Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Активний вiдпочинок в Украiнi

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Достопримечательности Украины" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

←   Март 2008   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Автор
Сiндбад

Статистика

343 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕ Випуск 54. Б╕лгород-Дн╕стровський


Доброго дня, читач╕ розсилки! Ви отримали п'ятдесят четвертий випуск розсилки "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕".
З Вами ╖╖ ведучий Серг╕й Овчаренко

Тур вих╕дного дня «Б╕лгород-Дн╕стровський ╕ Одеса»

Даний тур вих╕дного дня в╕дбувся 8-9 березня 2008 року.
Група зм╕шана: Ки╖в (1), Донецьк (3).
День перший. Б╕лгород-Дн╕стровський.
Першим до Одеси прибува╓ по╖зд з Ки╓ва (№9 о 8.48), сл╕д за ним – з Донецька (№95 о 9.17).
Вир╕шу╓мо питання з житлом: квартири, яка б п╕д╕йшла наш╕й груп╕ не знаходиться; у готелях розрахункова година – 12.00. У к╕мнатах в╕дпочинку Одеського вокзалу – аналог╕чно. Прийма╓мо р╕шення шукати житло у Б╕лгород-Дн╕стровському. Як вар╕ант залиша╓мо к╕мнати в╕дпочинку Одеського вокзалу по 130 грн. з особи в двохм╕сних номерах.
Поруч з Одеським вокзалом на Старос╕нн╕й площ╕ к╕нцева зупинка маршрутки №560 «Одеса-Б╕лгород-Дн╕стровський». Варт╕сть про╖зду – 15 грн., тривал╕сть по╖здки –1,5 год. В╕дправляються маршрутки по м╕р╕ заповнення: ми чекали лише 15 хв.
Альтернативний спос╕б д╕статися Б╕лгород-Дн╕стровського – зал╕зницею, щоправда в╕дправлення електропо╖зд╕в набагато р╕дше ╕ тривал╕сть по╖здки – 2,5 год. (детальн╕ша ╕нформац╕я на оф╕ц╕йному сайт╕ Укрзал╕зниц╕ http://www.uz.gov.ua).
У Б╕лгород-Дн╕стровському можна дешево розм╕ститися у к╕мнатах в╕дпочинку вокзалу (30 грн. з особи), але умови бажають кращого.
Ми розм╕стилися у м╕н╕-готел╕ «Дворик» (вул. Дзержинського, 67б) по 100 грн. з особи. У номерах душ, туалет, холодна ╕ гаряча вода,телев╕зор.
У м╕ст╕ ╓ ще два готел╕: «Русь» (вул. Шевченка, 1) та «Ф╕╓ста» (вул. Шевченка, 48), але до них ми не заходили.
Карта-план м╕ста М 1:11 000 у наявност╕ (придбана ще у Ки╓в╕ у ф╕рмовому магазин╕ ДНВП «Картограф╕я» на вул. Попудренка, 54).
Б╕лгород-Дн╕стровський (до 1944 року – Аккерман) – районний центр в Одеськ╕й област╕, м╕сто розташоване на Дн╕стровському лиман╕, за 18 км в╕д Чорного моря, та за 100 км в╕д Одеси. Засноване у 498 роц╕ до н.е., населення склада╓ близько 60 тис. чолов╕к.
Автобусн╕ маршрути покривають усе м╕сто. В╕д зал╕зничного вокзалу до Аккермансько╖ фортец╕ можна д╕статися маршрутом №8, але ходять не часто. Тому за 10 грн. ╕ 7 хв. на такс╕ ми д╕сталися до головного входу фортец╕.
Аккерманська фортеця – головна ╕сторична пам’ятка м╕ста Б╕лгорода-Дн╕стровського. Буд╕вництво фортец╕, яке тривало майже 200 рок╕в, завершилося у середин╕ XV стол╕ття, коли м╕сто входило до складу Молдавського княз╕вства. Щодо належност╕ фортец╕ ╕снують р╕зн╕ верс╕╖. Одн╕ вважають ╖╖ турецькою, друг╕ – молдавською, трет╕ – ╜енуезькою. У середин╕ XV стол╕ття Аккерман мав населення близько 20 тисяч ос╕б ╕ був одним ╕з найб╕льших м╕ст ╢вропи. Спорудження цього могутнього баст╕ону було викликане пол╕тичною нестаб╕льн╕стю
у кра╖. Прагнучи убезпечити себе в╕д завойовник╕в, мешканц╕ м╕ста будують могутню кам’яну фортецю – одну з найвидатн╕ших ╕ найц╕кав╕ших пам’яток оборонно╖ арх╕тектури середньов╕ччя. В ус╕ часи фортеця захоплювала, вражала сво╖ми масштабами, як╕ дозволяли у раз╕ нападу захистити населення ц╕лого м╕ста. А ╖╖ величний вигляд пасував би нав╕ть столиц╕ могутньо╖ держави. Збудована на високому скелястому берез╕ Дн╕стровського лиману з м╕сцевого каменю вапняку, фортеця у план╕ явля╓ собою неправильний многокутник площею
близько 9 га. П╕днявшись на боковий майданчик мур╕в, можна об╕йти фортецю по периметру й ознайомитися з конструктивними й арх╕тектурними особливостями захисно╖ л╕н╕╖. Довжина захисних мур╕в близько 2,5 км; висота мур╕в ╕ башт – в╕д 5 до 15 м; товщина в╕д 1,5 до 5 м. З п╕вноч╕ фортецю омивають води Дн╕стровського лиману, з решти трьох бок╕в вона оточена глибоким ровом, вирубаним у скел╕. У мури було вбудовано 34 веж╕, деяк╕ з них мають назви, пов’язан╕ з давн╕ми легендами та переказами – башти Ов╕д╕я, Пушк╕на,
Темниця, Комендантська, Скарбниця.
Внутр╕шн╕ми захисними мурами фортеця под╕лена на 4 подв╕р’я (Цив╕льне, Гарн╕зонне, Кр╕посне ╕ Господарче). Найдавн╕шою ╕ найзагадков╕шою ╓ Цитадель (неприступна фортеця в фортец╕). Вх╕д у фортецю з боку м╕ста зд╕йснювався через Головну (К╕л╕йську) браму.
Найб╕льш небезпечним загарбником у т╕ часи була Оттоманська Туреччина. П╕дкоривши ус╕ кра╖ни Мало╖ Аз╕╖ ╕ Балкан, турецьке в╕йсько п╕шло на П╕вн╕чне Причорномор’я. Але на його шляху, прикриваючи вих╕д на Польщу, Волинь ╕ Под╕лля, постала неприступна Аккерманська фортеця. Три спроби завоювати ╖╖ протягом 50-ти рок╕в не принесли туркам усп╕ху. ╤ т╕льки 300-тисячн╕й арм╕╖ на чол╕ з самим «володарем св╕ту» султаном Баязетом ╤╤ вдалося зламати оп╕р оборонц╕в фортец╕.
У серпн╕ 1484 року м╕сто було здано на мил╕сть переможця. Панування турецьких завойовник╕в тривало тут 328 рок╕в. Протягом цього часу запор╕зьк╕ козаки зробили 22 спроби взяти приступом Аккерманську фортецю ╕ повернути волю християнському населенню м╕ста, але безусп╕шно. У 1812 р. п╕сля тривало╖ боротьби м╕ж Туреччиною ╕ Рос╕╓ю за Бухарестським мирним договором м╕сто в╕д╕йшло до Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. У 1932 р. фортеця втратила сво╓ пряме призначення як в╕йськово-оборонна споруда, а у 1969 р. ╖╖ було оголошено
╕сторико-арх╕тектурною пам’яткою. В╕д початку ХХ ст. у фортец╕ провадяться реставрац╕йн╕ роботи, працюють археолог╕чн╕ експедиц╕╖.
Сьогодн╕ Б╕лгород-Дн╕стровська фортеця – це пам’ятка нац╕онального значення, приваблива для численних турист╕в. Тут також в╕дбуваються п╕сенн╕ фестивал╕, мури фортец╕ «штурмують» у театрал╕зованих виставах, зн╕маються захоплююч╕ художн╕ ф╕льми.
Величн╕сть ╕ масштабн╕сть фортец╕ вражають. Варт╕сть вх╕дного квитка – 3 грн. ╢диний недол╕к, який, власне, притаманний скр╕зь, – це см╕ття, що залишили туристи.
Поруч з фортецею знаходиться городище «Антична Т╕ра». Огляд лише з верхньо╖ площадки.
Дал╕ за маршрутом – Церква Св. ╤оанна Предтеч╕ (грецька, XV ст.) ╕ Церква Усп╕ня Пречисто╖ Богородиц╕ (в╕рменська, XIV ст.).
Буд╕вл╕ (особняки) Х╤Х ст. особливо не вражають, але колишню велич видно.
Парки 2500-р╕чного м╕ста охайн╕ та облаштован╕.
Фотоматер╕али знаходяться за адресою: http://foto.online.ua/activerest/15/



З повагою, Серг╕й Овчаренко
кер╕вник проекту "Активний в╕дпочинок в Укра╖н╕",
http://www.activerest.in.ua
mailto:sergiy@activerest.in.ua

Дружна розсилка:
Президентськ╕ вибори в Укра╖н╕: очима перес╕чного укра╖нця http://subscribe.ru/catalog/state.politics.president/
В избранное