С февраля 2017 г. Украина не выполняет обязательства перед ВТО, но пишет спорные экспортные стратегии
Минэкономразвития почти два года бьется над созданием Национальной экспортной стратегии в Украине. О начале работ над ней МЭРТ объявил в августе 2015 г. еще при министре Айварасе Абромавичусе. В конце марта 2017 г. уже при Степане Кубиве был презентован документ «Экспортная стратегия Украины: Дорожная карта стратегического развития торговли 2017-2021». На его основе подготовлен проект одноименно распоряжения Кабмина с планом соответствующих мероприятий. 28 апреля закончился срок принятия
предложений к этой стратегии. Пока соответствующее распоряжение не принято. Документ разрабатывался при технической поддержке Международного торгового центра (МТЦ; International Trade Centre) и финансовой поддержке WNISEF.
С одной стороны, в условиях падения объемов экспорта, стратегия разрабатывалась неоправданно долго. С другой, – можно приветствовать сам факт появления такой стратегии. Другое дело, что итоговый документ (на 140 страниц), на который МЭРТ потратил 20 месяцев, даже
при поверхностном анализе вызывает двоякие впечатления и кажется очень спорным.
В Украине падает экспорт товарной продукции – снижение почти на $1,8 млрд в 2016 г. (по сравнению с 2015 г.). Уменьшение валютной выручки автоматом негативно отражается на макрофинансовой стабильности. Потерю рынков сбыта нужно оперативно компенсировать или восстанавливать.
И какие же точки роста предлагаются взамен в экспортной стратегии? Во-первых, Украине нужно сосредоточиться
на поддержке малого и среднего бизнеса (МСБ) – так сказать экспортоориентировать МСБ. Безусловно это важно. Но в развитых странах основную долю в структуре экспортной выручки обеспечивают как раз крупные компании. Так было всегда и в Украине. Сейчас именно из-за проблем у крупных компаний (в различных отраслях промышленности) по разным причинам и произошел общий обвал экспорта – почти в два раза за последние 4 года. И, кстати, это системная проблема – снижение наметилось еще с 2013 г. (когда не было войны).
О том, как восстановить экспортные позиции крупной промышленности – в стратегии очень мало. При этом, в документе нет KPI о том, какую долю и почему в структуре экспорта должен занимать МСБ.
Во-вторых, мягко говоря удивил отбор семи приоритетных секторов экономики. В их число попали три вида услуг, информационно-коммуникационные технологии (ИКТ), и – три промышленные отрасли (реальный сектор). Все это обильно сдобрено словами о необходимости инноваций и о высокой добавленной
стоимости. По ИКТ, на наш взгляд, и вовсе главное, чтобы государство просто по минимуму мешало бизнесу.
Приоритетные промотрасли представлены машиностроением (плюс в карму разработчикам), производством запчастей и комплектующих для аэрокосмической и авиапромышленности (высокая добавочная стоимость?), и традиционно – пищевой промышленностью. Последняя и так сейчас поневоле является экспортным драйвером. Но в развитых странах никак не является экспортообразующей
отраслью.
Из услуг в приоритетные секторы попали – туризм, техобслуживание и ремонт воздушных суден (абсурд, но в самой стратегии написано, что сектор представлен всего несколькими! предприятиями) и вишенка на торте – сектор креативных услуг. Расшифровывается он дословно так: услуги по рекламе и PR, ремесла, дизайн, киноиндустрия, мода, издательские и другие исполнительные и визуальные искусства. Для всех этих семи секторов предусмотрена разработка семи же отраслевых программ
господдержки. Зато объемов финансовой поддержки экспортеров, KPI экспортной стратегии к 2021 г. – в документе вовсе нет. В общем, на наш поверхностный, консервативный и субъективный взгляд, с этой стратегией точек роста при экспорте придется искать еще очень долго.
Hubs предлагает экономистам и финансистам высказываться по поводу новой экспортной стратегии Украины в формате колонок, интервью, комментариев на страницах нашего издания.
При этом в самом плане
заданий и мероприятий по реализации Экспортной стратегии очень обще сказано об упрощении нетарифных процедур экспортного контроля и оформления. А сроки таких мероприятий растянуты во времени на несколько лет. Между тем, уже сегодня правительство и парламент совместными усилиями могли бы оперативно принять ряд регуляторных актов в таможенной, налоговой и валютной сферах, которые существенно облегчили бы жизнь экспортеров.
О чаяниях реального сектора в своей колонке рассказывает
Игорь Муратов, заместитель директора департамента экономической политики Федерации работодателей Украины, эксперт по таможенным вопросам (укр.):
«Експортуй», «нам потр╕бен експорт» – щодня ми чу╓мо й чита╓мо ц╕ гасла,
вони звучать на д╕лових форумах та в урядових документах. Але просто сл╕в недостатньо, потр╕бн╕ р╕шення ╕ д╕╖. Закони й постанови: про експортно-кредитне агентство, валютне регулювання, в╕дшкодування ПДВ, митн╕ процедури та техн╕чн╕ регламенти.
Процес ╕де, але занадто пов╕льно, зважаючи на те, що нараз╕ Угода про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським Союзом проходить ф╕нальну стад╕ю ратиф╕кац╕╖. Склада╓ться таке враження, що ми б╕льшу частину зусиль вклада╓мо в концепц╕╖ ╕ програми. На закони ╕ постанови, себто практичну роботу, не
вистача╓ сил. Або часу. Тому може статися так, що через десять – п’ятнадцять рок╕в на укра╖нських п╕дпри╓мствах не буде кому працювати.
Яких же р╕шень потребу╓ завтрашн╕й експорт? В╕дпов╕дь проста: швидких, краще – негайних!
Спинюсь на деяких аспектах митного напрямку експорту, яким, на м╕й погляд, прид╕ля╓ться недостатньо уваги.
Сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чний, ветеринарно-сан╕тарний, ф╕тосан╕тарний та еколог╕чний контроль товар╕в, що
експортуються.
На сьогодн╕ проходження цих вид╕в контролю ╓ обов’язковим зг╕дно з постановою Кабм╕ну №1031 в╕д 05.10.2011 р. Але р╕ч в тому, що ╖х результати не використовуються контролюючими органами кра╖н ╕мпорту.
Угодою Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ (СОТ) «Про застосування сан╕тарних та ф╕тосан╕тарних
заход╕в», яка ╓ нев╕д’╓мною частиною Угоди про заснування СОТ ╕ ╓ обов’язковою для вс╕х член╕в СОТ, у тому числ╕ ╕ для Укра╖ни, обов’язков╕сть проведення таких заход╕в визначено лише для товар╕в, що ввозяться в
кра╖ну.
Тобто, з точки зору здорового глузду, необх╕дн╕сть проведення таких заход╕в контролю для товар╕в, що вивозяться з Укра╖ни, повинна визначатися вимогами кра╖ни, до яко╖ ц╕ товари ╕мпортуються з Укра╖ни, а не постановою нашого Кабм╕ну! Тому необх╕дно якнайшвидше переглянути постанову №1031 та видалити з не╖ вимоги щодо обов’язкового проходження вищевказаних вид╕в контролю товар╕в у раз╕ ╖х вивезення з Укра╖ни.
Валютний контроль ╕мпортних операц╕й у
митному режим╕ переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.
Зг╕дно з положеннями Митного кодексу Укра╖ни строк переробки товар╕в може перевищувати 365 дн╕в, що значно перевищу╓ строки повернення валютно╖ виручки, як╕ встановлюються Нацбанком.
Кр╕м того, ╤нструкц╕я НБУ №136 в╕д 24.03.1999 р. взагал╕ не передбача╓ можливост╕ закриття валютного контролю п╕сля ввезення в Укра╖ну придбаних за кордоном товар╕в у раз╕ пом╕щення ╖х у митний режим переробки на митн╕й
територ╕╖. Це ╓ ще одним болючим питанням для укра╖нських виробник╕в, що виробляють продукц╕ю на продаж за кордон ╕з використанням ╕ноземно╖ сировини та комплектуючих.
╤, нарешт╕, – уповноважен╕ економ╕чн╕ оператори.
Вже майже р╕к (з червня 2016 р.) на розгляд╕ Верховно╖ Ради перебувають законопроекти №4776 та №4777, розроблен╕ за безпосередньо╖ участ╕ Федерац╕╖ роботодавц╕в Укра╖ни, якими передбача╓ться внесення зм╕н до Митного й Податкового кодекс╕в, для того, щоб в Укра╖н╕ запрацював цей ╕нструмент.
Адже наявн╕сть у п╕дпри╓мства сертиф╕кату уповноваженого економ╕чного оператора (УЕО) дозволя╓ зд╕йснювати митн╕ формальност╕ у м╕н╕мальному обсяз╕, дистанц╕йно та з використанням
принципу мовчазно╖ згоди. Перев╕рка документ╕в, у раз╕ потреби, буде зд╕йснюватися п╕сля випуску товар╕в митницею.
Кр╕м власне запровадження ╕нституту УЕО, законопроект №4777 м╕стить значний перел╕к новац╕й не лише для таких оператор╕в, а й для вс╕х укра╖нських п╕дпри╓мств – учасник╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.
Зокрема, серед таких новац╕й
╓:
— автоматизац╕я митних формальностей, тобто зд╕йснення в автоматичному режим╕ автоматизованою системою митного оформлення таких д╕й:
отримання митних декларац╕й та ╖х ре╓страц╕╖; визначення перел╕ку митних формальностей, обов’язкових для виконання за митною декларац╕╓ю, залежно в╕д ╖╖ типу, митного режиму, особливостей, засоб╕в ╕ способ╕в перем╕щення товар╕в та з урахуванням результат╕в анал╕зу ризик╕в;
визначення необх╕дност╕
участ╕ посадово╖ особи органу ф╕скально╖ служби для виконанн╕ митних формальностей за митною декларац╕╓ю; надання ╕нформац╕╖ декларанту про стан обробки митно╖ декларац╕╖; перел╕к митних формальностей, визначених обов’язковими для виконання за такою декларац╕╓ю, та посадову особу органу ф╕скально╖ служби – у раз╕ ╖╖ призначення; виконання окремих або ус╕х митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режим╕ – якщо не визначено необх╕дн╕сть участ╕ посадово╖ особи
митниц╕
— запровадження принципу «мовчання – знак згоди», за яким у раз╕ в╕дсутност╕ в╕дпов╕д╕ митниц╕ на запит протягом певного часу, запит зарахову╓ться як ╖╖ дозв╕л на виконання певних д╕й з товарами п╕д митним контролем;
— використання для ╕дентиф╕кац╕╖ товар╕в, що перебувають п╕д митним контролем, комерц╕йних пломб суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;
— ╓диний казначейський рахунок для адм╕н╕стрування митних платеж╕в ус╕ма
митними органами тощо.
Наголошую: до впровадження в укра╖нське законодавство працездатно╖ модел╕ УЕО нас спонукають не лише зобов’язання перед ╢С зг╕дно з Угодою про асоц╕ац╕ю. Адже 22 лютого 2017 р. набрала чинност╕ Угода про спрощення процедур торг╕вл╕ (дал╕ – УСПТ), ратиф╕кована Законом №745-VIII в╕д 4 листопада 2015
р.
УСПТ ма╓ 40 ключових вимог. По 12 з них Укра╖ною надано нотиф╕кац╕ю до СОТ та взято на себе зобов’язання щодо ╖х обов’язкового застосування. Одн╕╓ю з вимог ц╕╓╖ Угоди як раз ╕ ╓, цитую, «спрощення процедур торг╕вл╕ для уповноважених економ╕чних оператор╕в».
Тобто з лютого 2017 р. Укра╖на не викону╓ зобов’язання
перед СОТ, у тому числ╕ й щодо УЕО!
Тому роботодавц╕ та укра╖нськ╕ виробники вважають за необх╕дне винесення на розгляд Верховно╖ Ради Укра╖ни та прийняття законопроект╕в №4777 та №4776 з метою надання можливост╕ укра╖нським п╕дпри╓мствам, як╕ в╕дпов╕дають критер╕ям для отримання статусу уповноваженого економ╕чного оператора, в найближч╕й перспектив╕ кардинально зм╕нити систему вза╓мод╕╖ з ф╕скальними органами та позбутися обтяжливих ╕ тривалих митних процедур.
Отже, ма╓мо всього три проблеми, для вир╕шення яких потр╕бно прийняти три р╕шення. ╥х реал╕зац╕я
не вимага╓ жодних бюджетних витрат. Але ц╕ р╕шення значно п╕дсилять конкурентоспроможн╕сть нашого виробника на м╕жнародному ринку. Треба зробити ц╕ кроки. Св╕домо ╕ р╕шуче. ╤, бажано, сьогодн╕, а не завтра.
Проект Плану д╕й з реформування митниц╕ (Напрям 3: «Управл╕ння кадровими ресурсами»)
Напрям 3: «Управл╕ння кадровими ресурсами»
Мета:
Розробити ефективну систему управл╕ння кадровими ресурсами, яка сприятиме виконанню стратег╕╖ д╕яльност╕ митниц╕, в╕дпов╕датиме нац╕ональному законодавству ╕ м╕жнародним стандартам та розглядатиме персонал як найб╕льш ц╕нний ресурс орган╕зац╕╖.
Стратег╕чн╕ завдання:
Розробка
стратег╕╖ управл╕ння кадровими ресурсами, що забезпечить повну п╕дтримку реал╕зац╕╖ завдань, визначених стратег╕╓ю д╕яльност╕ митниц╕.
Розробка пол╕тики в питаннях управл╕ння кадровими ресурсами, що в╕дпов╕датиме нац╕ональному законодавству ╕ м╕жнародним стандартам, буде враховувати й заохочувати ефективне ╕ рац╕ональне виконання завдань ╕ забезпечувати безпеку ╕ захист сп╕вроб╕тник╕в.
Розробка системи управл╕ння кадровими
ресурсами, що визначатиме функц╕╖, рол╕ та обов’язки в структур╕ митниц╕.
При цьому Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ма╓ бути визначений перел╕к устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться в╕тчизняними
п╕дпри╓мствами суднобуд╕вно╖ промисловост╕ та не виробляються в Укра╖н╕ (не визначений на даний час). Податковий вексель вида╓ться на суму податкового зобов’язання з податку на додану варт╕сть, нарахованого за митною декларац╕╓ю ( п.1 та п.3 п╕дрозд.3 розд. XX "Перех╕дн╕ положення" ПКУ).
Щодо видання податкового векселю на суму акцизного податку.
Подання виробником митниц╕ ДФС, яка зд╕йсню╓ митне оформлення, дру'ого прим╕рника податкового векселя, авальованого банком та взятого на обл╕к контролюючим органом за м╕сцезнаходженням виробника ╓ п╕дставою для митного оформлення при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни:
авальованих банком (податкових розписок), як╕ видаються до отримання або ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни легких та важких дистилят╕в а також скрапленого газу та бутану, ╕зобутану для використання як сировини для виробництва етилену (постанова КМУ в╕д 27 грудня 2010 року № 1215);
авальованих банком, як╕ видаються до отримання або ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни нафтопродукт╕в з метою використання як сировини для виробництва у х╕м╕чн╕й промисловост╕ (постанова КМУ в╕д 20 жовтня 2011 року № 1068);
як╕ видаються до отримання або ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в х╕м╕чн╕й промисловост╕ (постанова КМУ в╕д 04 лютого 2013 року № 69).
Перел╕ки та р╕чн╕ обсяги квот на ввезення затверджено лише щодо п╕дпри╓мств, як╕ отримують або ввозять на митну територ╕ю Укра╖ни речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в х╕м╕чн╕й промисловост╕ (постанова КМУ в╕д 04 березня 2013 року № 158).
При цьому постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 24 листопада 1997 року № 1303 визначено Порядок оформлення векселями сплати податк╕в з продукц╕╖, що поставля╓ться за виробничою кооперац╕╓ю. Цей порядок визнача╓ ╓дин╕ правила видач╕, обл╕ку ╕ погашення вексел╕в, що видаються суб’╓ктами господарсько╖ д╕яльност╕ на суму податк╕в, у тому числ╕ мита та акцизного збору, з продукц╕╖, яка поставля╓ться за виробничою
кооперац╕╓ю, в╕дпов╕дно до угод про виробничу кооперац╕ю м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕ урядами держав - учасниць СНД. Пунктом 3 цього порядку передбачено видання на суму податк╕в, що справляються п╕д час ввезення в Укра╖ну товар╕в, простого векселя.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Починаючи з 26.05.2017 розрахунки за експортними операц╕ями, кр╕м експорту послуг, прав ╕нтелектуально╖ власност╕, авторських та сум╕жних прав, та ╕мпортними операц╕ями, передбаченими ст.ст. 1, 2 Закону Укра╖ни "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕", зд╕йснюються у строк, що не перевищу╓ 180 календарних дн╕в.
Якщо станом на 26.05.2017 не зак╕нчився 120-денний строк розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, то так╕ розрахунки зд╕йснюються у строк, що не перевищу╓ 180 календарних дн╕в.
Повна:
В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 1 Закону Укра╖ни в╕д 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕" (дал╕ – Закон № 185) з╕ зм╕нами та доповненнями виручка резидент╕в у ╕ноземн╕й валют╕ в╕д експорту продукц╕╖ п╕дляга╓ зарахуванню на ╖х валютн╕ рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначен╕ в контрактах, але не п╕зн╕ше 180 календарних
дн╕в з дати митного оформлення (виписки вив╕зно╖ вантажно╖ митно╖ декларац╕╖) тако╖ продукц╕╖, що експорту╓ться, а в раз╕ експорту роб╕т, транспортних послуг – з моменту п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребу╓ висновку центрального органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ економ╕чного розвитку. Виручка резидента за експортним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) вважа╓ться
перерахованою на його банк╕вський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Вимоги частини першо╖ ст. 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (кр╕м транспортних ╕ страхових), прав ╕нтелектуально╖ власност╕, авторських та сум╕жних прав.
╤мпортн╕ операц╕╖ резидент╕в, як╕ зд╕йснюються на умовах в╕дстрочення
поставки, в раз╕, коли таке в╕дстрочення перевищу╓ 180 календарних дн╕в з моменту зд╕йснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукц╕╖ (роб╕т, послуг), що ╕мпорту╓ться, потребують висновку центрального органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ економ╕чного розвитку (частина перша ст. 2 Закону № 185).
В╕дпов╕дно до частини п’ято╖ ст. 1 та частини четверто╖ ст. 2 Закону № 185 Нац╕ональний банк Укра╖ни ма╓ право запроваджувати на строк до шести м╕сяц╕в ╕нш╕ строки розрахунк╕в, н╕ж т╕, що визначен╕ частинами першими ст.ст. 1, 2 Закону № 185.
Враховуючи викладене, починаючи з 26.05.2017 розрахунки за
експортними операц╕ями, кр╕м експорту послуг, прав ╕нтелектуально╖ власност╕, авторських та сум╕жних прав, та ╕мпортними операц╕ями, передбаченими ст.ст. 1, 2 Закону Укра╖ни "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕", зд╕йснюються у строк, що не перевищу╓ 180 календарних дн╕в.
Якщо станом на 26.05.2017 не зак╕нчився 120-денний строк
розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, то так╕ розрахунки зд╕йснюються у строк, що не перевищу╓ 180 календарних дн╕в.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
