Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Консультацii вiд Юридичного порталу. Спадщина: як ╖╖ правильно прийняти


Наступн╕ к╕лька випуск╕в мо╓╖ розсилки будуть присвячен╕ тем╕ спадкування. Спадков╕ справи займають значну частину мо╓╖ юридично╖ практики. Дуже часто до мене приходять спадко╓мц╕, як╕ просять надати правову допомогу у складанн╕ позовно╖ заяви про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. На мо╓ запитання «Чому ж Ви пропустили строк для прийняття спадщини?» майже у 100 % випадках одна в╕дпов╕дь – «Не знали про строки». А тому у ц╕й статт╕ я маю нам╕р максимально просто, з м╕н╕мальним законодавчим посиланням, так би мовити по-простому висв╕тлити питання прийняття спадщини для широко╖ аудитор╕╖ читач╕в.

Для того, щоб оформити спадщину, насамперед необх╕дно ╖╖ прийняти. Незнання ц╕╓╖ просто╖ ╕стини спричиня╓ багато незручностей, призводить до додаткових судових процес╕в, без яких можна було б об╕йтись, якби спадко╓мець сво╓часно прийняв спадщину, а то й взагал╕ позбавля╓ можливост╕ спадко╓мця оформити сво╖ спадков╕ права.

Розглядаючи правов╕ аспекти питання прийняття спадщини необх╕дно розмежовувати прийняття спадщини, яка в╕дкрилась п╕д час д╕╖ Цив╕льного кодексу УРСР 1963 року, тобто до 1 с╕чня 2004 року та за новим Цив╕льним кодексом Укра╖ни, який д╕╓ з 1 с╕чня 2004 року. Час в╕дкриття спадщини – це день смерт╕ або оголошення особи померлою.

Ви скажете, нав╕що нам Кодекс, який вже дев’ятий р╕к не д╕ючий, проте якщо хтось ╕з Вас нада╓ юридичн╕ послуги с╕льському населенню, то Вам доводиться зустр╕чатись ╕з тим, що дуже багато ╓ спадщини в╕дкрито╖ та прийнято╖ за старим Кодексом, проте не оформлено╖ юридично. У таких випадках необх╕дно керуватися нормами Цив╕льного кодексу 1963 р.

Таким чином, що стосу╓ться старого кодексу, то в ньому наряду ╕з прийняттям спадщини шляхом подач╕ заяви до нотар╕ально╖ контори ╕сну╓ таке поняття, як фактичний вступ в управл╕ння ╕ волод╕ння спадковим майном: забрати реч╕ особистого вжитку спадкодавця, ключ╕ в╕д будинку, документи, зд╕йснити поточний ремонт, мати прописку в будинку спадкодавця тощо. Будь-яка д╕я – фактичний вступ чи подання заяви - повинна була мати м╕сце впродовж 6 м╕сяц╕в з часу в╕дкриття спадщини. Таким чином на п╕дтвердження фактичного вступу в управл╕ння ╕ волод╕ння спадковим майном пода╓те до нотар╕ально╖ контори чи суду будь-як╕ можлив╕ документи з м╕сця знаходження спадкового майна про те що ви фактично вступили у спадщину. Якщо ж нотар╕усу не достатньо поданих Вами документ╕в – зверта╓тесь у суд ╕з заявою окремого провадження – про встановлення факту прийняття спадщини.

Що стосу╓ться прийняття спадщини, що в╕дкрилась п╕сля 1 с╕чня 2004 року, тобто за новим Цив╕льним Кодексом Укра╖ни, то ╓ певн╕ нововведення та в╕дм╕нност╕. Так, за цим Кодексом у розр╕з╕ питання прийняття спадщини спадко╓мц╕в можна под╕лити на тих, що проживали з╕ спадкодавцем на час смерт╕, та тих, що не проживали з╕ спадкодавцем на час смерт╕. Особа, яка не проживала з╕ спадкодавцем на час смерт╕, ма╓ подати заяву про прийняття спадщини до нотар╕ально╖ контори за м╕сцем в╕дкриття спадщини впродовж шести м╕сяц╕в з дня в╕дкриття спадщини, тобто з дня смерт╕ чи оголошення особи померлою.

Дов╕дка. М╕сцем в╕дкриття спадщини ╓ останн╓ м╕сце проживання спадкодавця, якщо м╕сце проживання спадкодавця нев╕доме, ним ╓ м╕сцезнаходження нерухомого майна або основно╖ його частини, а за в╕дсутност╕ нерухомого майна — м╕сцезнаходження основно╖ частини рухомого майна. Норма про м╕сце в╕дкриття спадщини ╓ практично аналог╕чною за обома Кодексами.

Знову ж таки за Цив╕льним кодексом Укра╖ни, який вступив у д╕ю з 1 с╕чня 2004 року спадко╓мець, який пост╕йно проживав разом ╕з спадкодавцем на час в╕дкриття спадщини, вважа╓ться таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку для прийняття спадщини, в╕н не заявив про в╕дмову в╕д не╖.

Таким чином, якщо за старим Кодексом м╕г мати м╕сце фактичний вступ в управл╕ння ╕ волод╕ння спадковим майном, який м╕г в╕дбутися впродовж шести м╕сяц╕в п╕сля смерт╕ спадкодавця, то за нин╕ д╕ючим Кодексом прийняттю спадщини р╕вня╓ться пост╕йне проживання з╕ спадкодавцем до дня смерт╕.

Проте пост╕йне проживання з╕ спадкодавцем на час смерт╕ не заважа╓ Вам також подати ╕ заяву про прийняття спадщини до нотар╕ально╖ контори. Оск╕льки у мо╖й практиц╕ зустр╕чались випадки, коли у судовому порядку було визнано право на спадкове майно за одним ╕з спадко╓мц╕в першо╖ черги, а ╕нший спадко╓мець також першо╖ черги, який не т╕льки проживав з╕ спадкодавцем, а й був «прописаним», тобто мав з ним сп╕льне заре╓строване м╕сце проживання, до судового розгляду справи не залучався ╕ фактично спадщини був позбавлений. Хоча у справ╕ була дов╕дка ╕з нотар╕ально╖ контори. Ви здогаду╓тесь, що в н╕й було написано? Звичайно: спадкова справа не заведена, заяв не надходило. У дан╕й ситуац╕╖ доречним було б подання дов╕дки про склад с╕м’╖ спадкодавця на час смерт╕, проте позивач не був зац╕кавленим ╖╖ подавати, а суд не порахував за необх╕дне ╖╖ витребувати, очевидно керуючись при цьому принципом змагальност╕ стор╕н, однак сторона, яка мала би бути в╕дпов╕дачем, такою визначена не була. А в╕дпов╕дачем визначено особу першо╖ черги, поте яка спадщину не приймала.

Малол╕тня, неповнол╕тня, нед╕╓здатна особа, а також особа, цив╕льна д╕╓здатн╕сть яко╖ обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, кр╕м випадк╕в в╕дмови в╕д не╖ в установленому порядку та в установлений строк. Дана норма ╓ т╕льки у Цив╕льному кодекс╕ 2004 року.

За новим Цив╕льним кодексом Ви вже не можете як ран╕ше встановити факт прийняття спадщини, оск╕льки такий факт встановлю╓ться у безсудовому порядку – дов╕дкою про сп╕льне проживання з╕ спадкодавцем на час смерт╕, що у б╕льшост╕ р╕вня╓ться «прописц╕», ╕накше не дуже хто за в╕дсутност╕ прописки надасть Вам таку дов╕дку. Якщо Ви не були прописан╕ разом з╕ спадкодавцем, але фактично проживали разом, проте ЖЕК чи с╕льська, селищна рада Вам таку дов╕дку не вида╓, то Вам потр╕бно звернутись не ╕з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а ╕з заявою про ...читати дал╕


В избранное