1.	№ 202 от 16-03-2017 В╕домчий документ Про визнання таким, що втратив чинн╕сть, наказу М╕н╕стерства енергетики та вуг╕льно╖ промисловост╕ Укра╖ни в╕д 17.12.2012 № 1019 "Про затвердження Порядку експорту товарного природного газу" "ОВУ" № 32 от 21-04-2017 Действует с 22-04-2017

MDoffice

Количество просмотров: 12 (за период c 00:00 по 18:00 22/04/17), всего просмотров: 41

Закон вiд 19.12.1995 № 481/95-ВР ВРУ Про державне регулювання виробництва ╕ об╕гу спирту етилового, коньячного ╕ плодового, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в Вступил в силу с 19.12.1995

• Все хиты документов

MDoffice

   Пункт пропуску “Ягодин“ – наступний п╕сля пункт╕в “Крак╕вець” та “Рава-Руська”, де впроваджу╓ться експеримент ╕з розд╕лення потоку автотранспорту. Про це пов╕домля╓ прес-служба Держприкордонслужби Укра╖ни.

   Прогнозуючи можливе зб╕льшення к╕лькост╕ автотранспорту у пунктах пропуску через кордон у весняно-л╕тн╕й пер╕од, Державна прикордонна служба Укра╖ни вжива╓ заходи, аби м╕н╕м╕зувати черги.

   Нараз╕ на кордон╕ з ╢С функц╕ону╓ 18 м╕жнародних пункт╕в пропуску для автомоб╕льного сполучення, б╕льш╕сть з яких на кордон╕ з Польщею та Угорщиною. В той же час к╕льк╕сть ос╕б ╕ транспортних засоб╕в сутт╓во перевищу╓ проектн╕ спроможност╕ пункт╕в пропуску. Найб╕льше навантаження в╕дм╕ча╓ться на польськ╕й д╕лянц╕, де щороку к╕льк╕сть автомоб╕л╕в зроста╓ на 400-700 тисяч, здеб╕льшого легкових. Так, у 2013 роц╕ ця к╕льк╕сть становила 6 м╕льйон╕в авт╕вок, а у 2016 роц╕ вже 12,3 м╕льйона. Водночас з╕ зм╕нами правил Шенгенського кодексу в╕днин╕ ус╕ особи, що в’╖жджають до кра╖н Шенгену або ви╖жджають з них, п╕ддаються ретельн╕й перев╕рц╕.

   Тому, за ╕н╕ц╕ативою Держприкордонслужби запроваджено експеримент з розмежування смуг руху транспорту перед пунктами пропуску “Рава-Руська“ та “Крак╕вець“. В╕н передбача╓ в╕докремлення напрямк╕в для транспортних засоб╕в укра╖нсько╖ та ╕ноземно╖ ре╓страц╕╖, як╕ прямують з Укра╖ни. В найближчий час експеримент також розпочнеться ╕ перед пунктом пропуску “Ягодин“.

http://lviv.vgorode.ua

FaceBook

Украинцы, заказывающие товар из-за границы, скажем, по каталогам из Китая, рискуют не увидеть своих обновок. Таможенники вскоре получат право уничтожать подделки, пересылаемые в международных почтовых отправлениях (общим количеством в одном отправлении до 3 штук и весом до 2 кг). Для этого будет прописан особый порядок уничтожения продукции, которая нарушает права интеллектуальной собственности.

Об этом пишет UBR.

Соответствующие нормы должны появится в Таможенном кодексе до конца 2017 года – предельного срока имплементации регламента ЕС № 608/2013. Об этом рассказал представитель департамента организации таможенного контроля ГФС Алексей Гащицкий.

По данным представителя Национального координационного центра по охране прав интеллектуальной собственности США, старшего спецагента ФБР Джейсона Левитта, 2,5% продукции в мире является контрафактом. Сейчас каждый 12-й доллар в США тратится в интернете. В 2020-м, как прогнозируют специалисты, уже каждый восьмой доллар американцы будут тратить на покупки в сети. А поэтому борьба с торговлей подделками через интернет становится особенно актуальной.

Тем более, что в отличие от обычной сбытовой сети подделок, например, лекарственных препаратов, товар можно продать в любую точку мира, не вставая из-за компьютера. Основной инструмент доставки товара, по словам Джейсона Левитта, – американская почта.

С одной стороны, в Украине внедрены международные процедуры по защите таможней интеллектуальной собственности. Во-первых, ведется таможенный реестр объектов интеллектуальной собственности. В него вносятся торговые марки или товарные знаки; промышленные образцы и полезные модели; объекты авторского права; географические обозначения мест происхождения товара.

Таможенники, имея информацию о внешнем виде, торговой марке, географическом происхождении товара не пропустят его через границу, если он нарушает права собственников ТМ или промышленного образца. При наличии подозрений таможня приостанавливает оформление. Есть также процедуры досудебного урегулирования и уничтожение контрафактных товаров.

Но, с другой стороны, большая часть приостановок таможенного оформления по подозрению в нарушении интеллектуальной собственности заканчивается безрезультатно. Например, на 2,7 тыс. случаев за три месяца 2017 года (что значительно больше, чем в прежние годы), было заведено только 5 дел (автозапчасти, фармпрепараты, обувь и другая продукция легпрома).

«За первый квартал текущего года было оформлено админпротоколов всего на 1 млн грн. Потому что все подделки оцениваются дешево, а практики оценки по стоимости оригинала у нас нет», – говорит Алексей Гащицкий.

Кроме того, до мелких партий товара у таможенников просто не доходят руки. Так как они заняты работой с патентным троллингом (регистрация промышленных образцов на известные формы изделий с целью дальнейшего вымогательства денегза разрешение внешнеэкономических операций с такими товарами).

«На сегодняшний день мы не так боремся с контрафактом, как с лицами, пытающимися злоупотреблять своими правами», – рассказал Алексей Гащицкий.

Получить патент и внести данные в реестр таможни легко, а отменить такой документ можно только через суд. Вот и регистрируют патентные тролли давно знакомые всем вещи – вешалки для одежды, зубочистки, бахилы и перчатки медицинские – как будто изобрели их только вчера.

Как отмечает эксперт по вопросам налоговой и таможенной политики Владимир Орлов, эффективной борьбе с контрафактом мешает также контроль так называемого «параллельного импорта». Таможня сейчас обязана приостанавливать оформление всех товаров независимо от того являются они оригинальными или контрафактными.

Например, если субъект ВЭД не указан в перечне уполномоченных импортеров какой-то торговой марки, например, Nike, то его операции с товарами этой марки будут приостановлены, даже если на товар есть все документы, подтверждающие легальность приобретения.

После информирования правообладателя, у того есть срок в 10 дней (с возможностью продления еще на 10 дней) на реакцию: разрешить ввоз, потребовать уничтожить товар за свой счет или судиться. Чаще всего приостановки «параллельного импорта» заканчиваются подтверждением, что нет нарушения прав интеллектуальной собственности, и таможенное оформление возобновляется.

Мелкие партии товара, за которые хотят взяться таможенники, — это то, что приходит в Украину экспресс-почтой.

«Дешевые товары сомнительного качества и происхождения. Совсем немного серьезных компаний торгуют своим товаром через интернет», – утверждает Алексей Гащицкий.

Именно на борьбу с интернет-торговлей контрафактным товаром и направлена ст.401-1, которую предлагается добавить в Таможенный кодекс. Вкратце процедура уничтожения будет выглядеть так.

Если кто-то закажет экспресс-доставку или доставку по почте пары оригинальных кроссовок не у официального импортера, то таможня уже не будет обязана задерживать оформление, как сейчас, для информирования правообладателя или его представителя.

Зато, если у таможенников есть обоснованные подозрения, что товар из таможенного реестра поддельный или пиратский, то он может быть уничтожен по решению руководителя таможенного органа. Но только при наличии в реестре информации о том, что правообладатель разрешает уничтожать все выявленные подделки.

О решении уничтожить посылку декларанта обязаны уведомить по факсу или по электронной почте и ждать ответа 10 рабочих дней. За этот срок владелец товара (то есть конечный покупатель) через декларанта должен письменно либо согласиться на уничтожение посылки, либо возразить против этого. Молчание будет расценено как согласие.

Если же владелец против, то вся информация о том, кто кому, когда и что отправил поступит правообладателю. И уже тот за 10 дней вправе подать на декларанта или владельца товара в суд, а в качестве обеспечения иска запретить таможне проводить оформление.

В противном случае, если не нарушены какие-то другие таможенные правила, посылку оформят и отпустят, а все убытки, понесенные в результате ожидания, пострадавшей стороне должен возместить правообладатель.

      Межведомственная комиссия по международной торговле решила ввести антидемпинговые меры в отношении импорта российских минеральных удобрений. Об этом сообщила пресс-служба Министерства экономического развития и торговли Украины.

      “К российским экспортерам применяется антидемпинговая пошлина сроком на 5 лет в размере: для экспортера-производителя открытого акционерного общества “Волжский абразивный завод”- 6,54%, для других экспортеров и в целом для Российской Федерации — 33,83%”, — говорится в сообщении.

      По мнению комиссии, применение указанных антидемпинговых мер положительно повлияет на финансово-хозяйственное положение национального товаропроизводителя, в частности, будет способствовать восстановлению объемов производства и продаж, сохранению и восстановлению рабочих мест, восстановлению доходов.

      Кроме того, МКМТ приняла решение о возбуждении и проведении антидемпингового расследования относительно импорта в Украину некоторой карбамидо-формальдегидной продукции происхождением из РФ. Согласно решению расследование возбуждается в отношении импорта в Украину карбамидо-формальдегидной смолы и карбамидо-формальдегидного концентрата происхождением из РФ.

      “В ходе расследования будут изучаться информация и доказательства наличия демпинга, ущерба и причинно-следственной связи между ними. По результатам проведенных исследований будет принято решение о целесообразности применения антидемпинговых мер”, — говорится в сообщении.

      Как известно, действующие антидемпинговые меры в отношении импорта в Украину нитрата аммония происхождением из Российской Федерации были применены еще в мае 2008 года.

      Напомним, за введение антидемпинговых пошлин на импорт российских удобрений выступал Ostchem Дмитрия Фирташа, который является одним из крупнейших игроков на рынке удобрений Украины.

      В свою очередь в Украинской аграрной конфедерации заявили, что Ostchem шантажирует аграриев пытаясь поднять цены на удобрения.


УкрРудпром

Закон, предусматривающий отмену требования обязательного использования печатей, вступит в силу через три месяца.

Использование печатей на документах станет необязательным в Украине с 19 июля 2017 года. Закон о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно использования печатей юридическими лицами и физическими лицами - предпринимателями 17 апреля опубликован в официальной прессе.

Согласно заключительным положениям закона, он вступает в силу через три месяца после опубликования. На днях закон подписал президент Украины.

Документ исключает из законодательства требования об обязательном использовании печатей, независимо от их наличия у субъектов хозяйствования, а также возможность признания документа недействительным в связи с отсутствием оттиска печати.

Исключается необходимость использования печатей во взаимоотношениях субъектов хозяйствования с государственными органами и органами местного самоуправления и устанавливается административная ответственность за вымогательство государственным органом или органом местного самоуправления наличии оттиска печати на официальном документе.

Согласно закону, субъект хозяйствования имеет право использовать в своей деятельности печать, но ее использование не является обязательным. Наличие или отсутствие оттиска печати предприятия на документе не создает юридических последствий.

Копия документа, поданного субъектом хозяйствования в орган государственной власти или местного самоуправления, считается заверенной, если на такой копии проставлена подпись уполномоченного лица субъекта хозяйствования или личная подпись физического лица - предпринимателя. Орган государственной власти или местного самоуправления не вправе требовать нотариального заверения подлинности копии документа, если такое требование не установлено законом.

Информационное Агентство Л╤ГАБ╕знес╤нформ

19-04-2017 18:24, BRCN
Регион: скрыт
Период внесения изменений в таможенную декларацию

Добрый вечер, коллеги.
Появилась необходимость внесения изменений в ГТД оформленную в 2008 году, а именно в 44гр. внести корректировку в номер инвойса и контракта.
Таможня принимать лист-корректировку отказываться, ссылаясь на ст. 450 ПКМУ, а именно, что изменения вносятся на протяжении трех лет после оформления.
Я либо невнимательно читаю, либо просто не вижу там этих сроков.
Если кто сталкивался с подобной ситуацией, прошу подсказать как из нее выйти.

Заранее благодарю!

   Уряд Укра╖ни прийняв постанови про реформування Державно╖ ф╕скально╖ служби (ДФС) з умовою його доопрацювання, ╕ вона буде опубл╕кована п╕сля такого доопрацювання, заявив прем'╓р-м╕н╕стр Володимир Гройсман.

   "Постанови уряду ми розробля╓мо, зважуючи сво╓часн╕сть ╕ необх╕дн╕сть ухвалення для того, щоб забезпечувати реорган╕зац╕╖. ╤ п╕сля того, як ми ╖х доопрацю╓мо, а вони прийнят╕ з доопрацюванням в уряд╕, вони будуть опубл╕кован╕", - сказав прем'╓р на "Годин╕ уряду" у Верховн╕й Рад╕ в п'ятницю.

   В╕н вказав, що районн╕ податков╕ будуть л╕кв╕дован╕ ╕ перетворен╕ на серв╕сн╕ служби.

   В.Гройсман також закликав Верховну Раду зробити частину сво╓╖ законодавчо╖ роботи щодо реформування ДФС.

   "Насправд╕ треба розд╕лити законодавчу роботу ╕ виконавчу... Ми свою частину роботи зробимо ╕ зробимо ефективно", - заявив глава уряду.

   Як пов╕домлялося, постанова №237 в╕д 29 березня "Про реформування деяких територ╕альних орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби", яке ╕н╕ц╕ювало М╕н╕стерство ф╕нанс╕в ╕ проти якого виступив нин╕шн╕й кер╕вник ДФС, у середу було оприлюднено на сайт╕ уряду, проте пот╕м зникло з нього.

   Зг╕дно з документом, зокрема, створюються два нових юрособи - М╕жрег╕ональна митниця ╕ М╕жрег╕ональне головне управл╕ння ДФС.

   В╕дпов╕дно до цього документа обласн╕ митниц╕ та Енергетична митниця реорган╕зуються шляхом при╓днання ╖х до М╕жрег╕онально╖ митниц╕. Об'╓днан╕ державн╕ податков╕ ╕нспекц╕╖ при╓днуються до головних управл╕нь ДФС в областях, а останн╕, в свою чергу, разом з Оф╕сом великих платник╕в податк╕в - до М╕жрег╕ональному головного управл╕ння ДФС.

   В.о. глави ДФС Мирослав Продан у лист╕ на адресу Каб╕нету М╕н╕стр╕в в╕д 31 березня, який опубл╕кувала "Економ╕чна правда", розкритикував таку реорган╕зац╕ю, назвавши ╖╖ неможливою.

   Думку про неприпустим╕сть ухвалення такого документи висловили також голова та члени проф╕льного податкового ком╕тету Ради.

   Однак в М╕нф╕н╕ агентству "╤нтерфакс-Укра╖на" наголосили, що ця постанова, на думку м╕н╕стерства, ╓ законною, а оп╕р ╖й пов'язаний з неготовн╕стю проводити реальн╕ реформи в ДФС.

http://ua.interfax.com.ua

   ТЕТЯНА ОСТР╤КОВА
народний депутат, фракц╕я "Самопом╕ч"

   Зм╕на територ╕ального принципу розм╕щення та устрою митниць однозначно вплине на т╕ м╕сцев╕ бюджети, як╕ наповнюються за рахунок оподаткування товар╕в обласною митницею.

      Уряд 29 березня прийняв постанову з нудною назвою "Про реорган╕зац╕ю територ╕альних орган╕в ДФС", проте з неоднозначними насл╕дками для вс╕х громадян та п╕дпри╓мств, хто ма╓ справу з митницею, а також з дивною ╕стор╕╓ю ухвалення.

      М╕н╕стерство ф╕нанс╕в вир╕шило централ╕зувати митницю з метою посилення контролю та керованост╕, а заодно централ╕зувати вс╕ митн╕ процеси. Зробити це пропону╓ться через л╕кв╕дац╕ю вже з 1 травня цього року ╕снуючих рег╕ональних та спец╕ал╕зованих митниць, вочевидь без особливого анал╕зу насл╕дк╕в такого р╕шення.

      Постанова вже отримала в експерт╕в назву "Про л╕кв╕дац╕ю митниц╕". Текст постанови то з'являвся на сайт╕ Кабм╕ну, то зникав зв╕дти. Зрозум╕ло одне – прийнята вона з доопрацюванням, яке все ще трива╓, тому чинност╕ постанова в установленому порядку не набула ╕ п╕дпису Прем'╓ра п╕д нею н╕хто не бачив.

      Зараз в нас 25 рег╕ональних митниць (по одн╕й в кожн╕й област╕ та в м. Ки╓в╕) та дв╕ спец╕ал╕зован╕ (Енергетична та М╕жрег╕ональна). За пропозиц╕╓ю М╕н╕стра ф╕нанс╕в вс╕ ц╕ митниц╕ л╕кв╕дуються, як юридичн╕ особи, створю╓ться одна м╕жрег╕ональна митниця в Ки╓в╕ з структурними п╕дрозд╕лами (представництвами) по рег╕онах.

      Однак, територ╕альна структура розташування митних орган╕в створена, перш за все, для зручност╕ громадян ╕ п╕дпри╓мств, д╕яльн╕сть яких пов’язана з зовн╕шньоеконом╕чною д╕яльн╕стю.

      Для останн╕х такий територ╕альний принцип розм╕щення митних орган╕в дозволя╓ розмитнити товар близько до м╕сця перетину кордону (наприклад, в Одес╕ або на Волин╕) або за м╕сцем знаходження (акредитац╕╖) компан╕╖ (наприклад в Ки╓в╕ або Житомир╕).

      Розташування митниц╕ в кожн╕й област╕ зд╕йснено з урахуванням адм╕н╕стративно-територ╕ального устрою держави та забезпечу╓ найб╕льш оптимальне вир╕шення завдань, як митних орган╕в в ц╕лому, так ╕ на адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць, в яких знаходяться митниц╕.

      Зм╕на територ╕ального принципу розм╕щення та устрою митниць вплине на т╕ м╕сцев╕ бюджети, як╕ наповнюються за рахунок оподаткування товар╕в, що розмитнюються в╕дпов╕дною обласною митницею. Наприклад, частина суми акцизу з ╕мпорту палива перерахову╓ться в м╕сцевий бюджет. Також д╕╓ експеримент щодо буд╕вництва дор╕г на так зван╕ "митн╕ грош╕".

      У випадку л╕кв╕дац╕╖ обласних митниць м╕сцев╕ бюджети будуть позбавлен╕ таких доход╕в.

      Про ц╕ну тако╖ "реформи" св╕дчать наступн╕ дан╕: в 2016 роц╕ в експериментальних областях 50% перевиконання митних надходжень було направлено на буд╕вництво дор╕г – а це сотн╕ м╕льйон╕в гривень. У Волинськ╕й област╕ за п╕втора року м╕сцева митниця на автошляхи дала 112 млн. грн, у Льв╕вськ╕й — 870 млн грн. Хмельницька область в 2016 роц╕ додатково отримала 288 млн грн, а на Волин╕ т╕льки за результатами першого кварталу спрямують на ремонт дор╕г 170 млн. грн.

      Якщо митн╕ платеж╕ будуть акумулюватись на рахунку М╕жрег╕онально╖ митниц╕ в Ки╓в╕, чи отримають м╕сцев╕ бюджети областей та м╕ст об╕цян╕ грош╕ на дороги та м╕сцев╕ потреби? Якщо ц╕ реч╕ не продуман╕, то це приклад ф╕нансово╖ "дОцентрал╕зац╕╕" в д╕╖.

      Митниця сьогодн╕ збира╓ 30- 40% надходжень Державного бюджету Укра╖ни ╕ покликана захищати економ╕чну безпеку держави. Тому при повн╕й та р╕зк╕й зм╕н╕ правил гри треба добре зважувати насл╕дки та керуватись ╕нтересами людей та компан╕й, яких ц╕ зм╕ни зачеплять.

      А це кожен, хто перетина╓ кордон та провозить товари, або отриму╓ ╖х в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, це перев╕зники, це нерезиденти, це вс╕ укра╖нськ╕ компан╕╖, як╕ експортують чи ╕мпортують товари та наповнюють бюджет.

      Постають прост╕ питання: куди платити митн╕ платеж╕, чи не постражда╓ швидк╕сть розмитнення куди подавати скарги на д╕╖ та р╕шення митник╕в, який суд розглядатиме справи про митн╕ порушення.

      Непри╓мним очевидним насл╕дком л╕кв╕дац╕╖ зг╕дно з постановою Кабм╕ну рег╕ональних митниць стане скорочення з 10 до 5 д╕б строку транзиту. Стаття 95 Митного кодексу встановлю╓ 5-ти денний строк транзитного перем╕щення в зон╕ д╕яльност╕ одн╕╓╖ митниц╕ ╕ 10-денний строк для такого перем╕щення в зон╕ д╕яльност╕ р╕зних митниць.

      П╕сля зм╕н вся територ╕я Укра╖ни стане зоною д╕яльност╕ одн╕╓╖ митниц╕, в╕дпов╕дно ╕ строк транзиту буде становити 5 дн╕в в будь-якому випадку. Прив╕т в╕д Уряду тим, хто зд╕йсню╓ транзит на машинах з ╕ноземними номерами!

      Постраждали в╕д протиправних д╕й митник╕в десь на Волин╕? Розгляд Вашо╖ скарги на д╕╖ та р╕шення митниц╕ буде в╕дбуватися в Ки╓в╕, бо будь-яка скарга на р╕шення, д╕╖ або безд╕яльн╕сть посадово╖ особи або ╕ншого прац╕вника органу доход╕в ╕ збор╕в пода╓ться кер╕вников╕ орган╕зац╕╖ (стаття 25 Митного кодексу Укра╖ни), а таким кер╕вником буде кер╕вник М╕жрег╕онально╖ митниц╕.

      Або ╕нший приклад: митник вир╕шив, що Ви провозили незадекларован╕ товари, чим порушили митн╕ правила, та направив матер╕али до суду. П╕сля вступу урядово╖ постанови в силу розгляд справи буде зд╕йснюватись в одному з суд╕в м╕ста Ки╓ва, бо Митний кодекс каже, що так╕ справи розглядаються за м╕сцем знаходження митниц╕, а вона буде одна-╓дина на всю Укра╖ну - в Ки╓в╕.

      Ц╕каво проанал╕зувати також оперативн╕сть та можлив╕сть ухвалення р╕шень кер╕вником ╓дино╖ митниц╕ п╕сля того, як зм╕ни набудуть сили. Б╕льше, н╕ж 20 статей Митного кодексу Укра╖ни описують випадки, в яких д╕╖ та р╕шення може/повинен приймати т╕льки кер╕вник органу доход╕в ╕ збор╕в. Зараз п╕д таким кер╕вником розум╕ються кер╕вники 25 митниць.

      Якщо митниця буде одна на всю кра╖ну, то ╕ кер╕вник буде один. То чи буде в╕н в стан╕ ефективно ╕ оперативно приймати р╕шення? Наприклад, р╕шення про особистий огляд людини при п╕дозр╕ контрабанди повинен прийняти т╕льки кер╕вник. Перестанемо перев╕ряти? Чи кожний митний пост буде звертатись по 20 раз╕в на день до кер╕вника ╓дино╖ митниц╕ в Ки╖в?

      Зв╕сно ж, можна припустити, що кер╕вник ╓дино╖ митниц╕ делегу╓ повноваження приймати р╕шення кер╕вникам структурних п╕дрозд╕л╕в (представництвам) по рег╕онам.

      Але для цього потр╕бно прийняти зм╕ни в Митний кодекс, що означа╓ законопроект, його обговорення з громадськ╕стю та експертами, з дотриманням процедури розгляду та прийняття. А "реформа" для того ╕ робиться тишком-нишком через постанову Кабм╕ну, щоб цього всього уникнути.

      Представники М╕нф╕ну говорять, що у такий спос╕б через створення ╓дино╖ митниц╕ вони хочуть покращити керован╕сть митними процесами, усунути в╕д незаконних вплив╕в на них м╕сцевих "князьк╕в", губернатор╕в та силовик╕в, як╕. як в╕домо, знають, що на митниц╕ ╓ чим поживитись.

      В╕рю, що М╕нф╕н керувався саме такими нам╕рами, але ╖х вт╕лення в життя "п╕дкачало", ╕ насл╕дки цього р╕шення як для людей, так ╕ для держави можуть бути плачевними.

      Аргументи М╕нф╕ну не дають в╕дпов╕д╕ на питання, чим кер╕вники рег╕ональних представництв ╓дино╖ митниц╕ будуть кращими за чинних кер╕вник╕в рег╕ональних митниць, ╕ чому на них не зможуть чинити незаконний вплив силовики, губернатори ╕ контрабандисти.

      Головне розум╕ти, для кого робиться реформа: для людей та сильно╖ громади чи для ╕нтерес╕в окремих чиновник╕в та м╕н╕стерств. Щоб отримати позитивний ефект треба ор╕╓нтуватися на того, хто стика╓ться з митницею, та про державу не забувати.

      Певне посилення повноважень митниц╕ на центральному р╕вн╕ необх╕дне, бо нараз╕ митна складова представлена на центральному р╕вн╕ к╕лькома департаментами, в╕дсунутими на задн╕й план у склад╕ ф╕скально╖ служби.

      Робити це треба, по-перше,у законний спос╕б – через зм╕ни в закон з в╕дпов╕дною процедурою обговорення, розгляду та прийняття, а, по-друге, шляхом поновлення на центральному р╕вн╕ роботи Митно╖ служби з незалежним кер╕вником та ╓диними правилами гри та оц╕нки митно╖ вартост╕ для вс╕х митниць Укра╖ни.


Економ╕чна правда

14-04-2017 11:41, Дмитрий dmit-shelest@yandex.ua
Регион: Б╕ла церква
Оформление ГТД в бумажном виде

Уважаемые господа,
возможна ли подача декларации и оформление в бумажном виде, или только в электронном?

   Це Н╕меччина-найб╕льш усп╕шна кра╖на ╢вропи.

   Не можу зрозум╕ти, чому економн╕, рац╕ональн╕ педанти-н╕мц╕ не л╕кв╕дують свою митницю? У них же так╕ благопристойн╕ сус╕ди ╕ така потужна правоохоронна система.

   А на схем╕ ще нема╓ "силового" блоку митниц╕. Там повний "Hande hoch". ╤ н╕яких д╕вчаток в сп╕дничках "тату".

   Олекс╕й Бондарев

   Наш╕ вулиц╕ все част╕ше нагадують польсько-литовський кордон. Нал╕во глянеш — машини з литовськими номерами, направо — з польськими. Укра╖нц╕ полюбили нерозмитнен╕ авто. Чи законно це ╕ чи ╓ в цьому сенс.

   Чи можна купити недорого нерозмитнений автомоб╕ль в Укра╖н╕ ╕ ╖здити на ньому, без юридичних або якихось ╕нших проблем? Здоровий глузд п╕дказу╓, що н╕.

   Але багато укра╖нц╕в все ж задаються цим питанням, з╕ вс╕х стор╕н атакован╕ рекламою численних «контор», готових недорого ╕ «з документами» пригнати автомоб╕ль «з ╢вропи» або «з Литви без розмитнення». А деяк╕ «контори» ╕ зовс╕м пропонують авто, як╕ вже перебувають в Укра╖н╕, знову ж таки, «з документами».

   Вс╕ ц╕ пропозиц╕╖ об'╓днують два загальних моменти.

   По-перше, пропонуються нерозмитнен╕ автомоб╕л╕, перебування яких на територ╕╖ Укра╖ни ╓ порушенням чинного законодавства.

   По-друге, ц╕ни на так╕ авто в рази менше, н╕ж на ╖х розмитнен╕ аналоги.

   Друга обставина переважу╓ першу у все б╕льшо╖ к╕лькост╕ укра╖нц╕в. Бажання купити «беху» на литовських номерах за ц╕ною «ланоса» значно сильн╕ше страху, що куняюча держава нарешт╕ вир╕шить почути ╕стеричн╕ крики авто╕мпортер╕в ╕ укра╖нських виробник╕в, як╕ протестують проти нерозмитнених авто.

   Нерастаможенные автомобили в Украине стоят в 2-3 раза дешевле

   Нерозмитнен╕ автомоб╕л╕ в Укра╖н╕ коштують у 2-3 рази дешевше "легальних" аналог╕в

   Спробу╓мо роз╕братися, у чому вигода споживача, як можна купити нерозмитнене авто, ╕ з якими ризиками це пов'язано.

   П╕д час п╕дготовки цього матер╕алу автор п╕д виглядом потенц╕йного покупця посп╕лкувався з к╕лькома компан╕ями, що займаються продажем нерозмитнених авто. Компан╕╖ ми вир╕шили не вказувати, щоб не робити рекламу б╕знесу, який насправд╕ не дуже легальний.

   Ми спробу╓мо розглянути ситуац╕ю з точки зору покупця, а не продавця. Не будемо вдаватися ╕ в законодавч╕ тонкощ╕. Дивимося на ситуац╕ю з позиц╕╖ перес╕чного укра╖нця, який не хоче «ланос».

   Нерозмитнен╕ автомоб╕л╕ — ц╕на ╕ виб╕р в Укра╖н╕

   1. К╕льк╕сть компан╕й ╕ приватних ос╕б, пов'язаних з цим б╕знесом в Укра╖н╕, вже обчислю╓ться сотнями. А к╕льк╕сть активних оголошень про продаж нерозмитнених автомоб╕л╕в в Укра╖н╕ на популярних сайтах ц╕╓╖ тематики — тисячами.

   Основна маса запропонованих авто в╕дносяться до в╕ково╖ категор╕╖ — в╕д 10 рок╕в ╕ старше, тобто ран╕ше 2006-2007 рр випуску. Хоча ╓ ╕ пропозиц╕╖ б╕льш св╕жих авто.

   2. Б╕льш╕сть нерозмитнених авто надходить в Укра╖ну з Литви. Хоча ╓ безл╕ч «польських» авто. Серед ╕нших кра╖н, зв╕дки до нас надходять нерозмитнен╕ автомоб╕л╕, ф╕гурують Словаччина, Болгар╕я, Чех╕я та ╕нш╕.

   По популярност╕ л╕дирують н╕мецьк╕ автомоб╕л╕ престижних бренд╕в Audi, BMW, Mercedes та Volkswagen. Також популярн╕ Opel, Citroen, Renault ╕ Volvo. Японськ╕ ╕ американськ╕ авто зустр╕чаються р╕дше.

   Найчаст╕ше сюди везуть автомоб╕л╕, що в╕дпов╕дають двом ключовим характеристикам - «ун╕версал ╕ дизель». ╤ншими словами, автомоб╕л╕, найб╕льш поширен╕ в ╢вроп╕.

   Нерастаможенные премиальные автомобили тоже пользуются спросом у украинцев
Нерозмитнен╕ прем╕альн╕ автомоб╕л╕ теж користуються попитом в укра╖нц╕в

   3. А тепер — про ц╕ни.

   Це головний фактор ╕нтересу до нерозмитнених авто.

   Наведемо лише к╕лька приклад╕в.

   Отже, середня ц╕на Volkswagen Golf IV 2000-2003 рр випуску з дизельним двигуном ╕ ручною коробкою передач в ╢вроп╕ становить 1 500-2 000 ╓вро. В Укра╖н╕ такий розмитнений автомоб╕ль об╕йдеться в $5 000-8 000 в залежност╕ в╕д стану.

   В ╢вроп╕ ун╕версал BMW 5-о╖ сер╕╖ з 3-л╕тровим дизелем ╕ автоматом 2000-2003 рр випуску кошту╓ в середньому 3000-4000 ╓вро. В Укра╖н╕, розмитнений ╕ ц╕лком легальний автомоб╕ль об╕йдеться в $8 000-10 000.

   С╕мейний м╕н╕вен Volkswagen Touran 2006-2008 рр. випуску, з бензиновим двигуном ╕ механ╕чною коробкою передач об╕йдеться в ╢вроп╕ у 5 000-6 000 ╓вро. Такий же розмитнений автомоб╕ль в Укра╖н╕ кошту╓ $11 000-12 000.

   Нав╕ть з урахуванням вартост╕ «пригону» ╕ документ╕в (в╕д 700 ╓вро) вигода очевидна. Б╕льше того, можна згадати про те, за якими ц╕нами укра╖нцям пропонують купувати автомоб╕л╕ укра╖нського виробництва. Наприклад, ZAZ Sens варто в початков╕й комплектац╕╖ 179 тис. грн (близько $7 000), а ZAZ Forza — 260 тис. грн (приблизно $10 000).

   4. Продавц╕ нерозмитнених автомоб╕л╕в в Укра╖н╕ також часто наводять як аргумент в╕дм╕нний стан автомоб╕л╕в з ╢вропи.

   Кажуть, мовляв, вони не «нюхали» паршивого укра╖нського бензину ╕ ╖здили по нормальному асфальту, а не по жалюг╕дним «напрямкам», як╕ УкрАвтодор вида╓ за дороги.

   Сперечатися з цим твердженням складно. Хоча ╓ застереження, про них трохи нижче.

   Як можна придбати нерозмитнене авто в Укра╖н╕?

   1. Найпрост╕ший вар╕ант — придбати авто, що вже перебува╓ в Укра╖н╕. Для цього достатньо просто в╕дкрити один з численних сайт╕в з оголошеннями по продажу авто, вибрати машину, в╕ддати грош╕ ╕ отримати натом╕сть автомоб╕ль з якимсь «пакетом документ╕в».

   Хто ╕ коли вв╕з це авто в Укра╖ну, чи ╕сну╓ в реальност╕ в Литв╕ (Польщ╕, Словен╕╖ тощо) та ф╕рма, на яку оформлена машина, чи не перебува╓ вона де-небудь в розшуку або арешт╕ — все це перев╕рити при такому способ╕ покупки дуже складно.

   За стоимость нового

   За варт╕сть нового "ланоса" можна купити ц╕лком пристойний 10-р╕чний ╓вропейський автомоб╕ль

   Вт╕м, деяк╕ продавц╕ готов╕ похвалитись на вигляд вельми серйозними документами та дорученнями ╕ при такому способ╕ покупки. Ось т╕льки, чого реально коштують ц╕ «пап╕рц╕», ви не д╕зна╓теся, поки не з╕ткнетеся з необх╕дн╕стю перев╕рки.

   2. Пригон п╕д замовлення — найпоширен╕ша опц╕я. Варт╕сть — в╕д 700 ╓вро. Безл╕ч компан╕й пропону╓ можлив╕сть вибрати авто на одному з автомоб╕льних сайт╕в в Литв╕ та ╕нших кра╖нах.

   Людина, що знаходиться «там», буде дивитися машини ╕ висилати вам фото в Viber або Skype. Пот╕м авто привезуть в Укра╖ну ╕ доставлять в будь-яку зручну вам точку.

   З документами в цьому випадку поступають по-р╕зному. Популярний вар╕ант — надання документ╕в про те, що покупець працю╓ на ╕ноземну компан╕ю, яка дов╕рила йому ввозити в Укра╖н╕ заре╓стрований на не╖ автомоб╕ль.

   ╢ «ф╕рмочки», як╕ запевняють, що ╖х документи придатн╕ для безпроблемно╖ ╖зди по Укра╖н╕ протягом 5 рок╕в. ╢ т╕, як╕ говорять про необх╕дн╕сть перетину кордону раз в р╕к.

   У цього вар╕анту ╓ ще один р╕зновид. Деяк╕ компан╕╖ забезпечують ви╖зд кл╕╓нта в Литву та самост╕йний в╕дб╕р авто. Пот╕м власник сам приганя╓ авто в Укра╖ну, в тому числ╕ ╕ перетина╓ на ньому кордон. Йому передають документи що, наприклад, св╕дчать про те, що в╕н ╓ сп╕вроб╕тником литовсько╖ компан╕╖.

   3. ╢ ще один вар╕ант, який найб╕льше схожий на легальний.

   В╕н практику╓ться незначною к╕льк╕стю компан╕й ╕ кошту╓ дорожче (в╕д $1 400). У цьому випадку ви точно також вибира╓те авто на сайтах Литви чи ╕нших кра╖н, пот╕м погоджу╓те вибраний вар╕ант Viber, ╕ авто приганяють вам п╕д будинок.

   Р╕зниця в тому, що машину ввозить в Укра╖ну ╕ноземець, який працю╓ на ту саму ╕ноземну ф╕рму, яка ╓ власником автомоб╕ля. А ви уклада╓те з компан╕╓ю догов╕р про п╕дтримку. Через р╕к за символ╕чну суму в $150-200 компан╕я знову забезпечить перетин кордону на вашому авто, причому знову ж таки за кермом буде ╕ноземний громадянин.

   Для большинства украинцев нерастаможенные авто - единственный шанс попробовать
Для б╕льшост╕ укра╖нц╕в нерозмитнен╕ авто - ╓диний шанс спробувати "солодке життя". Шк╕ряних салон╕в, кл╕мат-контролю ╕ т. д. в "ланос╕" нема╓

   Нерозмитнен╕ авто — як╕ ризики ╕ п╕дводн╕ камен╕?

   1. Жоден вар╕ант ╖зди "на литовських номерах" в Укра╖н╕ не ╓ повн╕стю легальним.

   Законодавство дозволя╓ нерозмитненому авто перебувати на територ╕╖ Укра╖ни на терм╕н до 10 дн╕в. Неважливо, хто ╕ як вв╕з авто, але п╕сля зак╕нчення цього терм╕ну, ви порушу╓те положення ст. 95 Митного кодексу Укра╖ни.

   За це порушення випису╓ться штраф. Причому, продавц╕ нерозмитнених авто зазвичай говорять про це приблизно так: всього 8500 грн, не част╕ше одного разу в р╕к (мовляв, закон не дозволя╓ дв╕ч╕ карати за одне ╕ те ж адм╕н╕стративне правопорушення) ╕ взагал╕, майже н╕кого так не штрафують.

   В принцип╕, так ╕ ╓. Але н╕хто не скаже вам сумну правду про те, що машину забирають на штраф-майданчик, ╕ п╕сля сплати штрафу вам доведеться забирати ╖╖ зв╕дти, оплативши послуги евакуатора та стоянки.

   Зате, кажуть продавц╕, пол╕цейськ╕ на дороз╕ не мають зв'язку з серверами митно╖ служби, тому не знають, коли був ввезений в Укра╖ну автомоб╕ль. А митники, як╕ мають так╕ дан╕, не мають право патрулювати на дорогах ╕ перев╕ряти автомоб╕л╕.

   Насправд╕, про пол╕цейських ╕ митник╕в це правда. Але це до того часу, поки держава займа╓ пасивну позиц╕ю в питанн╕ нерозмитнених авто.

   Нав╕ть опитан╕ НВ торговц╕ нерозмитнених авто визнають, що це положення речей легко зм╕нити буквально розчерком пера.

   2. Ви не ╓ власником автомоб╕ля.

   Так, купивши нерозмитнений автомоб╕ль, ви не волод╕╓те майновими правами. Наприклад, у випадку викрадення пол╕ц╕я може в╕дмовитися прийняти у вас заяву про викрадення. Пол╕цейським потр╕бн╕ документальн╕ п╕дтвердження того, що ви ма╓те права на це майно або зна╓те його власника.

   Часом саме на цьому етап╕ з'ясову╓ться, що документи, як╕ були дан╕ при куп╕вл╕, виявляються «ф╕льк╕ною грамотою». Наприклад, що в Литв╕ вже давно л╕кв╕дована ф╕рма, на яку купувався автомоб╕ль.

   Компан╕й, як╕ надають актуальн╕ документи та як╕ здатн╕ пройти перев╕рку в будь-яких правоохоронних органах, не так вже й багато, ╕ вони оц╕нюють сво╖ послуги дорожче за конкурент╕в.

   Цены на европейских сайтах с объявлениями о подержанных авто могут довести рядового украинца до инфаркта
Ц╕ни на ╓вропейських сайтах з оголошеннями про стар╕ авто можуть довести перес╕чного укра╖нця до ╕нфаркту

   В одн╕й з таких компан╕й автору цього матер╕алу показали, що готов╕ до будь-яких перев╕рок. Ми зупинилися б╕ля пол╕цейського патруля ╕ попросили перев╕рити документи на авто на болгарських номерах. П╕сля майже 10-хвилинно╖ перев╕рки, що включала пошуки по базах ╕ нав╕ть телефонн╕ дзв╕нки «в управл╕ння» пол╕цейськ╕ повернули документи з╕ словами: «претенз╕й нема╓, можна ╖хати».

   До реч╕, це була одна з тих компан╕й, як╕ забезпечують ввезення авто в Укра╖ну ╕ноземних громадян. ╤ не об╕цяють примарн╕ «5 рок╕в». Вони в╕дразу говорять, що машина повинна раз на р╕к перетинати кордон.

   3. ╤нш╕ ризики також змушують замислитися про доц╕льн╕сть покупки нерозмитненого авто.

   Оф╕ц╕йно╖ статистики нема╓, частково тому, що власники не завжди можуть звернутися в пол╕ц╕ю. Але деяк╕ експерти кажуть, що «литовськ╕ авто» в деяких областях кра╖ни л╕дирують за к╕льк╕стю викрадень.

   Причому, так╕ машини найчаст╕ше викрадають серед б╕лого дня, часом ╕з застосуванням евакуатор╕в. Нахабство викрадач╕в не ма╓ меж, адже безправн╕ власники не можуть н╕чого зробити.

   За св╕дченням сп╕вроб╕тника одн╕╓╖ з компан╕й-коментатор╕в в ц╕й статт╕, у нього вкрали «литовську» BMW у Ки╓в╕ к╕лька тижн╕в тому. Пол╕ц╕я не прийняла у нього заяву про викрадення, не вважаючи наявн╕ у нього документи достатньою п╕дставою для того, щоб вважати його власником авто.

   ╤нший коментатор розпов╕в НВ про те, що викрадена у нього машина, як виявилося за даними Митно╖ служби, взагал╕ не в'╖жджала в Укра╖ну. ╤ншими словами, очевидно, це була «крим╕нальна» машина з перебитим VIN-кодом.

   Очевидно, м╕н╕м╕зувати ризики можна лише контролюючи куп╕влю автомоб╕ля особисто, в тому числ╕ ╕ ретельно перев╕ряючи документи, номер кузова ╕ т. д.

   ╤ знову ж таки, якщо ви все ж зважилися купувати нерозмитнену машину, краще переплатити, але упевнитися, що вам нададуть повний пакет легальних документ╕в.

   Многие украинцы могут пересесть на приличное авто, только благодаря существующим
Багато укра╖нц╕в можуть перес╕сти на пристойне авто, т╕льки завдяки ╕снуючим "схемам" з нерозмитненими машинами

   Вердикт НВ

   Противники нерозмитнених авто часто говорять, що ╖х власники — «н╕щеброди ╕ жлоби». Але, поклавши руку на серце, бажання купити 10-р╕чну BMW зам╕сть нового «ланоса» швидше св╕дчить не про «жлобство», а саме про повну псих╕чну адекватн╕сть ╕ розум людини.

   В сучасних економ╕чних умовах укра╖нцям важко дор╕кати в бажанн╕ витратити чесно зароблен╕ заощадження на пристойний комфортний автомоб╕ль.

   Особливо, коли в очах простих громадян картина проста - держава захища╓ податками та ╕мпортними митами ╕нтереси фактично безд╕яльних в╕тчизняних виробник╕в. ╤ в кра╖н╕, де середня зарплата в рази менше, н╕ж в ╓вропейських кра╖нах, а стар╕ автомоб╕л╕ парадоксальним чином коштують у рази дорожче.

   Словом, укра╖нц╕ готов╕ ризикувати нав╕ть, якщо це буде покупка з сумн╕вною легальн╕стю ╕ туманними перспективами.

   Якщо незважаючи на очевидний конфл╕кт з законом, непередбачуван╕сть укра╖нських парламентар╕╖в ╕ перспективу влет╕ти на грош╕, ви все ж таки зважитеся ризикнути купити пристойну машину дешевше, врахуйте дек╕лька момент╕в.

   По-перше, варто звертатися т╕льки до сол╕дних ф╕рм-продавц╕в ╕ не скупитися на оплату ╖х послуг. По-друге, краще з'╖здити за машиною самост╕йно ╕ ретельно ╖╖ перев╕рити. По-трет╓, не варто купувати дорог╕ нерозмитнен╕ автомоб╕л╕. Адже якщо держава все ж «прикрутить гайки», авто залишиться х╕ба що здати на детал╕. З дешевими авто прост╕ше «залишитися при сво╖х».

   Проте, все це не гаранту╓ в╕дсутн╕сть проблем.

   Важливо розум╕ти, що покупка ╕ пересування по Укра╖н╕ на нерозмитнених авто на даний момент неможлив╕ без порушення закону.

   ╤нше питання, що держава дивиться на це кр╕зь пальц╕. Ск╕льки ще триватиме ця ситуац╕я, поки не ясно.

   Ринок нерозмитнених авто наст╕льки великий, що розглянути вс╕ його особливост╕ в рамках одн╕╓╖ статт╕ вкрай складно. Якщо ви зна╓те про як╕сь тонкощ╕ ╕ схеми пригону з Литви ╕ ╖зди по Укра╖н╕ "на литовських номерах", як╕ ми не згадали, напиш╕ть про це в коментарях.

Новое время

      Президент п╕дписав закон, що передбача╓ скасування вимоги про обов'язкове використання печаток на документах.

      Про це св╕дчать дан╕ на стор╕нц╕ в╕дпов╕дного законопроекту на сайт╕ Верховно╖ Ради, передають Укра╖нськ╕ Новини.

      Печатка не може бути обов'язковим рекв╕зитом документа, який пода╓ться в╕д ╕мен╕ суб'╓кта господарювання органу державно╖ влади.

      Державним органам забороня╓ться вимагати наявн╕сть печатки на документах. Передбача╓ться, що наявн╕сть або в╕дсутн╕сть печатки не створю╓ жодних юридичних насл╕дк╕в.

      Кр╕м того, вводиться адм╕н╕стративна в╕дпов╕дальн╕сть за вимагання проставлення печатки на документ╕. Така д╕я передбача╓ штраф в╕д 50 до 100 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян (850-1 700 гривень).

      Закон набуде чинност╕ через 3 м╕сяц╕ п╕сля опубл╕кування.

      Ран╕ше пов╕домлялося, що Верховна Рада скасувала вимогу про обов'язкове використання печаток на документах.


Економ╕чна правда

- Девушка, как вы прекрасны в этом вечернем туалете!
- Мужчина, вы что, охренели?! Закройте дверь.

Самый компетентный политик — это батя на кухне после работы.