Активний вiдпочинок в Украiнi

  Все выпуски  

Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕ Випуск 33. Кременець


Доброго дня, читач╕ розсилки! Ви отримали тридцять трет╕й випуск
розсилки "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕".
З Вами ╖╖ ведучий Серг╕й Овчаренко

С Ь О Г О Д Н ╤ в номер╕:

М╕сяць назад побував у Кременц╕, чудов╕ кра╓види ╕ враження

Текст опису Кременця взято з "Замки ╕ фортец╕ зах╕дно╖ Укра╖ни"

Кременець
Сво╓р╕дною в╕зитною карткою Кременця ╓ Замкова гора,
ув╕нчана короною ру╖н середньов╕чно╖ фортец╕. Зв╕дус╕ль пом╕тна,
вона, немов би, пану╓ над м╕стом, ос╕няючи його у надвеч╕р’я сво╓ю
т╕нню. Багато могла б розпов╕сти гора про минуле Кременця, оповите
серпанком легенд.
Географ╕чне положення призначило ╖й оборонну роль. Гора
ма╓ форму п╕вострова, висотою 397 м над р╕внем моря. З трьох бок╕в
╖╖ схили майже неприступн╕, ╕ лише вузька довга п╕щана дорога
з’╓дну╓ гору ╕з Под╕льським плато. Не раз кременецька фортеця
мужньо витримувала напади чужинц╕в. Як стверджу╓ ╤пат╕╖вський
л╕топис, у 1227 роц╕ угорський король Андр╕й зазнав нищ╕вно╖
поразки п╕д ст╕нами Кременця ╕ «смятясь умом поиде из земли борзо».
Це була перша писемна згадка про Кременець. У 1241 роц╕ п╕д час
монгольсько╖ навали, коли б╕льш╕сть руських м╕ст лежали у ру╖нах,
оборон╕ Кременця, не злякавшись сили та численост╕ ворога, дали
йому р╕шучу в╕дс╕ч. Поразкою зак╕нчилася ╕ наступна спроба монгол╕в
оволод╕ти м╕стом у 1254 р. ╤ лише через п’ять рок╕в, за умовами
миру ╕з ханом Буронда╓м, кремен чани сам╕ змушен╕ були роз╕брати
оборонн╕ споруди.
П╕сля загибел╕ 1340 року Галицько-Волинсько╖ держави,
Кременець, як ╕ решта волинських земель, потрапля╓ п╕д владу Литви.
За нього точиться боротьба м╕ж Польщею ╕ Литвою. Кременцем волод╕ли:
Любарт, Юр╕й Наримунтович, польський король Казимир Великий,
Людов╕к Угорський, знову Любарт, Скиргайло, В╕тольд ╕ Свидригайло,
який з 1409р. ╕ впродовж восьми рок╕в був ув’язнений у кременецьк╕й
фортец╕. Напевне, Свидригайло мав не найг╕рш╕ спогади про Кременець,
бо, ставши згодом великим литовським князем, у 1438р. надав м╕сту
магдебурзьке право.
У 1569 роц╕, за Любл╕нською ун╕╓ю, Кременець, як ╕ вс╕
укра╖нськ╕ земл╕, що перебували п╕д владою Литви, ув╕йшов до складу
Реч╕ Посполито╖. Право на волод╕ння Кременецьким замком король
Зигмунт Старий надав спочатку сво╓му позашлюбному синов╕ б╕скупов╕
Янушев╕, а з 1536 протягом двох десятил╕ть ним волод╕ла дружина
короля ╕тал╕йка Бона Сфорца д’Арагона. Королева надала Кременцев╕
ряд прив╕ле╖в, що сприяли його розкв╕тов╕, укр╕пила замок. Хоча,
Бона, начебто, н╕коли й не бувала у Кременц╕ з ╖╖ ╕м’ям пов’язано
багато легенд. В одних вихваля╓ться ╖╖ побожн╕сть, у ╕нших вона
поста╓ як жорстока здирниця. Кажуть, що королева заховала у
замкових п╕дземеллях величезн╕ багатства. Тепер ╖╖ душа, не знаючи
спокою на тому св╕т╕, вита╓ навколо ру╖н фортец╕, пильнуючи сво╖х
скарб╕в. Лише раз в р╕к, у великодну н╕ч, королева з’явля╓ться на
замкових мурах, тримаючи в устах ключ. Якщо знайдеться см╕ливець,
який поц╕лунком цей ключ у не╖ в╕дбере, Бона провадить його до
дверей скарбниц╕. Двер╕ можна в╕дчинити лише, коли дзвонять
великодн╕ дзвони. З останн╕м ударом двер╕ зачиняються, ╕ шукач
скарб╕в може залишитися у п╕дземелл╕ аж до наступного року.
У 1648 роц╕, на початку визвольно╖ в╕йни укра╖нського
народу п╕д прово-дом Богдана Хмельницького, уперше ╕ востанн╓ за
свою ╕стор╕ю замок, в результат╕ п╕вторам╕сячно╖ облоги, був
здобутий ╕ зруйнований козацьким в╕йськом Максима Кривоноса. Так
завершилася оборонна функц╕я кременецько╖ фортец╕, яка б╕льше
н╕коли не була в╕дбудована.
План давнього замку, що нагаду╓ неправильний трикутник,
обумовлений конф╕гурац╕╓ю територ╕╖. Буд╕вництво мурованого замку
на м╕сяц╕ дерев’яних фортиф╕кац╕й розпочалося у XIV ст., а
остаточно╖ форми фортеця набула аж у XVI ст. за час╕в правл╕ння
королеви Бони. Замок складався ╕з трьох веж, об’╓днаних мурами 2,3 м
завширшки. Зсередини до мур╕в прибудували дерев’яний пом╕ст, з
якого велися оборонн╕ бо╖. У п╕вн╕чно-зах╕дн╕й частин╕ подв╕р’я
стояв дерев’яний будинок коменданта та церква св. Миха╖ла. Сутт╓ва
проблема фортец╕ – в╕дсутн╕сть питно╖ води. Енерг╕йний б╕скуп Януш
у пер╕од волод╕ння Кременцем намагався ╖╖ вир╕шити, наказавши
копати криницю. Та зусилля виявилися марними. То ж, на випадок
облоги, оборонц╕ замку завжди мали запас дощово╖ води, що збиралася
завдяки систем╕ дерев’яних ринв, розм╕щених довкола фортечних мур╕в.
До наших дн╕в на Замков╕й гор╕ збереглися дв╕ башти:
«Черлена» та «Над новим домом», фрагменти оборонних ст╕н ╕з
рештками зубц╕в-мерлон╕в, сл╕ди ко-лодязя.
Гору Бони «здобувають» тепер численн╕ туристи, щоб оглянути
мальовнич╕ замков╕ ру╖ни та помилуватися прекрасною панорамою м╕ста,
що розкинулося внизу. Майже вс╕ ╕сторичн╕ пам’ятки Кременця
знаходяться у стар╕й частин╕ м╕ста. Це: арх╕тектурний ансамбль
славнозв╕сного Волинського л╕цею (XV╤╤╤ ст.), Мико-ла╖вський собор
(XV╤╤╤ ст.), Богоявленський монастир (XV╤╤╤ ст.), костел св.
Стан╕слава (Х╤Х ст.), музей польського поета Ю.Словацького (Х╤Х ст.).
╤стор╕ю м╕ста легко «прочитати», в╕дв╕давши старовинн╕ цвинтар╕,
найц╕кав╕шими з яких ╓: П’ятницький (Козацький), монастирський та
╓врейський. Кременець сьогодн╕ це ще ╕ спортивна база: тут ╓ два
трампл╕ни висотою 15 та 40 м, а також санна траса завдовжки 770 м.

© Текст Олени Гаськевич, 2006

http://foto.online.ua/activerest/1/ - Фото перебування на
гор╕ Бона, ру╖ни Кременецького замку


З повагою, Серг╕й Овчаренко
кер╕вник проекту "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕",
http://www.activerest.in.ua
mailto:sergiy@activerest.in.ua

В избранное