Новини Української Православної Церкви

05.08.2005. ОДЕСА. Ухвалено проект раставрацiI Верхнього храму кафедрального Спасо-Преображенського собору

Мiстобудiвна рада Одеси розглянула i схвалила проект реставрацiI верхнього храму кафедрального Спасо-Преображенського собору. Члени ради ознайомилися з виконаними на сьогоднi в соборi будiвельними, iнженерними, обробними i художньо-декоративними роботами.

Проект реставрацiйного вiдтворення грунтуeться виключно на iконографiчних матерiалах та iнших достовiрних джерелах, зiбраних творчим колективом починаючи з 1991 року. Особливу подяку члени творчого колективу висловили мешканцi Одеси Ользi Iванiвнi Чумак, яка подарувала 11 безцiнних фотографiй зi свого сiмейного архiву. Збiльшенi копiI деяких iз них представленi у складi даного проекту.

Спасо-Преображенськiй собор був побудований в Одесi 1809 року. Головною святинею соборноI церкви була чудотворна Касперовська iкона БожоI Матерi, яка щорiчно 25 вересня доставлялася до Одеси з села Касперовка i залишалася в соборi до свята Великодня.

У Спасо-Преображенськом соборi були похованi архieпископи Iнокентiй (1857г.), Iоанникiй (1877г.), Димитрiй (1883г.), Никанор (1890г.). У храмi розмiщувалася могила князя М.С.Воронцова i його дружини. 1936 року Спасо-Преображенський кафедральний собор був варварськi зруйнований за наказом бiльшовикiв.

Православie.Ru

05.08.2005. СIМФЕРОПОЛЬ. Благодiйний фонд вiдроджуватиме стародавнi монастирi

У Криму буде засновано благодiйний фонд для збору коштiв на вiдновлення православних монастирiв i храмiв з метою зберегти Iхнiй iсторичний вигляд пiд час вiдтворення, а також запобiгти руйнуванню i розкраданню сучасними вандалами.

Рiшення про створення фонду було ухвалено на засiданнi комiсiI з питань вiдродження православних святинь Криму, де обговорювалося вiдновлення печерних монастирiв пiвострова.

У роботi комiсiI взяли участь митрополит Сiмферопольський i Кримський Лазар, протоieреI Олександр Якушечкiн, Миколай Доненко, Сергiй Халюто, Володимир Рубчихин, вiдомi кримськi ученi Олександр Герцен, Сергiй Фiлiмонов, директор Бахчисарайського iсторико-культурного заповiдника Eвгенiй Петров та iншi ентузiасти цieI важливоI справи. Розглядалися практичнi заходи подальшого забезпечення збереження святинь. Починаeться пiдготовка до видання серiI буклетiв про стародавнi i середньовiчнi православнi кримськi святинi i Патерiка кримських святих.

У червнi в Партенiте вiдбулася мiжнародна церковно-iсторична конференцiя "Духовна спадщина Криму", на якiй Кримська eпархiя i вченi ухвалили рiшення про об’eднання зусиль по вiдродженню православних святинь пiвострова.

"Кримська правда"

05.08.2005. КИIВ. У „СофiI КиIвськiй" реставрують будинок Митрополита

Нацiональний заповiдник „Софiя КиIвська" вирiшив реконструювати пам`ятник архiтектури нацiонального значення будинок Митрополита. Заповiдник уклав договiр вартiстю 499,9 тисяч гривень з КиIвським мiжобласним спецiальним науково-реставрацiйним проектно-виробничим управлiнням на реконструкцiю, – передало 4 серпня „proUA" з посиланням на „УкраIнськi новини".

Будинок Митрополита розмiщений напроти головного входу в Софiйський собор, вiн e зразком украIнськоI архiтектури 18 столiття. Будинок побудований в 1722-1730 роках i далi перебудовувався.

РIСУ

05.08.2005. КИIВ. У рамках експозицiI „Березневий погром" представлено фотографiI зруйнованих храмiв i монастирiв Косово i МетохiI

Цими днями в Нацiональнiй бiблiотецi УкраIни iменi В. I. Вернадського в рамках науковоI конференцiI „УкраIнсько-сербськi iсторико-культурнi взаeмозв’язки" проходить книжково-iнформацiйна виставка. Вiдвiдувачi отримали можливiсть побачити понад 700 одиниць з фондiв НБУВ: монографiI, унiкальнi рукописи та стародруки, науковi збiрники, художня та критична лiтература, журнали, в яких знайшли вiдбиток багатовiковi iсторичнi зв’язки, спiльнiсть i спорiдненiсть культур двох слов’янських народiв.

Органiзаторами заходу виступили: Нацiональна академiя наук УкраIни, посольство СербiI та ЧорногорiI в УкраIнi, Нацiональна бiблiотека УкраIни iменi В. I. Вернадського, КиIвський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка та Нацiональна спiлка письменникiв УкраIни. Особливу увагу вiдвiдувачiв привернула експозицiя фото-плакатiв iз зображенням зруйнованих храмiв i монастирiв СербiI, Косово i МетохiI пiд назвою „Погром".

Пiд час березневого погрому, який вчинили албанськi терористи 17-19 березня 2004 року, десятки людей загинули, сотнi були пораненi; тодi ж позбулися своIх домiвок бiльш нiж 4000 сербiв, було спалено понад 400 сербських осель та зруйновано 35 православних храмiв i видатних пам’ятникiв культури. Шiсть iз них пiдпадають пiд першу категорiю цiнности, а саме: церковнi споруди XIV, XV i XVI столiть; 16 храмiв i монастирiв, якi ще не класифiкованi.

Пiсля останнiх вандальних нападiв албанських терористiв на християнськi святинi кiлькiсть зруйнованих пам’яток культури збiльшилася до 47 пам’ятникiв. Якщо додати сюди i всi iншi знищенi пам’ятки, кiнцевий результат перевищив би 140 пам’ятникiв та iнших архiтектурних об’eктiв.

На виставцi також представленi плакати, на яких зображенi предмети богослужбового призначення. Деякi з них були знищенi терористами, а дещо було вивезено за кордон контрабандою.

Виставку „Березневий погром" вiдвiдали народнi депутати УкраIни, представники посольств в УкраIнi, провiднi вченi, вiдомi письменники, а також громадськi дiячi УкраIни та СербiI.

„Найбiльша кiлькiсть християнських храмiв, якi зберiгалися вiками, на жаль, не змогли вистояти пiсля останнiх руйнувань, - сказав директор НацiональноI бiблiотеки УкраIнi iменi В. I. Вернадського академiк Олексiй Онищенко. - Такого руйнування та знищення християнськоI культурноI спадщини, а особливо тieI частини, яка походить з середньовiччя, i яка в iнших eвропейських державах оберiгаeться з винятковою увагою, ще не пам’ятаe новiтня eвропейська iсторiя".

Посол СербськоI республiки в УкраIнi Горан Алексич висловив своe бачення ситуацiI навколо культурноI та архiтектурноI спадщини Косово i МетохiI.
„Художня, культурна та сакральна спадщина Косово i МетохiI зазнала i продовжуe зазнавати страшних руйнувань i знищень, якi пов’язанi не тiльки з наслiдками воeнних розорень i вандальних нападiв, але й через припинення нагляду та збереження спадщини. Непiклування може призвести до великих безповоротнiх втрат" - зазначив вiн.

Директор НацiональноI бiблiотеки СербiI Угричич Сретен наголосив на важливостi територiI Косово i МетохiI, як на осередку безцiнноI культурноI, сакральноI та мистецькоI спадщини. „Прекраснi витвори архiтектурного та храмового мистецтва на цiй територiI свiдчить не тiльки про присутнiсть рiзних конфесiй i цивiлiзацiй, - зазначив вiн, - але й e життeво важливим перехрестям культур. Ця спадщина належить людству i повинна бути захищена i збережена незважаючи на те, якiй культурi чи конфесiI належить. Рятування та збереження культурноI спадщини в Косово i МетохiI, а особливо тих християнських пам’яток, якi ще знаходяться пiд загрозою знищення - великий виклик та обов’язок сучасноI Eвропи"

Також у рамках виставки вiдбулася презентацiя iлюстрованого альманаху „Косово i Метохiя: Березневий погром", виданого мiнiстерством культури Республiки СербiI. Книга розповiдаe про храми та монастирi, що були зруйнованi албанськими терористами. Унiкальнiсть цieI роботи полягаe в тому, що вона мiстить зображення визначних пам’яток культури та духовностi до руйнування i пiсля. Також читачi можуть ознайомитися з iсторieю культових споруд свiтвого значення, якi були знищенi вщент.
Велику цiннiсть являють собою фотографiI, зробленi вiдразу пiсля вибухiв у сербських мiстах i селах, особливо вражають сцени рятування мешканцiв з-пiд уламкiв та людськi обличчя, сповненi суму та розпачу.

Як повiдомили у Посольствi СербськоI республiки, подiбнi виставки будуть проводитися якомога частiше, аби привернути увагу широкоI спiльноти до трагедiI краIн, постраждалих пiд час воeнних дiй.

Пiдготував Олександр Андрущенко

05.08.2005. ЧЕРНIГIВ. Вiдбувся черговий виIзний фестиваль "Покров"

Протягом 30-31 липня у центральному кiнотеатрi мiста були показанi кращi фiльми фестивалю. Небувалий iнтерес до показiв православних фiльмiв був викликаний особливим ставленням жителiв мiста до православних цiнностей, про якi розказуe бiльшiсть фiльмiв. Чернiгiв - стародавнe православне мiсто, i тому традицiйнi покази фiльмiв фестивалю "Покров" e значною подieю в життi православноI УкраIни. Така акцiя проходить вже другий рiк i стала доброю традицieю. Iнiцiаторами виступили Чернiгiвське православне товариство та КиIвський Свято-ТроIцький Iонинський монастир.

05.08.2005. КИIВ-ТЕРНОПIЛЬ. ПочаIвська Лавра вiдзначила одне з найбiльших свят обителi - ПочаIвськоI iкони БожоI Матерi

Урочистостi з нагоди свята ПочаIвськоI iкони розпочалися у четвер о 2-й годинi дня читанням акафiста перед чудотворним II образом. Богослужiння очолив Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир.

Увечерi о 5-й годинi Блаженнiший Владика у спiвслужiннi сонму архieреIв та духовенства, яке прибуло на святкування, звершив святкову Всенiчну у головному храмi ПочаIвськоI Лаври – Свято-Успенському соборi.

Цього дня помолитися до ПочаIвськоI обителi прибули десятки тисяч прочан з усiх куточкiв православного свiту. А багато хто з богомольцiв не лише приIжджають на свято, але й живуть тут певний час, беручи участь у повсякденнiй працi. Найяскравiшi спогади з дитинства про ПочаIвську лавру залишилися i в предстоятеля нашоI Церкви Блаженнiшого Владики Володимира.

У сам день свята Блаженнiший митрополит Володимир очолив святкову Божественну лiтургiю в Успенському соборi. Пiсля ЛiтургiI по територiI Лаври вiдбувся святковий традицiйний Хресний хiд iз чудотворним ПочаIвським образом.

ПочаIвська iкона БожоI Матерi маe дивовижну iсторiю. У серединi XVI столiття на Волинi, неподалiк вiд ПочаIва, у маeтку Орел жила православна помiщиця вдова Ганна EрофiIвна Гойська. У ту пору через Волинь проIжджав грецький митрополит Неофiт, який Iздив, як i багато схiдних ieрархiв того часу, по допомогу до щедроI православноI Москви. 1559 року, проIжджаючи через маeток ГойськоI, вiн зупинився в II будинку. Гойська сердечно прийняла в себе високого гостя. На подяку за гостиннiсть митрополит Неофiт на прощання благословив Ганну стародавньою iконою БогожоI Матерi з Немовлям Христом, яку привiз з собою з Константинополя.

Рокiв тридцять простояла iкона в замковiй молитовнi Анни ГойськоI. Але поступово домашнi стали помiчати, що вiд iкони виходить якесь незвичайне свiтло. Слуги сповiстили про це помiщицю, але вона довго не хотiла вiрити розповiдям, поки, нарештi, сама не побачила увi снi iкону "у великому сяйвi".

"Фундушений запис", фактично заповiт ГойськоI, складений нею на початку 1597 року, кладе початок монастирю на ПочаIвськоI горi замiсть пустельноI обителi, що iснувала тут столiттями, i з цього часу чудотворна iкона знаходиться в ПочаIвському монастирi. У 1791 роцi iкону перенесли до Успенського собору. У 1869 роцi iкону прикрасили золотою ризою, посипаною дорогоцiнним камiнням, i вставили у зiркоподiбний кiот, променi якого виложенi перлами i смарагдами.

Розмiри iкони 30х23 см. Написано iкону темперою, древнiм вiзантiйським письмом, на липовiй дошцi, пiдбитiй знизу двома дубовими шпунтами. На iконi e сiм мiнiатюрних зображень святих на клеймах: праворуч - пророк Iлiя, пiд ним - мученик Мiна, лiворуч - первомученик Стефан, пiд ним - преподобний Авраамiй; внизу iкони - лики трьох святих жiнок: великомученицi Катерини, мученицi Параскeви i мученицi Iрини.

05.08.2005. КИIВ-ТЕРНОПIЛЬ. Завершився архiпастирський вiзит Предстоятеля УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiшого Митрополита Володимира до ТернопiльськоI eпархiI

Кульмiнацieю поIздки стали урочистостi у Свято-Успенськiй ПочаIвськiй Лаврi з нагоди дня шанування одного з найдревнiших i найвiдомiших образiв Богородицi, що прославилися на нашiй землi – ПочаIвськоI iкони БожоII Матерi.

Прибувши до ПочаIвськоI обителi, Блаженнiший Владика, у супроводi намiсника Лаври eпископа ПочаIвського Володимира, приложився до чудотворноI ПочаIвськоI iкони, яка знаходиться в iконостасi Успенського собору Лаври над Царськими вратами. Тут же Предстоятель нашоI Церкви приклався ще до однieI святинi Почаeва – чесноI Стопи БожоI Матерi. Цей вiдбиток залишився на ПочаIвськiй горi пiсля явлення у ХIII ст. ПресвятоI Богородицi мiсцевим пастухам. Пiсля цього митрополит Володимир приклався до мощей угодникiв Божих, якi подвизалися в Лаврi – преподобного Iова та преподобного Амфiлохiя ПочаIвських чудотворцiв.

Ввечерi, 4 серпня, та вранцi 5 серпня Блаженнiший Митрополит Володимир очолив урочистi богослужiння у головному храмi ПочаIвськоI Лаври - Успенському соборi.

04.08.2005. КИIВ-ТЕРНОПIЛЬ. Блаженнiший Митрополит Володимир з Предстоятельським вiзитом завiтав до ТернопiльськоI eпархiI

У рамках вiзиту до ТернопiльськоI eпархiI Предстоятель УПЦ Блаженнiший Митрополит Володимир вiдвiдав Свято-Богоявленський жiночий монастир у мiстi Кременець. Предстоятеля зутрiчали правлячий архieрей ТернопiльськоI eпархiI архieпископ Тернопiльський i Кременецький Сергiй, настоятелька монастиря iгуменя Марiонiла з сестрами та прихожани обителi.

Блаженнiший Владика привiтав усiх з наступаючим святом ПочаIвськоI iкони БожоI Матерi та благословив кожного iконками святого рiвноапостольного князя Володимира.

Кременецька обитель була заснована у 17 столiттi вiдомим поборником ПравославноI вiри святителем Петром Могилою для захисту Православ’я на захiдних рубежах СвятоI Русi.

04.08.2005. ТЕРНОПIЛЬ. Вiдпуст у Залiсцях зiбрав тисячi вiруючих

Традицiйний вiдпуст у селi Залiсцi Збаразького району, що вiдбуваeться на свято пророка IлiI зiбрав тисячi вiруючих. Цього року урочистостi очолив архieпископ Тернопiльський i Кременецький Сергiй, якому спiвслужило близько сотнi священнослужителiв.

Iсторiя вiдпусту пов’язана з вiдновленням iкон, якi чудесним образом проявились у 1939 роцi в обiйстi мiсцевих жителiв. У радянськi часи влада перед вшанованими образами Спасителя i Богородицi всiляко забороняла проводити святковi служби, вiдмiнивши до населеного пункту рейси будь-якого транспорту. Та це не зупинило вшанування. Нинi до святинь звертаeться щораз бiльше людей. До речi, з вiдомого села у пiслявоeннi роки вийшло понад пiвтора сотнi православних священнослужителiв, а вiрнi свято дотримуються канонiчного Православ’я.

УкраIна Православна

04.08.2005. ТЕРНОПIЛЬ. Новий храм у селi Чугалi побудували коштом прихожан менше, нiж за рiк

Менше року знадобилось будiвничим Свято-Ольгинського храму для спорудження новоI святинi. Церква у селi Чугалi Кременецького благочиння постала на кошти жiнок-заробiтчанок, якi повернулися до рiдного села з IталiI. Освячення храму звершив архieпископ Тернопiльський i Кременецький Сергiй. Пiсля урочистоI БожественноI лiтургiI владика подякував благодiйницям за Iхню жертовнiсть i нагородив благословенними архieрейськими грамотами.

УкраIна Православна

04.08.2005. МИКОЛАIВ. Клiрик eпархiI взяв участь в обговореннi проблем душпастирства у тюрмах

Клiрик МиколаIвськоI eпархiI протоieрей Михайло Кiряк, вiдповiдальний за роботу в мiсцях позбавлення волi, взяв участь у засiданнi ГромадськоI ради при Управлiннi державного департаменту УкраIни з питань виконання покарань у МиколаIвськiй областi, що e постiйно дiючим консультативно-дорадчим органом при державному органi.

Пiд час робочоI зустрiчi чиновники торкнулись проблеми формування та реалiзацiI державноI полiтики у сферi виконання кримiнальних покарань. На засiданнi велику увагу було придiлено питанням та проблемам органiзацiI духовноI опiки священиками МиколаIвськоI eпархiI УПЦ осiб, якi знаходяться у мiсцях позбавлення волi.

Прес-служба МиколаIвськоI eпархiI

04.08.2005. СУМИ. Свято-Iллiнська парафiя, що славиться активною соцiальною та мiсiонерською дiяльнiстю, вiдзначила 160-рiчний ювiлей

У храмовий день, 2 серпня, звершував Божественну лiтургiю архieпископ Сумський i Охтирський Марк у супроводi п’ятдесяти священикiв.

„З самого початку, - розповiдаe клiрик храму протоieрей Сергiй Шульга, - храм створювався для бiдних людей, якi працювали на фабрицi. За цi роки чого вiн тiльки не побачив! Були i пожежi, пiд час яких дивом не горiли чудотворнi iкони. Зараз у храмi нараховуeться бiльш нiж 177 часток святих мощей".

Славиться Свято-Iллiнський храм i своIми благодiйницькими справами. Щодня тут харчуeться близько 30 малозабезпечених людей. Прихожани храму займаються реабiлiтацieю бездомних. Допомагали i лiтнiм людям, якi залишилися на старiсть самотнiми. Видаeться газета „Мiсiонер". Проводяться молебнi о здравiI ВIЛ-iнфiкованих i хворих на СНIД. Так i продовжуe храм виконувати свою функцiю служити бiдним людям – всiм тим, хто потребуe допомоги.

Нещодавно Сумську eпархiю вiдвiдав заступник голови Вiддiлу благодiйностi та соцiального служiння при Священном Синодi УПЦ диякон Iоанн Дiденко. Вiн вiдзначив високий рiвень соцiальноI роботи клiрикiв СумськоI eпархiI. Було профiнансовано два мiнiпроекти i рекомендацiI до написання великих проектiв, щодо допомоги людям лiтнього вiку, реабiлiтацiI безпритульних. „Наступного року, - розповiдаe диякон Iоанн Дiденко, - можна буде вiдкривати в eпархiI дияконiчну стацiю. За прикладом КримськоI i ЛьвiвськоI eпархiI".

Пiдготувала Ксенiя Кучеренко

04.08.2005. IВАНО-ФРАНКIВСЬК. Традицiйний хресний хiд на свято до Почаeва об’eднав численних вiруючих з рiзних краIн

Уже 8 рокiв поспiль напередоднi дня Рiвноапостольного князя Володимира (27 липня) iде хресний хiд з Iвано-Франкiвська до Почаeва. Приурочений цей хiд вшануванню iкони ПочаIвськоI БожоI Матерi 5 серпня. Першим i незмiнним органiзатором хресного ходу e клiрик Свято-Преображенського храму м. Iвано-Франкiвська архiмандрит Амфiлохiй.

1998 року вперше, з благословення правлячого архieрея архieпископа Iвано-Франкiвського i Коломийського Миколая, отець Амфiлохiй органiзував пiший хресний хiд вiд Iвано-Франкiвська до найбiльшоI святинi захiдноI УкраIни i одноI з найбiльших святинь всього православного свiту - ПочаIвськоI Лаври. На той час хресний хiд був не дуже численним - зiбрав 37 чоловiк. Серед них бiльшiсть були прихожани Свято-Преображенського храму Iвано-Франкiвська.

Але з року в рiк кiлькiсть учасникiв збiльшувалася, звiстка про цю подiю поширювалася все далi i далi. I ось цього року хресний хiд зiбрав уже 150 чоловiк з рiзних куточкiв православного свiту. У цiй ходi iдуть не тiльки вiруючi Iвано-ФранкiвськоI eпархiI, але й клiрики i вiрнi iнших eпархiй: Володимир-ВолинськоI, а саме iз Новгород-Волинська, ieрея Валентина Мороза i отця Iгора з приходу с. Гурек тieI ж eпархiI.

Учасниками хресного ходу e православнi вiруючi iз рiзних куточкiв свiту: з Москви i Хабаровська, з Киeва i Харкова, з Новгород-Волинська i БiлоI Церкви, з Тюмено-ТобольськоI eпархiI i Чiкаго (два чоловiки), сiм’я, яка спецiально для цього подвигу духовного i тiлесного прибула з Мюнхена.

До учасникiв хресного ходу молитовно приeднуються вiруючi, якi в своIх телефонних дзвiнках та SMS вiтають i передають молитовнi побажання всiм, хто зiбрався в eдинiй православнiй родинi, щоб потрудитися на Славу Божу i Його ПречистоI Матерi.

Звiсно, багато негараздiв зустрiчаeться у семиденному походi вiруючих. Це й надзвичайно спекотнi днi, приготування Iжi на таку велику кiлькiсть народу, рiзного роду поранення на ногах, мозолi та розтягування м’язiв. Але досвiд i мудре передбачення рiзних обставин керiвника групи паломникiв архiмандрита Амфiлохiя згладжуe цi прикростi присутнiстю медпрацiвникiв та вмiлих кухарiв. (До речi, отець Амфiлохiй особисто, як вправний майстер своeI справи, готуe обiди для паломникiв).

Та все ж таки, не дивлячись нi на що вiруючi, за словами архiмандрита Амфiлохiя впевнено крокують до святинi. СвоIми враженнями подiлилися деякi учасники паломницькоI групи. Отець Валентин Мороз: "ПриIхав iз Волинi, дуже радий бачити таке eднання духу, теплу атмосферу, бадьорих ( не дивлячись на втому) людей".

Раба Божа Ксенiя з Iвано-Франкiвська: "Незвичайна пiднесенiсть душi вiд зустрiчi з людьми, якi мають слов’янське корiння i з’eднаннi однieю метою. Iде сьогоднi КиIв i Хабаровськ, Москва i Чiкаго, Мюнхен i Тобольськ; iдуть багатi i бiднi, старi i молодi. Сьогоднi всiх з’eднала i зрiвняла Божа Благодать. I дуже радуe око присутнiсть дiтей – православних свiтлячкiв."


Неможливо в короткому репортажi описати все захоплення i надзвичайне натхнення всiх паломникiв, якi iдуть до ПочаIвськоI Лаври несучи в серцях Вiру в те, що подвиг кожного буде зарахований як частка покаяння; несуть в серцях Любов до Спасителя i Його ПречистоI Матерi, яка з’явилася на ПочаIвськiй горi, залишивши вiдбиток СвоeI Стопи на каменi; несуть в серцях надiю на те, що побачення i поклонiння Чудотворнiй iконi ПочаIвськоI БожоI Матерi дасть натхнення i сили, щоб наступного року повторити такий же подвиг.

Пiдготував протоieрей Володимир Боeчко

02.08.2005. КИIВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Блаженнiший Митрополит Володимир з архiпастирським вiзитом вiдвiдав Хмельницьку eпархiю

Сьогоднi, 2 серпня, у день свята Пророка Божого Iллi, Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiший Митрополит Володимир вiдслужив Божественну Лiтургiю у Спасо-Преображенському жiночому монастирi села Головчинцi Летичiвського р-ну ХмельницькоI обл. Предстоятеля зустрiчав керуючий Хмельницькою eпархieю архieпископ Хмельницький i Шепетiвський Антонiй, а також духовенство eпархiI i сестри монастиря на чолi з iгуменею Любов’ю (Пiхур).

03.08.2005. РIВНЕ. У Дерманському Свято-ТроIцькому жiночому монастирi святкуeться рiчниця з дня освячення храму на честь преподобного Федора, князя Острозького

Наприкiнцi ХIХ - початку ХХ столiття протягом приблизно 50 рокiв виходило в свiт дуже цiкаве православне видання - "Волинськi eпархiальнi вiдомостi". Обкладинку кожного номеру прикрашало зображення святих Iова ПочаIвського та Федора Острозького, якi тримали в руках ПочаIвську iкону БожоI Матерi. Якщо про Iова ПочаIвського знають та пам’ятають, то про Федора Острозького останнiм часом забули. Стерлося з пам’ятi i те, що вiн також був особливим покровителем ВолинськоI землi не лише в духовному планi, але i як князь цього краю - у питаннях миру, захисту та спокою.

"Волинськi eпархiальнi вiдомостi" за 1872 рiк повiдомляють про те, що в Дерманському монастирi на мiсцi училищного будинку 23 сiчня 1872 року був освячений храм на честь преподобного Федора Острозького. Це був перший храм на територiI краю, освячений на честь цього святого. Далi розповiдаeться про чудесну подiю. У день освячення храму погода стояла спокiйна. Увечерi, пiсля дев’ятоI години, сталося диво: небо над храмом засвiтилося пiвнiчним сяйвом - явищем у цих краях надзвичайним.

1960 року монастир разом зi Свято-Федорiвським храмом був закритий радянською владою. Пiсля вiдродження обителi 1991 року сестри разом з настоятелькою iгуменею Веронiкою (Зощук) доклали багато зусиль для вiдродження цieI святинi. Рiвно рiк тому, 3 серпня 2004 року, Предстоятелем УПЦ Блаженнiшим Митрополитом Володимиром вiдроджений храм знову був освячений на честь покровителя ВолинськоI землi преподобного Федора князя Острозького.

Пiдготував Володимир Плiсюк

03.08.2005. УЖГОРОД. Держава розробить програму збереження дерев’яних церков Закарпаття

Вiце-прем’eр-мiнiстр УкраIни з гуманiтарних та соцiальних питань Микола Томенко запропонував на державному рiвнi розробити програму збереження дерев’яних церков та замкiв Закарпаття. Про це вiн заявив 2 серпня в Ужгородi пiд час зустрiчi з журналiстами.

На Закарпаттi нараховуeться 18 старовинних замкiв i 118 дерев’яних церков, що Iх вiдносять до так званоI „сакральноI архiтектури" XV-XIX столiття, однак бiльшiсть цих старовинних пам’яток культури перебуваe в аварiйному станi. У зв’язку з цим М. Томенко вважаe за необхiдне розробити проект збереження iсторичноI та культурноI спадщини Закарпаття. Така програма, на думку вiце-прем’eра, маe бути системною i розрахованою щонайменше на 10 рокiв, а також передбачати спiльне II фiнансування органами центральноI, мiсцевоI влади та бiзнесу. М.Томенко припустив, що питання збереження дерев’яних церков та замкiв Закарпаття у разi розробки необхiдноI програми може розглядатися навiть на наступному виIзному засiданнi Кабмiну в Ужгородi.

IНТЕРФАКС

03.08.2005. КИIВ. Народний депутат пропонуe на законодавчому рiвнi дозволити релiгiйним органiзацiям засновувати загальноосвiтнi школи

Комiтет ВерховноI Ради УкраIни з питань науки та освiти готуe до розгляду на VIII сесiI проект закону „Про внесення змiн до деяких законiв УкраIни" (щодо заснування релiгiйними органiзацiями загальноосвiтнiх шкiл). Його автор – народний депутат УкраIни (фракцiя „Наша УкраIна") Юрiй Бойко.

Народний депутат пропонуe у законi "Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiI" змiнити назву статтi 11 з "Духовнi навчальнi заклади" на "Навчальнi заклади, заснованi релiгiйними органiзацiями", а в самiй статтi вказати, що "Релiгiйнi управлiння i центри вiдповiдно до своIх
зареeстрованих статутiв (положень) мають право створювати:
∙ загальноосвiтнi навчальнi заклади для здобуття загальноI середньоI освiти;
∙ духовнi навчальнi заклади ...".

У статтi шостiй Закону УкраIни "Про освiту" замiсть пiдпункту про "незалежнiсть освiти вiд полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй" пропонуeться вставити: "незалежнiсть освiти вiд полiтичних партiй i громадських органiзацiй; незалежнiсть державноI форми освiти вiд релiгiйних органiзацiй".

Як повiдомляe офiцiйний сайт ВР УкраIни, автор обгрунтував внесення законодавчоI iнiцiативи тим, що вiруючi батьки позбавленi можливостi надавати своIм дiтям загальну середню освiту, яка б вiдповiдала Iхньому свiтогляду i релiгiйним переконанням та сприяла духовному вихованню пiдростаючого поколiння i впровадженню високих моральних цiнностей.

Для забезпечення цього конституцiйного права, вважаe автор, необхiдно надати релiгiйним органiзацiям право створювати загальноосвiтнi навчальнi заклади.

Метою запропонованого законопроекту e сприяння реалiзацiI права на свободу совiстi i виховання особистостей iз твердими морально-етичними принципами. Це допоможе боротися з наркоманieю, алкоголiзмом, проявами насильства i жорстокостi в дитячому та пiдлiтковому середовищi, буде пропагувати здоровий спосiб життя, вiчнi духовнi цiнностi, гуманiзм i толерантнiсть.

Автор вважаe, що прийняття запропонованих змiн сприятиме реалiзацiI права на свободу совiстi, надасть громадянам можливiсть здобувати якiсну загальну середню освiту в навчальних закладах, заснованих релiгiйними органiзацiями.

У телефонному iнтерв'ю для РIСУ Юрiй Бойко сказав, що знайомий з досвiдом таких шкiл у свiтi. „У них пануe iнша, вiдмiнна, високоморальна атмосфера". З огляду на це, батьки вiддають дiтей на навчання до таких шкiл, навiть якщо вони належать до iншоI конфесiI. За словами Юрiя Бойка, згiдно з нинiшнiм украIнським законодавством, в нашiй державi такi школи не мають юридичних пiдстав для iснування, однак вони створюються. Тому сьогоднi необхiдно прискорити процес юридичного оформлення iснування таких шкiл. „Церква здатна вiдкривати приватнi загальноосвiтнi навчальнi заклади", – сказав народний депутат.

За словами народного депутата, це тривалий процес i важливо сьогоднi привернути увагу суспiльства до цieI проблеми. Вiн вважаe, що в серпнi та вереснi тема „Церква i школа" набуде особливоI актуальностi через запровадження з нового навчального року предмету "Етика вiри".

РIСУ

03.08.2005. КИIВ. Дорожнi полiцейськi Eвропи розпочали традицiйний автопробiг з благословення Церкви

Цими днями у Киeвi проходить 59-й Мiжнародний полiцейський зоряний автопробiг та чемпiонат Eвропи з автомобiльного спорту пiд егiдою Конгресу МiжнародноI автомобiльноI корпорацiI. Органiзатори сподiваються, що цей автопробiг позитивно вплине на консолiдацiю зусиль мiлiцiI та населення нашоI краIни по забеспеченню правопорядку та безпеки дорожнього руху.

Неординарнiсть подiI в тому, що на церемонiю вiдкриття акцiI запросили Голову Синодального вiддiлу по взаeмодiI зi Збройними силами та iншими вiйськовими формуваннями УПЦ архieпископа Львiвського i Галицького Августина. Владика звернувся до присутнiх зi словом вiтання та побажав полiцейським БожоI допомоги у здiйсненнi свого служiння по охоронi правопорядку.

„Своeю присутнiстю я хочу засвiдчити, що Церква поважаe працю дорожноI патрульноI служби, а служiння правоохоронцiв ближньому вважаe священним. Менi також дуже приeмно, що дорожня полiцiя в усьому свiтi маe повагу до церковного служiння. Всi ми ходимо перед Богом, i охоронцi правопорядку краще за усiх розумiють це. Перед початком цього дiйства менi випала нагода поспiлкуватися з дорожними полiцейськими i всi вони вiдчувають потребу у молитовнiй пiдтримцi. Сьогоднi ми молилися не тiльки за учасникiв нинiшнiх перегонiв, але i за те, щоб служба дорожних полiцейських була угодна Боговi".

Пiсля офiцiйного вiдкриття архieпикоп Августин розповiв керiвникам дорожно-патрульних служб eвропейських краIн про капеланське служiння православних священикiв в УкраIнi, а також висловив побажання якомога частiше проводити зустрiчi священикiв-капеланiв традицiйних християнських конфесiй iз рiзних краIн. Також владика розповiв присутнiм про Мiжнародний семiнар священикiв-капеланiв, що пройде цими днями у столицi Канади - Оттавi.

Велику надiю на цi змагання покладаe керiвництво Внутрiшнiх вiйськ УкраIни. На думку мiнiстра внутрiшнiх справ Юрiя Луценка, украIнськi мiлiцiонери, спiлкуючись iз закордонними колегами пiд час цieI зустрiчi, зможуть побачити все те краще, що характеризуe eвропейського полiцейського - професiоналiзм, демократичнiсть, чемне ставлення до людини, II прав i свобод. I, звичайно, самi отримають можливiсть показати свою майстернiсть.

Велике враження отримали закордоннi гостi вiд стародавнього Киeва.
Президент МiжнародноI полiцейськоI автомобiльноI корпорацiI полковник полiцiI Райнхард Мозер вважаe, що полiцейським Eвропи буде доцiльно вiдвiдати УкраIну не тiльки пiд час автопробiгiв, але й в iндивiдуальних мандрiвках, щоб познайомитися з красою нашоI краIни.

„Особисто менi дуже подобаeться КиIв. У ньому e багато красивих храмiв i монастирiв. Стародавнiй КиIв - це енциклопедiя видатних пам’ятникiв iсторiI та духовностi, якi свiдчать про високий духовний рiвень та майстернiсть наших пращурiв. Велике враження справили на мене i моIх колег мiсцевi жителi. Скiльки доброти в цих людях, пiд час спiлкування на вулицi ми вiдчували якесь духовне пiднесення. Менi дуже приeмно, що в наш складний час, коли щоденно доводиться вирiшувати стiльки проблем i шукати вiдповiдi на купу життeвих питань, кияни не забувають про своe корiння, про своI християнськi традицiI, а також з радiстю розповiдають про них гостям мiста".

Автоперегони завершаться 6 серпня - в останнiй день учасники отримають можливiсть вiдвiдати Свято-Успенську Киeво-Печерську Лавру.

Пiдготував Олександр Андрущенко

02.08.2005. РIВНЕ. Мешканцi села Рясники вiдсвяткували закiнчення реставрацiI свого 250-рiчного храму

Недалеко вiд мiста Рiвне в надзвичайно мальовничому мiсцi розташоване село Рясники Гощанського р-ну. В його Покровському храмi ось уже майже два з половиною столiття пiдносяться молитви до Господа i ПречистоI Дiви Богородицi.

Покровський храм був збудований силами i на кошти жителiв села. Як тодi, так i зараз благочестивий люд не перестаe турбуватися за його цiлiснiсть, красоту i убранство. Зовсiм недавно турботами i молитвами настоятеля храму протоieрея Василiя Готлiба та жителiв села були завершенi зовнiшнi та внутрiшнi ремонтнi роботи в храмi, а також у каплицi-усипальницi, що поблизу храму, де похованi колишнi священнослужителi.

З нагоди такоI подiI до села прибув архieпископ Рiвненський i Острозький Варфоломiй у супроводi секретаря РiвненськоI eпархiI протоieрея Iоанна Солодчука та духовенства eпархiI для того, щоб освятити цей старовинний храм пiсля ремонту. Чин освячення храму був звершений до початку БожественоI лiтургiI. Знаменним для прихожан стало i перше пiсля освячення храму висвячення в дияконський сан.

Пiсля завершення богослужiння був вiдслужений святковий молебень, наприкiнцi якого архieпископ Варфоломiй звернувся до прихожан та паломникiв iз словом повчання, а також привiтав i подякував всiм за турботу про храм Божий.

02.08.2005. КИIВ. Вiднайденi першi мурованi будiвлi КиIвськоI Русi

Вже декiлька днiв тривають археологiчнi розкопки бiля фундаменту ДесятинноI церкви. Ця дiлянка неодноразово була об’eктом дослiдження як для вiтчизняних iсторикiв, так i спецiалiстiв з-за кордону. У зв’язку з цим у киян i гостей мiста виникаe питання, а що, власне, там можна шукати.

Коментуючи ситуацiю, начальник архiтектурно-археологiчноI експедицiI Iнституту археологiI НАН УкраIни Глеб Iвакiн пояснив, що археологи не ставлять собi за мету знайти цiннi скарби пiд фундаментом стародавньоI церкви. Вони намагаються професiйно розкрити фундаменти, ажде без цього не може йти мова анi про дослiдження цieI дiлянки, анi, тим бiльше, про реставрацiйнi роботи, якi незабаром мають початися.

„Сьогоднi триваe тiльки перший етап дослiджень наших спецiалiстiв, - говорить Глеб Iвакiн, - до цього часу археологiчна наука так i не знала, що ж саме знаходиться пiд тою поверхнею, на якiй камiнням викладено орieнтовний план фундаментiв. А там, на жаль, виявився i гравiй, i асфальт i дуже багато видiв грунтових порiд пiслявоeнного часу. Завдяки дослiдженням ми побачили, на якiй глибинi знаходяться залишки фундаментiв ДесятинноI церкви. А це дуже важливо, адже саме звiдси починалася вся мурована архiтектура КиIвськоI Русi.

Залишки X-го столiття дають нам цiнну iнформацiю з рiзних аспектiв матерiальноI та духовноI культури наших пращурiв. До речi, зразкiв таких давнiх архiтектурних залишок немаe в жодному архiтектурно-археологiчному музеI УкраIни. Для iсторичноI науки дуже важливо, щоб ми змогли довести до кiнця це дослiдження та залишили його результати нашим нащадкам, у яких, навпаки, будуть бiльш потужнi ресурси та тонкi iнструменти для науковоI роботи".

02.08.2005. КИIВ. Юнi православнi туристи вирушили до Карпат

З 31 липня по 6 серпня пiд егiдою Синодального вiддiлу благодiйностi та соцiального служiння при Священному Синодi УПЦ з Киeва вирушила дитяча група туристiв за маршрутом "Православнi Карпати". До групи входять дiти з рiзних парафiй УПЦ Киeва вiком вiд 14 до 15 рокiв. Всi учасники походу пройшли пiдготовчi заняття з туризму. Нiщо так не загартовуe як кiлометровi переходи, Iжа, приготовлена на вогнищi, i бесiди про вiчне на лонi природи.

02.08.2005. ПОЛТАВА. Люди, якi вживали наркотики чи алкоголь, зiбралися до терапевтичного табору аби спiльними зусиллями допомогти одне одному

На мальовничому березi с. Михайлiвка Деканського району ПолтавськоI областi 15 липня вiдкрився п’ятий терапевтичний наметовий табiр "Повернення любовi". У таборi проходять терапiю люди, якi вживали наркотики, алкоголь, а також ВIЛ-позитивнi.

Хiмiчно залежна людина, яка тривалий час вживала якусь речовину, проходить багато етапiв рiзних змiн: фiзичних, психологiчних i духовних. Оточуючi бачать цi змiни, але вона навiть не здатна усвiдомити, що саме вiдбуваeться в II душi. Тому, вирвавшись iз звичайного кола спiлкування, з буденностi, можна побачити своe власне Я: якою я e людиною? Тим паче, коли навколо люди, якi тебе розумiють, якi вживали наркотики, але вирвалися з тенет залежностi, якi готовi сказати з любов’ю, що в тобi не так, i що саме ти зараз вiдчуваeш.

Проводить лiтнiй табiр благодiйна асоцiацiя "Свiтло надiI" м. Полтава, директором якоI e православна вiруюча Тамiла Котляревська. Органiзацiя також проводить щотижневi терапевтичнi групи для людей, якi вживають хiмiчнi речовини. При групах проходять катехiзацiйнi курси, якi проводить секретар ПолтавськоI eпархiI протоieрей Георгiй Звeрeв. Цього разу у таборi не вистачало священика, але на майбутнiй рiк, як кажуть органiзатори, цей недолiк буде виправлено.

02.08.2005. РIВНЕ. Сестри Свято-МиколаIвського Городоцького жiночого монастиря святкують престольне свято обителi

2 серпня – день пам’ятi святого пророка Божого Iллi – головне свято в обителi. Пiд час вiдкриття монастиря у пам’ять про дерев’яну церкву, де звершувалися богослужiння у часи iснування на островi скита Киeво-ПечерськоI Лаври, i було освячено невеличкий домовий храм на честь цього святого.

Щороку напередоднi свята, 1 серпня, ввечерi звершуeться всенiчне бдiння з лiтieю. О 23.30 розпочинаeться акафiстний спiв i потiм протягом ночi в усiх храмах обителi звершуються нiчнi ЛiтургiI. Пiзня святкова Божественна Лiтургiя архieрейським чином звершуeться о 10 ранку. Завершуeться свято хресним ходом навколо острова.

Св. МиколаIвський жiночий монастир села Городок Рiвненського р-ну - це обитель, яка розпочала свiй молитовний подвиг досить давно, поставши з руIн. Iсторiя Городоцького краю, де на невеликому островi, немов гiгантською пiдковою оточеному водами рiчки Устя, розташувалась обитель, розкриваe цiкавi вiдомостi з минулого вiдродженого монастиря.

На початку XVI ст. Городком володiла княжна Анастасiя Ольшанська-Дубенська, дружина князя Острозького. Вона даруe цей маeток та храм в iм’я святого пророка IлiI Киeво-Печерському монастирю, про що засвiдчуe грамота князя Костянтина Iвановича Острозького, датована 6 березням 1516 року. Вiдтодi тут засновано монастирський скит, який проiснував до захоплення та руйнування у 1730 роцi.

Православне чернече життя на островi з цього моменту було перервано аж до кiнця ХХ ст. За цей перiод островом володiли декiлька заможнiх власникiв, змiнюючи його облик згiдно зi своIми уподобаннями. Монастирський храм на честь пророка Божого
IлiI, перебудовано унiатами. Останнiй власник маeтку барон Феодор фон Штенгель 1939 року вiд’Iжджаe до Нiмечини.

Зi встановленням 1939 року радянськоI влади храм закрили, а на островi розмiстили кiсно-туберкульозний санаторiй. 1991 року санаторiй припинив свою дiяльнiсть, а острiв з усiма будiвлями був переданий Рiвненськiй eпархiI УкраIнськоI ПравославноI Церкви, яку тодi очолював архieпископ Рiвненський i Острозький Iриней (нинi – митрополит Днiпропетровський i Павлоградський).

Вiдтодi тут розпочалося вiдродження жiночого монастиря. Зараз в обителi подвизаeться бiльше 100 сестер пiд керiвництвом iгуменi МихаIли (Заяць). Вiдбудовано центральний монастирський корпус, вiдновлено i розширено трапезну, проводиться поступовий благоустрiй територiI. 1993 року рiшенням Священного Синоду УПЦ було вiдкрито Духовне училище, 1995 року при монастирi вiдкрилася дитяча музична студiя.

З часом домовий храм на честь пророка Iллi у недiльнi i святковi днi вже не вмiщав усiх бажаючих помолитися i тодi розпочалося зведення нового корпусу з храмом на честь Похвали БожоI Матерi. Одночасно зводився ще один храм на честь Рiздва Христового.

Головна святиня обителi – благодатний образ БожоI Матерi "Милосердна" (Козельщанська).

02.08.2005. КИIВ. Престольне свято вiдзначив найдавнiший храм КиIвськоI Русi

У день пам’ятi пророка Божого Iллi престольне свято вiдзначила парафiя Свято-Iллiнського храму на Подолi. Божественну лiтургiю на подвiр’I перед храмом у спiвслужiннi духовенства eпархiI вiдслужив II настоятель секретар КиIвськоI МитрополiI протоieрей Вiталiй Косовський. Вiтаючи парафiян та гостей зi святом, отець Вiталiй зауважив: "Це перший православний храм КиIвськоI Русi i не випадково вiн був присвячений великому пророку Божому Iллi. Це людина, яка низводила вогонь з неба, у Старозавiтнi часи могла воскресити померлого, тому першi християни-русичi назвали на його честь свiй перший храм, щоб вiн був таким самим захисником i охоронцем, яким був ревнителем по вiрi в Eдиного Бога святий Iлля".

Свято-Iллiнська церква на березi рiчки Почайни – перший вiдомий iсторикам православний храм Киeва. За переданням, вiн був збудований князями Аскольдом i Дiром. Вперше про нього згадуeться у "Повiстi минулих лiт" пiд 945 роком: пiд час пiдписання мирного договору мiж Руссю та Вiзантieю було звершене богослужiння в Церквi святого IлiI "яже есть над ручаем… се бо бе соборная церковь, мнози бо бе варязи християны".
1692 року на мiсцi дерев’яноI IллiнськоI церкви був збудований кам’яний храм, а у першiй половинi XVIII ст. була добудована двоярусна дзвiниця.

1930 року храм було закрито i перетворено на склад зерна. Пiд час вiйни православна парафiя вiдновилась i з тих пiр богослужiння в Iллiнськiй церквi не припиняються.

02.08.2005. РIВНЕ. Духовенство i вiруючi Рiвненщини святкують 15-рiчний ювiлей вiд дня утворення eпархiI

Сьогоднi до Свято-МиколаIвського Городоцького монастиря з усieI eпархiI з’Iхалися духовенство i вiруючi не лише на храмове свято. З благословення архieпископа Рiвненського i Острозького Варфоломiя, з цього дня розпочинаeться святкування 15-рiччя РiвненськоI eпархiI.
Рiвненська eпархiя була створена у квiтнi 1990 року шляхом видiлення II зi складу ВолинськоI, заснованоI ще 992 року. Цю духовну радiсть - утворення eпархiI - разом з архieпископом Варфоломieм роздiлило багаточисельне духовенство eпархiI на чолi з секретарем РiвненськоI eпархiI протоieреeм Iоанном Солодчуком. Також приIхали на свято намiсники монастирiв: Свято-ТроIцького Межирицького чоловiчого монастиря архiмандрит Феодор, Свято-Успенського Липецького чоловiчого монастиря архiмандрит Савватiй, Свято-МиколаIвського Городоцького жiночого монастиря iгуменя МихаIла, Свято-Рiздва-Богородицi жiночого монастиря с. Бiлiвськi хутори iгуменя Алевтина, ТроIцького Дерманського монастиря iгуменя Веронiка. За богослужiнням владицi Варфоломiю спiвслужили також архieпископ Чимкентський i Акмолiнський Eлевферiй, архieпископ Володимир-
Волинський i Ковельський Симеон та eпископ Чернiгiвський i Нiжинський Амвросiй.

Пiсля завершення БожественноI лiтургiI був вiдслужений святковий молебень з обходженням навколо острова зi святою iконою пророка IлiI.

Пiдготував Володимир Плiсюк

01.08.2005. СЕВАСТОПОЛЬ. Готуeться до друку нове видання книги "Володимирський собор в Херсонесi"

Перше видання книги, що вийшло в 2002 роцi i було присвячено iсторiI Православ’я на пiвостровi, ознайомило читачiв з Володимирським собором, побудованим на мiсцi, де в 988 роцi прийняв християнську вiру рiвноапостольний князь Володимир. Проте в 2002 роцi вiдновлення собору, взiрваного пiд час нiмецькоI окупацiI, ще не було завершене. Тепер книга доповнена новою iнформацieю про внутрiшнiй благоустрiй храму, а також сучасними фотографiями фресок та iкон собору.

Обсяг нового видання складаe близько 150 сторiнок. Очiкуeться, що книга вийде в свiт у серпнi цього року. До цього часу про Володимирський собор була опублiкована лише одна книга, датована 1916 роком, повного дослiдження iсторiI храму не було.

Нещодавно в Севастополi також був випущений перший фiльм про Володимирський собор в Херсонесi. Тепер нову кiнострiчку можна придбати в храмах КримськоI eпархiI.

01.08.2005. СУМИ. Eдиний в УкраIнi храм в iм’я святоI мученицi Валентини вiдзначив престольне свято

Вже два роки поспiль вiдбуваються служби в eдиному на УкраIнi храмi святоI мученицi Валентини, побудованому на територiI Сумського нацiонального аграрного унiверситету.

Храм був зведений у 2003 роцi в рекордно короткi строки – лише за три мiсяцi, проте будiвля вирiзняeться грунтовнiстю i досконалiстю форм. Вiн став мiсцем, куди студенти приходять помолитися, виклопотати допомогу в навчаннi, знайти душевний мир та спокiй, поспiлкуватися зi священиком. Тому не дивно, що 29 липня, в день пам’ятi мученицi Валентини, до Святого Причастя тут прийшли бiльше двадцяти прихожанок, що носять таке iм’я. Пiсля закiнчення богослужiння архieпископ Сумський i Охтирський Марк у своIй проповiдi зазначив: „Християнський шлях– це завжди мучеництво, навiть в часи вiдсутностi гонiнь, а, значить, житie святоI Валентини може бути прикладом i для нас".

01.08.2005. ЛУЦЬК. У селi Клепачiв з’явився перший в iсторiI населеного пункту храм

Митрополит Луцький i Волинський Нiфонт здiйснив чин освячення новозбудованого храму в iм’я пророка Iллi в селi Клепачiв Рожищенського району. Настоятелем церкви призначено викладача ВолинськоI духовноI семiнарiI священика Валентина Марчука.

Храм будували чотири роки, а оскiльки в цьому селi нiколи не було священика, то освячення e дуже важливою подieю для селян. Владика Нiфонт подарував церковнiй громадi набiр eвхаристичних сосудiв i в проповiдi наголосив на надзвичайному значеннi БожественноI лiтургiI та ТаIнства Причастя в життi християнина.

Пiсля закiнчення богослужiння меценати будiвництва храму отримали вiд митрополита Нiфонта Архieрейськi грамоти.

01.08.2005. КИIВ. Православнi вiруючi з вадами слуху отримали можливiсть дивитися фiльми „Житiя святих" з сурдоперекладом

Цими днями завершено сурдопереклад серiI документальних фiльмiв „Житiя святих", створеноI Головною редакцieю телевiзiйних програм УкраIнськоI ПравославноI Церкви. Це фiльми про княгиню Олександру - засновницю КиIвського Свято-Покровського монастиря, про преподобних Антонiя та Феодосiя Печерських, про блаженного старця Феофiла, преподобного Алiпiя Iконописця та преподобного Кукшу, Одеського чудотворця.

Зараз ведеться робота з сурдоперекладу фiльмiв про святителя Петра Могилу та преподобного Амфiлохiя Почаeвського.

Переклад цих фiльмiв на мову жестiв робиться для того, щоб люди, якi мають вади слуху, змогли дiзнатися про життя та дiяльнiсть угодникiв Божих, якi своIм власним прикладом вказали нам, як треба жити згiдно з Законом Божим. Подiбнi проекти дають можливiсть людям, якi не чують, бiльше дiзнатися про Православ’я.

У майбутньому плануeться видання православного вiдеословника жестiв. Над цим проектом працюють сурдопееркладачi вищоI категорiI, спецiалiсти з православних громад глухих за пiдтримки православного Центру глухих людей „Слово".

До словника увiйде до 700 термiнiв, що зустрiчаються у Святому Письмi та в богослужебних текстах.

01.08.2005. ПОЛТАВА. На Полтавщинi вiдновлять храм, побудований предками Миколи Гоголя

У селi Гоголево, що на Полтавщинi, розпочалися роботи по вiдновленню храма на честь Рiздва ПресвятоI Богородицi. Iсторична цiннiсть храму полягаe в тому, що кошти на його будiвництво в 1812-му роцi видiлила бабуся вiдомого письменника Миколи Гоголя.

У 50-тi роки XX столiття церква була зруйнована. На даний момент створена iнiцiативна група, яка займатиметься вiдродженням храму. До такого рiшення мешканцi Гоголево прийшли ще й тому, що незабаром свiтова спiльнота святкуватиме 200-рiччя з дня народження Iхнього знаменитого земляка Миколи Васильовича Гоголя.

01.08.2005. ЗАПОРIЖЖЯ-ЧОРНОБИЛЬ. Завершився хресний хiд з iконою "Чорнобильський Спас"

Запорiжжя стало останнiм мiстом, яке прийняло хресний хiд з iконою "Чорнобильський Спас". З приводу вiд’Iзду образу до Свято-Микiльського храму Запорiжжя було вiдправлене урочисте богослужiння. З церковними пiснеспiвами вiруючi провели iкону за межi мiста, пiсля чого вона вiдбула до Свято-Iллiнського храму, що у мiстi Чорнобилi.

Iкона "Чорнобильський Спас" була освячена 28 серпня 2003 року в день Успiння ПресвятоI Богородицi в Киeво-Печерськiй Лаврi. З благословення Блаженнiшого Митрополита Володимира, всупереч традицiI iконопису, Господь зображений разом з людьми. Ранiше груповi зображення допускалися лише на фресках i художнiх картинах. Таким чином, чорнобильцi-рятувальники показанi як „Божа рать".

Але не тiльки iконописним новаторством вiдома ця iкона, вiруючi вважають II чудотворною, перед образом служать панахиди в днi пам’ятi ЧорнобильськоI катастрофи.

01.08.2005. КIРОВОГРАД. Eлисаветградська iкона БожоI Матерi здавна оберiгаe мешканцiв мiста вiд небезпеки

Небесна покровителька Кiровограда - iкона БожоI Матерi "Eлисаветградська". Саме II пам’ять i вшанували вiруючi сьогоднi, 1 серпня.

Напередоднi свята у Спасо-Преображенському соборi, де у новому величному кiвотi встановили святиню, було звершено урочисте богослужiння. Цього дня святковi богослужiння на честь EлисаветградськоI iкони Богородицi вiдбулись у всiх православних храмах Кiровограда. У кафедральному Свято-Рiздо-Богородичному соборi святкому Божествену лiтургiю очолив eпископ Кiровоградський i Олександрiйський Пантелеiмон.

В останнi роки шанування НебесноI Заступницi давнього Eлисаветграда вiдроджуeться. За доброю традицieю перед мiсцевшанованим чудотворним образом Богоматерi щоп’ятницi звершуються подячнi молебнi, на якi збираються сотнi вiруючих.

29.07.2005. ЛУЦЬК. Проведення дитячих конференцiй на Волинi вже стало доброю традицieю

Цими днями завершила роботу дитячо-юнацька конференцiя "Православ’я та молодь Волинi". Зустрiч тривала чотири днi i цього року в Луцьку проводиться вже втретe. Програму заходу розробили викладачi та вихованцi ВолинськоI духовноI семiнарiI. Учнi ВДС також брали активну участь у рiзноманiтних духовно-просвiтницьких заходах пiд час II проведення. На запитання, що хвилюють юнакiв, вiдповiдав митрополит Луцький i Волинський Нiфонт та ректор ВолiнськоI духовноI семiнарiI протоieрей Петро Влодек; приeмнi враження в дитячих серцях залишили цiкавi екскурсiI музеями та стародавнiми районами Луцька. Особливу увагу органiзатори конференцiI придiлили бесiдам iз Закону Божого та вiдвiданню богослужiнь. Учасники конференцiI взяли участь у багатьох конкурсах та вiкторинах. Зокрема, цього року до програми були включенi кулiнарний та художнiй конкурси. На закiнчення конференцiI був вiдслужений подячний молебень, пiсля якого юнi православнi християни повернулися додому.
Репортаж з мiсця подiI
Прес-служба ВолинськоI eпархiI

29.07.2005. КИIВ. Хворий на рак хлопчик вiдчуваe гостру потребу у молитовнiй та матерiальнiй пiдтримцi

Мама чотирнадцятирiчного хлопчика Eвгена Девiна, хворого на лiмфогранулематоз (рак лiмфатичних вузлiв), звернулася до православних вiруючих з проханням допомогти вилiкувати II eдиного сина.

Eвген хворie з листопада 2003 року, близько року лiкувався в Хмельницькiй обласнiй дитячiй лiкарнi, пiсля чого повернувся додому. Проте невдовзi в нього знайшли рецидив хвороби. Eдиний засiб вилiкувати хлопчика – це трансплантацiя кiсткового мозгу.

В Eвропi така операцiя коштуe близько 100 тисяч доларiв, у Киeвi - значно дешевше. Зараз родина хлопчика не здатна внести зазначену суму, оскiльки за два роки митарств по лiкарнях Iми було витрачено близько 50 тисяч гривень, що для родини становить величезну цифру. Сiм’я, за словами Тетяни ДевiноI, перебуваe "по вуха" у боргах, але головне на сьогоднi - врятувати життя синовi.

Тетяна Девiна сподiваeться на допомогу добрих, чуйних людей.
Тим, хто вiдгукнеться на прохання матерi хворого хлопчика, повiдомляeмо, що на лiкування Женi вiдкрито спецiальний рахунок:

КГРУ КБ "Приватбанк"
МФО 321842
ОКПО 14359302
Для безготiвкового поповнення на зарплатну карту, вiдкриту в КГРУ КБ "Приватбанк", вiд "третiх" осiб.
р/з 29246825503141
Призначення платежу:
"Для зарахування на карту ДeвiноI Тетяни В’ячеславiвни, серiя паспорту НА № паспорту 486682".

Адреса Eвгена Девiна: м. КиIв, вул. Шолуденка, 10, УкраIнський центр гематологiI, вiддiлення ТКМ, палата №3, Женя Девiн. Телефон мами 8 (097) 661-05-33.

29.07.2005. КИIВ. Вiтчизнянi вченi вважають розкопки бiля фундаменту ДесятинноI церкви новою сторiнкою в археологiчнiй науцi

Цими днями спiвробiтники Iнституту археологiI НАН УкраIни розпочали археологiчнi розкопки бiля фундаменту ДесятинноI церкви. Дослiдники поставили собi за мету професiйно розкрити фундамент стародавньоI споруди, який найближчим часом плануeться реставрувати.

За словами спецiалiстiв, на кожному квадратному метрi цього унiкального пам’ятника духовностi i культури можна зробити цiннi iсторичнi знахiдки. Заглибившись у землю лише на пiвтора-два метри, археологи вже вiдшукали шiсть поховань, фрагменти мозаIк, посуду i, найголовнiше, знайшли фундамент прибудованого до ДесятинноI церкви примiщення XII столiття. Це дуже цiнна знахiдка, адже до цього часу не було вiдомо, що бiля ДесятинноI церкви були додатковi примiщення. Ця прибудова e новим матерiалом у вивченнi архiтектури ДесятинноI церкви.

Також деякi дiлянки фундаменту стародавнього храму вже "звiльнено" вiд численних вiкових пластiв грунту та камiння.

Багато цiкавоI iнформацiI стоIть i за знайденими похованнями. Коли кияни бiльш-менш прийшли у себе пiсля татаро-монгольськоI навали, серед руIн ДесятинноI церкви було влаштовано невеличкий храм в iм’я святителя Миколая. Саме у день його пам’ятi, за словами одного з лiтописцiв, обвалилася стародавня церква.

Наприкiнцi XVI столiття храм опинився у руках унiатiв, але 1635 року його повернув православним святитель Петро Могила. Згодом митрополит вирiшив розiбрати стару церкву та розпочав будувати нову. Спорудивши храм, його освятили на честь Рiздва ПресвятоI Богородицi. Церква складалася з кам’яноI вежi, яка утворювала колись пiвденно-захiдний кут Володимирового храму, та дерев’яного притвору. У XVII столiттi навколо цieI церкви розташувався мiський цвинтар. Археологи вважають, що знайденi нинi кiстки належать киянам, якi були похованi бiля храму на честь Рiздва БожоI Матерi у XVII столiттi.

Десятинна церква була першою кам’яною церквою КиIвськоI Русi. II побудували руськi та вiзантiйськi майстри на честь Рiздва ПресвятоI Богородицi за часи великого князя Володимира, який видiлив на цю справу десяту частину прибуткiв княжого двору - десятину. Звiдти i пiшла назва пам’ятника.

На початку XI столiття пiд час великоI пожежi вона була сильно пошкоджена. Пiзнiше II вiдбудували. Крiм головного престолу, церква мала ще два додаткових - на честь рiвноапостольного князя Володимира та святителя Миколая. У церквi був похований великий князь КиIвсьий Володимир Святославович, його дружина - вiзантiйська царiвна Анна, також сюди був перенесений з Вишгороду прах княгинi Ольги.

Пiд час татаро-монгольськоI навали церква повнiстю згорiла, так що святителю Петру Могилi вдалося побудувати лише маленький храм на честь святителя Миколая. Тiльки 1758 року храм був вiдбудований. У 1828 роцi розпочалося будiвництво новоI ДесятинноI церкви, яке завершилося 15 липня 1842 року.

На початку 30-х рокiв XX столiття Десятинна церква була зруйнована у зв’язку з намiрами радянськоI влади побудувати на цьому мiсцi урядовий квартал.
На думку спецiалiстiв, археологiчнi розкопки бiля легендарного фундаменту, що розпочалися цими днями, стануть першим кроком на шляху до вiдродженя цieI шанованоI святинi.

Пiдготував Олександр Андрущенко

28.07.2005. КИIВ. АрхieреI, священики та вiрнi чада нашоI Церкви привiтали Блаженнiшого Митрополита Володимира з Днем тезоiмеництва

У день пам’ятi хрестителя Русi святого рiвноапостольного великого князя Володимира Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир очолив святкову Божественну Лiтургiю на площi перед Успенським собором Киeво-ПечерськоI Лаври. Предстоятелю спiвслужили архieреI майже з усiх eпархiй УкраIнськоI ПравославноI Церкви та гостi з РосiI: архieпископ Уральський i ГурьIвський Антонiй, архieпископ Чикметський i Акмолинський Eлевферiй та архieпископ Красноярський i Eнiсейський Антонiй. По завершенню ЛiтургiI Блаженнiшого Митрополита Володимира вiд з Днем Тезоiмеництва вiд iменi Священного Синоду привiтав Митрополит Одеський i IзмаIльський Агафангел. Пiсля вiд Успенського собору на територiю Дальнiх печер пройшов багатолюдний хресний хiд з мощами святого князя Володимира, привезеними нещодавно з мiста Ростова-на-Дону. На площi Дальнiх печер був звершений молебень до святого рiвноапостольного князя перед його святими мощами, пiсля чого всi бажаючi мали змогу прикластись до святинi.
До речi, цього року виповнюeться 990 рокiв з дня упокоeння Хрестителя i Просвiтителя Русi святого рiвноапостольного великого князя Володимира. Вiн не тiльки охрестив КиIвську Русь, але i доклав багато зусиль у справi розвитку науки i мистецтва.

26.07.2005. КИIВ. Дiяльнiсть УкраIнськоI ПравославноI Церкви на нивi попередження торгiвлi людьми маe добрi плоди

Представники Синодального вiддiлу благодiйностi та соцiального служiння УПЦ i спiвробiтники правоохоронних органiв ЯпонiI провели круглий стiл "Програми УкраIнськоI ПравославноI Церкви для попередження торгiвлi людьми".
На початку зустрiчi Голова Синодального благодiйного вiддiлу УПЦ протодиякон Сергiй Косовський розповiв японським гостям про дiяльнiсть священослужителiв ни нивi попередження торгiвлi людьми та реабiлiтацiI потерпiлих.
"УкраIнська Православна Церква, за допомогою програм, якi втiлюe в життя Синодальний вiддiл благодiйностi та соцiального служiння, працюe у сферi попередження торгiвлi людьми з 2004 року, - зазначив вiн. - За пiдтримки мiжнародноI неурядовоI органiзацiI "Ла Страда-УкраIна" реалiзуeться програма надання тимчасового житла жiнкам, якi повертаються на УкраIну. Двi церковнi гостиницi приймають на тимчасове проживання (1-2 днi) постраждалих. Центрами для реабiлiтацiI потерпiлих у Киeвi та Одесi духовно опiкуються мiсцевi священослужителi".
Доречi, з липня 2005 Синодальний вiддiл благодiйностi та соцiального служiння УПЦ спiльно з Мiжнародною органiзацieю по мiграцiI розпочав реалiзацiю пiлотного проекту попередження трафiккiнгу. Найближчим часом побачить свiт посiбник для священослужиетлiв, у якому будуть викладенi засоби надання психологiчноI, духовноI та реабiлiтацiйноI пiдтримки потерпiлим жiнкам. Також плануeться провести два семiнари для священикiв у Львiвськiй i Кримськiй eпархiях з розкриття проблем, пов’язаних з торгiвлею людьми.
Заступник голови Депатраменту глобальних проблем Мiнiстерства закордонних справ ЯпонiI пан Сумi Шигекi високо оцiнив соцiальну роботу УкраIнськоI ПравославноI Церкви та наголосив на необхiдностi бiльш систематичного проведення подiбних зустрiчей, адже вони дозволяють обмiнюватися цiнним досвiдом i спiльними зусиллями допомагати людям.
"З людиною, яка стала об’eктом купiвлi-продажу, дуже важко розмовляти, адже вона усього боIться, - зазначив пан Шигекi. - Довгий час вона не може повiрити в те, що не всi навколо вороги. Тут не достатньо просто поцiкавитися станом здоров’я та поспiвчувати. Найважливiше у такiй ситуацiI - заспокоIти, посiяти в серце думку, що на цьому життя не закiнчуeться, що вона обов’язково повернеться в свою родину, де II з радiстю приймуть. Не треба казати, як нам шкода цю людину, аби зайвий раз не нагадувати про те, що сталося. Одним словом, для того, щоб реабiлiтувати постраждалого вiд тогрiвлi людьми, поряд iз ним треба просто жити. У цiй справi ми велику надiю покладаeмо на православних священослужителiв".
Насамкiнець сторони домовилися про те, що спiльними зусиллями допоможуть зацiкавленим священослужителям вiдкрити у себе на приходах реабiлiтацiйнi центри для постраждалих жiнок.

Пiдготував Олександр Андрущенко

26.07.2005. КИIВ. Вiдбулося чергове засiдання Священного Синоду УкраIнськоI ПравославноI Церкви

У резиденцiI Предстоятеля УкраIнськоI ПравославноI Церкви у Киeво-Печерськiй Лаврi, пiд головуванням Блаженнiшого Митрополита КиIвського i всieI УкраIни Володимира, вiдбулася чергова сесiя Священного Синоду УкраIнськоI ПравославноI Церкви. У роботi Синоду взяли участь митрополити Одеський i IзмаIльський Агафангел, Чернiвецький i Буковинський Онуфрiй, Луцький i Волинський Нифонт, керуючий справами УПЦ архieпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, eпископи Житомирський i Новоград-Волинський Гурiй та Криворiзький i Нiкопольський Eфрем.
Учасники засiдання прийняли Звернення до Президента УкраIни В.Ющенка щодо проголошення дня пам’ятi Святого рiвноапостольного князя Володимира (28 липня) Нацiональним святом УкраIни.
Друге звернення до Президента торкалося проблеми ведення переговорного процесу для подолання розколу в украIнському Православ’I.
Рiшенням Священного Синоду благословлено вiдкриття Спасо-Преображенського чоловiчого монастиря в м.Херсонi, чоловiчого монастиря "Перь" на честь великомученика Iоанна Сочавського в с.Дiброва Тячiвського району ХустськоI eпархiI (Закарпатська область), Свято-Пантелеiмонiвського чоловiчого монастиря в с.Осiй-Кам’янка Iршавського району МукачiвськоI eпархiI (Закарпатська область) та Свято-Успенського жiночого монастиря в с.Райкiвщина Згурiвського району КиIвськоI eпархiI.
Священний Синод також розглянув iншi поточнi питання з життя УкраIнськоI ПравославноI Церкви.

27.07.2005. УЖГОРОД. Вiдбулася презентацiя „Eвангелiя вiд Матвiя" русинською мовою

У Хрестовоздвiженському соборi Ужгороду з благословення eпископа Мукачевського i Ужгородського Агапiта вiдбулася презентацiя „Граматики русинськоI мови" та „Eвангелiя вiд Матфiя" русинською мовою. Настоятель собору, вiн же автор книг протоieрей Димитрiй Сидор вважаe, що жива розмовна русинська мова e максимально наближеною до церковносло’вянськоI, i таким чином виданням книг русинською мовою можна зберегти останню.

На сьогоднi в Закарпаттi бiльше 600 приходiв i 30 монастирiв УкраIнськоI ПравославноI Церкви, i протоieрей Димитрiй завiрив, що пiдкарпатськi русини i надалi захищатимуть своI права i зберiгатимуть православну вiру.

Iнтерфакс

27.07.2005. КИIВ. Визначенi кращi церковнi ЗМI року

З благословення Блаженнiшого Митрополита Володимира, традицiйно, до дня св. рiвноапостольного князя Володимира визначенi кращi видання УкраIнськоI ПравославноI Церкви, робота яких в минулому роцi вирiзнялася творчим пошуком та професiоналiзмом. Лауреатам (у семи номiнацiях) Блаженнiйший Митрополит вручить грамоти i символiчне "золоте пiр'я" Прес-служби УПЦ.

Лауреати:

У номiнацiI: краща eпархiальна газета УПЦ - газета "Лiтопис Православ'я", Запорiзька eпархiя; головний редактор - архieпископ Запорiзький i Мелiтопольський Василь

У номiнацiI: кращий журнал УПЦ - журнал "Мгарськiй дзвiн", Полтавська eпархия; головний редактор - eпископ Полтавський i Кременчуцький Пилип

У номiнацiI: краще дитяче видання УПЦ - журнал "Радiсть моя", Донецька eпархiя; головний редактор - митрополит Донецький i Марiупольський Iларiон

У номiнацiI: краще видання УПЦ для юнацтва - "Отрок.UA"; головний редактор - архiмандрит Iона (Черепанов)

У номiнацiI: кращий eпархiальний iнтернет-сайт - сайт ВiнницькоI eпархiI УПЦ http://www.orthodox.vinnica.ua; редактор - диякон Владислав Демченко

У номiнацiI: краща eпархiальна прес-служба УПЦ - прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI; керiвник Юрiй Ськубак

У номiнацiI: свiтський журналiст, який висвiтлюe церковне життя - Вiкторiя Сидорова, спiвробiтник eпархiальноI газети ЧернiгiвськоI eпархiI "ТроIцкий Вiсник".

"УкраIна Православна"

27.07.2005. ТЕРНОПIЛЬ. Дiти, якi навчаються в недiльних школах, вiдпочинуть в Карпатах

З благословення архieпископа Тернопiльського i Кременецкого Сергiя дiти з недiльних шкiл eпархiI проведуть лiтнi канiкули в таборах, розташованих в живописних Карпатах. Органiзацiя такого вiдпочинку спрямована не лише на вiдновлення фiзичного здоров’я учнiв, але й на духовне виховання молодi, атже в цих таборах дiти матимуть нагоду не тiльки вiдпочити, але i вiдвiдати чисельнi святинi регiону.

27.07.2005. ОДЕСА. Прах колишнього генерал-губернатору Новоросiйського краю Михайла Воронцова буде перепохований в Свято-Преображенському соборi

Перепоховання вiдбудеться 9 листопада – саме цього дня в 1856 роцi Михайло Воронцов, видатний губернатор Новоросiйського краю, на знак визнання його досягнень у розвитку Одеси був похований в Одеському кафедральному Свято-Преображенському соборi. Пiзнiше поряд з чоловiком упокоIла i його дружина.

У 1936 роцi за наказом наркома оборони СРСР Клима Ворошилова православний собор був взорваний, зруйнована була i могила Воронцових. Прах таeмно перепоховали на покинутому Слобiдському кладовищi Одеси.

У 1996 роцi за пiдтримки мiського голови Едуарда Гурвiца розпочалося вiдновлення собору. За словами голови наглядовоI ради Чорноморського православного фонду Анатолiя Ворохаeва, вiдродження собору включаe i вiдновлення iсторичноI справедливостi, тому i було прийнято рiшення про перепоховання праху Михайла i Eлизавети Воронцових. Проте перепоховання маe своI складнощi. Справа в тому, що у зруйнованому храмi могила подружжя знаходилася в головному придiлi. У вiдтворюваному соборi, згiдно до сучасних вимог побудови кафедральних соборiв, з'явився нижнiй храм. А оскiльки прах маe покоIтися в землi, а не в мiжповерховому перекриттi, було ухвалене рiшення про перепоховання Воронцових в нижньому храмi безпосередньо пiд тим мiсцем, де вони покоIлися ранiше.

Православ’я.RU

27.07.2005. РIВНЕ. Вiруючi eпархiI вшанували чудотворну iкону БожоI Матерi „Троeручиця"

В день святкування iкони БожоI Матерi „Троeручиця" в Свято-ТроIцькому Дерманському жiночому монастирi, де знаходиться шанований список з чудотворноI iкони, згiдно до традицiI вiдбулося урочисте богослужiння, яке зiбрало численних паломникiв.

Урочисте богослужiння в ТроIцькому соборi монастиря очолив архieпископ Рiвненський i Острозький Варфоломiй. Пiсля завершення БожественноI лiтургiI було вiдслужено святковий молебень, пiсля чого навколо храму вiдбувся Хресний хiд з благодатною
iконою Богоматерi. Завершуючи богослужiння, архieпископ Варфоломiй помазав усiх паломникiв освяченим eлеeм та привiтав настоятельку монастиря iгуменю Веронiку, сестер та паломникiв зi святом, побажавши всiм БожоI допомоги.

26.07.2005. СУМИ. Незабаром величний хрест прикрасить храм, побудований на честь воIнiв, загиблих в Афганiстанi

Довгий час у Сумах активно дie комiтет ветеранiв Афганiстану, спiвробiтники якого допомагають eпархiI у бiдiвництвi храму в iм’я святого Iоанна Руського. Поки що священик Eвгенiй Феденко звершуe богослужiння в невеличкому вагончику, але стiни майбутнього храму вже возведенi. Цими днями архieпископ Сумський i Охтирський Марк здiйснив чин освячення хреста дня новоI церкви. За богослужiнням бiля пам’ятника воIнам, загиблим в Афганiстанi, молилися ветерани, рiднi та близьки тих, хто не повернувся з бою, а також меценати будiвництва храму.
У своeму словi архieпископ Марк побажав присутнiм успiхiв у будiвництвi.
"Нехай цей хрест допоможе нам подолати усi перешкоди цього свiту, що виникають на шляху до Життя Вiчного. Будемо з мужнiстю йти шляхом Iстини", - зазначив владика.

26.07.2005. ЧЕРНIГIВ. Eпископ Амвросiй скуштував тюремного та монастирського хлiба

Цими днями заступник голови Державного департаменту з питань виконання покарань Наталiя Калашник i начальник управлiння цього департаменту в Чернiгiвськiй областi пiдполковник мiлiцiI Вiктор Лопатiн побували у Новгород-Сiверському слiдчому iзоляторi №32. Пiд час поIздки Iх супроводжував eпископ Чернiгiвський та Нiжинський владика Амвросiй. Гостi ознайомилися з умовами утримання ув’язнених, пройшли по камерах, розпитали про надання Iм медичноI допомоги, про якiсть харчування й навiть скуштували тюремного хлiба...
За словами eпископа, на територiI слiдчого iзолятору № 32 дie храм на честь iкони БожоI Матерi "Несподiвана радiсть". Духовну опiку над тимчасово позбавленими волi людьми здiйснюють священнослужителi мiстечка. Владика Амвросiй бесiдував з ув’язненими чоловiками й жiнками, намагаючись пiдтримати Iх пастирською настановою. За словами eпископа, живучи у в’язницi можна залишатися вiльним, а на волi бути в’язнем своIх грiхiв i пристрастей. Владика Амвросiй дарував спiврозмовникам брошуру "Ази православ’я" та iконку Цiлителя Пантелеймона.
Пiсля вiдвiдування Новгород-Сiверського слiдчого iзолятора гостi побували в стародавньому Спасо-Преображенському монастирi, де скуштували також i монастирського хлiба. Владику i спiвробiтникiв департаменту з питань виконання покарань приймали архiмандрит Володимир та братiя. На сьогоднi тут троe пострижених мантiйних ченцiв i семеро послушникiв з рiзних регiонiв УкраIни. Незважаючи на малочисельнiсть братiй, обитель проводить мiсiонерську роботу. Планують вiдкрити духовну школу для дiтей i дорослих, для чого вже придбали комп’ютер, вiдеомагнiтофон та телевiзор. Екс-президент Л.Кучма пообiцяв подарувати духовну бiблiотеку.

Прес-служба ЧернiгiвськоI eпархiI

26.07.2005. ЛУЦЬК. Нове поколiння молодих офiцерiв-прикордонникiв отримало благословення Церкви

Цими днями на запрошення командування Луцького загону прикордонного конролю, з благословення митрополита Луцького i Волинського Нiфонта ректор ВолинськоI духовноI демiнарiI протоieрей Петро Влодек, настоятель Свято-ГеоргieвськоI церкви обласного центру iгумен Онуфрiй (Куц) та викладач ВДС ieродиякон Зосiма (Город) прибули до загону прикордонних вiйськ з нагоди поповнення особового складу частини молодими офiцерами. Ветеран ДругоI СвiтовоI Вiйни протоieрей Петро Влодек, вiтаючi вiйськових, коротко розповiв про значення вiри та Церкви, а також закликав молодих офiцерiв сумлiнно проходити службу. Пiсля цього був звершений урочистий молебень, в якому присутнi вознесли до Бога прохання за владу та вiйсько, за мир i спокiй в украIнськiй державi та успiшне служiння новоприбулих вiськових. На завершення священослужителi окропили вiйськовослужбовцiв святою водою. Кожному офiцеру було вручено iкону БожоI Матерi "ПочаIвська" та молитвослов для вiйськових. Спiвпраця ВолинськоI eпархiI та Луцького прикордонного загону триваe вже понад вiсiм рокiв. Необхiдно зазначити, що 2003 року митрополит Нiфонт, ректор ВДС протоieрей Петро Влодек та iгумен Онуфрiй за плiдну спiвпрацю були удостоeнi звання "Почесний прикордонник".

26.07.2005. КРИМ. Священики та науковцi розпочали дiяльнiсть по вiдродженню стародавнiх печерних монастирiв пiвострову

У столицi АвтономiI вiдбулося перше засiдання СуспiльноI комiсiI по вiдтворенню печерних монастирiв, рiшення про створення якоI було ухвалене на Мiжнароднiй церковно-iсторичнiй конференцiI "Духовна спадщина Криму", присвяченiй Дню пам’ятi преподобного Iоанна, eпископа Готфського.
У зустрiчi взяв участь митрополит Кримський i Сiмферопольський Лазар, вiдомi кримськi вченi А. Герцен i З. Фiлiмонов, протоieрей Олександр Якушечкiн, протоieрей Микола Доленко, протоieрей Сергий Халюто, протоieрей Володимир Рубчихiн, директор Бахчисарайського iсторико-культурного заповiдника Е. Петров та iншi дiячi науки. Вони розглянули практичнi питання, пов’язанi з подальшим забезпеченням збереження стародавнiх i середньовiчних святинь, для чого було вирiшено заснувати спецiальний благодiйний фонд. Також розпочалася пiдготовка до видання серiI буклетiв про стародавнi i середньовiчнi православнi кримськi святинi i "Патерику кримських святих". Наступне засiдання комiсiI вiдбудеться 22 серпня.

Прес-служба КримськоI eпархiI

26.07.2005. КИIВ. Завершилися заняття в лiтньому Богословському iнститутi

З благословення Блаженнiшого Митрополита Володимира в столичному храмi в iм’я преподобноI Параскеви СербськоI пройшли заняття лiтнього Богословського iнституту для студентiв свiтських i духовних закладiв. Семiнари "Сутнiсть православного богослужiння", "Психологiя та релiгiя", "Iстина та полiтика" провiв професор ПетербурзькоI та МосковськоI духовних академiй архiмандрит Iаннуарiй (Iвлeв), викладач КиIвськоI духовноI академiI диякон Димитрiй Болгарський, та iншi науковцi з УкраIни та зарубiжжя. Коментуючи проведення занять Богословського iнституту, голова СинодальноI богословськоI комiсiI УПЦ архieпископ Львiвський i Галицький Августин зазначив: "Я радiю, що кожного лiта студенти рiзних вищих шкiл теоретично i практично розширяють свiй свiтогляд, повертаючи собi скарб життя у Бозi".
"УкраIна Православна"

25.07.2005. КИIВ. Блаженнiший Митрополит Володимир: "Визнання Дня пам’ятi рiвноапостоьного князя Володимира Нацiональним святом - справа часу"

Цими днями в актовому залi КиIвськоI духовноI академiI вiдбулася прес-конференцiя Предстоятеля УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiшого Митрополита Володимира, присвячена питанням, пов’язаним з поверненням мощей святого рiвноапостольтного князя Володимира до Киeва та наданням Дню пам’ятi Хрестителя Русi статусу Нацiонального свята. В ходi зустрiчi Блаженнiший Владика вiдповiв на запитання столичних журналiстiв i розповвiв про iсторiю знайдення мощевика з часткою нетлiнних останкiв князя Володимира, який було вивезено з Успенського собору Киeво-ПечерськоI Лаври пiд час ДругоI свiтовоI вiйни.
"У 1939 роцi чеснi мощi святого рiвноапостольного князя Володимира були вивезенi з ВеликоI лаврськоI церкви спочатку до Ленiнграду, а потiм потрапили до Москви, - зазначив Блаженнiший Митрополит Володимир. - За часи керування Руською Православною Церквою Святiйшого Патрiарха Пiмена радянська влада передала до патрiархiI декiлька кивотикiв з мощами рiзних святих. Менi, тодi ще керуючому справами МосковськоI ПатрiархiI у санi митрополита Ростовського i Новочеркаського, довелося приймати цi безцiннi скарби. Ми роздали цi мощевики по рiзних храмах краIни, в нас залишився тiльки один кiвот з часткою мощей святого рiвноапостольного князя Володимира i я попросив Святiйшого Патрiарха Пiмена дозволити вiдправити його до Киeва. Тодi це зробити не вдалося i чеснi мощi потрапили до Ростова. Тепер, через багато рокiв, коли ми збираeмо до купи крихти пам’ятi про Хреститеся слов’ян, ростовський архiпастир погодився вiддати Iх нам i, таким чином, вiдновити iсторичну справедливiсть".
Вже декiлька рокiв пошуком видатних пам’яток нашоI iсторiI та духовностi займаeеться спецiальна пошуково-дослiдницька комiсiя, до складу якоI входять музейнi працiвники та науковцi, а також представники православного духовенства. Результатами роботи цieI комiсiI з учасниками зустрiчi подiлився директор Нацiонального iсторико-культурного Киeво-Печерського заповiдника Сергiй Кролевець.
"15 липня 1015 року – день кончини рiвноапостольного князя Володимира, - зазначив вiн. - Сталося це в в селi Берестовому КиIвського областi. Вiн не був одразу похований, оскiльки тодi для цього не було умов в Успенському соборi. Пiзнiше рака з чесними останками князя знайшла собi мiсце в Великiй лаврськiй церквi. Цi мощi зникли пiд час вiйни. E рiзнi припущення i пошуком цих мощей займаeться не тiльки УкраIнська Православна Церква, а й науковцi заповiдника. I пiд час вiйни i до вiйни дуже багато цiнних речей – як православних, так i музейних раритетiв було розпорошено. Вони розiйшлися по всiх куточках свiту i сьогоднi практично невiдомо, де вони знаходяться. Вiднайдення цих предметiв, повернення Iх - e однiм iз аспектiв музейноI роботи. Збiрка музею до вiйни нараховувала кiлька сотен одиниць збережень. Те, що сьогоднi зберiгаeться в фондах Заповiдника - це частина довоeнного зiбрання.
З благословення Блаженнiшого Митрополита Володимира минулого року Заповiдник разом з УкраIнською Православною Церквою знайшов два мiсця поховань в Успенському соборi. Це мiсце поховання митрополита Петра Могили, який у XVII столiттi вiдроджував духовнi основи УкраIни. Це мiсце залишилося недоторканим пiд час побiт по вiдтворенню Успенського собору. Зараз там знаходиться плита, яку освятили в 1996 роцi. Також ми достовiрно знаeмо, де з самого початку знаходилася чесна глава рiвноапостольного князя Володимира. Тривають пошуки цieI святинi, але весь Успенський собор i територiя навколо – це пантеон, за яким стоять сотнi i сотнi iмен княжоI доби, вiд княжоI династiI до простих людей".
З боку УкраIнськоI ПравославноI Церкви у роботi дослiдно-пошуковоI комiсiI бере участь настоятельниця Одеського Свято-Михайлiвського жiночого монастиря iгуменiя Серафима. Вона вiдповiла на запитання журналiстiв, що стосуються iсторiI зайдення нетлiнних останкiв рiвноапостольного князя Володимира.
"У перiод руIни i розрухи митрополит Петро Могила знайшов мощi святого рiвноапостольного князя Володимира, - сказала матушка Серафима. - Вiн дуже часто бував бiля ДесятинноI церкви. Вiттодi, як спалив II Батий, отак вона i стояла i до цього мiсця святитель часто приходив молитися. Серце його болiло, тому що вiн розумiв, чим ранiше була Свята Русь i бачив, на що вона перетворилася пiсля татаро-монгольськоI навали. Ось раптом вiн знайшов слiди саркофагу i сам почав його розкопувати. У ньому i знаходилися мощi князя Володимира та його дружини - герцькоI царiвни Анни. На саркофазi був напис, який свiдчить про те, що у ньому знаходяться нетлiннi тiла святоI чети. Святитель з благоговiнням узяв цi мощi i поклав у церквi Спаса на Берестовi.
Згодом Хресною ходою вони були перенесенi до Успенського собору, пiсля чого за молитовною пiдтримкою до святого Хрестителя Русi стали приходити мiльони людей iз рiзних куточкiв свiту".
Насамкiнець, керуючий справами УПЦ архieпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан оголосив програму Володимирських урочистостей, якi пройдуть у Свято-Успенськiй Киeво-Печерськiй Лаврi в день пам’ятi просветителя слов’ян. А результатом зустрiчi Блаженнiшого Митрополита Володимира з журналiстами стало Звернення eпископату УкраIнськоI ПравославноI Церкви до Президента УкраIни з проханням надати Дню пам’ятi угодника Божого статусу Нацiонального свята.

Пiдготував Олександр Андрущенко

25.07.2005. КИIВ. Блаженнiший Митрополит Володимир мав зустрiч з пердставниками правоохоронних органiв ЯпонiI, якi займаються попередженням торгiвлi людьми

Цими днями Блаженнiший Митрополит Володимир мав зустрiч з заступником голови Департаменту глобальних проблем Мiнiстерства закордонних справ ЯпонiI паном Сумi Шигекi. Спiвробiтники парвоохоронних органiв ЯпонiI на чолi з паном Шигекi знаходяться з офiцiйним вiзитом в УкраIнi. Вони проводять зустрiчi з працiвниками неурядових органiзацiй, а також представниками традицiйних християнських конфесiй, якi працюють у сферi попередження торгiвлi людьми (траффiкiнгу).
В ходi бесiди пан Шигекi розповiв Блаженнiшому Митрополиту Володимиру про перспективи спiвпрацi Японського уряду с Синодальним вiддiлом благодiйностi та соцiального служiння УПЦ у справi попередження порушень прав громадян, окреслив проблеми, що виникають на шляху викриття злочинних угрупувань та при поверненi постраждалих жiнок на Батькiвщину. Вiн також попросив Предстоятеля УкраIнськоI ПравославноI Церкви благословити священикiв допомогти неурядовим органiзацiям УкраIни у справi психологiчноI реабiлiтацiI потерпiлих.
"Ваша справа важлива i благородна. Люди не повиннi зазнавати будь-яких поневiрянь. Ми обов’язково пiдтримаeмо вас, адже православнi священики завжди готовi надати допомогу тим, хто II потребуe. Людям, якi повернулися на Батькiвщину з понiвiченим психологiчним здоров’ям, необхiднi спокiй, ласка та спiвчуття, а вже потiм пастирськi бесiди, якi з Божою допомогою можуть реабiлiтувати. Також велику силу маe молитва за таку людину. Тож Свята Церква маe все необхiдне, щоб не тiльки прийняти потерпiлого, але й повернути його до життя".

25.07.2005. ВIННИЦЯ. БраIлiвський монастир оновлюeться i прикрашаeться

У день пам’ятi преподобного Антонiя Печерського, митрополит Вiнницький i Могилiв-Подiльський Макарiй здiйснив Божественну лiтургiю у Свято-ТроIцькому БраIлiвському жiночому монастирi. Бiльше двадцяти священикiв взяли участь у богослужiннi, а величний ТроIцький собор обителi був переповнений численними прочанами, якi на автобусах прибули на свято з рiзних областей УкраIни.

Наприкiнцi лiтургiI владика Макарiй виголосив проповiдь, а також привiтав з тезоiменитством настоятельницю монастиря iгуменю Антонiю (Стеценко). Вiн подарував iменинницi Iверську iкону ПресвятоI Богородицi i благословив усiх присутнiх. Владика особливо вiдзначив, що щоразу, приIжджаючи до монастиря, вiн бачить оновлення святинi. Ось i зараз вiн побачив позолоченi кiоти, якi прикрасили головний храм обителi, i побажав БожоI допомоги у якнайскорiшому завершеннi ремонту його центральноI дзвiницi.

Прес-служба ВiнницькоI eпархi

25.07.2005. ЛУЦЬК. Завершилася паломницька подорож вiруючих волинян схiдними та пiвденними eпархiями УкраIнськоI ПравославноI Церкви

Завершилася паломницька подорож вiруючих волинян на чолi з митрополитом Луцьким i Волинським Нифонтом схiдними та пiвденними eпархiями УкраIнськоI ПравославноI Церкви. У кожнiй eпархiI паломникiв, а Iх сто вiсiмдесят дев’ять чоловiк, зустрiчали з великою радiстю, а мандрiвники, в свою чергу, несли це радiсне сяйво в iншi регiони нашоI краIни. Цими днями бiльшiсть вiруючих вперше в життi вiдвiдала Матiр мiст Руських - мiсто КиIв. Iх радо прийняв у своIй резиденцiI, у Киeво-Печерськiй Лаврi, Блаженнiший Митрополит Володимир.
"Я радий вiтати вас у цiй святiй обителi, - зазначив Блаженнiший Владика. - Паломництво – це справа дiсно свята i богоугодна. E в нашiй краIнi багато мiсць, якi збагачують нашу душу, нашу культуру. Одним iз них e Свято-Успенська Киeво-Печерська Лавра. Нехай Господь благословить вас, нехай Ангели будуть завжди з вами. У кожного з вас попереду багато ще таких подорожей, тож нехай Бог допоможе отримати все, що необхiдно для спасiння".
Студенти ВолинськоI духовноI семiнарiI подарували Блаженнiшому Владицi каравай, а наймолодшi учнi недiльноI школи живi квiти.
"Блаженнiший Митрополит Володимир благословив нашу паломницьку поIздку по Святинях СхiдноI i ПiвденноI УкраIни, - сказав митрополит Луцький i Волинський Нифонт. - З мiста Луцька сто вiсiмдесят дев’ять православних вiруючих разом зi мною вирушили у цю дорогу. Шлях був складним, адже погода дуже жарка, але радiсть духовного спiлкування з тими святинями, де ми побували, перевершувала все. На мою думку, ця акцiя матиме велике значення для кожного паломника. Всi вони будуть розповiдати своIм рiдним i близьким, де вони були i що бачили. А це можна назвати проповiддю, яка може привести до вiри та Церкви багатьох".
Насамкiцець паломники отримали благословення вiд Предстоятеля нашоI Церкви; кожному на згадку про вiзит до Киeва Блаженнiший Владика подарував iконку.
Перед тим, як вирушити далi, митрополит Нифонт розповiв журналiстам про маршрут, який вже пройшли паломники.
Вони вiдвiдали мiсто Дубно та храм на честь Рiздва БожоI Матерi, який збудував священик замiсть тieI церкви, яку у нього вiдiбрали розкольники. Потiм побували у Кременецькому Свято-МиколаIвському кафедральному соборi, далi вiдвiдали величний собор на честь Вiри, НадiI, Любовi та матерi Iх СофiI, що будуeться у Тернополi. Дуже радо i щиро зустрiчали волинян у Хмельницькому. Вони вiдвiдали Свято-Покровський кафедральний собор, бiля якого довго спiлкувалися з вiруючими хмельничанами. Звiдти паломники вирушили до Головченського монастиря, де був вiдслужений подячний молебень. Потiм заIхали у село Маркiвцi, де побували у Свято-Михайлiвському храмi та вiдвiдали сiльське кладовище, де знаходяться могили батькiв Блаженнiшого Митрополита Володимира. Тут було вiдслужено заупокiйну лiтiю. Потiм вже на нiч мандрiвники добралися до Браiлiва ВiнницькоI областi, де переночували. А на ранок приIхали до Вiнницi, де в кафедральному соборi вiдслужили подячний молебень. Паломники отримали вiд митрополита Вiнницького i Могилiв-Подiльського Макарiя благословення на подальшу дорогу. Далi за маршрутом Немирiвський монастир, Кочерженцi – невеличка пустень у лiсi, де вiсiм насельниць здiйснюють своe чернече служiння. Далi дорога пролягла до Кiровограду, де владика Пантелемон зустрiв вiруючих волинян у Свято-Рiздва Богородичному кафедральному соборi. Тут теж був вiдслужений подячний молебень. Потiм паломники поIхали до Кривого Рогу, тут група роздiлилася на декiлька гуртiв, кожен з яких ночував в окремому храмi. Вранцi митрополит Нифонт у спiвслужiннi eпископа Криворiзького i Нiкопольського Eфрема та священикiв ВолинськоI та КриворiзькоI eпархiй звершив Божественну лiтургiю у новозбудованому Спасо-Преображенському кафедральному соборi. Потiм паломники вiдвiдали Спасо-Преображенський i Свято-ТроIцький кафедральнi собори Днiпропетровська. В останньому молилися за Всенощним бдiнням. Далi - мiсто Новомосковськ, де паломники побували в Самарському Пустельно-МиколаIвському монастирi. Також мандрiвники вiдвiдали прекрасний дерев’яний храм козацькоI доби на честь ЖивоночальноI Трiйцi. По дорозi вони заIхали у Павлоград, де молилися за богослужiнням у храмi в iм’я Нерукотворенного Спаса.
Звiдти паломники поIхали до СвятогiрськоI Свято-УспенськоI Лаври. Тут митрополит Нифонт у спiвслужiннi владики Алiпiя та братiI монастиря звершив Божественну лiтургiю. Потiм насельники провели для вiруючих волинян цiкаву екскурсiю по обителi.
Далi паломники вiдвiдали чудотворне Пiщанське джерело в мiстi Iзюм i приложилися до шанованоI ПiщанськоI iкони БожоI Матерi.
У Харкiвському Благовiщенському кафедральному соборi на честь прибуття паломникiв митрополит Харкiвський i Богодухiвський Никодим вiдслужив подячний молебень, а потiм вiдповiв на запитання вiруючих у конференц-залi eпархiального управлiння.
Звiдти паломники поIхали до Полтави. Священики eпархiI зустрiли Iх в Свято-Макарiвському кафедральному соборi, а ночували вони у Хрестовоздвиженському монастирi. Вони вiдвiдали могилу митрополита Полтавського i Кременчуцького Феодосiя, а потiм приложилися до чудотворноI КозельщанськоI iкони БожоI Матерi в Козельщанському монастирi.
Далi паломники молилися за богослужiнням у Свято-Михайлiвському кафедральному соборi Черкас, де вклонилися мощам преподобромученика Макарiя Канiвського.
Потiм мандрiвники прибули до Киeва. Також паломники вiдвiдали Спасо-Преображенський кафедральний собор i Тригiрський Спасо-Преображенський монастир у Житомирськiй eпархiI; молилися за богослужiнням у Корецькому Свято-ТроIцькому ставропiгiйному монастирi та вiдвiдали нижнiй храм Свято-Воскресенського кафедрального собору Рiвного.
I, нарештi, пiсля цього з радiстю на душi та великою кiлькiсттю приeмних вражень вiд побаченного паломники повернулися на Волинь.

Пiдготував Олександр Андрущенко