Активний відпочинок в Україні Випуск 10

Доброго дня, читачі розсилки! Ви отримали деcятий випуск розсилки
"Активний відпочинок в Україні". З Вами її ведучий Сергій Овчаренко

Сьогодні у номері Вам пропонується стаття

   Безпека у походах та надання першої допомоги

   На туристичній стежці можуть зустрітися труднощі і навіть
небезпека. Деякі з них пов'язані з реальними перешкодами -
проходженням перевалів, переправами через ріки, залежать від
погодних умов і носять епізодичний чи сезонний характер. Але
найбільш численні - викликаються неправильним поводженням самих
туристів.
   Відправляючись у подорож на Закарпаття, ви повинні враховувати
те, що не в кожному гірському селі є медпункт, і не в кожному з них
є кваліфікований персонал. Рятувальні служби працюють дуже погано.
Тобто, у будь-якій ситуації слід розраховувати тільки на власні сили
і сили товаришів. Тому дуже добре підготуйтеся до поїздки, і головне
- зберіть аптечку.
   Ми не в змозі описати всі подробиці, пов'язані з безпекою в
походах, але дамо вам декілька порад, які допоможуть уникнути
неприємностей.

   Сонячний удар, опік, сніжна сліпота

   Сильний та тривалий вплив ультрафіолетових променів може
спричинити сонячний удар, а на незахищеній шкірі, слизових оболонках
- опіки. Навіть така незначна форма опіків, як "перезагар", псує
враження від усього маршруту і викликає хворобливі відчуття від
лямок рюкзака на плечах туриста. Особливо обережним треба бути на
снігу та на воді. Особливим видом є опіки слизистої оболонки ока -
так звана "сніжна сліпота", яка супроводжується різзю в очах,
нудотою, сльозотечею, тимчасовою втратою зору.
   Найбільша небезпека сонячних опіків на початку літа, а в горах -
навесні, коли відвиклий від інтенсивного сонячного світла організм
людини піддається підвищеному опроміненню. При цьому мрячна погода
лиш підвищує небезпеку: туристи зазвичай не вживають у цей час
необхідних захисних заходів і отримують опіки тіла. Якщо маршрут
проходить по засніженим схилам, по воді, по світлому грунту чи
піску, то опіки з'являються в несподіваних місцях: під носом і
підборіддям, під колінами. Особливо часто обгоряють ніс, чоло, вуха,
шия, тильні сторони долоней.
   Профілактика сонячних ударів, опіків, сніжної сліпоти складається
із захисту від променівз сонця усіх ділянок тіла. Бережіть ніс,
чоло, вуха, шию, тильні сторони долоней. Використовуйте захисні
креми, для губ - безбарвну гігієнічну помаду. Особливу увагу
приділяйте очам: їх потрібно захищати темними окулярами.
   Перша допомога при сонячному ударі. Хворого необхідно перенести в
тінь, накласти холодні компреси, дати випити чорного чаю без цукру.
У тяжких випадках - штучне дихання.
   Перша допомога при опіках. При опіках І ступеня (шкіра червоніє,
утворюється невеликий набряк) опечену ділянку шкіри змащують спиртом
або одеколоном, слабким розчином марганцю. При інших ступенях опіків
потерпілого негайно транспортують у медпункт.
   Перша допомога при сніжній сліпоті. Очі промивають слабким
розчином борної кислоти, соди, блідо-рожевим розчином марганцівки чи
міцним холодним чаєм. Постраждалому приписується тимчасовий спокій і
носіння темних окулярів. У важких випадках рекомендується асептична
пов'язка.

   Відмороження, переохолодження

   Холод - досить розповсюджена небезпека у подорожі. Для
непідготовленого туриста він може стати причиною переохолодження,
простуди і навіть відмороження. Це відноситься не тільки до зимових
чи високогірних маршрутів. У промоклому, не по погоді вибраному
одязі, при неповноцінному чи не регулярному гарячому харчуванні,
надмірній втомі і недосипанні небезпечне для життя переохолодження
може наступити і при плюсовій температурі. Цьому сприяють також
вітер і підвищена вологість повітря. Не випадково 40-градусні
сибірські "сухі" морози частіше переносяться легше, ніж зниження
температури до -10° у Карпатах з їхнім вологим повітрям.
   Профілактика переохолодження полягає у попередньому загартуванні
організму. дотриманні особистої гігієни і похідного режиму,
використанні відповідного одягу і спорядження. У подорожі необхідно:
щодня умиватися і мити перед сном ноги; одягатися по погоді, маючи
під рукою вітро- й вологонепроникний одяг, узимку - маску, запасні
рукавиці; не залишатися без руху на вітрі чи під дощем, на привалах
у холодний час негайно надягти теплі речі; при будь-якій можливості
ретельно просушувати на привалах одяг, шкарпетки, устілки, спальний
мішок; не втамовувати спрагу холодною водою, снігом, льодом;
пам'ятати, що тісне взуття, відсутність устілок, вологі шкарпетки
часто служать основною передумовою для відмороження.

   Тепловий удар

   Не менше турбот, ніж переохолодження, може завдати надмірно
висока температура повітря, що іноді призводить до перегріву
організму і теплового удару. Перегрів не обов'язково пов'язаний з
жаркою сонячною погодою. Іноді високий тиск (перед грозою) чи застій
повітря (наприклад, при русі у вологій тінистій лісовій хащі) вже
викликають у деяких туристів симптоми перегріву - посилене
потоутворення, слабкість, головний біль, носову кровотечу, хекання,
нудоту. Якщо не зробити привал, може наступити тепловий удар з
утратою свідомості.
   Перша допомога при тепловому ударі. Потерпілого переносять у
тінь, звільняють його від стягуючого одягу, дають холодне питво,
змочують голову і груди холодною водою (голова має бути припіднята).
При необхідності роблять штучне дихання. Усередину дають 30-40
крапель настойки валеріани з конвалією, а при головних болях -
знеболюючі препарати. При важкому стані - внутрім'язово кордіамін
(2 мл), при можливості кофеїн (1 мл).
    Перша допомога при кровотечі з носа.  Потерпілого саджають і
забезпечують йому спокій. На перенісся і потилицю кладуть холодний
компрес. Якщо кровотеча не зупиняється, ніздрі на 3-5 хвилин
стискують пальцями чи тампонують ніздрю, що кровоточить, ватою,
марлею, змоченою перекисом водню.

   Блискавки

   Небезпека ураження блискавкою загальновідома, але достатньо
рідка. Якщо, гроза застигла вас у лісі, то не ховайтеся під високими
деревами. Особливо небезпечні поодинокі дуб, тополя, ялина, сосна. В
березу та клен блискавка влучає дуже рідко.
   На відкритому місці краще присісти у суху яму чи канаву. При
цьому ступні ніг повинні бути разом, спина зігнута, груди й голову
покладіть на коліна чи передпліччя рук. Тіло повинно мати якнайменше
контакту з землею. Тако уважайте на характер грунту. На заболочених
місцях та коло водоносних шарів знаходитися небезпечніше, ніж на
кам'янистому чи пісчаному грунті. Уникайте гребенів, секльних
виступів та інших підвищених точок рельєфу. Мокрий одяг чи тіло
також сприяють ураженню. Тому при наближенні грози треба швидко
розкласти намет, лягти в нього, переодягнувшись у сухий одяг, і без
крайньої необхідності не підводитися до закінчення грози. Металеві
предмети (посуд, сокири, ножі, наручні годинники та інше) потрібно
віднести за декілька метрів від табору.
   Перша допомога при ураженні блискавкою. Ураженому блискавкою
негайно роблять штучне дихання, при зупинці серця - його закритий
масаж, зігрівають тіло. Всередину дають знебоюючі препарати, уводять
протишокові засоби. Після відновлення дихання і свідомості
потерпілого треба напоїти гарячим чаєм, обробити опіки і
транспортувати в лікарню.

   Лавини

   Снігові лавини - одна з найбільших грізних і підступних небезпек
гір. Це сходження великих снігових мас на схилах крутіше 15° при
товщині снігу більше 30 см. В Українських Карпатах виявлено понад
1000 лавинних осередків. Це безлісі верхи Чорногорського хребта та
Свидовця, менше - Горгани, Боржави, полонини Красна і Руна.
   Коли людина потрапила в суху лавину, цілком реальна небезпека
задухи від проникнення дрібних часток сніжного пилу в дихальні
шляхи. Мокра лавина легко збиває людину з ніг і при зупинці швидко
змерзається, погрожуючи поховати потерпілого. Будь-яка лавина
травмує і може призвести до замерзання людини.
   Ліс виконує важливу лавиностримуючу функцію, тому вирубки лісу в
лавинонебезпечних місцях заборонено.
   Недосвідченим туристам та у складних погодних умовах взимку і
навесні взимку і навесні від походів слід утриматись.
   Пошуки і перша допомога засипаним лавиною. При сході лавини
важливо запам'ятати місця зникнення засипаних товаришів. Усі, хто
не потрапив у лавину, повинні негайно приступити до рятувальних
робіт. Одночасно необхідно організувати спостереження за станом
схилу, щоб не потрапити в нову лавину.
   Спочатку пошук ведуть на поверхні, розраховуючи нижче місця
зникнення потерпілих знайти які-небудь предмети. Якщо пошуки
безрезультатні, визначають місця вірогідного перебування потерпілих
(біля дерев, кущів, каменів, у пониззях, конусі виносу лавини) і при
наявності зондів починають зондування сніжної маси. Уводити зонд
рекомендується повільно, однією рукою. знявши з неї рукавицю.
Відстань між точками зондування повинна бути не більше 70 см (при
повторному зондуванні - не більше 25-30 см).
   Знайшовши засипаного, його негайно відкопують, використовуючи усі
підручні засоби: лопати, лижі, котли; роблять штучне дихання з
одночасних закритим масажем серця, зігрівають теплими речами і
гарячими напоями. Після здійснення протишокових заходів і накладення
шин на ушкодженні місця потерпілого транспортують у лікарню.
   Якщо потерпілих знайти не вдалося, негайно повідомте про нещастя
у контрольно-рятувальний пункт, місцевому населенню, іншим туристам.
Відомі випадки, коли постраждалі були поховані під лавиною кілька
діб, а потім розкопані і повернуті до життя.

   Повені

   Повені на Закарпатті - явище нерідке. Це, зокрема, наслідок
десятилітнього варварського вирубування лісів, ща мають
снігозатримуюче та водоабсорбуюче значення.
   Туристи повинні знати основні ознаки наближення повеней. До них
відносяться: інтенсивні тривалі зливи, раптове підвищення
температури повітря і швидке танення снігів, різке підвищення рівня
води в ріках, її змутніння, поява раніше не існуючих струмків.
   При спостереженні цих ознак туристи повинні припринити рух
долинами і йти по стежках на підвищених формах рельєфу. Особливу
увагу треба приділяти вибору місця для бівуаку і не розташовувати
його близько гирла гірських потоків.

   Намулювання, попрілості, мозолі

   Недотримання санітарно-гігієнічних вимог до спорядження, особливо
до одягу і взуття, легко може стати в поході причиною різних
намулювань.
   Насамперед, ви повинні правильно підібрати собі спеціалізоване
туристичне взуття й одяг, підігнати й упакувати рюкзак, перевірити
спорядження до виходу на маршрут.
   Профілактика намулювань, попрілостей, мозолів. У подорожі треба
швидко реагувати на зміну погодних та інших умов і відповідно
задавати темп руху і змінювати одяг, не допускаючи тривалих місцевих
перегрівів тіла, руху в сирому одязі, не виправданих обставинами
марш-кидків, при яких, як правило, збиваються ноги.
   Знайшовши найменшу незручність у взутті чи одязі, потрібно, не
чекаючи намулювання, ліквідувати його причину. Як попереджувальний
захід можна іноді бинтувати ноги еластичним бинтом, прокладати між
рюкзаком і спиною м'які предмети і т.п. Не забувайте про регулярні
гігієнічні процедури і дотримання чистоти тіла.
   Допомога при намулюваннях, мозолях, попрілостях. Якщо намулювання
виявлене вчасно, досить усунути причину його виникнення і змастити
шкіру зм'якшуючим антисептичним кремом. У випадку явного
почервоніння шкіри, її слід змазати йодом, розчином брильянтового
зеленого чи спиртом. При подальших наванаженнях - заліпити
бактерицидним пластирем.
   Якщо на шкірі вже утворилися хворобливі пухирі і мозолі, слід
накласти пов'язку з синтоміциновою емульсією чи заклеїти
бактерицидним пластиром.
   При попріванні рекомендується промити подразнені ділянки шкіри
водою, присипати тальком, зм'якшити кремом.

   Забої, розтяги, вивихи, переломи, струс мозку

   Перша допомога при забоях. Забої характеризуються ушкодженням
м'яких тканин з внутрішнім крововиливом. При забоях рекомендується
змастити шкіру в місці удару йодом і покласти на якийсь час холодний
компрес, потім накласти пов'язку. На наступний день після травми
застосовують теплі компреси. При ударах у голову, груди, живіт
постраждалому необхідно забезпечити повний спокій, дати протишокові
засоби і транспортувати в медпункт. У випадках удару в область
живота потерпілому не можна давати питво.
   Перша допомога при розтягненнях і розривах зв'язок. Ознака травми
- різкий біль (у перший момент), набряк, кровопідтік і біль у
суглобах при руках. На область ушкоджених зв'язок спочатку
накладається холодний компрес, а потім туга фіксуюча пов'язка. При
значному розтягненні зв'язок гомілковоступного чи колінного суглобів
рекомендується накласти шину. Постраждалому дають знеболююче.
   Перша допомога при вивихах обмежується накладенням шини і
застосуванням болезаспокійливих засобів. Самостійна вправка суглобів
не рекомендується, тому що вивихи, особливо гомілковостопних,
колінних, променевозап'ясних і ліктьових суглобів, часто поєднуються
з переломами відростків кісток. Обов'язкове транспортування
постраждалого у медпункт.
   У безлісій місцевості іноді може статися, що для шини не
знайдеться ані ціпка. Тоді ушкоджену руку прибинтовують до тулуба,
а ногу - до здорової ноги.
   При відкритому переломі, крім накладення шини, треба обробити
шкіру навколо рани йодом, накласти стерильну пов'язку. Якщо турист
знаходиться у важкому стані, слід дати протишокові препарати.
   Особливо небезпечні ушкодження в області хребта, черепа, таза.
Тут необхідне екстренне втручання лікаря, однак транспортувати
потерпілого в лікарню можна лише при забезпеченні йому повного
спокою (на спеціальних носилках, дерев'яному щиті і т.д.).
   Перша допомога при струсі головного мозку. Характерні ознаки:
втрата свідомості (навіть короткочасна), блювота і сильні головні
болі. Постраждалому необхідно створити абсолютний спокій, підняти
голову і зробити холодний компрес. Потрібно обмежити прийом рідин.
Усередину - анальгін по 1 таблетці 2-4 рази на добу. Постраждалого
транспортувати в лікарню.

   Пораненння магістральних судин

   Перша допомога при артеріальній кровотечі. При артеріальній
кровотечі кров яскраво-червоного кольору, пульсує. Негайно
притисніть пальцями судину до кістки, накладіть тугий джгут вище
поранення, щоб кровотеча зупинилася. Максимальний час накладення
джгута - 2 год. влітку, 1 год. взимку. До джгута приєднайте записку
з часом накладення і постраждалого негайно транспортуйте в лікарню.
Через 2 год. (1 год. взимку) джгут необхідно послабити на 10-15 хв.
   Перша допомога при венозній кровотечі. При венозній кровотечі
кров темна, кровотеча рясна, але не пульсує.
   Необхідно накласти стягуючу пов'язку або джгут нижче рівня
поранення, але не надто туго, щоб не передавити артерії, і
транспортувати в медпункт. При можливості потерпілому дати
протишокові та кровоспинні препарати.

   Зустрічі з дикими тваринами, укуси отруйних змій, прискіплеві
   комахи, отруйні гриби та рослини

   Карпати - місце мешкання деяких небезпечних для людини хижаків,
таких як вовк, дикий кабан, ведмідь, рись, але зустрічі з ними
досить рідкі. Звірі, як правило, чують людину задовго до того, як
вона зможе їх побачити, і, за рідким винятком, намагаються піти з її
дороги. Однак якщо потривожити тварину, переслідувати її чи
поранити, вона може стати небезпечною. При випадковій зустрічі з
великим звіром потрібно дати йому можливість сховатися.
   Так само в подорожі не виключена зустріч із отруйною змією.
Найчастіше це буває гадюка. Також ви можете зустріти цілком
невразливих вужів, що відрізнюяться від гадюк двома яскраво-жовтими
плямами.
   Для захисту від укусів усі подорожуючі повинні мати грубі штани і
високе взуття.
   Перша допомога при укусі змії. У перші хвилини після укусу треба
спробувати відсмоктати частину отрути з рани. Відсмоктування не
можуть проводити люди, у роті яких є рани. Потім на уражену кінцівку
накладають джгут вище місця укусу і транспортують потерпілого у
медпункт.
   Комарі, мошки, гедзі хоч і не належать до небезпечних комах, але
найчастіше бувають найбільш надокучливими і неприємними супутниками
подорожі. Тому, відправившись у похід, не забувайте про рапиленти -
відлякуючі речовини. Так само можна використовувати природні засоби
захисту. Щоб прогнати настирливих, перед входом у намет покладіть
кілька гілочок черемшини, бузини, гіркого полину, піжми чи деревію.
   Якщо ваша подорож припадає на травень-початок червня, то це час
найбільшої активності кліщів. У випадку виявлення кліща, що всотався
в тіло, треба змастити його якимсь жиром і ччерез кілька хвилин
зняти зі шкіри. Ранку обов'язково продезинфікувати.
   Харчові отруєння, харчова токсикація. Що стосується отруйних
грибів і ягід, краще не вживайте їх взагалі. При перших же симптомах
отруєння - негайно промийте шлунок блідо-рожевим розчином
марганцівки. Всередину - антибактеріальні препарати (фестал,
левоміцетин, тетрациклін) та посилене пиття.

   Дезорієнтація

   Дезорієнтація є однією з неприємностей, яка інколи може спіткати
навіть досвідчених інструкторів. Щоб уникнути можливості заблукати,
слід завжди мати карту і компас. Карпатські стежки мають одну
особливість - вони зникають. Тому збитися з дороги, особливо за
несприятливих погодних умов, дуже легко. Якщо ж ви заблукали і не
знаєте, де ви знаходитесь, то слід потічками виходити до річок, які
рано чи пізно виведуть до поселень. На Закарпатті відстані між
селами невеликі.

   Джерело інформації: Закарпаття - сплануй і подорожуй. Туристичний
путівник. - Ужгород: "Ліра", 2003. - 120 С.

З повагою, Сергій Овчаренко
керівник проекту "Активний відпочинок в Україні",
http://www.activerest.in.ua
mailto:sergiy@activerest.in.ua