Новини Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви

30.09.2005. КИIВ. Освячення Свято-Iллiнського храму стало справжнiм святом для мешканцiв села Калинiвка

Сьогоднi, 30 вересня Блаженнiший Митрополит Володимир у спiвслужiннi намiсника Киeво-ПечерськоI Лаври архieпископа Вишгородського Павла та духовенства eпархiI здiйснив чин освячення новозбудованого Свято-Iллiнського храму в селi Калинiвка Василькiвського району.

З нагоди цieI радiсноI для мешканцiв подiI, до храму прийшли представники мiсцевоI влади, меценати, священики з iнших регiонiв, так що храм не вмiстив усiх бажаючих подякувати пророку Божому Iллi за прекрасну церкву, побудовану в селi його святими молитвами. Пiсля завершення чину освячення Блаженнiший Владика звершив у храмi святкову Божественну Лiтургiю з нагоди вшанування пам’ятi святих мучениць Вiри, НадiI, Любовi та матерi Iх СофiI.

Звертаючись до присутнiх з вiтальним словом, Предстоятель нашоI Церкви наголосив на незламностi святих мучениць i закликав присутнiх у години життeвих скрут думками звертатися до Iх святих подвигiв в iм’я Iстини ХристовоI. „Господь не просить нас сьогоднi терпiти страшнi фiзичнi знущання, як це довелося робити угодникам Божим тих часiв, - сказав Блаженнiший Митрополит Володимир. - Вiд нас Вiн потребуe здавалось би мало: достойно приймати труднощi, не роптати на Бога та не шукати винних у негараздах. Щоб не сталося, в яких би умовах не довелося жити, треба любити Бога i ближнього та дякувати за все - у цьому секрет спасiння".

Урочистим i величним був хресний хiд, яким прихожани пройшли навколо храму пiсля завершення чину його освячення.

Возведено Свято-Iллiнський храм мешканцями села Калинiвка за сприяння Героя УкраIни, народного депутата Тетяни Засухи. Храм прекрасно оформлений ззовнi, радуe око красивий iконостас, сприяe молитовному пiдйому чиста акустика. Бiля церкви побудована дзвiниця - святковий передзвiн чутно майже в усiх куточках села.

„Я б не хотiла, щоб цей храм став просто будiвлею, - сказала Тетяна Засуха. - Дуже важливо, щоб люди, якi приходитимуть сюди, знаходити спокiй i вiдповiдi на складнi життeвi питання. Вiтаючи калинiчан з цieю радiсною подieю, я бажаю кожному мешканцю нашого села знайти домашнe тепло та спокiй у Свято-Iллiнському храмi. Можливо, саме вiн стане осередком здорових i прогресивних син цього маленького географiчного куточку КиIвщини".

Настоятелем храму призначено викладача КиIвськоI духовноI семiнарiI архiмандрита Ярослава (Олексieнка). При храмi e прекрасна бiблiотека духовноI лiтератури, а богослужiння супроводжуватиме хор з числа студентiв КиIвських духовних шкiл, незабаром також почне дiяти недiльна школа для дiтей i дорослих.

„Свято-Iллiнський храм - це результат плiдноI працi мешканцiв села, - говорить отець Ярослав. - У Калинiвцi немаe жодноI людини, яка б не вiдгукнулася на наше прохання допомогти. Все починалося дуже просто - з маленькоI групи постiйних прихожан, так званоI десятки. Потiм односельчани помiтили плоди вiд будiвництва храму i стали допомагати, хто чим мiг. А сьогоднi ми вже служимо в цьому маленькому, селищному з одного боку та величному з iншого, храмi".

Таким чином, цього дня вiруючi села Калинiвка не тiльки вшанували пам’ять святих мучениць Вiри, НадiI, Любовi та матерi Iх СофiI, а ще й вiдзначили два свята: архiпастирський вiзит Блаженнiшого Митрополита Володимира та освячення Його Блаженством Iхнього, калинiвського храму.

Олександр Андрущенко

29.09.2005. КИIВ. Блаженнiший Митрополит Володимир зустрiвся з делегацieю Eвангелiчно-лютеранськоI церкви з БаварiI (Нiмеччина)

Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiший Митрополит Володимир у своIй резиденцiI у Киeво-Печерськiй Лаврi прийняв делегацiю Eвангелiчно-лютеранськоI церкви з БаварiI (Нiмеччина) на чолi з II головою Eпископом Eвангельських лютеран землi Баварiя (Нiмеччина) д-ром Йоханесом Фрiдрiхом. Пiд час зустрiчi Блаженнiший владика розповiв гостям про релiгiйну ситуацiю в нашiй краIнi, зокрема про нинiшнiй стан справ в украIнському Православ’I.

Вiд iменi гостей eпископ Йоханес висловив глибоку подяку Його Блаженству за гостиннiсть та увагу, яку побачили нiмецькi гостi в стiнах Киeво-ПечерськоI обителi. Глава баварських лютеран висловив задоволення вiд зустрiчi з главою православних украIнцiв, завдяки якiй можна буде в подальшому поглибити зв’язки мiж православними християнами УкраIни та християнами Нiмеччини. У ходi зустрiчi eпископ Йоханес Фрiдрiх представив Митрополиту Володимиру нового eпископа, який найближчим часом очолить украIнських лютеран.

На молитовну пам’ять гостi з Нiмеччини подарували Блаженнiшому владицi металевий карбований хрест, виготовлений баварськими майстрами. Про вiдвiдини колиски украIнського Православ’я гостям нагадуватимуть книги-альбоми, якi вони отримали на згадку вiд Предстоятеля УПЦ.

Вiд iменi гостей eпископ Йоханес побажав вiрним УкраIнськоI ПравославноI Церкви сил та терпiння на шляху до вiднайдення можливостей об’eднання православних в УкраIнi.

29.09.2005. ОБУХIВ. Блаженнiший Митрополит Володимир освятив мiсце пiд будiвництво нового храму

27 вересня у мiстi Обуховi, що пiд Киeвом, Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир освятив нарiжний камiнь та хрест пiд будiвництво храму на честь Воздвиження Чесного та Животворящого Хреста Господнього.

Громаду було засновано 2001 року за iнiцiативи жителiв мiста. Для II прихожан день освячення мiсця пiд храм став особливим. Вiдтепер вони всi своI фiзичнi i духовнi зусилля вкладатимуть у нелегку, але благородну справу зведення Божого Дому.

Освячуючи мiсце пiд храм, Блаженнiший владика у своeму вiтальному словi наголосив, що "Храм Божий – це мiсце eднання нас з Небожителями, з Господом нашим та Божою Матiр’ю. Це – частка неба на землi".

Хоча молода громада лише починаe своe життя, вона вже активно займаeться соцiальною та благодiйницькою роботою. II настоятель протоieрей Андрiй, за пiдтримки своIх парафiян, органiзовуe благодiйнi акцiI по допомозi малозабезпеченим сiм’ям та маленьким дiтям. Задля цього парафiя пiдтримуe зв’язки з мiсцевими дитсадками та школами. Вiруючi переконанi, що спочатку потрiбно згуртувати людей, зацiкавити молодь, а вже потiм зводити храм.

Iрина Троцька-Баршай.

29.09.2005. КИIВ. Вiдбувся круглий стiл „Реальний стан та сучаснi пiдходи до профiлактики ВIЛ/СНIДу"

З iнiцiативи Центру у справах сiм’I та жiнок Деснянського району столицi, за пiдтримки ДеснянськоI районноI у мiстi Киeвi адмiнiстрацiI та Синодального вiддiлу благодiйностi та соцiального служiння УПЦ цими днями у примiщеннi Центру вiдбулося засiдання круглого столу „Реальний стан та сучаснi пiдходи до профiлактики ВIЛ/СНIДу". Органiзатори заходу поставили собi за мету акцентувати увагу державних, громадських i церковних органiзацiй до проблеми ВIЛ/СНIДу у Деснянському районi.

Докладнiше читайте на сайтi „Православie в УкраIнi"

29.09.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Митрополит Iриней привiтав вчителiв з професiйним святом

28 вересня, на запрошення заступника голови БабушкинськоI райради Сергiя Калашникова, митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней привiтав з майбутнiм святом кращих представникiв педагогiчноI елiти Бабушкинського району. Святковий захiд i збори громадськостi проходили у багатопрофiльнiй гiмназiI № 99.

Бiльше 200 директорiв, завiдуючих i вчителiв шкiл, дитячих будинкiв i училищ району зiбралися в актовому залi на урочистостi. Владика виступив перед присутнiми i привiтав Iх з професiйним святом, побажав успiхiв на нивi освiти i у справi виховання молодого поколiння. Наприкiнцi виступу днiпропетровський архiпастир преподав архiпастирське благословення.

Цього дня багато вчителiв були нагородженi похвальними грамотами за старанну працю i розвиток педагогiчноI науки в регiонi.

Прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI

29.09.2005. РIВНЕ. Губернатор областi В. Червонiй закликаe не соромитися того, що християнство e домiнуючим в УкраIнi

I тому пропонуe створити при облдержадмiнiстрацiI не просто Раду релiгiйних органiзацiй, а Раду християнських релiгiйних органiзацiй. Про це йшлося на засiданнi керiвникiв християнських Церков та релiгiйних органiзацiй 26 вересня у примiщеннi РiвненськоI облдержадмiнiстрацiI.

У вступному словi В. Червонiй повiдомив, що влада i зокрема Президент УкраIни В. Ющенко, поставили перед мiсцевими органами виконавчоI влади та органами мiсцевого самоврядування ряд конкретних завдань по вiдродженню духовностi, моральному вихованню, мiжцерковнiй злагодi, видавництву та зв’язкам iз засобами масовоI iнформацiI релiгiйних органiзацiй.

Iсторично склалося так, що Рiвненщина здавна e переважно християнським, а тому доцiльно було б створити при облдержадмiнiстрацiI обласну Раду християнських релiгiйних органiзацiй, а не просто - Ради релiгiйних органiзацiй, як це було запропоновано на попереднiй зустрiчi 5 серпня цього року.

Цим голова РОДА хоче дати приклад iншим областям i показати, що нам не слiд соромитися або боятися того, що християнство e домiнуючим в УкраIнi, i в Рiвненськiй областi, зокрема.

Обласна Рада християнських Церков буде представницьким консультативно-дорадчим органом при РОДА i дiятиме на громадських засадах. Засновниками Ради будуть керiвники християнських Церков та релiгiйних органiзацiй областi.

Пiдготував Володимир Плисюк

29.09.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Новий прем’eр-мiнiстр УкраIни отримав благословення Церкви на служiння народу УкраIни

28 вересня Днiпропетровськ вiдвiдав новий прем’eр-мiнiстр УкраIни Юрiй Eхануров. Свiй робочий вiзит колишнiй губернатор розпочав з вiдвiдин Свято-ТроIцького кафедрального собору. Пiсля вечiрнього богослужiння митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней спiльно з мiським духовенством зустрiчали високопоставленого гостя.

На амвонi владика Iриней вiтав Юрiя Iвановича, подякував йому за вiзит i побажав сил, чистоти серця, безперестанного бажання служити на благо своIй краIнi, мудростi у керiвництвi i допомоги БожоI на новiй посадi. На молитовну пам’ять архiпастир пiднiс у дар прем’eр-мiнiстру iкону ПресвятоI Богородицi "Призрi на смирення", якою благословив на добре починання i плiдну працю.

У свою чергу гiсть подякував за урочисту зустрiч. У своeму словi прем’eр-мiнiстр пообiцяв, що докладе максимум зусиль для змiцнення eдностi украIнського народу i стабiлiзацiI в нашiй Вiтчизнi. Також вiн подякував Владицi за святi молитви, якi укрiплюють його на життeвому шляху.

Прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI

29.09.2005. КИIВ. У молодоI громади Великих Дмитровичiв з’явиться новий храм

Ранiше у Великих Дмитровичах Обухiвського району КиIвськоI областi було аж двi церкви: одна – в iм’я Iоанна Предтечi, друга – Свято-Микiльська. Але обидвi були зруйнованi у пiсляреволюцiйну добу.

Нову православну громаду мiсцевi жителi зареeстрували навеснi 2002-го року. Для проведення богослужiнь вони облаштували одну з кiмнат у примiщеннi сiльськоI ради. А згодом було розпочато роботи зi зведення типового храму.

27 вересня, у свято Воздвиження Чесного i Животворящого Хреста Господнього, мiсце пiд будiвництво нового храму освятив Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир, тим самим перегорнувши ще одну сторiнку в новiтнiй iсторiI вiдродження православного життя у селi.

„Я думаю, що треба безперестанно дякувати Боговi, - сказав владика Володимир, звертаючись до присутнiх. - За його ласку, за те, що ми живемо в часи, коли можна i дiйсно будуeться все бiльше i бiльше храмiв на нашiй украIнськiй землi. Думаю, що всяке вiруюче серце приходить в трепет, коли освячуeться мiсце для будiвлi храму, хрест, перший камiнь i коли освячуeться вже закiнчена збудована церква, як дiм Божий, як те мiсце, яке нас з’eднуe з Богом".

Новий храм плануeться звести у найкоротший термiн. На це сподiваються жителi не лише Великих Дмитровичiв, а й усieI Обухiвщини.

29.09.2005. БIЛА ЦЕРКВА. Молодь мiста збираeться на "Юр’Iвськi вечори"

Проведення релiгiйно-фiлософських "Юр’Iвських вечорiв" у Бiлiй Церквi стало вже доброю традицieю. За 10 рокiв було проведено кiлька циклiв таких вечорiв, орieнтованих на керiвникiв та громадський актив мiста, iнтелiгенцiю, медпрацiвникiв, освiтян.

З серпня цього року, з благословення eпископа Бiлоцеркiвського i Богуславського Серафима, запалила вогник "Юр’Iвських вечорiв" молодь мiста та району. Теми, що обговорюються на вечорах, пропонують самi слухачi. А вiдповiдають на них молодi священнослужителi, що мають духовну академiчну освiту. Також молодi люди мають можливiсть безпосереднього спiлкування з eпископом Серафимом. На вечорах молодь маe прекрасну нагоду насолоджуватися духовним спiвом, адже у зустрiчах беруть участь хор Спасо-Преображенського кафедрального собору та чоловiчий крилосний хор цього собору.

Молодi люди, якi вiдвiдують вечори, тепер мають нагоду не лише збагатитися знаннями i окрiпнути у вiрi, а й добре вiдпочити i поспiлкуватися з однодумцями. У програмi вечора передбаченi виступи виконавцiв класичноI та естрадноI музики, перегляд та обговорення вiдеофiльмiв. На прохання православноI молодi мiста, "Юр’Iвськi вечори" вiдтепер проходитимуть щомiсяця.

Галина Бойко, спецiально для „Православiя в УкраIнi"

29.09.2005. КИIВ. Вiдiйшов ко Господу благочинний Василькiвського округу протоieрей Олексiй Тарасов

Отець Олексiй, настоятель Свято-МиколаIвського храму мiста Василькова, благочинний Василькiвського округу КиIвськоI eпархiI почив у Бозi 29 вересня.

Протоieрей Олексiй народився 26 лютого 1957 року у мiстi Бiла Церква КиIвськоI областi в сiм’I священика. 1976 року закiнчив Богуславське педагогiчне училище. 1982 року – Ленiнградську духовну семiнарiю. 27 вересня 1982 року був висвячений у сан диякона, а 15 сiчня 1984 року – у сан диякона. За ревне служiння Церквi Христовiй до дня СвятоI Пасхи 1999 року нагороджений митрою.

Отець Олексiй завжди був щирим служителем вiвтаря Господнього. Безлiч людей знають його як духовного, щирого, вiдвертого та милосердного пастиря.

Чин поховання, з благословення Блаженнiшого Митрополита Володимира, звершить 30 вересня керуючий справами УкраIнськоI ПравославноI Церкви архieпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан.

29.09.2005. ТЕРНОПIЛЬ. 300-рiччя храму у Великих Загайцях вiруючi вiдзначали зi своIм архiпастирем

У селi Великi Загайцi Шумського району ТернопiльськоI областi вiдбулося святкування 300-рiччя храму на честь Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього. Урочисте богослужiння очолив архieпископ Тернопiльський i Кременецький Сергiй.

У день свята усi жителi села зiбралися бiля храму, сiльська малеча з нетерпiнням очiкувала приIзду високих гостей. I ось церковний дзвiн сповiстив про прибуття владики Сергiя. РозмаIттям осiннiх квiтiв зустрiчали архiпастиря дiти, у вiтальному словi вони дякували владицi за те, що вiн прибув до них роздiлити радiсть святкування ювiлею славетного храму, за те, що власним подвигом пастирського служiння являe приклад стояння у вiрi. Традицiйним короваeм зустрiчав владику Сергiя староста церкви. Настоятель храму отець Iоанн Корнiйчук висловив синiвську вдячнiсть за архiпастирське пiклування i молитовну пiдтримку, за те, що на свято, з благословення владики, прибули з кафедрального собору Тернополя iкони святого великомученика i цiлителя Пантелеiмона з часткою мощей (написана на Святiй горi Афон для ТернопiльськоI eпархiI) та преподобного Iова ПочаIвського.

На Божественнiй лiтургiI архieпископу Сергiю спiвслужили благочинний Шумського району протоieрей МихаIл Костюк, iгумен Загаeцького Iоанна-Милостивого монастиря Фiладельф та собор священикiв.

Архieпископ Сергiй вручив настоятелю Великозагаeцького храму ieрею Iоанну Корнiйчуку церковну нагороду. Поздоровляючи настоятеля, владика, зокрема, сказав, що священик у своeму служiннi e воIном Христовим, i камiлавка (шолом) - знак цього служiння. Також правлячий архieрей побажав отцю Iоанну милостi БожоI та Господнього благословення у його трудах.

Велич урочистоI ЛiтургiI у старовинному храмi, натхненний спiв хору ПочаIвськоI семiнарiI запам’ятаeться усiм гостям свята. Пiсля ЛiтургiI вiдбувся хресний хiд навколо храму. Пiсля хресного ходу владика Сергiй нагородив громаду села благословенною грамотою за труди по оновленню храму, а настоятель Iоанн Корнiйчук вручив архieпископу Сергiю картину, на якiй мiсцевий художник вiдтворив Велико-Загаeцьку церкву в iм’я Воздвиження Чесного i Животворящого Хреста.

Андрiй Волянюк, Тернопiльська eпархiя.

29.09.2005. КИIВ. Жодна акцiя з профiлактики ВIЛ/СНIДу в УкраIнi не проходить без благословення Церкви

Учасники круглого столу „Реальний стан та сучаснi пiдходи до профiлактики ВIЛ/СНIДу", а це представники органiв мiсцевоI влади, соцiологи, педагоги, психологи, православнi священики, обговорили участь священнослужителiв УкраIнськоI ПравославноI Церкви в реалiзацiI „НацiональноI програми забезпечення профiлактики ВIЛ-iнфекцiI, допомоги та лiкування ВIЛ-iнфiкованих i хворих на СНIД". Спiвробiтники Синодального благодiйного вiддiлу подiлилися своIм досвiдом у справi реабiлiтацiI людей, хворих на ВIЛ/СНIД. Учасники дiйшли одностайноI думки про те, що на сьогоднi медична допомога ВIЛ-iнфiкованим поставлена на високий рiвень. Навiть якщо людина не маe коштiв, щоб сплатити за лiкування, в бiльшостi випадкiв це роблять благодiйнi фонди. Важливим не вирiшеним досi питанням e здiйснення духовноI опiки над хворими i моральноI пiдтримки лiкарiв. У цьому напрямку представники eпархiальних соцiальних вiддiлiв ведуть активну роботу.

„Подiбнi круглi столи дають можливiсть людям познайомитися та подiлитися практичним досвiдом, - сказав заступник голови Синодального вiддiлу благодiйностi та соцiального служiння УПЦ диякон Iоанн Дiденко. - Добре, що державна влада всiх рiвнiв рахуeться з УкраIнською Православною Цервою у справi надання громадянам духовноI та моральноI пiдтримки. Важлива також спiвпраця священнослужителiв з медичними працiвниками. Спiльними зусиллями вони виконують найважливiшу суспiльну функцiю - рятують людину: священики душу, а лiкарi - тiло".

Про добрi результати плiдноI спiвпрацi священнослужителiв з представниками державних соцiальних служб розповiла присутнiм директор Центру у справах сiм’I та жiнок Наталiя Грищенко.

„Ми дуже цiнуeмо консультацiI та поради священикiв, - зазначила вона. - Наш дiалог сприяe посиленню дiяльностi державних органiв, пiдприeмств, установ та об’eднань громадян у справi боротьби з ВIЛ/СНIДом. Активно триваe профiлактична робота серед вразливих груп населення. До речi, бiльшiсть донорiв надходить саме з числа православних вiруючих. Часто до нас звертаються люди, якi не можуть сказати про свою проблему рiдним i близьким. Ми знайомимо Iх зi священиками, якi допомагають Iм знайти сили не здаватися".

Взагалi спiвпраця УкраIнськоI ПравославноI Церкви з державними соцiальними службами та медичними закладами у справi надання допомоги ВIЛ-iнфiкованим набула останнiм часом широких масштабiв. Жодна акцiя з профiлактики СНIДу не обходиться без благословення священноначалля, щомiсяця в eпархiях звершуються заздравнi молебнi за хворих i заупокiйнi лiтiI про тих, хто помер вiд цieI страшноI хвороби. У багатьох обласних центрах дiють реабiлiтацiйнi центри для ВIЛ-iнфiкованих, при кожному з них e молитовна кiмната або навiть храм. Велика кiлькiсть людей, якi успiшно пройшли курс лiкування, сьогоднi стають iнiцiаторами створення благодiйних антиснiдiвських фондiв, якi також дiють з благословення Церкви.

Насамкiнець учасники круглого столу обговорили деталi пiдготовки до заходiв з нагоди Дня профiлактики СНIДу, що вiдзначаeться 1 грудня.

Олександр Андрущенко

28.09.2005. РIВНЕ. Громада Хрестовоздвиженського храму, яка будуe нову церкву замiсть захопленоI розкольниками, вiдсвяткувала престольне свято

У день святкування Воздвиження Чесного i Животворящого Хреста Господнього, 21 вересня, своe престольне свято вiдзначають вiруючi Хрестовоздвиженського храму с. Богдашiв Здолбунiвського р-ну РiвненськоI обл.

12 вересня 1999 року древнiй Хрестовоздвиженський храм цього села, збудований 1751 року, був самовiльно захоплений громадою УПЦ-КП. Не зважаючи на рiшення на користь вiруючих УПЦ судiв усiх рiвнiв, громада УПЦ-КП так i не звiльнила захоплений храм - пам’ятник архiтектури.

Тому церковна громада УПЦ, разом iз своIм настоятелем протоieреeм Сергieм Рудюком вирiшила збудувати новий храм. 19 вересня 2002 року, в день свята Чуда Архiстратига МихаIла, до села прибув архieпископ Рiвненський i Острозький Варфоломiй, який разом з духовенством Здолбунiвського благочиння звершив закладку нового храму.

Цього року свято розпочалося святковою Всенiчною з чином Воздвиження Хреста Господнього та святковою Божественною лiтургieю, яку очолив благочинний Здолбунiвського р-ну - протоieрей Миколай Ярощук, у спiвслужiннi духовенства РiвненськоI eпархiI. Богослужiння проходило в нижньому-пiдвальному храмi, оскiльки верхнiй храм ще не повнiстю закiнчений. По закiнченнi ЛiтургiI був вiдслужений святковий молебень.

Володимир Плисюк, спецiально для "Православiя в УкраIнi" з Рiвного.

28.09.2005. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДIЛЬСЬКИЙ. Стародавня козацька церква вiдзначила престольне свято

27 вересня eпископ Кам’янець-Подiльський i Городоцький Феодор вiдслужив Божественну лiтургiю з нагоди престольного свята у Хрестовоздвиженськiй церквi на Карвасарах.

Кому не вiдома "дерев’яна", як називють II кам’янчани, Хрестовоздвиженська церква, що на Карвасарах? Про неI вiдомо, що тут вiнчався син Богдана Хмельницького Тимiш з угорською царiвною Росандрою.

Мiсцевiсть Карвасари знаходиться пiд старовинною Кам’янецькою фортецею, внизу бiля рiчки Смотрич, на вузькiй береговiй смузi, що тягнеться вздовж скель. У минулому столiттi, як повiдомляють архiвнi матерiали, мiсцевiсть ця була заселена в основному eвреями-бiдняками. Що стосуeться давностi поселення, то вiдомо, що Карвасари слугували в ХVI столiттi мiсцем складу для прибулих в Кам’янець схiдних купцiв, котрим не дозволялось в’Iжджати в мiсто. На мiсцi теперiшнього поселення Карвасар був побудований амбар для зберiгання товарiв, або так званий караван-сарай, вiд якого i виникла нинiшня назва мiстечка.

Хрестовоздвиженська церква на Карвасарах iснувала вже в XVIII ст., i зображена на планi мiста 1672 р. Пiд час турецького панування вона була перетворена на мечеть. Чи проiснувала ця будiвля до XVIII ст., невiдомо, але в 1739 р. на Карвасарах дерев’яна однокупольна церква, побудована чи вiдбудована на початку столiття священником Гавриiлом Божовським була пiд унiатами. Парафiян вона мала тодi приблизно чоловiк 30. Церква ця на кiнець столiття прийшла у занедбанiсть. 1779 року розпочалося будiвництво новоI, нинiшньоI церкви, також дерев’яноI однокупольноI, яку 1801р. вже було освячено священиком Каллiнiком Нагорським.

Протоieрей Скворцов, котрий ревiзував у 30-х роках ХIХ столiття церкви ПодiльськоI eпархiI, вiдзначив, що Карвасарська церква була однieю з найбiднiших церков eпархiI. Тодiшнiй подiльський архiпастир Ксенофонт, довiдавшись про це з повiдомлення прот. Скворцова, звернувся до тодiшнього власника Карвасар князя Голiцина з проханням попiклуватись про вiдновлення згаданих церков та приведенням Iх у бiльш пристойний стан. Проте на Карвасарах до цього часу залишилася та сама скромна церква, яку вiдвiдував прот. Скворцов.

Трудами нинiшнього настоятеля прот. Iоанна Буряка храм розписаний eпархiальними iконописцями. Та, на жаль, "перебудова" влади вiд богоборства то вiротерпимостi внесла своI корективи i в ландшафт древнього Кам’янця-Подiльського. Нещодавно на скелi над Хрестовоздвиженським храмом з’явилася так звана споруда семи культур, яка нагадуe язичницьке капище. Можливо, сьогоднiшня влада просто не надаe значення релiгiйнiй символицi, яка насправдi маe суттeвий вплив на духовний стан громадян нашоI Батькiвщини.

Протоieрей Олександр Сiрий, спецiально для "Православiя в УкраIнi" з Кам’янця-Подiльського.

28.09.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Найдавнiшому храму мiста, що днями вiдсвяткував престольне свято, загрожуe знищення

27 вересня найдавнiша церква Днiпропетровська - Хрестовоздвиженська, у селищi Дieвка-1, - вiдзначаe храмове свято й 202-у рiчницю заснування. Цього дня митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней вiдвiдав Хрестовоздвиженський храм, де з нагоди престольного торжества вiдслужив Божественну лiтургiю. Пiд час богослужiння владика вiдзначив клiрика храму ieрея Олега Прудкого за старанне служiння Святiй Церквi священицькою нагородою.

Цей величний храм розташований у зонi нових будинкiв житлового масиву Комунар. Три сторiччя тому ця мiсцевiсть називалася слобода Дieвка й була найдавнiшим запорiзьким поселенням або "старожитною козацькою маeтнiстю". 1775 року це урочище було засновано вiйськовим старшиною Максимом Дieм. У 1785-95 роках ця мiсцевiсть славилася багатолюднiстю насельникiв.

1798 року Дieвка була оголошена державною слободою, i за рiк жителi Дieвки й Растиковки почали клопотати про зведення у своIй слободi храму. Вiдповiдно до постанови Новоросiйського eпархiального керiвництва вiд 24 жовтня 1802 року й за указом Святiшого Синоду вiд 19 березня 1803 року було отримано дозвiл на будiвництво кам’яноI церкви.

На виконання резолюцiI, 10 травня 1803 року преосвященний Афанасiй (Iванов), архieпископ Новоросiйський i Днiпровський, благословив побудувати церкву. I 26 липня 1803 року протоieрей Iоанн Станiславський освятив мiсце, здiйснив закладку й поставив хрест.

Вiдтодi тут здiйснювалися богослужiння й духовне окормлення поселенцiв. Резолюцieю вiд 11 вересня 1803 року владика Афанасiй благословив облаштувати спочатку тимчасовий дерев’яний храм, а близько 1817 року - кам’яний. Стиль - спрощене барокко. Купол завершуe невелика макiвка, фасади - трикутнi фронтони. Стiни мають спрощенi карнизи. Вiкна обрамленi нескладною профiльованою лиштвою. Згодом храм витримав деякi змiни пiд тиском цензури Петрiвських часiв i набув бiльш класичного вигляду. Втiм, через це будинок не втратив унiкальностi.

Розпис iнтер’eру зроблено в 70-х роках XIX сторiччя. На початку ХХ ст. (1900-1903 р.) була добудована дзвiниця, це цегельна двохярусна споруда у псевдоруському стилi завершуe намет i декоративна макiвка. В 10-20 роках ХХ столiття територiя храму була огороджена цегельною огорожею з кутими воротами. Головний вхiд був через пiвденнi ворота, якi були побудованi у формi украIнського необарокко.

До сторiччя храму (на початку ХХ столiття) тут провели капiтальний ремонт, що виявився першим й останнiм в iсторiI церкви. Храм закривавали з 1927 по 1943 рiк, у ньому, за свiдченням жителiв, була влаштована учнiвська майстерня й клуб. Колись тут була навiть стайня. Священнослужителi репресованi, доля Iх невiдома.

Виконувати свою первiсну функцiю церковне примiщення стало, як це не парадоксально, лише за часiв фашистськоI окупацiI Днiпропетровська.

Хрестовоздвиженский храм нинi переживаe не найкращi часи. Пам’ятник архiтектури перебуваe пiд загрозою руйнування: храм виявився нижче новоспоруджених багатоповерхових будинкiв. Якщо ранiше був потрiбний просто ремонт i замiна купола, то сьогоднi починати потрiбно з водозниження. Намив територiI та будiвництво багатоповерхових будинкiв призвели до того, що храм потопаe у водi. Фундамент гниe, стiни покритi цвiллю. А на вiдмiну вiд церков у центральнiй частинi мiста, у Хрестовоздвиженського, що знаходиться у „спальному" районi Днiпропетровська, значно менше забезпечених парафiян. Меценати, якщо такi iснують, вочевидь, не чули про iснування найдавнiшоI в Днiпропетровську церкви.

Будемо сподiватися, що Господь, по наших посильних молитвах, пошле благодiйника й помiчника, що пiдведе цю архiтектурну красу з руIн.

Юрiй Скубак, спецiально для "Православiя в УкраIнi" з Днiпропетровська.

28.09.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. На руIнах древнього Хрестовоздвиженського собору у день престольного свята була звершена Божественна лiтургiя

27 вересня, у свято Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього, архieпископ Хмельницький i Шепетiвський Антонiй звершив Божественну лiтургiю на руIнах древнього Хрестовоздвиженського собору чоловiчого монастиря м. Старокостянтинiв. Архiпастиря зустрiчали духовенство, прочани й вiруючi мiста, якi прийшли помолитися в цiй древнiй обителi.

Пiсля ЛiтургiI вiруючi хресним ходом обiйшли навколо руIн храму. Наприкiнцi служби владика сердечно поздоровив присутнiх зi святом, а також закликав мешканцiв Старокостянтинова i прилеглих сiл активнiше допомагати у вiдродженнi монастиря, оскiльки лише спiльними зусиллями сьогоднi можливо вiдбудувати цi древнi стiни.

Вiдповiдно до iсторичного нарису М. I. Теодоровича, Хрестовоздвиженський монастир мiста Старокостянтинова був побудований ще близько 1570 року князем Костянтином Острозьким, i цi стiни e однieю з найдавнiших святинь ХмельницькоI eпархiI.

Прес-служба ХмельницькоI eпархiI

28.09.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. У мiстi розпочала роботу перша православна виставка

27 вересня у Днiпропетровському обласному театрi опери й балету вiдкрилася I Мiжнародна православна виставка-ярмарок "Православна УкраIна - 2005". Даний захiд проводиться з iнiцiативи виставковоI фiрми "Експотек" з благословення Предстоятеля УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiшого Митрополита Володимира.

Урочисту церемонiю вiдкриття очолили митрополит Iриней i мiський глава Iван Куличенко, якi звернулися до гостей i вiдвiдувачiв iз привiтальним словом. Пiсля цього вони приклалися до двох чудотворних iкон, привезених насельницями зi Свято-ТроIцького Дерманського монастиря РiвненськоI eпархiI - великомученика Пантелеiмона з часткою його мощей, привезеноI зi СвятоI Гори Афон, i КазанськоI iкони БожоI Матерi. Пiсля цього владика звершив короткий молебень i благословив органiзаторiв на добру справу.

Учасниками виставки стали монастирi, храми, духовно-просвiтницькi центри, православнi видавництва, iконописнi майстернi, художньо-видавничi центри, реставрацiйнi пiдприeмства, заводи по виготовленню дзвонiв, народнi умiльцi - всi тi, хто бажаe вiдродити духовнiсть i традицiI в нашiй краIнi.

Вiдвiдувачi змогли придбати духовну лiтературу украIнських, росiйських i бiлоруських видавництв, у тому числi рiдкi бiблiографiчнi видання, iкони, церковне начиння, вироби декоративно-прикладного та ювелiрного мистецтва, церковнi тканини, ладан, порцеляну, керамiку й багато чого iншого. Серед учасникiв виставки - представники Бiлорусi, РосiI, УкраIни.

Православнi виставки e одним iз засобiв освiти народу, вiдродження традицiй i повернення людей у лоно Православ’я. Учасники виставки довiдалися про видавничу й просвiтницьку дiяльнiсть Церкви, роботи лiкарняних i паломницьких вiддiлiв при eпархiях.

Прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI