[bm] Той самий Красюк
Доброго дня, любi друзi! Кiлька днiв тому в Дiалозi Наталя давала посилання
на збiрку вiршiв Миколи Красюка "Наодинцi з Украiною". Так, це той самий
незрячий поет Микола Iгоревич Красюк. Це його дванадцята збiрка вiршiв, а
взагалi вiн видав 14 поетичних збiрок. Я пишаюся тим, що мала нагоду знати
особисто цього прекрасного поета. Доречi, почитайте - не пошкодуeте! А ось
стаття про нього.
Народжений у Вiльшанi
Залишаючись слiпим, поет Микола Красюк зробив чимало...
Микола Iгоревич Красюк (1943-2004) - людина тяжкоi долi i сильного духу. Ще
у вiсiм мiсяцiв вiн повнiстю втратив зiр. Але в подальшому життi стiльки
усього встиг зробити! Можна лише позаздрити його плiднiй творчостi i
невгамовнiй вдачi. Бiльшу частину свого життя вiн прожив у Львовi, але
народився на Городищинi в селищi Вiльшана, а коренi його роду по
батькiвськiй лiнii з сусiдньоi Пединiвки Звенигородського району.
''Перемог без боротьби, повiр, нема''
Миколка з батьками. Фото 1947 р.
Народився Миколка 8 липня 1943 року у Вiльшанi. До вiйни його мама Вiра
Охрiмiвна Красюк (1919-1977) працювала у Шепетiвському мiськкомi комсомолу.
Рятуючись вiд фашистiв, вона намагалася евакуюватися. Але добралася лише до
Вiльшани, де й народила первiстка - сина Миколу. Восени 1941 року, вийшовши
з оточення, до Вiльшани прибув i батько - лейтенант Червоноi армii Iгор
Степанович Красюк (1914-1990). Вiн був зв'язаний з партизанами, а потiм
пiшов на фронт.
Микола - студент Львiвського унiверситету. Фото 1963 р.
У вiсiм мiсяцiв Миколка захворiв менiнгiтом i повнiстю втратив зiр. Весною
1944 року Вiра Охрiмiвна переiхала з сином до села Плiщин Шепетiвського
району Хмельницькоi областi, де жили ii батьки Охрiм i Мотрона Сердюки. Туди
ж, пiсля лiкування у шпиталi i демобiлiзацii, повернувся у 1946 роцi й Iгор
Степанович. Через п'ять рокiв в сiм'i Красюкiв з'явилася ще ода дитина -
донька Лiна.
У 1950 роцi малого Миколу вiддають до Киiвськоi школи-iнтернату для слiпих
дiтей. Пiсля закiнчення у 1959 роцi вiн навчався у Львiвському iнтернатi No
100 для незрячих дiтей, де здобув середню освiту. Там знайомиться з незрячим
поетом, членом Спiлки письменникiв Украiни, Андрieм Васильовичем Волощаком
та його дружиною Iсидорою Сидорiвною, який надалi стаe його вчителем,
наставником, старшим товаришем. У 1962 роцi Микола вступив до Львiвського
унiверситету iм. Iвана Франка на фiлологiчний факультет, який успiшно
закiнчив у 1967 роцi.
Деякий час Микола Iгоревич викладав в однiй з Львiвських шкiл iсторiю, адже
вакансii фiлолога для нього спочатку не було. Та згодом викладав i улюблену
рiдну мову та лiтературу.
Весь цей час Микола Красюк не забував i Черкащину. На канiкулах та у
вiдпустку, до 1970-х рокiв, поки живi були дiдусь i бабуся, вiн приiжджав у
Пединiвку. Пiзнiше, у збiрцi ''Дума про свiтло'', вiн напише вiрш ''У тiй
Пединiвцi...'', де добрим словом згадаe своiх рiдних i саме село:
У тiй Пединiвцi,
Де спалахнув вогонь
В душi моiй од бабиноi пiснi
Про Днiпр широкий,
Що реве та стогне...
''Приходять вiршi в свiт, як дiти...''
Вiршувати майбутнiй поет почав ще в дитинствi. Перший його вiрш "Республiка
радянська, Украiно'' був надрукований у шепетiвськiй районнiй газетi
''Шляхом Жовтня''. Вiдтодi вiн друкувався в обласнiй i республiканськiй
пресi.
Микола з мамою пiд час навчання в унiверситетi. Фото 1965 р.
У 1963 роцi вийшла перша книжка поезiй Миколи Красюка ''Людянiсть''. Через
чотири роки побачила свiт друга збiрка вiршiв ''Поклик'', а в 1968-му -
третя: ''Паралелi i меридiани''. У березнi 1974 року молодий поет став
членом Спiлки письменникiв Украiни. Навеснi того ж року вийшла четверта
збiрка поета ''Зустрiчi''. Далi, у 1979 роцi, збiрка антиклерикальних поезiй
''Вирок'', драматична поема про Ярослава Галана ''Поштова скринька, до
запитання'' (1989), збiрка поезiй ''Дума про свiтло'' (1989). Збiрка
''Балада про дорогу'' (1988) в перекладi на литовську мову (
шрифтом Брайля) вийшла у Вiльнюсi. У 1997 роцi Республiканський будинок
звукозапису та друку Украiнського товариства слiпих випустив шрифтом Брайля
збiрку Красюка ''Крик''. Регулярно друкувалися вiршi поета i в
альманасi-щорiчнику ''Поклик'', який видавався при Львiвськiй бiблiотецi
УТОС iм. Т.Г. Шевченка в одному примiрнику (самодрук) шрифтом Брайля.
Микола Iгоревич знаний не лише як автор власних книжок. Вiн був засновником
i редактором поетичного альманаху ''Нащадки кобзарiв'', що виходить у Киeвi
i друкуeться рельeфно-крапковим шрифтом Брайля для незрячих. Цей часопис маe
на метi популяризацiю творчостi людей з вадами зору.
А ще вельмишановного Миколу Красюка знають i пам'ятають люди, якi
спiлкуються мiжнародною мовою есперанто. З багатьма iз них, i не лише в
межах колишнього СРСР, вiн регулярно листувався. Брав участь у конгресах та
iнших заходах есперантистiв. Переклав i переписав шрифтом Брайля
есперанто-украiнський словник!
Спробував себе Красюк i в якостi перекладача! Пiдбiрка його перекладiв
поетiв Пiвнiчного Зауралля (з ненецькоi, хантийськоi i мансiйськоi мов)
''Барви полярного сяйва'' була опублiкована у журналi ''Жовтень'' ще у 1973
роцi.
''Для народу мого хочу жить i горiти!"
М.Красюк у львiвському скверi. Фото 1987 р.
Як i бiльшiсть людей радянського часу Микола Красюк вiрив у ''комунiстичнi
iдеали'', але згодом зрозумiв облудливiсть радянськоi пропаганди. Вiн з
пiднесенням зустрiв нову незалежну Украiну i написав чимало глибоко
патрiотичних вiршiв. При цьому не забував i про своi коренi:
Нi голод, анi культ не пiдкосив
Жадання мого роду йти до щастя.
Так, я Днiпра затруeного син
Й калини, що в Чорнобилi зачахла.
У 1999 роцi поета чекала нова бiда: iнсульт з усiма його наслiдками. Права
частина тiла залишалася фактично бездiяльною. Але опираючись на плече своei
дружини Станiслави Матвiiвни (з якою вiн одружився у 1979 роцi) Микола
Красюк долав всi перешкоди i продовжував творити. За сприяння свого
незрячого товариша по школi i унiверситету Юрiя Симончука, голови
Волинського товариства слiпих, вийшла десята книжка-збiрка вiршiв для дiтей
''Киця Мурка'' (2002).
До ювiлею поета - 60-рiччя з дня народження - побачили свiт ще двi книжки
поезiй - ''Вечiрнi дзвони'' i ''Наодинцi з Украiною'' (2003). Та, на жаль,
хвороба пiдстерегла поета в розквiтi його творчих сил i задумiв. 7 червня
2004 року Микола Красюк перейшов межу земного буття. Але лише земного, бо
свою душу, як вiдомо, поети залишають у власних вiршах. Його прах
упокоюeться на затишному цвинтарi села Ближчеводи Жовкiвського району
Львiвськоi областi, звiдки родом дружина поета.
М. Красюк. Фото 1988 р.Книги М. Красюка.
А в 2005 роцi вийшла збiрка його поезiй ''Гетсиманський сад'', в якiй
переплелися фiлософське узагальнення i простi iстини людського буття. В цiй
збiрцi автор пориваe зi своiм атеiстичним минулим i повертаeться до Бога.
Над нею поет працював до останнiх днiв. Про це свiдчить i написана власноруч
передмова до... посмертного видання. А в ньому e такi слова: ''поезiя - це
мiй спосiб спiлкуватися зi свiтом та з Богом...''
У 2009 роцi, зусиллями родичiв i друзiв (зокрема сестри поета Лiни
Глуховськоi та однокласницi Олени Кутньоi) була видана ще одна посмертна
збiрка Миколи Красюка ''З невмирущого джерела''. Ii склали вiршi не
використанi у попереднiх збiрках.
Миколу Красюка називають поетом корчагiнського гарту. Як i письменник Микола
Островський, вiн жив i творив всупереч тяжким життeвим обставинам. По собi
Микола Красюк залишив 14 поетичних збiрок, вiршi у збiрниках i на платiвках,
переклади, альманах ''Нащадки кобзарiв'', есперанто-украiнський словник.
Частина його вiршiв покладена на музику i стала пiснями.
Пам'ять про Миколу Красюка увiчнена у Львовi i на Хмельниччинi. Так, у
Львiвськiй бiблiотецi УТОС iм. Т.Г. Шевченка e постiйно дiючий куточок
поета. З 2007 року вулиця i провулок на околицi Шепетiвки носять iм'я Миколи
Красюка. А 26 квiтня 2011 року у Плiщинськiй сiльськiй бiблiотецi iм. М.
Красюка вiдкрито кiмнату-музей письменника. Було б добре, якби i на
Черкащинi, на Городищинi була гiдно пошанована пам'ять про нашого
талановитого i мужнього земляка.
Микола Щербина.
Будьмо!
Олена.
Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 26
В лист отправлено 137 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru
Шановна Олено! Будь ласка, дайте посилання на поетичнy збyорки миколи
Красюка. Я колись учився з ним в yнтернатy.
Дякую!
Михайло
Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 26
В лист отправлено 138 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru