Рассылка закрыта
При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Политика и аналитика" на которую и рекомендуем вам подписаться.
Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.
Президентские выборы в Украине: взгляд среднего украинца
| Информационный Канал Subscribe.Ru |
очима пересічного українця
Це восьмий випуск розсилки Президентські вибори 2004 в Україні: очима пересічного українця. В минулому випуску говорилося про пересічного українця, опитування і його результати, важку жіночу долю, гарні малюнки, коротше, про бузину і київського дядька.
З того часу, я, мушу зізнатись, так перейнялася своєю провиною перед жіноцтвом, що вирішила змінити стать, а заразом і ім'я, і тепер мене звати Марія Щастенко. Це я так жартую. Невже хтось повірив? - мені просто цікаво (повідомте, будьласка), чи читає хтось ці мої вступи. Адже тільки з них ви зможете дізнатися, що в цьому, наприклад, випуску йтиметься про хвильове опитування, яке проводилось Фондом "Демократичні ініціативи" разом з Центром "Соціс" (рейтинги), і подорож до Донецької області. А звати мене як і раніше Олександр Лихо. То ж, як казав дідусь Панас, всідайтеся зручненько і слухайте уважненько.
А в наступному числі поговоримо про рейтинги від Київського міжнародного інституту соціології і фонду "Общественное мнение" і нарешті, сподіваюсь, доїдемо до моєї виборчої дільниці у подорожі до Донецької області.
Это восьмой выпуск рассылки Президентские выборы 2004 в Украине: взгляд среднего украинца. В прошлом выпуске говорилось о среднем украинце, опросе и его результатах, тяжелой женской доле, красивых рисунках, короче, о бузине и киевском дяде.
С тех пор, я, должна сознаться, так прониклась своей виной перед женщинами, что решила изменить пол, а заодно и имя, и теперь меня зовут Мария Щастенко. Это я так шучу. Неужели кто-то поверил? - мне просто интересно (сообщите, пожалуйста), читает ли кто-то эти мои вступления. Ведь только из них вы можете узнать, что в этом, например, выпуске речь будет идти о волновом опросе, который проводился Фондом "Демократические инициативы" вместе с Центром "Соціс" (рейтинги), и путешествии в Донецкую область. А зовут меня, как и раньше Олександр Лыхо. Итак, как говаривал дедушка Панас, усаживайтесь зручненько и слушайте уважненько.
А в следующем числе поговорим о рейтингах от Киевского международного института социологии и фонда "Общественное мнение" и, в конце концов, надеюсь, доедем к моему избирательному участку в путешествии в Донецкую область.
проводилось Фондом "Демократичні ініціативи" разом з Центром "Соціс" з 19 серпня по 30 жовтня. Методика дослідження полягає в тому, що кожні два дні виконується міні-опитування з невеликою вибіркою (200 - 500 осіб). Дані кожного такого міні-опитування потім долучаються до даних попередніх подібних таким чином, щоби отримати сумарну вибірку близько 2000 осіб, що забезпечить пристойну точність результатів - близько 2,2%. Докладніше про методику ви можете прочитати у відповідних прес-релізах, зокрема у першому прес релізі по цьому дослідженні (zip-архів документа Word).
Таке дослідження - а це, гадаю, краще соціологічне дослідження, яке проводилось - цікаве тим, що, принаймні, позірно дозволяє оцінювати як змінювались рейтинги кандидатів на протязі коротких відрізків часу - 2 дні. Насправді, все не так уже чудово, бо якщо говорити про незалежні результати, то таких було менше (16-25.08, 1-11.09 (6 по 200), 13-19.09 (4 по 500), 21-1.10 (6 по 200), 3-9.10 (4 по 500) і, якщо я правильно гадаю - бо точних даних не маю, 11-21.10 (6 по 200) і 23-29.10 (4 по 500)), отже, виходить, всього сім. Решта з результатів це наслідок усереднення, саме тому графіки рейтингів виглядають такими "гладенькими".
проводилось Фондом "Демократические инициативы" вместе с Центром "Соціс" с 19 августа по 30 октября. Методика исследования состоит в том, что каждые два дня выполняется мини-опрос с небольшой выборкой (200 - 500 респондентов). Данные каждого такого мини-опроса потом приобщаются к данным предшествующих подобных таким образом, чтобы получить суммарную выборку около 2000 респондентов, что обеспечивает достаточную точность результатов - около 2,2%. Подробнее о методике вы можете прочитать в соответствующих пресс-релизах, в частности, в первом пресс-релизе по этому исследованию (zip-архив документа Word).
Такое исследование - а это, думаю, лучшее социологическое исследование, которое проводилось - интересно тем, что, по крайней мере, на первый взгляд разрешает оценивать как изменялись рейтинги кандидатов на протяжении коротких отрезков времени - 2 дня. На самом деле, все не так уж замечательно, потому что если говорить о независимых результатах, то таких было меньше (16-25.08, 1-11.09 (6 по 200), 13-19.09 (4 по 500), 21-1.10 (6 по 200), 3-9.10 (4 по 500) и, если я правильно угадываю - так как точных данных не имею, 11-21.10 (6 по 200) и 23-29.10 (4 по 500)), итак, всего семь. Остальные результаты это следствие усреднения, именно поэтому графики рейтингов выглядят такими "гладкими".
Цей малюнок я дозволив собі поцупити (точніше, просто послатись) зі сторінки Exit Poll: Хвильове опитування. Цікавий він тим, що на ньому показані дані за період після 15 жовтня (дати, після якої заборонялася публікація рейтингів), бо ці дані були оприлюднені під час прес-конференції по результатах вихідопитування по першому туру виборів.
Але я відірвався. Отже, насправді, так би мовити, "часове розділення" цього дослідження не таке уже й велике, мабуть близько 5 днів. Тут соціологи стикаються з певним обмеженням "точність-актуальність", який нагадує принцип невизначеності Гейзенберга у фізиці. Ви не знаєте, що таке принцип невизначеності Гейзенберга? - то ви, мабуть, не з нашої пісочниці. От, знову відірвався :).
Этот рисунок я разрешил себе стибрить (точнее, просто сослаться) со страницы Exit Poll: Хвильове опитування. Интересен он тем, что на нем показаны данные за период после 15 октября (даты, после которой запрещалась публикация рейтингов), так как эти данные были опубликованы во время пресс-конференции по результатам exit poll'а по первому туру выборов.
Но я отвлекся. На самом деле, так сказать, "временное разрешение" этого исследования не такое уж и большое, вероятно около 5 дней. Здесь социологи сталкиваются с определенным ограничением "точность-актуальность", которое напоминает принцип неопределенности Гейзенберга в физике. Вы не знаете, что такое принцип неопределенности Гейзенберга? - так вы, наверное, не из нашей песочницы. Вот, снова отвлекся :).
Що слід вказати насамперед, хоча це, звичайно, доволі очевидно і це підтверджуючи показують инші рейтингові дослідження, що основна тенденція це перетік "лівого" електорату під рейтинг Януковича. Це основна причина зростання рейтингу Януковича на 8%, при тому як Симоненко і Мороз втрачають разом 6%. Звичайно, цілком зрозуміло також, що це відбувалося внаслідок дачі Януковичем хабара, замаскованого під дотації до пенсій. Нагадаю, 14 вересня Янукович про це заявив, 20 - прийнято рішення, кінець місяця - початок виплат.
Знову ж таки, такий вплив спричинений тим, що електорати КПУ і СПУ доволі "літні", при чому якщо у випадку з СПУ це проявляється ще не так сильно, то випадок КПУ в цьому плані просто трагічний - її цілком можна перейменовувати на партію комуно-пенсіонерів, таких собі "красних девіц", які все ще "згадують, як дівками були". Ні, ну яке все ж таки паскудство всі ці комунізми: уже одної ногою в труні стоїть, однаково, тільки дай-но якусь підлість зробити... Гаразд, це емоції.
Хоча це уже трохи спекулятивно (або точніше не трохи, а, здається, зовсім) але навіть у характері падіння рейтингів "лівих" можна помітити певні розбіжності. Рейтинг Мороза найбільше спадає у другій декаді вересня, що можна пояснити не тільки хабаром Януковича, але й не найкращою (м'яко висловився) поведінкою Мороза у зв'язку з отруєнням Ющенко, бо сам початок виплат особливо уже його рейтингу не шкодить. Що ж стосується комуно-пенсіонерів, то вони, як в тому анекдоті, більш-менш терпіли все, аж доки не відчули у кишені гроші - і рейтинг Симоненко обвалився, а Мороз, дивним чином, вийшов навіть на третє місце.
Враховуючи сказане вище, нічого дивного немає в тому, що сумарний рейтинг "лівих" (його спадання), являє собою дзеркальне відображення рейтингу Януковича (його зріст). Але наголосити я хочу не на цьому. Натомість, хочу звернути вашу увагу на инше
На что следует указать прежде всего, хотя это, конечно, довольно очевидно и это подтверждая показывают другие рейтинговые исследования, что основная тенденция это перетекание "левого" электората под рейтинг Януковича. Это основная причина возрастания рейтинга Януковича на 8%, при том, что Симоненко и Мороз теряют вместе 6%. Конечно, вполне понятно также, что это происходило вследствие дачи Януковичем взятки, замаскированной под дотации к пенсиям. Напомню, 14 сентября Янукович об этом заявил, 20 - принято соответствующее решение, конец месяца - начало выплат.
Опять же, такое влияние вызвано тем, что электораты КПУ и СПУ довольно "пожилые", при чем если в случае с СПУ это проявляется еще не так сильно, то случай КПУ в этом плане просто трагический - ее вполне можно переименовывать в партию комуно-пенсионеров, таких себе "красных девиц", которые все еще "вспоминают, как девками были". Нет, ну какая же все таки дрянь все эти коммунизмы: уже одной ногой в гробу стоит, все равно, дай только какую-то подлость сделать... Хорошо, это эмоции.
Хотя это уже немного спекулятивно (или точнее не немного, а, кажется, совсем) но даже в характере падения рейтингов "левых" можно заметить определенные расхождения. Рейтинг Мороза сильнее всего спадает во второй декаде сентября, что можно объяснить не только взяткой Януковича, но и не наилучшим (мягко высказался) поведением Мороза в связи с отравлением Ющенко, потому что само начало выплат уже особенно его рейтингу не вредит. Что же касается комуно-пенсионеров, то они, как в том анекдоте, более или менее терпели все, пока не ощутили в кармане деньги - и рейтинг Симоненко обвалился, а Мороз, удивительным образом, вышел даже на третье место.
Учитывая сказанное выше, ничего странного нет в том, что суммарный рейтинг "левых" (его падение), представляет собой зеркальное отображение рейтинга Януковича (его рост). Но сделать акцент я хочу не на этом. Вместо того, хочу обратить ваше внимание на другое
А саме, наскільки схожі графіки рейтингу Ющенко і "Не визначився"! Що більше рейтинг Ющенко, то менше тих, хто не визначився, і навпаки, коли кількість тих, хто не визначився, зростає, рейтинг Ющенко падає. Така закономірність лише трохи слабшає під саму дату виборів, але в цілому залишається однаковою на всьому протязі часу проведення дослідження. Ці графіки (якщо відобразити один з них відносно умовної горизонтальної лінії) припасовуються один до иншого як краї континентів, коли їх показують, унаочнюючи яким чином розпадалася на ті континенти гіпотетична Пангея.
Очевидно, причина тут у тому, що серед виборців і, отже, серед респондентів цього дослідження, була дуже значна частина людей, які збиралися або схилялися до того, щоб голосувати за Ющенко, але при проведенні опитування боялися відверто висловити свою думку. Тому ледь було варто ситуації стати дещо кращою для Ющенка, його рейтинг зростає за рахунок тих, хто нібито раніше "Не визначився", і, так само, ледь ситуація гіршає, рейтинг Ющенко падає і збільшується число "невизначених". Отже, це прихований електорат Ющенко, електорат, який то показується на поверхні, то, ледь зроби необережний рух, втягує голівку як равлик у свою мушлю.
Прошу дивись також:
А именно, насколько похожи графики рейтинга Ющенко и "Не определился"! Чем больше рейтинг Ющенко, тем меньше тех, кто не определился, и наоборот, если количество тех, кто не определился, возрастает, рейтинг Ющенко падает. Такая закономерность лишь немного ослабевает с приближением даты выборов, но в целом остается одинаковой на всем протяжении времени проведения исследования. Эти графики (если отобразить один из них относительно условной горизонтальной линии) припасовываются один к другому как края континентов, когда их изображают с целью показать наглядно каким образом распадалась на эти континенты гипотетическая Пангея.
Очевидно, причина здесь в том, что среди избирателей и, таким образом, среди респондентов этого исследования, была очень значительная часть людей, которые собиралось или склонялись к тому, чтобы голосовать за Ющенко, но при проведении опроса боялись откровенно высказать свое отношение. Поэтому едва стоило ситуации стать несколько лучше для Ющенко, как его рейтинг возрастает за счет тех, кто якобы раньше "Не определились", и, подобным образом, едва ситуация становится хуже, рейтинг Ющенко падает и увеличивается число "неопределенных". Итак, это скрытый электорат Ющенко, электорат, который то показывается на поверхности, то, чуть сделай неосторожное движение, втягивает головку как улитка в свою ракушку.
Прошу смотреть также:
Таким чином висновок - і це мабуть головний висновок, який слід зробити з цього графіку, а саме з вказаної симетрії, що ці дві альтернативи - Ющенко і "Не визначився" - становлять по суті справи одну, "розрізану по-живому", альтернативу. Якщо не всі, то, принаймні, більшість - 2/3, як не 3/4 респондентів з альтернативи "Не визначився" є прихильниками Ющенко.
Підтверджується такий висновок також результатами инших соціологічних досліджень, які намагалися так чи инакше врахувати цю обставину (про це в наступному випуску), результатами першого туру виборів, виходопитуваннями. Зрештою тим, що напередодні виборів цей показник становить 18% - далебі, куди уже далі визначатись?
То ж коли Павловський заявляє (цитується по Рейтинг Путіна сягнув історичного мінімума - Соціологи в жаху), що "...социологические прогнозы... каждый был достаточно представительным... все время давали лучшие цифры Януковичу – даже заказанные штабом Ющенко... С чем это связано – это отдельный,.. вопрос к социологам. ...здесь что-то разладилось», то це радше слід сприймати як примітивне намагання увести своїх слухачів в оману у марній спробі зберегти своє обличчя.
Не те щоби рейтинг Януковича був дутий, він-то як раз більш менш дозволяв скласти правильне уявлення, проблема в тому, що рейтинг Ющенко був дуже заниженим. Знову ж таки, я би сказав, що це не так вина, як біда соціологів - те, що вони не мають кращих методик дослідження, а використовуючи наявні, можливо мимоволі, уводять неуважного споживача їхніх результатів у оману.
Таким образом вывод - и это наверное главный вывод, который следует сделать из этого графика, а именно из указанной симметрии, что эти две альтернативы - Ющенко и "Не определился" - составляют по сути дела одну, "разрезанную по живому", альтернативу. Если не все, то, по крайней мере, большинство - 2/3, если не 3/4 респондентов из альтернативы "Не определился" являются сторонниками Ющенко.
Подтверждается такой вывод также результатами других социологических исследований, которые пытались так или иначе учесть это обстоятельство (об этом в следующем выпуске), результатами первого тура выборов, опросами на выходе. В конце концов, тем, что накануне выборов этот показатель составляет 18% - в самом деле, куда уже дальше определяться?
Поэтому когда Павловский заявляет (цитируется по Рейтинг Путіна сягнув історичного мінімума - Соціологи в жаху), что "...социологические прогнозы... каждый был достаточно представительным... все время давали лучшие цифры Януковичу - даже заказанные штабом Ющенко... С чем это связано - это отдельный,.. вопрос к социологам. ...здесь что-то разладилось", то это скорее следует воспринимать как примитивную попытку ввести своих слушателей в заблуждение, пытаясь сохранить свое лицо.
Не то чтобы рейтинг Януковича был дутый, он-то как раз более менее разрешал составить правильное представление, проблема в том, что рейтинг Ющенко был сильно заниженным. Опять же, я бы сказал, что это не так вина, как беда социологов - то, что они не имеют лучших методик исследования, а, используя имеющиеся, возможно невольно, обманывают невнимательного потребителя их результатов.
Що ще ці дані можуть продемонструвати на відміну від инших досліджень? Коливання рейтингу Ющенко (при загальній тенденції зниження) в залежності від подій, пов'язаних з його отруєнням. Нагадаю, 10 вересня він виїхав на лікування, 18 повернувся, 30 вересня - знову Відень, 10 жовтня знову повернувся. При цьому, латентність результатів дослідження становить близько 7 днів.
От згадав про латентність. Слід мабуть відтак пояснити, що таким розумним словом я позначаю затримку у часі між тим, як якісь події відбудуться у дійсності і як будуть відображені у результатах. Окрім того, цей показник, як, до речі, і точність і розділення "плавають" (тобто змінюються), бо вибірка міні-досліджень змінюється, і тому в періоди 13-19.09, 3-9.10 графіки змінюються різче, але це вже дуже дрібні деталі.
Ще мабуть слід зауважити, що ці графіки показують рейтинги, як процент від тих, хто планує взяти участь у виборах. Тобто виконується певний перерахунок, що має свої достатні підстави, але що ускладнює їх порівняння з результатами инших досліджень. Докладніше на цю тему - перерахунок результатів рейтингів, сподіваюсь поговоримо в наступному випуску.
Ще одне. Дані, показані на графіках, є результатом усереднення по серії міні-досліджень з метою набрати пристойну вибірку. Дані окремих міні-досліджень наводились в першому прес-релізі (як і не перераховані дані рейтингів), але вони, маючи справді розділення 2 дня, потерпають від великої неточності - важко зрозуміти чи певні зміни є наслідком випадкових відхилень чи відображають зміни у ставленні респондентів.
Тобто, тут є ще одна проблема - наочність проти детальності. В кожному разі, хотілося б мати і дані по окремих міні-дослідженнях, і окремо неперераховані результати, що гадаю могло б бути корисним.
Что еще эти данные могут продемонстрировать в отличие от других исследований? Колебание рейтинга Ющенко (при общей тенденции снижения) в зависимости от событий, связанных с его отравлением. Напомню, 10 сентября он выехал на лечение, 18 возвратился, 30 сентября - снова Вена, 10 октября опять возвратился. При этом латентность результатов исследования составляет близко 7 днів.
Вот упомянул о латентности. Следует, наверное, объяснить, что я обозначаю таким умным словом задержку во времени между тем, как какие-то события состоятся в действительности, и тем, как будут отображены в результатах. Кроме того, этот показатель, как, кстати, и точность и разделение "плавают" (то есть изменяются), потому что выборка мини-исследований изменяется, и потому в периоды 13-19.09, 3-9.10 графики изменяются резче, но это уже очень мелкие детали.
Еще наверное следует заметить, что эти графики показывают рейтинги как процент от тех, кто планирует принять участие в выборах. То есть выполняется определенный перерасчет, который имеет свои достаточные основания, но который усложняет их сравнение с результатами других исследований. Подробнее на эту тему - перерасчет результатов рейтингов, надеюсь, поговорим в следующем выпуске.
Еще одно. Данные, показанные на графиках, являются результатом усреднения по серии мини-исследований с целью набрать значительную выборку. Данные отдельных мини-исследований приводились в первом пресс-релизе (как и не пересчитанные данные рейтингов), но они, действительно имея разрешение 2 дня, страдают от большой неточности - трудно понять, то ли определенные изменения являются следствием случайных отклонений, то ли отображают изменения в отношении респондентов.
То есть, здесь есть еще одна проблема - наглядность противостоит детальности. Во всяком случае, хотелось бы иметь и данные по отдельным мини-исследованиям, и в отдельности не пересчитанные результаты, что, думаю, могло бы быть полезным.
Ці дані я хочу навести тут просто для того, щоби було з чим порівнювати рейтинги.
Эти данные я хочу привести здесь просто для того, чтобы было с чем сравнивать рейтинги.
| Кандидати | ЦВК | ФДІЦС (30.10.2004) |
| Ющенко * | 39,87 | 31,7 |
| Янукович | 39,32 | 34,8 |
| Мороз | 5,81 | 4,8 |
| Симоненко | 4,97 | 4,2 |
| Решта разом | 5,05 | 5,0 |
| Проти всіх | 1,98 | 0,9 |
| Недійсні | 2,98 | - |
* насправді трохи вище за рахунок спочатку неврахованих даних по ТВК №100.
Ну що сказати, нахабна фальсифікація на користь Ющенка :). Це я так жартую. Бо наскільки пригадаю, єдиним джерелом (принаймні в Інтернеті), яке дозволяло собі заявки подібного рівня, була ділянка Януковича, що, власне, не дивно.
* на самом деле немного больше за счет сначала неучтенных данных по ТВК №100.
Ну что сказать, наглая фальсификация в пользу Ющенко :). Это я так шучу. Потому что насколько припоминаю, единственным источником (по крайней мере, в Интернет), который разрешал себе заявки подобного уровня, был веб-сайт Януковича, что, собственно, не удивительно.
Минулого разу я розповів трохи про те, з чого починалася подорож, про інструктаж, про гроші і взагалі про життя. Сподіваюсь, на цей раз принаймні до Донецької області таки доїдемо.
В прошлый раз я рассказал немного о том, с чего начиналось путешествие, об инструктаже, о деньгах и о жизни вообще. Надеюсь, на этот раз по крайней мере до Донецкой области все-таки доедем.
Група з Хмельницького виїздила в два заходи - 19 і 20 грудня. З першого разу у мене поїхати не вийшло - запізнився по поїзд, то виїхав наступним, але не про мою вдачу хочу вам тут розповісти, а продовжити тему про гроші. Справа в тому, що людина, яка керувала першою групою, яка відправлялась 19 грудня, мала необережність роздати доволі значну частину грошей членам групи відразу після виїзду з Хмельницького, ще до Києва. То, коли потім стали рахувати скільки людей виїхало і скільки зараз присутні в потязі, недорахувалися кількох людей. Припущено, вони, вважаючи, таким чином, свою місію закінченою, зіскочили в Києві.
Отже в другій групі уже видавали гроші в потязі тільки на ліжко і чай. І це правильно. Бо це ще тільки приказка. А казка в тому, що коли я повернувся в Хмельницький після поїздки, то виявилося, що я нібито (по списках) був серед тих, хто зіскочили у Києві. Людина, яка це виявила, мене знала, то проблему легко розв'язали, але... Ні, я не хочу нікого звинувачувати, мені просто хочеться написати наскільки можливо правдиво, про те, що я знаю.
Я ще про що хочу сказати, знову ж таки в продовження порушеної перед цим теми, що гроші, вони мають таку неприємну властивість - липнути до нечистих рук. Тому їх треба відмивати :). З руками важче...
Группа из Хмельницкого выезжала в два захода - 19 и 20 декабря. С первого раза у меня поехать не получилось - опоздал по поезд, поэтому выехал следующим, но не о моем нраве хочу вам здесь рассказать, а продолжить тему о деньгах. Дело в том, что человек, который руководил первой группой, что отправлялась 19 декабря, имел неосторожность раздать довольно значительную часть денег членам группы сразу после выезда из Хмельницкого, еще до Киева. То, когда потом стали считать, сколько людей выехало и сколько сейчас присутствуют в поезде, недосчитались нескольких человек. Предположительно, они, считая, таким образом, свою миссию законченной, соскочили в Киеве.
Поэтому во второй группе уже выдавали деньги в поезде только на постель и чай. И это правильно. Так как это еще только присказка. А сказка в том, что когда я возвратился в Хмельницкий после поездки, то оказалось, что я якобы (по спискам) был среди тех, кто соскочили в Киеве. Человек, который это обнаружил, меня знал, поэтому проблему легко решили, но... Нет, я не хочу никого обвинять, мне просто хочется написать насколько возможно правдиво о том, что я знаю.
Я еще о чем хочу сказать, опять же таки в продолжение затронутой перед этим темы, что деньги, они имеют такое неприятное свойство - липнуть к нечистым рукам. Поэтому их надо отмывать :). С руками тяжелее...
Гаразд, куди ми їхали? Всі "проблемні" з точки зору фальсифікацій регіони були розписані по "надійним" регіонам. Так, наприклад, наскільки мені відомо, більшу частку Луганської області було виділено Львівській області, тобто, до складу дільничних виборчих комісій від Ющенко включалися тут люди з Львівській області.
Хмельниччині було виділено тільки один район Донецької області - Добропільскій (центр Добропілля) і ще два міста поза районом - Дімітров і Красноармійськ. Добропілля це північно-західний кут Донецької області, межує з Дніпропетровською і Харківською областями. Діставалась туди наша група через Краматорськ.
Перше враження на краматорському вокзалі - все сіре і брудне. Якісь нав'язливі спогади про часи 15-річної давності, над всім цим височить (а як же ж!) бігморд, але уже на цей раз без відповідної морди. Гомосексуалістичні відтінки (блакитний з світло-рожевим) правлять за тло для надпису "Выбор Донбасса!". Якщо прибрати бігморд, то цілком можна знімати фільм про сталінські часи. Потім це враження - "це вже було -надцять років тому" супроводжувало мене на всьому протязі мого там пробування.
Найяскравіше кольорове враження - цвинтар на виїзді з Добропілля. Попереду їде агітаційний бус за Януковича, обліплений жовто-блакитними плакатами, з двома блакитними прапорами, один з яких явно хоче, але ніяк не злетить, а ліворуч, крізь чорні дерева проглядає сніг і над ним пофарбовані синім хрести, пам'ятники і огорожі - кольори Януковича. Синім тут фарбують також вікна. Приїхав додому спеціально подивився - у нас вікна червоні і білі. Я знаю, може в тому проблема? :).
Бо все ж мене мучила, уже не пам'ятаю де почута, згадка про якесь таке "Донецьке економічне чудо". Все я собі думав, як же воно виглядає. Ну... тут два варіанти: або я того чуда не побачив, або яка та нещасна Донецька область, що вона за часів "чуда" виглядає аби не гірше за Хмельницьку. Що ж таке, в такому разі, для Донецької області "не чудесний" стан - повоєнні руїни?
Хорошо, куда мы ехали? Все "проблемные" с точки зрения фальсификаций регионы были расписаны по "надежным" регионам. Так, например, насколько мне известно, большую часть Луганской области было выделено Львовской области, то есть, в состав участковых избирательных комиссий от Ющенко включались здесь люди с Львовской области.
Хмельниччине было выделено только один район Донецкой области - Добропольский (центр Доброполье) и еще два города вне района - Димитров и Красноармейск. Доброполье это северо-западный угол Донецкой области, граничит с Днепропетровской и Харьковской областями. Добиралась туда наша группа через Краматорск.
Первое впечатление на краматорском вокзале - все серое и грязное. Какие-то навязчивые воспоминания о временах 15-летней давности, над всем этим высочит (а как же ж!) бигморд, но уже на этот раз без соответствующей морды. Гомосексуалистические оттенки (голубой со светло-розовым) служат фоном для надписи "Выбор Донбасса!". Если убрать бигморд, то вполне можно снимать фильм о сталинских временах. Потом это впечатление - "это уже было -надцать лет тому" сопровождало меня на всем протяжении моего там пребывания.
Самое яркое цветовое впечатление - кладбище на выезде из Доброполья. Впереди едет агитационный бус за Януковича, облепленный желто-голубыми плакатами, с двумя голубыми флагами, один из которых явно хочет, но никак не слетит, а по левую сторону, сквозь черные деревья белеет снег и над ним выкрашенные синим кресты, памятники и изгороди - цвета Януковича. Синим здесь красят также окна. Приехал домой специально посмотрел - у нас окна красные и белые. Я знаю, может в этом проблема? :).
Потому что все меня мучило, уже не помню где услышанное, упоминание о какое-то таком "Донецком экономическом чуде". Все я себе думал, как же оно выглядит. Ну... здесь два варианта: или я этого чуда не увидел, или какая же несчастная эта Донецкая область, что она во времена "чуда" выглядит едва ли не хуже Хмельницкой. Что же, в таком случае, для Донецкой области "не чудесное" состояние - послевоенные руины?
Взагалі-то це в заголовку підрозділу помилка набору, але я так подумав, що щось в тому є...
По приїзді до Краматорська ми мусили чекати на автобус, який мав відвезти групу у Добропілля. Чекали в залі. Невдовзі дві жінки, у віці плавного переходу в бабок, влаштували нам концерт, який полягав в тому, що вони постійно обурювались тим, що, наскільки їх можна було зрозуміти, якийсь хлопець, нібито з нашої групи, спитав у якоїсь бабці (який жах!) чи проголосувала б вона за Ющенко. Де той хлопець, вони не казали, натомість повторювали (і повторювали, і повторювали...) розповідь про той, чомусь, очевидно, на їхню думку, абсолютно жахливий епізод, розбавляючи свої крики гнівними звинуваченнями американському імперіалізмові, западенцям, які "понаїхали тут", жінці-американці, тощо. Ну, слава богу, зрештою викричались, кудись поділись.
Зайшов в іншу залу вокзалу, присів. Навпроти мене дві бабці, такі замучені, самі такі ж сірі, брудні і недоглянуті, як їхнє довкілля, щось говорять про своє життя, біди, зрештою зачипають тему виборів: "за кого голосовать, они все разворовали, ничего не платят...". Тут в їхню розмову втручається инша жінка - більш доглянута, огрядна: "Так, конечно, за Януковича! Он вот виплатил, и еще виплатит, и вообще... А етот Ющенко, рожа черная, и всех нас американцам продаст и будем раби Америки."
Ну коротше, ясно: бабки - опора Януковича. "Передовой отряд", так би мовити. Але от хотів би я бути таким розумним, щоби дати характеристику всьому цьому антиамериканізмові, який тоді так старанно насаджувався януковичами. Тобто скажімо приблизно, так як в дописі Помаранчевi починають i перемагають, але докладніше. Що стосується цього випадку, то у мене складається таке враження, що подібні висловлювання - "американцам продаст и будем раби Америки" - слугують не так виразом справжніх мотивів дій людини, яка таке говорить, як пошуком виправдання для свого ставлення, яке формується під впливом чинників, яким вона протистояти не може, але не може й зрозуміти, тому вигадує таку страшилку - і світ стає враз простим і зрозумілим. Така собі лисиця і виноград. Але то складно.
Наразі ж мені не терпиться виїхати з Краматорська, що я і роблю - в електронному вигляді все набагато простіше. За дві години наш автобус зупинився в Добропіллі перед двоповерховим (що б не сказати бараком) будинком, де поряд десятком фірмочок тулився районний штаб Ющенко, зашифрований під якусь профспілку.
(Далі буде)
Вообще-то это опечатка в заголовке подраздела, но я так подумал, что что-то в том есть...
Приехав в Краматорск, мы должны были ждать автобус, который должен был отвезти группу в Доброполье. Ждали в зале. Вскоре две женщины, в веку плавного перехода у бабок, устроили нам концерт, который состоял в том, что они очень возмущены тем, что, насколько их можно было понять, какой-либо парень, вроде бы из нашей группы, спросил у какой-то бабки (какой ужас!) проголосовала ли бы она за Ющенко. Где тот парень, они не говорили, а вместо того повторяли (и повторяли, и повторяли...) рассказ о том, почему-то, очевидно, по их мнению, абсолютно ужасном эпизоде, разбавляя свои вопли гневными обвинениями американскому империализму, западенцам, которых "понаехало здесь", жене-американке, и т.п.. Ну, слава богу, в конце концов, выкричались, куда-то подевались.
Зашел в другой зал вокзала, присел. Напротив меня две бабульки, такие замученные, сами такие же серые, грязные и неухоженные, как и окружающий их пейзаж, что-то говорят о своей жизни, бедах, в конце концов, затрагивают тему выборов: "за кого голосовать, они все разворовали, ничего не платят...". Здесь в их разговор вмешивается другая женщина - более ухоженная, дородная: "Так, конечно, за Януковича! Вон вот выплатил, и еще выплатит, и вообще... А этот Ющенко, рожа черная, и всех нас американцам продаст и будем рабы Америки."
Ну, короче, ясно: бабки - опора Януковича. "Передовой отряд", так сказать. Но вот хотел бы я быть таким умным, чтобы дать характеристику всему этому антиамериканизму, который тогда так старательно насаждался януковичами. То есть, скажем, приблизительно так, как в статье Помаранчевi починають i перемагають, но подробнее. Что касается этого случая, то у меня складывается такое впечатление, что подобные высказывания - "американцам продаст и будем рабы Америки" - служат не так выражением настоящих мотивов действий человека, который такое говорит, как поиском оправдания для своего отношения, которое формируется под влиянием факторов, которым он противостоять не может, но не может и понять, поэтому выдумывает такую пугало - и мир мо_ментально становится простым и понятным. Такая себе лисица и виноград. Но это сложно.
Сейчас же мне не терпится выехать из Краматорска, что я и делаю - в электронном виде все намного проще. Через два часа наш автобус остановился в Доброполье перед двухэтажным (что бы не сказать бараком) домом, где вместе с десятком фирмочек ютился районный штаб Ющенко, зашифрованный под какой-то профсоюз.
(Продолжение следует)
Щось дедалі більшою мірою виринає у моїй розсилці жіноча тема. Я й сам дивуюся, чому б то? Бо далебі - які ж ті жінки грубо практичні (от знову відсоток впав!), прагматичні, я би навіть сказав меркантильні, не побоюсь навіть цього слова... е... на, гаразд, промовчу.
Ми, чоловіки, не такі. О, ні! Ми — от які:
Він і вона сидять на лавці. Вона до нього:
— У мене дома зараз нікого немає.
— На й шо?
— Пішли до мене.
— На й шо?
— Ну чайку попьемо.
— На й шо?
— Ну і там... поцілуемось.
— На й шо?
— Ну й по[цензуровано]!
— А. Ги... Намьок пойняв.
Все те саме: він і вона сидять на лавці. Зоряна ніч. Він до неї:
— Ондо бачиш зірка?
— Бачу.
— То я...
За хвильку.
— А ондого бачиш зірку?
— Бачу.
— То ти...
Ще за хвильку.
— А ондо-ондо бачиш дві зірочки — поряд, одна понад одною?
— (вона: із лукавою посмішкою, сором'язливо опускаючи очі долі) Ой, ги... бачу.
— (він: гордовито) То я на мотоциклі...
То ж змінювати стать так само як і ім'я, я, принаймні, поки що не буду.
Что-то все в большей степени появляется в моей рассылке женская тема. Я и сам удивляюсь, к чему бы это? Потому что, в самом деле, - какие же эти женщины грубо практичные (вот снова процент упал!), прагматичные, я бы даже сказал меркантильные, не побоюсь даже этого слова... э... ну, хорошо, промолчу.
Мы, мужчины, не такие. О, нет! Мы — во какие:
Он и она сидят на лавочке. Она к нему:
— У меня дома сейчас никого нет.
— Ну и че?
— Пошли ко мне.
— Ну и че?
— Ну чайку попьем.
— Ну и че?
— Ну и там... поцелуемся.
— Ну и че?
— Ну и по[цензировано]!
— А. Хе... Намек понЯл.
Все то же: он и она сидят на лавке. Звездная ночь. Он к ней:
— Вон видишь звезда?
— Вижу.
— Это я...
Через минуту.
— А вон видишь звезда?
— Вижу.
— Это ты...
Еще через минуту.
— А вон там видишь две звездочки — рядом, одна над другой?
— (она: с лукавой улыбкой, стыдливо опуская глаза) Ой, хи... вижу.
— (он: гордо) Это я на мотоцикле...
Поэтому изменять пол, равно как и имя, я, по крайней мере, пока что не буду.
Будьласка, надcилайте ваші листи на адресу les2@ua.fm.
Ваші листи публікуються тільки при наявності дозволу на таку публікацію. Якщо такий дозвіл відсутній, то автор, при бажанні опублікувати вашого листа, намагатиметься отримати такий дозвіл.
Ваші персональні дані, вказані в листі, публікуються тільки при наявності вашого дозволу на таку публікацію. Проте автор залишає за собою право цитувати, а також, при потребі, переповідати зміст ваших листів.
Пожалуйста, отправляйте ваши письма по адресу les2@ua.fm.
Ваши письма публикуются только при наличии разрешения на такую публикацию. Если такое разрешение отсутствует, то автор, при желании опубликовать ваше письмо, будет пытаться получить такое разрешение.
Ваши персональные данные, указанные в письме, публикуются только при наличии вашего разрешения на такую публикацию. Однако автор оставляет за собой право цитировать, а также, при потребности, пересказывать содержание ваших писем.
Наразі у мене все і я прощаюся з вами, шановні читачі, до наступного випуску розсилки. На все добре!
Автор розсилки: Олександр Лихо
Пока у меня все и я прощаюсь с вами, уважаемые подписчики, до следующего выпуска рассылки. Всего доброго!
Автор рассылки: Олександр Лыхо
Всі авторські права на оригінальні матеріали, що публікуються в розсилці, належать її автору - Олександрові Лиху (Олександр Лихо), якщо не вказано противного. Проте, я даю вам дозвіл на публікацію згаданих матеріалів при умові, що при їх публікації ви вкажете безпосередньо після або до них авторство, посилання на цю розсилку і посилання на ділянку (веб-сайт) автора Soft навколо.
Все авторские права на оригинальные материалы, которые публикуются в рассылке, принадлежат автору - Олександру Лыхо, если не указано противное. Однако, я даю вам разрешение на публикацию указанных материалов при условии, что при их публикации вы укажете непосредственно после или до них авторство, ссылку на эту рассылку и ссылку на веб-сайт автора Soft навколо.
очима пересічного українця
| http://subscribe.ru/
http://subscribe.ru/feedback/ |
Подписан адрес: Код этой рассылки: state.politics.president |
Отписаться |
| В избранное | ||
