— Вячеславе Вадимовичу, мусимо, на жаль, констатувати, що через розв’язану рф в╕йну День митника Укра╖ни 25 червня вперше буде оповитий болем, сумом ╕ зажурою... Страждають м╕льйони наших громадян, зм╕нився звичний уклад сусп╕льного життя, державних ╕нституц╕й. Як у цей час во╓нного стану функц╕ону╓ очолювана вами служба?

— Такого випробування Укра╖на та укра╖нц╕ не знали з час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. В цих умовах перед нами постало завдання зберегти Державну митну службу як одну з основних ╕нституц╕й незалежно╖ Укра╖ни. Це завдання було виконано. Завдяки геро╖зму наших колег п╕д вогнем в╕дбувалася евакуац╕я особового складу митниць п╕вн╕чного ╕ сх╕дного рег╕он╕в. Було вивезене серверне обладнання, тож нам вдалося зберегти бази даних — ╕нформац╕ю, яка необх╕дна для повноц╕нно╖ роботи Держмитслужби ╕ ма╓ чутливий для безпеки кра╖ни характер.

Робота п╕вн╕чних та сх╕дних митниць нин╕ неможлива, порти заблокован╕, тому основна д╕яльн╕сть зосереджена у зах╕дному та п╕вденному рег╕онах. Вони переведен╕ у режим роботи 24/7, кадровий склад посилений тими прац╕вниками, як╕ через бойов╕ д╕╖ мусили пере╖хати до цих рег╕он╕в.

На початку в╕йськово╖ агрес╕╖ багато б╕знес-процес╕в загальмувалися чи взагал╕ припинилися. Це певною м╕рою позначилося ╕ на показниках д╕яльност╕ Держмитслужби.

У перш╕ м╕сяц╕ в╕йни ми спостер╕гали пад╕ння надходжень до держбюджету за напрямами д╕яльност╕ Держмитслужби вчетверо-вп’ятеро. Та завдяки мужн╕м д╕ям наших в╕йськових вдалося зупинити просування ворога територ╕╓ю Укра╖ни, ╕, як насл╕док, спостер╕га╓мо нормал╕зац╕ю сусп╕льно-економ╕чних в╕дносин у кра╖н╕.

Завдяки Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни ╕ уряду вдалося вжити низку заход╕в на п╕дтримку б╕знесу та громадян: спрощен╕ порядки перетину кордону для гуман╕тарно╖ допомоги, вантаж╕в у напрямку ╕ ввезення, ╕ вивезення з територ╕╖ Укра╖ни, надано п╕льги з╕ сплати митних платеж╕в на широкий спектр товар╕в. Це, з одного боку, полегшило роботу б╕знесу, а з другого, стало причиною зменшення надходжень до бюджету.

Нараз╕ б╕знес почав працювати, пом╕тне пожвавлення у виробництв╕, торг╕вл╕, об╕гу товар╕в. Тож спостер╕га╓ться поступове зб╕льшення надходжень до державно╖ скарбниц╕: вже у червн╕ оч╕ку╓мо, що буде перераховано понад 12 млрд гривень. Для пор╕вняння, у березн╕ надходження становили 7,7 млрд, у кв╕тн╕ — 8,3 млрд, у травн╕ — 9,5 млрд гривень.

Нин╕ основн╕ ресурси держави спрямован╕ на зупинення збройно╖ агрес╕╖ та забезпечення стаб╕льност╕ соц╕ально-економ╕чного становища в кра╖н╕, у зв’язку з чим Верховною Радою ╕н╕ц╕йовано та вже ухвалено р╕шення про скасування ран╕ше введених п╕льг задля покращення наповнення державно╖ казни для потреб арм╕╖ та громадян.

При цьому зроблено акцент на подальшому спрощенн╕ процедур ╕ порядк╕в орган╕зац╕╖ митного контролю та оформлення вантаж╕в, прискорення експорту агрокультур ╕ ввезення в Укра╖ну пально-мастильних матер╕ал╕в. Нараз╕ вже напрацьовуються р╕шення для можливост╕ оформлення транспортних засоб╕в безпосередньо ф╕зичними особами через «Д╕ю» за спрощеною процедурою. Тож дал╕ працю╓мо в цих напрямах для перетворення служби з ф╕скально╖ на серв╕сну для б╕знесу.

Пр╕оритет — досягнення ╓вропейських стандарт╕в

— Укра╖нська держава цього тижня зд╕йснила справд╕ ╕сторичний поступ ╕ омр╕яний багатьма покол╕ннями сп╕вв╕тчизник╕в крок — здобува╓ право стати в один стр╕й з кра╖нами-членами ╢вросоюзу. Як це вплине на роботу укра╖нсько╖ митниц╕?

— Набуття Укра╖ною статусу кандидата на членство в ╢С — це справд╕ ╕сторичний крок до входження в ╓вропейську родину. В╕дпов╕дно, перед укра╖нською митницею постають нов╕ та дуже важлив╕ завдання досягнення ╓вропейських митних стандарт╕в.

Держмитслужбою та М╕нф╕ном Укра╖ни ╕н╕ц╕йовано низку зм╕н до нац╕онального законодавства з метою наближення його до законодавства ╓вропейських кра╖н.

Просто зараз у Брюссел╕ делегац╕я Держмитслужби бере участь у 139/140 сес╕ях Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ та зустр╕ча╓ться з представниками ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ з метою посилення дружн╕х в╕дносин з державами-членами ВМО ╕ посилення рол╕ укра╖нсько╖ сторони у д╕яльност╕ орган╕зац╕╖. Також нараз╕ тривають внутр╕шньодержавн╕ процедури з при╓днання Укра╖ни до Програми ╢С «Митниця».

23—24 червня ф╕нальна оц╕ночна м╕с╕я Генерального директорату з питань оподаткування та Митного союзу ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ (DG TAXUD) проводить експертизу готовност╕ Укра╖ни при╓днатися до Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту та Конвенц╕╖ про спрощення формальностей у торг╕вл╕ товарами. За результатами м╕с╕╖ буде ухвалено р╕шення щодо можливост╕ при╓днання Укра╖ни до конвенц╕й. Оч╕ку╓ться, що вже до к╕нця року перед нами в╕дкриються нов╕ можливост╕.

— Через бойов╕ д╕╖ на сход╕ й п╕вдн╕ держави, блокаду морських порт╕в чи не весь пот╕к товар╕в, в╕йськово╖ ╕ гуман╕тарно╖ допомоги тощо надходить до Укра╖ни через зах╕дний кордон. ╤ тут роль митниц╕ — першочергова...

— Загалом понад половина (55%) вантаж╕в в Укра╖н╕ перем╕щувалася саме морським транспортом. На другому м╕сц╕ був зал╕зничний транспорт (33%), дал╕ — автомоб╕льний (12%). Через бойов╕ д╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни та блокаду морських порт╕в в╕дбулась кардинальна зм╕на ланцюг╕в поставок. Нин╕ фактично левова частка обсяг╕в поставок припада╓ на зал╕зничний транспорт (56%) ╕ автомоб╕льний (26%). Для нас пр╕оритет — перем╕щення вантаж╕в гуман╕тарно╖ допомоги, пально-мастильних матер╕ал╕в, с╕льгосппродукц╕╖.

Аби пришвидшити проходження митних формальностей, було ухвалено р╕шення звести до м╕н╕муму застосування додаткових контрольних процедур — таких як: лабораторн╕ досл╕дження, в╕дб╕р зразк╕в, залучення фах╕вц╕в проф╕льних п╕дрозд╕л╕в, проведення митних огляд╕в тощо. Також у пунктах пропуску вид╕лено окрем╕ смуги руху для перем╕щення товар╕в, зд╕йснено перерозпод╕л особового складу, зб╕льшено к╕льк╕сть митник╕в, що працюють у пунктах пропуску.

Сп╕впрацю╓мо з органами влади, б╕знесом, вишуку╓мо вузьк╕ м╕сця ╕ намага╓мося швидко ╖х л╕кв╕довувати. З перших дн╕в активно╖ фази в╕йни нами жваво велася м╕жнародна д╕яльн╕сть з метою спрощення процедур проходження кордону. Адже хоч би як ефективно ми працювали, але наша д╕яльн╕сть ма╓ бути синхрон╕зована з митними адм╕н╕страц╕ями сум╕жних стор╕н. ╤накше будь-як╕ наш╕ напрацювання з метою розвантаження пункт╕в пропуску не матимуть сенсу, черги накопичуватимуться. Зокрема, вже усп╕шно провели низку зустр╕чей з польською, словацькою, молдовською, румунською сторонами.

Також ми значно посилили комун╕кац╕ю з представниками Держприкордонслужби, намага╓мося част╕ше вза╓мод╕яти, коли виникають нестандартн╕ ситуац╕╖.

Розум╕ючи, що час оформлення гуман╕тарного вантажу на кордон╕ вплива╓ на подальш╕ лог╕стичн╕ операц╕╖, ми налагодили д╕╓ву комун╕кац╕ю на р╕вн╕ кер╕вник╕в пост╕в та старших оперативних зм╕н з представниками волонтерських орган╕зац╕й, у тому числ╕ з метою завчасного отримання ╕нформац╕╖ про надходження гуман╕тарно╖ допомоги для ╖╖ першочергового оформлення. Нараз╕ в Укра╖ну ввезено вже майже 530 тис. тонн гуман╕тарних вантаж╕в.

Вживаються заходи щодо в╕дкриття нових пункт╕в пропуску ╕ реконструкц╕╖ наявних. Ми активно займа╓мося пошуком ╕ноземних ╕нвестор╕в. ╢вропейським Союзом уже вид╕ля╓ться ф╕нансування для реконструкц╕╖ та в╕дкриття пункт╕в пропуску «Дяк╕вц╕ — Раковець» та «Красно╖льськ — В╕кову-де-Сус» на кордон╕ з Румун╕╓ю.

Польща — наш активний партнер

— П╕лотний проект «В╕дкритий кордон», ваша робоча по╖здка на Льв╕вщину, в╕дкриття модерн╕зованого пункту пропуску «Крак╕вець — Корчова» —це под╕╖, як╕ св╕дчать про глибок╕ та широк╕ економ╕чн╕ вза╓мини з Польщею. А на що ще у перспектив╕ спод╕ватися з цим нашим щирим сус╕дом у план╕ сп╕впрац╕ митниць?

— Польща ╓ нашим активним партнером не лише в пол╕тичних, а й у торговельно-економ╕чних в╕дносинах. Це стимулю╓ нас шукати шляхи спрощення перетину сп╕льного кордону.

З чим ми стикнулися? Наш╕ пункти пропуску, в тому числ╕ ╕ «Крак╕вець — Корчова», мають обмежену пропускну спроможн╕сть. Той обсяг вантаж╕в, який перевозиться нин╕ автомоб╕льним транспортом, ╓ значно б╕льшим, н╕ж пропускна спроможн╕сть цих пункт╕в пропуску. Скасування державою кап╕тальних видатк╕в на розвиток митно╖ ╕нфраструктури ╕ в╕дсутн╕сть часу на бюрократичн╕ процедури змушують шукати нестандартн╕ та швидк╕ р╕шення для покращення ситуац╕╖ на кордон╕. Реал╕зац╕я тимчасово╖ схеми пропуску на пункт╕ пропуску «Крак╕вець» дасть змогу м╕н╕мум на 50% зб╕льшити пропускну спроможн╕сть вантаж╕в.

Загалом бачимо необх╕дн╕сть у реал╕зац╕╖ до к╕нця року сп╕льно з польськими колегами реконструкц╕╖ та розбудови пункт╕в пропуску в рамках польського кредиту, а також започатковано╖ президентами Укра╖ни та Польщ╕ ╕н╕ц╕ативи щодо сп╕льного контролю за перем╕щенням товар╕в ╕ громадян на кордон╕.

У нас ще багато роботи попереду, зокрема плану╓мо почати перемовини щодо облаштування «смуг сол╕дарност╕» на сп╕льн╕й д╕лянц╕ кордону. Це так зван╕ зелен╕ коридори, окремо вид╕лен╕ смуги руху з обох бок╕в для безперешкодного та швидкого перетину кордону стратег╕чно важливими вантажами: станом на сьогодн╕ для нас це — зерно ╕ пально-мастильн╕ матер╕али. Це не лише дасть змогу зменшити к╕льк╕сть вантажних транспортних засоб╕в, що стоять у черз╕ до пункту пропуску, а й позитивно впливатиме на динам╕ку товарооб╕гу м╕ж Укра╖ною ╕ Республ╕кою Польща.

— З╕ словацькими колегами днями ви також обговорили широкий спектр сп╕впрац╕. Зокрема, оновлення ╕ розбудову КПП, сп╕льний митний контроль...

— Незважаючи на невелику д╕лянку сп╕льного кордону, словацьк╕ колеги не менше в╕д польських йдуть нам назустр╕ч. Розрахову╓мо, що це також буде «в╕кно» для експорту до кра╖н ╢С.

╢ певн╕ складнощ╕ з дорожн╕м покриттям ╕ лог╕стичними розв’язками з ╖х боку, проте у процес╕ д╕алогу знаходимо сп╕льн╕ р╕шення, як╕ допоможуть випускати з Укра╖ни необх╕дний нам обсяг вантаж╕в через пункти пропуску на укра╖нсько-словацьк╕й д╕лянц╕ кордону.

Остання наша зустр╕ч була досить продуктивною, ми обговорили питання, як╕ потребують якнайшвидшого сприяння та вир╕шення з боку Словаччини. Зокрема, реконструкц╕я пункту пропуску «Ужгород — Вишн╓ Н╓мецьке», а саме — вид╕лення окремо╖ смуги для вантажного напрямку з╕ словацького боку для першочергового пропуску агропродукц╕╖ та ╕нших пр╕оритетних вантаж╕в. Також йшлося про розбудову автомоб╕льного сполучення у пункт╕ пропуску «Соломоново — Ч╕╓рна-над-Т╕соу» з╕ словацького боку. Нараз╕ там функц╕ону╓ лише зал╕зничне сполучення.

— На як╕ нов╕ результати оч╕кувати п╕сля ваших перемовин з румунськими ╕ молдовськими колегами?

— З митними адм╕н╕страц╕ями цих кра╖н ми також перебува╓мо у пост╕йн╕й вза╓мод╕╖. Через блокування порт╕в експорт товар╕в був спрямований на д╕лянку кордону, сум╕жну з цими державами. Тож можна говорити про те, що ситуац╕я в Укра╖н╕ — це виклик ╕ для партнерських служб.

Нам вда╓ться досягати домовленостей для оптим╕зац╕╖ перетину сп╕льного кордону та уникнення черг на кордон╕. Прим╕ром, молдовських колег вдалося переконати зб╕льшити к╕льк╕сть митник╕в для оформлення вантаж╕в. Нараз╕ працю╓мо над перенаправленням частини транспортного потоку через менш завантажен╕ пункти пропуску.

Для прикладу, нараз╕ у пункт╕ пропуску «Порубне — С╕рет» на кордон╕ з Румун╕╓ю спостер╕га╓ться значне зб╕льшення транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення, що прямують до ╢С. Для оптим╕зац╕╖ роботи ╕ розвантаження цього пункту радимо експортерам скористатися пунктами пропуску, що межують з Республ╕кою Молдова, з подальшим ви╖здом на молдовсько-румунський кордон. Для перем╕щення товар╕в територ╕╓ю Молдови транзитом укра╖нським перев╕зникам не потр╕бно буде проходити ф╕то-сан╕тарний контроль ╕ надавати дозв╕л на так╕ транзитн╕ перевезення.

21 червня в╕дбулася тристороння зустр╕ч кер╕вник╕в митних адм╕н╕страц╕й наших кра╖н з метою пошуку сп╕льного р╕шення у зменшенн╕ черг на кордон╕ та сприяння ╕мплементац╕╖ запропонованих ╢вроком╕с╕╓ю «Шлях╕в сол╕дарност╕», що позитивно вплине, зокрема, на експорт з Укра╖ни зерна та ╕нших с╕льгосптовар╕в.

«╤н╕ц╕ативи трьох мор╕в»: напрацьовуються механ╕зми, зв’язки ╕ конкретн╕ кроки

— ╤ тут ми лог╕чно п╕д╕йшли до ще одн╕╓╖ дуже важливо╖ перспективи континентального обширу: Президент Володимир Зеленський п╕д час онлайн-зустр╕ч╕ з учасниками «╤н╕ц╕ативи трьох мор╕в» заявив, що «Укра╖на готова грати роль лог╕стичного центру м╕ж кра╖нами П╕вн╕чно╖ та П╕вденно╖ ╢вропи». Якщо б на це поглянути з боку Держмитслужби?

— До ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи залучено 12 кра╖н-друз╕в Укра╖ни, як╕ допомагають нам у цей важкий час. Впевнений: в╕йна завершиться нашою Перемогою, ми повернемо територ╕╖, повернемо до нормального життя громадян. Незважаючи на те, що основн╕ зусилля спрямован╕ на в╕дс╕ч агрес╕╖, ми вже нин╕ ма╓мо думати, як житимемо ╕ в╕дбудовуватимемо кра╖ну. Тому напрацьовувати механ╕зми, зв’язки ╕ конкретн╕ кроки повинн╕ вже нин╕.

Природно, наша кра╖на ма╓ широк╕ транзитн╕ можливост╕. Ми в╕дновимо т╕ маршрути, як╕ дають змогу у найб╕льш рац╕ональний ╕ зручний спос╕б потрапляти товарам з Аз╕╖, Сходу до ╢С та у зворотних напрямках. У реал╕зац╕╖ цього задуму пров╕дну роль буде в╕дведено саме Держмитслужб╕ як серв╕сному органу в систем╕ орган╕в виконавчо╖ влади.

Наш╕ кроки щодо наближення укра╖нського законодавства до законодавства ╢С значно спростять для б╕знесу проходження митних процедур. Це ╕ будуть т╕ кроки, як╕ дадуть змогу звернути увагу ╕ноземного б╕знесу на розм╕щення в Укра╖н╕ виробництв, побудову лог╕стичних маршрут╕в та забезпечення робочими м╕сцями наших громадян.

— Чим би хот╕ли завершити розмову з читачами «Голосу Укра╖ни»?

— Нин╕ саме час для реал╕зац╕╖ тих завдань, як╕ ран╕ше здавалися складними, малоймов╕рними, довгостроковими. Нараз╕ ╓ ч╕ткий запит сусп╕льства на зм╕ни: ╕ зм╕ни ставлення державного службовця до б╕знесу, ╕ навпаки — ставлення до митника та до митного органу в ц╕лому як до партнера.

Митниця пережила багато трансформац╕й, проте нин╕ — це точка неповернення. ╤сторичн╕ под╕╖ в╕дбуваються в кра╖н╕, водночас в╕дбуваються ╜рунтовн╕ зм╕ни органу. Ми лише на початку довгого шляху. Так званий митний безв╕з, сп╕льний митний контроль ╕ цифров╕зац╕я — яскрав╕ приклади осучаснення та наближення до стандарт╕в св╕тового р╕вня.

Укра╖ну нин╕ чують у всьому св╕т╕, та голос Укра╖ни ма╓ лунати й надал╕. Але вже як над╕йного, передбачуваного, економ╕чно сильного партнера.

Б╕ограф╕чна дов╕дка

В. о. голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Вячеслав Демченко ма╓ багатор╕чний досв╕д в╕йськовослужбовця, зокрема довгий час очолював одне з управл╕нь Держприкордонслужби Укра╖ни. Ма╓ в╕йськове звання бригадного генерала. Здобув дв╕ вищ╕ осв╕ти в Академ╕╖ Прикордонних в╕йськ Укра╖ни ╕м. Б. Хмельницького та Нац╕ональн╕й академ╕╖ СБУ. Держмитслужбу очолю╓ з 5 листопада 2021 року.

Розмовляв Василь НИТКА.