Новини Української Православної Церкви

20.06.2005. ЛЬВIВ. Прес-служба eпархiI спростувала твердження про масовi вбивства православних вiруючих на територiI областi

У журналi „Перший i останнiй" (№4 за квiтень 2005 р.) була надрукована стаття „Гонiння на УкраIнi", в якiй розповiдаeться про те, що пiд Збручем у лiсi знаходиться привославний скит, в якому мешкало шiстнадцять осiб, i всi вони були вбитi. У кiнцi публiкацiI подаeться список вбитих: ieромонах Геронтiй, черниця Мотрона, черниця Феофанiя, iнокиня Фекла, послушницi Анна, Ольга, Лiдiя, Марiя, Клавдiя, Ксенiя, Галина, Eфросинiя, Валентина, Eвдокiя.
У зв’язку з появою матерiалiв про гонiння на православних з масовими вбивствами пiд населеним пунктом Збруч ЛьвiвськоI областi прес-служба eпархiI звернулася до вiрних УкраIнськоI ПравославноI Церкви з роз’ясненням.
„Факт вбивства ieромонаха Геронтiя, черниць i послушниць на територiI ЛьвiвськоI областi нам невiдомий. Представники розкольницьких i греко-католицьких релiгiйних громад Галичини також не пiдтверджують цих повiдомлень. До того ж, у Львiвськiй областi немаe населеного пункту пiд назвою Збруч, а e лише одноiменна рiчка, що тече на територiI ТернопiльськоI областi".

Прес-служба ЛьвiвськоI eпархiI

20.06.2005. ЛЬВIВ. Священики eпархiI запропонували представникам державноI системи освiти допрацювати програму предмету „Етика" перш нiж внести II у шкiльну програму

Духовенство ЛьвiвськоI eпархiI на загальних зборах розглянуло питання про введення з 2005-2006 навчального року у навчально-виховний процес загальноосвiтньоI школи як обов’язкового предмету „Етика". Змiст програми цього предмету, на думку учасникiв регiональноI наради з питань християнськоI етики та християнського виховання, e некоректним з наукового погляду i буде сприяти системному руйнуванню особистостi i нiвелюванню моральних цiнностей серед дiтей та молодi, а отже, i всього суспiльства.
У зв’язку з цим, священнослужителi ЛьвiвськоI eпархiI вважають недопустимим введення в загальноосвiтнiх школах УкраIни, зокрема, Львiвщини, предмету "Етика", який в багатьох роздiлах вiдкидаe споконвiчну християнську культуру та благочестивi традицiI нашого украIнського народу i суперечить християнськiй моралi.
Вони звернулися до громадськостi з пропозицieю створити робочу групу у складi представникiв Мiнiстерства освiти i науки та традицiйних християнських церков УкраIни з метою доопрацювання програми предмету „Етика".

Прес-служба ЛьвiвськоI eпархiI

20.06.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Вiруючi eпархiI продовжують благочестиву традицiю вставновлення придорiжних хрестiв

В обласному центрi, на новiй об’Iзднiй автомобiльнiй магiстралi, що була споруджена рiк тому, митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней здiйснив чин освячення придорiжного хреста. За богослужiнням молилися iнiцiатор i виконавець цього проекту Генадiй Гвоздев, його помiчники, архiтектори, ректори, викладачi та студенти вищих навчальних закладiв мiста, а також вiруючi з iнших регiонiв.
Пiсля закiнчення богослужiння митрополит Iриней подякував усiм, хто взяв участь у створеннi цього витвору мистецтва та розповiв присутнiм про рятiвну силу Хреста. Владика висловив надiю на те, що найблищим часом ще два хрести, запланованi на iнших головних трасах, будуть встановленi та прикрасять мiсто. „Пiсля того, як будуть встановленi всi придорiжнi хрести, якi ми запланували, вулицями обласного центру пройде хресний хiд, пiд час якого вiруючi молитимуться про збереженя нашого мiста вiд скорбот i неприeмностей", - зазначив владика.

Прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI

20.06.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Випускнi iспити слухачi катехiзаторських курсiв складали в присутностi правлячого архieрея

Митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней очолив екзаменацiйну комiсiю на катехiзаторських курсах ДнiпропетровськоI eпархiI. Цього року дев’ятеро студентiв витримали екзаменацiйне опитування та своIми вiдповiдями зарекомендували себе прекрасними спецiалiстами в усiх церковних дисциплiнах, що вивчалися протягом двох рокiв.
Катехiзаторськi курси при eпархiальному управлiннi мають дворiчний термiн навчання. Мета школи - пiдготовка спецiалiстiв, якi б могли допомагати священикам на парафiях у здiйсненнi мiсiонерсько-просвiтницькоI роботи.
Пiсля iспитiв митрополит Iриней подякував педагогiчному колективовi за активну роботу та вмiння правильно органiзовати навчальний процес, а слухачам курсiв побажав i надалi вдосконалювати своI знання, а також використати навички, набутi в цих стiнах, мудро.
Насамкiнець владика закликав на присутнiх Боже благословення.

Прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI

20.06.2005. ОВРУЧ. Архieпископ Вiссарiон вiздначив день свого тезоiменитства

19 червня православнi вiруючi регiону привiтали архieпископа Овруцького i Коростенського Вiссарiона з днем тезоiмеництва.

Архieпископ Овруцький i Коростенський Вiссарiон (Василь Олександрович Стретович) народився 4 грудня 1953 року в селi Поляна Коростенського району ЖитомирськоI областi.

1971 року закiнчив середню школу. З 1972 року служив у радянськiй армiI, пiсля чого працював водieм в селi Мелени ЖитомирськоI областi.

Протягом 1975-1979 рокiв навчався в Московськiй духовнiй семiнарiI, а з 1979 до 1983 року - в Московськiй духовнiй академiI.

1 квiтня 1983 року прийняв чернечий постриг з iм’ям Вiссарiон.

Протягом 1983-1986 рокiв - клiрик Спасо-Преображенського кафедрального собору Житомира. З 1986 по 1987 рiк - клiрик церкви Рiздва Богородицi села Бiлокоровичи ЖитомирськоI областi. Протягом 1987-1991 рокiв був священиком ВасилiIвського собору Овруча, благочинним округу.

1990 року возведений у сан iгумена.

У 1991-1992 роках - настоятель Спасо-Преображенського собору Овруча.
24 серпня 1992 року була звершена хiротонiя архiмандрита Вiссарiона в eпископа Коростенського.

З 22 червня 1993 року eпископ Вiссарiон перебуваe на Овруцькiй i Коростенськiй кафедрi.

2000 року владика Вiссарiон був возведений у сан архieпископа.
Iнтерв’ю з архieпископом Вiссарiоном

20.06.2005. КИIВ. Форвард iталiйського „Мiлану" та солiст групи „Океан Ельзи" допомагають дiтям-сиротам столицi

Половина коштiв (бiльше одного мiльона eвро), зiбраних пiд час благодiйного матчу мiж командою зiрок iталiйськоI естради i клубом „Мiлан", була переведена на рахунок дитячих будинкiв мiст Переяслав-Хмельницького i Володарки КиIвськоI областi. З цieю iнiцiативою виступив видатний украIнськiй футболiст, постiйний прихожанин Свято-УспенськоI Киeво-ПечерськоI Лаври Андрiй Шевченко, який граe у складi „Мiлану".
„Я з великою радiстю згадую роки свого дитинства, - зазначив футболiст. - Добрi дитячi посмiшки, шутки, галасливi iгри - згадка про все це допомагаe у години скрути. Дiти - це не тiльки наше майбутнe, але й наша сучаснiсть. Ми не маeмо права жити, не звертаючи уваги на наше оточення. А оточуe нас не тiльки добро. Бездомнi дiти та дiти з малозабеспечених родин - це те, що багатьом заважаe засинати спокiйно. Я не можу дивитися в тi дитячi очi без слiз. Iнколи здаeться, що мудростi в них бiльше, нiж у дорослих. I це не вiд щасливого життя. Ця мудрiсть з’явилася в очах мiльонiв дiтей нашоI краIни в результатi страшноI i нещадноI боротьби за виживання. Саме усвiдомивши це, багато хто сьогоднi прагне покращити долю дiтей-сирiт".
Цiкаво, що завдяки зусиллям Андрiя Шевченко, матч у Мiланi змогла вiдвiдати група дiтей з КиIвськоI областi.
Осторонь вiд проблем дiтей сирiт i малозабеспечених родин не залишаeться i солiст вiтчизняноI групи „Океан Ельзи" Святослав Вакарчук. Вiн активно спiвпрацюe з Мiсieю соцiальноI допомоги дiтям i систематично бере участь у фомумах i конференцiях, присвячених проблемам виховання дiтей-сирiт.
„Словосполучення „беспритульнi дiти" вже не лякаяe нiкого, - говорить спiвак, - адже стало звичним для суспiльства. Таких дiтей з роками стаe все бiльше, i нiхто не може зупинити цей процес. На сьогоднiшнiй день ми можемо лише хочь якось покращити умови Iх життя. На мою думку, у вирiшеннi проблеми появи на свiт i виховання дiтей-сирiт, велику роль повинна вiдiгравати Церква. Священики мають все необхiдне, щоб допомогти молодiй матерi не зробити найстрашнiшу помилку в життi, а дитинi, викинутiй на вулицю, не зламатися i стати на ноги. Сьогоднi ми не просто можемо покласти всi надiI на Бога, ми повиннi це зробити, адже вiд нашого рiшення залежить доля мiльйонiв".
Допомога беспритульним дiтям не може обмежуватися матерiальним фактором. Бiльшiсть дiтей, опинившись на вулицi, перетворюeться у потенцiальних злочинцiв i нiхто не зможе адаптувати Iх до нормального суспiльного життя краще, нiж православний священик. У зв’язку з цим представники МiсiI соцiальноI допомоги дiтям працюють над створенням спецiальноI комплексноI програми для перевиховання беспритульних дiтей. Уроки недiльноI школи, паломництва по храмах i монастирях, праця, вiдпочинок у православних дитячих таборах - все це використовуeться священослужителями для того, щоб зробити з зовсiм ще юних потенцiальних злочинцев сумлiнних православних християн.
„Соцiальна робота ПравославноI Церкви з дiтьми-сиротами в нашiй краIнi знаходиться на високому рiвнi, - зазначив голова МiсiI соцiальноI допомоги дiтям архiмандрит Фiларет (Кучеров). - У своIй дiяльностi ми використовуeмо цей колосальний досвiд. Ми зовсiм не ставимо собi за мету зробити з беспритульних хлопчикiв i дiвчаток православних священикiв i черниць. Наша мета - зробити Iх православними вiруючими, змiцьнити Iх духовний стрижень, щоб, живучи у суспiльствi, вони завжди вiдповiдали грiху: „Нi!" У майбутньому вони не тiльки зможуть виховувати своI родини в православнiй вiрi - знань, якi учнi отримають у стiнах нашоI МiсiI, буде достатньо для того, щоб вести недiльнi школи, катехiзаторськi курси та, навiть, працювати в православних iнформацiйних структурах".
Високо оцiнив мiсiонерську дiяльнiсть МiсiI соцiальноI допомоги дiтям та спiвпрацю ПравославноI Церкви зi свiтськими благодiйними органiзацiями Мiнiстр у справах молодi та спорту Юрiй Павленко.
„З моменту прийняття слов’янами Християнства виховання наших дiтей будувалося на засадах християнськоI моралi та вiри в Бога, - говорить Юрiй Павленко. - За перiод атеIстичного свавiлля ми вiдхилилися вiд цieI традицiI, тому що перестали думати про наше майбутнe. А майбутнe буть якоI краIни - це дiти. Нашi дiти сьогоднi - це дорослi люди завтра, i саме в Iхнiх руках опиниться доля нашого суспiльства. Сучаснiсть пропонуe дiтям багато негативу, у той час, як Церква робить все можливе, щоб виховати в них людянiсть, гiднiсть та готовнiсть допомогти кожному, хто цього потребуe. Тож об’eднаeмо зусилля священикiв i посадовцiв у справi вiдродження духовностi у суспiльствi".
Цього року плануeться провести чимало длагодiйних акцiй, кошти вiд яких пiдуть на покращення умов iснування дiтей-сирiт. Бiльшiсть з проектiв пройде пiд патронатом Президента УкраIни.

Пiдготував Олександр Андрущенко

18.06.2005. КИIВ. Блаженнiший Митрополит Володимир освятив дзвони для столичного Благовiщенського собору

Напередоднi свята Трiйцi Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир вiдвiдав столичну Благовiщенську парафiю в Святошино. Владика звершив освячення нових дзвонiв для собору, що будуeться на проспектi Перемоги та удостоIв церковних орденiв благодiйникiв, якi допомагають у цьому будiвництвi. Також Блаженнiший Владика освятив облаштований на церковному подвiр’I дитячий майданчик, призначений для найменших парафiян.

Благовiщенський храм – один iз найбiльших соборiв, що зводяться нинi в УкраIнi. Його висота сягатиме 50-ти метрiв, а всерединi храму зможуть розмiститись понад 3000 вiруючих. Поряд iз собором зводиться триповерховий парафiяльний будинок, в якому розмiститься хрестильня, конференц-зал та класи недiльноI школи.
Нижнiй храм Благовiщенського собору буде освячено в iмя преподобного Миколи Святошi - Чернiгiвського князя, який володiв колись цими землями. Згодом вiн прийняв чернечий постриг у Киeво-Печерськiй обителi. Вiд iменi Миколи Святошi походить i нинiшня назва району – Святошин.
Незважаючи на молодий вiк, Благовiщенська парафiя живе повноцiнним церковним життям – для дiтей дie недiльна школа, а дорослi Iздять у паломництва. У недiльнi днi та на свята примiщення тимчасового храму вже не можуть вмiстити всiх бажаючих помолитись за богослужiнням, тому парафiяни чекають закiнчення будiвництва собору, що стане справжньою окрасою цього району столицi.

17.06.2005. КИIВ. Мiнiстр внутрiшнiх справ УкраIни вважаe духовне виховання найважливiшим фактором у справi пiдготовки правоохоронцiв

16 червня на навчальнiй базi Внутрiшнiх вiйськ МВС УкраIни, що знаходиться в передмiстi столицi Петрiвцях, вiдбувся мiжнародний семiнар на тему: „Комплекснi змагання з професiйно-прикладних видiв спорту". В обговореннi наболiлих питань, що виникають пiд час вiйськово-патрiотичного виховання майбутнiх правоохоронцiв, взяли участь фахiвцi з силових структур УкраIни, а також представники правоохоронних органiв IталiI, IспанiI, РосiйськоI ФедерацiI, Республiк Молдови та Бiлорусi. Мета заходу - обмiн досвiдом та визначення шляхiв подальшого розвитку мiжнародноI спiвпрацi з питань удосконалення пiдготовки пiдроздiлiв спецiального призначення.
Пiсля засiдання фахiвцi з рiзних краIн свiту на чолi з Мiнiстром внутрiшнiх справ УкраIни Юрieм Луценком оглянули вiйськовi навчальнi полiгони. Правоохоронцi продемонстрували свою майстернiсть, i присутнi змогли оцiнити рiвень силовоI та вогневоI пiдготовки курсантiв. Фахiвцi були враженi високим рiвнем натренованостi мiлiцейських собак, тим, як швидко бойовики Внутрiшнiх вiйськ звiльнили заручникiв i нейтралiзували злочинне угрупування. Делегацiя також спостерiгала за показовими поeдинками з рукопашного бою на право володiння червоним беретом.
Почесним гостем на заходi був голова Синодального вiйськового вiддiлу УПЦ архieпископ Львiвський i Галицький Августин, який бере активну участь у вiйськово-патрiотичному вихованнi курсантiв цього навчального центру. На територiI тренувального полiгону розташованi два православнi похiднi храми, де регулярно звершуються богослужiння, а правоохоронцi мають змогу сповiдатися та причащатися Святих Христових ТаIн. Постiйно поповнюeться парафiяльна бiблiотека. До того ж спiвробiтники Синодального вiйськового вiддiлу читають лекцiI на морально-етичнi теми для особового складу частини.
„Iсторiя не знаe жодного випадку, коли б вiйсьвовослужбовцi обiйшлися без БожоI допомоги, - зазначив архieпископ Августин. - Православнi священики добре розумiють, чого потребуe людина в екстремальних умовах, коли пiд загрозою опиняeться власне життя i безпека оточуючих. Iнструктори та наставники повиннi виховувати не кiборгiв, не знищувачiв, а воIнiв i визволителiв. Вiйськовослужбовець, як нiхто, повинен вiдчувати небезпеку. Хто ж, як не священик, навчить майбутнiх правоохоронцiв використовувати своI знання та навички правильно. Праця в правоохоронних органах - це служiння Боговi та ближньому. I лише якщо всi, вiд командира до звичайного громадянина, зрозумiють це, ми зможемо побудувати сильну державу".
Пiсля змагань Мiнiстр внутрiшнiх справ Юрiй Луценко вiдповiв на запитання журналiстiв. Особливу увагу вiн придiлив значенню духовного фактора у справi пiдготовки спiвробiтникiв органiв внутрiшних справ.
„Сьогоднi я мав бесiду з православними священиками, - сказав Мiнiстр. - Якщо ранiше ми говорили, що Церква не навчить вiйськовослужбовцiв нiчому поганому, то сьогоднi ми говоримо, що, знання, якi курсанти отримують пiд час пастирських бесiд, конче необхiднi у життi. Якщо ще п’ять рокiв тому ми говорили, що Церква приносить велику користь, то сьогоднiшнiй досвiд показуe, що ми не маeмо права йти i когось захищати без Божого благословення. Тому менi дуже приeмно, що нашi вiйськовослужбовцi мають можливiсть виховувати не тiльки тiло, але й душу".
Навчальний центр Внутрiшнiх вiйськ МВС УкраIни постiйно вiдвiдують студенти КиIвських духовних шкiл. Завдяки Iх розповiдям про життя та подвиги святих воIнiв, багато хто з вiйськовослужбовцiв прийняв православну вiру. Також правоохоронцi завжди з великою радiстю слухають богослужбовi пiснеспiви у виконаннi семiнарського хору. Представники Синодального вiйськового вiддiлу та керiвники правоохоронних органiв дiйшли одностайного висновку, що користь вiд спiлкування курсантiв i студентiв духовних шкiл неоцiненна. Архieпископ Августин висловив думку про доцiльнiсть органiзацiI спiльних навчальних таборiв. Таким чином, вiйськовослужбовцi долучатимуться до православноI вiри, а семiнаристи отримають прекрасну фiзичну та психологiчну пiдготовку в спортивно-польових умовах.

Пiдготував Олександр Андрущенко

Фоторепортаж з мiсця подiI

16.06.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Керiвника НДI з проблем iнвалiдностi професора Анатолiя Iпатова за церковнi заслуги нагороджено медаллю святого рiвноапостольного князя Володимира

15 червня, в середу, митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней вiдвiдав УкраIнський державний науково-дослiдний iнститут медико-соцiальних проблем iнвалiдностi, де привiтав директора клiнiки професора Анатолiя Iпатова з 55-рiччям. Владика разом з благочинним лiкарняних храмiв протоieреeм Георгieм Захарченком i духовенством мiста вiдслужили подячний молебень у лiкарняному храмi на честь iкони БожоI Матерi "Вiдрада i Утiха", розташованому при iнститутi. Владика, з нагоди знаменного ювiлею, напередоднi професiйного святкування дня працiвника медицини i за стараннi труди на благо СвятоI ПравославноI Церкви, вiд iменi Предстоятеля УПЦ Блаженнiшого Митрополита Володимира, нагородив ювiляра медаллю святого рiвноапостольного князя Володимира "За церковнi заслуги" I ступеня. Його Високопреосвященство побажав Анатолiю Iпатову мiцного здоров’я, багатьох рокiв життя i подальших наукових медичних вiдкриттiв для боротьби з хворобами i полегшення людських страждань.
Професора також приIхали привiтати керiвництво мiста i областi, його колеги, спiвробiтники по iнституту, учнi, ректори i педагоги мiських вузiв, а також колишнi пацieнти.
Пiсля нагородження Владика вiдвiдав iнститутський центр i ознайомився з новими вiдкриттями i досягненнями в областi медицини i новiтнiми курсами лiкування.

Прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI

16.06.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Митрополит Iриней благословив мiсцеве козацтво у день вiдродженого козацького свята

14 червня, у вiвторок, митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней, на запрошення отамана Катеринославського козацького округу козачого полковника Геннадiя Чумака, взяв участь в урочистих зборах, присвячених вiдродженню "Дня створення Катеринославського козачого войска" в Днiпропетровську.
У свiтлi проведення торжеств, присвячених 150-рiччю з дня народження Д. I. Яворницького i 100-рiччю Днiпропетровського державного iсторичного музею iм. Д. I. Яворницького рада отаманiв "Об’eднаного козацького союзу "Катеринославський козацький округ" звернулася до керiвництва обласноI держадмiнiстрацiI i обласноI ради з пропозицieю вiдродити в областi 14 червня щорiчне святкування, присвячене козачим полкам у Днiпропетровському регiонi. Ця дата вибрана невипадково. За архiвними даними i дослiдженнями iсторикiв, саме цього числа – 14 червня 1787 року за проектом князя Г. Потьомкiна для боротьби проти ОсманськоI iмперiI на пiвднi УкраIни було створене Катеринославське козацьке вiйсько, розформоване в 1796 роцi.
На iм’я Днiпропетровського архiпастиря також надiйшло прохання благословити i пiдтримати iдею вiдродження цього козацького свята, адже воно сприяло б популяризацiI здоровоI iдеI козацтва як стрижня, довкола якого Православна Церква i активна частина обласного козацтва могли б об’eднати зусилля в справi змiцнення всiх верств населення Днiпропетровщини у нашiй eдинiй Православнiй вiрi. Митрополит Iриней благословив цей благий i добрий почин.
Будь-яка справа, яку починали робити козаки давнiх часiв, починалася з молитви. Цю святу традицiю предкiв вiдроджуe i сучасне козацтво. Святкування почалося з подячного молебня бiля Спасо-Преображенського кафедрального собору. Митрополит Iриней у спiвслужiннi настоятеля протоieрея Ярослава Денеки i соборного клiра звершив чин освячення прапорiв i окропив усiх козакiв святою водою. На урочистi збори приIхали безлiч делегацiй як з УкраIни, так i з РосiI. Козаки Донського, Кубанського, Запорiзького, Тульського, Кримського вiйськ приIхали роздiлити радiсть вiдродження у минулому славного Катеринославського козацького свята.
Пiсля молебня владика звернувся до присутнiх з промовою, в якiй акцентував увагу на нероздiльному служiннi козакiв як Вiтчизнi, так i Святому Православ’ю: "В усi часи козаки охороняли Церкву вiд eресi i роздiлення, бо вони розумiли, що тiльки в цьому святому мiсцi можна знайти допомогу i заспокоeння. Нехай Дух Святого Православ’я завжди наповнюe вашi серця! Живiть, трудiться i мобiлiзуйте своI сили в Православнiй Церквi. Виховуйтеся, зростайте i удосконалюйтеся в святiй вiрi своIх предкiв. Поза Православною Церквою немаe, i не може бути козацтва! Церква повинна бути осереддям i стрижнем всього нашого життя! I вам як вiрним синам СвятоI Матерi Церкви i Вiтчизни, необхiдно навчитися бути церковними, любити молитву i богослужiння, i тодi Боже благословення завжди буде з вами. Проявляйте стiйкiсть, рiшучiсть, мудрiсть, смiливiсть, дружбу, eднiсть i бережiть найсвятiше - Святу Православну Церкву!"
Пiсля слiв вiтання, Верховний отаман АсоцiацiI козацьких органiзацiй Слобожанщини, Слобожанського козацького округу i регiонального вiйська iменi гетьмана I. Мазепи, генерал козацтва Анатолiй Iсаeв за заслуги у справi вiдродження духовностi славноI УкраIни нагородив митрополита Iринея золотим хрестом "Козача Eднiсть" I ступеня.
Торжества продовжилися в Палацi студентiв Днiпропетровського нацiонального унiверситету. Привiтати козакiв вiд iменi голови обласноI ради приIхала його заступник Алла Малая. Вiд iменi обласного керiвництва i всього департаменту вона привiтала присутнiх з вiдродженням великого козацького торжества.
Урочистi збори продовжилися святковим концертом, пiсля якого на Монастирському островi представники козацтва продемонстрували своI умiння в бойовому мистецтвi, спортивних вправах i рiзних культурно-розважальних програмах. Пiсля закiнчення козацьких iгор всi учасники на згадку про святкування одержали рiзнi подарунки, а гостi змогли скуштувати польову кухню i справжнiй козацький кулiш.

Прес-служба ДнiпропетровськоI eпархiI

16.06.2005. КИIВ. Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир зустрiвся з делегацieю ГрузинськоI ПравославноI Церкви

Ieрархи ГрузинськоI ПравославноI Церкви архieпископ Потiйський i Хобський Григорiй та eпископ Зугдiдський i Цаiшський Герасим прибули до УкраIни у складi офiцiйноI делегацiI, очолюваноI Президентом ГрузiI МихаIлом Саакашвiлi.
Пiд час бесiди з Предстоятелем УкраIнськоI ПравославноI Церкви, що пройшла в його резиденцiI в Киeво-Печерськiй Лаврi, обговорювались питання сучасних вiдносин мiж УкраIною та Грузieю. Обидвi сторони вiдзначили необхiднiсть подальшого розвитку дiалогу мiж вiруючими обох краIн.
Гостi передали Блаженнiшому Владицi братське вiтання вiд Святiшого i Блаженнiшого Католiкоса-Патрiарха всieI ГрузiI Iллi II та подарували водосвятну чашу роботи грузинських майстрiв, вирiзану з дерева. У свою чергу Блаженнiший Митрополит Володимир подякував владикам за вiзит та подарував Iм панагiI.

16.06.2005. ЧЕРНIГIВ. Духовнi аспекти та свободу творчостi у храмобудуваннi обговорювали фахiвцi на мiжнароднiй конференцiI

Чернiгiв i Новгород-Сiверський - саме цi стародавнi мiста з визначними архiтектурними пам’ятками були обранi для проведення III МiжнародноI науково-практичноI конференцiI "Сучасне храмобудування", присвяченоI проблемам i перспективам сакральноI архiтектури. Метою заходу було проаналiзувати вiтчизняний та закордонний досвiд храмобудування та обговорити мiстобудiвнi, iнженернi, архiтектурнi та експлуатацiйнi вимоги до сучасних культових споруд.
Органiзаторами заходу виступили Держбуд УкраIни, УкраIнський зональний науково-дослiдний i проектний iнститут з цивiльного будiвництва ( ВАТ "КиIвЗНДIЕП") за пiдтримки ВсеукраIнського об’eднання "Батькiвщина" i ЧернiгiвськоI обласноI адмiнiстрацiI. В обговореннi теми взяли участь науковцi, викладачi вузiв вiдповiдного профiлю, провiднi архiтектори та будiвельники з Киeва, Львова, Бреста (Бiлорусь), Москви та Польщi.
У перший день роботи конгресу, 9 червня, його учасники вiдвiдали Новгород-Сiверський Спасо-Преображенський монастир, де Iх вiтав голова райдержадмiнiстрацiI I. Гавриленко та намiсник обителi о. Володимир. Цього дня мова йшла переважно про тенденцiI сучасного храмобудування в УкраIнi та Бiлорусi. Доповiдачi пiднiмали також тему теологiчних доктрин i свободи творчостi в цiй сферi. Пiсля обiду учасники конференцiI оглянули iсторичнi пам’ятки районного центру.
Наступного дня учасникiв зiбрання вiтав eпископ Чернiгiвський i Нiжинський Амвросiй. Його Преосвященство навiв статистичну iнформацiю про Чернiгiвську eпархiю, в тому числi, про храми, якi було збудовано останнiми роками, а також звернув увагу присутнiх на духовний аспект храмобудування. "Деякi сакральнi споруди, що будуються в наш час, важко назвати храмами, - сказав зокрема eпископ Амвросiй, - настiльки Iх архiтектурнi форми не вiдповiдають нашим уявленням про дiм Божий. Ми не повиннi забувати, що храм будуeться для того, щоб сприяти духовному зростанню людини на шляху до спасiння, а не вiдволiкати II розум недоречними конструкцiями, зайвими деталями".
На другий день роботи учасники конференцiI придiлили увагу засобам архiтектурно-художньоI виразностi храмiв, особливостям сучасного iконопису, говорили про мозаIчну декорацiю православного храму й використання нових матерiалiв у храмобудуваннi. Корисними були виступи про новi пiдходи в опаленнi, освiтленнi й кондицiонуваннi храмiв. Про роль i значення культових будiвель у формуваннi мiськоI забудови Чернiгова розповiли головний архiтектор мiста Тетяна Мазур та архiтектор Вiктор Устiнов.
Наприкiнцi роботи конференцiI II учасники обмiнялися думками про доповiдi, пiдбили результати конкурсу у номiнацiях "Найкращий проект храму" i "Найкращий збудований храм у перiод 2000-2005 рр.". В першiй номiнацiI перемiг проект побудови кафедрального собору в м. Полтавi (архiтектори В.М. Бельчiков i В.В. Куцевич, ВАТ "КиIвЗНДIЕП"), у другiй – храм на честь Олександра Невського, збудований у Харковi (архiтектор П.Г. Чичельницький). Дипломом "За вагомий внесок у храмобудування" було вiдзначено чернiгiвського архiтектора Вiктора Устiнова (фiрма "Зодчiй"). Нагороди переможцям вручили представники Держбуду УкраIни та НацiональноI спiлки архiтекторiв. За матерiалами III МiжнародноI конференцiI органiзатори видали збiрку наукових статей.

Прес-служба ЧернiгiвськоI eпархiI

15.06.2005. ЧЕРНIГIВ. Молодi солдати-транспортники не лише прийняли вiйськову присягу, а й отримали благословення Церкви на подальшу службу

120 молодих солдатiв 8-го навчального центру ДержавноI спецiальноI служби транспорту, що розташований у Чернiговi, прийняли вiйськову присягу минулоI суботи, 11 червня. З цieю важливою подieю в життi юнакiв та IхнiI батькiв привiтали eпископ Чернiгiвський i Нiжинський Амвросiй i настоятель храму на честь Архiстратига МихаIла протоieрей Iоанн Ярема, який здiйснюe опiку над цим навчальним центром. Його Преосвященство благословив солдат на успiшну службу, побажав Iм мiцного здоров’я та окропив освяченою водою. Спiвпраця адмiнiстрацiI транспортноI частини i священикiв УПЦ триваe не перший рiк, i, за словами начальника навчального центру пiдполковника Геннадiя Руденка, участь клiрикiв у життi вiйськовоI частини сприяe змiцненню морального i бойового духу солдатiв i офiцерiв. На часi стоIть питання про побудову на територiI частини каплицi.

Прес-служба ЧернiгiвськоI eпархiI

14.06.2005. ВIННИЦЯ. Бiля благодатного цiлющого джерела на мiсцi зруйнованоI обителi вiдслужено Божестенну лiтургiю

З благословення митрополита Вiнницького i Могилiв-Подiльського Макарiя, 9 червня, у день свята Вознесiння Господнього, бiля криницi, побудованоI на цiлющому джерелi в с. Яблунiвка Лiтинського району, була вiдслужена Божественна лiтургiя i водосвятний молебень, якi звершив благочинний Лiтинського району протоieрей Олег Макар з мiсцевим духовенством. Декiлька сотень людей, якi приIхали з Вiнницi, Лiтина та iнших мiст i сiл областi, з молитвою випили освяченоI води i повезли II до своIх домiвок.
У день Вознесiння Господнього в Яблунiвцi, у мiсцевiй чернечiй обителi, традицiйно звершувалося освячення води бiля криницi, вода з якоI благодаттю Божою зцiлювала вiд рiзних хвороб. Так було до безбожних радянських часiв, коли монастир зруйнували, а монахiв чи заарештували, чи вигнали з цих мiсць.
Традицiя звершувати богослужiння бiля криницi була поновлена три роки тому з iнiцiативи благочинного. Добре починання отримало благословення митрополита Вiнницького i Могилiв-Подiльського Макарiя.
У своIй проповiдi для парафiян, якi з’Iхалися на свято, отець Олег Макар розповiв про iсторiю цieI криницi. На межi ВiнницькоI i ХмельницькоI областей здавна знаходився монастир. Сам монастир розташовувався на територiI ХмельницькоI областi, мав прекрасний сад i чудову алею. Старi люди ще пам’ятають прекраснi розписи монастирського храму. Низовиною протiкала рiка. Бiля неI знаходились двi кринички з водою, яка мала цiлющi властивостi. Була й купальня, занурюючись у яку, люди оздоровлювались. Наразi залишилися лише криничка. I дня немаe, щоб до неI не йшли б по благодатну воду.
В роки радянськоI влади монастир зачинили i ще певний час iснував просто дiючий храм, а по вiйнi наприкiнцi 40-х рокiв ХХ ст. перестав дiяти i храм. Але вода в криничцi i сьогоднi допомагаe людям. У день свята Вознесiння бiля кринички i на мiсцi монастиря вiдбуваeться урочисте богослужiння i водосвятний молебень. Народу з’Iжджаeться сила-силенна. Так було здавна. До революцiI народу з’Iжджалося стiльки, що все поле, яке знаходиться бiля цього мiсця, було заповнене кiнними пiдводами. Тут же вiдбувався ярмарок. Свято тривало аж до вечора.
Вiд мiсцевих людей можна почути багато розповiдей про оздоровлення водою з кринички. В одних випадках вона допомагаe вилiкувати очi, в iнших - оздоровлюeться весь органiзм. Одна старенька жiнка розповiдала, як у II дочки не заживали виразки на ногах, i лiки не допомагали. Тодi вона почала мити ноги дочцi водою з кринички i за тиждень настало зцiлення.
Одна мiсцева жителька розповiдала про унiкальний випадок. Жiнка з Яблунiвки потрапила в аварiю i отримала тяжкi ушкодження. Залишилась прикутою до лiжка. Лiкарi не давали надiI на одужання. Минуло 12 рокiв, але жiнка залишалась прикутою до лiжка, i тодi хтось порадив Iй вживати воду з монастирськоI кринички. I сталося диво, жiнка отримала зцiлення i почала ходити.
Розповiдають, що жив в Яблунiвцi чоловiк, який нiколи не хворiв, бо кожного ранку влiтку i взимку ходив до кринички, пив воду i обливався нею.
Люди, яким допомогла зцiлитись вода з криницi бiля Яблунiвки, приIздять на свято Вознесiння i хвалять Бога в своIх молитвах не тiльки за хлiб, а й за таку воду, яка воiстину e водою життя.

Прес-служба ВiнницькоI eпархiI

14.06.2005. КИIВ. Випускники Вiйськово-медичноI академiI отримали благословення Цервки бiля мощей преподобного Агапiта Печерського

Сьогоднi, 14 червня, Блаженнiший Митрополит Володимир у спiвслужiннi архieпископа Львiвського i Галицького Августина, архieпископа Переяслав-Хмельницького Митрофана, архieпископа Вишгородського Павла, eпископа Мукачевського i Ужгородського Агапiта, а також священикiв eпархiI звершив святкову Божествену лiтургiю в Трапезному храмi Киeво-ПечерськоI Лаври з нагоди дня пам’ятi преподобного Агапiта Печерського.
Цей подвижник благочестя завдяки своIм трудам та молитовному подвигу здобув вiд Бога дар лiкувати найскладнiшi людськi недуги, причому робив це бескоштовно. Вiн був послiдовником рiвноангельного способу життя преподобного Антонiя та свiдком його чисельних чеснот.
Унiкальнiсть преподобного Антонiя полягала в тому, що вiн зцiлював людей своIми молитвами. Але, приховуючи свiй дар, вiн подавав хворим лiки власного виробництва. Преподобний Агапiт бачив це i трудився багато рокiв, аби стати схожим на свого вчителя. Коли хтось iз братiI хворiв, вiн залишав свою келiю та доглядав стражденного. Отже, наслiдуючи подвиги та дари преподобного Антонiя, блажений Агапiт сподобився бути причасником тieI ж благодатi. Чутка про нього розповсюдилася по багатьох мiстах КиIвськоI Русi, i нiхто не залишався без зцiлення своIх недугiв.
День пам’ятi преподобного Агапiта Печерського - це ще й день тезоiменитства eпископа Мукачiвського i Ужгородського Агапiта. Ieрархи, священики та вiруючi привiтали владику з Днем ангела.
„З моменту прийняття совго чернечого постригу я постiйно вiдчуваю пiдтримку преподобного, - говорить eпископ Агапiт. - Його молитвами я долав такi складностi, якi однiми людськими зусиллями подолати просто неможливо. Подвиг преподобного Агапiта надихав, надихаe i надихатиме на визначнi звершення ще багато поколiнь. Цей святий зробив все можливе, щоб людсво не дiзналося про його дар зцiлення. Але Господь прославив його на весь свiт. На мою думку, поeднання прекрасних фiзичних здiбностей i смирення, якi були притаманнi особистостi подвижника - це i e основнi компоненти, завдяки яким людина стаe по-справжньому щасливою".
По закiнченнi БожественноI лiтургiI сотнi вiруючих на чолi з духовенством пройшли Хресним ходом з мощами преподобного до Хрестовоздвиженського храму, що на Ближнiх печерах.
Вклонитися мощам угодника Божого прийшли також викладачi та випускники УкраIнськоI вiйськово-медичноI академiI. З благословення Блаженнiшого Митрополита Володимира, голова Синодального вiйськового вiддiлу УПЦ архieпископ Львiвський i Галицький Августин вiдслужив бiля раки з чесними мощами подячний молебень.
„Вiйськовi медикиУкраIни започаткували добру традицiю, - зазначив архieпископ Августин, - вже третiй рiк у день пам’ятi преподобного Агапiта, лiкаря безмезного, випускники Вiйськово-медичноI академiI приходять до святоI Лаври i на Ближнiх печерах бiля мощей преподобного отримують церковне благословення на лiкарську дiяльнiсть. Кожна робота потребуe благословення та молитовноI пiдтримки, а лiкарська справа тим паче, адже це не просто робота, а служiння, повязане з людським життям i добробутом суспiльства".
Потiм начальник академiI генерал-майор вiйськовоI медичноI служби Володимир Вороненко та iншi вiйськовi i лiкарi були нагородженi орденами преподобного Агапiта Печерського - за визначний внесок у справу розвитку в УкраIнi вiйськовоI медицини. Дякуючи Iм, пацieнтами i лiкарями багатьох вiйськових госпiталiв духовно опiкуються православнi священики, а студенти духовних шкiл читають лекцiI у вiйськово-медичних навчальних закладах.
„У день пам’ятi преподобного Агапiта Печерського, коли ми маeмо можливiсть вклонитися його мощам, я хочу сказати, що для нас, лiкарiв, це маe принципове значення, - говорить генерал-майор Володимир Вороненко. - Я вважаю, що лiкарi повиннi поeднувати лiкування душi i тiла. Коли e це поeднання i вiра в Бога, ми можемо говорити про служiння i Боговi, i нашiй УкраIнi. Ми повиннi виховувати наших лiкарiв так, щоб вони будували свою лiкарську практику так, як це робив преподобний Агапiт. Iсторiя знаe багато прикладiв, коли лiкарi були великими пастирями душ людськiх. Ми постiйно займаeмося вивченням церковноI спадщини, i це даe нашiм вiйськовим лiкарям можливiсть з гуманнiстю та добротою пiдходити до людини. Для нас велике свято бути сьогоднi тут".
Особливiсть цieI подiI в тому, що дипломи про закiнчення випускникам Вiйськово-медичноI академiI вручив архieпископ Августин. Вiн також нагородив Iх Архieрейськими грамотами, адже бiльшiсть курсантiв академiI вважають себе православними. Цiкаво, що пiсля дев’ятирiчного навчання в стiнах академiI, вони пригадують не тiльки тренування, лабораторнi роботи та iспити в аудиторiях, а й бесiди зi священниками, вiдвiдування храмiв i монастирiв, а також лекцiI студентiв КиIвських духовних шкiл.
Пiдготував Олександр Андрущенко

14.06.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Студенти МАУП, якi вивчають "Основи православноI моралi", провели семiнарське заняття на виIздi у Спасо-Преображенському монастирi в Головчинцях

З благословення архieпископа Хмельницького i Шепетiвського Антонiя, за пiдтримки ХмельницькоI обласноI органiзацiI ВО "Держава", вiдбулася екскурсiя студентiв Хмельницького iнституту МАУП iменi Предстоятеля УПЦ Блаженнiшого Володимира, Митрополита КиIвського i всieI УкраIни, до Спасо-Преображенського жiночого монастиря с. Головчинцi Летичiвського району.
Протягом навчального року цi студенти вивчали дисциплiну "Основи християнськоI моралi", брали участь та проводили релiгieзнавчi конференцiI й круглi столи, отже, екскурсiя до жiночого монастиря стала семiнарним заняттям, яке продовжило тему "Християнська родина. Вiдносини чоловiка й дружини. Iнститут чернецтва".
Прибувши до монастиря, студенти почули вiд протоieрея Олександра Дацюка про давню iсторiю обителi (монастир було засновано до 16 ст.), про буремнi роки богоборства, якi вона пережила у ХХ сторiччi, а також про роки вiдродження чернечого життя у 1996 роцi стараннями архieпископа Хмельницького i Шепетiвського Антонiя. Пiсля ввiдноI лекцiI усi пройшли до Онуфрieвського храму, де почули про те, як потрiбно поводитися, переступаючи порiг храму Божого, для чого треба частiше сповiдатися й причащатися Святих Христових Тайн. Усi приложилися до давньоI монастирськоI святинi – чудотворноI iкони прп. Онурiя Великого.
Пiсля вiдвiдання храму студенти побували на джерелi прп. Онуфрiя i на березi рiки Пiвденний Буг, через яку виднi куполи храму села Маркiвцi – малоI Батькiвщини Митрополита Володимира. Пiсля екскурсiI настоятелька монастиря - iгуменя Любов (Пiхур) пригостила усiх монастирським обiдом i благословила студентiв iконами прп. Онуфрiя Великого.

Прес-служба ХмельницькоI eпархiI

14.06.2005. ЛУЦЬК. У краeзнавчому музеI реставрують iкони, знайденi пiд час науковоI експедицiI три роки тому

Митрополит Луцький i Волинський Нифонт зустрiвся з заступником директора з науковоI роботи Волинського краeзнавчого музею Ковальчук E.I та завiдувачем музею ВолинськоI iкони Eлисeeвою Т. М. Пiд час зустрiчi була обговорена низка питань пов’язаних з реставрацieю iкони XVI ст. "Спас", також владика Нiфонт передав кошти на II реставрацiю, зiбранi православними вiруючими eпархiями та меценатами. Ця iкона являeться парною до iкони БожоI Матерi "Одигитрiя", яка вже вiдреставрована i повернута до своeI церкви. Обидвi iкони були виявленi в Рiздво-Богородичнiй церквi мiста Камiнь-Каширського пiд час науковоI експедицiI Волинського краeзнавчого музею в 2002 роцi. Пiсля реставрацiI iкона Спасителя буде повернута до храму.

Прес-служба ВолинськоI eпархiI

14.06.2005. КИIВ. Президент УкраIни зустрiвся з Главами Церков i релiгiйних органiзацiй

У Секретарiатi Президента УкраIни пройшла зустрiч Вiктора Ющенка з членами ВсеукраIнськоI Ради Церков i релiгiйних органiзацiй УкраIни, до складу якоI входить Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир.
У ходi зустрiчi обговорювався сучасний стан мiжконфесiйного дiалогу в УкраIнi, а також було розглянуто нагальнi питання в церковно-державних вiдносинах. Президент вiдзначив важливу роль релiгiйних органiзацiй у життi украIнського суспiльства. Глава держави, зокрема, сказав: "У своIй дiяльностi я буду використовувати своI повноваження, щоб гарантувати рiвний, правовий i соцiальний захист усiм Церквам i релiгiйним органiзацiям. Дотримання цього принципу я вимагаю вiд керiвникiв державноI влади на всiх рiвнях. Роздiлення народу за релiгiйними, мовними чи нацiональними ознаками я вважаю тяжким грiхом i буду робити все можливе для того, щоб викоренити його на нашiй землi. Державна полiтика щодо Церкви буде вiдкритою i публiчною. Всi спiрнi i конфлiктнi питання будуть вирiшуватися в режимi широкого дiалогу. У цьому я покладаю велику надiю на спiвпрацю зi ВсеукраIнською Радою Церков. Для поглиблення дiалогу Церкви з владою на всiх рiвнях. На мою думку, треба думати про створення аналогiчних рад на рiвнi областей i, можливо, великих мiст. Ми маeмо зробити все, щоб цей iнструмент взаeмодiI влади i Церков запрацював на повну силу".
Вiктор Ющенко зазначив, що розкол ПравославноI Церкви в УкраIнi e однieю з найбiльших проблем у релiгiйному життi держави: "Я знаю, яким чутливим e це питання, тому вiдразу заявляю: воно залишаeться виключно прерогативою Церкви i не може вирiшуватися неканонiчним шляхом. Проте утворення eдиноI ПомiсноI ПравославноI Церкви e одним iз найважливiших факторiв самовизначення нашоI нацiI, II iдентичностi i eдностi".
Щодо проблеми повернення релiгiйним органiзацiям споруд та майна Президент запевнив, що "держава сприятиме завершенню цього процесу, проте всi ми маeмо рахуватися з реалiями, якi не дозволяють це зробити за один день, адже в багатьох спорудах розмiщенi музеI, архiви чи картиннi галереI. Ми не можемо вiдновлювати справедливiсть до Церкви шляхом новоI несправедливостi. Для вирiшення цього питання потрiбен вiдвертий конструктивний дiалог i на рiвнi Уряду i на рiвнi мiсцевоI влади".
Що стосуeться проблеми видiлення земельних дiлянок пiд будiвництво храмiв та землекористування релiгiйних органiзацiй, Вiктор Ющенко сказав: "Я i моI колеги готовi взяти пiд персональний контроль кожне проблемне питання, яке буде виникати з питань видiлення землi або формування прав на землекористування".
У справi розширення присутностi релiгiйного чинника в культурному життi i в iнформацiйному просторi, впровадженнi моральних i духовних принципiв у навчально-виховному процесi, духовно-просвiтительськоI роботи "влада готова скористатися вiковим досвiдом релiгiйних органiзацiй у питаннях доброчинностi, опiки, благодiйництва, розвитку патронажноI служби, волонтерського руху".
Президент розповiв про роботу круглого столу, присвяченого проблемi дiтей-сирiт, що пройшов напередоднi, зазначивши: "Я переконаний, що без вашоI присутностi, без вiдчуття лiктя Церкви у цих питаннях ми будемо десятки рокiв носити невирiшенi питання. Тому я закликаю, щоб ваше серце, моe серце болiло так само, як воно болить сьогоднi у десяткiв тисяч людей в УкраIнi, якi страждають i просять нашоI допомоги. Незалежно вiд того, чи це йдеться про людей похилого вiку, чи про безпритульних дiток, дiток-сирiт. Я вам вiдверто скажу, що залюбки б пiдтримав будь-яку соцiальну програму пiд опiкою Церкви. Ми маeмо разом знайти правильну формулу партнерства держави з Церквою i поeднувати своI зусилля там, де це найбiльш необхiдно людям i суспiльству".
Вiктор Ющенко розповiв i про плани щодо введення в загальноосвiтнiх школах навчального курсу "Етика вiри": "Етика вiри – це робоча назва. Ми хочемо, щоб з вуст священикiв, з вуст добрих людей дитина чула про Бога i про шляхи, що ведуть до Нього. Я переконаний, що це буде набагато краще, якщо дитина через освiтнiй курс свiдомо це буде осягати. Одним словом, рецепт, як бути сьогоднi духовно грамотним, у цьому колi можна виписати".

Блаженнiший Митрополит Володимир пiд час свого виступу подякував Президентовi за зустрiч. Окреслюючи бачення вирiшення проблеми розколу, Блаженнiший Владика, зокрема, зауважив: "Для цього потрiбно багато зусиль i тема ця настiльки делiкатна, що одного чи двох круглих столiв буде недостатньо. Але оскiльки це торкаeться вiри людськоI, самого святого в душi кожного християнина, потрiбна увага i терпiння. E сьогоднi багато вiруючих, якi хочуть, щоб була одна Церква, але e дуже багато людей, якi чинять опiр, пишуть i виступають, якi не вiтають, поки що, цього об’eднання. Спасибi Вам, що Ви розумieте цю проблему, хоч у Вас проблем безлiч. Але розумieте, що тут потрiбна делiкатнiсть, толерантнiсть, терпiння, любов i молитва… Ми молимося, ми наближаeмо цей час, коли Господь дасть, щоб eдиними устами i eдиним серцем ми, православнi украIнцi, славили iм’я Боже".

ВсеукраIнська Рада Церков i релiгiйних органiзацiй була утворена у груднi 1996 року як представницький мiжконфесiйний консультативно-дорадчий орган для об’eднання зусиль релiгiйних та громадських органiзацiй у справi нацiонально-духовного вiдродження в УкраIнi, координацiI мiжцерковного дiалогу та участi в розробцi проектiв вiдповiдних законiв. До складу ВсеукраIнськоI Ради Церков зараз входять 19 Предстоятелiв i керiвникiв релiгiйних об’eднань, якi представляють понад 90 вiдсоткiв вiруючих. Ця зустрiч з членами ВсеукраIнськоI Ради Церков стала першою, яку провiв Вiктор Ющенко з часу свого обрання на пост Президента.

13.06.2005. КИIВ – НИЖНIЙ НОВГОРОД. Блаженнiший Митрополит Володимир вiдвiдав мiсце, де жив i подвизався преподобний Серафим Саровський

У паломництвi святинями НижегородськоI eпархiI Предстоятеля УкраIнськоI ПравославноI Церкви супроводжував намiсник Киeво-ПечерськоI Лаври архieпископ Вишгородський Павел, настоятельниця Зимненського Успенського жiночого монастиря iгуменя Стефана, а також священики КиIвськоI eпархiI. В аеропорту Блаженнiшого Владику зустрiчав eпископ Нижегородський i Арзамаський Георгiй i головний федеральний iнспектор НижегородськоI областi Валерiй Лимаренко. У недiлю, 12 червня Блаженнiший Митрополит Володимир у спiвслужiннi архieпископа Павла та eпископа Георгiя звершив святкову Божественну лiтургiю у Свято-ТроIцькому соборi Серафимо-Дiвеeвського монастиря та вклонився святиням, якi пов’язанi з життям i трудами преподобного Серафима Саровського.

13.06.2005. ОДЕСА. Одеська духовна семiнарiя випустила нове поколiння майбутнiх пастирiв

Напередоднi випуску в МиколаIвському храмi Успенського монастиря було вiдслужено панахиду по спочилих викладачах та вихованцях ОдеськоI духовноI семiнарiI. Наступного дня пiсля святковоI БожественноI лiтургiI в Успенському храмi був вiдправлений подячний молебень, а в актовому залi семiнарiI вiдбулися урочистi заходи, що Iх з благословення митрополита Одеського та IзмаIльського Агафангела вiдкрив ректор семiнарiI архiмандрит Eвлогiй (Гутченко).
„Сьогоднi, як i кожного року з моменту заснування, з ОдеськоI духовноI семiнарiI виходить нове поколiння майбутнiх православних пастирiв, - зазначив отець Eвлогiй. - Викладачi та духовнi наставники зробили все можливе, щоб нашi випускники могли безперешкодно проповiдувати слово Боже людству. Знання, якi вони здобули в стiнах цього закладу, дадуть змогу не тiльки проповiдувати в храмi та писати богословськi трактати. Майбутнi пастирi зможуть говорити про свiтле, добре та вiчне, навiть серед людей, якi не ходять до храму. Бажаю, щоб час, проведений тут, завжди залишався для хлопцiв золотим".
Звiтну доповiдь про результати перевiдних i випускних iспитiв зачитав секретар УченоI ради архiмандрит Тихон (Васiлiу). Також були оголошенi вiтальнi телеграми вiд Святiшого Патрiарха Московського i всieI Русi Олексiя II та Блаженнiшого Митрополита Володимира.
„Випускники нашоI семiнарiI здiйснюють своe служiння Боговi i людям не тiльки в межах УкраIни, - говорить архiмандрит Тихон. - Вони спасаються та спасають iнших у багатьох краIнах близького i далекого зарубiжжя, а завдяки Iх самовiдданостi, працелюбностi та благочестю примножуeться слава ОдеськоI семiнарiI. Приeмно дивитися на випускникiв через роки. Мудрiсть, досвiд, сила волi, здатнiсть долати будь-якi перешкоди - цього нам усiм так не вистачало в семiнарськi роки. Все це здобувають нашi випускники з часом, i саме цi якостi допомагають Iм правильно застосувати книжнi знання, якi дають тут".
Потiм архiмандрит Eвлогiй повiдомив про обрання почесним членом семiнарiI Блаженнiшого Митрополита Володимира - за визначнi науковi звершення та постiйну пастирську опiку украIнськими духовними школами. Вiн був випускником, викладачем i ректором ОдеськоI семiнарiI в складнi роки гонiнь на Церкву. Почесним членом семiнарiI також було обрано митрополита Одеського та IзмаIльського Агафангела - за неоцiненний внесок у справу вiдродженя духовноI освiти в УкраIнi та багаторiчну педагогiчну працю в семiнарiI. Вручаючи митрополитовi Агафангелу диплом, отець Eвлогiй подякував йому за титанiчну та плiдну працю на освiтянськiй нивi та побажав БожоI допомоги в пастирському служiннi.
„Хотiлося, щоб перед очима випускникiв духовних шкiл протягом усього життя знаходився образ царя Соломона, - сказав владика. - Одного разу йому з’явився Господь i запитав, про що мрie та чого хоче подвижник. У вiдповiдь Соломон попросив Бога надiлити його мудрiстю. Бути мудрим, правильно будувати свою ieрархiю цiнностей - це i e щастя. Якщо людина щукаe правду, робить все можливе, щоб зберегти мир у душi, вона не вiдчуваe складностей земних i сприймаe проблеми з вдячнiстю. Така людина знаходиться на шляху, який веде до спасiння, а це найголовнiше, що потрiбно майбутнiм пастирям, щоб спiвiснувати з цим свiтом. Майбутнi пастирi повиннi пам’ятати, що Господь постраждав за все людство. Кожна людина, якою б грiшною та аморальною не здавалася нам, це вiвця, заради якоI Спаситель залишив усе стадо. Ми не можемо спастися своIми добрими справами, тому що Iх дуже мало порiвняно з кiлькiстю грiхiв. Eдине, що нас спасаe - це милiсть Божа, а Господь буде милостивий лише до тих, хто не жалie себе для служiння ближньому".
Цього дня дипломи про закiнчення отримали не тiльки студенти семiнарiI, але й випускницi золотошвейного вiддiлення ОдеськоI семiнарiI, що знаходиться на територiI Свято-Михайлiвського жiночого монастиря.
„За роки навчання нашi випускницi пройшли добру школу життя, - зазначила настоятелька обителi iгуменiя Серафима. - Вони навчилися спiвати, керувати хором, вишивати, готувати, практично всi вони у майбутньому зможуть викладати в недiльних школах, працювати в православних виданнях i eпархiальних соцiальних вiддiлах. I, мабуть, найголовнiше, що духовна школа дала Iм все - це все необхiдне для того, щоб стати православними дружинами та матерями. Жiнка-мати - поняття унiкальне, а уявiть собi, якщо вона до того ж сумлiнна православна християнка. На мою думку, саме за такими родинами наше майбутнe".
Насамкiнець митрополит Одеський i Iзмаiльський Агафангел вручив ста п’ятдесяти шести випускникам семiнарiI дипломи та пам’ятнi подарунки. Завершилася урочиста акцiя святковим концертом i трапезою.
Пiдготував Олександр Андрущенко

13.06.2005. ЗАПОРIЖЖЯ. Мешканцi „атомного" мiстечка молилися святителевi Луцi

У день пам’ятi святителя Луки Кримського з благословення архieпископа Запорiзького i Мелiтопольського Василiя центральними вулицями мiста Енергодара пройшов хресний хiд з мощами святителя. Бiльше тисячi людей з корогвами та iконами вийшли на центральну площу, де був вiдслужений подячний молебень. Мешканцi мiста пiднослили своI молитви до Бога про те, щоб Вiн, заступництвом архieпископа Луки, не залишав вiруючих i зберiгав Iх вiд небезпеки, що загрожуe вiд мiсцевоI атомноI електростанцiI.

Прес-служба ЗапорiзькоI eпархiI

13.06.2005. ЗАПОРIЖЖЯ. Перед виIздами на складнi завдання правоохоронцi моляться перед iконою святителя Луки Кримського

Архieпископ Запорiзький i Мелiтопольський Василiй взяв участь в урочистостях з нагоди храмового свят. Церква в iм’я святителя Луки Кримського знаходиться в примiщеннi УМВС в Запорiзькiй областi. Пiсля урочистого богослужiння владика вручив Архieрейськi грамоти керiвникам обласного УМВС. У свою чергу владика був удостоeний почесного знаку та грамоти Мiнiстерства внутрiшнiх справ. У своeму словi архieпископ Василiй розповiв присутнiм про складне життя святителя Луки та про чудеса, що звершуються i сьогоднi його святими молитвами. Цiкаво, що перед виIздами на складнi завдання спiвробiтники обласного управлiння МВС завжди вiдвiдують свiй храм i в молитвах просять архieпископа-хiрурга допомагати Iм у труднощах.

Прес-служба ЗапорiзькоI eпархiI

13.06.2005. ЗАПОРIЖЖЯ. Мешканцi будинку для людей похилого вiку молитимуться у власному храмi

Архieпископ Запорiзький i Мелiтопольський Василiй здiйснив чин освячення мiсця пiд будiвництво храму в iм’я святителя Луки Кримського на територiI герiатричного стацiонару. Тут уже протягом п’яти рокiв дie молитовна кiмната, а пiсля погодження з мiсцевою владою для громади було видiлено земельну дiлянку. Прихожанами храму в iм’я святителя Луки стануть пацieнти герiатричного вiддiлення та мешканцi будинку-iнтернату для людей похилого вiку. Вони з радiстю прийняли звiстку про те, що незабаром у них буде свiй храм. За урочистим богослужiнням з нагоди освячення мiсця пiд будiвництво церкви молилися медичнi працiвникi та пацieнти, якi змогли прийти. У домовому храмi регулярно звершуються заздравнi молебнi, пацieнти сповiдаються та причащаються Святих Христових ТаIн.

Прес-служба ЗапорiзькоI eпархiI

10.06.2005. БIЛОСТОК. Протягом двадцяти рокiв найпопулянiший журнал ЗахiдноI Eвропи „Православний огляд" доносив слово Боже до сердець вiруючих

З благословення митрополита Варшавського i всieI Польщi Сави у конференц-залi Драматичного театру мiста Бiлостока пройшла Мiжнародна конференцiя „Православна спадщина Косова i МетохiI: спiльна eвропейська вiдповiдальнiсть". У нiй взяли участь православнi ieрархи, суспiльно-полiтичнi дiячi, викладачi вищих навчальних закладiв з рiзних краIн ЗахiдноI Eвропи. З доповiдями перед присутнiми виступили eпископ Косовський i Метохiйський Артемiй, архieпископ Щеквинський Eремiя, редактор польського журналу „Православний огляд" Eвген Чiквiн та професор Кракiвського i Венецiанського унiверситетiв Олександр Наумов. Пiсля конференцiI вiдбулася перзентацiя документального фiльму про зруйнованi православнi святинi Косова i МетохiI.
У своeму словi до присутнiх владика Артемiй розповiв про те, як живуть та вiдроджують свою духовну спадщину мешканцi регiонiв, постраждалих вiд несправедливого воeнного втручання. „Головне завдання священикiв, якi здiйснюють своe пастирське служiння на цiй територiI, навiть не в тому, щоб вiдбудувати храми та житловi будинки, - говорить владика. - Все це люди зроблять самi. Ми ж повиннi донести до Iх сердець думку про те, що цими земними руIнами життя не закiнчуeться. Господь обов’язково змилуeться, обов’язково пiдтримаe i дасть сили стати на ноги та направити на шлях iстинний оточуючих. Якщо людина повiрить у милiсть i любов Божу, все погане забудеться, а попереду чекатиме свiтло".
В рамках цieI конференцiI також вiдбулися урочистi заходи, присвяченi святкуванню 20-лiття найбiльшого православного видання ПольськоI республiки - журналу „Православний огляд". Православна громадськiсть краIн ЗахiдноI Eвропи привiтала з цieю знаменною подieю творчий колектив часопису на чолi з головним редактором Eвгеном Чiквiним. З благословення Блаженнiшого Митрополита Володимира делегацiю УкраIнськоI ПравославноI Церкви представляв керiвник прес-служби УПЦ Василiй Анiсiмов i керiвник Iнформацiйно-видавничого вiддiлу Киeво-ПечерськоI Лаври ieромонах Лонгин (Чернуха). Вони подарували редакторському колективу iкону „Собор усiх преподобних Киeво-Печерських" i повне зiбрання „Житiй святих" у дванадцяти томах.
„Менi неодноразово щастило брати участь у мiжнародних зустрiчах разом з Eвгеном Чiквiним, - зазначив керiвник прес-служби УПЦ Василiй Анiсiмов. - I завжди вiн радував аудиторiю своIми прекрасними виступами. В основi його доповiдей - численнi статтi, якi протягом двадцяти рокiв перевидають найпопулянiшi газети та журнали рiзних краIн Eвропи. Eвген Чiквiн увiйшов в iсторiю свiтовоI журналiстики, як прекрасний публiцист, аналiтик та мудрий редактор".
Уже довгий час редакцiя журналу „Православний огляд" тiсно спiвпрацюe з видавничим вiддiлом Киeво-ПечерськоI Лаври. Зараз творчi колективи обох iнформацiйних структур здiйснюють спiльний проект - видання „Супрасльського Iрмологiя", який нещодавно знайшли в киIвських книгосховищах.
„УкраIну та Польщу, як видатнi центри книговидавництва, eднаe дiяльнiсть нашого земляка диякона Iвана Федорова, - вiдмiтив ieромонах Лонгин (Чернуха). - Наше головне завдання на сьогоднi полягаe в тому, щоб спiльними зусиллями зберегти за цими краIнами звання „Центр книгодрукування". Для цього e всi необхiднi умови: з кожним роком збiльшуeться кiлькiсть православних журналiстiв, письменникiв, друкарiв. У книгосховищах знаходять зразки видавничоI справи стородавньоI Русi, на якi можна орieнтуватися у цiй дiяльностi. Велика кiлькiсть людей маe бажання виступити меценатами, i, тим самим, зробити свiй внесок у справу вiдродження духовностi. Тож, слово за нами..."
„На мою думку, журнал „Православний огляд" - це енциклопедiя православноI публiцистики, - сказав архieпископ Щеквинський Eремiя. - Дуже приeмно, що в одному номерi журналу читач може знайти статтi, якi висвiтлюють рiзнi аспекти православного богослов’я, духовного та парафiяльного життя, iсторiI Церкви, а також вiдповiдають на найбiльш актуальнi питання, що хвилюють суспiльство. Все це говорить про те, що до редакцiI журналу входять не просто журналiсти-професiонали, а ще й сумлiннi православнi вiруючi, яким не байдужа доля ПравославноI Церкви".
Сам Eвген Чiквiн назвав редакцiю „Православного огляду" годинниковим механiзмом, у якому немаe жодноI деталi, яка б не вiдiгравала своeI конкретноI ролi у створеннi проекту i яку можна було б назвати неважливою.
„Не можу сказати, що я повноцiнний редактор, тому що навчався цiй справi самостiйно, - зазначив Eвген Чiквiн. - Сьогднi наш колектив намагаeться здiйснити проекти, що свiдчать про наше спiльне iсторичне минуле, перш за все, мiж слов’янами. На мою думку, треба було б перевидати труди заблудовських першодрукарiв, якi створили тут своI першi книги. Творчi досягнення наших пращурiв диякона Iвана Федорова та Перта Мстиславця, якi творили в Польщi, РосiI, БiлорусiI та УкраIнi, неоцiненнi. Для мене також велика честь отримати орден преподобного Нестора Лiтописця, оскiльки Блаженнiшого Митрополита Володимира я знаю ще з 80-х рокiв, як авторитетного ieрарха. Я вдячний йому за пам’ять про скромнi труди нашого колективу".
Привiтав творчий колектив „Православного огляду" професор Кракiвського i Венецiанського унiверситетiв Олександр Наумов. На його думку, цей альманах виконуe одну з найважливiших функцiй ПравославноI Церкви - мiсiонерську, адже сьогоднi, як нiколи, проповiдь слова Божого не може обмежуватися храмовим богослужiнням.
„Маючи велику довiру з боку суспiльства, ми, православнi вiруючi, не маeмо права йти шляхом конфлiкту, - сказав професор Олександр Наумов. - Сьогоднi перед нами, можливо, вперше вiдкриваeться можливiсть з повною силою свiдчити про Iстину Православ’я. Дедалi частiше ми чуeмо поняття „соцiальний пастирь". Йдеться про священика, який вийшов з проповiддю слова Божого за церковну огорожу. Далеко не завжди достатньо одного вмiння повчати, щоб бути повноцiнним священиком. Набагато важливiше особистий життeвий приклад, який показуe оточуючим всю висоту вiдповiдальностi за своI дiI та вiри в Бога. Дуже важливо, щоб все це поeднувалося в особi парафiяльного священика. У цьому випадку приклад особистого життя, стосунки мiж матушкою та дiтьми, з паствою були б моральним iдеалом тоI безперечноI чистоти, з якою всi можуть порiвнуювати своe життя i, тим самим, будувати чисте майбутнe".
Насамкiнець в мiстi Заблудовi eпископ Косовський i Метохiйський Артемiй здiйснив чин освячення пам’ятника друкарям, якi видали першi книги кириличного друку в друкарнi, заснованiй князем Григорieм Хоткевичем. За богослужiнням молилися не тiльки вiрнi чада ПольськоI ПравославноI Церкви, але й численнi лiтератори, журналiсти, книговидавцi та викладачi-фiлологи з рiзних краIн ЗахiдноI Eвропи, адже диякон Iван Федоров та Петро Мстиславець увiйшли в iсторiю не тiльки як подвижники благочестя, але й як взiрцi для багатьох спецiалiстiв у цiй галузi.
Пiдготували Олександр Андрущенко i Володимир Свистун

10.06.2005. КИIВ. Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви зустрiвся з послом СирiI в УкраIнi

Блаженнiший Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир у своIй резиденцiI в Киeво-Печерськiй Лаврi мав зустрiч з Уповноваженим Мiнiстром, Тимчасово повiреним у справах СирiйськоI арабськоI республiки в УкраIнi Сулейманом Абудiябом.
Пiд час зустрiчi пан Абудiяб розповiв про iсторiю своeI краIни, яка тiсно пов’язана з християнством. Саме на територiI сучасноI СирiI знаходиться Арамея, жителi якоI розмовляють арамейською – мовою Спасителя. У столицi СирiI Дамаску був навернений до вiри апостол Павел. I до наших часiв тут зберiгся храм, збудований в печерi, в якiй вiн переховувався.
Сирiйське мiсто Антiохiя було одним з найбiльших християнських центрiв. Саме тут послiдовники Iiсуса Христа вперше були названi християнами. Священномученик Iгнатiй Богоносець, який прийняв мученицьку кончину в Римi, був Антiохiйським eпископом. З цieI Церкви вийшли видатнi вченi й оратори, в горах i пустелях усамiтнювались преподобнi Iоанн Лестивчник та Eфрем Сирiн, якi стали засновниками перших монастирiв.
У сучаснiй СирiI найбiльш розповсюдженi двi релiгiI – Православie i мусульманство, якi мирно спiвiснують одна з одною. Iснують випадки, коли рiднi брати сповiдують один – мусульманство, а iнший - християнство. Також часто трапляються випадки мiжконфесiйних шлюбiв.
Пан Сулейман Абудiяб висловив зацiкавленiсть у розвитку вiдносин мiж УкраIною та Сирieю, зокрема, у налагодженнi паломницьких подорожей православних украIнцiв до святинь СирiйськоI землi.