Ризик-монiторинг.
Станом на сьогоднi сторiнки ризику мiстять наступнi об'єкти (див. таблицю).
Детальнiше про дати майбутнiх тiсних зближень можна
прочитати на вiдповiдних сторiнках
CLOMON2 (NEODyS).
та
SENTRY (JPL)
.
Оцiнка за Турiнською шкалою 0 балiв для всiх об'єктiв.
Кiлькiсть вiдкритих малих планет всiма обсерваторiями свiту на сьогоднi сягнула 85117
http://cfa-www.harvard.edu/iau/lists/NumberedMPs.html . Ще бiльш як 100 тисяч мають тимчасовi позначення i вимагають подальшого уточнення орбiт. Всього 13% вiд нумерованих астероїдiв отримали iмена, решта лишаються безiменними. Що робити з такою кiлькiстю потенцiйних претендентiв на iмена? Комiсiя по номенклатурi небесних об'єктiв МАС ламає над цим голову, усiляко стримуючи намагання вiдкривачiв давати новi iмена, видiливши квоту в 2 нових iменi кожнi 2 мiсяцi.
Ще донедавна можна було зареєструвати вiдкриття астероїда завдяки спостереженням за одну нiч. Центр малих планет розмiщував цi спостереження в так званому "Однодобовому файлi" (One-night stand, ONS). I якщо чиїсь спостереження "пiдв'язувались" зi спостереженнями якоїсь iншої обсерваторii, то об'єкт отримував тимчасиве позначення. Нинi ж Центр часто нехтує цiєю роботою, очевидно, через перезавантаженнiсть та першочергову увагу до потенцiйно небезпечних астероїдiв. Тому вiдкривачi об'єктiв головного поясу мають працювати за принципом: "Порятунок утопаючих - справа рук самих утопаючих". Через це багато вiдкритих астероїдiв поясу зостаються втраченими. Туди їм i дорога - наукова цiкавiсть до них у свiтi за останнi роки упала майже до нуля. Усi шукачi нового переквалiфiкувались на потенцiйну загрозу зiткнення.
Мабудь, такий пiдхiд є рацiональним, зважаючи на мiзерне фiнансування дослiджень Всесвiту.
На фото: астероїд (позначення вiдкривачiв V1956A) головного поясу, вiдкритий в Андрушiвськiй обсерваторii 8 липня 2004 р., який через несприятливi погоднi умови в наступнi ночi виявився загубленим.