RSS-канал «МОЙСЕЙ ФIШБЕЙН. MOSES FISHBEIN»
Доступ к архиву новостей RSS-канала возможен только после подписки.
Как подписчик, вы получите в своё распоряжение бесплатный веб-агрегатор новостей доступный с любого компьютера в котором сможете просматривать и группировать каналы на свой вкус. А, так же, указывать какие из каналов вы захотите читать на вебе, а какие получать по электронной почте.
Подписаться на другой RSS-канал, зная только его адрес или адрес сайта.
Код формы подписки на этот канал для вашего сайта:
Последние новости
Мойсей Фішбейн. «Знесилені тіні побіля порога…»
2017-12-05 13:12 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Мойсей Фішбейн
* * *
Знесилені тіні
побіля порога,
побіля зволожених
переплетінь,
і кожна розколина
темна і строга,
і в кожній розколині
пересторога,
яку наслухає
знесилена тінь,
і кожна віддалина
ще первозданна,
і в кожній
віддалині плекана мла
і плекана синява,
вдосвіта ждана,
і плекана світла теплінь
пожадана,
заклечана в
літеплі світлого тла,
і лине у світлому
тлі щонайвище
сполохане тливо
небесних доріг,
і з-поза віддалин
земний вітровище
кружляє і свище,
кружляє і свище,
і тіні лягли на незнаний
поріг.
28 листопада – 4 грудня 2017, Київ
Мойсей Фішбейн. «За снігами душі божі…»
2017-11-17 15:43 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Мойсей Фішбейн
* * *
За снігами душі
божі,
біла днина
замала,
біла хата на
сторожі,
невпізнанні
огорожі
хуртовина замела,
білі коні, білі
коні,
нескінченний
сніговій,
снігоцвіт на
підвіконні,
тло, дароване
іконі,
в хуртовині вировій,
неспогадувана гама,
недоспівані
пісні,
білі душі, біла
брама,
біла одіж Авраама
у засніженому
сні.
30 жовтня – 12 листопада 2017, Київ
НОВА КНИГА МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА
2016-11-08 22:37 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
НОВА КНИГА
МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА
МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА
«ПРОРОК»
Видавництво «Либідь», Київ
Видавнича анотація
«Виринаючи з глибин прачасовості,
поезія Мойсея Фішбейна сягає позанебесної височіні. Долаючи земне тяжіння,
слово Мойсея Фішбейна сягає значень серафічних. Пам’ятаючи свої джерела, мова Мойсея
Фішбейна сягає віртуозності. Пейзаж його творів – простір, де зустрічаються
буття й небуття, і в цій зустрічі народжується Поезія. Поезія Мойсея Фішбейна є,
як є Космос.
До цієї
книги унікального українського поета й перекладача увійшли його ориґінальні поезії й
поетичні переклади з різних мов».
Видавництво
«Либідь»
Київ, вул. Пушкінська 32
(044) 279-11-71; (044) 278-58-04
Київ, вул. Пушкінська 32
(044) 279-11-71; (044) 278-58-04
Ґалактіон Табідзе. «БЛАКИТЬ ЧИ ТРОЯНДА У ПÉРСТІ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2016-09-06 14:50 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон
Табідзе
(1892–1959)
БЛАКИТЬ
ЧИ ТРОЯНДА У ПÉРСТІ
Матінко Божа,
сонце Маріє!
Наче по
зливі троянда у пéрсті,
стежка буття
– у серпанкові мріє
горня блакить,
височини розверсті.
Темрява в
горах розколини вгорне,
ранок
торкатиме шиби віконні,
попри
безсоння похмільне і зморне
вранішню втому
нестиму іконі.
Попри безсоння
похмільне і зморне
вчує молитву
натомлене тіло,
сяйво Сіоні осяє і вгорне,
білі одіння
яскрітимуть біло.
Тихо промовлю: вертаю, неначе
ранений лебідь у снах вертограду.
Струджені руки, страждання юначе, –
глянь і відчуй насолоду й розраду!
Глянь і блаженствуй! Були на осонні
роси й фіалки моїми очима –
тими, що нині похмільні й безсонні,
тими, де сльози і мста незлічима.
Вчуй насолоду! Невже в дожиданні
нині поетове плем’я незгинне?
Чує душа молитви пожадані
і коло тебе метеликом гине.
Де моя мста, що без неї згораю?
Де задля щастя душа мені дáна?
Я, наче Данте, позбавлений Раю,
Пекло пізнала душа незриданна!
Ляже дорога жахна і остання,
там, за примарою смертної тіні,
там, на прощальнім причасті розстання
ти не осяєш години сутінні.
Схрещені руки, вуста занімілі,
мчатимуть коні баскі й норовливі,
звільна в останнім безсонні й похміллі
ляжу в могилу при горньому тливі.
Матінко
Божа, сонце Маріє!
Наче по
зливі троянда у пéрсті,
стежка буття
– у серпанкові мріє
горня блакить,
височини розверсті.
1917
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
_______________
Персть — земля, земний порох, прах.
Сіоні (სიონი) — головний храм Тбілісі, один із двох головних
храмів Грузії, названий на честь Сіонської гори і освячений в ім'я Успіння
Пресвятої Богородиці.
Примітки
перекладача.
Ґалактіон Табідзе. «ЕЛЕГІЯ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2016-04-17 19:08 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
ЕЛЕГІЯ
Біле довкола, сніги
за снігами,
біле на білому до
виднокола,
лине повільно
дитинне і юне,
білі казки понад біле
довкола.
Казка нечутною тінню
вгорнула,
згасло довкола
зникоме й химерне...
Непізнавáнне чуття
не воскресло,
згасле ніколи до
світла не верне.
Йтиму в холодну
віддалину звільна,
біле довкола до
холоду згоже...
Плине довкола
холодна пустеля,
тиша довкола,
вселагідний Боже!
Це новорічне мовчання
пустелі,
це новорічні світи
на причалі.
Біле на білому до
виднокола...
Білі сніги...
білосніжні печалі...
1914, листопад
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «AVE MARIA». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2016-02-23 23:04 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
AVE MARIA
Зблиски святої свічі тріпотливі,
тане свіча в надвечірньому тливі.
Дух нездоланний! Тобі, сяйнолиця,
ладан духмяний, леління цнотливі.
Легітна ласка. Молити й молиться,
в передчуванні наближення знову
лине до Тебе душа безборонна
і пізнає незбагненну онову
там, де Твоя осіянна корона.
В темряві ждати: світання прозорі,
сонячне твориво, трави кармінні...
Не помічати: примісячні зорі –
тиха дітвóра на чорнім камінні.
Знати: святі коло Тебе сутінні,
тло невпізнанне пізнати несила, –
подуви, подих ласкавої тіні
лагідна тиша довкола носила.
Очі – сяйлива глибінь фіалкóва,
світла душа – білина лебедина.
Що проти Тебе залізна окова,
що проти Тебе натхненна людина!
Ти поміж люду розквітла в суцвітті,
віддана людові, світові рада,
ждали Тебе в пожаданому світі
люта облуда й нелюдяна зрада.
Зáсвіти вкрили дорогу велику,
Ти відійшла, тільки тінь коло мене,
і полотно, і осяяння лику,
і всеплекання Твоє нестеменне.
В ньому достоту подолана втома,
в ньому голублено душі нетлінні,
в ньому краса і окраса питома, –
все, що лунає в молитві й молінні.
Зблиски святої свічі тріпотливі,
тане свіча в надвечірньому тливі...
Матінко Божа! Молити й молиться,
ладан духмяний, леління цнотливі.
1912
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «ДОЖИДАННЯ НЕГОДИ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-12-26 02:52 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон
Табідзе
(1892–1959)
ДОЖИДАННЯ
НЕГОДИ
Ніч позостала ставала таїнна
і фіалкóво снігами ясніла.
Онде твоя сполотніла раїна,
онде богиня твоя сполотніла.
Листя лози виногрона щоразу –
кров, і кришталь, і коралі, і криця,
пізно пізнáване пасмо Шіразу
біля раїни щоразу іскриться.
Зáбрості юні, важкі виногрона –
лагідну цноту клечатиму ними.
Наше минуле – зникома корона,
що не омита сльозами рясними.
Грона трощитиме вітер у дневі,
де поза хмарами хмари жовтневі –
йде садівничий дощами смутними.
Душе голублива, плин голубіні,
ти серафимове сяяння плинне,
тьмарено легітні сни голубині,
краяно світле крило янголине.
Гасне леління в лілейній тканині –
крилам лілейним немає спасіння,
поза дощами холодними нині
вітер, шуліка, мокреча осіння.
Дума вмирає – ридатиме вітер,
дума вмирає: вітри і тумани.
Вітер дощенту роздолину витер.
Дума вмирає: вітри і тумани.
Плине печаль у жахнім голосінні
поза туманами, поза вітрами.
Згадані знагла пахноти весінні
поза туманами, поза вітрами.
Плине знесилення хмарної хлані,
згасли вогні в надвечірньому тливі:
гори, ущелини, олені, лані
зболені: зранено хмари хитливі.
1916
© З грузинської
переклав
Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «ТОПОЛІ В СНІГУ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-12-21 02:10 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон
Табідзе
(1892–1959)
ТОПОЛІ В СНІГУ
Місячний хміль – білосніжні тополі,
келихи скипня – то барви липневі.
Білі вершини в далекому колі –
наче невісти в лілейному дневі.
Біла парча і алмази довкола,
до виднокола яскрінь дивовижі,
Боже, аби не постали спроквола
скривлені сни – перехняблені крижі.
Тьмяні троянди знесилено впали,
світлі вуалі – ослона остання,
плинний олтар неземної опали
зватиму тихо з нічного розстання.
Мрія засніжена поруч постане:
біла гора і роздолини голі…
Ласка пізнавана, сяйво незнане,
видиво холоду, видиво долі.
1915
© З грузинської
переклав
Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «РОЗРАДА». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-12-18 17:47 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
РОЗРАДА
Бути однині мені в раюванні:
проти впокоєння стати на чати,
відати легшання невпізнавáнні,
синіми кіньми крізь куряву мчати.
Знаю, триватиме те, що тривало
там, де серéдночі плине омана:
кроки лічити, брести витривало,
цілити, плине година туманна.
Та кришталеве,
впізнáнне постане
з-поза туману видіння: вітання,
гасне оглушне і безперестанне,
постріл останній, постава остання.
Знаю: поетове ймення в тумані
стовпище стопче, на те, що гнітило,
в темряві промені ляжуть рахманні:
онде твоє
осіянне світило.
1916
© З
грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «ТБІЛІСІ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-12-10 20:03 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
ТБІЛІСІ
Полум’я тихе сяйнуло на місто,
понад покрівлі дими кольорові,
лáврове листя – духмяне намисто
кожної сходинки в кожнім дворові.
Пінисте світло небесного пруга
вітром покликано в гони пустинні,
онде гора Арсенальна, а друга –
тиха обитель, гора благостині.
Світло Сіоні – сніжинки раптові,
Мтквáрі – то світлі світи на причалі.
Падає сніг на мости й Мадатóві,
падає сніг на видіння й печалі.
Снишся в лелінні пресвітлого дива,
недоторкáнна, незаймана мріє:
світло зійшло, Богородиця Діва,
цнота грузинська у світлі зоріє.
Далі звичайне, доволі збагненне;
місячна друзка, безодня пустинна,
тут, поза ними Тбілісі для мене –
мій ешафот і моя ґільйотина.
Тут наокіл палахтіння Нерона,
пломенем горнім розвогнено тіло,
трупи, розломи, юрма похоронна:
онде розп’яття над місто злетіло,
тихо бунтують розпечені квіти,
двері замшіли, безодня пустинна,
поза прокляттям тепер половіти:
мій ешафот і моя ґільйотина.
1920
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
_______________
Сіóні – სიონი – головний храм Тбілісі, один із двох головних
храмів Грузії, названий на честь Сіонської гори і освячений в ім'я Успіння
Пресвятої Богородиці.
Мтквáрі (Курá) – მტკვარი – ріка у Тбілісі.
Мадатóві – მადათოვი – острів на ріці Мткварі, що існував до початку 20-го століття.
Примітки
перекладача.
Ґалактіон Табідзе. «Я шукав... І пеклó блискотливо...» З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-12-06 17:13 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
* * *
Я шукав... І пеклó блискотливо
це хрестове залізо, й навколо
все поглинуло плавлене тливо.
Ні небес, ні обителі... Голо.
Поміж нами горожі крицеві,
вогнедишне тривання двобою.
Я допіру подібний творцеві,
я нищитель у герці з тобою.
Ця небесна роздолина мертва,
ці відлеглі престоли оманні.
Ти могуті вселенської жертва,
ти є прах у безмірнім тумані.
Тиша тьмарення праху запрагла,
вкрила чорні вогні полудневі:
тьмяний вершень всезникнення знагла
вдерся в хаос на мерхлім коневі.
1915
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «ДНИНА ОСІННЯ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-12-03 20:09 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
ДНИНА ОСІННЯ
Днина осіння, днина осіння,
днина печальна, знесилена днина.
Тулиться в сутіні тінь безродинна,
в голосі лісу луна голосіння...
Днина осіння, днина осіння.
Падає листя, знесилення в листі,
листя жовтаве сповільнено в’яне;
вітром розвихрено поле жнив’яне,
звільна пожовкли віддалини млисті...
Падає листя, знесилення в листі.
Непізнавáнне вгортає поволі,
непояснéнне у легшанні тане,
лиха доволі, блаженства доволі,
все нескінченне і безперестанне,
шепоти, полиски, порухи кволі.
Тихо чекай супокою: постане
лагідна ласка... Чекай супокою!
Згасне квиління за гранню тонкою,
зрине сповідане і незриданне,
плинне і ждане... Чекай супокою!
Зникла, розтала... Шукаю спасіння
в шелесті листя... Знесилення в листі...
Сонце погасло... Віддалини млисті...
В голосі лісу луна голосіння...
Днина осіння, днина осіння...
1912
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «СКОРБОТНІ СЕРАФИМИ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-12-01 01:28 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
СКОРБОТНІ СЕРАФИМИ
Під мармуром (рине правічна печаль часоплину,
спасенна поезія: в темну непам’ять не йтиму);
століття у плині, і я за століттями плину;
видіння: покинув могилу і млу невситиму.
Дороги покручені цáрину вкрили безкраю,
розірвані прóливня струни стогнали довкола,
я слухав, я зрів, я вертався до рідного краю,
і плакали й нáзирці йшли серафими спроквола.
І плакали: «Онде! Погляньмо! Це так, достеменно!
Ти був наче майво у пáвітрі маю в долині.
Ти був наче Кесар – у лаврах чоло і рамено,
пророче пломіння появи палає донині.
Тобі заповідано ласку духмяного тіла,
була заповідана Грузії доля вдовина,
шалена і спрагла душа без вина сиротіла,
ти келих по келиху пив заповідані вина.
Лелійного трунку трутизна у кожній краплині;
чи синіми кіньми голублення злинуло й лине...
Тебе полонили хвилини твої темноплинні,
ти Вáйлдова квітка, що впала на поле полинне.
Довкола твоєї могили туманне й раптове,
то липи неначе кентаври, то мла на стремéно,
з туману постануть поезії сестри й братове,
прокажуть печально і тихо: то він,
достеменно!»
1916
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
_________
Вáйлдова квітка – йдеться
про Оскара Вайлда (Уайльда) (1854–1900), ірландського англомовного поета, прозаїка,
драматурга, есеїста.
Примітка перекладача.
Ґалактіон Табідзе. «Відає вулицю, йде всамотіло...» З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-11-26 01:33 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
* * *
Відає вулицю, йде всамотіло,
злива і вітер багатоверстóві.
Знагла забуло Всевишнього тіло,
стало незнане Христу і хрестові.
Тіло відчуло жароту безкраю,
скинув шапчину і крапельки витер.
Наче голублення плинного раю –
хмари холодні, зволожений вітер.
Сонно чужіла юга виднокола,
тіні чужіли при кожному домі.
Мчали зникомі коляски довкола,
наче у сниві краї невідомі.
Звідки й куди... На незнаному мості
цю тяготу заповідано решті.
Він відчуває наближення млості,
і супокою, й покори нарешті.
1914
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «Сніжна Мадонна віддалено плине...» З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-11-22 18:50 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
* * *
Сніжна Мадонна віддалено плине,
тло солов’їного цвіту полинне.
Ласка розп’яття до світла малого,
плине душа і леліє волого.
Наша вечеря донині таїнна,
ночі похилені, світла пір’їна,
мрія торкнулася полум’я злого
там, де воно розляглося розлого.
Звільна зотліло голублення днини...
Тіло, і кров, і криваві ряднини,
в непізнавáнній молитві земного
тло неземне, голубіні премного.
Плине з віддалини ждана година,
зірка сповідана, зірка єдина
знагла сяйне з-поза світу німого.
Демоне мій, осіянна знемого!
1922
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «Вітровій, вітровій, вітровій…» З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-11-16 15:24 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
* * *
Вітровій, вітровій, вітровій…
Крутить
вихором листя руде,
гне дерева у млі вировій...
Де ти, млою віддалена, де?
За дощами безмежні сніги,
за снігами безмежними ти.
Вже ніколи не стане снаги
за снігами тебе віднайти.
Рине мла в далині вировій.
Вітровій, вітровій, вітровій...
1924
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «Зникли години твої сутінкові…» З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-11-11 15:13 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
* * *
Зникли години твої сутінкові,
перепливли в далину хуртовинну, –
онде вінок – увінчати вінкові
нехитромудру твою домовину.
Ти віддаляєшся... начебто в болі
косиш косою в години погодні.
Ти не відходиш у засвіти голі,
ти народився у світі сьогодні.
Ти віддаляєшся... плекано тихо
кожну земну і небесну істоту.
Саме сьогодні не звідане лихо,
саме сьогодні щасливий достоту.
Ти віддаляєшся... путь невідому
ти сповідатимеш, тане у днині
лагідне світло прийдешнього дому,
лагідний прихисток буде однині.
Ти віддаляєшся... в кожній краплині
доля осяяла стежі простерті.
Це нескінченні просторища плинні,
це нескінченне буття у безсмерті!
1959
(Останній,
передсмертний вірш Ґалактіона Табідзе)
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «Неба сягнув і завмер коло саду…» З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-11-11 15:10 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
(1892–1959)
* * *
Неба сягнув і завмер коло саду
пам’ятник: череп лежить на долоні,
несосвітенні світання позаду,
власний полон у смиренному лоні.
З ним у тепліні троянда рідниться,
тиха пелюстка лягла на рамена,
в довготриванні розтала різниця –
квітка оманлива чи нестеменна.
Слово його – з-поза меж часоплину,
він демонічний, щоднини, щороку
люто сповідує хлань тихоплинну,
безмір дарує безумство пророку.
Зникне туман, палахтітиме ватра,
вранішня темрява стане тремкою, –
наче раптово полишено шатра –
збурене юрмище рине рікою.
Він споглядає: довкола ясниться,
юрмище йде і зникає поволі,
там, де простягнута віща десниця,
тінь ратоборця і генія волі.
(Між 1932 і 1940)
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
Ґалактіон Табідзе. «ОСТАННІЙ ПОТЯГ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-11-11 13:46 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
ОСТАННІЙ ПОТЯГ
Потяг – неначе судьби колісниця,
потяг рушає, не можна спиниться.
Зникне моя незриданна розрада,
згасне моя незриданна зірниця.
Вже починається наше розстання, –
має наймення хвилина остання.
Потяг ніколи мені не спочує.
Колесо... колесо... безперестання...
Наші прощальні хвилини розмиті,
потяг чекає останньої миті,
вже починається наше розстання,
потяг чекає останньої миті.
Колесо... колесо... вільгі повіки...
потяг рушає... прощання навіки...
не доторкнутися, не наздогнати...
потяг рушає... навіки, навіки!
Нині мені в безгомінні кричати,
нині мені безнадію клечати, –
дáно поету мистецтво розстання.
Стала судьба коло мене на чати.
1937
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
_____________
Вірш
присвячено дружині поета: Ольга Окуджава (рідна тітка Булата Окуджави) 1937
року була заарештована й за чотири роки розстріляна.
Примітка
перекладача.
Ґалактіон Табідзе. «СНІГ». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
2015-11-02 19:16 Поет. Перекладач. Прозаїк. Есеїст. Публіцист.
Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
СНІГ
Звільна сніг фіолетовий лине –
цнота лагідно лине додолу:
схолодніле, зволожене, плинне
сповідає віддалину голу.
Дорогá! Запорошено душу,
днину згублену, зниклу, розмиту!
Я блукати пустелею мушу,
наче в синіх полях оксамиту.
День по дневі – січневі братове,
білоцвіти в січневій родині.
Ваші руки – злітання раптове:
білосніжні, ясні, лебедині.
Дорогá! Споглядаю... Спогляну
осіянно зникому хустину,
ваші руки – ясну порцеляну,
що пізнала знемогу пустинну.
Лине сніг фіолетовий, лине
безупинне вертання печалі:
фіолетове тливо поглине
пелюсткову печаль на причалі.
Снігопад! Благовісної днини
звільна линуть потомлені снива.
Омину крижані порожнини,
не торкну вітровійного жнива!
Є дорóга, є гра супокою,
тихий голос, хода в самотині...
Я люблю вас віддавна такою,
як засніжені гони пустинні.
В білоплині вільготно велося,
білі дні – білосніжні кристали,
де розвіяне ваше волосся,
що до нього листочки пристали.
Як бездомний до зниклого дому
в заметілі віддавна й донині,
йду до вас, далину невідому
в білині заповідано днині.
Снігопад! Благовісної днини
звільна линуть потомлені снива.
Омину крижані порожнини,
не торкну вітровійного жнива!
1916
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
