Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Новости Львовского Клуба Предпринимателей


Новини Льв╕вського Клубу П╕дпри╓мц╕в

Б╕знес очима п╕дпри╓мц╕в

No21, 2007-10-25


Лист автору

Наш сайт

Арх╕в розсилки

П╕дписатись


Людям треба дов╕ряти! ╤ перев╕ряти!…

Проблеми розтрат ╕ крад╕жок на п╕дпри╓мств╕ мають свою давню ╕стор╕ю. Ще за час╕в британського короля Георга Ill (1760-1820 p.p.) юристи намагалися визначити правову суть крад╕жок, що ╖х зд╕йснювали слуги чи клерки. А що казати про сьогодення!.. Нин╕ поведемо мову про злочини, що ╖х коять найман╕ прац╕вники.

Статистика розсл╕дувань недержавних служб комерц╕йно╖ безпеки св╕дчить про те, що близько 60% прац╕вник╕в приватних ресторан╕в та кафе регулярно обкрадають сво╖ п╕дпри╓мства. Ось така сумна цифра… На жаль, одн╕╓ю з головних загроз б╕знесу нер╕дко ста╓ св╕й-таки персонал: саме сво╖ прац╕вники найкраще знають, де ╕ що “погано лежить”.

Треба сказати, що дуже багато залежить в╕д т╕╓╖ атмосфери, яку кер╕вник створю╓ на сво╓му п╕дпри╓мств╕. Заходи, спрямован╕ на стимулювання прац╕вник╕в, зазвичай, знижують к╕льк╕сть крад╕жок. Б╕льше того, доброзичлива атмосфера позитивно вплива╓ на партнер╕в та замовник╕в.

Поширення шахрайства на п╕дпри╓мств╕ залежить в╕д таких обставин: кого ви прийма╓те на роботу, як орган╕зову╓те д╕яльн╕сть ╕ як контролю╓те виконання роботи.

На усп╕х протид╕╖ крад╕жкам нер╕дко вплива╓ тривал╕сть в╕дносин м╕ж працедавцем ╕ прац╕вником-злод╕╓м. Варто посилену увагу прид╕ляти ризикам, пов’язаним з особами, найнятими за контрактом. Часто ф╕рми наймають тимчасових службовц╕в на певний терм╕н для виконання окремих виробничих завдань. Практикуючи такий метод, спробуйте кожного разу дати в╕дпов╕дь на так╕ питання:

  • Наск╕льки ретельною ма╓ бути перев╕рка майбутнього “контрактника”?

  • Чи можна в╕д нього спод╕ватися “в╕дданост╕” вашомуп╕дпри╓мству?

  • Яку форму контролю до нього треба застосувати?

  • Чим ваше ставлення до пост╕йного персоналу ма╓ в╕др╕знятися в╕д ставлення до “контрактника”?

  • Як довго по зак╕нченн╕ сп╕впрац╕ з вами “контрактник” збер╕гатиме в та╓мниц╕ конф╕денц╕йну ╕нформац╕ю?

  • Сп╕впрацю зак╕нчено. Чи не п╕де колишн╕й “контрактник” працювати до ваших конкурент╕в?

Щоб виробити загальний “антидот” щодо “сво╖х” злод╕╖в, спочатку розглянемо к╕лька типових випадк╕в шахрайства та крад╕жок на п╕дпри╓мствах.

Недбалий контроль. Невеличка ф╕рма працю╓ у сфер╕ автосерв╕су. Наприк╕нц╕ кожного дня службовець, в╕дпов╕дальний за збер╕гання матер╕ал╕в, мав списувати з обл╕кових документ╕в запчастини, як╕ було використано для ремонту автомоб╕л╕в. Насправд╕ ледачкуватий прац╕вник нер╕дко до-ручав це ообити одному з механ╕к╕в. А той просто крав детал╕ ╕ згодом сам ╖х списував.

ВИСНОВОК. Операц╕╖ з╕ списування майна мусить зд╕йснювати той, кого до цього зобов’язали ╕ кому надали в╕дпов╕дн╕ повноваження. Водночас к╕льк╕сть списаного майна обов’язково ма╓ п╕дтвердити ╕нший кер╕вник, зг╕дно з даними обл╕ку роб╕т ╕ дотримуючись встановлених норматив╕в.

Б╕знес всередин╕ б╕знесу.

Формально контракти та трудов╕ угоди, зазвичай, не забороняють працювати в ╕ншому м╕сц╕ (скаж╕мо, за сум╕сництвом). Провадити “паралельний” б╕знес, вдаючись до нечесно╖ гри, може будь-хто. Скаж╕мо, механ╕ков╕ з авто-майстерн╕ буде легко переманити частину кл╕╓нт╕в до себе, ремонтуючи ╖хн╕ автомоб╕л╕ у сво╓му гараж╕ за “демп╕нговою ц╕ною”. А юристов╕ чи викладачу н╕хто не завадить приватно запропонувати охочим сво╖ знання та досв╕д за ц╕ною, трохи нижчою, н╕ж “на ф╕рм╕”.

Така ситуац╕я може загрожувати збитками вашому б╕знесу в тому раз╕, якщо м╕ж вами ╕ прац╕вником виника╓ конфл╕кт дов╕ри. В прац╕вника мимовол╕ з’явля╓ться думка: “Якщо до мене так ставляться ╕ не ц╕нують мого досв╕ду та знань, то чому б мен╕ не продати ╖х тим самим кл╕╓нтам, але приватно?”

ВИСНОВОК. Ц╕нуйте д╕лов╕ якост╕ сво╖х прац╕вник╕в ╕ не забувайте ╖х заохочувати.

Менеджер з повноваженнями. Прац╕вник-менеджер, що в╕дпов╕да╓ за придбання певного обладнання чи, допустимо, сировини, налагоджу╓ контакти з постачальниками, як╕ пропонують йому особист╕ “ком╕с╕йн╕” за кожну парт╕ю закупленого товару. Менеджер погоджу╓ться, хоча добре усв╕домлю╓, що таке ж обладнання можна придбати в ╕ншо╖ ф╕рми за набагато нижчою ц╕ною. ╤, фактично, беручи хабар, запевня╓ вас, що ц╕ умови — найкращ╕! Така особа не т╕льки зловжива╓ вашою дов╕рою, а й використову╓ повну в╕дсутн╕сть контролю з вашого боку.

ВИСНОВОК. Завжди треба намагатися розпод╕лити обов’язки. Варто повн╕стю усунути можлив╕сть, за яко╖ лише один прац╕вник самост╕йно в╕дпов╕дав би за придбання-продаж. Бухгалтерською мовою це звучить так: за ре╓страц╕ю операц╕╖ та фактичний об╕г грошей (товар╕в), що супроводжують операц╕ю, мають в╕дпов╕дати, принаймн╕, два прац╕вники. Цей принцип в╕домий дуже давно, але чи знають про нього вс╕ наш╕ б╕знесмени — вчорашн╕ вчител╕, ╕нженери, л╕кар╕, роб╕тники? Дехто зна╓, але не дотриму╓ться. А ╕нший, щоб заощадити кошти, скорочу╓ к╕льк╕сть прац╕вник╕в ╕ в такий спос╕б руйну╓ над╕йн╕ виробнич╕ схеми. Заощадив на зароб╕тн╕й платн╕, а втратив набагато б╕льше…

ПОРАДА 1: НАЙПЕРШЕ КОНТРОЛЬ

Не пол╕нуйтеся добре перев╕рити всю ╕нформац╕ю про людину, яку ви хочете найняти на роботу. Фах╕вц╕ називають таку процедуру “обстеженням на благонад╕йн╕сть”. Перед тим як запросити незнайому особу на в╕дпов╕дальну роботу на сво╓му п╕дпри╓мств╕, доц╕льно перев╕рити ╖╖ профес╕йний р╕вень ╕ з’ясувати деяк╕ моменти ╖╖ попереднього працевлаштування.

В╕домо безл╕ч випадк╕в, коли на роботу до приватних ф╕рм наймали фах╕вц╕в, зовс╕м не поц╕кавившись, чи ╓ вони чесними людьми.

Тому приймати р╕шення щодо працевлаштування радимо вам т╕льки п╕сля того, як ви в╕дпов╕ли на так╕ питання:

  • Чи справд╕ претендент ма╓ саме ту осв╕ту (квал╕ф╕кац╕ю), про яку заявля╓?

  • Чи справд╕ в╕н ран╕ше об╕ймав саме т╕ посади, як╕ вказав у сво╓му службовому списку?

  • Чи ╓ в перел╕ку попередн╕х м╕сць роботи “перерви” в час╕, як╕ год╕ пояснити? Дуже важливо точно д╕знатися, з чим вони пов’язан╕. Це може бути все, що завгодно: хвороба, банкрутство ф╕рми, вимушене безроб╕ття. Але може бути й “перебування у виправному заклад╕ №…”

  • 3 яких причин насправд╕ претендент покинув попередн╓ м╕сце прац╕? Чи все вигляда╓ саме так, як в╕н пода╓? Погляди його всього-на-всього “не зб╕галися з поглядами кер╕вництва”? Чи, може, цю людину вигнали за шахрайство або як╕сь ╕нш╕ зловживання?

  • Чи не “забув” претендент пов╕домити про як╕сь “непри╓мн╕” факти сво╓╖ кар’╓ри?

  • Чи не “забув” в╕н вказати якусь свою осв╕ту, що не ма╓ прямого стосунку до виконання службових обов’язк╕в на майбутн╕й посад╕?

Останн╓ питання може спочатку видатися не зовс╕м зрозум╕лим та доц╕льним. Тому про╕люстру╓мо його прикладом.

Ф╕рма пан╕ Тетяни (економ╕ста за фахом) дуже усп╕шно працювала як посередник на ринку металовироб╕в. Це був д╕йсно злет: власниця ф╕рми та ╖╖ п╕длегл╕ (разом — т╕льки чотири фах╕вц╕!) протягом двох рок╕в зайняли сол╕дну н╕шу на ринках Болгар╕╖, Прибалтики та добрячо╖ половини кра╖н СНД. Оф╕с ╕з двох к╕мнаток у центр╕ м╕ста став об’╓ктом уваги, пошани ╕ заздрост╕ великих потужних ф╕рм. Р╕ч у тому, що пан╕ Тетяна час в╕д часу використовувала сво╖ власн╕ ориг╕нальн╕ маркетингов╕ “ноу-хау”. Н╕хто з конкурент╕в нав╕ть передбачити не м╕г, яким “зал╕зом” ф╕рма пан╕ Тетяни буде торгувати завтра ╕ на який ринок його “викине”. Зате вс╕ знали: кожного разу п╕дпри╓мець безпомилково передбачатиме ринкову ситуац╕ю, робитиме св╕й розрахунок блискуче, отримуватиме дедал╕ б╕льш╕ прибутки.

Ф╕рма мала свою господиню, Клавд╕ю Петр╕вну, яка пильнувала за чистотою в оф╕с╕, варила чудову каву персоналов╕ та в╕дв╕дувачам, робила закупи тощо. Одного дня на не╖ напали нев╕дом╕ хул╕гани, жорстоко побили (зламали ногу!), в╕д╕брали грош╕… Потр╕бна була тимчасова “п╕дм╕на” на два м╕сяц╕.

Того дня, коли пан╕ Тетяна дов╕далася про прикрий випадок, до оф╕су заглянула якась д╕вчина: “Мен╕ сказали, що вам потр╕бна прибиральниця. Може, в╕зьмете мене на цю посаду?” Швидко переговоривши, погодилися. Наступного дня новенька прац╕вниця Оля вийшла на роботу. В╕дразу вс╕м сподобалася: проста, щира, прив╕тна, вона робила все, що треба, легко ╕ з при╓мн╕стю.

Саме в╕д того моменту щось у б╕знес╕ пан╕ Тетяни “забуксувало”. Дехто з конкурент╕в почав робити т╕ сам╕ кроки, але на день ран╕ше!

Можлив╕сть “зради” когось ╕з сво╖х фах╕вц╕в власниця ф╕рми в╕дкинула одразу: вони працювали разом вже так давно, що знали одне одного, як р╕дн╕. Порадившись з бувалими людьми, пан╕ Тетяна запросила до себе фах╕вця з п╕дслуховувально╖ техн╕ки. Ретельне обстеження засв╕дчило: захованих м╕крофон╕в чи ╕нших пристро╖в нема╓.

Ситуац╕ю прояснив 17-р╕чний син Тетяни, Максим: “Мамо, а з “компами” у вас все гаразд?” (Треба сказати, що Максим був пристрасним “хакером”, ╕ саме в╕н ставив на комп’ютери мамино╖ “контори” парол╕ та системи захисту). Прийшовши зранку з мамою до оф╕су, Максим ув╕мкнув один з комп’ютер╕в, поклацав клав╕шами ╕ поставив д╕агноз: “Цей комп’ютер хтось ув╕мкнув вчора о 19.14, а вимкнув о 19.32. Працювали з такими й такими документами. За 18 хвилин можна встигнути, наприклад,… зробити коп╕╖ на дискету! Як зняли м╕й пароль — поки що не знаю, але це зробив справжн╕й фах╕вець!” Хлопець назвав матер╕ саме той час, коли вчора Оля залишилася в оф╕с╕ для прибирання.

Через сво╖ “неоф╕ц╕йн╕ канали” пан╕ Тетяна детальн╕ше поц╕кавилася б╕ограф╕╓ю Ол╕. Житт╓пис прибиральниц╕ в╕др╕знявся в╕д того, що вона розпов╕дала про себе, одним додатковим рядком: “Зак╕нчила двор╕чний курс програмування”…

ПОРАДА 2: ПОЦ╤КАВТЕСЬ В ╤НШИХ

Обов’язково треба вимагати рекомендац╕╖ з попереднього м╕сця роботи кандидата. Вивч╕ть ╖х, але не дуже ╖м дов╕ряйте (з р╕зних причин: може, це просто п╕дробка, а може, людину просто “пошкодували” ╕ не написали про не╖ вс╕╓╖ правди…)

Найкраще сконтактуватися з попередн╕м працедавцем претендента ╕ вислухати його думку про цю людину. Що реально робив цей прац╕вник? Як виконував сво╖ обов’язки? З яко╖ причини зв╕льнився? ╤ найвагом╕ше, найц╕нн╕ше питання: “Чи взяли б ви цю людину знову до себе на роботу?” В╕дпов╕дь на це тестове питання, зазвичай, бува╓ щирою ╕ багато про що вам скаже…

ДЕЯК╤ ЗАГАЛЬН╤ ПОРАДИ

У вас будуть красти ЗАВЖДИ, якщо ви не усв╕домите, що вам треба облишити р╕зн╕ др╕б’язков╕ справи ╕ негайно зробити наступне:

  • запровадити ефективну систему обл╕ку та зв╕тност╕ ╕ п╕дтримувати ╖╖ на належному р╕вн╕;

  • орган╕зувати ефективну систему внутр╕шнього контролю (вона ма╓ функц╕онувати в пост╕йному режим╕!);

  • запровадити для вс╕х прац╕вник╕в внутр╕шн╕й корпоративний кодекс повед╕нки;

  • сл╕дкувати за дотриманням встановлених правил ╕ виявляти в╕дхилення в╕д стандарт╕в.

Якщо ви не прид╕лили належно╖ уваги хоч одному з цих пункт╕в, грош╕ у ваш╕й кас╕ пост╕йно зменшуватимуться. Просто майте це на уваз╕ щодня…

Автор: Ярослав Кочерган

Джерело: ╕нформац╕йно-допомоговий бюлетень “100 тисяч” (2001, лютий, вип. 21, с. 13-15)

Друку╓тья з сайту: http://www.rcci.rivne.com.

З повагою, Василь Пашко.
Vasyl.Pashko@business.lviv.ua


Розсилки Клуб╕в П╕дпри╓мц╕в:
Секреты бизнеса. Предпрениматели рассказывают...(Московський Клуб)
Новости Питерского Клуба Своего Дела
Внутри бизнеса. (Ки╖вський Клуб)
Предприниматели Донбасса. Секреты. Опыт. Партнерство.
Новости Новосибирского клуба предпринимателей.


Ваш╕ листи можуть бути надрукован╕ в розсилц╕ (в повному об'╓м╕ або частково) без пов╕домлення про це автора.
Якщо Ви не бажа╓те, щоб Ваш╕ листи попали в розсилку, явно вкаж╕ть це на початку листа.
Якщо Ви бажа╓те, щоб Вашу адресу побачили в розсилц╕ - вказуйте ╖╖ в т╕л╕ листа.
Дякую.


В избранное