Проект наказу: ,,Про затвердження Умов електронного декларування'' (country.ua.law.mdoffice) : Рассылка : Subscribe.Ru

Проект наказу: ,,Про затвердження Умов електронного декларування''

Проект наказу: ,,Про затвердження Умов електронного декларування''

Статистика

Новости ВЭД Украины от сайта "WWW MDOffice"

Статистика

Подписаться Бесплатная «Серебряная» новостная рассылка . Подписчиков 1.245 RSS

← Ноябрь 2010 →
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20 20.11.2010 02:06:24 21:09:02	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30 30.11.2010 03:32:29 21:09:50

За последние 60 дней ни разу не выходила

Сайт рассылки: http://www.mdoffice.com.ua
Открыта: 31-01-2003

Автор

Александр Андреев

1.245 подписчиков
-1 за неделю

← Все выпуски →

НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 05/11/2010

* Документ дня: Наказ вiд 26.04.2006 № 335 Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ т...

Количество просмотров: 96 (за период c 00:00 по 18:02 05/11/10), всего просмотров: 130
Наказ вiд 26.04.2006 № 335 ДМСУ
Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій
Вступил в силу с 01.05.2006
• Все хиты документов

MDoffice

Изменения в нормативной базе MDOffice за период c 01.11.2010 по 05.11.2010

Проект наказу: „Про переміщення комплектних об’єктів через митний кордон України”

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

   НАКАЗ

   №

   Київ

   Про переміщення комплектних об’єктів через митний кордон України

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 940, та на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 62 "Про внесення змін до Порядку та умов подання періодичної митної декларації"

   Н А К А З У Ю:

   1. Затвердити Порядок здійснення митних процедур, пов’язаних із здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України в розібраному чи незібраному вигляді, що додається.

   2. Затвердити Зміни до Правил заповнення заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів, затверджених наказом Державної митної служби України від 09.08.2005 № 735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2005 за № 935/11215 (зі змінами), що додаються.

   3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державної митної служби України від 12.12.2005 № 1219 "Про затвердження Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД та внесення змін до наказу Держмитслужби України від 30.06.98 № 380", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.01.2006 за № 26/11900, та від 20.10.2008 № 1162 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 12.12.2005 № 1219", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2008 за № 1189/15880.

   4. Департаменту митних режимів та організації митного оформлення (Муратов І.М.) та Управлінню правового забезпечення (Чорна Г.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

   5. Регіональній інформаційній митниці (Копосов С.А.) доопрацювати програмне забезпечення з урахуванням вимог цього наказу.

   6. Установити, що цей наказ набирає чинності через 60 днів після його офіційного опублікування.

   7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної митної служби України Гутника А.Є.

Голова Державної
митної служби України

І.Г.Калєтнік

ПОГОДЖЕНО:
Міністр фінансів України
„___”_____________ 2010 р.

Ф.О.Ярошенко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної митної служби України
від №

Зміни
до Правил заповнення заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів

1. Доповнити пункт 4, після абзацу десятого новими абзацами такого змісту:

   "визначення коду комплектного об’єкта згідно з УКТЗЕД;

   продовження строку переміщення комплектного об’єкта;

   внесення змін до переліку складових комплектного об’єкта."

   У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим.

   2. В абзаці першому пункту 5 слова "обґрунтування потреби продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів" замінити словами "обґрунтування потреби продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів або переміщення комплектного об’єкта".

   3. Доповнити пункт 5 Правил новими абзацами такого змісту:

   "У разі подання заяви для прийняття митним органом рішення про визначення коду комплектного об’єкта згідно з УКТЗЕД зазначається код комплектного об’єкта на рівні десяти знаків згідно з УКТЗЕД.

   У разі подання заяви для прийняття митним органом рішення про продовження строку переміщення комплектного об’єкта зазначається необхідний строк переміщення комплектного об’єкта.

   У разі подання заяви для прийняття митним органом рішення про внесення змін до переліку складових комплектного об’єкта зазначається інформація про заміну, доповнення або вилучення окремих складових комплектного об’єкта чи їх частин".

   4. Доповнити пункт 7 Правил новим підпунктом такого змісту:

   "7.8. При переміщенні комплектного об’єкта або продовженні строку переміщення комплектного об’єкта:

   Зобов’язуюся до_____ (зазначається кінцева дата переміщення комплектного об’єкта) ввезти на митну територію України (вивезти за межі митної території України) комплектний об’єкт.

   Зі змістом статей 330, 340, 355 Митного кодексу України ознайомлений".

   5. Доповнити пункт 9 новими абзацами такого змісту:

   "У разі здійснення митним органом класифікації комплектного об’єкта згідно з УКТЗЕД, у розділі "Рішення митного органу" вчиняється запис "Код комплектного об’єкта (зазначається код згідно з УКТЗЕД) відповідно до Рішення про визначення коду товару (зазначається реєстраційний номер Рішення).

   Переміщення складових комплектного об’єкта (зазначається найменування комплектного об’єкта) за кодом (зазначається код згідно з УКТЗЕД) комплектного об’єкта дозволено.

   При прийнятті митним органом рішення про продовження строку переміщення комплектного об’єкта в розділі "Рішення митного органу" вчиняється запис "Строк переміщення комплектного об'єкта (зазначається найменування комплектного об’єкта) за кодом (зазначається код згідно з УКТЗЕД) комплектного об’єкта продовжено."

   При прийнятті митним органом рішення про внесення змін до переліку складових комплектного об’єкта в розділі "Рішення митного органу" вчиняється запис "Заміна, доповнення або вилучення (вибирається необхідне) складових комплектного об’єкта дозволено" та зазначаються реквізити Рішення про визначення коду товару."

   6. Доповнити пункт 10 після абзацу одинадцятого новими абзацами такого змісту:

   "При розгляді питань, пов’язаних із прийняттям митним органом рішення про визначення коду комплектного об’єкта згідно з УКТЗЕД, у розділі "Строк дії дозволу / особливі умови дозволу / причини відмови" митний орган зазначає строк (із зазначенням кінцевої дати його переміщення), протягом якого підприємство повинно перемістити комплектний об’єкт через митний кордон України.

   При прийнятті митним органом рішення про продовження строку переміщення комплектного об’єкта в розділі "Строк дії дозволу / особливі умови дозволу / причини відмови" вчиняється запис "Дозволяється продовження строку переміщення через митний кордон України комплектного об’єкта (зазначається назва комплектного об’єкта) за кодом (зазначається код згідно з УКТЗЕД) відповідно до Рішення про визначення коду товару (зазначається реєстраційний номер Рішення) до ___ (зазначається кінцева дата переміщення комплектного об’єкта)."

   У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати відповідно абзацом чотирнадцятим.

Директор Департаменту
митних режимів та організації
митного оформлення

І.М.Муратов

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної митної служби України
від №

Порядок здійснення митних процедур,
пов’язаних із здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України в розібраному чи незібраному вигляді

1. Загальні положення

   1.1. Цей Порядок розроблено з метою створення сприятливих умов для переміщення через митний кордон України товарів у розібраному чи незібраному вигляді, якщо за виробничими чи транспортними умовами їх перевезення одним транспортним засобом неможливе.

   1.2. У цьому Порядку терміни та скорочення вживаються в такому значенні:

   ВМД – вантажна митна декларація;

   заява - письмова заява підприємства, форма якої затверджена наказом Держмитслужби від 09.08.2005 № 735 "Про запровадження єдиної форми заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2005 за № 934/11214 (зі змінами), та в якій містяться відомості, передбачені Правилами заповнення заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів, затвердженими цим наказом;

   заявник – підприємство, що є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документу, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту);

   зовнішньоекономічний договір - зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту);

   комплектний об’єкт (далі - КО) – товар, який згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) класифікується за одним товарним кодом, але за виробничими чи транспортними умовами переміщується через митний кордон України у розібраному чи незібраному вигляді декількома транспортними засобами;

   контрольний список (далі - КС) – перелік складових КО, що використовується митним органом для обліку цих складових при переміщенні їх через митний кордон України;

   ПМО – підрозділ митного оформлення, на який згідно з цим Порядком покладено здійснення контролю за дотриманням строків, повнотою переміщення через митний кордон України та станом митного оформлення складових відповідного КО;

   рішення про визначення коду товару (далі – Рішення) - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами митного органу на запит заявника та містить інформацію про код товарної підкатегорії за УКТЗЕД, до якої згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД належить КО;

   складові КО – частини КО, внесені до КС;

   спеціалізований підрозділ - підрозділ митного органу, до компетенції якого належить контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення.

   Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Митному кодексі України та інших нормативно-правових актах України з питань митної справи.

   1.3. Дія цього Порядку поширюється на митні процедури, пов’язані зі здійсненням митного контролю та митного оформлення окремого КО та його складових частин, що переміщуються через митний кордон України за одним зовнішньоекономічним договором.

   2. Класифікація КО згідно з УКТЗЕД

   2.1. Класифікація КО згідно з УКТЗЕД здійснюється митним органом, яким здійснюватиметься митне оформлення комплектного об’єкта.

   2.2. З метою одержання Рішення митному органу подається заповнена в установленому порядку заява та завірені заявником копії документів, що містять відомості, необхідні для прийняття Рішення:

   зовнішньоекономічний договір;

   технічний опис КО, що дає змогу установити призначення й функції як КО в цілому, так і його складових;

   складальне креслення КО із зазначенням у ньому порядкового номеру кожної складової КО;

   КС із зазначенням у ньому відомостей про всі складові КО за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, та його електронна копія у форматі, визначеному Держмитслужбою. Якщо до переліку складових КО входить кілька однакових складових, відомості про такі складові зазначаються у окремих позиціях КС.

   2.3. Заява реєструється в митному органі в порядку, встановленому Примірною інструкцією з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 № 1153 (зі змінами).

   2.4. Розгляд питань щодо віднесення КО до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, та прийняття Рішення здійснюється спеціалізованим підрозділом митного органу у строк, що не перевищує 15 днів з дня реєстрації заяви. До розгляду зазначених питань можуть залучатися інші підрозділи митного органу.

   2.5. Якщо надані заявником відомості про КО є недостатніми для прийняття Рішення, то митний орган інформує заявника про необхідність надання додаткової інформації та/або документів, необхідних для прийняття Рішення (наприклад, технічні умови, технологічні схеми виготовлення, фотографії, креслення, специфікації, паспортні дані про товар виробника тощо).

   У разі потреби, для отримання та вивчення додаткових документів строк розгляду заяви може бути продовжений керівником митного органу не більше ніж на 30 днів.

   2.6. За результатами розгляду заяви та наданих заявником документів у разі відсутності підстав, зазначених у пункті 2.11 цього Порядку посадовою особою спеціалізованого підрозділу із використанням автоматизованої системи митного оформлення заповнюється Рішення, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку.

   Реєстраційний номер Рішення формується за такою схемою:

   КО-ХХХ-УУУУУУ-ZZZZ, де

   "КО" – скорочена назва Рішення,

   "ХХХ" – перші три цифри коду митного органу, яким прийнято Рішення, згідно з Класифікатором митних органів,

   "УУУУУУ" – порядковий номер Рішення,

   "ZZZZ" –поточний рік.

   У розділі "Висновок" зазначаються опис товару та встановлений десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД, які повинні зазначатись у відповідних графах ВМД згідно з вимогами нормативно-правових актів Держмитслужби.

   Рішення роздруковується та підписується посадовою особою, яка його приймала, з проставленням на ньому відбитка номерного штампа "Правильність класифікації перевірено" та керівником спеціалізованого підрозділу або його заступником.

   2.7. Після прийняття Рішення або відмови в його прийнятті заповнюються відповідні розділи заяви. У разі відмови в прийнятті Рішення в розділі "Рішення митного органу" заяви зазначаються обґрунтовані причини такої відмови.

   2.8. Якщо за поданими заявником документами строк, необхідний для переміщення КО через митний кордон України, перевищує шість місяців, то після прийняття Рішення копії цього Рішення, наданих заявником документів та заповненої митним органом заяви надсилаються для перевірки до Держмитслужби.

   Структурними підрозділами Держмитслужби згідно з компетенцією проводиться перевірка документів, що надавались заявником митному органу для прийняття Рішення та перевірка правильності класифікації й кодування КО.

   Якщо наданих митним органом документів недостатньо для проведення перевірки, Держмитслужба інформує митний орган про необхідність отримання додаткової інформації та/або документів від заявника.

   Перевірка проводиться у строк, що не перевищує 30 днів з дня реєстрації документів Держмитслужбою. У разі потреби, для отримання та вивчення додаткових документів строк перевірки може бути продовжений в установленому порядку.

   За результатами перевірки митному органу надсилається повідомлення про виявлення (або не виявлення) підстав для перегляду Рішення.

   2.9. Заповнена митним органом заява та Рішення (у разі його прийняття та проведення перевірки згідно з пунктом 2.8 цього Порядку) видається заявнику або надсилається йому поштою (з повідомленням про вручення). Копії цих документів залишаються у справах митного органу.

   2.10. Після видачі (відправки) Рішення заявнику посадова особа спеціалізованого підрозділу із використанням автоматизованої системи митного оформлення заносить електронну копію КС до бази даних митного органу, вносить відомості про код товару за УКТЗЕД, реквізити Рішення, митний режим та строк переміщення КО до розділу І КС та у встановленому порядку надсилає електронні копії Рішення й КС до ЄАІС Держмитслужби.

   2.11. Митний орган надає відмову в прийнятті Рішення, якщо:

   заявником не надано документи, перелік яких наведено в пункті 2.2 цього Порядку;

   заявником не надано додаткову інформацію та/або документи на запит митного органу згідно з пунктом 2.5 цього Порядку;

   окремі частини (частина) товару, що заявлений як КО, згідно з вимогами УКТЗЕД повинні класифікуватися в окремих товарних підкатегоріях;

   предметом зовнішньоекономічного договору є не всі складові КО, зазначені в КС.

   2.12. Якщо хоча б одна складова КО (або її частина) була оформлена митним органом за ВМД, зміни у переліку складових цього КО (заміна, доповнення або вилучення окремих складових КО або їх частин) можуть бути здійснені лише з дозволу митного органу.

   2.13. Для отримання дозволу на зміну в переліку складових КО митному органу подається заповнена в установленому порядку заява та завірені заявником копії документів, що підтверджують зазначені зміни, а саме:

   доповнення до зовнішньоекономічного договору;

   відповідна технічна документація;

   складальне креслення КО із зазначенням у ньому порядкових номерів складових КО, вказаних у КС, яких стосується ця зміна;

   список складових КО або їх частин, які будуть замінені, доповнені або вилучені з переліку складових цього КО;

   документи, що підтверджують зміну фактурної вартості складових КО, не поміщених у митний режим, зазначений у розділі І КС (у разі наявності).

   2.14. Заява разом з доданими документами розглядається спеціалізованим підрозділом митного органу, ПМО та підрозділом організації митного контролю митного органу. Дозвіл на зміну в переліку складових КО надається за умови, що така зміна не призводить до зміни коду КО згідно з УКТЗЕД, зазначеного в Рішенні, та не стосується складових КО або їх частин, поміщених у митний режим, зазначений у розділі І КС.

   Дозвіл оформлюється шляхом заповнення митним органом відповідних розділів заяви. У разі відмови в розділі "Рішення митного органу" заяви зазначаються обґрунтовані причини такої відмови.

   2.15. Після надання дозволу спеціалізованим підрозділом митного органу вносяться відповідні зміни до розділу ІІ КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби:

   - при доповненні КО новими складовими – вказуються такі складові із продовженням нумерації згідно з КС;

   - при вилученні з переліку складових КО окремих складових – відомості про такі складові у відповідних графах КС прокреслюються;

   - при заміні окремих складових частин КО – відомості про такі складові у відповідних графах КС прокреслюються, такі графи доповнюються відомостями про складові, внесені до переліку складових КО;

   - у р азі зміни показників фактурної вартості комплектного об’єкта або його складових митним органом уносяться відповідні зміни до розділу ІІ КС шляхом коригування фактурної вартості складових комплектного об’єкта, ще не поміщених у митний режим, зазначений у розділі І КС.

   2.16. При внесенні змін до розділу ІІ КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби, до графи „Примітки” цього розділу вносяться відомості про підстави таких змін.

   2.17. У разі відмови митного органу в наданні дозволу на зміну відповідно до пунктів 2.12 – 2.15 цього Порядку в переліку складових КО (заміну, доповнення або вилучення окремих складових КО або їх частин) та неотримання митним органом від заявника протягом 30 днів з дати надання відмови інформації щодо продовження переміщення КО через митний кордон України у незмінному складі митний орган вживає заходів, передбачених пунктами 3.14 – 3.19 цього Порядку.

   2.18. У разі зміни в переліку складових КО (заміни, доповнення або вилучення окремих складових КО або їх частин) до оформлення будь-яких складових цього КО (або їх частин) за ВМД, митному органу подається заява та відповідні документи для прийняття нового Рішення згідно з пунктами 2.1 – 2.11 цього Порядку.

   3. Особливості митного контролю і митного оформлення складових КО

   3.1. Декларування складових КО здійснюється шляхом заповнення ВМД відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 № 307
(зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997
за № 443/2247 (далі - Інструкція).

   3.2. Згідно з Переліком документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 № 80 (зі змінами), Pішення про визначення коду товару, прийняте відповідно до вимог цього Порядку, є документом, необхідним для митного контролю та митного оформлення КО. Реквізити Рішення наводяться у графі 44 ВМД згідно з Інструкцією.

   3.3. Митне оформлення складових КО здійснюється відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 № 439/10719 (зі змінами), з урахуванням особливостей, викладених у цьому Порядку.

   3.4. Здійснення контролю за дотриманням строків, повнотою переміщення через митний кордон України та станом митного оформлення складових відповідного КО покладається на підрозділ митного оформлення, що здійснив оформлення ВМД на першу партію складових цього КО.

   Для контролю й аналізу використовується інформація, розміщена в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби (у тому числі та, що міститься у Рішенні та КС).

   3.5. У разі перерозподілу напрямків діяльності між підрозділами митного оформлення митного органу, реорганізації митного органу або його ліквідації подальший контроль за дотриманням строків, повнотою переміщення через митний кордон України та станом митного оформлення складових КО здійснюється відповідним ПМО відповідного митного органу згідно з установленими напрямками та зонами діяльності.

   Відповідні відомості вносяться такими ПМО до розділу І КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби.

   3.6. Після оформлення ВМД на першу партію складових КО посадовою особою підрозділу митного оформлення, яка здійснила таке оформлення, вносяться відповідні відомості до розділів І та ІІ КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби.

   3.7. Після оформлення ВМД на наступні партії складових КО посадовою особою підрозділу митного оформлення, яка здійснила таке оформлення, вносяться відповідні відомості до розділу ІІ КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби.

   3.8. Після оформлення ВМД у митному режимі, вказаному в розділі І КС, на останню партію складових КО, посадовою особою ПМО вносяться відповідні відомості до розділу І КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби.

   3.9. Строк, необхідний для переміщення КО через митний кордон України обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом першої партії складових цього КО.

   3.10. При поміщенні у режим митного складу переміщених через митний кордон України складових КО строк їх подальшого декларування у вказаний у розділі І КС митний режим визначається строком зберігання товарів у митному режимі митного складу.

   3.11. Строк, необхідний для переміщення КО через митний кордон України, продовжується митним органом з урахуванням обставин непереборної сили та інших обставин, які перешкоджають виконанню умов зовнішньоекономічного договору.

   3.12. Для продовження такого строку митному органу подається заповнена в установленому порядку заява та завірені заявником копії документів, що підтверджують настання таких обставин.

   Заява разом з доданими документами розглядається ПМО та підрозділом організації митного контролю митного органу з урахуванням вимог пунктів 2.3, 2.8 та 2.9 цього Порядку.

   3.13. У разі продовження строку, необхідного для переміщення КО через митний кордон України, посадовою особою ПМО вносяться відповідні відомості до розділу І КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби.

   3.14. За винятком випадку, зазначеного у пункті 3.10 цього Порядку, окремі частини товару можуть бути задекларовані як складові КО лише до закінчення строку переміщення КО (з урахуванням його продовження згідно з пунктами 3.11 – 3.13 цього Порядку), зазначеного у розділі І КС, який розміщено в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби.

   3.15. ПМО за результатами аналізу та контролю за дотриманням строків, повнотою переміщення КО через митний кордон України надає до підрозділу організації митного контролю митного органу інформацію щодо стану митного контролю та оформлення КО, не всі складові якого задекларовані у митний режим, вказаний у розділі І КС, до закінчення строку переміщення такого КО через митний кордон України.

   Якщо митним органом не отримано відповідну заяву щодо продовження строку переміщення такого КО через митний кордон України та за винятком випадку, зазначеного у пункті 3.10 цього Порядку, підрозділ організації митного контролю залучає до розгляду зазначеного питання спеціалізований підрозділ митного органу. До розгляду зазначених питань можуть залучатися також інші підрозділи митного органу.

   3.16. Якщо задекларовані митному органу складові КО відповідно до вимог УКТЗЕД можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно з УКТЗЕД, вказаним у Рішенні, то зобов’язання заявника щодо декларування КО вважається виконаним.

   3.17. Якщо задекларовані митному органу складові КО відповідно до вимог УКТЗЕД не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом, вказаним у Рішенні, то митний орган на підставі статті 313 Митного кодексу України визначає код згідно з УКТЗЕД кожної задекларованої складової КО та здійснює розрахунок сум митних платежів, що підлягали б сплаті при декларуванні цих складових за своїми товарними кодами.

   3.18. У разі, якщо загальна сума митних платежів, розрахована митним органом відповідно до пункту 3.17 цього Порядку, перевищує загальну суму митних платежів, сплачених при митному оформленні складових КО за кодом КО, митний орган вживає заходів щодо донарахування зазначеної різниці сум податкових зобов’язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

   3.19. Після оформлення за ВМД у митний режим, вказаний у розділі І КС, усіх складових КО, переміщених через митний кордон України, до розділу І КС, розміщеного в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби вноситься інформація про завершення переміщення КО.

Директор Департаменту
митних режимів та організації
митного оформлення

І.М.Муратов

Державна митна служба України

Митний кодекс за принципом Податкового - плутанина і розбрат

   Не довівши до логічного завершення ситуацію з Податковим кодексом, тобто, не дочекавшись прийняття документа парламентом і його схвалення президентом, українські державні мужі взялися за Митний кодекс (МК).

   Але, як свідчить практика, поспіхом в цій справі не варто керуватися. Якщо відкинути якість як не дуже вагому в Україну характеристику, то відносно МК є що сказати про кількість. Зараз у країні незалежно один від одного розробляється кілька проектів кодексу, і це вносить певну плутанину в такий захоплюючий процес, як законотворчість ...

   Почати варто з першого дзвіночка про зміни до кодексу. Відразу обмовимося, що мова йде про проекти нинішнього року, а не про ті, які роками припадають пилом на парламентських полицях в надії бути розглянутими.

   Митна фішка - контролювати і панувати

   На початку вересня на сайті Державної митної служби було оприлюднено проект змін до МК, у якому мова йшла виключно про розширення повноважень відомства. Зокрема, пропонувалося суттєво змінити підхід до перевірок підприємців, при цьому не згадувалося про спрощення або полегшення процедур.

   Документом передбачається наділити митників правом: запрошувати керівника підприємства для перевірки дотримання вимог законодавства з митних питань; отримувати безкоштовно від керівників підприємства, що перевіряється, копії документів про фінансово-господарську діяльності підприємства та інформацію, пов'язану з визначенням бази оподаткування; обстежити виробничі, складські, торговельні приміщення підприємства, що перевіряється; вилучати на підприємстві оригінали первинних документів, які свідчать про порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи; використовувати у службових цілях предмети зв'язку підприємців з їхнього дозволу; проводити зустрічні перевірки на підприємствах та ін. Що стосується перевіряємих, то для них залишили тільки право надати всю необхідну для перевірок документацію і оскаржувати підсумки аудиту в суді.

   Тривалість планової та позапланової виїзних документальних перевірок підприємств не може перевищувати 60 робочих днів (2 місяці!). У разі необхідності перевірки можуть бути продовжені.

   Держмитслужба як ініціатор даного документа збирає пропозиції до нього, після чого законопроект передадуть до уряду, наступний адресат - парламент.

   До речі, поява даного законопроекту не привернуло особливої уваги громадськості, зіграв відволікаючий чинник - нещасливий Податковий кодекс.

   Хто прикладеться до Митного кодексу ...

   Виступаючи на останній колегії Держмитслужби, голова парламентського комітету з питань митної та податкової політики Віталій Хомутинник розповідав про проект Митного кодексу, який зараз знаходиться в комітеті на розробці і буде розглянуто Радою відразу після прийняття Податкового кодексу.

   «Той проект, який напрацьований в комітеті, він передбачає внесення змін у більш ніж 120 статей чинного Митного кодексу, пропонується вилучити з тексту близько 25 статей та одночасно внести в нього понад 130 статей, в тому числі 13 нових глав і два нових розділи. Ці зміни спрямовані на приведення та адаптацію чинного законодавства України до відповідних міжнародних угод універсального характеру, до яких Україна приєдналася після 2002 року ...», - зазначив В. Хомутинник.

   Між тим, голова Держмитслужби Ігор Калєтнік поспішив запевнити, що очолюване ним відомство жодним чином не причетне до зазначеного документу, митниця - лише виконавець.

   Дотримуючись хронології подій, на початку поточного тижня відбулося засідання колегії Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, на якому пролилося частково світло на питання підготовки проекту (-ів) МК. Щоправда, трохи і промінчик світла померк, коли виявилося, що один із проектів вже перебуває у профільному комітеті ВР.

   Голова громадської ради при Держмитслужбі Олег Платонов розповів, що раніше вже були погоджені зміни до МК і передані народним депутатам для обговорення, зокрема в профільний комітет, і для реєстрації в Раді.

   Ці дії голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський назвав «спробами непорядної поведінки» і запевнив присутніх у тому, що до парламенту буде подано єдиний варіант кодексу. «Я вам можу сказати точно, що вносить новий Митний кодекс за завданням Тігіпка і Президента, то й буде передано до парламенту, а ось ці спроби зайти через депутатів, те, що зараз робиться, вони будуть всі припинені», - резюмував М. Бродський .

   За словами голови Держкомпідприємництва, віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко доручив комітету розробити проект МК, над чим він і працює, і пропонує всім галузям делегувати в робочу групу своїх представників і активно вносити пропозиції.

   У той же час, як повідомив В. Хомутинник, на сьогодні існує три митних кодекси, які розроблені Держкомпідприємництва, віце-прем'єром Сергієм Тігіпком, а також депутатський варіант. Всі вони будуть оброблені, а потім основні положення зберуть воєдино.

   Термінологічні «неточності»

   Кількісна плутанина вносить в роботу над Митним кодексом і термінологічні неточності. У Держмитслужбі результат «творчості» називають проектом закону, яким будуть внесені зміни в діючий кодекс, Держкомпідприємництва та С. Тігіпко стверджують, що розробляють проект нового МК.

   Другим прикладом «творчого безладу» є термін прийняття документа: С. Тігіпко заявляє, що це має відбутися ще до кінця року, В. Хомутинник прогнозує доленосне дійство в лютому 2011-го. У будь-якому випадку і законодавча, і виконавча гілки влади намагаються якомога швидше впровадити в життя нові правила гри, лише б вони не стала нагадувати гру «дитини з сірниками».

   Що ж до норм кодексу, то про них час від часу можна почути уривками, цілісної картини поки немає. Основний напрямок - боротьба з хабарництвом і корупцією серед митників, а також усунення можливих дір, які спонукають до таких дій. «Безумовно, в тому кодексі, який розробляється, ми повинні посилити відповідальність митників за ті речі, які робляться на кордоні - за хабарі, за корупцію та інше», - зазначає В. Хомутинник. Ну і при можливості спростити митні процедури, ввести єдине вікно, посилити відповідальність митників за порушення.

   Майже так само коментують мету розробки кодексу всі до цього причетні. Сподіваються на це і підприємці. Проте все упирається в корупцію, яка може легко загальмувати всі благі наміри.

   Чи встигнуть утрясти всі проблемні питання до вже розрахованої дати прийняття кодексу, покаже час. А його залишилося не так багато. Варто нагадати, що документ розробляється з 2008 року, але більшу частину часу він був не обговорюваним, тому не варто вважати зазначену дату відправною точкою. От і виходить, що традиції міцніють - архіважливий документ в найкоротші терміни, а потім будемо розбиратися. Між тим, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах упевнений, що для розробки нового МК необхідно кілька років.

   А від себе додамо: Митний кодекс - не страва, яку подають до столу гарячим, тому немає необхідності поспішати «полегшити» українцям життя ...

   За матеріалами сайту domik.net

АМБУ

На украино-российской границе построят аэропорт

   Земля есть, ищут деньги. Харьковские чиновники совместно с Белгородскими коллегами хотят построить на границе аэропорт для растамаживания товаров из стран Азии.

   Как рассказал сегодня журналистам губернатор Белгородской области Евгений Савченко, идея построить аэропорт родилась более 7-ми лет назад. Под строительство чиновники выделили 1200 Га земли на границе Украины с Россией. Но воплощать в жизнь проект чиновники не спешат – дорого – ищут инвесторов.

   Евгений Савченко, губернатор Белгородской области РФ: «Рано или поздно найдутся структуры в мире, для которых этот проект будет интересен. Недавно были переговоры с российской инвестиционной компанией, которая имеет договоренности с компаниями – строительными. Вместе с харьковскими коллегами мы выработаем алгоритм».

   Товары должны растамаживаться на границе, а не ехать в глубь страны на спецтаможни,- поддерживает проект губернатор Харьковщины Михаил Добкин.

   Михаил Добкин, председатель Харьковской ОГА: «Строительство серьезного хаба на границе с Россией было бы интересным с учетом того все больше и больше товаров Украина и Российская федерация получает из азиатских стран и китайской народной республики»

   Чиновники уверяют, что проект – перспективный и никаким образом не отразится на работу Белгородского и Харьковского аэропортов.

   Автор: Анатолий Мажора
Редактор: Анатолий Мажора

   Адрес новости: http://www.mediaport.ua/news/economy/74418/

ЕБРР и ФАО рекомендуют отказываться от неофициальных торговых ограничений

   Для создания стабильных условий для предпринимательской деятельности, которые будут способствовать инвестициям, в первую очередь в сельское хозяйство, страны региона операций Европейского банка реконструкции и развития, куда входит и Украина, должны воздерживаться от введения неофициальных торговых ограничений. Такую рекомендацию выработали участники семинара в Лондоне, который провел ЕБРР при поддержке Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (FAO).

   Как сообщает Украинская аграрная конфедерация, в семинаре также приняли участие руководители высшего звена крупнейших мировых и национальных компаний, представляющих индустрию зерновых и масличных культур.

   Было отмечено, что на протяжении последних лет такие страны, как Россия, Украина и Казахстан стали ведущими мировыми экспортерами зерна. Растущее влияние этого региона на мировые поставки продовольствия нашло свое подтверждение этим летом, когда одних только предложений об ограничении экспорта оказалось достаточно, чтобы цены на пшеницу взлетели до уровня, близкого к рекордному во время продовольственного кризиса 2008 года.

   Участники встречи пришли к заключению, что страны из региона операций ЕБРР (ЕБРР осуществляет инвестиционные проекты в странах Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы, Турции, Украине, России, в странах Кавказского региона и Центральной Азии - ред.) могли бы внести большой вклад в снабжение мира продовольствием, однако они все еще обладают огромным нереализованным потенциалом в деле производства зерновых, что является ключевым фактором в свете роста населения земного шара и увеличения спроса на продовольствие.

   Кроме того, отмечалось, что в последние годы непредсказуемость сельскохозяйственной политики во многих странах региона операций ЕБРР значительно сказалась на инвестиционных решениях частного сектора. Эти решения деформировали рынки и создали неблагоприятные условия для предпринимательской деятельности.

   Также участники заседания призвали к повышению прозрачности и предсказуемости, к улучшению управления и совершенствованию законодательства, особенно в таких вопросах, как право собственности на землю и имущественные права.

   Участники встречи пришли к следующему выводу: настало время выступать единым фронтом, и это будет первым шагом в деле формулирования общего подхода, который разделяют ведущие зерноторговые компании, работающие в регионе операций ЕБРР.

   Так, был выработан ряд рекомендаций государственным органам стран региона операций ЕБРР. В частности, государства должны провести консультации с субъектами частного сектора и разработать на ближайшее время и на среднесрочную перспективу стратегии развития своих зерновых отраслей, ограничив вмешательство на рынки зерна лишь обеспечением резервов на случай непредвиденных обстоятельств. Прозрачный и организационно обеспеченный процесс консультаций окажет позитивное влияние на политику и принятие решений бизнес-сообществом, поможет достижению общей цели модернизации АПК в странах операций путем повышения продуктивности сельскохозяйственного производства и, в конечном счете, удовлетворения все возрастающего мирового спроса на продовольствие.

   Кроме прочего, они должны воздерживаться от введения неофициальных ограничений в угоду интересам отдельных компаний, обладающих политическими связями, под видом защиты интересов всего общества.

   Также были выработаны следующие конкретные рекомендации: правительства, в особенности это касается Украины и Румынии, должны усовершенствовать порядок взимания НДС.

АПК-Информ

На сегодняшний день разрабатываются как минимум три проекта изменений в Таможенный кодекс

   На сегодняшний день разрабатываются как минимум три проекта изменений в Таможенный кодекс.

   Об этом сообщил глава парламентского комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Виталий Хомутынник.

   По его словам, проектом изменений к кодексу занимаются депутаты, и соответствующие наработки уже находятся в комитете. Также над изменением таможенного законодательства работают Государственный комитет по вопросам регуляторной политики и предпринимательства и вице-премьер-министр Сергей Тигипко.

   В.Хомутынник отметил, что все наработки по изменениям к Таможенному кодексу будут собраны в один проект закона, который и будет представлен в парламенте.

   Как сообщалось, по словам главы парламентского комитета В.Хомутынника, изменения к действующему Таможенному кодексу могут быть приняты парламентом в феврале 2011 года.

   Действующий Таможенный кодекс вступил в силу 1 января 2004 года.

АПК-Информ

Проект наказу: „Про затвердження Умов електронного декларування”

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАКАЗ
2010 №
Київ
Про затвердження Умов електронного декларування

На підставі статті 187 Митного кодексу України та відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами), Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 940,

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Умови електронного декларування, що додаються.

2. Установити, що підприємства, унесені до Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування відповідно до Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.08.2007 № 669 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за № 967/14234, підлягають внесенню до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування.

3. Регіональній інформаційній митниці (Копосов С. А.) розробити й увести в експлуатацію програмно-інформаційний комплекс з формування Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування, в Єдиній автоматизованій системі Держмитслужби України та застосування його відомостей у відповідних програмно-інформаційних комплексах при здійсненні митного оформлення товарів.

4. Уважати таким, що втратив чинність, наказ Державної митної служби України від 08.08.2007 № 669 "Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за № 967/14234.

5. Унести зміни до пункту 4 Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів в електронному вигляді, затвердженого наказом Держмитслужби України від 26.09.2007 № 800, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за № 1166/14433, виклавши його в такій редакції:

"4. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, унесені до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування".

6. Управлінню контролю за переміщенням товарів (Луговець В.А.) забезпечити затвердження Класифікатора місць доставки товарів і транспортних засобів.

7. Начальникам регіональних митниць, митниць:

Забезпечити в підрозділах митного оформлення наявність посадових осіб, які проводитимуть митний контроль і митне оформлення товарів, що декларуватимуться підприємством, унесеним до Реєстру, шляхом подання електронної вантажної митної декларації та електронних документів, і нестимуть відповідальність за виконання установлених законодавством функцій.

8. Регіональній інформаційній митниці (Копосов С. А) забезпечити видачу ключів електронного цифрового підпису посадовим особам митних органів.

9. Департаменту митних режимів та організації митного оформлення (Муратов І.М.) забезпечити ведення Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування.

10. Департаменту митних режимів та організації митного оформлення (Муратов І.М.) і Управлінню правового забезпечення (Чорна Г.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

11. Установити, що цей наказ набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування.

12. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Держмитслужби Гутника А.Є.

Голова Державної
митної служби України

І.Г.Калєтнік

ПОГОДЖЕНО:
Міністерство фінансів України
„___”_____________ 2010 р.

Ф.О.Ярошенко

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Державної митної служби України
від №

Умови електронного декларування

I. Загальні положення

1. Умови електронного декларування (далі – Умови) розроблені на виконання Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця", схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 № 1236-р, та абзацу третього пункту 102 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами).

2. У цих Умовах терміни та скорочення вживаються в такому значенні:

електронна ВМД - вантажна митна декларація, що подається митному органу як електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом;

електронне декларування – здійснення декларування, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів з використанням електронної ВМД та інших електронних документів.

Інші терміни, що використовуються в цих Умовах, уживаються в значеннях, наведених у Митному кодексі України, Законах України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис", Положенні про вантажну митну декларацію, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами), та інших нормативно-правових актах України з питань митної справи.

3. Митні органи застосовують електронний цифровий підпис для вчинення правочинів за участю інших юридичних та фізичних осіб лише за наявності в них посилених сертифікатів відкритих ключів.

Для використання підприємствами електронного декларування такі підприємства повинні:

бути внесені до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування (далі – Реєстр).

повідомити електронну адресу, яка буде використовуватись підприємством для передання електронних ВМД та інших електронних документів митним органам і отримання ним зворотної інформації від митних органів;

повідомити Регіональну інформаційну митницю про посадових осіб підприємства, уповноважених на роботу з митницею.

4. Електронне декларування товарів і транспортних засобів, а також подання митному органу попереднього повідомлення або попередньої митної декларації як електронних документів може здійснюватися підприємством, якому належать такі товари і транспортні засоби, або вповноваженим ним митним брокером.

Суб’єкт, який безпосередньо здійснює подання митному органу електронної ВМД, попереднього повідомлення або попередньої митної декларації повинен бути внесений до Реєстру.

У разі подання митному органу електронної ВМД митним брокером, підприємство, якому належать товари і транспортні засоби, також повинне бути внесене до Реєстру.

5. Інформація про наявність електронного цифрового підпису в посадових осіб підрозділів митного оформлення митних органів України розміщується на веб-сайті Держмитслужби в Інтернеті за адресою "ca.customs.gov.ua".

6. Відомості про підприємства, унесені до Реєстру, розміщуються на веб-сайті Держмитслужби України в Інтернеті в розділі "Електронна митниця" та в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України.

Передання електронної ВМД та інших електронних документів здійснюється засобами електронної пошти з використанням мережі Інтернет на визначені Регіональною інформаційною митницею та підприємством, унесеним до Реєстру, електронні адреси.

II. Унесення підприємств до Реєстру

1. Унесення підприємства до Реєстру та його ведення здійснюються Держмитслужбою України.

2. Для внесення підприємства до Реєстру останнє подає до Держмитслужби України заяву довільної форми.

До заяви додаються:

два оригінали Договору про надання посадовим особам митних органів права безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, що стосуються переміщених за процедурою електронного декларування товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення митних процедур і пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, примірна форма якого визначається Держмитслужбою України, підписані керівником підприємства;

копія облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, завірена печаткою підприємства;

інформація про електронну адресу, яка буде використовуватись підприємством для передання електронних ВМД та інших електронних документів митним органам і отримання ним зворотної інформації від митних органів, а також про посадових осіб підприємства, уповноважених на роботу з митницею.

4. Заява розглядається Держмитслужбою України протягом 30 днів з дня її надходження. Якщо підприємством виконані положення, передбачені пунктом 2 розділу II цих Умов, Держмитслужба України видає наказ про внесення відповідного підприємства до Реєстру.

5. У разі ненадання підприємством інформації, зазначеної в пункті 2 розділу II цих Умов, Держмитслужба України відмовляє такому підприємству в унесенні його до Реєстру, про що повідомляє у письмовій формі.

6. Унесення до Реєстру відомостей про підприємство здійснюється протягом одного робочого дня з моменту реєстрації відповідного наказу.

III. Унесення змін до Реєстру або виключення підприємств з Реєстру

1. Для внесення змін до відомостей про підприємство, унесене до Реєстру, в разі зміни його організаційно-правової форми та/або найменування, підприємство звертається до Держмитслужби України з відповідною заявою, надає документи, які підтверджують такі зміни, та два оригінали додаткової угоди до чинного Договору про надання посадовим особам митних органів права безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, що стосуються переміщених за процедурою електронного декларування товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення митних процедур і пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, підписані керівником підприємства.

2. Виключення підприємства з Реєстру здійснюється за заявою підприємства, яка подається до Держмитслужби України.

3. За результатами розгляду надісланих документів Держмитслужба видає наказ про виключення підприємства з Реєстру або внесення змін до відомостей про підприємство, унесене до Реєстру, у разі зміни організаційно-правової форми та найменування підприємства. При цьому номер у Реєстрі залишається незмінним.

4. Унесення відомостей до програмно-інформаційних комплексів про виключене з Реєстру підприємство або про зміну організаційно-правової форми та найменування підприємства, здійснюється Держмитслужбою України протягом робочого дня з моменту реєстрації відповідного наказу.

Директор Департаменту митних режимів
та організації митного оформлення

І.М.Муратов

Державна митна служба України

Всю сельхозтехнику теперь будут завозить в Украину через «южные ворота»

   Весь импорт сельхозтехники для юга Украины планируется осуществлять через Херсон, с этой целью будет создан специальный холдинг. Об этом в ходе пресс-конференции заявил начальник Херсонской таможни Виталий Булюк, сообщает «Площадь Свободы» .
По словам чиновника, площадка для импорта техники будет размещаться на территории Херсонского машзавода (ХМЗ), после его окончательного возврата в госсобственность.

   Вместе с тем Булюк отметил: предприятие, которое будет заниматься импортом сельхозтехники, будет создаваться с привлечением частного капитала. «Губернатор Херсонщины уже ведет переговоры с 6 кампаниями, которые специализируются на импорте сельхозтехники и комплектующих для нее. В последствии на этом же предприятии планируется организовать сборку различной сельхозтехники», – пояснил начальник таможни.

   По словам Булюка, этот вопрос будет обсуждаться 6 ноября на встрече губернатора Херсонской области, замглавы Гостаможенной службы Украины и начальника Херсонской таможни. В ходе встречи планируется обсудить практические вопросы по созданию на территории ХМЗ специализированного пункта таможенного контроля, на котором будет контролироваться весь импорт сельхозтехники на юг Украины.

Comments.ua

Россия активизировала торговые войны с Украиной

   В октябре стартовал очередной раунд торгово-экономического противостояния соседних государств. И пока он протекает не в пользу Украины. Несмотря на заявленную дружбу, Россия не спешит жертвовать экономическими интересами ради украинской лояльности. Пока на уступки в торгово-экономическом противостоянии идет только Украина. Россия же продолжает вести политику недопуска украинских товаров на свой рынок.

   Дружбу «скрепляют» квотами

   Вопрос квотирования и обложения специальными пошлинами ряда украинских товаров на российском рынке уже много лет не дает покоя украинским бизнесменам. Политическое потепление в отношениях с РФ многим дало надежду на изменение ситуации. Но пока только Украина выкидывает белый флаг, облегчая доступ на свой рынок российским товарам.

   Первыми жертвами стали минеральные удобрения и стрелочные переводы. 30 октября в газете «Урядовый курьер» появилось сразу два сообщения о новых правилах ввоза в Украину российских товаров. Межведомственная комиссия по международной торговле (МКМТ) приостановила на полгода действие 59,4%-ной антидемпинговой пошлины на импорт стрелочных переводов. Кроме того, полностью отменено действие пошлины (10,78%) на ввоз в Украину аммиачной селитры производства российского химического гиганта «Еврохим». Оба сообщения по-своему показательны. Ограничения на ввоз стрелочных переводов были приняты еще в 2002 году по заявлению Днепропетровского стрелочного завода. А всего год назад их продлили до конца 2013-го. Но теперь МКМТ посчитала иначе. «Экономические условия на рынке Украины изменились таким образом, что в национальных интересах существует необходимость остановить действие антидемпинговых мер...» — говорится в официальном сообщении. О том, что совладелец Днепропетровского стрелочного завода Загид Краснов не так давно сменил политическую окраску и баллотировался в мэры Днепропетровска от «Нашей Украины», в ведомстве решили не упоминать.

   Ограничения против российской аммиачной селитры ввели в июне 2008 года: пошлина тогда составила 9,76–11,91% для разных предприятий и должна была действовать следующие пять лет, если бы не внеплановые договоренности между правительствами двух стран. Напомним, что в конце прошлого года в результате сложных и длительных переговоров украинские власти приостановили до 15 ноября действие пошлин на ввоз российских удобрений (в обмен на новую годовую квоту на беспошлинный ввоз украинских труб для заводов группы «Интерпайп» Виктора Пинчука). И если еще недавно действие пошлины планировалось возобновить, то теперь вслед за отменой ее для «Еврохима» грядет снятие ограничений и для других российских химзаводов. Причем, по данным «k:», такое решение может быть принято в ближайшее время. Крайними в договоренностях между странами станут азотчики и производители сложных минеральных удобрений. Правда, выход у них есть — скупкой химических активов у недовольных коллег по бизнесу уже который месяц занимается Дмитрий Фирташ (пока только неясно, скупает он их для себя или для россиян).

   Со своей стороны Украине тоже есть что требовать от северных соседей. Действие соглашения о льготном ввозе украинских труб в Россию заканчивается 31 декабря. При этом россияне параллельно проводят очередное расследование, по итогам которого могут быть введены новые ограничения. По нашей информации, «Интерпайп» надеется увеличить в следующем году размер квоты с 260 до 350 тыс. т. И на руку компании играет растущая потребность в трубах российских нефтегазовых компаний, а значит, высока вероятность того, что главный украинский трубник Виктор Пинчук сможет добиться выгодных для себя условий. Однако это еще не свершившийся факт.

   Пока же Россия пошла только на очень сомнительные уступки: в вопросе ввоза нержавеющих труб, которые с ноября 2009 года обложены пошлиной 28,1%. Уже год компания Centravis (Никопольский завод нержавеющих труб) братьев Атанасовых пытается найти общий язык с российскими чиновниками. И на прошлой неделе Кремль таки заявил о планируемых послаблениях, хотя их размер вряд ли устроит никопольский завод: вместо полной отмены заградительной меры планируется лишь ее снижение до 9,9% (но не менее $1500 за одну тонну). Тем более что нынешнее послабление, очевидно, коснется не только украинцев, но и их коллег из Китая и ЕС, с которыми Centravis конкурирует на российском рынке. При этом кремлевские чиновники наверняка будут приводить эту инициативу как пример лояльного отношения к украинскому бизнесу и использовать в торгах по другим позициям, которые как раз происходят в настоящее время.

   РФ «играет» украинскими продуктами

   Еще один вид украинских товаров, с которыми на своем рынке воюет Россия, — это продукты питания. Летом представители пищепрома возлагали большие надежды на заявленную дружбу, ведь с 1 июля 2010 года Федеральная служба по ветеринарному и фитосанитарному надзору отменила временные ограничения на ввоз из Украины в РФ всех видов животноводческой продукции. Но это оказалось лишь краткосрочным перемирием.

   В середине октября Россельхознадзор ввел новые запреты на поставку мяса и молока украинских предприятий, а в конце месяца временно отказал в экспорте крупнейшему отечественному производителю курятины («Мироновскому хлебопродукту»). Официальная отмазка — нарушение российских ветеринарно-санитарных требований. По данным Россельхознадзора, из 15 мясоперерабатывающих предприятий Украины, имевших право на поставки продукции в РФ, сегодня осталось только три, из 14 молочных — десять.

   И надеяться на изменение ситуации украинскому пищепрому не приходится. По сути, сейчас начался новый этап взаимоотношений с Россельхознадзором — Украина как раз готовит очередной список предприятий для инспектирования экспертами теперь уже Таможенного союза на предмет предоставления права поставлять продукцию в Россию, Казахстан и Белоруссию. В него включат максимум десять мясо- и молокопереработчиков. Эксперты уверяют, что в этом нет ничего страшного. Раскачивание на таких качелях чрезвычайно опасно только для перерабатывающих предприятий, которые поставляют в Россию от 30% своей продукции. А это касается в основном отечественных сыроваров, ориентированных на соседний рынок сбыта: в структуре их экспорта на РФ приходится порядка 82% твердых сыров. Другие наши молокопродукты России уже не нужны. Практически по всей остальной номенклатуре украинские животноводы проиграли молочную войну соседям-белорусам, которые в этом году сумели не только увеличить поставки в РФ молока и молокопродуктов на треть, но даже получили заявки на закупку продукции сверх предусмотренных норм.

   Но проблема в том, что созданный Таможенный союз способен перекрыть Украине доступ к другому, гораздо более привлекательному рынку — Казахстану. Сегодня туда поставляется 53% от всего экспорта нашей курятины. «Зона риска связана не с казахскими властями, а с тем, что Россия получила право выкручивать руки компаниям, работающим с этой страной. Прецеденты отзыва мяса птицы, предназначенного для Казахстана, которое не понравилось Россельхознадзору, в этом году уже были», — говорит руководитель аналитического департамента «Консалтингового агентства «ААА» Мария Колесник. Такая непредсказуемость соседей всерьез напугала птичников. Хотя для крупных птицеводческих компаний действия России не критичны (по итогам девяти месяцев Россия в десятку крупнейших импортеров отечественной курятины не вошла — поставки мяса птицы на этот рынок занимают менее 1% от его общего экспорта), однако в день запрета экспорта продукции МХП его акции на Лондонской фондовой бирже сразу просели в цене.

   В то же время эксперты убеждены, что придирки и временные приостановки экспорта Россельхознадзором имеют скорее политический характер, чем экономический. «Качество украинской продукции не уступает российской. Однако ветеринарная служба в РФ — отличный инструмент давления на соседние страны. Реакция на заявления и действия украинских политиков, порой никак не связанных с пищепромом, все равно в итоге отражается на рынке продовольствия», — отмечает Мария Колесник.

   По большому счету нынешнее противостояние нужно только для того, чтобы вынудить Украину быстрыми темпами вступить в Таможенный союз. Тем более что у нас есть много политиков, готовых без каких-либо экономических расчетов согласиться на любое пожелание россиян.

   Андрей Самофалов, Светлана Попель, «Комментарии»

Украина Криминальная

Выпущена новая редакция Правил Incoterms (Инкотермс-2010)

   Incoterms-2010 содержат 11 основных терминов вместо 13. Так, исключены определения DAF (Delivered At Frontier), DES (Delivered Ex Ship), DEQ (Delivered Ex Quay) и DDU (Delivery Duty Unpaid).

   Одновременно добавлены два новых термина: DAT (Delivered at Terminal - Поставка на терминале) и DAP (Delivered at Place- Поставка в пункте).

   16-го сентября 2010 года Международная торговая палата - Всемирная организация бизнеса (ICC) объявила о выпуске новой редакции Правил по использованию национальных и международных торговых терминов Incoterms® 2010. Правила, используемые компаниями при проведении многочисленных сделок по всему миру, вступят в силу 1 января 2011 года. Официальная двуязычная (англо-русская) публикация, которая будет содержать оригинальный текст Incoterms® 2010 и их официальный перевод на русский язык поступит в продажу в конце октября 2010 года.

   Правила Incoterms® (сокращение от "International Commercial Terms", англ.) были впервые представлены ICC в 1936 г., определив ответственность продавца и покупателя при поставке товаров, для того, чтобы помочь участникам международной торговли избежать разногласий. Представляя совершенно новую концепцию для сферы, регулируемой местными правовыми нормами, правила Incoterms® стали сенсацией в международном бизнес-сообществе, поскольку они стали первой реальной попыткой внести юридическую определенность в торговые сделки, упрощая процесс составления международных контрактов.

   "До того, как ICC разработала правила Incoterms®, некоторые торговые термины были предметом различных интерпретаций в разных странах, что часто становилось причиной судебных разбирательств", - отметил Председатель ICC Раджат Гупта. "Сегодня правила Incoterms® для использования таких терминов, как Франко завод (EXW), Франко борт (FOB), Стоимость и фрахт (CFR) и Стоимость, страхование и фрахт (CIF), являются частью признанных юридических норм, определяющих обязательства покупателей и продавцов при заключении торговых сделок по всему миру".

   Правила Incoterms® 2010 отражают современные тенденции развития международной торговли, сложившиеся с момента выпуска последней редакции Правил в 2000 году. Среди таких тенденций - вопросы безопасности перевозок, которые стали особенно актуальными после событий 11 сентября 2001 г., а также расширение использования электронных средств при заключении коммерческих сделок.

   Очередной пересмотр Правил был произведен с целью обеспечения более точной и ясной формулировки терминов Incoterms®, отражающих современную торговую практику.

   Общее количество терминов сокращено с 13 до 11. Также в Правилах появилось 2 новых термина: DAT (Поставка на терминале) и DAP (Поставка в пункте). Кроме того, новая версия содержит небольшое руководство к каждому термину, чтобы помочь пользователям ПравилIncoterms® 2010 выбрать нужный термин.

   "ICC уже многие годы является разработчиком практических правил ведения бизнеса", - добавил Председатель Гупта. "Поскольку наши правила разрабатываются экспертами и практиками, объединными под эгидой ICC, они признаются во всем мире и стали международным стандартом".

   В связи с выходом Правил Incoterms® 2010, 22 октября 2010 года ICC Russia (Российский национальный комитет Международной торговой палаты - Всемирной организации бизнеса) впервые в России проведет уникальную международную конференцию "Incoterms® 2010: новые Правила ICC по использованию национальных и международных торговых терминов".

   Incoterms® является торговой маркой Международной торговой палаты (International Chamber of Commerce).

Trans-Port

«Укрзализныця» ввела скидки на перевозки ряда транзитных грузов в направлении морских портов

   Государственная администрация железнодорожного транспорта Украины («Укрзализныця») инициировала снижение стоимости перевозок ряда транзитных грузов в направлении портов.

   Положение охватывает белорусские, российские и казахстанские грузы, следующие на морские порты Украины.

   Так, скидка в размере 15% введена на перевозки белорусских калийных удобрений в направлении Ренийского морского торгового порта (украинский Дунай).

   Тарифные скидки предоставляются в виде понижающих коэффициентов к базовым ставкам «Укрзализныци». Срок действия положения - до окончания т.г.

АПК-Информ

Закарпаття перетворять на потужний логістичний центр Європи

В Україні розпочалася докорінна реформа митної служби. Найбільше зміни відчують на Закарпатті. Адже цей регіон планують перетворити на потужний логістичний центр Європи.

   Незабаром очікується ухвалення 280 поправок до Митного кодексу. Кількість митниць уже скоротили з 46 до 28. Вже тиждень, як на Закарпатті припинили свою діяльність Ужгородська та Виноградівська митниці й почала діяти єдина – Чопська. Скоротили лише керівні посади, решта працівників адміністрацій тепер працює на митних переходах.

   Це перший крок на шляху запланованої реорганізації. Незабаром свою діяльність на кордоні припинять усі суміжні служби, як-от ветеринарна чи екологічна. А процес митного огляду вантажів пришвидшиться в кілька разів. Цьому сприятиме й сучасне оснащення, яким планують обладнати реконструйовані митні переходи.

   Віртуальні митні декларації

   Загалом по Україні планують капітально відремонтувати і переоснастити понад 80 митних переходів. На це виділили 1 млрд. 230 млн. грн. На Закарпатті вже за кілька років буде реконструйовано 12 пунктів пропуску. Тоді реальністю зможуть стати електронні декларації. Навіть інспектора, котрий перевірятиме вантаж, обиратиме комп'ютер, а за процесом можна буде стежити в режимі он-лайн.

   Усе для того, щоб поламати корупційні схеми і значно спростити митні процедури, каже заступник голови Держмитслужби України Віктор Бондар. За його словами, це сприятиме тому, що Закарпаття, яке межує одразу з чотирма європейськими країними, зможе стати великим логістичним центром Європи.

   Революційний кодекс

   Оптимізму сповнені й на місцях. Керівник Чопської митниці Вадим Лось, зазначає, що новий Митний кодекс повністю адаптований до європейського законодавства і враховує всі побажання підприємств, які працюють на імпорт-експорт. Це крок назустріч добросовісним бізнесменам. Усі, хто потрапить до так званого «білого списку», зможуть самостійно здійснювати митний контроль, і лише один раз на місяць, як і до податкової, надсилати до митниці відповідні документи.

   Утім, чи реалізують задумане, покаже час. А поки революційні зміни до Митного кодексу має ще затвердити Верховна Рада.

   Автор: Наталя Зотова

   Редактор: Христина Ніколайчук

dw-world

Новий Митний кодекс під ялинку

   Держдума Російської Федерації 02.11.2010 прийняла в другому читанні законопроект "Про митне регулювання в РФ", який замінює внутрішній Митний кодекс РФ. 600-сторінковий документ .про нові правила зовнішньої торгівлі прийнятий із запізненням на півроку і набуде чинності під Новий рік

   Закон "Про митне регулювання в РФ" повинен був набути чинності ще 1 липня 2010 року - разом із запуском єдиного митного простору Росії, Білорусії і Казахстану. Документ необхідний для розшифровки 300 відсильних норм, що містяться в так званому верхньому Митному кодексі Митного союзу (МКМС), і для встановлення правил регулювання у цій сфері, переданих на національний рівень. Через відомчі розбіжності прийняття закону сильно затягнувалося. Так, суперечки при другому читанні викликала норма, за якою ФМС пропонувалося погоджувати з Мінекономіки більшу частину своїх нормативних актів. Щоб уникнути цього, митниця погодилася на включення основної частини норм, які Мінекономіки хотіло узгоджувати, в текст закону.

   Серед важливих для бізнесу новацій закону - введення інституту уповноваженого економічного оператора. Ними можуть стати особливо надійні, з точки зору ФМС, учасники зовнішньої торгівлі. Переваги особливого статусу - спрощення митного оформлення, зокрема - "уповноважені" зможуть випускати товари до подання декларації і доставляти імпортовані вантажі відразу на свої площі без їх розміщення на склади тимчасового зберігання. Як раніше заявляв голова ФМС Андрій Бельянінов, статус уповноважених зможуть отримати, "може бути, півтора-два десятки компаній". Неофіційно митники зізнаються, що вони не в захваті від появи категорії обраних компаній, але з новацією ФМС не сперечалася - вона передбачена МКМС.

   Ще одне нововведення другого читання - підняття повноважень з визначення порядку створення і ліквідації митних постів з рівня ФМС на рівень уряду РФ. За задумом Мінекономіки це має вберегти бізнес від раптової ліквідації постів і наступних за цим логістичних проблем - подібне в 2010 році відбулося на Північно-Заході. До закону не ввійшла і вимога ФМС про подання митних декларацій виключно в електронному вигляді вже з 1 січня 2011 року (ця норма запрацює не раніше 2014 року).

   За матеріалами "TKS.RU"

АМБУ

Дослідження та аналіз механізмів участі громадськості в управлінні митною справою

Відомості про опитуваного:

	представник суб’єкта ЗЕД - юридичної особи
	представник асоціації
	фізична особа

Чи потребує змін діючий Митний кодекс України?

	Так
	Ні

Чи задовольняє Вас рівень інформування з питань митного оформлення?

	Так
	Ні

Чи влаштовують Вас процедури митного оформлення на сучасному етапі?

	Так
	Ні

Чи берете Ви участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів з митної справи?

	Так
	Ні

Який спосіб спілкування Ви використовуєте найчастіше при вирішенні проблемних питань при оформленні Ваших товарів?

	пряме листування
	через громадські ради
	через асоціації
	особистий прийом
	інше

Що на Вашу думку є сьогодні найбільшою проблемою у роботі митної служби?

	недосконале митне законодавство
	непрофесіоналізм митників
	недостатня прозорість та відкритість
	зміни структури та керівництва митних органів
	корупція та хабарництво
	інше

Вам відомо про модернізацію Митного кодексу?

	добре відомо
	дещо чув з новин
	приймав (ю) безпосередню участь
	ні не відомо

Чи знайомі Ви з Концепція реформування діяльності митної служби України “Обличчям до людей”?

	Так
	Ні

Якщо Ви ознайомлені із Концепцією реформування діяльності митної служби України “Обличчям до людей”, то на Вашу думку втілення її в життя:

	покращить рівень взаємодії з суб'єктами ЗЕД
	нічого не змінить
	важко відповісти

Ви користуєтеся Інтернет-ресурсами офіційних сайтів ДМСУ (митниць) та з якою метою?

	довідатися про останні новини
	отримати останні надходження нормативних актів
	отримати довідкову інформацію
	не використовую за відсутністю потреби
	не використовую за відсутності технічних можливостей
	не використовую за відсутності необхідної інформації

Вам відомо про існування Громадської ради при ДМСУ, громадських рад при митницях?

	відомо
	не відомо
	приймаю безпосередню участь у її роботі

Як Ви вважаєте - громадські ради потрібні?

	так, потрібні, мають вплив на вирішення проблемних питань
	не потрібні
	мені все рівно
	важко відповісти

Анекдот из Интернет

Правительство не снимает с себя ответственности, оно на неё кладёт.

Афоризм

Моцарт, в твоем возрасте, уже два года как умер.

http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua

В избранное

← Ноябрь 2010 →

20 20.11.2010 02:06:24 21:09:02

30 30.11.2010 03:32:29 21:09:50