Все выпуски  

Президентские выборы в Украине: взгляд среднего украинца


Информационный Канал Subscribe.Ru

Президентські вибори 2004 в Україні:
очима пересічного українця

Випуск №6 від 11.02.05
Выпуск №6 от 11.02.05
Доброго дня!
Здравствуйте!       

Останній випуск розсилки, київський, вийшов 1 грудня 2004 року, був страшно недоладний і містив декотрі мої уривочні враження від помаранчевого Києва. А перед тим говорилося про дебати перед другим туром виборів, про контекст другого туру (і я мушу тут зауважити, що мої оцінки набагато краще описували розподіл голосів при його переголосуванні) і давалися невеличкі поради виборцю. Як завжди, прошу дивитися ті випуски в архіві розсилки.

Гадаю, як ніколи доречним буде після такої довгої перерви нагадати вам, що мене (цей театр міцний як скеля! :) звати Олександр Лихо, і я радий честі, шановний отримувач, бути автором предмету вашого інтересу. Бо мушу зізнатися були періоди, коли я мав серйозні сумніви у тому, чи маю я бажання продовжувати випуск розсилки. Але народ залишається в залі (прошу дивитись статистику розсилки) - значить мабудь ще чекають чогось, сподіваються. Окрім того, я мав необережність дати декотрі обіцянки щодо майбутнього розсилки, то ж обіцяв - роблю.

Якщо вас цікавлять причини моєї тривалої відсутності, ви можете прочитати про це в моїй Пояснювальній записці, а про те, що мені вдалося зробити і планується далі ви можете прочитати в розділах Ретроспектива і Перспектива. І, як завжди, трохи посміємося. Ця зима видалася насиченою подіями, тому, як і слід було очикувати, здаватиметься довгою - буде про що говорити. А говорити в наступному числі будемо про рейтинги.

Последний выпуск рассылки, киевский, вышел 1 декабря 2004 года, был страшно нескладным и содержал некоторые мои отрывочные впечатление от оранжевого Киева. А перед тем говорилось о дебатах перед вторым туром выборов, о контексте второго тура (и я здесь должен отметить, что мои оценки намного лучшее описывали распределение голосов при его переголосовании) и давались некоторые советы избирателю. Как всегда, прошу смотреть те выпуски в архиве рассылки.

Думаю, как никогда уместным будет после такого длинного перерыва напомнить вам, что меня (этот театр крепок как скала! :) зовут Олександр Лыхо, и я рад чести, уважаемый подписчик, быть автором предмета вашего интереса. Так как должен сознаться, были периоды, если я имел серьезные сомнения в том, имею ли я желание продолжать выпуск рассылки. Но народ остается в зале (прошу смотреть статистику рассылки) - значит, наверное, еще ждут чего-то, надеются. Кроме того, я имел неосторожность дать некоторые обещания относительно будущего рассылки, то же, обещал - делаю.

Если вас интересуют причины моего продолжительного отсутствия, вы можете прочитать об этом в моей Объяснительной записке, а о том, что мне удалось сделать и планируется дальше, вы можете прочитать в разделах Ретроспектива и Перспектива. И, как всегда, немного посмеемся. Эта зима выдалась насыщенной событиями, поэтому, как и следовало ожидать, будет казаться длинной - будет о чем говорить. А говорить в следующем числе будем о рейтингах.

Пояснювальна записка
Обьяснительная записка

Отримувачу розсилки Президентські вибори 2004 в Україні: очима пересічного українця від автора розсилки Лихо Олександра

Пояснювальна записка.

Отже розсилка не виходила на протязі двох місяців і я хочу пояснити вам, шановний отримуваче, чим я займався весь цей час. Останній повноцінний (якщо не враховувати київський) випуск вийшов 19.11.04 і з того часу я мав два періоди - один скажімо активний (грудень) і другий пасивний (січень). Гаразд, по порядку.

Другий тур виборів було, як ви, сподіваюсь, пригадуєте, призначено на 21 листопада, то ж цей день пішов у мене повністю (до третьої години наступного) на спостереження. Але інформація про те, що центральна виборча комісія почала творити фальсифікаторський шабаш, дійшла до мене уже вночі, після відвідання виборчого штабу. Тому наступного дня я записався на виїзд до Києва і 23 листопада був там. Чи добре, чи зле, але так сталося, що того ж дня я повернувся до Хмельницького, то два наступні дні мітингував дома доки 26 листопада виїхав у Київ уже на довший термін - до 9 грудня. Отже був свідком більшості київських подій.

Приїхав додому, трохи оклигав від Києва і було уже всерйоз замислився над тим, щоби продовжити роботу над розсилкою, (Ха! Я було навіть на роботу влаштувався - це було справді смішно) але дізнався, що для роботи на виборчих дільницях у донецькій області набирають людей, і оскільки, як мені видалося, робити в цьому плані дома було особливо нічого, то я записався ще на Донецьк і 20 числа виїхав. У Донецькій області я був до 28 грудня, а 29 ще заїхав у Київ і 30 нарешті був у місті-герої Хмельницький.

А от потім... потім проблема. Бо якщо до цього місця моя пояснювальна записка має вигляд якогось більш-менш пристойного виправдання, принаймні, гадаю, ви погодитесь, що підстави для мого неробства можна визнати поважними, то далі нічого окрім маловиразної згадки про потребу у відпочинку (у різних планах - як фізичного, так і душевного) навести не можу. Я не міг писати. Я просто відчував, що мені потрібний якийсь час на те, щоби розібратися зі своїми почуттями, упорядкувати свої враження, дати оцінки подіям, і попри те, що минув уже місяць, я все ще далекий від завершення тієї роботи.

Отже, високий суд, панове присяжні засідателі, якщо ви не можете визнати мої пояснення за задовільні, у вас завжди є вибір - ви можете відписатися з метою пошукати собі кращого автора, що не кидатиме свої проекти напризволяще, і, в такому разі, мені залишається тільки позичити вам найкращих успіхів у такій нелегкій справі. Або ви можете залишитись і допомогти мені, спрямовуючи наші погляди уже не так у майбутнє як у минуле, навести лад у предметі, який винесений у назву розсилки: Президентські вибори 2004 в Україні: очима пересічного українця. Заздалегідь вдячний.

Подписчику рассылки Президентские выборы 2004 в Украине: взгляд среднего украинца от автора рассылки Лыхо Олександра

Объяснительная записка

Итак рассылка не выходила на протяжении двух месяцев и я хочу объяснить вам, уважаемый подписчик, чем я занимался все это время. Последний полноценный (если не учитывать киевский) выпуск вышел 19.11.04 и с того времени я имел два периода - один, скажем так, активный (декабрь) и второй - пассивный (январь). Хорошо, по порядку.

Второй тур выборов был, как вы, надеюсь, припоминаете, назначен на 21 ноября, поэтому этот день ушел у меня полностью (к третьему часу следующего) на наблюдение на избирательном участке. Но информация о том, что центральная избирательная комиссия начала фальсификаторский шабаш, дошла ко мне уже ночью, после посещения избирательного штаба. Поэтому на следующий день я записался на выезд в Киев и 23 ноября был там. Хорошо ли, плохо ли, но так случилось, что в тот же день я возвратился в Хмельницкий, поэтому два следующих дня митинговал дома, пока 26 ноября не выехал в Киев уже на более длительный срок - до 9 декабря. Таким образом, был свидетелем большинства киевских событий.

Приехал домой, немного отошел от Киева и уже было всерьез задумался над тем, чтобы продолжить работу над рассылкой, (Ха! Я даже на работу устроился - это было в самом деле смешно) но узнал, что для работы на избирательных участках в Донецкой области набирают людей, и поскольку, как мне представлялось, делать в этом плане дома было в особенности ничего, то я записался еще и на Донецк и 20 числа выехал. В Донецкой области я был до 28 декабря, а 29 еще заехал в Киев и 30, в конце концов, был в городе-герое Хмельницкий.

А вот потом... потом проблема. Так как если к этому месту моя объяснительная записка имеет вид некоторого более или менее приличного оправдания, по крайней мере, думаю, вы согласитесь, что основания для моего отсутствия можно признать уважительными, то дальше ничего кроме маловыразительного упоминания о потребности в отдыхе (в разных планах - как физического, так и душевного) привести не могу. Я не мог писать. Я просто чувствовал, что мне нужно некоторое время на то, чтобы разобраться со своими чувствами, привести в порядок свои впечатления, дать оценки событиям, и вопреки тому, что прошел уже месяц, я все еще далек от завершения той работы.

Итак, высокий суд, господа присяжные заседатели, если вы не можете признать мои объяснения удовлетворительными, у вас всегда есть выбор - вы можете отписаться с целью поискать себе лучшего автора, который не будет бросать свои проекты на середине, и, в таком случае, мне остается только одолжить вам наилучших успехов в таком нелегком деле. Или вы можете остаться и помочь мне, направляя наши взгляды уже не так в будущее как в прошлое, привести порядок в предмете, который вынесен в название рассылки: Президентские выборы 2004 в Украине: взгляд среднего украинца. Заранее благодарен.

Ретроспектива
Ретроспектива

Перед тим як відновлювати роботу над розсилкою я перечитав всі досі випущені її випуски. Цікавий досвід. Але, ви знаєте, загалом кажучи, мені не сподобалося :) як я пишу. Ні, цікаві місця є, декотрі, скажімо так, недурні, декотрі, мм... натхненні, але пересічно доводиться визнати, що я не тільки не поет (що було б мабудь не страшно), але ще й не прозаїк, що уже трохи сумно.

Учися, серденько, колись
З нас будуть люди, ти казала.
І я повірив, і учивсь, і вивчився —
А ти збрехала...
Які з нас люди! Та, дарма:
Ми не лукавили з тобою.
Ми просто йшли, у нас нема
Зерна неправди за собою.

А взагалі я давно збирався спитати вас, шановний/а, а навіщо ви взагалі цю розсилку читаєте і як оцінюєте рівень розсилки.

Звичайно поглянувши назад годилося б проаналізувати наскільки успішною чи неуспішною була розсилка відносно досягнення поставлених цілей (дивись Вступний випуск від 31.08.04). То ж по пунктах.

Перед тем как возобновить работу над рассылкой я перечитал все до сих пор выпущенные ее выпуски. Интересный опыт. Но, вы знаете, вообще говоря, мне не понравилось :) как я пишу. Нет, интересные места есть, некоторые, скажите так, неглупые, иные, мм... вдохновенны, но в среднем приходится признать, что я не только не поэт (что было бы, вероятно, не страшно), но еще и не прозаик, что уже немного прискорбно.

Учися, серденько, колись
З нас будуть люди, ти казала.
І я повірив, і учивсь, і вивчився —
А ти збрехала...
Які з нас люди! Та, дарма:
Ми не лукавили з тобою.
Ми просто йшли, у нас нема
Зерна неправди за собою.

А вообще то, я давно собирался спросить вас, уважаемый/ая, а зачем вы вообще эту рассылку читаете и как оцениваете уровень рассылки.

Конечно, взглянув назад, следовало бы проанализировать, насколько успешной ли неуспешной была рассылка в плане достижения поставленных целей (смотри Вступительный выпуск от 31.08.04). Что же, по пунктам.

Активи
Активы

Насамперед, протидія "януковичізму". Наскільки можу оцінювати, якщо мені можна взагалі за щось ставити оцінку "добре", то це по цьому пункту. Можливо тому, що це було не так уже й складно - дуже уже страхітливе опудало поставало перед нами в образі Януковича. Але тем цієї не полишаємо, адже те, що окрема особа зникла (допоки?) з політичного краєвиду, не означає, що зникло саме явище.

Що стосується з'ясувань того, що сталося насправді (була така підціль). Можливо я себе дещо переоцінюю, але на мою думку може тут претендувати на трійку. З плюсом :). Намагався з'ясовувати, намагався бути чесним і навіть з декотрою претензією на об'єктивність (хоча і не ставив того собі на меті). Хоча, далебі, це було непросто - відразу починаєш розуміти обставини в яких знаходиться журналіст, що пише на такі - політичні - теми, рушійні сили, що змушують його писати саме так, і можливо, головне онтологічну невизначеність суб'єктивність-об’єктивність, бо де скінчується одне і починається бодай спроба другого? Щодо принципу "не обдурювати самого себе", він показав себе з непоганого боку, хоча... однаково складно.

Щодо подій, які не висвітлюються. Сподіваюсь, і тут я також спромігся натягнути на трійку - та не більше. Все ж таки я не інформаційна агенція. Сподіваюсь, мені бодай вдалося привернути увагу до декотрих подій, розставити дещо відмінні акценти, запропонувати инший погляд на події, які все ж таки так чи инакше знаходили якесь висвітлення. Зрештою формат розсилки зовсім не сприяє високій актуальності - але саме такою я її бачив, і можливо, він також потребує на якесь корегування, але гадаю все залишатиметься як є.

Прежде всего, противодействие "януковичизму". Насколько могу оценивать, если мне можно вообще за что-то ставить оценку "хорошо", то по этому пункту. Возможно потому, что это было не так уже и сложно - очень уж страшное чучело возникало перед нами в образе Януковича. Но темы этой не оставляем, ведь то, что отдельная особа исчезла (пока?) из политического вида, не означает, что исчезло самое явление.

Что касается выяснения того, что произошло на самом деле (была такая подцель). Возможно, я себя несколько переоцениваю, но, по моему мнению, могу здесь претендовать на тройку. С плюсом :). Старался выяснять, старался быть честным и даже с определенной претензией на объективность (хотя и не ставил себе такой цели). Хотя, в самом деле, это было непросто - сразу начинаешь понимать обстоятельства, в которых находится журналист, который пишет на такие - политические - темы, движущие силы, которые заставляют его писать именно так, и, возможно, главное - онтологическую неопределенность субъективность-объективность, так как где кончается одно и начинается пусть попытка второго? Что касается принципа "не дурачить самого себя", то он показал себя с лучшей стороны, хотя... все равно сложно.

Относительно событий, которые не освещаются. Надеюсь, и здесь я также был в состоянии натянуть на тройку, но не больше. Все-таки я не информационное агентство. Надеюсь, мне хотя бы удалось привлечь внимание к определенным событиям, расставить несколько отличные акценты, предложить другой взгляд на события, которое все же, так или иначе, находили какое-то отражение. В конце концов, формат рассылки совсем не содействует высокой актуальности - но именно такой я ее видел, и возможно, он также требует какой-то корректировки, но думаю, все будет оставаться, как было.

Пасиви
Пассивы

Найбільшою своєю невдачею при випуску розсилки я вважаю зв'язок з отримувачами. Точніше те, що такий зв'язок був настільки ненасиченим. Листів я отримував небагато, хоча, правду сказати, здебільшого то такі листи (при всій моїй пошані), яких я волів би і взагалі не отримувати. Можливо саме в такому ставленні автора, принаймні частково, і полягає причина тому. Так само небагато отримувачів приймали участь в опитуваннях з причин так само малозрозумілих. Хоча опитування ще, гадаю, проводити буду.

Ще один цікавий (хоча прикрий) момент. Я, як автор розсилки, маю доступ до розширеної статистики по отримувачам розсилки і маю. сказати найсумніша тенденція тут те, що, як казали довгоносики "Найкраща половина людства відсахнулася від нас!". Тобто процент жінок серед отримувачів розсилки все меншає. Сподіваюся, залишаються тільки найкращі...

Наибольшей своей неудачей при выпуске рассылки я считаю связь с подписчиками. Точнее то, что такая связь была настолько ненасыщенной. Писем я получал немного, хотя, правду сказать, большей частью это были такие письма (при всем моем уважении), которых я предпочел бы и вообще не получать. Возможно, именно в таком отношении автора, по крайней мере частично, и состоит причина этого. Так же немного подписчиков принимали участие в опросах по причинах так же мало понятных. Хотя опросы еще, думаю, проводить буду.

Еще один интересный (хотя неприятный) момент. Я, как автор рассылки, имею доступ к расширенной статистике по подписчикам рассылки, и, должен сказать, наиболее печальная тенденция здесь то, что, как говорили долгоносики "Красивейшая половина человечества отшатнулась от нас!". То есть процент женщин среди подписчиков рассылки все уменьшается. Надеюсь, остаются только лучшие среди красивейших...

Перспектива
Перспектива

Що стосується змісту розсилки, то її тематика не змінюється, але час не стоїть на місці, і тому я говоритиму про вибори, про кандидатів, а також про контекст цих виборів, але тепер уже у минулому часі. Звичайно, планую поділитися своїми враженнями від тих подій, свідком яких я був: помаранчевої революції і голосування в Донецькій області. Сподіваюсь, я ще принаймні зачеплю декотрі теми, які порушувались у попередніх випусках, а також, якщо будуть якісь варті уваги політичні події, звернемо декотру увагу і на них. Так, давно потрібно нарешті викласти матеріали про рейтинги, яких у мене накопилося чимало, і які, попри своїх обіцянки, я так і не знайшов нагоди прокоментувати. На і про решту обіцянок також не забуваю.

Тим самим, хочу також дезавуірувати свої попередні заяви про те, що розсилка "виходитиме до нового, 2005 року" - життя, як то не рідко буває, виявилось хитріше, або принаймні, примхливіше, за мою уяву, і тому, якщо ви знаходитимете щось корисне для себе у моєму товаристві, я буду вважати себе зобов’язаним вашим принаймні до літа.

Что касается содержания рассылки, то ее тематика не изменяется, но время не стоит на месте, и потому я буду говорить о выборах, о кандидатах, а также о контексте этих выборов, но теперь уже в прошлом времени. Конечно, планирую поделиться своими впечатлениями от тех событий, свидетелем которых я был: оранжевой революции и голосования в Донецкой области. Надеюсь, я еще, по крайней мере, затрону некоторые темы, которые поднималось в предшествующих выпусках, а также, если будут некоторые заслуживающего внимания политические события, обратим какое-то внимание и на них. Так, в конце концов, давно нужно выложить материалы о рейтингах, которых у меня накопилось немало, и которые, вопреки своим обещаниям, я так и не нашел возможности прокомментировать ранее. Ну и о других обещаниях также не забываю.

Тем самым, хочу также дезавуировать свои предыдущие заявления о том, что рассылка "будет выходить до нового, 2005 года" - жизнь, как это нередко бывает, оказалось хитрее, или по крайней мере, изобретательнее, чем мое воображение, и потому, если вы будете находить что-то полезное для себя в моем обществе, я буду считать себя обязанным вашим по крайней мере до лета.

Формат розсилки
Формат рассылки

Всього на протязі від вересня по грудень вдалося випустити 12 випусків розсилки. Тобто, якщо відкинути грудень, коли (з доволі поважних причин) був тільки один випуск, то можна сказати, що мені якимось дивним чином майже вдалося витримати заявлену періодичність розсилки - щотижня. Хоча, маю сказати, це було непросто і тому я змінюю періодичність виходу на неперіодично - тобто, читай: "коли буде бажання".

Не змінюватиметься також форма подачі матеріалів - у два стовпчики, російською і українською мовами. Бо, справді, спокуса випускати розсилку однією мовою і, в такому разі, я, мабуть, обрав би українську, велика, але є також невмолима статистика, яка показує, що кількість отримувачів з инших країн зростає - отже російська мова поки що необхідна. Зрештою, наскільки розумію в цьому плані - двомовності - моя розсилка унікальна на всьому Subscribe.ru, і це також чого-небудь та варто.

Бо маю зізнатися заздрю багатьом авторам розсилок на Subscribe.ru. Наприклад, тому самому Скурлатову В.И., про розсилку якого - Философско-политический дневник - я уже писав. Все просто - одна мова, простий текст, ніякого оформлення, часті великі витяги (як не передруки цілих дописів) - звісно так можна випускатись щодня. Або от, инший приклад - Революция в Украине. Письма в будущее. - знову все дуже просто, автор "штовхає" якусь тему, а потім друкує вміст листів, які до нього приходять, і свої відповіді. Отже, розсилка - "клас"! Далебі, що себе переобтяжувати зайвими зусиллями?! Але я впертий.

Всего на протяжении от сентября по декабрь удалось выпустить 12 выпусков рассылки. То есть, если откинуть декабрь, когда (по довольно уважительным причинам) был только один выпуск, то можно сказать, что мне каким-то странным образом почти удалось выдержать заявленную периодичность рассылки - каждую неделю. Хотя, должен сказать, это было непросто и потому я изменяю периодичность выхода на непериодически, то есть, читай: "когда будет желание".

Не будет изменяться также форма подачи материалов - в два столбика, русским и украинским языками. Так как, в самом деле, соблазн выпускать рассылку одной языком и, в таком случае, я, наверное, избрал бы украинский, большой, но есть также неумолимая статистика, которая показывает, что количество подписчиков с других стран возрастает - поэтому наверно русский язык пока что необходим. В конце концов, насколько понимаю в этом плане - двуязычия - моя рассылка уникальна на всем Subscribe.ru, и это также чего-нибудь да стоит.

Так как, сознаюсь, завидую многим авторам рассылок на Subscribe.ru. Например, тому же Скурлатову В.И., о рассылке которого - Философско-политический дневник - я уже писал. Все просто - один язык, простой текст, никакого оформления, частые большие извлечения (если не перепечатывания целых статей) - конечно так можно выпускаться каждый день. Или вот, другой пример - Революция в Украине. Письма в будущее. - снова все очень просто, автор "толкает" какую-то тему, а потом печатает содержимое писем, которые к нему приходят, и свои ответы. Рассылка - "класс"! Право, что себя перегружать лишними усилиями?! Но я упрямый.

Як робиться розсилка
Как делается рассылка

Випуск розсилки я роблю таким чином. Спочатку збираю матеріали. Збираю і читаю, читаю і збираю. Потім я помічаю, що мене починає припікати в одне місце, бо випустити черговий номер я не встигаю. Ну ніяк! І тоді я нарешті починаю писати. Робочий ритм поволі збивається з Рраз-Два, Рраз-Два, на рз-дв, рз-дв, а потім і до 1-2, 1-2, і коли стається неймовірне - я бачу, що мії труд нарешті можна верстати - вечір. Ніч. Гаразд (ви гадали це все?).

Далі майже день іде на верстку. Тобто, спочатку потрібно перетворити написане в HTML код, вставити посилання, перекласти на російську мову, вичитати і благословити. Це нескладно сказати, але це займає ще майже день. То ж коли я заходжу на Subscribe, виконую останні тести, і врешті решт тисну кнопку "Отправить", я відчуваю, що разом з байтами розсилки гора відповідальності спадає з моїх плечей.

Зрештою я заплющую очи (і пускаю радість буття наповнити моє єство - прошу дивитися Тао програмування, Кодування, п. 4.4 ). Господи, я зробив це! А далі ви знаєте - я збираю матеріали...

Выпуск рассылки я делаю таким образом. Сначала собираю материалы. Собираю и читаю, читаю и собираю. Потом я замечаю, что меня начинает припекать в одно место, так как выпустить очередной номер я не успеваю. Ну, никак! И тогда я, в конце концов, начинаю писать. Рабочий ритм исподволь сбивается с Рраз-Два, Рраз-Два, на рз-дв, рз-дв, а потом и до 1-2, 1-2, и когда случается невероятное - я вижу, что мой труд, в конце концов, можно верстать - вечер. Ночь. Хорошо (вы думали это все?).

Далее почти день идет на верстку. То есть, сначала нужно превратить написанное в HTML код, вставить ссылки, перевести на русский язык, вычитать и благословить. Это несложно сказать, но это занимает еще почти день. Таким образом, когда я захожу на Subscribe, выполняю последние тесты, и наконец жму кнопку "Отправить", я ощущаю, что вместе с байтами рассылки гора ответственности спадает с моих плеч.

Тогда я закрываю глаза (и пускаю радость бытия наполнить мое естество - прошу смотреть Тао програмування, Кодування, п. 4.4 ). Господи, я сделал это! А дальше вы знаете - я собираю материалы...

Опитування
Опрос

Просто виберіть посилання для тієї альтернативи, що характеризує ваше ставлення найкраще. Після цього, якщо ви читаєте розсилку, використовуючи поштовий клієнт (на кшталт Outlook), то буде створено новий лист, заголовок якого міститиме вибрану вами альтернативу (її код). Звичайно, ви можете також додати якесь повідомлення у тіло листа, але це не обов'язково. І, авжеж, відішліть його.

Навіщо ви взагалі цю розсилку читаете?

Як ви оцінюєте рівень розсилки?

Будьласка, вибирайте найближчу до вашої думки альтернативу, а, за потреби, уточнюйте її в тілі листа. Можете бути упевнені - я читаю ваші доповнення і, здебільшого, відповідаю.

Звичайно, я наведу результати цих опитувань в наступному випуску розсилки.

Просто выберите ссылку для той альтернативы, которая характеризует ваше отношение лучше всего. После этого, если вы читаете рассылку, используя почтовый клиент (например, Outlook), будет создано новое письмо, заголовок которого будет содержать выбранную вами альтернативу (его код). Вы можете также добавить какое-то сообщение в тело письма, но это не обязательно. И, конечно, отошлите его.

Зачем вы читаете эту рассылку вообще?

Как вы оцениваете уровень рассылки?

Пожалуйста, выбирайте альтернативу, ближайшую к вашему мнению, а, при желании, уточняйте ее в теле письма. Можете быть уверены - я читаю ваши дополнения и, большей частью, отвечаю.

Конечно, я приведу результаты этих опросов в следующем выпуске рассылки.

Анекдот
Анекдот

Лавка. На ній сидить Незнайка (Н). Поруч з боку у бік ходить Цвєтік (Ц).
Ц: — Но на слово "пакля" нельзя придумать рифмы!..
Н (затягуючись "Примою"): — Да до фига!
Ц: — Нет, нет и нет!
Н (спльовує): — Я тебя умоляю!
Ц: — Хоть одну скажи! А, слабо?
Н: — Да элементарно!
Ц: — Ну? Пакля!..
Н (зі смачним цинізмом): — Хуякля!!!
Цвєтік непритомніє і падає. Незнайка докурює, підходить до тіла поета, рухає його носком черевика. Цвєтік розплющує очи.
Ц (зі стогоном): — Ти... ти не поет, Незнайка!.. Не-ет...
Н (ставлячи Цвєтіку ногу на груди): — Да, ты прав. Я не поэт... (із гордістю)... Я — БАРД, БЛЯ!!!

Знайшов чоловік золоту жабку. Узяв її на руки, а вона до нього людським голосом промовляє:
— На що ж, чоловіче, піймав ти мене — загадуй одне бажання, яке сам хочеш!
— А чому це тільки одне? — обурюється чоловік.
— Ні, на я ж таки тільки золота жабка — а не рибка!
— На, гаразд... Хочу щоб у мене був мільйон доларів!
— Ні, на чоловіче! Я ж таки золота жабка — а не рибка, вигадай якесь простіше бажання.
— Ну блін! На тоді... тоді зроби, щоб моя жінка красунею була!
— О! Так це ж инша справа, — каже жабка. — А фотку своєї жінки маєш?
Покопирсався чоловік, дістав фотографію — показує жабці. Та дивиться, дивиться... Потім зітхає і каже:
— Фіг з ним! Давай уже з тим мільйоном спробуємо, чи шо...

Скамейка. На ней сидит Незнайка (Н). Рядом со стороны в сторону ходит Цветик (Ц).
Ц: — Но на слово "пакля" нельзя придумать рифмы!..
Н (затягиваясь "Примой"): — Да до фига!
Ц: — Нет, нет и нет!
Н (сплевывает): — Я тебя умоляю!
Ц: — Хоть одну скажи! А, слабо?
Н: — Да элементарно!
Ц: — Ну? Пакля!..
Н (с цинизмом): — Хуякля!!!
Цветик теряет сознание и падает. Незнайка докуривает, подходит к телу поэта, шевелит его носком ботинка. Цветик приоткрывает глаза.
Ц (с стоном): — Ты... ты не поэт, Незнайка!.. Не-ет...
Н (ставя Цветику ногу на грудь): — Да, ты прав. Я не поэт... (с гордостью)... Я — БАРД, БЛЯ!!!

Нашел мужик золотую жабку. Взял ее на руки, а она к нему человеческим голосом проговаривает:
— Ну что ж, мужик, поймал ты меня — загадывай одно желание, какое сам хочешь!
— А почему это только одно? — возмущается мужик.
— Нет, ну я же все-таки только золотая жабка — а не рыбка!
— Ну, хорошо... Хочу, чтобы у меня был миллион долларов!
— Нет, ну мужик! Я же все-таки золотая жабка — а не рыбка, придумай какое-то более простое желание.
— Ну, блин! Ну тогда... тогда сделай, чтобы моя жена красавицей была!
— О! Так это же другое дело, — говорит жабка. — А фотку своей жены имеешь?
Порылся мужик, достал фотографию — показывает жабке. Та смотрит, смотрит... Потом вздыхает и говорит:
— Фиг с ним! Давай уже с тем миллионом попробуем, что ли...

Зворотній зв'язок
Обратная связь

Будьласка, надcилайте ваші листи на адресу les2@ua.fm.

Ваші листи публікуються тільки при наявності дозволу на таку публікацію. Якщо такий дозвіл відсутній, то автор, при бажанні опублікувати вашого листа, намагатиметься отримати такий дозвіл.

Ваші персональні дані, вказані в листі, публікуються тільки при наявності вашого дозволу на таку публікацію. Проте автор залишає за собою право цитувати, а також, при потребі, переповідати зміст ваших листів.

Пожалуйста, отправляйте ваши письма по адресу les2@ua.fm.

Ваши письма публикуются только при наличии разрешения на такую публикацию. Если такое разрешение отсутствует, то автор, при желании опубликовать ваше письмо, будет пытаться получить такое разрешение.

Ваши персональные данные, указанные в письме, публикуются только при наличии вашего разрешения на такую публикацию. Однако автор оставляет за собой право цитировать, а также, при потребности, пересказывать содержание ваших писем.

До побачення!
До свидания!

Наразі у мене все і я прощаюся з вами, шановні читачі, до наступного випуску розсилки. На все добре!

Автор розсилки: Олександр Лихо

Пока у меня все и я прощаюсь с вами, уважаемые подписчики, до следующего выпуска рассылки. Всего доброго!

Автор рассылки: Олександр Лыхо

Авторське право
Авторское право

Всі авторські права на оригінальні матеріали, що публікуються в розсилці, належать її автору - Олександрові Лиху (Олександр Лихо), якщо не вказано противного. Проте, я даю вам дозвіл на публікацію згаданих матеріалів при умові, що при їх публікації ви вкажете безпосередньо після або до них авторство, посилання на цю розсилку і посилання на ділянку (веб-сайт) автора Soft навколо.

Все авторские права на оригинальные материалы, которые публикуются в рассылке, принадлежат автору - Олександру Лыхо, если не указано противное. Однако, я даю вам разрешение на публикацию указанных материалов при условии, что при их публикации вы укажете непосредственно после или до них авторство, ссылку на эту рассылку и ссылку на веб-сайт автора Soft навколо.

Президентські вибори 2004 в Україні:
очима пересічного українця

http://subscribe.ru/
http://subscribe.ru/feedback/
Подписан адрес:
Код этой рассылки: state.politics.president
Отписаться

В избранное