Нац╕ональний банк Укра╖ни знизив обл╕кову ставку до 17,5%
25.04.2019
прес-рел╕з
Правл╕ння Нац╕онального банку ухвалило р╕шення знизити обл╕кову ставку до 17,5% р╕чних з 26 кв╕тня 2019 року. Нараз╕ ст╕йка тенденц╕я до упов╕льнення ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ 5% да╓ змогу Нац╕ональному банку
розпочати цикл зниження обл╕ково╖ ставки. Разом з тим Правл╕ння бачить ризики, реал╕зац╕я яких може стати цьому на завад╕.
У березн╕ 2019 року споживча ╕нфляц╕я продовжила упов╕льнюватися – до 8,6% у р╕чному вим╕р╕, що в╕дпов╕далопопередньому прогнозу Нац╕онального банку. Базова ╕нфляц╕я знизилася нав╕ть стр╕мк╕ше, н╕ж оч╕кувалося ран╕ше (до 7,6%). Це
св╕дчить про те, що фундаментальний ╕нфляц╕йний тиск на початку року продовжив послаблюватися.
Цьому сприяла жорстка монетарна пол╕тика Нац╕онального банку. Зокрема, вона стала одн╕╓ю з причин зм╕цнення курсу гривн╕. Це позначилося на ц╕нах ╕мпортованих товар╕в ╕ товар╕в з╕ значною ╕мпортною складовою. Незважаючи на електоральн╕ под╕╖, на сьогодн╕ збер╕га╓ться сприятлива ситуац╕я на ф╕нансовому ринку Укра╖ни та ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування населення, б╕знесу, банк╕в та ф╕нансових анал╕тик╕в
продовжують покращуватися.
На додаток до монетарних чинник╕в послабленню ╕нфляц╕йного тиску сприяли розширення внутр╕шньо╖ пропозиц╕╖ окремих продукт╕в харчування та пад╕ння св╕тових ц╕н на продовольство.
╤нфляц╕я буде ╕ дал╕ поступово упов╕льнюватися.
Нац╕ональний банк продовжу╓ оч╕кувати, що вона знизиться до 6,3% на к╕нець 2019 та 5,0% на к╕нець 2020 року. Як ╕ прогнозувалося ран╕ше, вже на початку 2020 року
╕нфляц╕я ув╕йде в меж╕ ц╕льового д╕апазону (5% +/- 1 в.п.). Це насамперед буде результатом жорстких монетарних умов та стримано╖ ф╕скально╖ пол╕тики.
Також серед основних чинник╕в подальшого спов╕льнення ╕нфляц╕╖ ╓ так╕:
зниження темп╕в зростання зароб╕тних плат, р╕вень яких поступово наближа╓ться до в╕дпов╕дного показника сус╕дн╕х кра╖н, в умовах послаблення ╕нтенсивност╕ м╕грац╕йних процес╕в;
укр╕плення обм╕нного курсу гривн╕ в першому квартал╕ 2019 року, що
гальмуватиме темпи зростання ц╕н на непродовольч╕ товари;
здешевлення газу на св╕тових ринках, яке в╕дображатиметься в зм╕н╕ внутр╕шн╕х ц╕н;
зб╕льшення пропозиц╕╖ продовольчих товар╕в як в╕тчизняного, так ╕ ╕ноземного походження.
Ц╕ фактори також обумовлюватимуть подальше упов╕льнення базово╖ ╕нфляц╕╖ (до 5,0% у поточному роц╕ та 3,7% у наступному).
Гальмуватимуть зниження ╕нфляц╕╖ оч╕куване приведення окремих тариф╕в до ринкових р╕вн╕в та п╕двищення
акциз╕в на алкогольну та тютюнову продукц╕ю.
Зростання економ╕ки у 2019 роц╕ упов╕льниться, проте прискориться вже з наступного.
Як ╕ в с╕чн╕, Нац╕ональний банк прогнозу╓ зниження темп╕в економ╕чного зростання у 2019 роц╕ до 2,5%. Це зумовлю╓ться упов╕льненням глобально╖ економ╕ки та св╕тово╖ торг╕вл╕, стриманою ф╕скальною пол╕тикою через потребу погашення значних обсяг╕в державного боргу, а також жорсткими монетарними умовами, необх╕дними для зниження ╕нфляц╕╖ до
ц╕л╕. Кр╕м того, оч╕ку╓ться зниження врожа╖в зернових ╕ ол╕йних п╕сля рекордних показник╕в у 2018 роц╕.
Основним драйвером економ╕чного зростання залишатиметься приватне споживання. Однак його прир╕ст упов╕льниться п╕д впливом зниження темп╕в зростання реальних доход╕в домогосподарств – зароб╕тних плат, пенс╕йних виплат, а також грошових переказ╕в ╕з-за кордону. ╤нвестиц╕йний попит стримуватиметься пол╕тичною невизначен╕стю у р╕к подв╕йних вибор╕в.
Зростання реального ВВП
прискориться до 2,9% у 2020 та 3,7% у 2021 роц╕. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарно╖ пол╕тики, що стимулюватиме внутр╕шн╕й попит, а також пожвавлення ╕нвестиц╕йно╖ активност╕ п╕сля завершення електорального циклу. Стримуючим фактором для економ╕чного зростання буде скорочення обсяг╕в транзиту природнього газу до ╢вропи внасл╕док буд╕вництва обх╕дних газопровод╕в.
У 2019 роц╕ п╕д впливом р╕зноспрямованих фактор╕в деф╕цит поточного рахунку збережеться на р╕вн╕ попереднього
року – 3,3% ВВП. Надходження в╕д продажу минулор╕чного рекордного урожаю кукурудзи та ефекти сприятливих умов торг╕вл╕ будуть н╕велюватися охолодженням економ╕к кра╖н – основних торг╕вельних партнер╕в. Останн╓ негативно позначиться на експортних поставках ╕ р╕вн╕ грошових переказ╕в в╕д трудових м╕грант╕в. Надал╕ деф╕цит поточного рахунку дещо розшириться – до 4% ВВП у 2021 роц╕ внасл╕док скорочення обсяг╕в транзиту газу та слабкого попиту з боку кра╖н – основних торг╕вельних
партнер╕в в умовах посилення внутр╕шнього ╕нвестиц╕йного попиту.
Основним припущенням макроеконом╕чного прогнозу залиша╓ться подальше виконання Укра╖ною взятих зобов’язань за програмою сп╕впрац╕ з М╕жнародним валютним фондом.
Це дозволить Укра╖н╕ отримувати ╕нше оф╕ц╕йне ф╕нансування, покращувати умови доступу до м╕жнародних ринк╕в кап╕талу та п╕дтримувати жвавий ╕нтерес нерезидент╕в до ОВДП у нац╕ональн╕й валют╕. В╕дпов╕дн╕ боргов╕ залучення дадуть змогу
уряду проф╕нансувати виплати за зовн╕шн╕м державним боргом, п╕к за якими припада╓ на 2019-2020 роки. Також продовжиться приплив боргового та ╕нвестиц╕йного кап╕талу до приватного сектору.
Унасл╕док цього обсяг м╕жнародних резерв╕в залишатиметься на р╕вн╕ близько 21-22 млрд дол. США упродовж цього ╕ наступних рок╕в.
Головним внутр╕шн╕м ризиком для реал╕зац╕╖ зазначеного макроеконом╕чного прогнозу, зокрема зниження ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ у 2020 роц╕, ╓ традиц╕йне посилення
невизначеност╕ в р╕к президентських та парламентських вибор╕в. Цей ризик враховуватиметься у монетарних р╕шеннях Нац╕онального банку насамперед через його вплив на ф╕нансовий ринок та ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування.
Важливими також ╓ так╕ зовн╕шн╕ ризики:
рецес╕я св╕тово╖ економ╕ки та зниження ц╕н на сировинних ринках;
посилення геопол╕тично╖ напруги, зокрема через невизначен╕сть ╕з Brexit;
невизначен╕сть щодо обсяг╕в транзиту газу через Укра╖ну з
2020 року внасл╕док буд╕вництва обх╕дних газопровод╕в у ╢вропу;
ескалац╕я в╕йськового конфл╕кту та нов╕ торгов╕ обмеження з боку Рос╕╖.
З огляду на оновлений макроеконом╕чний прогноз та баланс ризик╕в для нього Правл╕ння Нац╕онального банку ухвалило р╕шення про зниження обл╕ково╖ ставки до 17,5%.
Розпочинаючи цикл зниження обл╕ково╖ ставки, Правл╕ння зауважу╓, що подальш╕ кроки будуть залежати в╕д реал╕зац╕╖ ╕нфляц╕йних ризик╕в та покращення ╕нфляц╕йних
оч╕кувань.
Разом з тим, попри наявн╕сть макроеконом╕чних передумов для циклу зниження обл╕ково╖ ставки, цьому процесу може стати на завад╕ реал╕зац╕я ризик╕в для ф╕нансово╖ стаб╕льност╕ Укра╖ни, про як╕ на минулому тижн╕ йшлося у заяв╕ Ради з ф╕нансово╖ стаб╕льност╕, а також ризик╕в для збереження незалежност╕ Нац╕онального банку. Нац╕ональний банк продовжить уважно стежити за переб╕гом
под╕й в Укра╖н╕ та готовий у раз╕ реал╕зац╕╖ окреслених ризик╕в реагувати ╕нструментами монетарно╖ пол╕тики.
Зниження обл╕ково╖ ставки до 17,5% ухвалене Р╕шенням Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 25 кв╕тня 2019 року №311-рш "Про розм╕р обл╕ково╖ ставки".
Новий детальний макроеконом╕чний прогноз буде опубл╕кований в ╤нфляц╕йному зв╕т╕ 3 травня 2019 року.
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала ухваленню Правл╕нням цього р╕шення,
буде оприлюднено 6 травня 2019 року.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 6 червня 2019 року в╕дпов╕дно дозатвердженого та оприлюдненого граф╕ка.
Верховна Рада п╕дтримала у першому читанн╕ законопроект "Про режим сп╕льного транзиту"
Верховна Рада п╕дтримала у першому читанн╕ розроблений М╕н╕стерством ф╕нанс╕в проект Закону № 9532 «Про режим сп╕льного транзиту».
"За" проголосувало 234 народних депутат╕в. Законопроект буде доопрацьовано до другого читання з урахуванням пропозиц╕й народних депутат╕в.
Законопроект покликаний наблизити укра╖нське законодавство у митн╕й сфер╕ до митного законодавства
╢вропейського Союзу шляхом ╕мплементац╕╖ положень Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту та Конвенц╕╖ про спрощення формальностей у торг╕вл╕ товарами в╕дпов╕дно до зобов’язань, закр╕плених Угодою про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С.
Система сп╕льного транзиту з ╢С – це, перш за все, ╕мплементац╕я спец╕ального програмного забезпечення на митниц╕, яке дозволить ╖й працювати синхронно з митницями ╕нших ╓вропейських кра╖н. Прийняття Закону дозволить застосовувати Укра╖н╕ ╓вропейськ╕ транзитн╕ правила, що дасть можлив╕сть п╕дпри╓мствам використовувати ╓дину митну декларац╕ю та ╓дину гарант╕ю для перем╕щення товар╕в в╕д свого складу до складу контрагента. Як насл╕док, в╕дбудеться сутт╓ве прискорення та
здешевлення руху товар╕в, в╕д якого «виграють» ус╕ учасники ланцюга постачання – експортери, перев╕зники, ╕мпортери.
«Прийняття закону дозволить зменшити к╕льк╕сть митних формальностей, необх╕дних для контролю за транзитним перем╕щенням. Укра╖нська митниця отримуватиме в╕д митниць ╕нших кра╖н попередню ╕нформац╕ю про вантаж╕ ще до перетину ними укра╖нського кордону, що дасть змогу анал╕зувати операц╕╖ на предмет ╖х ризиковост╕ ще до моменту прибуття товар╕в в Укра╖ну. Кр╕м
того, це дозволить об╜рунтовано визначати форми митного контролю, тим самим, не затримуючи вантаж╕ на кордон╕ митними оглядами та ╕ншими контрольними процедурами», - сказав заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Верланов.
Прийняття цього законопроекту дозволить:
Впровадити ╓вропейську практику митного оформлення транзитних вантаж╕в та гарантування сплати митних платеж╕в;
Зменшити часов╕ витрати на оформлення транзитних вантаж╕в, розширить можливост╕ для системи анал╕зу
ризик╕в;
Пол╕пшити як╕сть послуг та конкурентоспроможн╕сть перев╕зник╕в;
Л╕берал╕зувати ринок ф╕нансових гарант╕й та надасть можлив╕сть вийти гарантам на ╓вропейськ╕ ринки;
Надасть транзитн╕ спрощення над╕йним компан╕ям, що дотримуються вимог законодавства
Дов╕дково
Проект Закону Укра╖ни «Про режим сп╕льного транзиту» розроблено на виконання статей 76, 84 Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С, додатка XV до ц╕╓╖ Угоди в частин╕ подальшо╖ участ╕ Укра╖ни в сп╕льн╕й транзитн╕й систем╕ в╕дпов╕дно до Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту в╕д 20.05.1987.
Завдання щодо п╕дготовки проекту закону визначено у План╕ пр╕оритетних д╕й Уряду на 2019 р╕к, у Меморандум╕ про вза╓морозум╕ння м╕ж Укра╖ною як Позичальником та ╢вропейським Союзом як Кредитором,
ратиф╕кованим Законом Укра╖ни в╕д 8 листопада 2018 року № 2613-VIII.
Зг╕дно з╕ статтею 15а Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту будь-яка третя кра╖на може стати Догов╕рною стороною ц╕╓╖ Конвенц╕╖, якщо ╖╖ запрошено депозитар╕╓м Конвенц╕╖ за р╕шенням Об’╓днаного ком╕тету, який в╕дпов╕да╓ за адм╕н╕стрування ц╕╓╖ Конвенц╕╖ та забезпечення ╖╖ належного виконання.
В╕дпов╕дно до позиц╕╖ сторони ╢С для отримання запрошення до Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту Укра╖на повинна довести спроможн╕сть виконувати ╖╖ умови, зокрема, використовуючи в односторонньому порядку до одного року нац╕ональний модуль Ново╖ комп’ютеризовано╖ транзитно╖ системи, яка використову╓ться догов╕рними сторонами Конвенц╕╖.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... График работы таможни
22-04-2019 16:44, Живу_в_Раю Регион:Киев График работы таможни
Добрый день. Кто-то может поделится графиком работы таможни на Пасху (Киев). Нигде не могу найти. Планируется загрузка на выходных, товар под ПД, и хотелось бы понимать, реально ли подать эту ПД в эти
дни (а дней то много входных))). или лучше перенести загрузку на 2 мая. Заранее спасибо.
Нефьодов: таможенников нужно выводить из-под закона о госслужбе, переводить их на срочные контракты, повышать им зарплаты
Об этом и о многом другом в интервью журналистам издания “Цензор.НЕТ” Татьяне Бодня и Татьяне Галковской рассказал один из главных кандидатов на должность Главы Гостаможслужбы Максим Нефьодов.
Замминистра экономразвития Максим Нефьодов отвечая на вопрос журналистов о том, кто из представителей криминалитета, которых связывают с таможней, может быть заинтересован в том, чтобы обновления и создания качественной Государственной таможенной службы не произошло, он
объяснил, что слышал о разных людях, которые якобы стоят за региональными таможнями, но не вникал в эти вопросы. “Если бы в таможне единственная проблема была с криминалитетом, это было бы полбеды. К сожалению, в таможне есть проблемы с правоохранительными органами, со многими оборотнями в погонах, которые так же имеют там свои интересы. К счастью, я даже не хочу узнавать, кто там работает. И не дай Бог, проводить с ними какие-то кулуарные встречи или договариваться о каком-то распределении интересов, –
отметил замминистра. – Я считаю, что человек, который придет на эту должность, сразу должен показать всем, что заточен исключительно на реформу”.
Комментируя ситуацию с зарплатами и тем соцпакетом, который предлагает в рамках реформы правительство, он заявил, что честный человек не пойдет работать на зарплату младшего инспектора, которая составляет 6 тыс. грн, поскольку ему не будет хватать этих денег. “Пока ставка таможенника составляет около 6 тыс. грн., ожидать, что туда пойдут
самые профессиональные и честные кадры, мне кажется несколько наивным. Поэтому я точно буду выступать, если мне все-таки доверят эту должность, за то, чтобы выводить таможенников из-под закона о госслужбе, переводить их на срочные контракты, повышать им зарплаты, в том числе за счет уже той нормы, которая есть в Таможенном кодексе, о том, что 10% перевыполнения плана сборов таможенных платежей идет на нужды самой таможни и на проведение реформы, – рассказал он. – Конечно, большое количество процессов нужно
автоматизировать. И возможно за счет этого оптимизировать персонал. Хотя я всегда выступаю сам за маленькую и компактное эффективное государство, но у нас чуть ли не наименьшее количество таможенников, если сравнивать со странами Европы. Поэтому оптимизация возможна, скорее, за счет админперсонала, но вряд ли за счет рядовых инспекторов. Но все равно здесь есть потенциал – внедрение ИТ-процессов, их автоматизация увеличивает производительность труда, а в перспективе приведет и к увеличению оплаты. Наша
большая задача – максимально электронизировать процесс и разделить условно бэк-энд офис и фронт-энд офис, чтобы тот таможенник, который общается с бизнесменом, перевозчиком, таможенным брокером, логистом и так далее имел меньшее влияние на результат принятия решений, а тот, кто принимает решение, не общался с “клиентом” и не мог вытребовать у него взятку”.
Отвечая на вопрос, будут ли кадровые “чистки” и кто может остаться в команде из нынешних руководителей разного уровня,
замминистра заверил, что будет отдавать приоритет тем людям, которые не работали в системе или по крайней мере не имеют с ней прочных связей. “Хотя, исходя из своего опыта работы в министерстве, могу сказать: в любом государственном органе есть здоровая часть, и не надо перегибать палку и кричать, как всегда, все госслужащие плохие и всех надо расстрелять или уволить”, – заявил он. – Но для того, чтобы проводить изменения, должны приходить люди с новыми взглядами. Лишь только этот микс – комбинация новых
людей, людей из бизнеса или общественного сектора, экспертной, научной среды и людей, которые много лет работают на таможне и обладают профильными знаниями, поможет построить ту службу, за которую будет не стыдно как нам – как налогоплательщикам, так и самим таможенникам”.
