяз╕ митними ╕стор╕ями.

- Можна сказати, що зведен╕ групи, наприклад, у Ки╓в╕, будуть працювати по великих бут╕ках?

- Чесно скажу - не зараз. Я до всього п╕дхожу з б╕знес-лог╕кою. Мен╕ потр╕бно зрозум╕ти статистику - ст╕льки-то людей, ст╕льки-то машин, ст╕льки-то перев╕рок максимум, б╕льше ми не можемо, бо дал╕ почина╓ться корупц╕я. ╤ ось я хочу знайти як╕сь робоч╕ механ╕зми де результат переважа╓ витрати. Мен╕ непри╓мно про це казати, але сусп╕льство ╕ пол╕тики оч╕кують супершвидких результат╕в, а ми ма╓мо навчитися це робити.

- Ц╕ зм╕шан╕ групи робитимуть рейди по ювел╕рках, як це колись було?

- Поки що н╕. Митн╕ групи не для того, щоб штормити як╕сь магазини, в╕дкривати двер╕ ногами ╕ так дал╕. Стосовно золота - один з вар╕ант╕в - в╕ддати ╖х енергетичц╕. Стратег╕я ще не вир╕шена. ╤зя может все, но ╤зя не може все одразу.

- По зарплатах митник╕в – як╕ будуть зм╕ни?

- Сиджу в М╕нф╕н╕ в складному перетягуванн╕ канату по цьому питанню. Моя мета протягом двох рок╕в зб╕льшити зарплати митник╕в до ринкового р╕вня - або зарплата польського чи угорського митника м╕нус 30% (1300 ╓вро отриму╓ словак), або як зарплата митного брокера - десь близько 20 тисяч гривень в середньому.

- Треба додати, що треба хоча б форму пошити митникам, бо зв╕дки вони беруть на не╖ грош╕ без державного ф╕нансування – ус╕м зрозум╕ло.

- Форма, забезпечення. Ми зараз розробля╓мо умови на нову форму. Грош╕ ми просимо у М╕нф╕на на наступний р╕к , поки нема бюджету до другого читання, я нав╕ть не хочу людям н╕чого об╕цяти, бо ставлюсь в╕дпов╕дально до сл╕в. Нам треба ще м╕льярд гривень на зарплати, 100 м╕льйон╕в на форму ╕ трошки б╕льше м╕льйона долар╕в для доступу до ╤Т-систем.

- По крим╕нал╕зац╕╖ контрабанди?

- За крим╕нал╕зац╕ю п╕дакцизки проти крим╕нал╕зац╕╖ решти перем╕щення незаконного перем╕щення товар╕в. Поки дов╕ра до наших правоохоронних орган╕в та митник╕в дуже низька, давати ╖м таку дискрец╕ю дуже небезпечно. П╕дакциз - паливо, алкоголь, цигарки. Чому лог╕чн╕ше п╕дакциз - його менше, а мотивац╕╖ набагато б╕льше. Нав╕ть якщо в тебе затримують три фури ╕з 5 з цигарками, то ти все одно в шаленому плюс╕. Я спод╕ваюся, що ми за п╕втора року пройдемо шлях очищення, дов╕ра до митниц╕ зросте ╕ ми зможемо просити б╕льше повноважень. Якщо казати про п╕дакцизку - цього року точно подамо законопро╓кт. ╢ питання, чи ми будемо подавати т╕льки по крим╕нал╕зац╕╖, чи ми будем ще по однозначному вир╕шенн╕ законодавчо╖ кол╕з╕╖ по ОРД для митниц╕, тому що мен╕ дуже б цього хот╕лось ╕ я брав би п╕дсл╕дн╕сть на себе по цих питаннях. Це потр╕бно не для того, що я хочу в╕дновлювати митну варту, спецназ. Митниця ма╓ статус правоохоронного органу - ╕накше н╕як╕й обм╕н ╕нформац╕╓ю з ╢вропою не може в╕дбуватися нав╕ть формально. Хот╕лось би це прописати в цьому ж законопро╓кт╕. Т╕льки на Кабм╕н╕ прийняли великий закон про сп╕льну юридичну особу ╕ це закон, який вже написав я. Бо до цього я лише допомогав в якихось процесах, а цей законопро╓кт перший, де автором ╓ митниця. До к╕нця цього року в╕н ма╓ попасти в Раду. Дал╕ закон про крим╕нал╕зац╕ю та оперативно-розшукову д╕яльн╕сть ╕ дуже хот╕лося б зайнятись питаннями поштових переказ╕в. Я дотягнувся ще не до всього, але проблеми я ╕дентиф╕кую. Мен╕ дуже б хот╕лося, щоб митниця була механ╕змом, який працю╓.

Юр╕й Бутусов, "Цензор.НЕТ"

   Каб╕нет м╕н╕стр╕в вн╕с до Верховно╖ Ради зм╕ни до законодавства щодо кращого управл╕ння у сфер╕ державно╖ митно╖ та податково╖ пол╕тики.

   Проект закону “Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо удосконалення структури управл╕ння у сфер╕ державно╖ митно╖ та податково╖ пол╕тики” заре╓стрований у Рад╕ п╕д номером 2318 в╕д 28 жовтня 2019 року. ╤н╕ц╕атор законопроекту – Прем’╓р-м╕н╕стр Олекс╕й Гончарук.

   Нараз╕ тексту законопроекту на сайт╕ ВР нема╓.

   Головний ком╕тет ВР для розгляду законопроекту – з питань ф╕нанс╕в, податково╖ та митно╖ пол╕тики, який очолю╓ народний депутат в╕д “Слуги народу” Данило Гетманцев.

https://bloginside.in.ua

Укра╖на зазнала повного провалу у переговорах щодо зб╕льшення обсяг╕в транспорту для по╖здок до Польщ╕ для укра╖нських перев╕зник╕в.

ВР внесла зм╕ни до Митного кодексу для боротьби з контрафактними товарами

На п╕дпис глав╕ держави Володимиру Зеленському передали законопроект №1230 "Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни". Про це св╕дчить ╕нформац╕я на сайт╕ парламенту.

Останн╕й етап проходження документа - переданий на п╕дпис президенту. Його ран╕ше схвалив сп╕кер Верховно╖ ради Дмитро Разумков.

Закон розширю╓ перел╕к об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕, сприяння захисту яких зд╕йсню╓ться при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни та да╓ визначення терм╕нам "контрафактн╕ товари", "п╕ратськ╕ товари", "товари, п╕дозрюван╕ в порушенн╕ права ╕нтелектуально╖ власност╕".

Зг╕дно з документом, розширюються випадки застосування заход╕в, пов'язаних з призупиненням митного оформлення товар╕в, п╕дозрюваних у порушенн╕ права ╕нтелектуально╖ власност╕, в тому числ╕ з ╕н╕ц╕ативи митного органу.

650" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true" allow="encrypted-media">

613" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true" allow="encrypted-media">

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

21.10.2019 р. N 1923/ЗПI/99-99-19-05-01-14-01

    За результатами розгляду запиту на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖ TOB < . . . > щодо надання рекв╕зит╕в депозитного рахунку ДФС для сплати авансових платеж╕в, пов╕домля╓мо.

    В╕дпов╕дно до постанови Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 28.12.2018 N 162 "Про запровадження м╕жнародного номера банк╕вського рахунку (IBAN) в Укра╖н╕" (дал╕ - постанова) передбачено запровадження в Укра╖н╕ м╕жнародного номера банк╕вського рахунку (IBAN).

    Постановою в╕д 26.09.2019 N 118 Нац╕ональний банк вн╕с зм╕ни до вищезазначено╖ постанови, якими передбачено продовження до 12 с╕чня 2020 року можливост╕ заповнення пари рекв╕зит╕в "Код банку" та "Рахунок" у документах на переказ кошт╕в, або рахунку за стандартом IBAN, а з 13 с╕чня 2020 року - виключно рахунок за стандартом IBAN.

    Одночасно пов╕домля╓мо, що Державна казначейська служба Укра╖ни листом в╕д 10.10.2019 пов╕домила щодо рекв╕зит╕в депозитного рахунку ДФС для зарахування авансових платеж╕в (передоплати), що вносяться п╕дпри╓мствами до/або п╕д час митного оформлення в╕дпов╕дно до вимог стандарту ╤ВAN:

   В Раде сегодня-завтра зарегистрируют законопроект о доступной растаможке автомобилей и обнародуют его номер и текст. Об этом сообщили представители общественной организации «АвтоЕвроСила» на своей странице в Facebook.

   В Раде сегодня-завтра зарегистрируют законопроект о доступной растаможке автомобилей и обнародуют его номер и текст.

   Ключевые тезисы законопроекта

   Комплексный закон для всех в несколько стадий.
- Полная отмена акциза для всех, начиная со второй половины 2020 в соответствии с требованиями бюджетного кодекса.
- Комплексное решение вопроса для еврономеров в ближайшее время путем отмены коэффициента года выпуска авто.
- Разрешение растамаживать «бусы» и грузовой транспорт.

   Ставка акциза 35%

   Ранее «АвтоЕвроСила», по итогам дискуссии с представителями Министерства финансов, Минэкономики, Минэкологиии, ГФС и таможенной службы, сообщила, что ставка растаможки по новому закону будет составлять 35%.

   «Это будет формула закона 2611 (существующая формула – ред.), но без коэффициента возраста. Плюс НДС и пошлина. Это получится приблизительно 35%», — сказал один из представителей «АвтоЕвроСилы» Иван Казачук.

   По его словам, высока вероятность, что закон примут с упомянутым коэффициентом.

   «Если его утвердят, то за авто стоимостью тысячу евро в бюджет нужно будет уплатить приблизительно 350 евро», — сказал Казачук.

   Вместе с тем, по словам Казачука, у Минфина есть некоторые вопросы к такой формуле, ведь пока не понятно, будет ли госбюджет получать нужные поступления.

   Источник: Минфин

https://minfin.com.ua

Шановн╕ колеги.

На 14 грудня, суботу, готу╓мо традиц╕йний сем╕нар у Ки╓в╕.

Плану╓мо розглянути:
- законодавч╕ зм╕ни у питаннях ╕нтелектуально╖ власност╕ - яким був процес митного оформлення товар╕в ╕ як╕ зм╕ни оч╕куються;
- Уповноважений економ╕чний оператор - що, де, як, коли...?
- Правила "╤нкотермс-2020" - що нового?

Докладна програма знаходиться на етап╕ розробки ╕ погодження.
Протягом наступного тижня ма╓мо завершити вс╕ п╕дготовч╕ ╕ орган╕зац╕йн╕ питання ╕ запустити все у повному обсяз╕.
Сл╕дкуйте за ╕нформац╕╓ю на нашому сайт╕.

MDoffice

Когда говорят о ненужности высшего образования, я отвечаю: "А прикиньте, каким уютным и удобным был бы фейсбук, если бы Цукерберг доучился".

- Александр, вы такой начитанный, вы случайно не сидели?