Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Активний вiдпочинок в Украiнi

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Достопримечательности Украины" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

←   Август 2007   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Автор
Сiндбад

Статистика

343 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕ Випуск 44. Сорочинський ярмарок


Доброго дня, читач╕ розсилки! Ви отримали сорок четвертий випуск розсилки "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕".
З Вами ╖╖ ведучий Серг╕й Овчаренко


Сорочинський ярмарок

Сьогодн╕, 14 серпня, у с.Велик╕ Сорочинц╕, що на Полтавщин╕ в╕дкрився Сорочинський ярмарок.
Ярмаркування триватиме до 19.08.2007.

╤сторична дов╕дка

Ярмарковий рух в Укра╖н╕ ма╓ багатов╕кову ╕стор╕ю. Уже в 40-х роках XIX ст. тут д╕яло 12 тисяч ярмарк╕в, в тому числ╕

178 великих ╕ середн╕х. Сорочинський не був н╕ найб╕льшим з них, н╕ найв╕дом╕шим. Село Велик╕ Сорочинц╕ Миргородського

району, напевне, й залишилося б, як ╕ багато ╕нших с╕л Полтавщини, малов╕домим, якби його не прославив на в╕ки великий земляк

— укра╖нський ╕ рос╕йський письменник Микола Васильович Гоголь. Саме тут, у будиночку, який на початку XIX ст. належав

в╕домому тод╕ на Миргородщин╕ л╕карев╕ М.Я. Трохимовському, ╕ народився майбутн╕й письменник. Про це нагадують експонати

Великосорочинського л╕тературно-мемор╕ального музею М.В. Гоголя, який веде св╕й початок з 1929 року, та пам'ятник

письменников╕ перед фасадом прим╕щення музею.

У часи М.В. Гоголя поселення мало статус м╕стечка. У давнину воно ще називалось Красноп╕ль, а з 20-х рок╕в Х V ╤╤ ст.

вже в╕домо п╕д назвою Сорочинц╕. 1646 року цей населений пункт, як ╕ чимало ╕нших, захопив з╕ сво╖м численним в╕йськом

окатоличений укра╖нський магнат ╤╓рем╕я Вишневецький, якому до 1646 року, до початку Визвольно╖ в╕йни п╕д проводом Богдана

Хмельницького, належала майже вся територ╕я Полтавщини. З введенням Б. Хмельницьким на визволен╕й в╕д польських магнат╕в ╕

шляхти територ╕╖ нового полкового адм╕н╕стративно-територ╕ального ╕ в╕йськового устрою, Сорочинц╕ стають сотенним м╕стечком

Миргородського полку. Тут з'являються ма╓тност╕ козацько╖ старшини. Волод╕ння в Сорочинцях ╕ в сус╕дньому Хомутц╕ мав

хомутецький сотник, п╕зн╕ше миргородський полковник Павло Апостол, який 1659 року був ╕ наказним гетьманом. В╕н скуповував у

Миргородському полку земл╕. А 1689 року син Павла — миргородський полковник Данило Апостол отриму╓ в╕д гетьмана ╤вана Мазепи

ун╕версал на волод╕ння в Сорочинцях та Хомутц╕. П╕сля смерт╕ Петра Першого, а пот╕м ╕ його дружини — ╤мператриц╕ Катерини

Першо╖ (весною 1727 року) ╕мператором Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ став малол╕тн╕й онук Петра ╤ — Петро ╤╤, але фактично правив Рос╕╓ю

князь Олександр Меншиков. Тод╕ в Укра╖н╕ виникла можлив╕сть для повернення козацького самоврядування, вибор╕в нового

гетьмана, яким став Данило Апостол. Дбаючи про Укра╖ну, в╕н не забував ╕ про розвиток сво╖х ма╓тк╕в. У 1732–1734 роках у

Сорочинцях, на замовлення гетьмана, споруджу╓ться красива мурована Спасо-Преображенська церква у стил╕ барокко. Центральна

д╕льниця храму ув╕нчана багатозаломною банею (куполом) на дванадцятигранному св╕тловому барабан╕. В ╕нтер'╓р╕ пану╓ чудовий

семиярусний р╕зьблений ╕коностас, утворений трьома ╕коностасами, як╕ м╕стять понад сто ╕кон. На ст╕н╕ бабинця — гетьманський

герб.

22 березня 1809 року в ц╕й церкв╕ було зроблено запис до церковно╖ книги: «20 березня (за д╕ючим тод╕ юл╕анським

календарем, а за новим григор╕анським календарем дата народження М.В. Гоголя — 1 кв╕тня) у пом╕щика Василя Яновського

народився син Микола ╕ хрещений 22 березня».

У сво╓му першому твор╕ з циклу пов╕стей «Вечори на хутор╕ б╕ля Диканьки» (1831–1832 рр.), як╕ принесли М.В. Гоголю

велику популярн╕сть, письменник широко проявив ╕ велику любов до Укра╖ни, ╕ глибоке знання скарб╕в укра╖нсько╖ народно╖

творчост╕ та сво╓р╕дн╕сть побуту свого народу. В пов╕ст╕ «Сорочинський ярмарок», що ╓ складовою частиною «Вечор╕в на хутор╕

б╕ля Диканьки», Микола Васильович в╕дтворив поез╕ю народного життя, реал╕стично в╕добразив р╕зних представник╕в укра╖нського

народу, майстерно по╓днавши все це з великим гумором.

Ось М.В. Гоголь опису╓, як люди з ус╕х к╕нц╕в ╖дуть на ярмарок десь на початку Х╤Х ст.: «Такою розк╕шшю блищав один ╕з

дн╕в спекотного серпня тисяча в╕с╕мсот… в╕с╕мсот… Так, л╕т тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до м╕стечка

Сорочинц╕в кип╕ла народом, який посп╕шав з ус╕х навколишн╕х ╕ далеких хутор╕в на ярмарок. З ранку ще тягнулися незм╕нною

низкою чумаки з с╕ллю ╕ рибою. Гори горщик╕в, закутаних у с╕но, пов╕льно рухалися, зда╓ться, нудьгуючи сво╖м ув'язненням ╕

темрявою, м╕сцями т╕льки якась розписана яскраво миска або мак╕тра хвалькувато висловлювалася ╕з високо накопиченого на воз╕

тину ╕ привертала розчулен╕ погляди поклонник╕в розкош╕. Багато перехожих поглядали ╕з заздр╕стю на гончара, який пов╕льними

кроками йшов за сво╖м товаром, турботливо обкутуючи глиняних сво╖х франт╕в ╕ кокеток ненависним для них с╕ном.

Одиноко в сторон╕ тягнувся на стомлених волах в╕з, навалений м╕шками, прядивом, полотном ╕ р╕зною домашньою поклажею, за

яким бр╕в, у чист╕й полотнян╕й сорочц╕ ╕ забруднених полотняних шароварах, його господар…».

Ярмарки продовжували ╕снувати аж до 20-х рок╕в ХХ ст., коли були закрит╕ зовс╕м. Вся торг╕вля в селах перейшла до

кооперац╕╖ та п╕д контроль держави.

З 1966 року ярмарки починають в╕дроджуватись, ╕ започаткову╓, в╕дроджу╓ ту давню традиц╕ю Сорочинський ярмарок. На нього

з'╖жджалось багато представник╕в р╕зних орган╕зац╕й та п╕дпри╓мств — торгових та виробник╕в не лише з Полтавщини, але й з

багатьох ╕нших областей Укра╖ни, з-за кордону. Багато людей при╖здило в Сорочинц╕ щоб придбати р╕зноман╕тн╕, деф╕цитн╕ на той

час, реч╕, товари. ╥х не зупиняло нав╕ть те, що ярмарковий майдан являв собою необладнане поле, без будь-яких умов н╕ для

учасник╕в н╕ для гостей.

Пер╕од перебудови та розпаду Радянського Союзу, перших рок╕в незалежност╕, коли Укра╖на потерпала в╕д суц╕льного

товарного голоду та ╕нфляц╕╖, м╕г стати початком к╕нця Сорочинського ярмарку. В╕н проводився вже практично за ╕нерц╕╓ю, але

не викликав н╕ в кого ентуз╕азму, н╕ в орган╕затор╕в, н╕ в учасник╕в ╕ був головним болем ╕ для тих ╕ для ╕нших. А сам

ярмарок, н╕би жива ╕стота, терп╕в ╕ чекав, коли ж, врешт╕, з'являться люди, яким в╕н буде небайдужим ╕ як╕ захочуть повернути

його до життя. ╤ дочекався…

За ╕нформац╕╓ю http://www.yarmarok.poltava.ua/


З повагою, Серг╕й Овчаренко
кер╕вник проекту "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕",
http://www.activerest.in.ua
mailto:sergiy@activerest.in.ua

Форум активного в╕дпочинку: http://activerest.uaforums.net/
В избранное