Для перегляду листа радимо Вам використовувати кодировку Cyrillic (KOI8-U),
або встановити формат листів Windows у настройках сервісу Subscribe.RU ("Подписчикам"->"Настройка подписки"->"Формат").
Олександр Сторожилов,
юрист Полтавського центру
юридичної допомоги сільському населенню
До Полтавського центру юридичної допомоги звернувся мешканець села Ковалі Хорольського району Полтавської області Іван Чорненький, який успадкував від батька земельну частку (пай) розміром 5,49 га і яку в нього було відібрано рішенням місцевої сільради.
Батько заявника Іван Якович Чорненький отримав земельну частку (пай) на території сусідньої Грушинської сільської ради, яку в квітні 2003 року передав в оренду ВСК ім. Шевченка. Орендна плата по договору становила 988 гривень. Проте 2 листопада 2003 року Чорненький І.Я. помер. Його син у встановлений термін подав заяву про прийняття спадщини, а сертифікат на право на земельну
частку (пай) оформив на своє ім’я 20 грудня 2004 року. Незважаючи на це, Грушинська сільська рада прийняла рішення визнати земельну частку (пай) Чорненького-старшого “неуспадкованою”, і передати її в оренду ПОП “Єдність” до виявлення спадкоємців. У результаті цілий рік земля використовувалась ПОП “Єдність”, а орендна плата за її використання надійшла до Грушинської сільської
ради.
У чинному Цивільному кодексі України немає норми, яка передбачала б автоматичний перехід спадкового майна до держави навіть за відсутності спадкоємців. Натомість введено поняття “відумерлої спадщини” і передбачено, що “в разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування,
неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини”. Отже дії Грушинської сільської ради йшли врозріз із вимогами чинного законодавства.
Юристи Центру підготували позовну заяву про стягнення орендної плати за використання земельної частки (паю). Розглянувши позов Івана Чорненького, Хорольський районний суд 5 квітня 2005 року прийняв рішення стягнути з Грушинської сільської ради на користь позивача 988,15 гривень орендної плати та державне мито в сумі 51 гривні.
Що характерно – сільська рада передавала в оренду не виділену в натурі земельну ділянку, а земельну частку (пай). Тим не менше, суд визнав за спадкоємцем право на одержання орендної плати за весь період, коли пай був в оренді. Подібні справи і раніше вирішувались позитивно на користь спадкоємців, причому часто в досудовому порядку. Рішення ж суду в такого роду справі
Центр отримав уперше. І це є дуже важливим досягненням, оскільки, на жаль, практика віднесення земельних часток (паїв) і навіть земельних ділянок, право власності на які посвідчене державними актами, до так званих “невитребуваних” або “неуспадкованих” дуже поширена в Полтавської області. Сприяє таким незаконним рішенням зокрема діяльність контрольно-ревізійного управління,
яке фактично змушує сільських голів укладати договори на ділянки або земельні частки (паї) в разі смерті їх власників, не рахуючись із тим, що до визнання спадщини відумерлою сільські ради не мають права розпоряджатись цим майном.