Найефективн╕ший зас╕б проти спаму — секретарка

Друг у мене торгу╓ на «Окрайц╕». От сто╖мо якось узимку, торгу╓мо пiчками (м╕крохвильовими). Холод — собачий. Ми упакован╕ у в╕йськову форму. Хто зна╓ — там штанц╕ зак╕нчуються на грудях, а дал╕ лямки йдуть… Щоб д╕стати що-небудь потр╕бно шир╕нку розстебнути. А ╕накше н╕як. Але це пред╕сторiя. Сто╖мо, виходить, д╕вчина й намага╓ться в╕дкрити пiчку, обкле╖ну скочем. Звичайно ж, в не╖ н╕чого не виходить. Але д╕вчина вперта — тисне сво╖м пальчиком — невдало. Нам набридло дивитися, от друг Серега й говорить д╕вчин╕:

(С): Чим допомогти можу?

(Д): Хочу подивитися — що там усередин╕?

(С): Н╕чого там нема╓, тар╕лка одна.

(Д): А яка?

(С): 29 сантиметр╕в!

(Д): Я не розум╕ю, ск╕льки це. Мен╕ потр╕бно подивитися!

(С) роздратовано: Вам показати?

(Д): ТАК!
Серега, без зайво╖ думки, розст╕ба╓ шир╕нку й намага╓ться вийняти…. з кишен╕ рулетку…(С): Зараз я вам покажу!! 29 САНТИМЕТР╤В!!! Якщо б не оч╕ т╕╓╖ д╕вчини, ми б ╕ не зрозум╕ли усю п╕кантн╕сть його д╕й.

У к╕нц╕ четвертого класу, учн╕в школи тестував психолог. Стандартн╕ питання.


Дитина – син програм╕ста, так просто не проведеш; питання:


 — З яко╖ сторони вста╓ сонце?


 — Вам потр╕бна точна в╕дпов╕дь?


 — М-м-м… ну як можеш.


 — Сонце на вста╓ ╕ не с╕да╓ – це Земля оберта╓ться

 — Я люблю звичайних д╕вчат

 — Це як?

 — Ну от п╕дходжу я до тако╖ крал╕ й кажу: “Д╕вчино, чи не бажа╓те провести н╕ч разом?”, а вона ма╓ сказати: “Звичайно!”

Пуск => Програми => Стандартн╕ => Розваги => Регулятор гучност╕