Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Вступившие в силу документы в пятницу 11 Октября 2019 г.


НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"  
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 11/10/2019
Вступившие в силу документы в пятницу 11 Октября 2019 г.

1.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
За яких умов сума надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ може бути зменшена?
Действует с 11-10-2019

2.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Чи допуска╓ться в╕дступлення права вимоги та переведення боргу незалежно в╕д наявност╕ угод чи ф╕нансових зобов’язань м╕ж резидентами, а також м╕ж резидентами та нерезидентами?
Действует с 11-10-2019

3.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Чи може резидент, який уклав зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р на ╕мпорт продукц╕╖ на умовах в╕дстрочки платеж╕в, заключити догов╕р про переведення боргу з ╕ншим резидентом?
Действует с 11-10-2019

4.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Чи можуть бути переведен╕ резидентом-позичальником боргов╕ кредитн╕ зобов’язання в ╕ноземн╕й валют╕ перед нерезидентом на ╕ншого резидента або нерезидента?
Действует с 11-10-2019

5.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Який ре╓страц╕йний номер квал╕ф╕кованого сертиф╕ката необх╕дно зазначити у заяв╕ про зм╕ну статусу квал╕ф╕кованого сертиф╕ката в╕дкритого ключа та де можна переглянути ╕нформац╕ю про такий номер?
Действует с 11-10-2019

6.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Чи ╓ платними послуги з формування квал╕ф╕кованих сертиф╕кат╕в в╕дкритих ключ╕в у Квал╕ф╕кованого надавача ЕДП ╤ДД ДПС?
Действует с 11-10-2019

7.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Чи необх╕дно отримувати нов╕ квал╕ф╕кован╕ сертиф╕кати в╕дкритих ключ╕в у раз╕ зм╕ни основного м╕сця обл╕ку СГ чи ФО?
Действует с 11-10-2019

8.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Де можна ознайомитись з ╕нформац╕╓ю про д╕юч╕/скасован╕ квал╕ф╕кован╕ сертиф╕кати в╕дкритих ключ╕в?
Действует с 11-10-2019

9.№ Б/н от 11-10-2019 Статт╕
Як╕ типи митних декларац╕й ╓ п╕дставою для зняття з контролю валютно╖ операц╕╖ банком?
Действует с 11-10-2019


MDoffice

* Документ дня: Постанова вiд 21.05.2012 № 461 Про затвердження перел╕ку товар╕в, ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або перем╕щення територ╕╓ю...

Количество просмотров: 22 (за период c 00:00 по 18:03 11/10/19), всего просмотров: 3685
Постанова вiд 21.05.2012 № 461КМУ
Про затвердження перел╕ку товар╕в, ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або перем╕щення територ╕╓ю Укра╖ни прох╕дним та внутр╕шн╕м транзитом зд╕йсню╓ться за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платеж╕в
Вступил в силу с 01.06.2012
• Все хиты документов


MDoffice

Прац╕вник придбав ТМЦ у закордонному в╕дрядженн╕ за гот╕вку: чи ╓ насл╕дки?

Прац╕вник не може п╕д час в╕дрядження за кордон зд╕йснювати гот╕вков╕ розрахунки в ╕нвалют╕ за придбан╕ ТМЦ для господарських потреб п╕дпри╓мства.

Податк╕вц╕ у п╕дкатегор╕╖ 109.14 «З╤Р» нагаду╓, що зг╕дно з ч. 4 ст. 5 Закону «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» порядок проведення розрахунк╕в за валютними операц╕ями визнача╓ться Нац╕ональним банком Укра╖ни.

Порядок зд╕йснення операц╕й ╕з валютними ц╕нностями, у тому числ╕ порядок проведення розрахунк╕в за валютними операц╕ями встановлено Положенням про зд╕йснення операц╕й ╕з валютними ц╕нностями, затвердженим постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 року № 2.

При цьому порядок проведення розрахунк╕в за валютними операц╕ями з використанням гот╕вково╖ ╕ноземно╖ валюти встановлено розд╕лом VI Положення № 2.

Так, в╕дпов╕дно до п. 42 розд. VI Положення №2 резиденти – юрособи ╕ ф╕зособи – п╕дпри╓мц╕, представництва юрос╕б – нерезидент╕в мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на в╕дрядження прац╕вник╕в за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на орган╕зац╕ю оф╕ц╕йних заход╕в за кордоном, ╕з використанням знято╖ для цих ц╕лей ╕з власних поточних рахунк╕в гот╕вково╖ ╕ноземно╖ валюти.

Юрособи – резиденти, представництва юрос╕б – нерезидент╕в, як╕ мають власн╕ транспортн╕ засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати гот╕вкову ╕ноземну валюту з поточних рахунк╕в для зд╕йснення розрахунк╕в з оплати експлуатац╕йних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засоб╕в за кордоном (п. 43 розд. VI Положення № 2).

В╕дпов╕дно до п. 16 розд. I Положення № 5, розрахунки за зовн╕шньоеконом╕чними операц╕ями зд╕йснюються виключно через рахунки в банках.

Розрахунки за зовн╕шньоеконом╕чними договорами (контрактами) у гот╕вков╕й форм╕ заборонено, кр╕м випадку, коли нерезидент – суб’╓кт господарсько╖ д╕яльност╕ зг╕дно з умовами експортного договору резидента – суб’╓кта господарсько╖ д╕яльност╕ зд╕йсню╓ оплату ф╕зичн╕й особ╕ – резиденту, яка перебува╓ у в╕дрядженн╕ за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’╓кта господарсько╖ д╕яльност╕, коштами в гот╕вков╕й ╕ноземн╕й валют╕ експлуатац╕йних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентов╕ – сторон╕ договору (оренду╓ться, фрахту╓ться ним) ╕ використову╓ться за кордоном з метою виконання зобов’я зань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезено╖ в Укра╖ну гот╕вково╖ ╕ноземно╖ валюти до каси резидента – суб’╓кта господарсько╖ д╕яльност╕ зг╕дно з абз. 3 п. 16 розд. I Положення № 5.

Враховуючи зазначене, прац╕вник п╕дпри╓мства не може п╕д час в╕дрядження за кордон зд╕йснювати гот╕вков╕ розрахунки в ╕ноземн╕й валют╕ за придбан╕ товарно-матер╕альн╕ ц╕нност╕ для господарських потреб п╕дпри╓мства.

Водночас враховуючи, що зг╕дно з Законом «Про Нац╕ональний банк Укра╖ни» НБУ зд╕йсню╓ в╕дпов╕дно до визначених спец╕альним законом повноважень валютне регулювання, визнача╓ порядок зд╕йснення операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕, для отримання б╕льш детального роз’яснення з порушеного питання, пропону╓мо суб’╓ктам господарювання звернутись до НБУ.

«Дебет-Кредит»

Увага! Тимчасове припинення руху у пункт╕ пропуску «Ужгород-Вишн╓ Н╓мецьке» з╕ словацько╖ сторони

14 та 16 жовтня 2019 року у пункт╕ пропуску «Ужгород-Вишн╓ Н╓мецьке» з 8:00 до 16:00 (середньо╓вропейського часу) через повне в╕дключення електроенерг╕╖ буде припинено оформлення та пропуск пасажирського та вантажного транспорту. Роботи проводяться на словацьк╕й сторон╕.

З метою уникнення черг, просимо взяти до уваги вказану ╕нформац╕ю та, за можлив╕стю, планувати перетин митного кордону через ╕нш╕ пункти пропуску зони д╕яльност╕ Закарпатсько╖ митниц╕ ДФС чи ╕нших митниць.

Закарпатська митниця ДФС

http://zak.sfs.gov.ua

Укра╖на вичерпала ╓вроквоти по 10 видах продукт╕в

Укра╖на станом на 9 жовтня 2019 року повн╕стю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчо╖ продукц╕╖ до ╢С по 10 групам товар╕в: мед, цукор, крупи ╕ борошно, оброблений крохмаль, оброблен╕ томати, виноградний ╕ яблучний с╕к, пшениця, кукурудза, м'ясо птиц╕ ╕ вершкове масло.

Про це йдеться у пов╕домленн╕ асоц╕ац╕╖ «Укра╖нський клуб аграрного б╕знесу».

«Пор╕вняно з аналог╕чним пер╕одом минулого року ситуац╕я особливо не зм╕нилася — на початок жовтня 2018 р. Укра╖ною було закрито 9 квот на безмитний експорт з Укра╖ни до ╢С. Зм╕нилася ситуац╕я з поставками солоду та пшенично╖ клейковини — на сьогодн╕ використано 63%, в той час як за аналог╕чний пер╕од минулого року квоту було використано в повному обсяз╕. В╕дчутно зб╕льшилися поставки цукру — в поточному роц╕ Укра╖на повн╕стю використала квоту на цукор, а в минулому роц╕ на цей пер╕од лише на 12%», — йдеться у пов╕домленн╕.

Потенц╕йно до к╕нця року ще можуть закрити квоти по крохмалю (нараз╕ використано 85%), ячменю (80%), оброблен╕й продукц╕╖ ╕з зернових (78%).

«Разом з тим, з жовтня 2017 р., терм╕ном на 3 роки почали д╕яти додатков╕ квоти на 8 груп товар╕в: мед, крупи та борошно, оброблен╕ томати, виноградний та яблучний соки, овес, пшениця, ячм╕нь та кукурудза.

Станом на початок жовтня 2019 р., з додаткових квот закрито п«ять — мед, крупи та борошно, оброблен╕ томати, а також пшениця ╕ кукурудза (додаткова квота на ячм╕нь закрита на 64%). Пор╕вняно з минулим роком ситуац╕я не зм╕нилася», — додали в УКАБ

483" height="800" align="center" /> 



http://agroportal.ua

В╕д’╓мне значення за сплаченим при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни ПДВ: чи можна заявити до в╕дшкодування?

Платник податк╕в до бюджетного в╕дшкодування ма╓ право в╕днести в╕д’╓мне значення, сформоване за рахунок сум податку, нарахованих та фактично сплачених отримувачем товар╕в/послуг у попередн╕х та зв╕тному податкових пер╕одах постачальникам таких товар╕в/послуг або до Державного бюджету Укра╖ни (при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в та/або необоротних актив╕в), в частин╕, що не перевищу╓ суму, обчислену в╕дпов╕дно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податково╖ декларац╕╖.

Додатково зазначено, що у раз╕ виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, так╕ зобов’язання повинн╕ бути задекларован╕ та сплачен╕ в повному обсяз╕.

/╤ПК в╕д 01.10.2019 р. № 490/6/99-00-04-02-03-15/╤ПК/



В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

Дмитро Сологуб: Потр╕бно в╕дходити в╕д улюблено╖ нац╕онально╖ гри з прогнозуванням курсу гривн╕

Курс гривн╕ до долара в останн╕ тижн╕ зм╕цнився до рекордного за три роки р╕вня. Усп╕ху нац╕онально╖ валюти головним чином сприяли нерезиденти, як╕ щедро постачали в Укра╖ну долари для куп╕вл╕ гривневих держобл╕гац╕й.

╤ хоча активн╕сть ╕нвестор╕в спада╓, що в╕дразу в╕дчув валютний ринок, в НБУ не бачать особливих ризик╕в для курсово╖ та ц╕ново╖ стаб╕льност╕.

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб в ╕нтерв'ю РБК-Укра╖на розпов╕в про готовн╕сть регулятора згладжувати ринков╕ коливання, важлив╕сть залишатися в програм╕ МВФ, а також оц╕нив плани нового Кабм╕ну щодо прискорення зростання економ╕ки на 40% за п'ять рок╕в.

Про ц╕ни, кредити ╕ зростання економ╕ки

Чи дозволить упов╕льнення ╕нфляц╕╖ до 5%, про що йшла мова в меморандум╕ НБУ з Кабм╕ном, забезпечити у наступн╕ п'ять рок╕в економ╕чне зростання в 40%, про яке говорить прем'╓р-м╕н╕стр Олекс╕й Гончарук? Наск╕льки це реальне завдання?

Теоретично таке зростання економ╕ки узгоджу╓ться з нашою ╕нфляц╕йно╖ метою в 5%, яко╖, за нашими прогнозами, ми досягнемо в наступному роц╕.

╤нфляц╕йн╕ оч╕кування вже поступово знижуються. За п╕дсумками 9 м╕сяц╕в 2019 року, за останн╕ми даними Держстату, ╕нфляц╕я в р╕чному вим╕р╕ спов╕льнилася до 7,5%.

Наш прогноз на к╕нець року – ╖╖ зниження до 6,3%. Це в╕дбудеться за рахунок, насамперед, ефекту статистично╖ бази: в 4 квартал╕ цього року, на в╕дм╕ну в╕д минулого, в наших прогнозах не заклада╓ться зростання тариф╕в для населення.

Що таке низька ╕нфляц╕я? Це фундамент для сталого зростання економ╕ки. Нема╓ жодно╖ кра╖ни у св╕т╕, яка мала б стаб╕льне економ╕чне зростання при високих темпах ╕нфляц╕╖.

З ╕ншого боку, зростання економ╕ки у 40% за 5 рок╕в – дуже амб╕тна мета. Що потр╕бно зробити, щоб забезпечити зростання на 7% в р╕к? За рахунок споживання цього не досягти. Драйвером повинн╕ бути ╕нвестиц╕╖. У нас, наприклад, в╕дношення частки ╕нвестиц╕й до ВВП склада╓ 17-18%. А в ╕нших кра╖нах з темпами зростання ВВП вище 5% сп╕вв╕дношення частки ╕нвестиц╕й до ВВП досяга╓ 25-30%. Тобто темпи зростання ╕нвестиц╕й потр╕бно забезпечувати на р╕вн╕ 20% в р╕к. А для цього потр╕бн╕ структурн╕ реформи.

Прем'╓р-м╕н╕стр говорить, що одним ╕з драйвер╕в економ╕чного зростання ма╓ стати кредитування. ╤ ставить ще одну амб╕тну мету – знизити варт╕сть позик в Укра╖н╕ до 12-13% вже у 2020 роц╕. Це досяжна мета?

Економ╕ка – це комплексна система. ╤ кредитування – це не т╕льки питання процентних ставок. Уяв╕мо, обл╕кова ставка НБУ знижена до 3%. Ви дума╓те, банки почнуть видавати кредити п╕д 8%? Н╕, звичайно.

Проблема кредитування склада╓ться з к╕лькох аспект╕в. ╤ ц╕на ресурсу – один з них. У липн╕ ми почали публ╕кувати прогноз обл╕ково╖ ставки, зг╕дно з яким у найближч╕ роки вона знизиться до 8-9%. За умови виходу на р╕чн╕ темпи ╕нфляц╕╖ в 5% це ц╕лком реально. Але одного лише зниження обл╕ково╖ ставки НБУ недостатньо для зниження ставок по кредитах до 12-13%.

Кр╕м ц╕ни, ще одне важливе питання – це ризики, пов'язан╕ з кредитуванням. Ключовим фактором залиша╓ться реформа судово╖ системи. Тому що питання ╕з захистом прав власност╕, прав кредитор╕в заважають розвитку кредитування.

Багато компан╕й банально не платять за кредитами. ╤ можна було б використовувати популярн╕ у св╕т╕ механ╕зми щодо вир╕шення таких проблем, наприклад, реструктуризац╕ю, под╕л компан╕й ╕ т. д. Але ц╕ заходи блокуються через слабку судову систему та пол╕тику б╕знес-зв'язк╕в.

Як насл╕док, борги таких п╕дпри╓мств висять мертвим вантажем: вони не можуть отримати нових кредит╕в, так як вважаються поганими боржниками в кредитному ре╓стр╕, а банки зайнят╕ розчищенням сво╖х баланс╕в ╕ бояться видавати нов╕ позики. Все це тягне кредитування на дно.

У той же час, якщо дивитися на динам╕ку кредитування, ми спец╕ально вид╕ля╓мо сегмент компан╕й, як╕ нормально обслуговували кредити. Тут кредитний портфель банк╕в зроста╓ на 25%. На жаль, ц╕ компан╕╖ становлять невелику частину економ╕ки.

Звичайно, якщо ми збережемо дез╕нфляц╕йний тренд, кредитн╕ ставки д╕йсно будуть знижуватися, але саме реформа судово╖ системи та дет╕н╕зац╕я економ╕ки додадуть цьому необх╕дний ╕мпульс.

Обл╕кова ставка в минулому роц╕ зростала, в цьому знижу╓ться. Ви бачите ╖╖ реальний вплив на ставки банк╕в?

Кореляц╕я ╓, але ╓ також проблема ╕нерц╕╖ мислення. Банки можуть бути не впевнен╕ в тому, наск╕льки ця тенденц╕я тривала. Ми показу╓мо, що ставки будуть знижуватися, але ринок ставиться до цього обережно. Тому банки не посп╕шають знижувати ставки. Це нормальна ситуац╕я, оск╕льки ми ще не досягли нашо╖ ╕нфляц╕йно╖ мети, ╕ дов╕ра до наших д╕й знаходиться в процес╕ формування.

Треба розум╕ти, що в банк╕вськ╕й систем╕ ╓ родова травма криз. В першу чергу це страх, пов'язаний з в╕дсутн╕стю л╕кв╕дност╕. Вони побоюються: знизимо ставку, л╕кв╕дн╕сть пропаде, а раптом настане нова криза. Потр╕бен час, щоб цей страх вил╕кувати. Поступово банки повинн╕ зрозум╕ти, що все зм╕ню╓ться. Тим б╕льше, зараз проблем з л╕кв╕дн╕стю нема╓.

Ще один фактор, чому не бачимо велико╖ реакц╕╖ банк╕в у вигляд╕ зм╕ни ставок – структурний. Справа в тому, що сьогодн╕ держбанки ╓ маркет-мейкерами. Вони займають велику частку на ринку, перш за все у роздр╕бному сегмент╕, ╕ ╕нш╕ банки ор╕╓нтуються на них. В╕дпов╕дно, в╕д ╖хньо╖ процентно╖ пол╕тики залежить процентна пол╕тика вс╕╓╖ банк╕всько╖ системи. ╤ це гальму╓ зниження ставок в економ╕ц╕.

Держбанки повинн╕ навчитися працювати за принципом: головне завдання – прибутков╕сть, а не отримання, скаж╕мо, додаткового кап╕талу з державного бюджету. ╤ поки повед╕нка держбанк╕в не стане ринковою, структурна проблема збережеться. Добре, що ситуац╕я не законсервована ╕ зараз потроху зм╕ню╓ться.

Як╕ у вас прогнози щодо ц╕н на св╕тових ринках? В яких галузях укра╖нськ╕ експортери знаходяться у виграшному становищ╕, а де в╕дчувають проблеми?

Ситуац╕я ц╕кава. Якщо говорити про ф╕нансов╕ ринки ╕ глобальну економ╕ку, то не бачу пров╕сник╕в серйозно╖ кризи. Кажуть, що може бути рецес╕я. Так, може. Це стандартний економ╕чний цикл.

Але ситуац╕я всередин╕ Укра╖ни вигляда╓ в ц╕лому краще, н╕ж загальносв╕това. Зростання ВВП у другому квартал╕ прискорилося до 4,6%. В цьому роц╕ в гривнев╕ обл╕гац╕╖ уряду ╕ноземн╕ ╕нвестори вклали близько 4 млрд долар╕в. М╕нф╕ну вдалося ╕стотно знизити варт╕сть зовн╕шн╕х запозичень за ╓врообл╕гац╕ями.

Якщо анал╕зувати тренди ╕мпортних ╕ експортних ц╕н, то не скажеш, що нам пощастило з ц╕новою кон'юнктурою на св╕тових ринках. Так, нам сприя╓ динам╕ка ц╕н на ╕мпортн╕ товари – нафту ╕ газ. Але ц╕ни на експортован╕ нами продовольч╕ товари, скаж╕мо, кукурудзу ╕ пшеницю, теж невисок╕.

Потенц╕ал пог╕ршення ц╕ново╖ кон'юнктури для Укра╖ни дуже обмежений. Хоча багато що буде залежати в╕д св╕тово╖ економ╕ки, яка перебува╓ в стан╕ невизначеност╕. Багато центробанк╕р╕в з╕знаються, що не розум╕ють, як у свою пол╕тику включати так╕ параметри, як торгов╕ в╕йни або Brexit. У них ╓ хорош╕ макроеконом╕чн╕ модел╕, але як врахувати в них так╕ фактори, вони не знають.

Умовно в╕зьмемо супернегативний сценар╕й: якщо торгова в╕йна зайде далеко ╕ це сильно обр╕же темпи економ╕чного зростання в Кита╖, зрозум╕ло, що ситуац╕я серйозно вплине на св╕тов╕ ц╕ни на товарних ринках. Але поки Китай майстерно лав╕ру╓.

З одного боку, вони намагаються д╕яти так, щоб торгова в╕йна не сильно вплинула на внутр╕шн╓ виробництво. З ╕ншого, намагаються прибирати "бульбашки" на внутр╕шн╕х ринках. ╤ якщо говорити про поступове упов╕льнення китайсько╖ економ╕ки з 7% до 5%, то в цих умовах його вплив на св╕тов╕ ц╕ни буде плавним.

Про ╕нвестор╕в ╕ МВФ

Коли нерезиденти активно заводили валюту ╕ купували ОВДП, доводилося чути думку, що НБУ м╕г би б╕льше викуповувати долар╕в з ринку, не даючи гривн╕ сильно зм╕цнюватися. Як ви вважа╓те, чи потр╕бно було б╕льше купувати або того, що НБУ купив, досить?

Не втомлююся говорити про основн╕ засади нашо╖ валютно╖ пол╕тики. Перше – ми не ф╕ксу╓мо курс на визначеному р╕вн╕. Друге – курс повинен в╕дпов╕дати фундаментальним економ╕чним параметрам.

Як економ╕сти розум╕ють, що курс в╕дпов╕да╓ параметрам? Вони дивляться, чи збалансована економ╕ка. Це плат╕жний баланс, поточний рахунок. Простий приклад. У нас курс був 8 гривень/долар, а деф╕цит поточного рахунку був близько 9% до ВВП. Тобто ми багато ╕мпортували ╕ покривали цю "д╕рку" за рахунок одержання короткострокового ф╕нансування. Причому основне зростання поточного деф╕циту в╕дбувалося за рахунок зростання споживчого ╕мпорту. Все це вказувало на кризовий стан економ╕ки.

Коли ми дивимося на економ╕ку зараз, бачимо, що курс зм╕цню╓ться. А що з плат╕жним балансом? А поточний рахунок навпаки пол╕пшу╓ться. Чому? Йде зростання обсяг╕в експорту. Причому це в╕дбува╓ться не т╕льки за рахунок гарного врожаю. А хороший врожай у нас не тому, що погодн╕ умови як╕сь особлив╕. В Укра╖н╕ стаб╕льно зроста╓ врожайн╕сть основних культур ╕ це в╕дбива╓ зростання продуктивност╕ в агросектор╕.

У п╕дсумку ном╕нальна ц╕нова конкурентоспроможн╕сть експорту начебто пог╕ршу╓ться, тому що курс гривн╕ зм╕цню╓ться. Але зростання продуктивност╕ компенсу╓ курсовий ефект, ╕ в результат╕ поточний рахунок торговельного балансу не пог╕ршу╓ться.

За 8 м╕сяц╕в 2019 року деф╕цит торг╕вл╕ товарами та послугами склав 7,2 млрд долар╕в, в аналог╕чному пер╕од╕ минулого року – 6,5 млрд долар╕в. Тепер прибира╓мо ефект евроблях – це п╕вм╕льярда долар╕в. Це те, що колись купили ╕ завезли, а в плат╕жному баланс╕ в╕дбилося т╕льки в цьому роц╕. Тобто якщо цю цифру прибрати, то статистика майже не зм╕нилася, пор╕вняно з минулим роком.

З плат╕жним балансом роз╕бралися – там проблем ми не бачимо. Тепер повернемося до питання, чи варто було викуповувати б╕льше валюти з ринку. Хочу ще раз зазначити, НБУ не ф╕ксу╓ курс ╕ не йде проти ринкових тенденц╕й. ╢ дв╕ основн╕ мети ╕нтервенц╕й. Перша – поповнення резерв╕в. Друга – згладжування сутт╓вих коливань. В цьому роц╕ ми викупили з ринку вже 3,8 млрд долар╕в. При цьому ринковим тенденц╕ям не перешкоджали, ╕ курс зм╕цнювався, так як пропозиц╕я валюти була б╕льшою, н╕ж попит.

Зараз наш╕ м╕жнародн╕ резерви коливаються в межах 21-22 млрд долар╕в. Це дозволя╓ нам в╕дчувати себе спок╕йно, ми можемо спок╕йно згладжувати короткочасн╕ коливання. Наприклад, минулого тижня ми продали 200 млн долар╕в, щоб збалансувати попит-пропозиц╕ю. Ситуац╕я заспоко╖лася, ми почали в╕дкуповувати валюту.

Через тиждень у Вашингтон╕ будуть щор╕чн╕ збори Св╕тового банку ╕ МВФ. Анонсували, що там буде укра╖нська делегац╕я. Чи оч╕ку╓те ви позитивн╕ новини зв╕дти? Можливо, будуть зрушення по переговорах?

Це, швидше, питання до МВФ. З боку Нацбанку н╕яких проблем нема╓. Ми викону╓мо сво╖ зобов'язання за консистентною монетарною пол╕тикою, таргетуванню ╕нфляц╕╖, реформ╕ ф╕нансово╖ системи. У МВФ ╓ ╕нш╕ питання, не пов'язан╕ з повноваженнями НБУ, але це вже питання переговор╕в у Вашингтон╕.

Гончарук говорив, що уряд розрахову╓ домовитися про нову програму до к╕нця року. ╢ необх╕дн╕сть з укра╖нського боку поквапитися ╕ переконати МВФ п╕дписати програму ран╕ше, щоб, скаж╕мо, встигнути домовитися про кредити, наприклад, в╕д Св╕тового банку або розм╕стити ╓врообл╕гац╕╖?

З публ╕чних заяв пом╕тно, що уряд ╕ президент прид╕ляють досить багато уваги програм╕ МВФ, для них це важливий фактор, вони на це розраховують. Як на мене, це не т╕льки короткострокове питання ╕ не т╕льки питання грошей. Враховуючи позитивн╕ тенденц╕╖ в економ╕ц╕ ╕ прих╕д нерезидент╕в, ситуац╕я з ф╕нансуванням вигляда╓ непогано.

Але важливий фактор, про що ми говорили, – це прискорення зростання економ╕ки. Ми хочемо, щоб у нас ╕нвестиц╕╖ зростали на 20% в р╕к. А ╕нвестори впевнен╕ в кра╖н╕ тод╕, коли ╓ програма МВФ, особливо в кра╖н╕ з поганою ╕стор╕╓ю з точки зору економ╕чно╖ пол╕тики.

Досягнення домовленост╕ з МВФ ляга╓ не в канву, що нам терм╕ново потр╕бн╕ грош╕, а в те, що ми таким чином створю╓мо позитивний стимул для ╕нвестор╕в працювати з економ╕кою Укра╖ни, посила╓мо ╖м правильний сигнал. Мен╕ зда╓ться, в уряду така ж лог╕ка, мова не йде про закриття якихось короткострокових д╕рок.

╢ сенс уряду виходити з розм╕щенням ╓врообл╕гац╕й, не домовившись про нову програму з МВФ?

Не хот╕в би розписуватися за уряд. Але управл╕ння л╕кв╕дн╕стю та робота з зовн╕шн╕м ф╕нансуванням у них поставлен╕ на хорошому р╕вн╕. Згадайте початок цього року. Було багато крик╕в, що Укра╖на не переживе 2019-й р╕к взагал╕ через велик╕ виплати за зовн╕шн╕ми боргами. А по факту ми не отримали жодного траншу в╕д МВФ, але не зазнали жодних проблем з ф╕нансуванням.

Це не означа╓, що так буде ╕ дал╕, ╕ не означа╓, що з МВФ не треба домовлятися. Це як в анекдот╕: "Чи можна прожити без МВФ? Можна. Але що це буде за життя".

Приклад цього року показу╓, що при гарн╕й економ╕чно╖ ситуац╕╖, при стаб╕льн╕й пол╕тичн╕й ситуац╕╖, при нормальн╕й робот╕ М╕нф╕ну з джерелами запозичень, проблем бути не повинно. М╕нф╕н почав залучати ╕нвестор╕в в ОВДП на тривал╕ терм╕ни, ╕ ╖м вир╕шувати, як вони бачать ситуац╕ю.

Про курс гривн╕ ╕ держбюджет

Населення бо╖ться валютних коливань, часто це супроводжу╓ться пан╕кою, коли люди забирають вклади в банках ╕ скуповують валюту. ╢ у Нацбанку якась стратег╕я реагування на ╕нформац╕йн╕ приводи? Умовно, завтра суд, ПриватБанк повертають Коломойському, населення в пан╕ц╕. Як ви будете д╕яти?

У нас прозора комун╕кац╕йна пол╕тика, ми коменту╓мо вс╕ важлив╕ питання. Коли ПриватБанк нац╕онал╕зували, ситуац╕я теж була напружена, вкладники хвилювалися, але наша сп╕льна комун╕кац╕я з урядом допомогла пройти цей пер╕од без потряс╕нь для економ╕ки. Тому у нас ╓ великий досв╕д реагування на кризов╕ под╕╖. Напоготов╕ завжди ╓ вербальн╕ ╕ невербальн╕ ╕нтервенц╕╖.

Гасити пан╕чн╕ атаки, зокрема на валютному ринку, вам вда╓ться?

Давайте подивимося, що в╕дбулося минулого тижня. Хтось вир╕шив, що дешевий долар зак╕нчився ╕ потр╕бно швидко купувати валюту. Ми живемо в демократичн╕й кра╖н╕, якщо народ хоче купити долари, у нього повинна бути така можлив╕сть. НБУ водночас оц╕нив, що вплив, швидше за все, короткостроковий, ми вийшли на ринок з ╕нтервенц╕ями, провели комун╕кац╕ю, пояснили причини того, що робиться. Як бачите, н╕чого страшного на валютному ринку зараз не в╕дбува╓ться.

В к╕нц╕ вересня на казначейському рахунку було понад 60 млрд гривень. Можемо припустити, що в к╕нц╕ року, коли почнуться виплати бюджетникам ╕ розрахунки з п╕дрядниками, ц╕ грош╕ опиняться на валютному ринку. Ситуац╕я контрольована?

Ситуац╕╖ минулого року ╕ цього року з точки зору бюджетних витрат р╕зняться, якщо пор╕внювати з 2015 ╕ 2016 роками. Уроки минулого вивчен╕. Ми бачимо, як р╕вном╕рно сплачу╓ться ПДВ протягом року. Форс-мажор╕в не варто оч╕кувати. Але ╓ об'╓ктивна реальн╕сть, пов'язана з тим, що багато кап╕тальних ╕нвестиц╕й зд╕йснюються протягом року, а платять за них по факту вже в к╕нц╕ року.

Якщо ми згада╓мо минулий р╕к, то виконання бюджету ╕ за доходами, ╕ за видатками, ╕ за ф╕нансуванням було напруженим протягом усього року. В цьому роц╕ проблем з ф╕нансуванням у бюджету нема╓ взагал╕, ╕ це основна причина тако╖ велико╖ л╕кв╕дност╕ на рахунках Держказначейства.

╢ певне невиконання бюджету по доходах, ╓ деяке невиконання витрат, частково через б╕льш м╕цну гривню.

Л╕кв╕дн╕сть бюджету велика, але вона не трансформу╓ться у витрати, так як доходи також не виконуються. ╤ зростання витрат в к╕нц╕ року, ймов╕рно, буде трохи меншим, н╕ж у минулому роц╕.

До того ж валютний ринок навчився балансувати. ╤ це стосу╓ться не т╕льки к╕нця року. Вже ск╕льки говорять про сезонн╕ тренди на валютному ринку? У минулому роц╕ чекали девальвац╕ю в листопад╕-грудн╕ – не дочекалися. В цьому роц╕ у вересн╕ – те ж саме. Якщо ринок в╕льний, не регулю╓ться адм╕н╕стративно, то сезонн╕сть у п╕дсумку згладжу╓ться, так як ╕ б╕знес, ╕ населення п╕длаштовуються п╕д ц╕ тренди, щоб не купити валюту на п╕ку девальвац╕╖ гривн╕, ╕ не продати ╖╖ на п╕ку зм╕цнення гривн╕.

Ми, наприклад, звернули увагу, що т╕, у кого сезонн╕ покупки валюти припадають на трет╕й, четвертий квартали – газотрейдери, нафтотрейдери, ╕мпортери автомоб╕л╕в – зм╕щують сво╖ покупки валюти на середину року, на липень, серпень. У минулому роц╕ це вплинуло на курс. В цьому – н╕, тому що н╕велювалося за рахунок припливу кап╕талу в╕д нерезидент╕в.

Думаю, зараз така ж ситуац╕я, ╕мпортери думають, купувати чи н╕. Нав╕що чекати грудня, якщо курс може п╕дскочити, ми можемо зробити це в жовтн╕. В результат╕ сезонн╕сть з грудня теж забира╓ться.

Варто оч╕кувати тиску на курс ╕ прискорення ╕нфляц╕╖ в грудн╕, враховуючи велик╕ виплати з бюджету ╕ пер╕од свят, коли населення витрача╓ б╕льше грошей?

Короткостроков╕ параметри складно прогнозувати, занадто багато фактор╕в впливають. Мен╕ зда╓ться, що потр╕бно поступово в╕дходити в╕д улюблено╖ нац╕онально╖ ╕гри з прогнозуванням курсу гривн╕. Розум╕ю, що це психолог╕чно нелегко. З ╕ншого боку, уяв╕ть соб╕ людину, яка отриму╓ зарплату в гривн╕, витрати у нього в основному в гривн╕, ╕нод╕ в╕н ╖здить за кордон. Нав╕що кожен день думати про курс?

Проблема в тому, що ця звичка нерац╕ональна ╕ шкодить особистим ф╕нансам. Хтось скаже, мовляв, поверн╕ть нам ф╕ксований курс, як було. Але т╕льки пот╕м в економ╕ц╕ почнуть виникати дисбаланси ╕ ф╕ксований курс буде стрибати з 8 ╕ 20 ╕ так дал╕. А за нин╕шньо╖ волатильност╕ обм╕нного курсу макроеконом╕чна ситуац╕я набагато стаб╕льн╕ша ╕ б╕льш правильна, н╕ж вона була при ф╕ксованому курс╕.

Кабм╕н в проект╕ бюджету на наступний р╕к заклада╓ курс 28,2 гривень/долар. Ви да╓те сво╖ рекомендац╕╖ М╕нф╕ну щодо курсу?

Зг╕дно з законом, ми кожен р╕к повинн╕ в╕дправляти уряду прогноз курсу, який вони можуть використовувати для розрахунку показник╕в бюджету. Але в даному випадку це всього лише розрахунковий показник, в╕льний валютний ринок п╕д нього не п╕дженеш. За останн╕ три роки курс, який був закладений у бюджет, жодного разу не виконувався, але вс╕ чомусь вперто продовжують вважати, що раз у бюджет заклали, то будуть п╕дганяти п╕д нього.

Сильна гривня для М╕нф╕ну в план╕ виконання держбюджету г╕рше, н╕ж якби курс так сильно не зм╕цнився.

Це сп╕рне твердження. Наприклад, внасл╕док зм╕цнення гривн╕ на к╕нець року сп╕вв╕дношення держборгу до ВВП буде менше 55%. В кра╖н╕, де воно було б╕льше 80%. Так, м╕цна гривня частково зменшу╓ доходи бюджету.

Але в той же час уяв╕ть соб╕ ╕нвестора, який дивиться на кра╖ну з держборгом до ВВП 60% ╕ на ╕нвестора, який дивиться на кра╖ну з держборгом 50%. ╤ як це транслю╓ться в його оч╕к ування процентно╖ ставки за запозиченнями ц╕╓╖ кра╖ни.

╤нший ефект, про який згадував прем'╓р-м╕н╕стр при п╕дписанн╕ меморандуму з НБУ, – конкурентоспроможн╕сть наших виробник╕в з точки зору залучення робочо╖ сили. У нас ном╕нальна зарплата зроста╓ майже на 20% у р╕чному вим╕р╕, ╕ гривня зм╕цнилася на 13%. Це означа╓, що в пор╕внянн╕ з т╕╓ю ж Польщею, де зростання зарплат було не дуже високим, люди почали отримувати майже на 30% б╕льше. Р╕зниця в доходах звужу╓ться, ╕ це важливий фактор для ринку прац╕.

Як ви оц╕ню╓те проект держбюджету ╕ запропоноване урядом зростання соц╕альних стандарт╕в?

Поки це перший драфт, ще будуть зм╕нюватися макроеконом╕чн╕ параметри ╕, напевно, в ц╕лому параметри бюджету. Бюджет досить консервативний, цифри по зб╕льшенню м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ плати, прожиткового м╕н╕муму зб╕гаються з нашими оч╕куваннями. Цей проект ляга╓ в канву бюджету минулого року.

От кажуть, що програма МВФ почалася ╕ не зак╕нчилася. Але я вважаю, що найб╕льше досягнення ц╕╓╖ програми – якраз бюджет 2019 року, який прийняли за погодженням з Фондом. Хто м╕г ран╕ше уявити, що в Укра╖н╕ в р╕к вибор╕в можуть прийняти досить консервативний бюджет.

Курс зм╕цнився, але при цьому ц╕ни, особливо на ╕мпортн╕ товари, не знижуються. Чому товари не дешевшають?

Люди ф╕ксують в розум╕ те, що дорожча╓ найб╕льше. Якщо дивитися на розбивку ╕ндексу споживчих ц╕н, то деяк╕ товари з ╕мпортною складовою подешевшали. Наприклад, бензин в р╕чному вим╕р╕ подешевшав б╕льш н╕ж на 8%. Побутова техн╕ка ╕ обладнання подешевшали на к╕лька в╕дсотк╕в. Ц╕ни на одяг ╕ взуття, де в основному ╕мпортна складова, за р╕к не зм╕нилися.

╢ поняття ╕нерц╕╖: психолог╕чно знизити ц╕ни завжди складн╕ше, н╕ж п╕дняти ╖х. Але якщо ринок конкурентний, це сприя╓ зниженню ц╕н. Ми бачимо, що курсовий ефект частково переноситься на упов╕льнення ╕нфляц╕╖, часто це в╕дбува╓ться з певним лагом.

У цьому план╕ я дуже задоволений, що одним ╕з пр╕оритет╕в нового уряду ╓ антимонопольна пол╕тика. Ще в 2015 роц╕, коли ми т╕льки запускали ╕нфляц╕йне таргетування, говорили, що одн╕╓ю з основних перешкод для зниження ╕нфляц╕╖ ╓ так╕ структурн╕ реч╕, як, наприклад, в╕дсутн╕сть нормально╖ антимонопольно╖ пол╕тики.

Про роботу ╕з Зеленським

Минулого тижня в НБУ була зустр╕ч з президентом Зеленським. Про що говорили?

Нового президента, до реч╕, я бачив на зустр╕чах вже б╕льше раз╕в, н╕ж попереднього. Це до питання, що н╕бито нами ран╕ше хтось керував з Адм╕н╕страц╕╖ президента. Два тижн╕ тому разом з новим президентом ми були в Нью-Йорку на зустр╕ч╕ з ╕нвесторами. Говорили з ним про макроеконом╕чну ситуац╕ю ╕, до реч╕, про те, чому ц╕ни не падають, коли курс гривн╕ зм╕цню╓ться, говорили про програму МВФ. Так що у нас робоча комун╕кац╕я.

Президент об╕цяв п╕дтримку НБУ, враховуючи останн╕ спроби провести розсл╕дування д╕яльност╕ роботи Нацбанку з боку депутат╕в?

╤ в╕н, ╕ прем'╓р-м╕н╕стр публ╕чно говорили про неприпустим╕сть тиску на НБУ. Ми за чотири роки вижили тут в досить непростих умовах. Не думаю, що так важливо, що ╕ хто нам сказав особисто.

Але справа не т╕льки в НБУ. В рамках проекту "спл╕т" у Нацбанку з'явля╓ться багато нових обов'язк╕в в питанн╕ регулювання небанк╕вського ф╕нансового ринку. ╤ за словами учасник╕в ринку, ╕ за пов╕домленнями в ЗМ╤, проблем з точки зору недобросов╕сних компан╕й на цьому ринку багато. В╕дпов╕дно, НБУ доведеться подивитися, як вигляда╓ д╕яльн╕сть небанк╕вського ф╕нансового сектора з точки зору шахрайства, в╕дмивання грошей.

Можливо, доведеться приймати жорстк╕ р╕шення. Мова йде не про уряд, а про десятки ╕ сотн╕ сп╕вроб╕тник╕в НБУ. Уяв╕ть соб╕, що ц╕ люди будуть думати, коли вони бачать, як розвива╓ться ситуац╕я з колишньою главою НБУ, як це буде впливати на безкомпром╕сн╕сть ╖хн╕х р╕шень.

Те ж саме стосу╓ться загально╖ ситуац╕╖ в кра╖н╕. Реформи, як╕ потр╕бно робити, зач╕пають багато ╕нтерес╕в. Як╕ сигнали отримують м╕н╕стри, заступники м╕н╕стр╕в, нов╕ люди в уряд╕, коли вони бачать, що в╕дбува╓ться з колишн╕ми ╕ нин╕шн╕ми прац╕вниками НБУ, як╕ провели безкомпром╕сн╕, але необх╕дн╕ реформи.

Справа не в тому, що ми переводимо стр╕лки ╕ захища╓мо ст╕льц╕, на яких сидимо. Справа в побудов╕ ╕нститут╕в влади. Вже зм╕нився глава НБУ, зм╕нилася половина правл╕ння, але д╕яльн╕сть орган╕зац╕╖ не зм╕нилася, принципи ╕ параметри пол╕тики НБУ залишаються такими ж. Це приклад того, як будувати ╕нституц╕ю. Цей процес займа╓ багато часу, але плоди його пожинають в довгостроков╕й перспектив╕.

Кра╖ни Сх╕дно╖ ╢вропи тому яскравий приклад. Т╕ люди, як╕ в 90-х роках робили там реформи, не дуже популярн╕. Але вс╕ користуються плодами того, що вони зробили, ╕нституц╕╖, як╕ вони побудували, працюють. ╤ н╕хто не зада╓ться питанням, нав╕що потр╕бна нормальна бюджетна пол╕тика, нав╕що нам центральний банк або незалежна судова система.



РБК - Украина

Анекдот из Интернет

Циля говорит Моне:
— Моня, не ругайтесь при мне матом, а то я себе всё это так живо представляю!

Афоризм

С возрастом желаний все меньше. Скоро они совпадут с возможностями.

Перейти на WWW MD OFFICE http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua
Рассылки Subscribe.Ru
Новости  ВЭД в Украине от
WWW MDOffice


В избранное