Ус╕ гарн╕ оратори починали як поган╕ оратори. Ральф Уолдо Эмерсон
Передмова. 1. Нове на Неориториц╕. 2. Риторика Античност╕ : Цицерон (продовження)
Передмова
Добридень , шановне панство. Сьогодн╕шн╕й випуск розсилки - юб╕лейний. ╤ хоча цей юб╕лей ще не можна назвати сол╕дним ( лише десять випуск╕в ) , проте це вже щось.
Ви вже , напевно , пом╕тили , що розсилка перейшла до класу ср╕бних , що нас ус╕х , безумовно , раду╓ :)
Це були вс╕ при╓мн╕ зв╕стки на сьогодн╕ , а дал╕ перейдемо до справи. Якщо хтось забув , чи перший раз чита╓ Неориторику , нагадаю , що в минулому випуску ми зачепили Цицерона. Звичайно , не самого великого оратора , а тему про нього.
Отже , сьогодн╕ продовжимо розглядати ╕стор╕ю риторики , а саме Античн╕сть та Цицерона.
1. Нове на Неориториц╕
1) нов╕ статт╕ :
(NEW) Публ╕чне мовлення 3 (10.08.2001) - Щоб виступ вийшов зм╕стовним, краще використовувати не одне джерело, а...
(NEW) Публ╕чне мовлення 2 (10.08.2001) - Приступаючи до розробки тексту промови , необх╕дно визначити мету виступу...
(NEW) Публ╕чне мовлення (10.08.2001) - Публ╕чне мовлення - це усний монолог╕чний виступ з метою якогось впливу на аудитор╕ю.
2) продовжу╓ формуватись б╕бл╕отека , але без Вашо╖
допомоги робота йде пов╕льно , тому л╕нки електронних книг , що Ви зна╓те по риториц╕ , прошу над╕слати
за ц╕╓ю адресою
2. Риторика Античност╕ : Цицерон (продовження)
Здоровий глузд, по Цицерону, виявля╓ться у вивченн╕ обставин справи: "Коли я ц╕лком вивчу вс╕ обставини справи, я зараз же м╕ркую, як╕ у н╕й питання сп╕рн╕. Тому що , чи йде суперечка м╕ж людьми в справ╕ карному, як про злочин, або по цив╕льному, як про спадщину, або по дорадчому, як про в╕йну, або по особистому, як про похвалу, або по вченому, як про сенс життя, - у жодному в╕н не обходиться без питання або про те "що зроблено, робиться ╕ буде зроблене", або "як зроблене" або "як його назвати".
Це ядро справи, п╕дмет здорового глузду, Цицерон назива╓ питанням. Пот╕м варто розробити докази , довести ╕ вивести висновок . При цьому необх╕дно залучати зведення з мистецтва ╕ права, а також розробити доб╕рн╕сть мови, збудити або угамувати пристраст╕, застосувати дотепн╕сть, викликавши см╕х. Усе це - особлив╕ складов╕ практики ораторсько╖ мови.
Тому ораторська мова заснована на особливих значенн╓вих операц╕ях, що не властив╕ н╕ побутов╕й мов╕ (мови домашн╕й ╕ фольклорн╕й), н╕ учен╕й мов╕. Вона явля╓ собою ╕нту╖тивне угадування, здогад у визначенн╕ питання, пропозиц╕╖ р╕шення ╕ розробку доказ╕в , куди утягують елементи позитивного знання, ф╕лософ╕╖, поетики ╕ стил╕стики.
Ораторське мистецтво в Рим╕ було шляхом до цив╕льно╖ кар'╓ри. Римська риторика спец╕ально зайнялася трьома найважлив╕шими сторонами ораторства:
а) державними установами як ареною д╕яльност╕ оратор╕в;
б) вихованням оратора;
в) техн╕кою п╕дготовки мови.
В област╕ державних установ Римська республ╕ка стала сполученням демократ╕╖ через ╕нститут трибун╕в, аристократ╕╖ - через сенат ╕ монарх╕╖ - через ╕нститут консул╕в. Кожний з ╕нститут╕в мав свою владу , ╕ ╕снував под╕л влади ╕ контроль за нею з боку цензора.
В област╕ виховання оратор╕в були розроблен╕ правила навчання оратор╕в, що складаються з попереднього навчання (г╕мнастики, акторсько╖ майстерност╕, граматики, ф╕лософ╕╖, права ╕ риторики), вправ для отримання досв╕ду шляхом вивчення промов зразкового оратора ╕ насл╕дування йому ╕ , нарешт╕ , особисто╖ практики виступ╕в. Так вдавалося уникнути того, що оратор "голосн╕стю голосу скликав народ, щоб з╕брати б╕льше св╕дк╕в свого нерозум╕ння".
Була розроблена ╕ технолог╕я складання промов: винах╕д - розташування - словесне вираження - запам'ятовування - проголошення (╕nvent╕o - d╕spos╕t╕o - elocut╕o - memor╕a - act╕o). Ця технолог╕я розчленовувала д╕╖ оратора в час╕ ╕ дозволяла кожен етап доводити до досконалост╕.
Римська риторика розробила ╕ структуру промови та найб╕льш загальн╕ типи аргумент╕в:
1) вступ,
2) назва ╕ тлумачення назви,
3) опов╕дання,
4) опис,
5) доказ,
6) спростування,
7) звертання до почутт╕в,
8) висновок.
Технолог╕я складання промови ╕ структура промови виявляються з практики усно-письмових вза╓мод╕й, характерних для римсько╖ риторики, коли промови писалися, заучувалися ╕ вимовлялися, стенографувалися ╕ поширювалися письмово.
Трохи афоризм╕в Цицерона :
Кожна людина може помилятися, але наполягати на оман╕ може т╕льки дурень.
Тим, хто хоче вчитися, часто шкодить авторитет тих, хто вчить.
Не знати ╕стор╕╖ - значить завжди бути дитиною.
Всього найкращого.
З повагою , Олександр Потребчук