[bm] Прив?тання
Люб? друз?! Щиро й сердечно в?таю вас ус?х з? святом!
Зелен? свята, Свята Тр?йця (частина 1)
Ой, земле, рад?стю умийся -Прийшла до нас Зелена Тр?йця!
Нехай Господь нам душу гр??, А поле житом зелен??!
Свято Тр?йц?, п?сля Р?здва та Великодня, - одне з найшанован?ших свят в
Укра?н?. Його ще називають П`ятдесятницею, адже Тр?йця в?дзнача?ться
на 50-й день п?сля Великодня. Назва <Зелен? свята> дуже стародавня, в
?? основ? лежить культ дерева, культ кв?т?в. З? святами пов`язан?
барвист? та поетичн? народн? обряди ? звича?.
Останню суботу перед Тр?йцею називають <зеленою> або <клечальною>.
Цього ранку д?вчата, д?ти та молодиц? йшли в га?, на луки збирати
з?лля: чебрець, полин, любисток, васильки, материнку, м`яту, а ввечер?
кв?тчали хати г?ллям клена, липи, ясена. На зелен? свята мали бути
замайован? хата, кожний куточок подв?р`я, стайн?, обори, пас?ка,
ворота. Дол?вку в хат? встеляли чебрецем, полином, лепехою, букети з
чебрецю, м`яти, волошок ставили на п?дв?конн?, за ?кони клали також
кв?ти, нав?ть поп?д стр?ху на двор? застромлювали лепеху, папороть,
клечання. Селяни в?рили, що в клечанн? ховаються душ? померлих родич?в,
що були вони святими, тому вбирали оселю ? подв?р`я ? цим самим
освячували сво? об?йстя, очищали його в?д ус?х злих сил. Тро?цьку
клечальну зелень збер?гали й згодом використовували для приготування
л?кувального купелю.
Клечальна субота належить до поминальних. Цього дня колись влаштовували
на могилах тризни та правили в церкв? панахиди. Душ? померлих поминають
саме п?д час Зелених свят, адже в цей пер?од почина? цв?сти жито, а за
давн?ми народними в?руваннями п?д час цв?т?ння хл?бних злак?в
прокидаються померл?. Пок?йн? предки - це пост?йн? охоронц? свого роду,
як? здатн? впливати на врожай ? допомагати в ус?х хл?боробських справах
сво?м нащадкам.
У нед?лю зранку люди вбиралися у святковий одяг ? йшли до церкви, яка в
цей день також була пишно оздоблена г?ллям дерев ? кв?тами. П?сля
церкви д?вчата ? хлопц? йшли в л?с, де в?дбувалися ?гри, хороводи,
сп?ви, жарти. Д?вчата вибирали з довгим ? тонким г?ллям бер?зки ? на
самому дерев? з того тонкого г?лля завивали в?нки ? сп?вали:
....Ой зав`ю в?нки та на вс? святки, Ой на вс? святки, на вс?
празники...
Хлопц? обережно в?дламували ?х, давали д?вчатам, а т? несли в?нки з
п?снями додому, щоб ввечер? пустити ?х на воду. В кого в?нок не
пов`яне, т?й судилося довго жити. Чий попливе - та щастя матиме, чий
потоне - б?ду. П?сля пускання в?нк?в на воду збиралися хлопц? ? д?вчата
на вигон?, сп?вали. У цей день ? ввечер? ходили групами, бо боялися
русалок, як? виходили з води ? гуртом справляли сво? свято. За
народними в?руваннями, вони п?снями чарували д?вчат та хлопц?в, щоб
залоскотати ? затягти у р?чку. Тому на русалчиному тижн? не можна
купатися в р?чц?, х?ба що попередньо кинувши у воду полин та любисток.
У давнину на Зелен? свята населення урочисто йшло <на ниви>, д?ти й
доросл? зд?ймали галас: били в калатала, дзвонили, сп?вали, щоб
<вигнати з поля зл? сили>. Стар?йшина села кропив жита свяченою водою.
Тепер важко уявити ц?лком те давн? свято, бо до наших дн?в д?йшли
т?льки уривки його.
Ще був звичай на трет?й день свят освячувати криниц? (вважалося, що
саме в них переховуються русалки). П?сля церковно? л?тург?? селяни йшли
хресним ходом до криниць, щоб окропити ?х свяченою водою. Спочатку
священик освячував громадську криницю, а пот?м - власн?. Господар?, як?
хот?ли позбавитися <нечисто? сили в хат?>, виставляли б?ля вор?т ст?л,
накривали його скатертиною ? клали хл?б-с?ль. В?дчитавши молитву,
священик заходив до хати, скроплював ст?ни, а пот?м ус? буд?вл?, <щоб
русалки не тривожили об?йстя>.
Зг?дно з християнськими уявленнями Тр?йця - це три обличчя Бога:
Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий. Християнське тро?цьке свято
встановлене в пам`ять з?шестя Святого Духа на апостол?в, п?сля чого
вони почали розум?ти р?зн? мови ? ними говорили, перепов?даючи
священикам вчення Христа. А на м?сц? з?шестя був збудований перший
християнський храм. З того часу Тр?йця вважа?ться днем народження
християнсько? церкви. Зг?дно з ?ншою легендою, саме на Тр?йцю Бог
створив землю та прикрасив ?? зеленню.
Хоч Зелен? свята пов`язан? з теплою погодою, але в народ? застер?гали:
<До Святого Духа не кидай кожуха>. Та що б там не було, а Зелен? свята
таки в?дчиняли ворота красному л?ту. <Тр?йця, - казали, - трьома
святами багата: кв?тами, травами ? рум`яним л?том>.
Чому у техн?чно-комп`ютерну епоху це свято хвилю? нас так само, як ?
наших далеких прародич?в? Чи не тому, що в ц? червнев? дн? кожне
з?ллячко напо?не сонцем ? теплом, спов-нене жагою жити й родити,
цв?туть жита ? буяють кв?ти? Природа, сягнувши в червн? зен?ту
кв?тування, н?би стверджу?, що життя в?чне, невмируще. ? кожне людське
серце в ун?сон з природою перейма?ться ц??ю в?рою. У ц? свята ми
вдовольня?мо одв?чну потребу людсько? душ? - сп?лкуватися з живою
природою.
Нехай цього дня у кожн?й осел? буде святково й зелено, ? в кожн?й душ?
- рад?сно й сонячно!
Будьмо!
Олена.
ad-929f-735b2397b142&pvvt=1&type=16&admguid=17703_1439078809x536270586
Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com
Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 10
В лист отправлено 11 писем.
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru
