Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Активний вiдпочинок в Украiнi

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Достопримечательности Украины" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

←   Октябрь 2007   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Автор
Сiндбад

Статистика

343 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕ Випуск 47. Давн╕й Галич


Доброго дня, читач╕ розсилки! Ви отримали сорок сьомий випуск розсилки "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕".
З Вами ╖╖ ведучий Серг╕й Овчаренко


1. На сайт http://www.activerest.in.ua додано нову статтю "Давн╓ м╕сто Галич (за мотивами одноденно╖ подорож╕)".

╥╖ фрагмент:

М╕сто Галич – районний центр ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ з населенням 8 тис. чолов╕к. Знаходиться за 29 км зал╕зницею та 26 км

шосейним шляхом на п╕вн╕ч в╕д обласного центру. З ╤вано-Франк╕вська та Львова можна д╕статися маршрутними автобусами. З Ки╓ва

найкраще добиратися зал╕зницею: на 43-му по╖зд╕ Ки╖в – ╤вано-Франк╕вськ (в╕дправлення 19.16, прибуття 6.24).
╤сторична дов╕дка.
Початки ╕стор╕╖ Галича губляться у глибин╕ тисячол╕ть. Його територ╕я, як св╕дчать матер╕али археолог╕чних досл╕джень, була

заселена значно ран╕ше, н╕ж виникло м╕сто.
Сл╕ди перших поселень людей давнього кам’яного в╕ку, виявлен╕ на територ╕╖ древнього городища та в його околицях, дозволяють

стверджувати, що люди селилися тут вже 40 тис. рок╕в тому. Це були племена, як╕ займалися збиральництвом, полюванням,

виготовленням прим╕тивних крем’яних знарядь прац╕.

В╕д вокзалу швидко д╕статися до центру м╕ста, що знаходиться в╕дразу за мостом через Дн╕стер.
На центральн╕й площ╕ окр╕м церкви Р╕здва Христового, пам’ятника Данилу Галицькому розташований також к╕оск преси (в╕н же по

продажу туристичних пут╕вник╕в). Почина╓ працювати о 9.00.
Не чекаючи початку його роботи п╕дн╕ма╓мося на гору до замку, що височить над Дн╕стром ╕ милу╓мося як ру╖нами замку, так ╕

чудовим кра╓видом ╕з Замково╖ гори.
╤сторична дов╕дка Галицького замку.
Визначний ╕сторик, один з досл╕дник╕в давнього Галича А. Петрушевич нав╕ть вважав, що на Замков╕й гор╕ в Галич╕ стояв

л╕тописний град з палацом Володимирка та дв╕рською церквою Спаса. Правда, в╕дкриття Я. Пастернаком 1937 року фундамент╕в

Успенського собору в Крилос╕ розставило ус╕ крапки над „╕”. Вчен╕-досл╕дники з╕йшлися на тому, що на м╕сц╕ сучасного Галича у

княж╕ часи була торгова пристань, а на Замков╕й гор╕ – фортиф╕кац╕йна споруда оборонного значення. Нин╕ ми зна╓мо, що це одна

з найдавн╕ших ╕ найукр╕плен╕ших твердинь Галичини.
Галицький замок споруджено в середин╕ Х╤V ст. Однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укр╕плену цитадель. Археологи

вважа¬ють, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у м╕цний замок галицьких кня¬з╕в (Х╤╤–Х╤V ст.).

Польський ╕сторик ╢. Гелен╕уш у прац╕ “Розмови про Польську Корону” розпов╕да╓: “Галич над самим Дн╕стром ма╓ замок

старовинний, про початки якого не говорять н╕ хрон╕сти, н╕ традиц╕╖…” – а дал╕ стверджу╓, що з занепадом столиц╕, “один

т╕льки замок над Дн╕стром нагадував давн╓ значення м╕ста…” Про те, хто ╕ коли знищив княжий дерев’яний замок нев╕домо. Зна╓мо

т╕льки, що в╕дбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у середин╕ Х╤V ст., п╕сля того, як

Галичина ╕ Зах╕дна Волинь в╕д╕йшли до Польщ╕. Одн╕ ╕сторичн╕ джерела приписують буд╕вництво дерев’яно-земляного замку

Казимиров╕ Великому, ╕нш╕ стверджують, що твердиню спорудив волинський во╓вода Любарт у 1350-1352 рр. У кожному раз╕ в╕домо,

що Галицький замок в╕дбудовували майже ц╕ле стор╕ччя ╕ з к╕нця Х╤V до ХV ст. в╕н був одним ╕з найб╕льших в Галичин╕. Тод╕

його залога нал╕чувала понад тисячу ос╕б. У замку було к╕лька десятк╕в малих гармат, чимало вогнепально╖ збро╖.
Галицький замок 1490 р. штурмувала селянська арм╕я п╕д проводом Мухи, у 1620, 1621 рр. його намагалися здобути татари. П╕д

час визвольно╖ в╕йни укра╖нського народу (1648–1654 рр.) твердиню тримала в облоз╕ арм╕я С. Височана, а вл╕тку 1649 р.

фортецю здобули в╕йська Б. Хмельницького.
Перебудову замку пров╕в у ХV╤╤ ст. галицький староста А. Потоцький, який вид╕лив на це 42 тис. злотих. У Постанов╕ сейму в╕д

1658 року зазначено, що А. Потоцький власним коштом в╕дреставрував його: “в╕д земл╕ спорудив нов╕ мури ╕ обв╕в ╖х шанцями ╕

редутами чужоземним способом”. План реконструкц╕╖ розробив ╕тал╕йський ╕нженер Франсуа Корраз╕н╕. Перебудований замок мав

трикутну форму, охоплював територ╕ю 1,7 га, мав дв╕ тераси, три мурован╕ башти по кутах, дев’ять комор, арх╕в гродських ╕

земських акт╕в, канцеляр╕ю, прим╕щення суду. В замку була каплиця св. Катерини.
Наступного удару зазнав Галицький замок п╕д час турецько-польсько╖ в╕йни 1676 р. В╕йська ╤браг╕ма Шайтан-Паш╕ взяли твердиню.

Залога, якою керував комендант Лаховський, майже без бою в╕ддала замок, який турки пограбували ╕ висадили у пов╕тря частину

оборонних ст╕н та веж. Згодом замок в╕дбудували, але через розбудову нового м╕ста-фортец╕ Стан╕славова галицька твердиня

поступово втратила сво╓ оборонне значення ╕ запуст╕ла. Зг╕дно з розпорядженням губернатора 1767 р. частину вц╕л╕лих мур╕в

роз╕брали, а матер╕ал використали для буд╕вництва м╕ста б╕ля пристан╕. Ру╖ни, що залишилися в╕д давньо╖ фортец╕, бовван╕ли

над Галичем аж до к╕нця ХХ ст.
Нин╕ Галицький замок охороня╓ держава. Зг╕дно з Генеральним планом розвитку Нац╕онального запов╕дника “Давн╕й Галич” на

2001-2015 рр. тут ведуть реставрац╕йн╕ роботи. У проект╕ реставрац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖ па¬м’ятки передбачено в╕дновити

вц╕л╕л╕ мури, п╕вденнозах╕дну вежу та каплицю св. Катерини, в╕дтворити оборонну ст╕ну м╕ж вежею ╕ каплицею.
Оглянувши ру╖ни та частину в╕дтвореного замку, спуска╓мося вниз, у к╕оску купу╓мо необх╕дну л╕тературу ╕ … руха╓мося в

Крилос. Точн╕ше любою маршруткою, що йде до ╤вано-Франк╕вська п╕д’╖жджа╓мо до початку с.Крилос (1 грн.).
За вх╕дний квиток до Музею народно╖ арх╕тектури та побуту Прикарпаття сплачу╓мо по 2 грн. та 5 грн. за фотозйомку. Шикарно,

красиво, ориг╕нально.
Музей просто неба ╓ структурним п╕дрозд╕лом Нац╕онального запов╕дника «Давн╕й Галич». В╕н знаходиться на територ╕╖ давнього

городища, на перш╕й л╕н╕╖ оборонних вал╕в, навпроти урочища Прокал╕╖в сад. Цей остр╕вок народно╖ арх╕тектури знайомить

в╕дв╕дувач╕в з арх╕тектурою ╕ побутом жител╕в Прикарпаття к╕н. ХV╤╤ – поч. ХХ ст. Буд╕вл╕, що знаходься на територ╕╖ музею,

св╕дчать про самобутн╕сть укра╖нського народного зодчества ╕ водночас про його нерозривн╕ зв’язки з традиц╕ями буд╕вельно╖

культури слов’янських народ╕в. На площ╕ 4,5 га нин╕ завершу╓ться буд╕вництво «м╕крос╕л» чотирьох етнограф╕чних район╕в

Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойк╕вщини та Оп╕лля. Кожна з цих зон ум╕ло розпланована в м╕крорель╓ф╕ м╕сцевост╕,

опоряжена малими арх╕тектурними формами. В ╕нтер’╓рах пам’яток чимало етнограф╕чних рел╕кв╕й – предмет╕в життя ╕ побуту наших

предк╕в. Правда, неневелика експозиц╕йна площа зумовила ряд в╕дм╕нностей цього музею в╕д аналог╕чних йому. Зокрема, чимало

арх╕тектурних експонат╕в подаються не у вигляд╕ садиб – житлово-виробничих ансамбл╕в с╕льсько╖ забудови минулих час╕в, а як

поодинок╕, типов╕ зразки житлових, господарських та виробничих споруд. Нин╕ в музе╖ встановлено 11 арх╕тектурних пам’яток, що

представляють р╕зн╕ типи житлового та господарського буд╕вництва. Рег╕он «Покуття» в╕дображений традиц╕йною покутською

садибою к╕н. ХV╤╤ – поч. ХХ ст. (перевезена з села Торговиця Городенк╕вського району), до яко╖ входять хата, кошниця, обор╕г,

криниця-журавель, огорожа. У покутськ╕й хат╕ знаходиться колекц╕я посуду (тар╕лки, горнята, глечики, горшки).
Кр╕м того, у цьому рег╕он╕ знаходиться також виробнича споруда – ол╕йня Х╤Х ст. з с.Олеша Тлумацького району. Вона знайомить

в╕дв╕дувач╕в з процесом виготовлення ол╕╖.

Читати повн╕стю: http://activerest.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=26&Itemid=1


2. Фотоконкурс: виграй 1000 грн. гот╕вкою продовжено до 05 листопада 2007 року!

Детальн╕ше про конкурс: http://activerest.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=23&Itemid=1


З повагою, Серг╕й Овчаренко
кер╕вник проекту "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕",
http://www.activerest.in.ua
mailto:sergiy@activerest.in.ua

Форум активного в╕дпочинку: http://activerest.in.ua/index.php?option=com_fireboard&Itemid=33
В избранное