Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Новости "Клуба молодых дарований"


Новости Клуба Молодых Дарований

 

Выпуск №79

 

 

Лучшее из поступившего в КМД в апреле…

 

Альб╕на:

 

вона була ......

 

вона була схожа на ор╕гам╕
ховалася завжди п╕д тво╖ми руками
серце спиняла самим лише поглядом
т╕кала у тем╕нь будинку без номеру
вс╕ шукали пояснення ваших зустр╕чей
зупиняли тебе серед присмаку губ ╖╖
вс╕м як завжди чуже щастя небайдуже
розкажи як там справи ╕ ви часто це робите?
вона вм╕ла шукати твою постать поглядом
зупиняла планету як т╕льки приходив ти
╕ пост╕йно спл╕тала волосся у вузлики
пригощала гл╕нтвейном ╕ гр╕ла ц╕лунками
ти хот╕в бути поруч хоч до безмежност╕
дарувати ╖й сонце ╕ м╕сяць по черз╕
це важливо ╕ важко сказати уголос
але нащо хот╕ти якщо не боротись
вона схожа на зор╕ ╕ райдуги св╕ту
твоя мр╕я ╕ сни як╕ ще не наснились
все т╕ка╓ у тем╕нь старого будинку
╕ ти знову м╕рку╓ш наск╕льки це д╕йсн╕сть...

 

Мар'ян╕вка Голодняк:

 

* * *

 

уявля╓ш

березень збожевол╕в

у нього

ман╕акальн╕ перепади настрою

ось сьогодн╕

зранку

заплелася променями

╕ сховалася за почорн╕лим

склом окуляр╕в

  аж раптом

  без п'ятнадцяти полудень

  за мною погнався

  дощ

  обплював усе пальто

  а пот╕м

  д╕амантами граду

  обсипав обличчя

  я ╖х аж додому

  за ком╕ром понав╕шуваних

  привезла

    а надвеч╕р

    в тар╕лках з калюж

    купалося сонце

    я його захт╕ла черпнути

    та воно

    втекло м╕ж хмари

╕ тепер знову

березень хмурить брови

в рот╕ в нього

повно води

дарма

я не боюсь намокнути

чужий настр╕й

до мене

не ч╕пля╓ться

 

Нев╕домий Виконавець:

 

 

все шириться

 

все шириться

все розроста╓ться

в цьому всьому кри╓ться

якесь та╖нство

╕ ось ти щось бачиш ока крайцем

╕ в тебе ╓ якась ╕нформац╕я

ти зна╓ш, що гвинтик - в гайц╕

а автобуси - на автостанц╕╖

а зор╕ так мальовничо вписуються в веч╕рн╓ небо

╕ ти сто╖ш ╕ не зна╓ш, що тоб╕ робити

ти не зна╓ш, чого тоб╕, дурнев╕, треба

╕ куди себе, такого придурка, под╕ти

╕ коли ти дивишся на ц╕ зор╕

в╕дкривши свого ротика

дотепно-щирий Бог згори

гра╓ться з тобою, як з котиком

╕ коли тоб╕ хочеться вмерти

╕ ти кричиш: «ам╕нь! ам╕нь, твою мать, ам╕нь!»

знай - це результат в╕двертих

ваших з Богом непорозум╕нь

 

Ярослав Рудий:

 

тваринне

 

Я загнаний у кл╕тку,
у пов╕тр╕ п╕р'я,
ти пропону╓ш перемир'я
Гарчу ╕ дряпаюсь,
сичу ╕ боляче кусаюсь -
н╕кому вже не в╕рю
Прив'язаний намертво почуттями,
роз'ятрений словами до нестями,
я у в╕дча╖
Пов╕р, хоч ти мен╕ пов╕р
Цей замкнений у кл╕тц╕ зв╕р
Суму╓ ╕ з тобою, ╕ без тебе
В╕н ╕ вноч╕, ╕ вдень все дивиться на небо
задерши голову, ╕ проклина╓
сво╓ життя, яке здавалось ра╓м,
Але чомусь не стало
Шкода.
Н╕коли в╕н не зрозум╕╓,
чому його тоб╕ було замало,
не треба виправдовуватись, згода?
Л╕тати я не вм╕ю, правда,
Але ж не в цьому справа...
лиш б╕льше н╕ за що не вибачайся, будь ласкава
я вирвусь ╕ з'ясую,
якщо вдасться,
хто забрав у мене щастя
А пот╕м, перед смертю, зв╕сно
я десь на видн╕м м╕сц╕
видряпаю пазурями:
╤стота з крилами -
Ще не обов'язково янгол

 

Лариса Радченко:

 

 

дромоман╕я

 

поза ст╕нами т╕сно так т╕сно бува╓ лиш зовн╕

наш╕ пози картинн╕ ╕ зовн╕шн╕сть наша чужинська

а всередин╕ прост╕р прозоро громадяться повен╕

╕ так хочеться спертись хоча б на колону – теж ж╕нку

 

а впада╓ш як завжди в пивн╕ вечори ╕ розмови

у хистк╕ наш╕ прихистки в хустки ╕ пастки ╕ хисти

бо пов╕тря навколо на запах нагаду╓ змову

м╕ж в╕трилом ╕ в╕тром але нам нема куди плисти

 

т╕льки пристань-вокзал нас чека╓ брудних чи то блудних

т╕льки р╕ки як водиться завжди впадають у кол╕╖

хоча нин╕ й весна та у грудях вовтузяться грудн╕

╕ в╕д того п╕д ребрами так невиразно поколю╓

 

╓ наука дороги ╕ сотн╕ наук як померти

я живу автостопом в запльован╕й майже╓вроп╕

я харчуюсь лише алкоголем ╕ кле╓м конверт╕в

╕ навчаюсь мистецтву тютюн обертати на поп╕л

 

а листи не доходять напевно ╖х знищу╓ пошта

чи можливо гортають ночами фриг╕дн╕ поштарки

наче л╕ки щоб серце нарешт╕ пришвидшило поштовхи

╖х смакують повол╕ ласують облизують марки

 

то кому ж ти напишеш самотн╕й сумний подорожн╕й?

бездоганно довершений – яблуко без червоточин

об╕ймають м╕ста нас – гаряч╕ та все ж нам ворож╕

╕ ми знову ╕ знову обличчя байдуж╕ ╖м топчемо

 

то куди ж ти п╕деш? дромоман╕я невил╕ковна

ця хвороба бомж╕в пров╕дниць полководц╕в ╕ г╕д╕в

з власних повеней знову сухим виплива╓ш назовн╕

захопивши до вуст трохи мулу ╕ дек╕лька м╕д╕й

 

Малюта:

 

 

В╕рити...

 

У телефон╕ в╕д сл╕з вже заклинила клав╕ша виклику.

В╕н самост╕йно щораз набира╓ останн╕й ╕з набраних.

Те, що почу╓ться там, не витриму╓ жодно╖ критики.

Кажуть, замало грошей, щоб ця послуга була вам надана.

 

Н╕, цей наб╕р м╕кросхем накупу з мо╖м оператором

Не розум╕ють одне, що н╕як вже н╕чого не вд╕яти

З тим, що ти зм╕г ось так без всякого болю втратити

Те, у що я могла так сильно ╕ довго в╕рити...

 

С апрельским приветом,

 

редактор КМД bosss,

cmd@bigmir.net

http://www.kmd.org.ua


В избранное