Доброго вечора, шановн? доброд??.
Сиджу я тут ц?лий веч?р ? п?дбираю н?кчемну код?ровку, щоб нормально
сп?лкуватися.
Мабуть, що все дарма, так що, щома?мо, те ? ма?мо

Доброго вечора, шановн? доброд??.

Ц?кав? факти про мед

Мед ? символом достатку, добробуту ? процв?тання. Цей ц?нний продукт в?домий
людству з давн?х час?в. Його ?ли, ним л?кувалися ? багато ще для чого
застосовували.
Чудов? властивост? меду не т?льки надають орган?зму енерг?ю та л?кують в?д
багатьох хвороб, а й сприяють омолодженню ? довгол?ттю.

К?лька тисячол?ть мед використову?ться для л?кування р?зних захворювань.
Зг?дно з численними досл?дженнями, мед зм?цню? ?мунну систему, сприя?
зниженню
р?вня холестерину, позитивно вплива? на розумовий розвиток д?тей. Мед
корисний для серця, шлунка ? кишечника, регулю? к?льк?сть цукру в кров?,
допомага?
пол?пшити стан шк?ри ? схуднути. Ну ? звичайно, мед, зм?шаний з лимоном ?
гарячою водою, ? прекрасним, добре в?домим нам засобом в?д застуди.

Для отримання ложки меду (30 г) 200 бдж?л повинн? збирати нектар протягом
дня.

Бдж?лки просто вражають сво?ю працьовит?стю. Одн?й бджол? потр?бно облет?ти
46 тисяч к?лометр?в, щоб з?брати всього 100 г меду. Ц?каво, що зараз бдж?л
все
част?ше використовують для виявлення вибухових речовин. Це пов'язано з
неймов?рно сильно розвиненими органами нюху у бджоли, у тисяч? раз?в краще
людських.
Нав?ть спец?альн? собаки сильно ?м поступаються.

А ось африканськ? бджоли роблять дуже мало меду, а точн?ше, не дають його
зовс?м. По сут?, вони не переробляють добутий ними за день нектар. А секрет
непрацьовитих
бдж?лок дуже простий - у Африц? не бува? холодно? зими, значить ? запаси
меду тамтешн?м бджолам не потр?бн?.

Фото Tiflis.Vn.Ua

?сну? с?мейство птах?в, яке назива?ться медоуказчик. Сво? ?м'я птахи
отримали не просто так. Вони знають розташування вс?х вулик?в диких бдж?л у
рад?ус?
десятк?в к?лометр?в, але добувати мед не в змоз?. Углед?вши якусь тварину
або нав?ть людину, птах п?дл?та? ? почина? сп?вати, пропонуючи сл?дувати за
нею.
Приводить прямо до вулика ? чека?, доки тварина або людина зруйну? його
зовн?шню оболонку. Ну а пот?м насолоджу?ться, по?даючи залишки меду ?
личинок бдж?л.
Ось така хитра пташка.

З давньо? науки Аюрведа в?домо, що мед волод?? абсолютно ун?кальними
якостями з?гр?вання та актив?зац?? обм?нних процес?в у орган?зм?. Саме тому
в?н ? одним
з головних компонент?в у вс?х д??тах ? системах схуднення.

Л?кувальна д?я меду заснована на вм?ст? в ньому величезно? к?лькост?
фермент?в з пилку рослин, як? стимулюють обм?н речовин ? актив?зують вс?
функц?? нашого
орган?зму. У мед? м?стяться в?там?ни ? м?нерали, серед яких присутн? т?ам?н,
аскорб?нова кислота, н?котинова кислота, рибофлав?н, натр?й, кальц?й,
магн?й,
кал?й, марганець, м?дь, фосфор, як? можуть зарядити нас енерг??ю на ц?лий
день, а також допомогти нашому мозку справлятися з численними завданнями.
Наявн?сть
у склад? меду вуглевод?в, серотон?ну, зал?за ? хол?ну робить його просто
необх?дним для нашого мозку.

Мед ? нашим природним антидепресантом. Вживання його вранц? допоможе знизити
р?вень агрес??, драт?вливост? ? стресу, а також подолати хрон?чну втому.
Одна-дв?
ложки меду за сн?данком здатн? додати вам сил ? п?двищити настр?й. Мед
прекрасно вплива? на серцево-судинну, нервову системи, пол?пшу? склад кров?,
оск?льки
дезинф?ку? печ?нку ? нирки. До того ж, в?н в?дм?нно засвою?ться нашим
орган?змом. Алерг?я на мед - явище досить р?дк?сне. Алерг?я, швидше, можлива
на неяк?сний
або розбавлений мед, тобто на наявн?сть механ?чних або б?олог?чних дом?шок.

Науковц?, як? вивчають корисн? властивост? меду, стверджують, що в ньому
збер?гаються вс? л?кувальн? властивост? тих рослин, з яких в?н з?браний
бджолою,
? кожен вид меду особливий - ма? т?льки свою терапевтичну д?ю. Л?кар? радять
при захворюваннях дихальних шлях?в використовувати г?рський мед з материнки
? лаванди. Весняний мед, з?браний з плодових дерев, польових рослин ? кв?т?в
каштана чудово л?ку? нирки. А ось л?совий ? степовий, з липи ? м'яти
корисний
при захворюваннях серця ? неврозах. Степовий мед, з м'яти ? материнки
рекомендують при хворобах системи травлення.

Мед може не псуватися стол?ттями, збер?гаючи при цьому вс? сво? корисн?
властивост?. При в?дкритт? могили Тутанхамона була виявлена ??амфора з
медом. ?? смаков?
? корисн? якост? практично не пог?ршилися за ст?льки часу.

З?псуватися меду не дають його антибактер?альн? властивост?. Саме завдяки
цим властивостям мед так часто використовують у якост? антисептика.
Наприклад,
у часи Велико? В?тчизняно? В?йни медом обробляли рани багатьом пораненим.
Бактер?? гинули, ? к?льк?сть одужавших р?зко йшла вгору. Кр?м того, мед ще й
виводить
з нашого орган?зму токсини.

Мед краще збер?гати в склян?й або керам?чн?й тар?. Можна збер?гати мед ? в
металевому посуд?, але в?н повинен бути виготовлений ??з <нержав?йки> або
алюм?н?ю.
?мкост? з ?нших метал?в повинн? бути з олов'яним або емальованим покриттям,
причому ц?лим, без тр?щин ? скол?в. Правда, при збер?ганн? в них мед може
придбати
металевий присмак. Цинковий посуд використовувати для збер?гання меду не
можна, так як орган?чн? кислоти, що м?стяться в мед?, утворюють з цинком
отруйн?
для людини сол?. Також мед можна збер?гати ? в дерев'яному посуд?. Бочонок
повинен бути зроблений з в?льхи, топол?, а краще - з липи або осики. Дубов?
барила гарн? для збер?гання пива, але не меду - в них в?н темн?? ? втрача?
св?й аромат.

Обов'зкова умова збер?гання - будь-яка ?мк?сть повинна бути чистою. Для
цього не п?дходять ?мкост?, у яких збер?гались ароматн? продукти, наприклад,
сир,
риба або квашена капуста. Це зумовлено тим, що мед дуже легко вбира?
сторонн? запахи. Якщо ?мк?сть буде чимось пахнути, то через деякий час тим
же самим
буде пахнути ? мед. Збер?гання меду в холодильнику прискорю? його
кристал?зац?ю. Це природний процес, при якому р?дина в мед? ста? твердою.
Якщо Ваш мед
кристал?зу?ться, просто пом?ст?ть ?мк?сть з ним у теплу воду ? пом?шуйте,
доки кристали не розтануть.

Сл?д зауважити, що мед не можна сильно п?д?гр?вати. П?д час кип'ят?ння в
мед? руйнуються б?льш?сть корисних компонент?в. На Сход? нав?ть ?сну?
приказка
на цю тему: <Кип'ячений мед ста? отрутою>. Якщо ж мед не кип'ятити, а т?льки
злегка п?д?гр?вати, то його ц?лком можна використовувати у кул?нар??, для
приготування живильних масок, крем?в та ?нших корисних у господарств? речей.
При цьому потр?бно пам'ятати, що гр?ти мед можна т?льки один раз.

К?лька <хитрощ?в>, як? допоможуть вибрати як?сний мед.

Справжн?й зр?лий мед швидко кристал?зу?ться (зацукрову?ться). Р?дкий мед
взимку означа?, що його п?д?гр?вали. ?нод? в зацукрований мед додають
крохмаль.
У такому випадку можна перев?рити його на справжн?сть одн??ю краплею йоду -
крохмаль видасть себе син?м кольором. Якщо додали крейду, то в?д невелико?
к?лькост? оцту мед <закипить>.

Перев?рити вдома як?сть меду дуже просто. Якщо в тепл?й вод? мед повн?стю
розчинився - в?н як?сний. Поява осаду вказу? на дом?шки. Перев?рити мед на
базар?
допоможе чорнильний ол?вець. Мед вважа?ться високо? якост? ? без дом?шок
цукрового сиропу, якщо чорнильний ол?вець не залиша? н?яких сл?д?в на
продукт?.

Найкорисн?шим медом вважають горобиновий. В?н насичений ус?ма якостями ц???
ягоди. Ма? красивий червоний кол?р ? специф?чний запах. Горобина кв?тне в
травн? -
мед травневого викачування. Темно-коричневий мед з гречки багатий зал?зом,
б?лками ? орган?чними кислотами. В?н корисний при недокр?в'?. Ароматним,
прозорим,
св?тло-жовтим або зеленим липовим медком варто запастися для л?кування
простудних ? в?русних хвороб. В?н ма? потог?нну ? зм?цнюючу д?ю. Мед з
акац?? допоможе
при захворюваннях нирок ? сечовив?дних шлях?в. Малиновий мед красивий сво?м
кольором, з н?жним ароматом малини. Його добре б придбати на лютий-березень,
коли виника? п?к простудних захворювань. Кв?тковий мед (кленовий,
люцерновий, волошковий) ма? при?мний кв?тковий запах. Такий мед дару?
бадьор?сть, заспокою?
нервову систему. Допоможе в?н ? при хрон?чних захворюваннях, ? п?сля
операц?й. Пам'ятайте, що перед
тим, як використовув ати мед у якост? л?кувального засобу,
потр?бно порадитися з л?карем.
.

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 21
В лист отправлено 113 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

ось я и пидп??сан?й

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 21
В лист отправлено 110 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Шановн? доброд??, я почуваю себе не зовс?м зручно.
Д?йсно, в пошуку щось ? знаходиться.
Ось як я знайшла таку ц?кавинку ? поки сезон,то...

Черешня - справжня природна аптечка

Походження черешн? нал?чу? тисяч? рок?в. ?? ц?лющ? властивост? були добре
в?дом? л?карям Стародавньо? Грец??, як? прописували ?? хворим в?д б?льшост?
хвороб.
Вживання черешн? п?двищу? ?мун?тет, ц?люще вплива? на орган?зм ? допомага?
позбутися зайво? ваги.

Черешня - це плоди однойменного дерева, яке росте в п?вденних районах
?вропи, в Укра?н?, на П?вн?чному Кавказ? ? в Середн?й Аз??. Часто можна
зустр?ти дику
черешню в л?сах Укра?ни або в горах Кавказу. ?снують зимост?йк? сорти ц???
ягоди, як? можуть дозр?вати нав?ть у середн?х широтах, наприклад e Москв?.

Властивост? черешн? визначен? насамперед к?льк?стю в?там?н?в у ц?й
ун?кальн?й ягод?. У н?й м?стяться у значн?й к?лькост? в?там?ни A, B1, B2, E,
PP, аскорб?нова
кислота, пектин, так? корисн? м?кроелементи як фтор, кальц?й, магн?й,
зал?зо, йод, м?дь, фосфор. А кр?м того ця ягода ? ще й знеболюючим засобом
через
наявн?сть пол?фенол?в - потужних рослинних антиоксидантних засоб?в. Черешня
не виклика? печ?? на в?дм?ну в?д вишн?, тому ?? вживання можливе при
п?двищен?й
кислотност? шлунку. Черешня корисна ? тим, що допомага? при р?зних
захворюваннях шк?ри, з не? можна робити л?кувальн? маски. Пол?пшу?ться
пружн?сть шк?ри,
вона ста? чистою ? п?дтягнутою.

Наявн?сть у склад? черешн? достатньо? к?лькот? йоду допомога? при
захворюваннях щитовидно? залози. Також ягода допомога? при недокр?в'?,
оск?льки м?стить
багато зал?за.

До складу черешн? також входять флавоно?ди, л?кувальний спектр яких
надзвичайно широкий. Завдяки ун?кальному складу, користь черешн? в?дома в ??
здатност?
зм?цнювати ст?нки судин ? очищати орган?зм в?д токсин?в. Вона ? хорошим
засобом в?д алерг??. Регулярне вживання плод?в допоможе зупинити розвиток
пухлини,
вил?кувати атеросклероз, в?дновити гормональний обм?н.

Вживання черешн? також стимулю? ?мун?тет, добре вплива? на нирки,
шлунково-кишковий тракт, як?сть кров? ? ст?нки судин. Черешня ма? корисн?
властивост?
як сечог?нний ? загальнозм?цнюючий зас?б. Темн? ягоди добре допомагають при
р?зних захворюваннях кров? ? судин, запорах, хворобах кишечника. Також
користь
черешн? проявля?ться у здатност? знижувати р?вень холестерину в кров?,
стимулювати порушену моторику шлунку. Вона допомага? при р?зних болях у
живот?,
анем?? ? г?пертон??.

Черешня багата в?там?нами, стимулю? ?мун?тет, знижу? р?вень холестерину ?
ма? добрий вплив на весь орган?зм.

Через в?дсутн?сть в ягод? жир?в, черешня корисна для людей ?з зайвою вагою.
Ягода очища? кишечник ? перешкоджа? в?дкладенню жир?в. Проведен? вченими з
Великобритан??
експерименти показали, що якщо приймати ?? по 120 грам на день, можна
знизити вагу на 14%. Кр?м того калор?йн?сть черешн? дуже мала - на 100 грам
всього
лише 50 ккал. Через це ?? можна вживати нав?ть тим, хто дотриму?ться сурово?
д??ти.

Користь в?д ц??? ягоди для тих, хто сидить на д??т? поляга? також у тому, що
черешня швидко втамову? голод. Тому робити розвантажувальн? дн? на черешн?
не т?льки можна, але й потр?бно. Спробуйте два рази на тиждень ?сти т?льки
черешню ? запивати ?? м?неральною водою. Це допоможе покращити ф?гуру,
вивести
з орган?зму шк?длив? речовини ? покращить ваше самопочуття.

?ште й худн?ть! 120 г черешн? на день допомага? позбутися 14% зайво? ваги!

Користь черешн? завдяки сучасним досл?дженням ста? все б?льш в?дома, а
результати досл?д?в просто вражають. Ягода волод?? такими широкими
можливостями для
л?кування р?зноман?тних хвороб, що може скласти г?дну конкуренц?ю п?гулкам.
Прим?ром, 60 мл соку черешн? д?ють як разовий прийом антидепресанту. Так?й
заспок?йлив?й д?? на нервову систему вона зобов'язана мелатон?ну. Ласуйте
черешнею у сво? задоволення, але пам'ятайте, що все корисно робити вм?ру.
Перед
вживанням яг?д у якост? л?кувального засобу, не забудьте порадитися з
л?карем

п.с.
Зна?те яка сама корисна черешня?
Якщо н?, то я п?дкажу...- з чужого садка, посм?шка.
Ход?ть здоров?, Санн?..

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 85 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Шановне товариство, доброго вечора.
Мо? щир? пробачення, я б?льше писати не буду, тому що якщо не виходить як
треба, то як попало н?чого писати.
Мо?? провини тут нема.
Я сама не знаю в чому справа, але якщо не так як треба, то краще н?як.
З задоволенням буду прочитувати вашу кореспонденц?ю.
Дякую за зауваження, вважаю, що це правильно ? завчасно.
Щасти вс?м
З повагою Санн?..

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 76 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго дня шановн? доброд??.
Людина, яка навчила ?вропу пити каву

А чи зна?те ви, що в ?вроп? кава з'явилася трохи б?льше 300 рок?в тому
завдяки кавоману з Укра?ни Юр?ю Кульчицькому? Так, в це складно пов?рити,
але саме
в?н привчив всю ?вропу пити каву, перший в?дкрив кав'ярню, ? придумав нап?й
каву по-в?денськи!
Людина, яка навчила ?вропу пити каву

Юр?й Франц Кульчицький народився в 1640 р. у зах?дноукра?нському сел?
Кульчиц? Самб?рського району, що на Льв?вщин?, у родин? укра?нських
др?бнопом?сних
дворян. У двадцятир?чному в?ц? Юр?й вт?к на Запор?зьку С?ч, де вивчав ратну
справу. В?н знав багато мов, у тому числ? ? турецьку, був перекладачем п?д
час козацьких поход?в на Крим. В одному з таких поход?в Юр?й потрапив у
турецький полон, де удосконалив знання турецько? мови, вивчив звича? та
традиц??
турк?в, а також пристрастився до кави. Його знаннями зац?кавилися сербськ?
купц?, як? викупили Кульчицького з полону. В?н почав працювати в Белград?
перекладачем
у <Сх?дн?й торгов?й компан??>. П?зн?ше чолов?к пере?хав жити до В?дня.

У липн? 1683 року турки взяли в облогу В?день. ? Юр?й Кульчицький одним з
перших вступив у заг?н ополченц?в. Бо? йшли м?сяцями, в м?ст? почалася
пан?ка.
Потр?бна була допомога союзник?в поляк?в, але д?статися до них через
османське в?йсько було нереально. Тод? до в?йськового губернатора
Штаренберга прийшов
Кульчицький ? запропонував ризикований план. Переодягнувшись у турецький
одяг, Юр?й разом з? сво?м товаришем Михайловичем, вноч? 13 серпня видаючи
себе
за турк?в, пройшли через османське в?йсько ? д?сталися до союзник?в.
Польська арм?я посп?шила на допомогу ? завдала нищ?вного удару османському
в?йську.
Юр?й Франц Кульчицький став геро?м м?ста В?дня!

Фото Uk.Wikipedia.Org

В?йськовий губернатор Штаремберг подарував укра?нцю будинок у В?дн? ?
запропонував Кульчицькому на знак подяки вибрати будь-який з трофе?в, що
залишилися
в?д османського в?йська. Виб?р нашого героя здивував ус?х. В?н узяв 300
м?шк?в з нев?домими зернами. Багато хто думав нав?ть, що це корм для
верблюд?в.
Але герой В?дня знав, що це за диво-зерна, знав, як застосувати ?х. У його
голов? виник ще один план, скор?ше б?знес-план! Йому хот?лося, щоб люди
оц?нили
смак кави ? пили його не як л?ки, а як смачний нап?й, що бадьорить!

Кульчицький в?дкрива? першу в ?вроп? кав'ярню ? да? ?й дуже незвичайну
назву: <Будинок п?д блакитною пляшкою>. Сама кава не користувався
популярн?стю у в?денц?в,
а ось господар кав'ярн? був популярним! Люди почали приходити в <Будинок п?д
блакитною пляшкою>, щоб подивитися на героя В?дня ? послухати розпов?дь про
його подвиг.

Пам'ятник Ю.Кульчицькому на буд?вл?, де розташовувалася його кав'ярня. Фото
Ru.Wikipedia.Org автор Buchhandler

Сам Кульчицький був засмучений тим, що в?дв?дувач? кав'ярн? не под?ляли його
любов до кави ? не розум?ли ?? смаку. В?н шукав способи зробити нап?й таким,
щоб в?н почав подобатися людям. Одного разу Кульчицький випадково додав до
кави цукор. Смак напою дуже зм?нився, тому чолов?к почав експериментувати
дал?
? додав до кави ще й молоко. Новий нап?й справив на господаря кав'ярн?
неймов?рне враження! Смак кави пом'якшав ? став б?льш н?жним. Юр?й да? йому
назву
<Кава по-в?денськи>!

Ця новинка сподобалася вс?м в?дв?дувачам кав'ярн?. Популярн?сть напою <кава
по-в?денськи> швидко поширилася по вс?й ?вроп?. ? по сьогодн?шн?й день ми з
задоволенням
дода?мо в м?цну каву цукор ? трохи молока. Юр?ю Кульчицькому у В?дн? на
одному з нар?жних будинк?в встановили скульптуру, де в?н сто?ть ? трима?
тацю з чашками
кави. Зовс?м недавно ? укра?нц? вир?шили вшанувати пам'ять нашого героя ?
теж поставили пам'ятник у його р?дному сел? Кульчиц?

Я теж полюбляю каву ? п?дписуюсь п?д кожним рядком вдячност? за таку добру
справу.
З повагою Санн?..

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 74 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Вiтаю всiх i Вас, Михайле.

> А чи можливо здобути
> цей 11-томний словник в електроннiй версii?

Так, здобути можливо. Скажiть, будь ласка, чи пiдiйде для Вас формат
djvu, або краще переконвертувати у бiльш зручний? Якщо комусь iз нашоi
громади вiн також потрiбен, прийму i Вашi побажання щодо формату документа.

Шановнi друзi, вiтаю всiх!

Ось роздобула у своiх запасах росiйсько-украiнський словник, сама ним не
користувалася, вiн у форматitxt, знайшла його для Росiян, котрi вивчають
Украiнську, тому щось конкретне про цей словник сказати не можу, але,
можливо, комусь вiн стане у пригодi.

Посилання таке:

https://yadi.sk/d/Y6AgZqZYVQmQk

З повагою Наталя

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 67 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Щирi вiтання всiм дописувачам!

Ось до теми про украiнську граматику i не тiльки хочу вам запропонувати вiрш
Лiни Василiвни Костенко.

ЩОСЬ НА ЗРАЗОК БАЛАДИ,-- ЯК ВИЙШЛИ БУКВИ З-ПIД МОEI ВЛАДИ
Було таке. Я мусила збрехать.
Не те щоб як,-- всього на пiвсторiнки.
А букви раптом почали зiтхать, то та, то та тiкать навперемiнки.
Примiром, так. Беру я те перо.
I той папiр. Писати хочу слово.
А буква <<П>>, печальна, як П'eро,
-- пробачте,-- каже,-- я тут випадково. Примхливе <<Р>>, перлина парижан,
зробило враз акробатичний номер.
Кружляло <<Ж>>, жахливе, як кажан, а <<Ц>> i <<Ч>> присiли, наче гноми.
Сичало <<С>>, мов кобра на хвостi.
Шкварчало <<Ш>>, i <<Ф>> взялося в боки.
I вiрне <<К>> уперше у життi Зробило вбiк категорйчнi кроки.
Стогнало <<Н>>, пручалась буква <<Ю>>, кусалось <<E>>, i <<Т>> кричало:
<<Тату!>> Сказало <<Л>>: <<На цьому я стою!>> -- ну, тобто прямо з Лютера
цитату.
Слухняне <<А>> було вже на мазi,
приготувалось заспiвати соло, перекрутилось на однiй нозi, неначе циркуль,--
i замкнулось коло. Котився перстень лiтерою <<О>>, його згубив мiзйнний
палець змiсту. Тодi взяла я знову те перо.
Як i належить доброму стилiсту,-- так-сяк стулйла букви у строфу, з тих, що
булй, по кiлька варiацiй.
I вийшло: м-м-м...н-н-н...брр...ффу! Це швйдше так, набiр алiтерацiй.
Та ще ж не все. А що було за тим? Поки таку звела я огорожу, а буква <<Я>>
чкурнула через тин, i досi ще знайти ii не можу.

З повагою Наталя

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 70 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Будьмо!
Велике прохання не писати в текстi i англiйску замiсть i украiнськоi. Трохи
дивно слухати такий текст. Виходить дещо середнe мiж польською та
украiнською мовами, а коли таких лiтер багато, то взагалi не зрозумiло про
що йдеться. Погодьтесь, слово "вайтаю" це не украiнська. Технично за
допомогою украiнськоi розкладки i ньюфона це вирiшуeться швидко.
Правильна фонетика нам теж потрiбна)
Олена. Киiв.

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 66 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Ще раз вiтаю всiх!

Не знаю, чи це комусь потрiбно, але хочу вам запропонувати ще посiбник з
украiнського правопису. Цього разу у форматi doc.

взяти тут:

https://yadi.sk/d/DdBUDArdVQtcH

З повагою Наталя

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 68 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Вiтаю всiх i кожного.

Шановнi дописувачi, дякую за Вашi вiдгуки. Вже конвертую словник у
формат doc. Вiн об'eмний, тому швидкого результату сьогоднi-завтра не
обiцяю, проте сподiваюсь за кiлька днiв надати вам його.
Олена писала про те, що онлайн-версieю користуватись зручнiше. В чомусь
можу погодитись. Але коли iнтернету немаe пiд рукою, автономний варiант
може зiслужити гарну службу. Кожен том словника мiститься в окремому
файлi, тому щодо нумерацii томiв складнощiв не виникне. Стосовно
сторiнок поки важко сказати, чи зберегли нумерацiю в електроннiй версii,
або ii там немаe.

Доброго дня! Це знову я. Цього разу вiддаю на ваш суд три вiршики про
кохання.
***

:I коли в гарячцi не зумiли

Зберегти краплиночку тепла,

Ми з тобою ще не розумiли,

Що земля для двох така мала,

Що катуe невгамовна пам'ять

Душi дужих, що весь свiт - тюрма,

Коли серце болiсно спитаe

Вкотре вже: <Чому його нема?>.

Що, коли, втомившись вiд двобою,

Вирушаeш знов у звичну путь,

Все змiнити хочеш, за тобою

Спогади все назирцi iдуть.

***

Зачинили за ним голубiнь.

Ще одна зникла з свiту Людина.

Вiн нiколи мене не любив.

Та чи я його, справдi, любила?

I тепер, навiсна, як весна,

Я не плачу, я просто спiваю.

Впало щастя, мов крапля з весла,

I пропало,- не знайдеш, немаe:

Зачинили за ним голубiнь,

Наче душу, навiк зачинили.

Вiн нiколи мене не любив,

Та на серцi чомусь звечорiло.

***

Вiдбились, як в безмежних океанах,

Багаттями зiрки в очах твоiх.

В них - степ в фатi з легенького туману,

Дiброви чорнобровi i гаi.

Плекатиму у спогадах, у мрiях

Слова твоi, в далеку путь вiзьму

I пронесу крiзь забуття й пiтьму,

Стривоженою пам'яттю зiгрiю.

Слова твоi!.. В них радiсть i жадання,

Страждання в них, надii, солов'i,

Вони завжди, як сонце, життeдайнi.

О, говори ж менi слова твоi!

Будьмо!

Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 61 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго здоров'я!
Триваe свято - День Конституцii. Ну, вiтати з чимось таким, менi здаeться,
якось недоречно. А ось подарунок для вас маю. Можливо, хтось хотiв би
ознайомитися з Конституцieю Пилипа Орлика. Ось посилання.
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/Konstytucja.doc

Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 62 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго здоров'я!
Ми розпочинаeмо новий роздiл "Цiкаве мовознавство". Назва говорить сама

за себе, тому без довгих передмов перейдемо до сутi.

Як же часто ми вживаeмо звичнi слова й вирази, не замислюючись над iх

змiстом! I невтямки нам, що вони можуть бути недоречними, подекуди

навiть абсурдними, ба навiть смiшними. Один з найяскравiших прикладiв

цього - вираз, який, здаeться, вже нiкому й слух не рiже: "Продукти

харчування". Подумаймо: адже продукт - це результат обробки чогось. Ось

точна цитата з 11-томного "Тлумачного Словника Украiнськоi Мови".
ПРОДУКТ, у, чол.
1. Предмет, що e матерiальним результатом людськоi працi, дiяльностi.

Бездимний тютюн! Яка то велика рiч! Правда, я ще не зовсiм вигадав сей

продукт, тепер я саме роблю дослiди (Володимир Самiйленко, II, 1958,

252); Виникнення лiтературноi мови не слiд уявляти собi.. просто як

факт першого з'явлення на письмi продуктiв художньоi творчостi (Питання

походження украiнськоi мови, 1956, 16).
2. Наслiдок, витвiр, результат чого-небудь. Нацii - неминучий продукт i

неминуча форма буржуазноi епохи суспiльного розвитку (Ленiн, 26, 1972,

67); Егоiзм - законне дитя старого свiту, продукт найбiльшоi його

пристрастi (Михайло Чабанiвський, Тече вода.., 1961, 154).
3. Речовина, яку одержують або яка утворюeться хiмiчним чи iншим шляхом

iз iншоi речовини. Коли дiлянка, на якiй на певнiй глибинi утворився,

наприклад, гранiт, зазнаe тривалого пiдняття, то верхнi горизонти

порiд, що лежать над таким гранiтом, поступово руйнуються; продукти iх

руйнування зносить вода у пониженi дiлянки (Наука i життя, 8, 1958,

22); При переробцi рiзного зерна на борошно або крупи виходять побiчнi

продукти у виглядi висiвок, а також бiлого i сiрого борошняного пилу

(Свинарство, 1956, 147).
4. Речовина, яка служить матерiалом для виготовлення або вироблення

чого-небудь. Здешевлення вугiлля i металу, як вихiдних продуктiв для

всiх... галузей господарства, повинно проводитись i далi (Компартiя

Украiни в резол. i рiшен.., 1958, 273); Одним з найцiннiших компонентiв

коксового газу e етилен. Це дуже важливий продукт, на базi якого нинi

виробляють велику кiлькiсть полiмерiв, а також речовин органiчного

синтезу (Наука i життя, 12, 1958, 22).
5. звичайно мн. Iстiвнi припаси, харчi; продовольство. Повертаючись

додому на новiй бричцi з продуктами й охоронною грамотою, Мiчурiн

вiдчув, нiби вiн помолодшав на двадцять рокiв (Олександр Довженко, I,

1958, 456); Рубiн сходив з Ганною Сильвестрiвною на базар, принiс

кошики з продуктами, поснiдали (Iван Сенченко, На Бат. горi, 1960, 20).
Продукт природи див. природа.
Словник украiнськоi мови: в 11 томах. - Том 8, 1977. - Стор. 174.
Як бачимо, те, що ми iмо, можна назвати продуктом (результатом

обробки), але аж нiяк не результатом процесу харчування. Про якiсть

нашоi iжi й без того сказано чимало недобрих слiв. Чи варто називати ii

аж так зневажливо?
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 18
В лист отправлено 50 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго дня!
E в Москвi такий полiтолог на прiзвище Марков. Зовнi вiн чимось трохи

нагадуe Промокашку з вiдомого фiльму про бандитiв, тiльки в того вираз

обличчя людськiший. Типiв iз такими обличчями, як у Маркова, мiй батько

називав "скисулами". I справдi, досить кисле в нього обличчя. Знайдiть

фотку - i зрозумieте, про що я.
У наших ЗМI полiтолога Маркова традицiйно називають "близьким до

Кремля". Це вже просто штампом стало - "близький до Кремля росiйський

полiтолог". Так наче в Украiну нинi впускають хоч якихось "далеких вiд

Кремля" полiтологiв. Проте, можливо, з усiх "близьких" вiн, Марков, до

Кремля найближчий? I, можливо, в цьому причина його скислостi?
Я цього Маркова не чiпав би i своeю увагою не вшановував, якби не

згадка про якусь його киiвську прес-конференцiю, де вiн прохарамаркав

дослiвно таке: "В украiнськiй сучаснiй лексицi часто вiдбуваeться

пiдмiна понять. Наприклад, говорять "росiйська мова". Це груба помилка,

яка спецiально робиться нацiоналiстами. Тому що це нiяка не росiйська

мова, а "русская".
Бляха ж ти муха, подумалося менi. В украiнськiй сучаснiй лексицi!

Спецiально зроблена нацiоналiстами помилка! I вiн ii викрив! Який

потужний кремлiвський iнтелект! Какой светильник разума! Фугас!
А потiм менi уявилася ще одна прес-конференцiя - цього разу, наприклад,

якогось словацького полiтолога. I як вiн каже: "В украiнськiй сучаснiй

лексицi часто вiдбуваeться пiдмiна понять. Наприклад, часто говорять

"словацька мова". Це груба помилка, яка спецiально робиться

нацiоналiстами. Тому що це нiяка не словацька мова, а словенська".
А тодi приiздить нiмецький полiтолог i каже: "В украiнськiй сучаснiй

лексицi часто вiдбуваeться пiдмiна понять. Наприклад, часто кажуть

"нiмецька мова". Це груба помилка, яка спецiально робиться

нацiоналiстами. Тому що це нiяка не нiмецька мова, а дойче шпрахе".
I на додаток до всього цього кошмару з'являeться ще й фiнський

полiтолог та й каже: "В украiнськiй сучаснiй лексицi часто вiдбуваeться

пiдмiна понять. Наприклад, часто кажуть "фiнська мова". Це груба

помилка, яка спецiально робиться нацiоналiстами. Тому що це нiяка не

фiнська, а суомi".
I так далi, i так далi - i не видно вже кiнця-краю в Киeвi цим

полiтологам iз братнiх i не дуже краiн. Бо ж у нашiй мовi iсторично

таких "нацiоналiстично-неправильних назв" протягом столiть трохи

назбиралося. I угорська в нас угорська, а не мадярська, i грецька в нас

грецька, а не елiнiка, i грузинська в нас не картвельська. Але хiба

тiльки в нас? Он естонцi взагалi переборзiли - називають Росiю Венемаа.

А латишi - ще гiрше: Крieвiя. Поляки ж Iталiю - Влохами, а чехи Австрiю

- смiшно сказати - Ракоуско. До речi, Iспанiя теж у них смiшною вийшла

- Шпанельсько. Але де той "близький до Ескорiалу" iспанський полiтолог,

який заiде до Праги i поставить на мiсце чеських нацiоналiстiв разом iз

iхньою спецiально зробленою грубою помилкою? Це ж треба - Шпанельсько!
Добре, що полiтолог Марков, колишнiй прикордонник, таки не спить.

Добре, що вiн бдить. Добре, що вiн, колишнiй викладач наукового

комунiзму, а згодом функцiонер Фонду Карнеgi, таких семи п'ядей во лбу.

Тож i б'e тим-таки лобом у набат з усiх сил: люди, будьте пильнi!

Пiдмiна понять в украiнськiй сучаснiй лексицi!
Вiд цього на душi стаe погiднiше. Слава Богу, нацiоналiзм не пройде, а

велика кремлiвська справа обов'язково переможе - якщо такi блискучi

голови б'ються за неi своiми лобами.
Автор: Юрiй АНДРУХОВИЧ

Вiд себе. Коли на заняттях iталiйськоi мови говорю, що Москва

по-iталiйськи Mosca, завжди нагадую, щоб писали це слово з великоi

букви, бо з маленькоi це буде "мошкара". Символiчно, чи не так? :))
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 52 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго здоров'я! Ось i продовження поеми "Брати". Хотiла писати по главi в
день, та де там! Чекаю вiдгукiв, зокрема, зауважень.

"Сини моi, соколи, -
Казав вам батько, малим,
- ви скоро пiдростете,
Далеко полетите"...

Брати моi, соколи!
Не всi себе зберегли...
Коли ж це сталось, коли?
Вас мама любить обох
Вас любить у небi Бог...

Життя - воно не кiно...
Наш тато помер давно.
На щастя, не знаe вiн,
Ким став його старший син.
Як сокiл в царських руках,
Ось-ось злетить хижий птах!
В очах його - злий вогонь.
Кого вполюe, кого?

Брати моi, соколи!
Вас, як лохiв, розвели!
Кого ж бо ви уб'eте?
За що ж бо ви помрете?
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 54 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго здоров'я!
Чи замислювались ви, скiлькома мовами говорить людство?
Зараз у свiтi використовуються понад 6 тисяч рiзних мов. Це близько 3500
справжнiх мов, якими можна говорити, i приблизно стiльки жмов, що не
потребують власне процесу мовлення (мови жестiв, мови програмування тощо).
За прогнозами вчених, до 2100 року половина з теперiшнiх мов свiту вийде з
ужитку, поповнить кiлькiсть "мертвих" мов; упродовж кожних 12 днiв вiдiйде в
минуле одна мова.
I Бог би з ними, з тими мовами програмування, кодами, якi невпинно
вдосконалюються, то, може, й справдi, старi вже непотрiбнi? Залишмо
програмування програмiстам. Те саме з жестами: користувачi цих мов, зокрема,
глухонiмi, якось без нас розберуться, якi системи жестових знакiв iм краще
вживати.
Але чи варто пояснювати, що мова народу - це один з факторiв, який робить
його саме народом, а не населенням. Втрата кожноi мови означаe безповоротну
втрату краплини культурного надбання людства.
"...в СРСР пiд проголошеним Конституцieю гаслом рiвноправностi мов за роки
бiльшовицького панування зникло 93 мови" [Комунiст, - 1988, - No15. - С.63].
На жаль, цей процес триваe. Що це, як не культурний геноцид?!
На мою думку, це найтяжчий злочин, i не може бути йому анi прощення, анi
термiну давностi!
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 19
В лист отправлено 53 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго дня!
***

Критик один, розгорнувши вечiрню газету,

Якось менi натякнув, посмiхаючись злегка,

Що не судилось менi стати справжнiм поетом,-

Вiрш мiй, мовляв, вiд життя аж занадто далекий.

Перебираючи в пам'ятi змученi рими,

Марно хапаючи ладнi розтанути образи,

Знаю й сама: вiд життя вiдiрвалися всi ми,

Тiльки однi - вiд поганого, iншi - вiд доброго.

Будьмо!

Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 16
В лист отправлено 45 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Любi друзi, ви менi простiть,
Що дiлюся своiм горем з вами,
Що такi невмiлi i простi
Вiршi виливаються сльозами!

Так сталося, що два моi брати
В той самий день отримали повiстки.
Обоe мусять в армiю iти.
Один - у нашу, другий - у росiйську.

Сашко, молодший, з мамою отут
Живе собi, працюe на заводi,
Такий добряк, бешкетник i жартун,
Баб не минаe, маe дiток двоe.

А другий, середульший брат, Сергiй
Катам служити замолоду вчився,
Тож i не диво, що вiн, отакий,
Росii при нагодi знадобився.

Вiн навiть в гостi тричi приiжджав,
I ми його приймали, як умiли...
Вiн нашу мову щиро зневажав,
Смiявся з того, що для мене миле.

Для iнтернету всесвiту замало.
Вiн так при спiлкуваннi помага.
У брата в Скайпi коментар зухвалий:
"Мы на войнушку едем, на юга!"

Чи то збiй генетичноi програми,
Чи то фортуни невблаганна гра?
Той самий батько в нас, одна в нас мама...
Один - людина, другий... теж мiй брат!
(Далi буде).
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 16
В лист отправлено 44 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Шановне панство!

Ось пропоную ще двi з останнiх поезiй Анатолiя Матвiйчука. Щоправда e трошки
ненормативу, але в межах того, що всi ми можемо вжити стосовно цiei теми.

СОЛДАТ

З ясними, як небо очима
З волоссям, як стигле жито -
Звичайний такий хлопчина,
Якому б ще жити й жити.

Хто думати мiг чи гадати,
Що вже оцieю весною -
Вiн пiде служити в солдати
I стрiнеться iз вiйною...

З ясними як небо очима,
З волоссям, як стигле жито
Вiн землю свою - Украiну,
Збирався в бою боронити.

Та якось вечором тихим -
Чи то випадковiсть, чи зрада? -
Автоколона iхня
Потрапила у засаду.

Смертельна свинцева злива,
Довкола - вогонь кулеметiв!
А в них - на бiду чи на диво,
Нi касок, нi бронежилетiв!

З ясними, як небо очима,
З волоссям, як стигле жито,
Прийняв свою долю хлопчина -
Навилiт у груди прошитий...

Спи, братику, сном наймiцнiшим,
Хай в небi Тобi воздасться!
А завтра про Тебе напишуть:
"Загинув в бою за Щастя..."

Украiна 2014 (с)
14 июня 2014 г. в 17:53

Очi виiла сiль.

Серце ниe нестерпно.

Всюди - скверна i гниль.

Всюди - падаль i стерво...

Дух мерзенних потвор

I продажноi сутi:

Депутат. Прокурор.

Генерали i Суддi...

Що могли - продали.

Що схотiли - купили.

Що iм хвилi хули?!

Що iм - свiжi могили?!

Йдуть повсюднi торги,

Вiдповiдно до чину -

Хто для них вороги?

Що для них Батькiвщина?!

Хтось лежить у землi,

Хтось готовий вмирати,

А вони - на Балi.

А вони - в Емiрати.

Нi бiди, нi вiйни,

Все розкiшно, по царськи,

Додаються нулi

На рахунках швейцарських.

Батькiвщини - нема.

Правда - душу не грie.

Совiсть - сука нiма,

Честь - продажна повiя.

Мракобiснi часи

Не кiнчаються, схоже...

Порятуй i спаси

Украiну, мiй Боже!

З повагою Наталя

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 15
В лист отправлено 43 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго дня! А ось короткi вiдомостi про Анатолiя Матвiйчука.
МАТВIЙЧУК АНАТОЛIЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Народився 29 вересня 1958 року в м Киeвi. Освiта вища. Закiнчив КДУ iменi
Т.Г.Шевченка (1980-1986) факультет журналiстики.
Професiйна дiяльнiсть.
Великий досвiд роботи в газетнiй журналiстицi (<Молодь Украiни>, журнал
<Музика>), а також в тележурналiстицi (багаторiчний ведучий та автор
сценарiю програм каналу УТ1 <Музичний вiдеомлин>, <Музичний телеярмарок>,
<Фант-лото> Надiя>). Член Спiлки Журналiстiв з 1988 року.
Анатолiй Матвiйчук
Творча дiяльнiсть.
Писав сценарii концертiв i телепрограм, вiршi i поетичнi тексти для багатьох
виконавцiв - Софii Ротару, Валерiя Леонтьева, Лариси Долiноi, Iрини
Понаровськоi та iнших. З 1988 р. почав працювати i як композитор та спiвак.
Створював пiснi для Назарiя Яремчука, Оксани Бiлозiр, Таiсii Повалiй, Iрини
Бiлик, Вiталiя та Свiтлани Бiлоножко, Алли Кудлай та багатьох iнших. Всього
написано понад 500 пiсень, що виконувалися на професiйнiй сценi.
Звання.
1996 року отримав звання Заслуженого артиста Украiна. У 2000 роцi звання
Народного артиста Украiни. На рахунку - чотири великi сольнi бенефiси
<Полустанок Любовi> в НП Украiна (1996, 2000, 2004, 2007р.р.). Лауреат
Нацiональноi премii iменi I.Франка. Лауреат лiтературних премiй iменi
А.Малишка, Д.Луценка,О.Олеся.
Географiя виступiв.
Побував з концертними виступами в Канадi, Росii, Словаччинi, Болгарii,
Англii, Iзраiлi, Iталii. Об'iздив з гастролями практично усю Украiну.
Творчий доробок.
8 авторських компакт-дискiв (<Два птахи>, <Полустанок любовi>, <Король
Шапiто>, <Зачарована краса>, <Ключi вiд Раю>,<Жажда>, "Моя зоря","Сповiдь").
А також чотири поетичнi книжки (<Вiршi> 1996, <Ноiв Ковчег> 1998,
<Предтеча> 2003, <Сповiдь> 2007), поетичнi публiкацii в газетнiй та
журнальнiй перiодицi.
Громадська робота.
Був членом жюрi багатьох конкурсiв (<Слов'янський базар>, <Базарчик>,
<Володимир>, <Веселад>, <Космiчнi фантазii>, <Крок до зiрок>). Член
Правлiння Украiнського молодiжного аерокосмiчного об'eднання (УМАКО)
<Сузiр'я>.
Окремi здобутки.
Створено кiлька гiмнiв - <Гiмн Журналiстiв>, <Южмаш>, Гiмн болiльникiв ФК
<Динамо>, гiмн УМАКО <Сузiр'я>.
Наукова дiяльнiсть.
2005 року закiнчив аспiрантуру i захистив кандидатську дисертацiю на тему
<Iсторична еволюцiя поетики украiнськоi пiснi>. Вчений ступiнь - Кандидат
iсторичних наук.
Викладацька дiяльнiсть.
Викладання спецкурсiв на кафедрi шоу-бiзнесу КНУКIМ. Напрямки: менеджмент
шоу-бiзнесу, креативнi технологii, основи журналiстськоi майстерностi,
психологiя творчостi.
Про себе.
Не маю шкiдливих звичок, працездатний, виважений (знак Терезiв), в мiру
амбiтний, з почуттям гумору, схильний до нерегламентованоi у часi працi,
широке коло iнтересiв i захоплень. Гадаю, ще не реалiзував себе у повнiй
мiрi, а також не позбавився бажання вчитися.
Хобi: фiлософiя, психологiя, iнформацiйнi технологii, футбол, бiльярд.
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 15
В лист отправлено 42 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго дня, любi друзi! З листа Михайла незрозумiло, вiршi якого поета вiн
маe на увазi. Ну, оскiльки останнiм часом публiкувалися вiршi Анатолiя
Матвiйчука, я думаю, що йдеться саме про нього. Тому насмiлюся запропонувати
вам ще парочку його вiршiв. Щодоцiлоi збiрки: не викладають iх у вiльному
доступi. Розумieте, чому? Адже автори хочуть, щоб iхнi книжки продавалися.
На одному сайтi якось прочитала: "Хочеш зробити щось добре для людей?
Прочитай хорошу книжку, придбай ii, зiскануй i подiлися нею з нами". Серед
нас чимало таких, хто не працюe й з нудьги не знаe, куди себе подiти. Тож,
замiсть плескати язиками в полiтичних дебатах, краще зайнятися цieю доброю
справою?
Та досить читати мораль, почитаймо краще вiршi!

Не просiть
Дарункiв у Фортуни
I не продавайтесь за грошi!
Слухайте, про що говорять струни,
Нiжнi струни вашоi душi:
А.Матвiйчук

ПРАВДА
Правда буваe рiзною:
Радiсною i сумною,
Часом криштально-чистою,
Але нiколи - брудною.

Правда буваe рiдною,
Вистражданою i клятою,
Гнаною всюди i бiдною,
Але нiколи - багатою.

Правда буваe крихiтною,
Тихою а чи вiдважною,
Iнколи - дуже вигiдною,
Але нiколи продажною.

Правда буваe щирою,
Грiшною ачи святою,
Але завжди вона - з Вiрою,
Або хоча б з добротою.

Правду не треба питати,
Чи це насправдi вона?
Правд у людей багато,
Але насправдi - одна!
СКОЛIОЗ
E на свiтi страшний сколiоз -
Сколiоз пiдлабузницьких поз.
Сколiоз жалюгiдних хребтiв,
Що вражаe сестер i братiв.

Ця хвороба страшнiше чуми,
Бо вiд неi страждаeмо ми -
Вона зковуe будь-який рух
I вражаe не тiло, а дух.

Страшно жити посеред калiк,
Де нiхто розпрямлятись не звик,
Де не терплять прямоi ходи,
Де осанка - ознака бiди.

Тут за рiвнiсть незкорених спин
Iснував лише вирок один -
Темна сила важкоi руки,
Що ламала й трощила кiстки.

Скiльки iх - перебитих хребтiв,
Нерозкритих яскравих свiтiв,
Скiльки iх - нерозкрилених мрiй,
Що зламались у тузi своiй.

Плачу я й вiд безсилля стогну,
Але спини своei не гну,
I затиснувши гордiсть в руцi,
Я молюсь, щоб тримали хребцi.

Вiрю я, все минеться колись!
Тiльки як вiд бiди вберегтись,
Де, мiй Боже, нам лiки знайти,
Вiд хвороб, що згинають хребти?
СТРАХ
Чим далi ми вiдходимо вiд Бога,
Вiд розумiння Шляху i Мети,
Тим бiльше озираeмось убого,
Не в змозi власний страх перемогти.

Ми загубились в просторi i часi,
I дивлячись на себе в дзеркала,
Ми бачимо розгубленi гримаси,
Позбавленi надii i тепла.

Нам страшно аж до холоду на скронях,
Невiглаством припертим до стiни,
Ми в порох свiт розтерли на долонях,
А на сумлiннi - жодноi вини.

Ми молимось i б'eм поклони тупо,
Не знаючи розкаяння i слiз,
Та душi нашi - наче шкаралупи,
З яких поцупив Дух лукавий бiс.

Хтось в героiн тiкаe, хтось у владу,
Що бiльше доза, то страшнiше грiх,
Але жорстока дiйснiсть, як розплата,
А в нiй все менше радощiв i втiх.

Глобальний страх, мов стиснута пружина,
I вже лягаe палець на курок,
Все важче, важче стримувати джина,
Що граe в мозку iнфернальний рок.

Та e одне для страху найстрашнiше:
Невiдворотна мить на тiй межi,
Коли приходить предковiчна тиша,
Як музика очищення душi.

Лише тодi - просвiтлено i нiжно,
Позбувшись тiла й переживши смерть,
Душа заплаче звiльнено i втiшно,
Кайдани страху викинувши геть.
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 15
В лист отправлено 41 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго вэчора, доброди?.
Любов
Яки слова дзвинки, чудови
даруеш ты мэни, Господь.
Що мы в цим свити бэз любови,
лыш гришна плоть, никчэмна плоть.
Куды нэ йшлы, за щоб нэ бралысь,
всэ, выявляеться, дарма.
Нищо в цим свити нам нэ в радисть,
колы любови в нас нэма.
Нищо нэ з'явыться з ничого
и нэ пидэ из свиту знов
бэз воли истыного бога,
якому е им'я Любов
Любов- цэ тэ, що будэ вично
и ни початку, ни кинця.
Любов, як всэсвит, що магично
пульсуе в грудях у творця.
Я складаю в кожним слови
йому подяку и хвалу
за цилый окэан любови,
за кожну крапэльку малу.
Автор Анатолий Матвийчук.
Кохаймося, бо мы ж того варти.
Санни.

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 15
В лист отправлено 40 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго вечора, шановн? сп?вв?тчизники!
Дуже мен? подоба?ться цей в?рш.
Вир?шила под?литися ним з вами.

Музика.
Для когось музика- никтар,
краплина насолоди.
Для когось музика- товар,
що не виходить з моди.
Для когось музика- то ниж,
який л?ку? рани.
Для когось музика- гашиш
? порц?я дурману.
Для когось музика- це сон
? св?жий подих близу.
Для когось музика- це фон,
додаток до стрептизу.
Для когось музика- це змись,
покликання ? мука,
для когось просто шум ? свист
? драт?влив? звуки.
Для когось музика- зима,
для когось сад розкв?тлий,
для когось музика- п?тьма,
але для когось св?тло.
Вона матер?я тонка
та так ? ма? бути.
У кожн?м музика така,
яку в?н здатний чути.
Автор Анатол?й Матв?йчук.
Кохаймося, бо ми ж того варт?.
Санн?.

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 15
В лист отправлено 35 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго ранку! Ось вам ще кiлька чудових вiршiв, так би мовити, на
пробудження. Дякую Саннi, що вiдкрила для мене цього прекрасного поета!
Анатолiй Матвiйчук

ПОПСА
Здригнулись -
I впали згори небеса.
Життя наше нинi суцiльна попса.
Нудотно-п'янка
I солодко-зваблива
Тече вона, нiби загусла олива,
По радiохвилях, по телеекранах,
Лягаe бальзамом на струпах i ранах.
Попса заповзаe
У нiздрi i вуха,
Нехай начуваeться той, хто не слуха.
Назавжди приречений ти
До вiдстою,
Якщо не захочеш дружити з попсою.
I, схоже, що так обертаються справи -
Попса вже не тiльки музична забава,
У теленовинах крутою юрбою
Тусуються гордо попсовi героi.
Тут фотомоделi й тузи Мельпомени,
Спортсмени, полiтики i бiзнесмени.
Менти i манiяки злочинцi й повii,
Всмiхаються, наче б то втiленi мрii,
Iдуть трiумфально, а десь зверхотури
Летять iм пiд ноги зеленi купюри.
I плеще у захватi благоговiння
Попсою попсоване поколiння.
Будь проклята ти,
Знавiснiла епоха,
За те, що так вмiло випещуeш лоха
I крутиш,
Не знаючи меж i кордонiв,
Попсовi рулетки
Своiх лохотронiв:
Мiй Боже,
Поглянь з висоти i спаси -
Мiй човник
Пливе в океанi попси.
Та тiльки
Байдужо мовчать небеса.
А раптом i iх
Отруiла попса?!
АТЛАНТИ
E здавна на землi такi героi,
Що значно вищi за гiрськi хребти.
Вони тримають небо над собою,
Байдужi до людськоi суeти.
На iх руках натомлених i дужих
Лежить жаданий сяючий тягар.
Всi iх слова - не для сердець байдужих,
Всi iх пiснi - не для пустих нездар.
Хтось дорiкаe - що в тiм за потреба, -
Стовбичити, пiдперши небеса,
Кому потрiбне це високе небо
I вся його дратуюча краса.
Чого цi зорi недосяжнi вартi,
Якщо не вип'eш iх i не з'iси,
Не вкрадеш iх, не закладеш в ломбардi,
Не купиш, а тим бiльш, не продаси.
Плiткують шахраi i душогуби,
Висока знать i заздрiснi раби
Як iм збагнути, що шепочуть губи,
Чому страждаe серце щодоби?!
А той, хто маe вуха - хай почуe,
Чому живi ще Вiра i Краса.
Бо тiльки та земля чогось вартуe,
Де e кому тримати небеса.
СЕРЦЕ
Снилось менi,
Що не маючи сил,
Я у руках своe серце носив.
Капала кров,
Мов червоне вино,
I на долонях тремтiло воно.
Я то iшов,
То спинявся на мить
I простягав його людям:
- Вiзьмiть!-
Ось воно, серце,
Пекуче, мов жар,
В нiм моe щастя,
Мiй смуток i жаль.
В ньому
I гордiсть моя, i вина,
I неповторна земна таiна.
Бачите -
Сам перед вами стою,
Я вам за безцiнь його вiддаю.
Людоньки. Люди! Безликi людцi!!!
Гляньте -
У мене ж не камiнь в руцi!

Що ж ви сахаeтесь,
Як вiд чуми,
Вiчно байдужi, слiпi i нiмi.
Вже ж моe серце iз рук випада,
А розiб'eться - то буде бiда!
Бризнуть уламки його по травi -
Стану i я безсердечний,
Як ви.
Схожий на всiх,
Що згубили серця,
Житиму я неживий
До кiнця.
МЕЖА
У кожного iз нас своя межа:
Можливостей, терпiння,
I свободи.
У кожного e правила й чесноти,
Якi йому пiдказуe Душа.

Та бiлий свiт прекрасний лиш здаля,
А зблизька вгледиш охороннi вежi.
Влаштованi так люди i земля,
Що всюди тiльки межi, межi, межi:

Ми всi живем за правилом Межi
Вся наша суть - то ширми i бар'eри,
Залiзнi клiтки, кам'янi вольeри
Кордони i державнi рубежi.

Ми в'язнi нам нав'язаних iдей,
Раби страшних умовностей i планiв,
Заручники вождiв i хижих кланiв,
I забобонiв, i дурних вiстей.

О, мiй земний, мiй бiдолашний люд,
Подiлений на племена i раси,
В кармiчнiм колi злочинiв-спокут!
Розiпнутий у просторi i часi

Ми стоiмо з тобою на межi,
Забувши про останню обережнiсть.
А в кожнiм з нас - загублена безмежнiсть.
Свята Безмежнiсть Вiчноi Душi.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 15
В лист отправлено 37 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго вэчора, мо? спиввидчызныкы.
Маю надию, що я вам щэ нэ набрыдла из сво?мы посыланнямы.
Цэй вирш я вам посылаю на доблый сон, прочытайтэ и замружтэ очи...

Нэ знаю чы побачымось, чы ни,
а, можэ, власнэ и нэ в тому справа.
А головнэ, що дэсь, в далычыни
е хтось такый, як нэвталэнна спрага.
Я нэ поклычу щастя нэ мое,
луна луны туды нэ долитае.
Ядумаю про вас, я знаю, що вы е.
Моя душа вид цього вжэ свитае.
Автор Л. Костэнко.
Кохаймося, бо мы ж того варти.
Санни.

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 15
В лист отправлено 36 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

А ось короткi вiдомостi про життя й творчiсть поета Сергiя Бурлакова.
Бурлаков Сергiй Романович народився 21 червня 1938 р. в с. Бiлогорiвка
Лисичанського (тепер Попаснянського) району Луганськоi областi. Закiнчив
фiлологiчний факультет Днiпропетровського державного унiверситету, тут же
викладав украiнську лiтературу та теорiю лiтератури, очолював роботу
студентськоi лiтстудii iм. В.Булаeнка. Працював завiдувачем редакцieю
художньоi лiтератури видавництва "Промiнь", був членом редколегii
республiканського журналу <Прапор> (Харкiв). З 1994 по 1997 рр. працював на
посадi доцента кафедри украiнознавства Приднiпровськiй академii будiвництва
та архiтектури.
Очолював Днiпропетровську письменницьку органiзацiю (1979-1989 рр.). Учасник
Eвропейського форуму поетiв у Празi (1989).
Обирався депутатом обласноi Ради народних депутатiв. З кiнця 2003 р. був
радником Голови облдержадмiнiстрацii з питань украiнськоi лiтератури.
Нагороджений орденом "Знак Пошани", медаллю "За вiрну службу мiсту" (1998),
Грамотою НСПУ "За визначнi досягнення в лiтературi, за дiяльнiсть у
вiдродженнi духовностi рiдного народу", Почесною грамотою Президii ВР УРСР,
Почесною вiдзнакою Мiнiстра культури та мистецтв Украiни "За досягнення в
розвитку культури i мистецтв" (2003). Лауреат VI Мiжнародного фестивалю
"Свiт книги-2004" в номiнацii книга року - "Дiамантова строфа" (Харкiв,
2004), лiтературноi премii iм.О.Гончара (журналу "Бористен")
(Днiпропетровськ, 2009).
Член Нацiональноi Спiлки письменникiв Украiни (з 1969 року).
Пише украiнською мовою.
Маe переклади з бiлоруськоi та росiйськоi мов. Твори перекладались
росiйською, бiлоруською, вiрменською, естонською, чеською, польською та
башкирською мовами.
Вiршi були надрукованi в журналах "Прапор", "Вiтчизна", "Днiпро", "Жовтень",
"Радуга", "Молодая гвардия", "Украiна", "Донбас", "Киiв", "Прапор юностi",
"Березiль", "Саксагань", "Кур'eр Кривбасу", "Бористен" та iн.
Спiвавтор альманахiв i збiрникiв "Поезiя-1969" (1969, Киiв), Краю мiй
робiтничий (1972, Днiпропетровськ), "Поезiя-1972" (1972, Киiв),
"Поезiя-1973" (1973, Киiв), "Дев'яте небо" (1974, Днiпропетровськ),
"Поезiя-1974" (1974, Киiв), "Битва за Днепр" (1975, Днiпропетровськ), "Город
мой рабочий" (1976, Днiпропетровськ), "Труд переростаe у красу" (1976,
Киiв), "Мир i труд. 100 поезiй" (1976, Киiв), "Сонце миру. Вiршi молодих
украiнських поетiв про боротьбу за мир" (1976, Киiв), "Багряний Жовтня стяг"
(1977, Киiв), "Поезiя-1977" (1977, Киiв), "Дружби слово заповiтне" (1977,
Днiпропетровськ), "Юнiсть моя комсомольська" (1978, Днiпропетровськ), "Моя
воз'eднана земля" (1978, Днiпропетровськ), "Степова повiсть" (1979,
Днiпропетровськ), "Народiв збратана сiм'я" (1979, Киiв), "Мiряeмо час на
п'ятирiчки" (1981, Киiв), "Поезiя" (1981, Киiв), "Вiчно молодий. 1500-лiтнiй
Киiв у радянськiй поезii" (1982, Киiв), "Поезiя" (1982, Киiв), "Поезiя"
(1983, Киiв), "Терем-теремок" (1983, Днiпропетровськ), "Вiтчизни свiтле
iм'я" (1984, Днiпропетровськ), "Першовiрш" (1984, Киiв), "Струни серця"
(1984, Днiпропетровськ), "У вiнок Каменяревi" (1984, Львiв), "З висоти поля"
(1985, Киiв), "Орiон золотий" (1986, Киiв), "Спiвачка досвiтнiх вогнiв:
Поезii про Лесю Украiнку" (1986, Киiв), "Вiнок Маркiяновi Шашкевичу" (1987,
Киiв), "Люблю тебе, мiй Крим" (1987, Сiмферополь), "Поезiя - духовнiсть
щонайвища" (1996, Днiпропетровськ).
Спiвавтор книг "Антологiя украiнськоi поезii" (1986, Киiв), "Антологiя
поезii Приднiпров'я" (1999, Днiпропетровськ), "Хрестоматiя з iсторii
Днiпропетровщини" (2004, Днiпропетровськ), хрестоматii "Украiнськi
письменники ХХ столiття" (2010, Днiпропетровськ).
Спiвавтор аудiокниги "Письменники Днiпропетровщини - шкiльним бiблiотекам"
(2012, Днiпропетровськ).
Автор книг "Трояндовi свiтання" (1964, Днiпропетровськ), "Русло" (1968,
Днiпропетровськ), "Сфери" (1971, Днiпропетровськ), "Бистрина" (1973, Киiв),
"Дивень" (1974, Днiпропетровськ), "Доброчин" (1975, Киiв), "Зодче лiто"
(1976, Киiв), "Краса - з любовi" (1977, Днiпропетровськ), "Неспалима врода"
(1979, Киiв), "Золотi ранети" (1980, Днiпропетровськ), "Тень летящей птицы"
(1980, Москва), "Ми з весняного поколiння" (1981, Киiв), "Вiра" (1982,
Днiпропетровськ), "Рельeфи" (1983, Киiв), "Зустрiчний рух" (1986, Киiв), "В
твоeму iменi" (1987, Днiпропетровськ), "Вибране" (1988, Киiв), "Сонети"
(1989, Киiв), "Зваба" (1994, Днiпропетровськ), "Степова перлина - Солоний
лиман" (1997, Днiпропетровськ), "Пiд небом Пушкiна" (1999, Днiпропетровськ),
"Криворiзькi горизонти: Iсторико-краeзнавчий нарис до 225-рiччя мiста
Кривого Рогу" (2000, Днiпропетровськ) "Дiалог дзеркал" (2000,
Днiпропетровськ), "Яблуко Платона" (2003, Днiпропетровськ), "Все про
кохання, все про любов" (2004, Днiпропетровськ).
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 14
В лист отправлено 34 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru

Доброго дня, любi шанувальники доброi поезii! Читайте, насолоджуйтесь.
Бурлаков Сергiй
<МАТИ МОВИ - РIДНА УКРАIНА:>
Мати мови - рiдна Украiна,
Киeва й Полтави голоси.
В словi твого страдницького сина
Скiльки e сердечноi краси!
Скiльки e любовi i вiдваги,
Мужностi i гнiву - на вiки!
Нi, не зможуть вiщуни i маги
Замiнить шевченкiвськi рядки.
Мати мови - славна Украiна...
Запорiжжя i плаi Карпат,
Чорномор'я чарiвна перлина.
Кряж донецький -
степу вiрний брат.
Все з'eдналось
в материнськiм словi:
Гук козачий, говори слобiд,
Нiжнi колорити у вимовi,
I санскриту непогасний слiд.
Он Подiлля, мов розквiтла гiлка,
Зводить в небо пiснi дивоцвiт,
Як весна з бентежного узгiрка,
Чистi луни котяться у свiт.
Мати мови - щедра Украiна,
Хоч була обкрадена не раз.
Будь соборна, волею eдина,
Як могутнiй заповiв Тарас!
Будьмо!
Олена.

Это сообщение свободно от вирусов и вредоносного ПО благодаря защите от
вирусов avast!
http://www.avast.com

Дискусионный лист БУДЬМО!
Количество подписчиков: 14
В лист отправлено 33 писем.
Правила листа:
https://dl.dropboxusercontent.com/u/21559115/pravila.txt
Подписаться по почте:
socio.people.budmo-sub@subscribe.ru