1.	№ 48 от 03-05-2018 В╕домчий документ Про затвердження Зм╕н до Положення про порядок видач╕ Нац╕ональним банком Укра╖ни ╕ндив╕дуальних л╕ценз╕й на використання ╕ноземно╖ валюти на територ╕╖ Укра╖ни як засобу платежу Оф╕ц╕йне ╕нтернет-представництво НБУ от 04-05-2018 Действует с 05-05-2018

2.

№ 158 от 26-03-2018 В╕домчий документ Про затвердження Перел╕ку харчових продукт╕в нетваринного походження та корм╕в нетваринного походження, вантаж╕ з якими при ввезенн╕ (пересиланн╕) на митну територ╕ю Укра╖ни п╕длягають посиленому державному контролю "ОВУ" № 35 от 04-05-2018 Действует с 05-05-2018

3.

№ 141 от 16-03-2018 В╕домчий документ Про затвердження Порядку надання статусу оф╕ц╕йного ветеринарного л╕каря, уповноваженого ветеринара, прац╕вника б╕йн╕, уповноваженого на виконання обов'язк╕в пом╕чника державного ветеринарного ╕нспектора, та зд╕йснення ╖х д╕яльност╕ "ОВУ" № 35 от 04-05-2018 Действует с 05-05-2018

MDoffice

Количество просмотров: 13 (за период c 00:00 по 18:02 05/05/18), всего просмотров: 17

Лист вiд 12.06.2013 № 7772/7/99-99-19-04-02-17 М╕ндоход╕в Щодо ПДВ та виготовлення експортних товар╕в Вступил в силу с 12.06.2013

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Експортний контроль за м╕жнародними передачами товар╕в в╕йськового призначення
	№ 327 от 25.04.2018 КМУ "Про внесення зм╕н до деяких постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни [щодо певних зм╕н у додатку до Порядку зд╕йснення державного контролю за м╕жнародними передачами товар╕в в╕йськового призначення]" № 596 от 09.08.2017 КМУ "Про внесення зм╕н у додаток до Порядку зд╕йснення державного контролю за м╕жнародними передачами товар╕в в╕йськового призначення"
Классификаторы
	нет изменений
Информация
2. Санкции
	Приказ № 563 от 26.04.2018 О введении санкций с 26.04.2018
	Приказ № 600 от 27.04.2018 Об отмене санкций с 27.04.2018
	Приказ № 601 от 27.04.2018 Об отмене санкций с 27.04.2018
	Приказ № 563 от 26.04.2018 Об отмене санкций с 26.04.2018
	Приказ № 567 от 26.04.2018 Об отмене санкций с 26.04.2018
	Приказ № 570 от 26.04.2018 Об отмене санкций с 26.04.2018
	Приказ № 572 от 26.04.2018 Об отмене санкций с 26.04.2018
	Приказ № 574 от 26.04.2018 Об отмене санкций с 26.04.2018
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	13
	Закони Укра╖ни	3
	Листи ДМСУ	4
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	2
	Статт╕	1
	ВСЕГО:	23

MDoffice

Один з поширених запит╕в укра╖нських експортер╕в до Канади – питання ре╓страц╕╖ торгово╖ марки в Канад╕.

Щоб допомогти укра╖нському б╕знесу краще зор╕╓нтуватися в цьому процес╕, проект CUTIS п╕дготував переклад дорожньо╖ карти з ре╓страц╕╖ торгово╖ марки в╕д Оф╕су ╕нтелектуально╖ власност╕ Канади.

Натисн╕ть на зображення нижче, щоб завантажити в повний розм╕р.

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю щодо прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╖х ре╓страц╕╖ в Канад╕ можна знайти за посиланням.

Для отримання висновку резиденти подають до М╕некономрозвитку (МЕРТ) документи, визначен╕ п. 4 Порядку N 1409. Датою подання документ╕в, на п╕дстав╕ яких вида╓ться висновок, вважа╓ться дата ╖х ре╓страц╕╖ в МЕРТ.

Строк продовження розрахунк╕в не може починатися ран╕ше дати ре╓страц╕╖ в МЕРТ зазначених документ╕в.

При цьому п. 6 Порядку N 1409 визначено, що резидент письмово пов╕домля╓ органов╕ державно╖ податково╖ служби за м╕сцем його державно╖ ре╓страц╕╖ про звернення до МЕРТ з метою одержання висновку.

МЕРТ розгляда╓ подан╕ резидентом документи протягом 10 робочих дн╕в п╕сля ╖х ре╓страц╕╖ ╕ вида╓ висновок або письмово в╕дмовля╓ у його видач╕ ╕з зазначенням п╕дстави.

Про видачу висновку МЕРТ ╕нформу╓ протягом п'яти робочих дн╕в з дати його видач╕ НБУ та податк╕вц╕в.

Податк╕вц╕ в роз'ясненн╕ ╕з розд╕лу 114.09 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ зазначають: резидент письмово у дов╕льн╕й форм╕ пов╕домля╓ контролюючий орган за основним м╕сцем обл╕ку про звернення до МЕРТ щодо одержання висновку про продовження строк╕в розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чними операц╕ями у день ре╓страц╕╖ МЕРТ такого звернення.

https://buh.ligazakon.net

Сьогодн╕, 3 травня 2018 року, зак╕нчу╓ться перех╕дний пер╕од для добров╕льного застосування системи "╓дине в╕кно” у нових м╕сцях митного оформлення.

Як в╕домо, з 1 лютого 2018 року в укра╖нських митницях запрацював оновлений порядок ╕нформац╕йного обм╕ну за принципом «╓диного в╕кна». Зокрема, було запроваджено диференц╕йований п╕дх╕д до обов’язкового застосування “╓диного в╕кна” з урахуванням особливостей транспортних операц╕й.

Також було запроваджено на 90 дн╕в перех╕дний пер╕од у вигляд╕ добров╕льного застосування системи "╓диного в╕кна” у кожному новому м╕сц╕ митного оформлення, в якому розпочалось застосування ц╕╓╖ системи.

М╕нф╕н пост╕йно проводить мон╕торинг роботи системи “╓дине в╕кно” в укра╖нських митницях, як╕й св╕дчить про те, що б╕льше 80% б╕знесу уже користу╓ться системою. Зокрема, станом на 30 кв╕тня 2018 року к╕льк╕сть митних декларац╕й, оформлених виключно за принципом “╓диного в╕кна”, склала: при ╕мпорт╕ – 79,4%, при експорт╕ - 87,4%, при транзит╕ - 19%. Одночасно ╓диним в╕кном ╕ контролем з використанням паперових документ╕в користуються при ╕мпорт╕ 4,5% п╕дпри╓мств, експорт╕ ╕ транзит╕ – близько 0,6%.

Як зазначив Радник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Юр╕й Драганчук, “╓дине в╕кно” - це важливий антикорупц╕йний зах╕д в рамках реформи митниц╕, адже м╕н╕м╕зу╓ться людський фактор ╕ зменшуються можливост╕ для “ручного” втручання п╕д час проведення митних процедур.

03-05-2018 06:10, Князь 0909@ua.fm
Регион: Киев
ЕА и консолидированный груз_часть 2

Уважаемые, коллеги!

В продолжении ранее начатой темы, я предлагаю не сидеть сложа руки тех кого не устраивает "похороны" ЕА при использовании сборных грузов. После многочасовых обсуждений с руководством моего поста с предложением всех возможных способов локального решения проблемы, предлагаю следующее:

1. Выйти на связь с Радой при ДФС с коллективным письмом.
2. Выйти на возможность встречи с господином Проданом.

Всю техническую часть (подготовка письма, организация встречи, беру на себя). Кто будет готов поставить подпись под коллективным письмом прошу дать мне знать любым удобным способом.

[Отправить заявку]

Запрошу╓мо взяти участь у спец╕ал╕зованому сем╕нар╕ - практикум╕ на тему:

«Тема: «Адаптац╕я митного законодавства Укра╖ни до норм м╕жнародного та ╓вропейського права. Валютний контроль»

25-28 травня 2018 року

М╕сце проведення:  м. Одеса, вул. Гаршина, 3, готель "Vele Rossa"

Сем╕нар ор╕╓нтовано на:

Директор╕в компан╕й, що зд╕йснюють зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть (╕мпорт, експорт товар╕в, суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, декларант╕в, брокер╕в; власник╕в митних л╕ценз╕йних склад╕в, склад╕в тимчасового збер╕гання, вантажних митних комплекс╕в; спец╕ал╕ст╕в орган╕зац╕й, що займаються митним оформленням, оптових покупц╕в-продавц╕в ╕мпортних товар╕в, перев╕зник╕в, менеджер╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ юрист╕в.

Орган╕затори сем╕нару:

ТОВ «НВО «Поверхность МД», м. Ки╖в
ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в

Для висв╕тлення питань за програмою сем╕нару запрошен╕:

• Хохлов Артур Вячеславович – директор ТОВ ««НВО «Поверхность МД»;
• Представник М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни (за згодою);
• Представник Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни (уточню╓ться)
• Андре╓в Олександр Леон╕дович – пров╕дний експерт з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕;
• К╕р╓╓ва ╤рина Васил╕вна - пров╕дний фах╕вець у сфер╕ банк╕вського, валютного, ф╕нансового права, експерт з м╕жнародного комерц╕йного права, правового супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕

ПРОГРАМА СПЕЦ╤АЛ╤ЗОВАНОГО СЕМ╤НАРУ-ПРАКТИКУМУ

«Т╕льки т╕, хто вжива╓ абсурдн╕ спроби, зможуть досягти неможливого»

/Альберт Енштейн/

-      Зм╕ни до Митного тарифу Укра╖ни;

-      Зм╕ни до Митного та Податкового кодекс╕в Укра╖ни.

-      Огляд зм╕н до законодавства в частин╕ спрощення процедури проведення державних контрол╕в (законопроект № 7010);

-      М╕н╕м╕зац╕я контролюючих служб в пунктах пропуску через державний кордон (передача функц╕й в╕д ╕нших контролюючих служб;

-      Види державного контролю, форма ╖х зд╕йснення та процедура завершення;

-      Перел╕к документ╕в, необх╕дних для подання контролюючому органу для завершення державного контролю (Наказ МФУ №368 в╕д 16.03.2018).

-      Пререл╕к обладнання, що зазначене в пункт╕ 65 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX ПК Укра╖ни;

-      Порядок надання розстрочення сплати ПДВ;

-      Документи, що подаються разом ╕з заявою;

-      Сплата митних платеж╕в та забезпечення виконання ф╕нансових зобов’язань (ф╕нансов╕ гарант╕╖)

-          Документальне п╕дтвердження походження товар╕в для застосування зв╕льнення в╕д сплати мита;

-          Видача сертиф╕кат╕в про походження товар╕в, та оформлення ╖х органами доход╕в ╕ збор╕в сертиф╕ката про походження;

-          Запровадження ДФС Угод про в╕льну торг╕влю з Канадою та ╕ншими кра╖нами

IV. Новини валютного регулювання.

1. Новини валютного регулювання: огляд зм╕н та прогноз на майбутн╓ – впровадження ново╖ концепц╕╖ валютного регулювання в Укра╖н╕. Новий закон «Про ╕ноземну валюту».
2. Особливост╕ зняття з валютного контролю експортно-╕мпортних операц╕й в умовах нового валютного регулювання: анал╕з зм╕н нормативних документ╕в у валютному регулюванн╕.

1. Особливост╕ оформлення зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в: техн╕ка складання, систематизац╕я, електронна та документальна форма, п╕дписання договор╕в факсим╕л╓, використання факсових коп╕й, укладання багатомовних договор╕в, оформлення додатк╕в та супутн╕х до договор╕в документ╕в.
2. Особливост╕ оформлення документ╕в, необх╕дних для зд╕йснення валютного контролю: зняття операц╕й з валютного контролю в раз╕ зм╕ни вартост╕ товару, конф╕скац╕╖, втрати товару та ╕н., оформлення документ╕в при зд╕йсненн╕ розрахунк╕в шляхом акредитив╕в, гарант╕й.
3. Документи п╕дтвердження правом╕рност╕ зд╕йснення валютних операц╕й.

Кожному учаснику нада╓ться:

• Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕;
• Блокнот, ручка;
• ╤нформац╕йн╕ матер╕али по тем╕ сем╕нару на CD.

Варт╕сть участ╕ одного учасника в сем╕нар╕:

У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.

М╕сце проведення сем╕нару: м╕сто Одеса.
Проживання: м. Одеса, готель "Vele Rossa"

Заявки приймаються до 15.05.2018 року. Оплата до 18.05.2018.

УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*.
*Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника сем╕нару за погодженням з координатором.

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -(044) 236-96-20 (21/31/39), (050) 383 59 90, (096) 179 35 04
e-mail: mailto:seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice/

Координатор проекту - Олександр Андре╓в

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, надасть неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

З повагою,

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤

Заповнену заявку сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на факс: (044) 593 74 09

Контакти координатора: Олександр Андре╓в, (050) 383 59 90, (096) 179 35 04

Заявки приймаються до 15 травня включно.

Прийма╓мо пропозиц╕╖ щодо уточнення тематики та питань для розгляду на сем╕нар╕.

Будемо Вам дуже вдячн╕ за пропозиц╕╖ та зауваження щодо питань орган╕зац╕╖ сем╕нар╕в.

[Отправить заявку]

[Отправить заявку]

ТОВ "НВО "Поверхность МД"

 СЕМ╤НАР

«╢дине в╕кно» - законодавч╕ зм╕ни. ЗВТ Укра╖на + …»

 («╢дине в╕кно»: перспектива оптим╕зац╕╖ зд╕йснення контрольних процедур, практичний порядок роботи у ПК «MD Office», зм╕ни у техн╕чному забезпеченн╕ роботи тощо; Огляд практичних питань та проблем роботи ЗВТ м╕ж Укра╖ною та ╢С/╢АВТ)

Дата проведення: 02 червня 2018 року, м╕сто Ки╖в.

Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30.

Початок: о 09:30

Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д)

Зак╕нчення: 17-30

Сп╕кери та учасники:

Представники авторського колективу з розробки проекту ЗУ № 7010 (за згодою);

Представники ДФС Укра╖ни (за згодою);

Спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД”.

ПРОГРАМА Сем╕нару:

I. «Практичн╕ та проблемн╕ питання роботи ЗВТ м╕ж Укра╖ною та ╢С/╢ВАВТ»

    - видача сертиф╕кат╕в з перевезення товару EUR.1;

    - документи, що п╕дтверджують походження товару;

    - особливост╕ практичного застосування положень ст. 15 Протоколу ╤ до Угоди про ЗВТ м╕ж Укра╖ною та ╢С;

    - питання прийняття сертиф╕кат╕в EUR-1 ╕ визначення кра╖ни походження;

    - можлив╕ насл╕дки ╕з застосування преференц╕й у раз╕ виходу Укра╖ни ╕з СНД;

    - питання – в╕дпов╕д╕.

╤I. ««╢дине в╕кно»: перспектива законодавчого врегулювання роботи»

    - Огляд проекту ЗУ «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших закон╕в Укра╖ни щодо запровадження механ╕зму «╓диного в╕кна» та оптим╕зац╕╖ зд╕йснення контрольних процедур при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни», п╕дготовленого до другого читання у ВР Укра╖ни:

    - - анал╕з зм╕н в процедур╕ митного контролю та оформлення;

    - - анал╕з зм╕н в порядку роботи контролюючих орган╕в;

    - - анал╕з зм╕н у вза╓мод╕╖ митних орган╕в та суб'╓кт╕в ЗЕД з контролюючими органами.

    - подальш╕ плани вдосконалення порядку реал╕зац╕╖ принципу «╓диного в╕кна».

I╤╤. «Програмно - техн╕чне забезпечення процесу митного оформлення та контролю»

     - д╕ючий алгоритм роботи з «╓диним в╕кном». (пошук «справи», ф╕токонтроль пакувальних матер╕ал╕в, алгоритм узгодження часу огляду, можлив╕сть виправлення помилок тощо);

     - зм╕ни у техн╕чному забезпеченн╕ роботи «╓диного в╕кна»;

     - робота онлайн-серв╕с╕в;

     - перспективи розвитку електронного декларування. подання документ╕в в електронному вигляд╕.

╤V. «Огляд практичного алгоритму застосування «╓диного в╕кна» у ПК «MD Office»

     - робота з ╢диним в╕кном у програм╕ MD Declaration;

     - запит номера справи в ЕО;

    - онлайн-серв╕с анал╕зу завантаженост╕ сп╕вроб╕тник╕в КО;

    - питання-в╕дпов╕д╕.

Кожному учаснику нада╓ться:

• Сертиф╕кат про участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕ MD Office;
• Безкоштовна ре╓страц╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office» строком на один м╕сяць;
• Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕД www.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
• Блокнот, ручка.

Як╕сть круглих стол╕в, сем╕нар╕в, конференц╕й, як╕ проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2018 у заходах за участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 8100 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3200.

Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович

Варт╕сть участ╕ у Круглому стол╕/сем╕нар╕: 1650 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 1980 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");

У варт╕сть входить участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, мастер-клас роботи з програмним забезпеченням, матер╕али за тематикою Круглого столу/сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.

М╕сце проведення :  конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про зах╕д, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами:
+38 -044-236-96-20, 236-96-21, 236-96-31, 236-96-39, 236-96-49
e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана п╕д час Круглого столу/сем╕нару, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛ╤/СЕМ╤НАР╤

* Ф╕рма-учасник/(╢ДРПОУ) Сума до оплати (п╕дкреслити)  1650** грн. (без ПДВ)  1980** грн. (з ПДВ)  Фактична адреса (+╕ндекс) * Телефон/факс (+ код м╕ста)   E-mail * П.╤.Б., посада учасника Телефон моб. Вид д╕яльност╕ Вашого п╕дпри╓мства * Форма оплати Юридична адреса * Св╕доцтво ПДВ *╕ндив╕дуальний податковий номер Пропозиц╕╖, побажання для теми сем╕нару * Поля обов'язков╕ до заповнення Дата заповнення М.П.п╕дпис

Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 489-12-45, 593-74-09.
Заявки приймаються до 30.05.2018 включно, оплата до 31.05.2018.

[Отправить заявку]

До редакц╕╖ "╢вропейсько╖ правди" днями над╕йшло з десяток запит╕в на кшталт: "Чи правда, що ╢С зм╕ню╓ правила в’╖зду для укра╖нц╕в, тепер за використання безв╕зу доведеться платити по 7 ╓вро?"

В╕дпов╕сти одним реченням на це непросто, адже у цьому питанн╕ ╓ ╕ правда, ╕ переб╕льшення.

Так, правила безв╕зу справд╕ зм╕няться, законопроект про це – на ф╕нальному етап╕ схвалення. Н╕, це не пов’язано з нашим безв╕зом або укра╖нцями загалом. Н╕, це не буде ан╕ дорого, ан╕ довго, ан╕ обтяжливо, ми ма╓мо п╕дстави це стверджувати. До реч╕, запровадження тако╖ системи взагал╕ не ╓ новиною, про це було в╕домо ще до того, як Укра╖на отримала безв╕з. ╢П дуже детально описувала цей проект ще у 2016 роц╕, ╕ тод╕ н╕ в кого не викликало сумн╕ву, що важлив╕сть безв╕зу не постражда╓ в╕д цього нововведення.

Отже, щоби зняти вс╕ крапки над словом "зрада":), ╢вроПравда п╕дготувала для сво╖х читач╕в в╕дпов╕д╕ на запитання про те, як працюватиме нова система "дозвол╕в на безв╕з", ск╕льки вони коштуватимуть, на кого буде поширюватися нове правило та чому воно не створить проблем для укра╖нських подорожуючих.

 – То про що йдеться?

╢вросоюз зм╕ню╓ систему контролю на сво╖х кордонах. Робота над законопроектом з цього приводу ведеться вже давно ╕ от зараз нарешт╕ вийшла на ф╕н╕шну пряму.

Зм╕н буде в╕дразу дек╕лька, та для нас найпом╕тн╕шою та найб╕льш значимою буде одна з них: для тих ╕ноземц╕в, як╕ нин╕ ╖здять в ╢С за безв╕зом, буде запущена система за назвою ETIAS – European travel information and authorisation system, у переклад╕ – "╢вропейська система авторизац╕╖ та ╕нформац╕╖ щодо подорож╕". Дозв╕л потр╕бен для подорож╕ у кра╖ни Шенгену (чотирьох "нешенгенських" член╕в ╢С, охоплених безв╕зом – Румун╕╖, Болгар╕╖, Хорват╕╖ та К╕пру – нововведення не стосу╓ться).

Тепер до сут╕.

За цим проектом, громадяни "безв╕зових кра╖н" для по╖здки до ╢С будуть зобов’язан╕ проходити платну "авторизац╕ю" – передавати до ╢С сво╖ дан╕. Обробка заявки коштуватиме 7 ╓вро, дозв╕л на в’╖зд д╕ятиме три роки.

– 7 ╓вро за по╖здку? Нащо такий безв╕з, в╕за була дешевше!

Платити потр╕бно не за по╖здку, а за авторизац╕ю, а д╕╓ вона три роки.

Отже, не потр╕бно подавати заявку та платити зб╕р перед кожною по╖здкою.

Умовно кажучи, для того, хто ╖здить до Шенгену один раз на три роки, додаткова плата складе 7 ╓вро за по╖здку. Той, хто подорожу╓ раз на р╕к, буде змушений заплатити за по╖здку 2,33 ╓вро; дв╕ч╕ на р╕к – трохи б╕льше за 1 ╓вро, а для часто подорожуючих п╕драхунок йде на центи.

Навряд чи ц╕ "шален╕ суми" ╓ хоч для когось обтяжливими.

– То по сут╕, це буде те саме оформлення в╕зи, але трир╕чно╖?

╤ так, ╕ н╕.

Вам д╕йсно буде потр╕бно заповнити форму, схожу на в╕зову анкету, але т╕льки в електронн╕й, а не в паперов╕й ╖╖ верс╕╖ – на сайт╕, який вестиме спец╕ально створений орган ╢С. Там будуть стандартн╕ графи: ╕м’я, паспортн╕ дан╕. Будуть запитувати нав╕ть деяк╕ анкетн╕ дан╕, як╕ ран╕ше посольство не ц╕кавили – прим╕ром, р╕вень вашо╖ осв╕ти.

Натом╕сть головних "проблемних питань", до яких ми звикли за в╕зових час╕в, у анкет╕ не буде. Прим╕ром, мету найближчого запланованого в╕зиту потр╕бно буде лише вибрати з випадаючого меню (на кшталт туризм/б╕знес/до родич╕в тощо), жодних документ╕в на п╕дтвердження цього подавати не доведеться. Запровадження ETIAS не поверне нам п╕дзабут╕ за час╕в безв╕зу "дов╕дки з роботи", "дов╕дки з банку"; н╕кого не ц╕кавитиме р╕вень ваших доход╕в тощо

Система просто не ма╓ на мет╕ перев╕ряти ц╕ реч╕. Вона створена для ╕ншого!

╤ от через це "╕нше" в анкет╕ будуть принципово нов╕ запитання на кшталт таких: чи не бували ви у кра╖нах п╕двищеного терористичного ризику; чи не в╕дв╕дували кра╖н, де вирують специф╕чн╕ еп╕дем╕╖ (╢С буде оновлювати цей список); чи не скоювали ви крим╕нальних правопорушень за останн╕ 10 рок╕в, ╕ якщо так – то в як╕й кра╖н╕.

– Вс╕м, хто в╕дпов╕в "так", в╕дмовлять у в’╖зд╕?

Н╕, все набагато складн╕ше – прим╕ром, який сенс в╕дмовляти туристов╕ у по╖здц╕ до В╕дня лише через те, що в╕н колись з’╖здив до Еф╕оп╕╖, де за р╕к розпочалася еп╕дем╕я?

Та й взагал╕, оч╕ку╓ться, що в╕дмови будуть дуууже р╕дк╕сними.

Система не просто прочита╓ дан╕, як╕ ви надали, але також пор╕вня╓ ╖х ╕з доступними базами даних.

Т╕, чи╖ в╕дпов╕д╕ взагал╕ не викликали запитань, отримають авторизац╕ю за к╕лька хвилин або нав╕ть секунд. А в раз╕, якщо система "п╕дняла жовтий прапорець", сп╕вроб╕тники ETIAS мають право запитати у подорожуючого про додаткову ╕нформац╕ю. У виключних випадках можуть нав╕ть призначити сп╕вбес╕ду.

Прим╕ром, ви писали, що не були у "терористично небезпечних" рег╕онах, але ╓вропейцям в╕домо, що ви л╕тали до Ка╖ра через Франкфурт якраз за тиждень до теракту в цьому м╕сц╕ – поясн╕ть це, будь ласка. ╤ якщо ви були звичайним туристом, це не стане перепоною для подорож╕ до ╢вросоюзу.

Важливо: в анкет╕ буде пункт, на який багатьом укра╖нцям доведеться в╕дпов╕сти ствердно: "Чи не були ви в останн╕ 10 рок╕в у зон╕ в╕йни або конфл╕кту, а якщо так, то з якою метою?". Багато хто бував на Донбас╕ за роки неоголошено╖ в╕йни з РФ.

Але зв╕сно ж, ан╕ участь в АТО, ан╕ проживання в Авд╕╖вц╕ не ставлять хрест на по╖здках до ╢С.

Так само не буде потреби виправдовуватися тим, хто народився в Донецьку чи Горл╕вц╕ – у проект╕ р╕шення ╢С нав╕ть окремо зазначено, що дискрим╕нац╕я заявник╕в за походженням напряму заборонена.

За задумкою, в╕дмовляти у в’╖зд╕ будуть через так╕ причини: загроза тероризму в╕д конкретно╖ особи, об╜рунтована п╕дозра щодо причетност╕ до злочинно╖ д╕яльност╕, наявн╕сть даних, що цей подорожуючий плану╓ залишитися в ╢С нелегалом, або наявн╕сть порушень, ско╓них ран╕ше у кра╖нах ╢С.

До реч╕, останн╕й пункт ще може принести сюрпризи. Але про це – трохи нижче.

– Це буде стосуватися вс╕х укра╖нц╕в?

Коли запрацю╓ вимога про авторизац╕ю, вона поширюватиметься на тих, хто подорожу╓ до ╢С за безв╕зовим режимом – тобто з "пустим" б╕ометричним паспортом. Чи не ╓диний виняток – т╕ укра╖нц╕, як╕ мають право на проживання в кра╖нах-членах ╢С.

Якщо у вас ╓ паспорт без чипа та з в╕зою, або ж якщо у вашому б╕ометричному паспорт╕ на момент старту ETIAS ще буде стояти д╕юча в╕за, вам не буде потр╕бна авторизац╕я.

Д╕тям до 12 рок╕в можна буде пройти авторизац╕ю без сплати збору у 7 ╓вро.

– Ви кажете, що нова система – це лише проект. Його точно затвердять?

Так, поза сумн╕вом. ╢С справд╕ потр╕бна м╕грац╕йна реформа. Робота над впровадженням ETIAS трива╓ вже к╕лька рок╕в ╕ добряче затягнулася, але зараз вона – на заключн╕й стад╕╖. У кв╕тн╕ ╢вропарламент та Рада ╢С досягли згоди щодо вс╕х параметр╕в системи, залишилося ухвалити оф╕ц╕йне р╕шення, розробити систему та запустити ╖╖.

Для любител╕в читати ╓вропейськ╕ документи – нада╓мо посилання на одну з останн╕х верс╕й ╓вропейського законопроекту з цього приводу (pdf, 145 стор╕нок).

– Коли це все почне д╕яти?

Ось тут ч╕тко╖ в╕дпов╕д╕ нема╓. Брюссель хот╕в, щоби система дозвол╕в запрацювала з 1 с╕чня 2020 року, але цей терм╕н з╕рваний. Нин╕шн╕ плани – запустити систему з 2021 року, та й то лише частково, т╕льки в аеропортах та морських портах. Причому в перш╕ роки ╖╖ роботи можна буде в’╖жджати до ╢С без авторизац╕╖ – автомоб╕лем, автобусом або потягом.

Лише за три роки обов’язкова ре╓страц╕я запрацю╓ також для тих укра╖нц╕в, хто ╖де в Польщу та до ╕нших держав-сус╕д╕в "по земл╕".

– Щоб отримати авторизац╕ю, потр╕бен час? То тепер не вийде "з╕брати реч╕ та махнути до ╢С"?

А от цього не варто боятися. Вийде!

Майже вс╕ укра╖нц╕ отримуватимуть "дозв╕л на безв╕з" протягом хвилини п╕сля подання заявки.

Практика ╕нших кра╖н п╕дтверджу╓ цей досв╕д. ╢С не став першопрох╕дцем: система "дозвол╕в на безв╕з", под╕бна до ETIAS, давно д╕╓ в США та в Австрал╕╖, а в╕днедавна була запущена в Канад╕. Прим╕ром, американська система, що ма╓ назву ESTA, у 99% випадк╕в да╓ авторизац╕ю протягом п'яти секунд п╕сля введення даних! (До слова, у американц╕в ця авторизац╕я кошту╓ дорожче за ╓вропейську – $14, а д╕╓ менше – протягом двох рок╕в).

Тому якщо ви н╕чого не порушували в ╢С, не подорожували у небезпечн╕ кра╖ни, не ма╓те судимост╕ тощо – ви майже напевно отрима╓те дозв╕л "автоматом". ╤ нав╕ть якщо система "п╕дн╕ма╓ прапорець" ╕ переда╓ ваш╕ дан╕ на глибшу обробку, ви все одно ма╓те отримати в╕дпов╕дь протягом 96 годин, тобто чотирьох д╕б (досв╕д тих же США св╕дчить, що зазвичай усе обмежу╓ться к╕лькома годинами, п╕сля чого заявнику також дають авторизац╕ю).

╤ лише в поодиноких, особливо складних випадках заявника просять надати додаткову ╕нформац╕ю та/або пройти ╕нтерв’ю – наприклад, у консульств╕ або через ╕нтернет.

– Нав╕що вс╕ ц╕ складнощ╕? ╢вропейц╕ що, ╕ ран╕ше не мали цих даних?

У це складно пов╕рити, але так, не мали. Та й загалом, ╓вропейська м╕грац╕йна система давно потребувала серйозно╖ реформи – яка, власне, зараз ╕ проводиться.

Сп╕льн╕ кордони, тобто Шенгенська зона, д╕╓ вже понад 20 рок╕в, але за цей час кра╖ни-члени ╢С н╕як не зважувалися дати одна одн╕й доступ до сво╖х баз даних.

Багато хто бачив, як на кордон╕ (особливо цим гр╕шать поляки) прикордонник довго та наполегливо раху╓ штампики у паспорт╕, з’ясовуючи, чи не перевищила людина 90-денний л╕м╕т перебування в ╢С. Р╕ч у т╕м, що прикордонник не ма╓ доступу до даних ╕нших держав, ╕ якщо ви, прим╕ром, перетнули кордон ╢С у Париж╕, а вил╕та╓те через Варшаву – польський прикордонник не бачить у комп’ютер╕ дати вашого в’╖зду.

Те саме – з нац╕ональними базами даних щодо порушник╕в, п╕дозр╕лих ос╕б тощо. Нин╕шня реформа ма╓ подолати вс╕ ц╕ проблеми: ETIAS робитиме запити до вс╕х систем шенгенських кра╖н.

Це, до реч╕, може принести декому непри╓мний сюрприз.

Якщо 10 рок╕в тому ви не сплатили штраф за паркування десь в ╤тал╕╖, чи Грец╕╖, чи Португал╕╖ – не дивуйтеся, якщо це спливе саме зараз.

Доки система не запрацювала – лиша╓ться не до к╕нця зрозум╕ло, наск╕льки глибокою буде перев╕рка. Але ц╕лком можливо, що кра╖ни-члени ╢С вир╕шать "з╕брати стар╕ борги", блокуючи дозв╕л на в’╖зд старим порушникам, доки т╕ не виконають св╕й обов’язок.

– Але, мабуть, на старт╕ будуть проблеми...

А ось це – ц╕лком можливо.

╤, як св╕дчить досв╕д, проблем варто чекати не з боку ╢С, а з боку перев╕зник╕в: законодавство про ETIAS зобов’язу╓ ╖х перев╕ряти, чи отримав пасажир авторизац╕ю. А "наперев╕рятися" вони можуть досхочу – згада╓мо, прим╕ром, як за два тижн╕ п╕сля старту безв╕зу компан╕я Ecolines не пускала на автобус пасажир╕в, бо не знала, що Болгар╕я також входить до перел╕ку безв╕зових кра╖н ╢С.

Тому ╓ вс╕ п╕дстави чекати, що певн╕ проблеми будуть.

Та той самий досв╕д доводить, що ц╕ складнощ╕ ╓ тимчасовими. Нин╕ безв╕з працю╓ як годинник. А т╕, хто на старт╕ прогнозував, що на кордон доведеться возити "вал╕зу документ╕в", буде "маса в╕дмов" та "г╕рше, н╕ж з в╕зою", вол╕ють не згадувати про сво╖ прогнози.

Нема╓ жодних сумн╕в╕в, що схожа ╕стор╕я повториться ╕з ETIAS.

Министерство иммиграции, гражданства и беженцев Канады сообщает о введении сбора биометрических данных для граждан Украины, которые собираются подаваться на визу.

Отпечатки пальцев и электронную фотографию необходимо будет сдавать тем, кто желает получить туристические визы, разрешения на работу, обучение и постоянное проживание в Канаде, передает Укринформ.

Биометрические данные будут браться раз в 10 лет, а сам сбор начнется уже этим летом.

В связи с этим подорожает и стоимость визы. Туристическая виза, которая сейчас стоит 100 канадских долларов (порядка 2100 гривен), будет стоить 185 канадских долларов (порядка 3800 гривен).

Ранее правительство Канады сообщило, что пока не рассматривает возможности введения безвизового режима для украинцев, поскольку Украина не соответствует требованиям, которые выдвигает Канада.

Bloginside

http://bloginside.in.ua

Як в╕домо, з 1 лютого 2018 року в укра╖нських митницях запрацював оновлений порядок ╕нформац╕йного обм╕ну за принципом "╓диного в╕кна". Зокрема, було запроваджено диференц╕йований п╕дх╕д до обов'язкового застосування “╓диного в╕кна” з урахуванням особливостей транспортних операц╕й.

Також було запроваджено на 90 дн╕в перех╕дний пер╕од у вигляд╕ добров╕льного застосування системи "╓диного в╕кна” у кожному новому м╕сц╕ митного оформлення, в якому розпочалось застосування ц╕╓╖ системи.

М╕нф╕н пост╕йно проводить мон╕торинг роботи системи “╓дине в╕кно” в укра╖нських митницях, який св╕дчить про те, що б╕льше 80% б╕знесу уже користу╓ться системою. Зокрема, станом на 30 кв╕тня 2018 року к╕льк╕сть митних декларац╕й, оформлених виключно за принципом “╓диного в╕кна”, склала: при ╕мпорт╕ - 79,4%, при експорт╕ - 87,4%, при транзит╕ - 19%. Одночасно ╓диним в╕кном ╕ контролем з використанням паперових документ╕в користуються при ╕мпорт╕ 4,5% п╕дпри╓мств, експорт╕ ╕ транзит╕ - близько 0,6%.

Як зазначив Радник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Юр╕й Драганчук, “╓дине в╕кно” - це важливий антикорупц╕йний зах╕д в рамках реформи митниц╕, адже м╕н╕м╕зу╓ться людський фактор ╕ зменшуються можливост╕ для “ручного” втручання п╕д час проведення митних процедур.

За даними М╕нф╕ну.

https://buh.ligazakon.net

У раз╕ зд╕йснення в 2018 роц╕ господарських операц╕й з нерезидентами, заре╓строваними у Груз╕╖, Республ╕ц╕ Естон╕я, Латв╕йськ╕й Республ╕ц╕, Республ╕ц╕ Мальта чи в Угорщин╕, за в╕дсутност╕ ╕нших критер╕╖в, визначених у п╕дпунктах "а","б", "г","╜" пп. 39.2.1.1 ПКУ, вони будуть визнаватися контрольованими у раз╕ одночасного виконання таких умов:

р╕чний дох╕д платника податк╕в в╕д будь-яко╖ д╕яльност╕, визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку, перевищу╓ 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податк╕в) за 2018 податковий (зв╕тний) р╕к;

обсяг господарських операц╕й платника податк╕в з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку), зд╕йснених у пер╕од з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищу╓ 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податк╕в).

Приклад 1. П╕дпри╓мство у 2018 роц╕ зд╕йснювало господарськ╕ операц╕╖ з непов'язаною особою - нерезидентом ╕з Латв╕йсько╖ Республ╕ки. Р╕чний дох╕д п╕дпри╓мства у 2018 роц╕ становить 180 млн. гривень.

Загальний обсяг господарських операц╕й платника податк╕в, зд╕йснених протягом 2018 зв╕тного року з цим нерезидентом, становить 37 млн. гривень. З них зд╕йснених у пер╕од з 01.01.2018 по 06.03.2018 - 12,5 млн. гривень.

Господарськ╕ операц╕╖, зд╕йснен╕ в пер╕од з 01.01.2018 по 06.03.2018, визнаються контрольованими та п╕длягають в╕дображенню у зв╕т╕ про контрольован╕ операц╕╖ за 2018 р╕к.

Приклад 2. П╕дпри╓мство у 2018 роц╕ зд╕йснювало господарськ╕ операц╕╖ з непов'язаною особою - нерезидентом ╕з Груз╕╖. Р╕чний дох╕д платника податк╕в у 2018 роц╕ перевищу╓ 150 млн. гривень.

Загальний обсяг господарських операц╕й платника податк╕в, зд╕йснених протягом 2018 зв╕тного року з нерезидентом ╕з Груз╕╖, становить18 млн. гривень. З них зд╕йснених у пер╕од з 01.01.2018 по 06.03.2018 - 7 млн.гривень.

Господарськ╕ операц╕╖, зд╕йснен╕ в пер╕од з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.

В╕дпов╕дн╕ висновки м╕стить лист ДФС в╕д 02.05.2018 р. № 12908/7/99-99-15-02-01-17. В╕н повязаний ╕з тим, що з Перел╕ку держав (територ╕й), як╕ в╕дпов╕дають критер╕ям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ, затвердженого постановою КМУ в╕д 27.12.2017 р. № 1045, виключено так╕ держави: Груз╕я, Республ╕ка Естон╕я, Латв╕йська Республ╕ка, Республ╕ка Мальта та Угорщина. А в пер╕од ╕з 01.01.2018 по 06.03.2018 ц╕ держави перебували у перел╕ку "низькоподаткових юрисдикц╕й" для ц╕лей трансфертного ц╕ноутворення.

Також ДФС в╕дзнача╓: якщо з урахуванням варт╕сних критер╕╖в, визначених у пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарськ╕ операц╕╖ з придбання товар╕в (роб╕т, послуг) у нерезидент╕в, заре╓строваних у Груз╕╖, Республ╕ц╕ Естон╕я, Латв╕йськ╕й Республ╕ц╕, Республ╕ц╕ Мальта або в Угорщин╕, зд╕йснен╕ в пер╕од з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податк╕в мають зб╕льшити ф╕нансовий результат за п╕дсумками ╤ кварталу 2018 року на суму 30% вартост╕ таких товар╕в (роб╕т, послуг).

У раз╕ незастосування платником податк╕в р╕зниц╕ в╕дпов╕дно до пп. 140.5.4 ПКУ об╜рунтування "ринковост╕" ц╕н таких операц╕й зг╕дно з методолог╕╓ю трансфертного ц╕ноутворення платник податк╕в ма╓ надати на вимогу контролюючого органу п╕д час документально╖ перев╕рки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ПКУ.

https://buh.ligazakon.net

Строг╕ стандарти? Ц╕лком нам по силах! Зах╕д хоче укра╖нських продукт╕в. Нумо, виробники, см╕лив╕ше!

В ╢вроп╕ - бум попиту на укра╖нськ╕ товари. Про це заявив Пебе де Йонг, кер╕вник компан╕╖ Global Trade Center (Польща), орган╕затор East Meets West - конференц╕╖ для представник╕в виробник╕в ╕ торгових мереж. Причому, якщо ран╕ше л╕дером з ╕мпорту наших товар╕в була Польща, то зараз ними активно ц╕кавляться кра╖ни Зах╕дно╖ ╢вропи. Про пост╕йно зростаючу популярн╕сть укра╖нських товар╕в св╕дчать результати б╕знес-зустр╕чей, як╕ в╕дбулися ще в листопад╕ минулого року, ╓вропейськ╕ торговельн╕ мереж╕ уклали близько 30 контракт╕в з в╕тчизняними виробниками та дистриб'юторами нашо╖ продукц╕╖. Виявля╓ться, не така вже страшна та ╓вропейська торг╕вля, як ╖╖ малюють…

 ╢вропейц╕ охоче питимуть молоко укра╖нсько╖ корови. Але якщо та житиме на св╕жому пов╕тр╕…

 “Сьогодн╕ для ╓вропейц╕в важливо купувати не т╕льки дешеву, але ╕ як╕сну здорову ╖жу, яку якраз ╕ виробляють в Укра╖н╕», - зазначив Пебе де Йонг. У свою чергу, як розпов╕в Лукаш Голубович, президент компан╕╖ Blue Pear International (Н╕дерланди), кра╖ни Зах╕дно╖ ╢вропи ц╕нують, в першу чергу, ╕нновац╕йн╕ товари з Укра╖ни, а також т╕, як╕ усп╕шно зам╕нюють на полицях супермаркет╕в або ж дорогу ╓вропейську продукц╕ю, або менш як╕сну. Виявля╓ться, ╓вропейц╕вдуже полюбляють так╕ дешев╕ ╕ як╕сн╕ укра╖нськ╕ продукти як борошно, цукор, снеки, ол╕ю.

Пебе де Йонг, кер╕вник компан╕╖ Global Trade Center (Польща)

«Ми нав╕ть готов╕ запросити укра╖нських товаровиробник╕в ╕з числа малого ╕ середнього б╕знесу до себе на полиц╕ безкоштовно, щоб т╕ смогли презентувати свою продукц╕ю нашим покупцям напряму. Бо вважа╓мо, що у ваших товар╕в ╓ велика перспектива на нашому ринку», - каже Золтан Об╕с, директор нон-фуда роздр╕бно╖ мереж╕ СBA (Румун╕я).

 Ц╕кава тенденц╕я спостер╕га╓ться на ринках Сх╕дно╖ ╢вропи (Румун╕я, Болгар╕я, Угорщина), де з укра╖нськими товарами м╕сцев╕ споживач╕ вже познайомились, зокрема, ╕ через контрабанду. «М╕ж Румун╕╓ю та Укра╖ною ╕сну╓ великий чорний ринок. Укра╖нська продукц╕я надходить в нашу кра╖ну нелегально. ╤ це не т╕льки сигарети, а й халва, шоколад та ╕нш╕ продукти. Тому у нас ╕ виникло законом╕рне питання: чому б╕знес не може завозити продукти укра╖нського виробника легально? Адже на досв╕д╕ чорного ринку ми побачили, що це дуже як╕сний товар з хорошою ц╕новою пол╕тикою», - пояснив Золтан Об╕с.

 Взагал╕, за словами пана Голубовича, швидк╕сть проникнення укра╖нських товар╕в на ╓вропейський ринок дещо ляка╓ виробник╕в ╕ постачальник╕в з ╢С. Водночас представник н╕дерландсько╖ торгово╖ мереж╕ запевнив, що н╕ конкуренц╕╖, н╕ обов’язково╖ сертиф╕кац╕╖ не варто боятися. «В Укра╖н╕ п╕дпри╓мц╕ адаптивн╕ ╕ гнучк╕. Тому вони набагато швидше освоюються з сертиф╕кац╕╓ю, н╕ж, наприклад, в св╕й час, поляки», - додав в╕н.

 Хоча д╕йсно, ╕нколи «продуктов╕» ╓вропейськ╕ стандарти можуть бути дивними ╕ не зовс╕м зрозум╕лими для укра╖нц╕в. В деяких ╓вропейських державах вважа╓ться, що коров“яче молоко може бути як╕сним ╕ еколог╕чно безпечним лише тод╕, коли корова перебува╓ на св╕жому пов╕тр╕ не менше 9 годин щодоби ╕ так загалом 180 дн╕в на р╕к. В Укра╖н╕ витримати так╕ стандарти ведення молочного б╕знесу не завжди можливо через б╕льш суворий кл╕мат. «Але в такому випадку, потр╕бно звертатися до орган╕в сертиф╕кац╕╖ з в╕дпов╕дними аргументами. ╤ зазвичай, вони погоджуються адаптувати вимоги для виробник╕в з ╕нших кра╖н», - стверджу╓ Лукаш Голубович.

Там, де нас багато — можна торгувати

 Як м╕н╕мум, споживачами укра╖нських продукт╕в в ╢вроп╕ можуть бути укра╖нськ╕ зароб╕тчани, впевнений Пебе де Йонг. За його словами, дуже показовий приклад Польщ╕: коли поляки масово по╖хали на зароб╕тки в Зах╕дну ╢вропу, за ними плавно рушили й польськ╕ виробники, оск╕льки зароб╕тчани ╕з задоволенням купували на чужин╕ "р╕дн╕" звичн╕ продукти. А враховуючи, що останн╕ми роками польськ╕ компан╕╖ масово наймають укра╖нц╕в (за р╕зними даними близько 1 млн громадян), то для в╕тчизняних виробник╕в це прекрасн╕ перспективи «годувати» сво╖х сп╕вв╕тчизник╕в за кордоном.

Також укра╖нц╕ л╕дирують в отриманн╕ дозвол╕в на проживання в Чех╕╖, Словаччин╕, Литв╕ та Естон╕╖. Тобто, можна стверджувати, що в кра╖нах ╢С вже сформувалася багатом╕льйонна аудитор╕я потенц╕йних покупц╕в укра╖нських товар╕в. ╤ це одна ╕з причин розширення експанс╕╖ укра╖нських товар╕в на полиц╕ тамтешн╕х магазин╕в.

На перших порах ╓вропейц╕ радять укра╖нським виробникам починати просування свого продукту з сус╕дн╕х кра╖н — не варто намагатися потрапити одразу на полиц╕ супермаркет╕в у стар╕й ╢вроп╕, якщо п╕д боком ц╕лком платоспроможна Польща. ╤ при цьому найкраще взяти прикордонн╕ област╕, в яких можна в╕дшукати невелик╕ мереж╕ магазин╕в. Нема╓ потреби намагатися заглиблюватися одразу ╕ далеко. До того ж невелик╕ торгов╕ мереж╕ б╕льш гнучк╕, менш забюрократизован╕, ╕ не наст╕льки вимоглив╕ до сертиф╕кац╕╖. Радять починати поставки товар╕в з невеликих парт╕й, щоб зрозум╕ти, що саме припаде до смаку ╓вропейському споживачев╕, який дуже в╕др╕зня╓ться нав╕ть в межах одн╕╓╖ кра╖ни. Наприклад, в одн╕й частин╕ Н╕меччини б╕льше люблять солоне, в ╕нш╕й — кисле, в под╕бних нюансах варто роз╕братися до того, як приймати р╕шення про вих╕д на ринок.

 А що думають про продуктову експанс╕ю укра╖нськ╕ б╕знесмени?

 Вони вже зрозум╕ли, щоб виходити на ╓вропейськ╕ ринки, потр╕бно максимально широко знайомити тамтешнього покупця з╕ сво╓ю продукц╕╓ю. «Несприйняття ╓вропейськими споживачами наших продукт╕в може виникнути лише через незнання ╖х якостей, оск╕льки за ц╕ною ми вигра╓мо конкуренц╕ю на висококонкурентному ╓вропейському ринку. Наприклад, наш╕ ╕грист╕ вина, як╕ виготовляються за класичною технолог╕╓ю шампанських вин, за смаком н╕чим не поступаються французьким, як╕ добре в╕дом╕ в ╢вроп╕. А от про укра╖нськ╕ ╕грист╕ там до певного часу н╕хто особливо й не знав», - каже Наталя Лисенко, експорт-менеджер компан╕╖ АРТВАЙНЕРI (виробництво ╕гристих вин). М╕ж ╕ншим, за ╖╖ словами, ╓вропейц╕ особливо, жител╕ Сх╕дно╖ ╢вропи, охоче знайомляться з продуктовими новинками, тому ╖х дистрибютор╕в досить легко переконати та зац╕кавити у сп╕впрац╕. «Звичайно, доведеться пристосовуватись до правил сертиф╕кац╕╖ та торг╕вл╕. Наприклад, ми вже розум╕╓мо, що доведеться сутт╓во доопрацювати супров╕дну ╕нформац╕ю на етикетц╕, дещо зм╕нити дизайн упаковки. Але найголовн╕ша перешкода для в╕тчизняних виробник╕в у сп╕впрац╕ з торговельними мережами ╢вропи — це здеб╕льшого в╕дтерм╕нування оплати за поставки товару. Там вона може сягати 60 дн╕в (як, власне, ╕ в Укра╖н╕). Тому ми шука╓мо т╕ мереж╕, як╕ готов╕ з нами розд╕лити ризики валютних курс╕в та нереал╕зованих залишк╕в. В усьому ╕ншому, особливих перепон у доступ╕ на полиц╕ ╓вропейських магазин╕в нема╓», - д╕литься враженнями пан╕ Наталя.

 На думку ж Юл╕╖ Романцово╖, комерц╕йного директора компан╕╖ «Май Фудз» (виробництво ╕ фасовка чаю), товарний бум обумовлений з двох стор╕н. “Укра╖нським виробникам виг╕дно працювати з ╓вропейським ринком, тому що пост╕йна зм╕на курсу гривн╕ тут в Укра╖н╕ не дозволя╓ в╕дчувати себе впевнено тим, у кого значна частина соб╕вартост╕ склада╓ ╕мпортна сировина, як от у нас «чайник╕в». Але проблема в тому, що наш╕ п╕дпри╓мц╕ не завжди вм╕ють продавати св╕й товар на заруб╕жному ринку. Наприклад, упаковка може бути не адаптована до сприйняття м╕сцевого споживача, або смаков╕ якост╕ продукту до його звичок. От у нас в Укра╖н╕ п'ють б╕льше чорний чай, а в ╕нших кра╖нах полюбляють зелений або м╕кси. В таких нюансах потр╕бно особливо розбиратися”, - зауважу╓ пан╕ Юл╕я.

При цьому, за ╖╖ словами, в╕тчизнян╕ виробники часто помиляються з визначенням ц╕ни, ╕ ╕нколи значно занижують ╖╖, боючись, що товар не куплять. Однак, головна помилка невеликих виробник╕в в тому, що вони не вважають за потр╕бне займатися маркетинговим просуванням, вважаючи, що платити 5-10% в╕д обсяг╕в реал╕зац╕╖ на рекламу - це невиправдано дорого.

Також недостатньо ч╕тко анал╕зують внутр╕шн╕ регуляторн╕ правила ╕ стандарти. “У б╕льшост╕ кра╖н ╢вропи прийнято накладати штрафн╕ санкц╕╖ за помилки в маркуванн╕, пакуванн╕ не т╕льки на дистриб'ютора, а й на виробника. Н╕мц╕, наприклад, можуть перев╕рити в╕дпов╕дн╕сть ╕нформац╕╖ на упаковц╕ ╖╖ вм╕сту. Одного разу укра╖нську гор╕лку, етикетка яко╖ була ╕люстрована зображенням пшеничного поля, н╕мецьк╕ контролери перев╕рили на наявн╕сть зернового спирту. Вони виявили, що спирт був зроблений не з пшениц╕, а з кукурудзи, ╕ впаяли виробникам штраф за обман споживача. Незважаючи на те, що виробник чесно вказав: виготовлено з спирту класу люкс. Виявля╓ться, в Укра╖н╕ ГОСТи дозволяють робити такий спирт з р╕зних зернових - ╕ б╕льша частина укра╖нського спирту (близько 60%) виробля╓ться з кукурудзи, яка да╓ б╕льший вих╕д спирту”, - розпов╕ла пан╕ Юл╕я. ╤ншими словами, нав╕ть якщо ╓вропейськ╕ партнери наст╕йно й запрошують до себе, ретельна п╕дготовка до виходу на ╖хн╕ ринки не в╕дм╕ня╓ться. В першу чергу, необх╕дно вивчати м╕сцеве законодавство та правила, ╕накше експортна кар'╓ра може в один момент зак╕нчитися через, здавалося б, др╕бниц╕.

 

Оксана Пол╕щук, Ки╖в

Умная жена никогда не кричит на мужа. Приказы отдаются спокойно, чётко и ясно.

М╤Н╤СТЕРСТВО Ф╤НАНС╤В
УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

Про затвердження форми акта про нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у документах, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю, про пошкодження товар╕в, ╖х упаковки чи маркування або про ╖х втрату

    В╕дпов╕дно до частини друго╖ статт╕ 253 Митного кодексу Укра╖ни, п╕дпункту 5 пункту 4 Положення про М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20 серпня 2014 року N 375,

НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити форму акта про нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у документах, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю, про пошкодження товар╕в, ╖х упаковки чи маркування або про ╖х втрату (дал╕ - акт), що дода╓ться.

    2. Установити, що п╕дпри╓мства, як╕ перем╕щують товари через митний кордон Укра╖ни, складають акт у присутност╕ посадово╖ особи митниц╕ ДФС, у зон╕ д╕яльност╕ яко╖ виявлено:

    нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у документах, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю;

    пошкодження товар╕в, ╖х упаковки чи маркування;

    повну або часткову втрату товар╕в.

    Акт може складатися у 4 прим╕рниках, за потреби - у б╕льш╕й к╕лькост╕ прим╕рник╕в (перший прим╕рник призначений для п╕дпри╓мства, що перем╕щу╓ товари через митний кордон Укра╖ни, другий - для митниц╕ ДФС за м╕сцем його складання, трет╕й - для митниц╕ ДФС призначення (якщо акт склада╓ться в зон╕ д╕яльност╕ митниц╕ призначення, трет╕й прим╕рник не склада╓ться), четвертий - для власника товару, додатков╕ прим╕рники - декларанту, в╕дправнику, отримувачу тощо).

    3. Митницям ДФС, яким товари будуть декларуватися в╕дпов╕дно до обраного декларантом (уповноваженою ним особою) митного режиму, в обов'язковому порядку приймати акти, подан╕ п╕дпри╓мствами, що перем╕щують товари, незалежно в╕д м╕сця ╖х складення та враховувати зазначену в них ╕нформац╕ю при визначенн╕ додаткових форм та обсягу митного контролю з метою недопущення митних правопорушень.

    4. Визнати таким, що втратив чинн╕сть, наказ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 18 листопада 2002 року N 630 "Про затвердження форми акта про нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у потр╕бних для зд╕йснення митного контролю документах, про пошкодження товар╕в чи ╖х упаковки або маркування", заре╓стрований у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 29 листопада 2002 року за N 932/7220 (╕з зм╕нами).

    5. Департаменту митно╖ пол╕тики в установленому порядку забезпечити:

    подання цього наказу на державну ре╓страц╕ю до М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни;

    оприлюднення цього наказу.

    6. Цей наказ набира╓ чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування.

    7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни Продана М. В.

АКТ N _____________________
в╕д ____________ 20__ року
про нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у документах, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю, про пошкодження товар╕в, ╖х упаковки чи маркування або про ╖х втрату

   З 4 кв╕тня д╕╓ нове ветеринарно-сан╕тарне регулювання зг╕дно ╕з Законом № 2042-VIII, за яким закр╕пилася назва «про держконтроль за дотриманням законодавства про харчов╕ продукти» (див. «Впроваджу╓ться ╓вропейська система контролю якост╕ продукт╕в»), пов╕домля╓ Ligazakon.

   Новий Закон передбача╓ посилений митний контроль окремих категор╕й ╕мпортних харчових продукт╕в ╕ корм╕в нетваринного походження. ╥х перел╕к встановлю╓ться М╕нагропол╕тики ╕ п╕дляга╓ регулярному перегляду (не р╕дше двох раз╕в на р╕к) з урахуванням актуальних ризик╕в, отриманих в╕домостей про можлив╕ загрози, а також результат╕в наукових досл╕джень.

   На виконання цього розпорядження, 26 березня був затверджений Перел╕к харчових продукт╕в нетваринного походження ╕ корм╕в нетваринного походження, вантаж╕ з якими при ввезенн╕ (пересиланн╕) на митну територ╕ю Укра╖ни п╕длягають посиленому державному контролю.

   Документ вказу╓ види продукт╕в, ╖х коди УКТ ЗЕД, кра╖ни походження та в╕дпов╕дн╕ небезпечн╕ фактори, що п╕длягають визначенню.

   До перел╕ку ув╕йшли, зокрема: ананаси з Бен╕ну; арах╕с, арах╕сове масло з Бол╕в╕╖ ╕ Гамб╕╖; квасоля ╕ китайська селера з Камбодж╕; чай з Китаю; перець ╕ квасоля з Дом╕н╕кансько╖ Республ╕ки; суниця, перець ╕ виноград з ╢гипту; л╕сов╕ гор╕хи з Груз╕╖; сушен╕ абрикоси з Туреччини ╕ Узбекистану; м’ята, базил╕к, петрушка з В’╓тнаму та ╕нш╕ продукти. Продукти перев╕рятимуться на наявн╕сть пестицид╕в, сульф╕т╕в, афлатоксин╕в, барвник╕в та ╕нших небезпечних речовин.

Перел╕к затверджений наказом М╕нагропол╕тики в╕д 26.03.2018 р. № 158, що набува╓ чинност╕ з дня оф╕ц╕йного опубл╕кування.

http://bloginside.in.ua

Протягом останн╕х дн╕в кв╕тня 2018 року з аеропорту м.Шарм-ель-Шейх, ╢гипет, не змогли вчасно вилет╕ти до Укра╖ни чимала к╕льк╕сть громадян Укра╖ни. Основна причина – орган╕зац╕йно-техн╕чн╕ неузгодженост╕ в╕дпов╕дальних стор╕н.
У цьому зв’язку та з огляду на початок пер╕оду в╕дпусток/кан╕кул М╕н╕стерство закордонних справ Укра╖ни заклика╓ громадян Укра╖ни, як╕ планують подорож╕ за кордон, взяти до уваги так╕ рекомендац╕╖:
– ретельно планувати сво╖ подорож╕, враховуючи обставини, як╕ можуть непередбачено виникнути;
– уважно обирати туристичного оператора, отримати в╕д нього повну ╕нформац╕ю щодо д╕й у випадку надзвичайно╖ ситуац╕╖, контактн╕ дан╕ компан╕й та ос╕б, до яких ц╕лодобово можливо звернутися у випадку виникнення форс-мажорних обставин;
– уважно вивчити умови контракту щодо надання туристичних послуг;
– враховувати безпекову ситуац╕ю в кра╖н╕, ситуац╕ю в м╕жнародних аеропортах, через як╕ зд╕йснюватиметься подорож;
– заре╓струватися на веб-ресурс╕ Департаменту консульсько╖ служби МЗС Укра╖ни  «Добров╕льна ре╓страц╕я укра╖нських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ» http://friend.mfa.gov.ua/#/), який ╓ ефективним ╕нструментом попередження, за потреби – розшуку та надання сприяння громадянам Укра╖ни в раз╕ надзвичайних под╕й за кордоном http://tripadvisor.mfa.gov.ua/.
╤нформац╕я щодо прав пасажир╕в розм╕щена на веб-ресурс╕ Державно╖ ав╕ац╕йно╖ служби Укра╖ни https://avia.gov.ua/pasazhiram/prava-pasazhiriv/.
Практичн╕ рекомендац╕╖, у раз╕ скасування рейсу, зазначен╕ на веб-сайт╕ м╕жнародного аеропорту «Борисп╕ль» https://kbp.aero/pass/delay/.
Якщо в м╕жнародному аеропорту склалися непередбачуван╕ обставини, рекоменду╓мо громадянам Укра╖ни вжити таких заход╕в:
– нев╕дкладно встановити зв’язок з туроператором, ав╕аперев╕зником або ╖хн╕ми представниками в кра╖н╕ перебування, в╕дпов╕дними аеропортовими службами, з’ясувати причину затримки (скасування) рейсу, перспективи та шляхи вир╕шення питання, отримати ╕нформац╕ю про порядок розм╕щення в готел╕, надання медично╖ та ╕ншо╖ необх╕дно╖ допомоги;
– ╕нформувати про актуальний стан ситуац╕╖ родич╕в або знайомих в Укра╖н╕;
– нев╕дкладно зателефонувати на «гарячу л╕н╕ю» посольства або консульсько╖ установи в кра╖н╕ перебування аеропорту, або на ц╕лодобову «гарячу л╕н╕ю» МЗС: +38 044 238 16 57, адреса електронно╖ пошти cons_or@mfa.gov.ua.

Бесит, когда идешь по своим делам, а тебя берут на руки и начинают тискать .

Барсик, пять лет.

Очень жадная семья решила сэкономить на фотографе и запомнила свадьбу.