Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

ДФСУ: [Щодо заповнення гр. 50 митноi декларацii]


НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"  
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 10/05/2019
* Документ дня: Наказ вiд 20.11.2017 № 950 Про затвердження Порядку заповнення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення (походження) товару EUR.1

Количество просмотров: 17 (за период c 00:00 по 18:04 10/05/19), всего просмотров: 1644
Наказ вiд 20.11.2017 № 950М╕нф╕н
Про затвердження Порядку заповнення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення (походження) товару EUR.1
Вступил в силу с 24.01.2018
• Все хиты документов


MDoffice

Изменения в нормативной базе MDOffice за период c 01.05.2019 по 10.05.2019

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
1. Классификатор "Классификатор документов"
№ 162 от 19.04.2019 М╕нф╕н
"Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, Класиф╕катора документ╕в та Класиф╕катора характер╕в угод"
2. Классификатор "Преференции по НДС"
№ 162 от 19.04.2019 М╕нф╕н
"Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, Класиф╕катора документ╕в та Класиф╕катора характер╕в угод"
3. Классификатор "Преференции по акцизу"
№ 162 от 19.04.2019 М╕нф╕н
"Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, Класиф╕катора документ╕в та Класиф╕катора характер╕в угод"
4. Классификатор "Преференции по пошлине (импорт)"
№ 162 от 19.04.2019 М╕нф╕н
"Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, Класиф╕катора документ╕в та Класиф╕катора характер╕в угод"
5. Классификатор "Характер сделки"
№ 162 от 19.04.2019 М╕нф╕н
"Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, Класиф╕катора документ╕в та Класиф╕катора характер╕в угод"
Информация
6. Санкции
Приказ № 749 от 26.04.2019
О введении санкций с 26.04.2019
Приказ № 750 от 26.04.2019
О введении санкций с 26.04.2019
Приказ № 749 от 26.04.2019
Об отмене санкций с 26.04.2019
Приказ № 750 от 26.04.2019
Об отмене санкций с 26.04.2019
Приказ № 758 от 26.04.2019
Об отмене санкций с 26.04.2019
Приказ № 759 от 26.04.2019
Об отмене санкций с 26.04.2019
Приказ № 760 от 26.04.2019
Об отмене санкций с 26.04.2019
Приказ № 557 от 03.04.2019
Об отмене санкций с 03.04.2019
Новые / модифицированные документыКол.
В╕домчий документ17
Документ експортного контролю1
Листи ДМСУ6
Накази ДМСУ2
Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни18
ВСЕГО:44


MDoffice

ДФСУ: [Щодо заповнення гр. 50 митно╖ декларац╕╖]

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

26.04.2019 р. № 20447/6/99-99-18-02-02-15

ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ
ОБ'╢ДНАННЯ "ПОВЕРХНОСТЬ МД"

    На звернення № 319 в╕д 01.04.2019 (вх. ДФС в╕д 04.04.2019 № 12623/6) щодо заповнення графи 50 митно╖ декларац╕╖ (дал╕ - МД) пов╕домля╓мо наступне.

    В╕дпов╕дно до положень глави першо╖ розд╕лу II Порядку заповнення митних декларац╕й на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 30.05.2012 № 651, заре╓строваного у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14.08.2012 за № 1372/21684, графа 50 "Принципал" заповню╓ться, якщо зд╕йсню╓ться перем╕щення митною територ╕╓ю Укра╖ни.

    У граф╕ зг╕дно з додатком до вищезазначеного Порядку зазначаються в╕домост╕ про перев╕зника (експедитора) товар╕в, задекларованих у МД, номер його телефону в м╕жнародному формат╕ (з урахуванням коду кра╖ни та населеного пункту або мереж╕ оператора моб╕льного зв'язку) та в╕домост╕ про особу, що прийма╓ задекларован╕ товари до перевезення: пр╕звище, ╕н╕ц╕али, сер╕я та номер паспорта (для громадян нерезидент╕в: пр╕звище, ╕м'я та по батьков╕ (за наявност╕), громадянство, рекв╕зити паспортного документа або документа, що його зам╕ню╓).

    При зал╕зничних перевезеннях зазнача╓ться назва зал╕зниц╕, що прийма╓ товари до перевезення.

    Можливост╕ зазначення у митн╕й декларац╕╖ в╕домостей про дек╕лькох ос╕б, що приймають задекларован╕ товари до перевезення, зазначеним Порядком не передбачено.

В.о. заступника Голови

В. КРИВ╤ЦЬКИЙ

 



MDoffice

Отримали знижку в╕д нерезидента: як оподаткувати?

Оск╕льки мотивац╕йн╕ виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукц╕╖ (роб╕т, послуг), так╕ витрати можуть бути в╕днесен╕ до маркетингових послуг
 
Кредит – нота. Credit Note

Виходячи з м╕жнародно╖ практики розрахунк╕в м╕ж суб'╓ктами господарювання, п╕д кредит-нотою розум╕╓ться розрахунковий документ чи пов╕домлення, яке посила╓ться одн╕╓ю з╕ стор╕н, що знаходяться в розрахункових в╕дносинах, ╕нш╕й сторон╕, про запис у кредит рахунка останньо╖ визначено╖ суми, через настання яко╖-небудь обставини, що створила в ╕ншо╖ сторони право вимоги ц╕╓╖ суми. Тобто за допомогою кредит-ноти продавець товар╕в (роб╕т, послуг) пов╕домля╓ покупця про зм╕ни умов договору щодо компенсац╕╖ вартост╕ товар╕в (роб╕т, послуг). Зм╕на вартост╕ товар╕в (роб╕т, послуг) у раз╕ отримання кредит-ноти в податковому обл╕ку в╕добража╓ться в залежност╕ в╕д умов договору та умов зм╕ни вартост╕ товар╕в (роб╕т, послуг), передбачених у кредит-нот╕ (лист ДФС в╕д 17.07.2015 р. № 14996/6/99-99-19-02-02-15). 

Зг╕дно з пп. 134.1.1 ПКУ об’╓ктом оподаткування податком на прибуток ╓ прибуток ╕з джерелом походження з Укра╖ни та за ╖╖ межами, який визнача╓ться шляхом зменшення суми доход╕в зв╕тного пер╕оду, визначених зг╕дно з╕ ст. 135-137 ПКУ, на соб╕варт╕сть реал╕зованих товар╕в, виконаних роб╕т, наданих послуг та суму ╕нших витрат зв╕тного податкового пер╕оду, визначених зг╕дно з╕ ст. 138-143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 ПКУ.

Кодексом не передбачено коригування ф╕нансового результату до оподаткування на р╕зниц╕ по операц╕ях отримання кредит-ноти в╕д постачальника нерезидента. Отже так╕ операц╕╖ в╕дображаються в╕дпов╕дно до правил бухгалтерського обл╕ку (лист ДФС в╕д 03.03.2017 р. №4493/6/99-99-15-02-02-15). 

Правов╕ засади регулювання, орган╕зац╕╖, ведення бухгалтерського обл╕ку та складання ф╕нансово╖ зв╕тност╕ в Укра╖н╕ визнача╓ Закон про бухобл╕к.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону про бухобл╕к встановлено, що п╕дставою для бухгалтерського обл╕ку господарських операц╕й ╓ первинн╕ документи, що ф╕ксують факт зд╕йснення господарсько╖ операц╕╖. 

Таким чином, враховуючи, що вс╕ знижки (бонуси), отриман╕ позивачем у зв’язку з браком товару, на п╕дстав╕ Credit Note п╕д час виконання контракт╕в були використан╕ позивачем в якост╕ оплати вартост╕ майбутн╕х поставок товар╕в вищезазначеними компан╕ями, у позивача були в╕дсутн╕ п╕дстави для обл╕ку таких знижок у тепер╕шньому час╕ при формуванн╕ ц╕ни соб╕вартост╕. 

З огляду на викладене та враховуючи, що отриман╕ в╕д компан╕й-нерезидент╕в Credit Note  були використан╕ позивачем виключно з метою зменшення власно╖ кредиторсько╖ заборгованост╕ перед вищезазначеними компан╕ями, так╕ знижки не можуть вважатися доходом (18 березня 2019 р. Херсонський окружний адм╕н╕стративний суд, справа № 540/2267/18 (╢ДРСРУ № 80796154).

Зг╕дно з пп. 14.1.108 ПКУ маркетингов╕ послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функц╕онування д╕яльност╕ платника податк╕в у сфер╕ вивчання ринку, стимулювання збуту продукц╕╖ (роб╕т, послуг), пол╕тики ц╕н, орган╕зац╕╖ та управл╕нн╕ руху продукц╕╖ (роб╕т, послуг) до споживача та п╕сля продажного обслуговування споживача в межах господарсько╖ д╕яльност╕ такого платника податк╕в. 

До маркетингових послуг належать, у тому числ╕ послуги з розм╕щення продукц╕╖ платника податку в м╕сцях продажу, послуги з вивчення, досл╕дження та анал╕зу споживчого попиту, внесення продукц╕╖ (роб╕т, послуг) платника податку до ╕нформац╕йних баз продажу, послуги з╕ збору та розповсюдження ╕нформац╕╖ про продукц╕ю (роботи, послуги). 

Методом просування товар╕в постачальника на ринку ╓ сплата мотивац╕йних виплат (прем╕й, бонус╕в, ╕нших заохочень) на користь трет╕х ос╕б (орган╕зац╕й, як╕ придбавають товари у постачальника та зд╕йснюють ╖х збут (дистриб'ютори). 

Так╕ виплати ╓ винагородою за досягнення певних економ╕чних показник╕в трет╕ми особами (дистриб'юторами) у межах сво╓╖ основно╖ д╕яльност╕. Досягнення таких показник╕в об╜рунтовано сприя╓ пожвавленню збуту товар╕в постачальника, стимулю╓ просування товар╕в у каналах дистрибуц╕╖. Так╕ мотивац╕йн╕ виплати включаються до витрат на збут. 

Мотивац╕йн╕ виплати можуть включати таке: прем╕я (бонус) за дострокову сплату деб╕торсько╖ заборгованост╕, за виконання плану закуп╕вель товар╕в постачальника, за точн╕сть закуп╕вельних прогноз╕в, за дотримання певного асортименту товар╕в при закуп╕вл╕. 

Оск╕льки мотивац╕йн╕ виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукц╕╖ (роб╕т, послуг), так╕ витрати можуть бути в╕днесен╕ до маркетингових послуг.

Зг╕дно з╕ ст. 134 ПКУ, об'╓ктом оподаткування ╓: прибуток ╕з джерелом походження з Укра╖ни та за ╖╖ межами, який визнача╓ться шляхом зменшення суми доход╕в зв╕тного пер╕оду, визначених зг╕дно з╕ ст. 135-137 ПКУ, на соб╕варт╕сть реал╕зованих товар╕в, виконаних роб╕т, наданих послуг та суму ╕нших витрат зв╕тного податкового пер╕оду, визначених зг╕дно з╕ ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу; дох╕д (прибуток) нерезидента, що п╕дляга╓ оподаткуванню зг╕дно з╕ ст. 160 ПКУ, з джерелом походження з Укра╖ни. 

У м╕жнародн╕й практиц╕ розрахунк╕в м╕ж суб'╓ктами господарювання п╕д кредит-нотою розум╕╓ться розрахунковий документ, пов╕домлення, що направля╓ться одн╕╓ю з╕ стор╕н, що знаходяться в розрахункових в╕дносинах, ╕нш╕й сторон╕, про запис у кредит рахунку останньо╖ визначено╖ суми, через настання яко╖-небудь обставини, що створила у ╕ншо╖ сторони право вимоги ц╕╓╖ суми. 

Тобто, за допомогою кредит-ноти продавець товар╕в (роб╕т, послуг) пов╕домля╓ покупця про зм╕ни умов договору щодо компенсац╕╖ вартост╕ товар╕в (роб╕т, послуг). 

В╕дпов╕дно до п. 140.2 ПКУ, у раз╕ якщо п╕сля продажу товар╕в, виконання роб╕т, надання послуг зд╕йсню╓ться будь-яка зм╕на суми компенсац╕╖ ╖х вартост╕, в тому числ╕ перерахунок у випадках повернення проданих товар╕в чи права власност╕ на так╕ товари (результати роб╕т, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець зд╕йснюють в╕дпов╕дний перерахунок доход╕в або витрат (балансово╖ вартост╕ основних засоб╕в) у зв╕тному пер╕од╕, в якому сталася така зм╕на суми компенсац╕╖. 

Зг╕дно з викладеною нормою, продавець зд╕йсню╓ перерахунок доход╕в, а покупець зд╕йсню╓ перерахунок витрат.

Витрати, що враховуються при обчисленн╕ об'╓кта оподаткування, складаються ╕з витрат операц╕йно╖ д╕яльност╕ та ╕нших витрат. Витрати ж операц╕йно╖ д╕яльност╕, серед ╕ншого, включають: соб╕варт╕сть реал╕зованих товар╕в, виконаних роб╕т, наданих послуг. 

Зокрема, в╕дпов╕дно до п. 138.1 ПКУ, витрати, що враховуються при обчисленн╕ об'╓кта оподаткування, складаються ╕з: витрат операц╕йно╖ д╕яльност╕, як╕ визначаються зг╕дно з пп. 138.4, 138.6-138.9, пп. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ц╕╓╖ статт╕: ╕нших витрат, визначених зг╕дно з п. 138.5, пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, пп. 138.11, 138.12 ц╕╓╖ статт╕, п. 140.1  ╕ ст. 141 ПКУ.

В╕дпов╕дно до п. 185.1 ПКУ об'╓ктом оподаткування ПДВ ╓ операц╕╖ платник╕в податку з постачання товар╕в( послуг), м╕сце постачання яких розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, в╕дпов╕дно до ст. 186 ПКУ.

 За таких обставин у платника податк╕в при отриманн╕ мотивац╕йних виплат (бонус╕в) в╕д продавц╕в-нерезидент╕в у зв'язку з досягненням певних обсяг╕в постачання товар╕в, придбаних у вказаних продавц╕в, виникають податков╕ зобов'язання з ПДВ на суму отриманих мотивац╕йних виплат (бонус╕в). При цьому при отриманн╕ в╕д продавц╕в товару винагород в грошов╕й форм╕ (бонусу) у зв'язку ╕з досягненням в╕дпов╕дних показник╕в, зокрема зд╕йснення закуп╕вл╕ товар╕в необх╕дного обсягу у постачальник╕в, в╕дсутн╕сть прострочено╖ заборгованост╕ у позивача, як покупця товар╕в виникають податков╕ зобов'язання з ПДВ на суму отримано╖ винагороди (бонусу). Базою оподаткування, в╕дпов╕дно до п.188.1 ПКУ у даному випадку ╓ сума отримано╖ винагороди (бонус╕в). (03 кв╕тня 2018 року Ки╖вський апеляц╕йний адм╕н╕стративний суд  по справ╕ № 826/7674/17 (╢ДРСРУ № 73257033)).

(!!!) М╕ж тим, додаткова бонусна винагорода, прем╕я або знижка на варт╕сть товару, надана продавцем покупцев╕ в╕дпов╕дно до умов угоди про куп╕влю-продаж (чи окремо╖ згоди стор╕н), або для зац╕кавлення (винагороди) пост╕йних покупц╕в у подальш╕й сп╕впрац╕, не може розц╕нюватись як послуга в сфер╕ маркетингу, в╕дтак, нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за бонусами ╓ безп╕дставним (Позиц╕я викладена в Ухвал╕ Вищого адм╕н╕стративного суду Укра╖ни в╕д 29.11.2016 по справ╕ №К/800/34945/15).

Щодо податкових насл╕дк╕в з ПДВ за операц╕╓ю з отримання покупцем-резидентом в╕д продавця-нерезидента кредит-ноти, яка зменшу╓ суму зобов’язання такого покупця за поставлений (ран╕ше ввезений на митну територ╕ю Укра╖ни) товар, то в╕дпов╕дно до листа ДФС в╕д 15.11.2017 № 2618/6/99-99-15-02-02-15/╤ПК, вбача╓ться, що  при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни податков╕ зобов’язання з ПДВ формуються на дату подання митно╖ декларац╕╖ для митного оформлення, а п╕дставою для в╕днесення сум податку до податкового кредиту ╓ належним чином оформлена митна декларац╕я, яка п╕дтверджу╓ сплату податку, у раз╕, якщо внасл╕док отримання кредит-ноти митна варт╕сть ввезених товар╕в не зм╕ню╓ться (зм╕ни до митно╖ декларац╕╖ не вносяться), податков╕ насл╕дки з ПДВ не виникають.

╢вген Морозов,  адвокат (судовий захист), маг╕стр права



«Дебет-Кредит»

Внесення поправки в Пояснення до товарно╖ позиц╕╖ 9018

Внесення поправки в Пояснення до товарно╖ позиц╕╖ 9018
(питання ╕н╕ц╕йоване Державною ф╕скальною службою Укра╖ни та п╕дтримане Ком╕тетом з Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ на 63-й сес╕╖ Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖)


Державна ф╕скальна служба Укра╖ни у 2018 роц╕ звернулась до Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ з проханням розглянути пропозиц╕ю про внесення поправки до Пояснень до Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в, а саме до абзацу (L) розд╕лу «(I) ╤нструменти та пристро╖ для медицини або х╕рург╕╖» до позиц╕╖ 9018, а саме внесення правки в речення: «Портативн╕ апарати для усунення пневмотораксу, апарати для переливання кров╕, штучн╕ п’явки» та винести зазначену пропозиц╕ю на розгляд Ком╕тету з Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в, зас╕дання якого в╕дбуваються у штаб-квартир╕ Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖.

Аргументац╕╓ю для внесення тако╖ поправки для ДФС стали наступн╕ факти.

В╕дпов╕дно до ╕нформац╕╖ з мереж╕ ╤нтернет трансфуз╕йна медицина (англ.: Transfusion medicine) ╓ галуззю медицини, яка займа╓ться переливанням кров╕ та ╖╖ компонент╕в. Зг╕дно з╕ статтею «переливання кров╕» (див.: Wikipedia, стаття Blood transfusion) – це процес введення кров╕ або продукт╕в переробки кров╕ у кров’яне русло через венозн╕ судини.

Переливання використовуються для л╕кування р╕зних захворювань та насл╕дк╕в в╕д х╕рург╕чного втручання, щоб зам╕нити втрачен╕ компоненти кров╕. В╕дпов╕дно до статт╕ «продукти кров╕» (див.: Wikipedia, стаття Blood product), продуктами кров╕ ╓ будь-яка терапевтична субстанц╕я приготовлена з кров╕ людини. Такими субстанц╕ями ╓: ц╕льна кров, компоненти кров╕ та пох╕дн╕ плазми (див. також The Clinical Use of Blood, Handbook, World Health Organization, Geneva, 2002).

До компонент╕в кров╕ в╕дносяться: концентрати або суспенз╕╖ червоних кров’яних т╕лець; тромбоцити, що отриман╕ ╕з ц╕льно╖ кров╕ або застосовуючи аферез; плазма; та кр╕опрецеп╕тат. До пох╕дних плазми в╕дносяться б╕лки плазми, як╕ отримують у фармацевтичному виробництв╕, зокрема це: альбум╕н; концентрати фактору згортання; та ╕ммуноглобул╕ни.

Ран╕ше трансфуз╕йна медицина використовувала ц╕льну кров, проте в сучасн╕й медичн╕й практиц╕ зазвичай використовуються компоненти кров╕, так╕ як еритроцити, б╕л╕ кров'ян╕ т╕льця, плазма, фактори згортання кров╕, тромбоцити та ╕нш╕. На сьогодн╕шн╕й день ц╕льна кров зазвичай не використову╓ться у медицин╕ для переливання кров╕. Тобто терм╕н «Переливання кров╕» часто використову╓ться «за традиц╕╓ю» оск╕льки застосування ц╕льно╖ консервовано╖ кров╕ в трансфуз╕йн╕й терап╕╖ вкрай обмежене.

Сучасна трансфуз╕йна медицина використову╓ у б╕льшост╕ випадк╕в компоненти кров╕ для л╕кування пац╕╓нт╕в з такими захворюваннями, як анем╕я, раков╕ захворювання кров╕ та ос╕б п╕сля х╕рург╕чного втручання.

Кров склада╓ться з ряду компонент╕в, включаючи еритроцити, тромбоцити та плазму. Кожен з них може використовуватися для л╕кування р╕зних стан╕в хворого. Кров, як правило, под╕ля╓ться на окрем╕ компоненти або частини, тому пац╕╓нтов╕ може бути наданий той компонент кров╕, в якому в╕н ма╓ потребу.

Тобто один об’╓м донорсько╖ кров╕ в╕д одного донора завдяки под╕лу ц╕льно╖ кров╕ на компоненти може врятувати життя або забезпечити л╕кування дек╕лькох хворих. Застосування компонент╕в ц╕льно╖ кров╕ в л╕куванн╕ хвороб забезпечу╓ зростання ефективност╕ використання донорсько╖ кров╕.

В абзац╕ (L) розд╕лу «(I) ╤нструменти та пристро╖ для медицини або х╕рург╕╖» до позиц╕╖ 9018: «Портативн╕ апарати для усунення пневмотораксу, апарати для переливання кров╕, штучн╕ п’явки» узагальнено зазнача╓ться про те, що в товарн╕й позиц╕╖ 9018 класиф╕куються трансфуз╕йн╕ апарати для переливання кров╕.

З огляду на викладене вище, та з метою приведення текст╕в Пояснень до Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в у в╕дпов╕дн╕сть до сучасного стану розвитку трансфуз╕йно╖ медицини переливання кров╕, а також для забезпечення простоти та ясност╕ розум╕ння, як╕ ж саме товари класиф╕куються у зазначеному абзац╕, ДФС запропонувала наступн╕ слова:

«(L) Портативн╕ апарати для усунення пневмотораксу, апарати для переливання кров╕, штучн╕ п’явки.»

зам╕нити словами:

«(L) Портативн╕ апарати для усунення пневмотораксу, трансфуз╕йн╕ апарати для переливання ц╕льно╖ кров╕, компонент╕в кров╕ та пох╕дних кров╕, штучн╕ п’явки».

Секретар╕ат Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, з урахуванням викладених аргумент╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби був схильний до думки п╕дтримати позиц╕ю ДФС ╕ винести дане питання на розгляд Ком╕тету з Гармон╕зовано╖ системи.

У результат╕ дане питання було винесене на розгляд 63-о╖ сес╕╖ Ком╕тету з Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в (в╕дбулась у березн╕ 2019 року). У ход╕ дискус╕╖ делегати ДФС представили питання на обговорення ╕ представники Ком╕тету мали змогу висловити свою думку з даного питання. Зокрема представники ╢вропейського Союзу, ╢гипту, Австрал╕╖ та ряду ╕нших кра╖н висловили п╕дтримку ╕н╕ц╕атив╕ ДФС.

Зрештою Ком╕тет одноголосно п╕дтримав питання про внесення поправки в Пояснення до товарно╖ позиц╕╖ 9018 в╕дм╕тивши при цьому, що така поправка прояснить та покращить розум╕ння текст╕в Гармон╕зовано╖ системи, що у подальшому позитивно вплине та спростить роботу митник╕в, при класиф╕кац╕╖ апарат╕в для переливання ц╕льно╖ кров╕, ╖╖ компонент╕в та пох╕дних.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

Спрощено митн╕ процедури для отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги

   М╕нф╕н урегулював питання в╕дшкодування витрат за збер╕гання товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги на складах орган╕в доход╕в ╕ збор╕в.

   2 травня набрали чинност╕ зм╕ни до наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 15 червня 2012 року № 731.

   Зг╕дно з Митним кодексом товари, як╕ до зак╕нчення строк╕в тимчасового збер╕гання п╕д митним контролем на складах орган╕зац╕й – отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги (з урахуванням можливост╕ продовження строку тимчасового збер╕гання – до 120 дн╕в) не були задекларован╕ власником або уповноваженою ним особою до в╕дпов╕дного митного режиму, п╕длягають обов’язков╕й передач╕ для збер╕гання органу доход╕в ╕ збор╕в, а видан╕ ╖х власникам можуть бути лише п╕сля в╕дшкодування органам доход╕в ╕ збор╕в витрат на збер╕гання.

   Для збер╕гання товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги на складах орган╕в доход╕в ╕ збор╕в митницями ДФС, як правило, укладаються договори збер╕гання з утримувачами склад╕в орган╕зац╕й – отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги. Тобто товари гуман╕тарно╖ допомоги юридично збер╕гаються на склад╕ органу доход╕в ╕ збор╕в, фактично перебуваючи на складах орган╕зац╕й – отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги.

   При цьому Кодексом не визначено випадк╕в, коли вимоги щодо в╕дшкодування витрат на збер╕гання не застосовуються.

   Таким чином, отримання орган╕зац╕╓ю – отримувачем гуман╕тарно╖ допомоги товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги з╕ свого складу можливо т╕льки п╕сля в╕дшкодування витрат на збер╕гання, розрахованих у загальному порядку.

   Врахувавши практичний досв╕д застосування митницями Порядку в╕дшкодування витрат за збер╕гання товар╕в та транспортних засоб╕в на складах митних орган╕в, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 15 червня 2012 року № 731, М╕нф╕н сп╕льно з ДФС розробили зм╕ни до цього Порядку.

   Наказ М╕нф╕ну в╕д 19 березня 2019 року № 115 “Про внесення зм╕н до наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 15 червня 2012 року № 731” затверджу╓ попередньо погоджен╕ з Державною регуляторною службою Укра╖ни зм╕ни до зазначеного вище Порядку, зг╕дно з якими обрахування витрат за збер╕гання товар╕в, транспортних засоб╕в, що визнан╕ гуман╕тарною допомогою, на склад╕ орган╕зац╕╖ – отримувача гуман╕тарно╖ допомоги, якщо таке збер╕гання вважа╓ться збер╕ганням на склад╕ органу доход╕в ╕ збор╕в в╕дпов╕дно до положень частини четверто╖ статт╕ 239 МК Укра╖ни, ма╓ зд╕йснюватися пропорц╕йно до калькуляц╕╖ витрат за пер╕од збер╕гання цих товар╕в на в╕дпов╕дних складах зг╕дно з договором.

   Положення наказу спрямован╕ на попередження накопичення товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги на складах орган╕в доход╕в ╕ збор╕в та уникнення витрат на розпорядження тими з них, за якими не звернувся власник; отримання з╕ склад╕в митниць ДФС товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги з в╕дшкодуванням лише фактично понесених витрат зг╕дно з договором про надання послуг з╕ збер╕гання; зменшення обсягу товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги, як╕ тривалий час збер╕гаються на складах митниць ДФС ╕ щодо яких посадовими особами митниц╕ мають зд╕йснюватися митн╕ формальност╕; уникнення затримок з видачою товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги з╕ склад╕в митниць ДФС; сво╓часне спрямування гуман╕тарно╖ допомоги для використання за ц╕льовим призначенням.

http://bloginside.in.ua

Уряд схвалив р╕шення, яке забезпечить отримання в╕д м╕жнародних партнер╕в компенсац╕й Укра╖н╕ ╕мпортних закуп╕вель в╕йськово╖ продукц╕╖

   8 травня Каб╕нет М╕н╕стр╕в п╕дтримав ╕н╕ц╕йован╕ та розроблен╕ М╕некономрозвитку зм╕ни до порядку укладення компенсац╕йних (офсетних) договор╕в, застосованих у результат╕ зд╕йснення закуп╕вель ╕мпортно╖ продукц╕╖ оборонного призначення на суму, що перевищу╓ 5 млн ╓вро.

   Зг╕дно з ухваленим р╕шенням Уряду функц╕╖ орган╕зац╕╖ та координац╕╖ д╕яльност╕ суб’╓кт╕в офсетно╖ д╕яльност╕ закр╕плюються за офсетною ком╕с╕╓ю з представник╕в державних замовник╕в, державних п╕дпри╓мств установ та орган╕зац╕й. Для ефективно╖ вза╓мод╕╖ суб’╓кт╕в у процес╕ отримання офсету вона д╕ятиме при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

   Також ухвалене р╕шення передбача╓ залучення державного замовника з державного оборонного замовлення, якщо той закупову╓ ╕мпортну продукц╕ю в ╕ноземного постачальника, до проведення переговор╕в з ним стосовно отримання Укра╖ною в╕дпов╕дних компенсац╕й (офсет╕в).

   Дов╕дково

   Компенсац╕йний (офсетний) догов╕р - це укладений м╕ж офсетним бенеф╕ц╕аром, яким може бути державний замовник або суб'╓кт державно╖ форми власност╕, та ╕ноземним постачальником зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт), що визнача╓ предмет, варт╕сть, види компенсац╕╖ (офсету), яке ╕ноземний постачальник переда╓ Укра╖н╕.

М╕некономрозвитку

При експорт╕ товар╕в дата оформлення МД та дата фактичного ╖х вивезення припадають на р╕зн╕ податков╕ пер╕оди: коли визначати зобов’язання з ПДВ?

   У раз╕ зд╕йснення операц╕й з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ ╓ дата оформлення митно╖ декларац╕╖, що засв╕дчу╓ факт перетинання митного кордону Укра╖ни, оформлено╖ в╕дпов╕дно до вимог МКУ та Положення про митн╕ декларац╕╖, затвердженого постановою КМУ в╕д 21.05.2012 р. № 450.

   /╤ПК в╕д 25.04.2019 р.№ 1817/6/99-99-15-03-02-15/╤ПК/

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

Три головних питання про ЕЦП

   ╤рина Артишук
експерт ╕з захисту персональних даних, компан╕я "АВТОР"

   Чим ближче Укра╖на до електронного документооб╕гу, тим б╕льше питань виника╓. Днями потрапила на гарячу дискус╕ю в Мереж╕ на цю тему. Основн╕ питання, як╕ ц╕кавлять сусп╕льство: Що буде з електронним цифровим п╕дписом? Як╕ зм╕ни впроваджу╓ новий закон “Про електронн╕ дов╕рч╕ послуги”? Що з цим робити б╕знесу та приватним особам?

   Щоб уникнути таких питань в подальшому, вир╕шила розкласти все по поличках. Отже, перше: Чому це важливо?

   Найголовн╕ше, закон передбача╓ зм╕ну способу збер╕гання особистого ключа електронного п╕дпису. Особистий ключ - це основа вашого електронного цифрового п╕дпису, по сут╕ це ун╕кальн╕ електронн╕ дан╕ для створення електронного п╕дпису чи печатки. Сам ключ доступний т╕льки п╕дписувачу чи створювачу електронно╖ печатки. Для того, щоб зрозум╕ти чому ╕ наск╕льки це важливо, необх╕дно тр╕шки повернутись до ╕стор╕╖.

   Без належного юридичного регулювання п╕дтверджувати угоди в електронному вигляд╕ неможливо. Вперше цю проблему вир╕шили в ╢С. Ще в 1999 роц╕ там прийняли Директиву ╢С 1999/93/╢С “Про систему електронних п╕дпис╕в”. Нею в юридичний об╕г було введено поняття “електронного п╕дпису”. Кр╕м того, кра╖ни-члени ╢С мали змогу самост╕йно формувати пол╕тику електронного документооб╕гу. Прийняття Директиви стало поштовхом до створення цього ринку та запровадження послуги “електронних п╕дпис╕в” у кра╖нах-членах ╢С.

   Вт╕м вона мала й певн╕ недол╕ки. Зокрема, юридичними угодами суд м╕г визнавати нав╕ть звичайну переписку по e-mail або так зван╕ “кл╕к-договори”, коли ви натиска╓те кнопку “Згоден” на будь-якому сайт╕.

   У рамках наближення укра╖нського законодавства до ╓вропейського, ще в 2003 роц╕ прийняли Закон Укра╖ни “Про електронний цифровий п╕дпис”. Саме в╕н ╕ вн╕с в укра╖нську законодавчу терм╕нолог╕ю поняття “електронного цифрового п╕дпису”. Важливим аспектом цього закону було визнання ЕЦП повноц╕нним юридичним ╕нструментом на р╕вн╕ з╕ звичайним, власноручним п╕дписом. Прийняття цього закону можна вважати початком ери електронного документооб╕гу в Укра╖н╕.

   Однак, на той час, н╕ укра╖нським, н╕ ╓вропейським законодавством питання безпеки ЕЦП не було практично врегульоване. Особистий ключ електронного п╕дпису можна було збер╕гати будь-де та будь-яким чином. Для розум╕ння абсурдност╕ ситуац╕╖, наведу простий приклад. Уяв╕ть, що ви п╕дпису╓те будь-як╕ папери не вникаючи у зм╕ст або взагал╕ не читаючи, або п╕дпису╓те чист╕ аркуш╕ паперу та переда╓те незнайом╕й особ╕. Ситуац╕я з цифровим п╕дписом абсолютно ╕дентична.

   Вир╕шенням ц╕╓╖ проблеми стало скасування попередньо╖ Директиви та прийняття у 2014 роц╕ нового Регламенту ╢С “Про електронну ╕дентиф╕кац╕ю, вериф╕кац╕ю та дов╕рч╕ послуги”, в╕н набув чинност╕ у 2016 роц╕. Основною новац╕╓ю ╓ вимога збер╕гати особист╕ ключ╕ квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису (прир╕вняного в правах до власноручного) лише на захищених апаратних нос╕ях (електронних ключах, токенах, централ╕зованих сховищах ключ╕в тощо), котр╕ пройшли в╕дпов╕дну сертиф╕кац╕ю в державних органах. Що це дасть б╕знесу?

   Передус╕м, потр╕бно розум╕ти, що ратиф╕кувавши Угоду про асоц╕ац╕ю з ╢С, Укра╖на взяла на себе зобов’язання гармон╕зувати сво╓ законодавство з законодавством ╢вропейського союзу. За в╕дсутн╕сть норми про обов’язкове збер╕гання особистого ключа електронного цифрового п╕дпису на захищеному нос╕╓в╕ ╢С неодноразово критикував Укра╖ну, адже при такому п╕дход╕ абсолютно порушений принцип безпеки.

   Тому ц╕лком лог╕чним кроком власне й стало прийняття Закону Укра╖ни “Про електронн╕ дов╕рч╕ послуги”, який повн╕стю врахову╓ вимоги оновленого Регламенту ╢С. Закон вступив у д╕ю в 2018 роц╕, п╕дзаконн╕ акти Каб╕нет м╕н╕стр╕в повинен розробити до 7 листопада 2019 року. Якщо ж ви отримали ЕЦП до 7 листопада 2018 року ви можете його використовувати без захищеного нос╕я аж до завершення його терм╕ну д╕╖, але при наступн╕й генерац╕╖ ключових даних для квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису чи печатки необх╕дно буде використовувати виключно захищен╕ нос╕╖. Кр╕м того, закон дозволя╓ використання ще одн╕╓╖ технолог╕╖, п╕д назвою Mobile ID, яка передбача╓ створення квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису за допомогою вашого моб╕льного телефону, при цьому роль захищеного нос╕я зд╕йсню╓ с╕м-карта, на як╕й записаний особистий ключ.

   Для кого ц╕ зм╕ни ╕ як ╖х врахувати в сво╖й робот╕?

   Зм╕ни стосуються вс╕х тримач╕в електронного цифрового п╕дпису. Оск╕льки квал╕ф╕кований п╕дпис прир╕вню╓ться до власноручного, основним пр╕оритетом ╓ безпека та захист в╕д шахрайства. При використанн╕ спец╕ального апаратного засобу (токену), особистий ключ, який використову╓ться як ун╕кальн╕ електронн╕ дан╕ для створення електронного п╕дпису чи печатки знаходиться всередин╕ токену, ╕ н╕коли не покида╓ його меж. Кр╕м того, токен захищений п╕н-кодом з обмеженою к╕льк╕стю можливих спроб входу. П╕д╕брати п╕н-код практично неможливо, адже в раз╕ дек╕лькох невдалих спроб, токен просто блоку╓ться. Для його повторного використання необх╕дно в╕дформатувати та згенерувати особистий ключ заново. Тобто нав╕ть у раз╕ його викрадення та спроб взлому, ваш особистий ключ просто знищиться. Якщо провести просту аналог╕ю, то токен ╓ сво╓р╕дним м╕н╕-сейфом для вашого особистого ключа. Закон фактично захища╓ б╕знес, зокрема його кер╕вник╕в, в╕д несанкц╕онованого використання ╖х квал╕ф╕кованого п╕дпису.

   Разом з тим, закон дозволя╓ використовувати й ╕нш╕ способи захисту. Це можуть бути ╕ спец╕ал╕зоване програмне забезпечення, ╕ вище згаданий Mobile ID та нав╕ть ID-картка. До реч╕, саме останн╕й спос╕б використову╓ться у д╕джитал╕зован╕й Естон╕╖. В╕дтак, в естонських ID-картках вже вмонтований ч╕п з криптограф╕чною парою, що дозволя╓ п╕дписувати документи за допомогою сво╓╖ ID-картки. Ця технолог╕я вже апробована в Укра╖н╕ ╕ незабаром оч╕ку╓ться можлив╕сть використання такого способу.

   Також можливе використання "серверного" або "хмарного" п╕дпису на основ╕ централ╕зованого сховища ключ╕в. Ця технолог╕я також вже апробована в Укра╖н╕ ╕ незабаром буде готова до використання.

   П╕дсумовуючи, хочу зазначити, що прийняттям закону “Про електронн╕ дов╕рч╕ послуги” Укра╖на зробила сутт╓вий крок вперед в сфер╕ використання електронних технолог╕й в повсякденному житт╕.

"Цензор.НЕТ"

Стратег╕я митниц╕: бути митницею

   Олександр Федоришин
Доцент кафедри цив╕льного, господарського права та процесу Академ╕╖ адвокатури Укра╖ни, кандидат юридичних наук, адвокат

   Використовуючи власн╕ узагальнення та бачення з розвитку стратег╕╖ реформування митно╖ служби, нижче наводяться окрем╕ аспекти мо╓╖ програми, яка була п╕дготовлена для презентац╕╖ на конкурс╕.

   Умови турбулентност╕ через як╕ проходить конкурс на зайняття вакантно╖ посади голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни (ДМСУ) ╓ абсолютно законом╕рними, зважаючи на його значим╕сть та насл╕дки, насамперед для б╕знесу та для розпод╕лу впливу. Так чи ╕накше в найближчому майбутньому конкурс в╕дновиться, а в╕д його потенц╕йного переможця сусп╕льство бажатиме почути покрокову ╕нструкц╕ю з реформування одн╕╓╖ з ключових державних структур.

   Використовуючи власн╕ узагальнення та бачення з розвитку стратег╕╖ реформування митно╖ служби, нижче наводяться окрем╕ аспекти мо╓╖ програми, яка була п╕дготовлена для презентац╕╖ на конкурс╕.

   1. Необх╕дно оптим╕зувати структуру митно╖ служби.

   1.1. Вся тарифна пол╕тика ма╓ формуватися та реал╕зовуватися лише департаментом тариф╕в у центральному апарат╕ ДМСУ. Структурн╕ п╕дрозд╕ли тариф╕в у територ╕альних органах мають бути л╕кв╕дованими. Це дасть можлив╕сть вести ╓дину митно-тарифну пол╕тику на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни.

   1.2. Об’╓днання митниць м. Ки╓ва та Ки╖всько╖ област╕ в одну та винесення вантажних митних терм╕нал╕в за меж╕ столиц╕ (це практика ╓вропейських столиць), залишивши лише т╕ п╕дрозд╕ли, що обслуговують громадян (пункти пропуску в аеропортах).

   Такий крок дозволить:

   а) виключити причину для нездорово╖ та шк╕дливо╖ конкуренц╕╖ м╕ж цими двома митницями (наявна практика, коли митниц╕ в погон╕ за виконанням планових показник╕в навипередки пропонують «кращ╕» умови для розмитнення ╕мпортних товар╕в для б╕знесу).

   б) розвантажити головн╕ автомаг╕страл╕ та п╕д’╖зди до м╕ста в╕д значно╖ к╕лькост╕ великотоннажних транспортних засоб╕в, що насамперед пол╕пшить еколог╕чну ситуац╕ю в столиц╕.

   2. Кадрова пол╕тика

   Важливо для новоприйнятих сп╕вроб╕тник╕в провести прозор╕ кадров╕ конкурси ╕з залученням громадськост╕ та ЗМ╤.

   Митна система – це внутр╕шньо вза╓мозалежна структура, де у вс╕х ╖╖ територ╕альних органах мають д╕яти ун╕тарн╕ правила. Якщо хоча б один ╕з територ╕альних орган╕в отрима╓ керованого зовн╕ кер╕вника, то ця митниця (чи митний пост) з великою ймов╕рн╕стю стане лаз╕вкою для нелегального ╕мпорту та р╕зних незаконних схем.

   Грошове та соц╕альне забезпечення прац╕вник╕в ДМСУ необх╕дно переглянути. Сьогодн╕ рядовий митник з вищою осв╕тою, на профес╕йну п╕дготовку якого держава витратила м╕н╕мум 6 рок╕в, отриму╓ зарплату в рази меншу чим на ринку пропонують за не квал╕ф╕ковану роботу.

   3. Чистота декларування

   Створення умов для повноти та достов╕рност╕ декларування ВС╤Х товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон. Це фундамент на якому базу╓ться повнота сплати митних платеж╕в ╕ в╕дпов╕дно економ╕чна безпека держави. Саме в╕дсутн╕сть чистоти та повноти декларування створю╓ умови для функц╕онування т╕ньово╖ економ╕ки всередин╕ кра╖ни в тому числ╕. Забезпечення ╕снування таких умов можливе за допомогою наступного.

   3.1. В рамках д╕ючого законодавства прибрати основу для ман╕пуляц╕й ╕з митною варт╕стю:

   а) в таких серв╕сах, як наприклад видача р╕шення про визначення митно╖ вартост╕, правильност╕ класиф╕кац╕╖ товар╕в, визначення кра╖ни походження тощо, де ╕сну╓ високий ризик корупц╕╖, необх╕дно запровадити автоматичний розпод╕л запит╕в/звернень «рандомним» методом серед посадових ос╕б, без ╖х особисто╖ ╕дентиф╕кац╕╖ для ╕ншо╖ сторони та з виключенням можливост╕ сп╕лкування з безпосередн╕м виконавцем запиту та з функц╕╓ю подання онлайн-запиту на попередн╕ р╕шення щодо митно╖ вартост╕ та класиф╕кац╕╖ товар╕в;

   б) запровадити зручний доступ до в╕дкрито╖ статистично╖ тарифно╖ ╕нформац╕╖ за аналог╕╓ю з ╓вропейською системою TARIC. Це дасть можлив╕сть публ╕чного контролю м╕н╕мального р╕вня податкового навантаження на одиницю конкретного ╕мпортного товару (ц╕ дан╕ не ╓ комерц╕йною та╓мницею).

   3.2. Направлення зусиль на забезпечення функц╕онування системи авторизованого економ╕чного оператора.

   Сьогодн╕ де-факто в Укра╖н╕ функц╕онують т╕ньов╕ аналоги авторизованого економ╕чного оператора (АЕО). Працюють вони в нап╕влегальному становищ╕ ╕ конкурують не за рахунок вартост╕ послуг, лог╕стики тощо, а за рахунок того, хто виг╕дн╕ше домовиться за менш╕ тарифи з митниками та правоохоронцями.

   В╕дтак необх╕дно якнайшвидше зак╕нчити законодавче врегулювання умов функц╕онування АЕО. Зазначене дозволить спростити митн╕ процедури, встановити новий формат вза╓мод╕╖ з б╕знесом та розпочати ╕мплементац╕ю Митного кодексу ╢вропейського Союзу.

   Перш╕ кроки на цьому шляху вже зроблен╕ Верховною Радою Укра╖ни, яка 28.02.2019 прийняла в першому читанн╕ законопроект про зм╕ни до Митного кодексу Укра╖ни щодо запровадження ╕нституту уповноваженого економ╕чного оператора (№ 7473). Важливо продовжити роботу в цьому напрямку та прийняти зазначений проект у другому читанн╕.

   3.3. Переглянути наявн╕ проф╕л╕ ризик╕в системи управл╕ння ризиками (АСАУР) та прибрати неефективн╕.

   Середн╕й показник в╕дсотку складених протокол╕в про порушення митних правил за результатами спрацювання АСАУР становить близько 4,6%. При цьому наявн╕ критер╕╖ спрацювання ризик╕в не актуальн╕ для б╕льшост╕ д╕ючих незаконних схем.

   Як приклад, ситуац╕╖ ╕з пост╕йними затриманнями правоохоронними органами морських контейнер╕в з товарами народного вжитку. Так╕ випадки широко висв╕тлюються в новинах. В╕дбува╓ться це системно ╕з року в р╕к! ╤ що головне по таких контейнерах, як правило, не спрацьовують наявн╕ проф╕л╕ ризик╕в АСАУР, наприклад «до проведення митного огляду» тощо.

   Недоплат╕ митних платеж╕в з таких контейнер╕в та порушенню митного законодавства можна запоб╕гти переглянувши проф╕ль ризик╕в по наведен╕й ситуац╕╖. Для прикладу даний проф╕ль ризику ма╓ зобов’язувати проводити частковий митний огляд (з розкриттям до 20% пакувальних м╕сць та виб╕рковим обстеженням транспортних засоб╕в) вс╕х морських контейнер╕в з товарами народного вжитку (саме тут концентру╓ться 90% вс╕х правопорушень) ╕ вже за результатами часткового огляду надавати ╕нспектору право приймати р╕шення про доц╕льн╕сть чи недоц╕льн╕сть повного митного огляду (100% розкриття пакувальних м╕сць та поглибленим обстеженням транспортних засоб╕в).

   3.4. Пропону╓ться створити економ╕чно-стимулюючу систему для заохочення боротьби з порушеннями митних правил:

   На р╕вн╕ Митно╖ служби – за виявлення порушень митних правил посадова особа, що виявила ма╓ обов’язково матер╕ально та морально заохочуватись.

   На р╕вн╕ рег╕ону (област╕):

   Держава вже частково п╕шла на введення економ╕чно стимулюючих заход╕в на р╕вн╕ областей. Так, зараз д╕╓ норма коли 50% кошт╕в в╕д перевиконання плану надходжень митниць йдуть на ремонт дор╕г окремих рег╕он╕в. Однак такий п╕дх╕д не ╓ об’╓ктивним, оск╕льки в╕н д╕╓ не для вс╕х рег╕он╕в та доведений плановий показник надходжень митних платеж╕в форму╓ться суб'╓ктивно (його можна за домовлен╕стю в╕дкоригувати). Виходячи з цього, пропону╓ться розглянути можлив╕сть запровадити ╕нший п╕дх╕д, а саме коли кошти на розвиток вс╕х без виключення рег╕он╕в автоматично перераховувалися б в розм╕р╕ до 5-10% в╕д митних платеж╕в митниц╕ з╕браних у вказаному рег╕он╕.

   3.5. Митний Аташе в Кита╖ та Туреччин╕.

   Митний аташе ╓ представником ДМСУ ╕ п╕д загальним пол╕тичним кер╕вництвом посла ма╓ в╕дпов╕дати за роботу по розвитку ╕ п╕дтримц╕ зв’язк╕в по л╕н╕╖ митних та податкових питань (обм╕н митною ╕нформац╕╓ю, в╕дсл╕дкування реальност╕ експортних ц╕н тощо).

   Так, за даними Генерально╖ митно╖ адм╕н╕страц╕╖ КНР у 2013 роц╕ з КНР в Укра╖ну експортовано товар╕в на загальну суму 7,8 млрд. $, а за даними з бази даних ДФС ╕мпортовано з КНР товар╕в на суму 5,6 млрд. $. Р╕зниця становить 2,2 млрд. $. Умовн╕ недонадходження до бюджету т╕льки за 2013 р╕к близько 400 млн. $ в р╕к. Аналог╕чна ситуац╕я ╕ з товарами народного вжитку ╕з Туреччини.

   Тому впровадження посади митних аташе при посольствах Укра╖ни в Кита╖ та Туреччин╕ покликано забезпечити можлив╕сть максимального усунення нелегального та нап╕влегального ╕мпорту, зб╕льшення надходжень податк╕в до бюджету Укра╖ни через контроль реальност╕ експортних ц╕н в основному на товари з цих кра╖н.

   Тим б╕льше, що така практика для Укра╖ни не нова.

   3.6. Прийняти правов╕ р╕шення для унеможливлення легал╕зац╕╖ незаконно ввезених товар╕в, в тому числ╕ через придбання ф╕ктивних документ╕в на товар коли ввезли один товар, а пот╕м з’явився ╕нший – в «10 раз╕в» дорожчий, а держава недоотримала податки.

   Звичайно в перспектив╕ необх╕дно законодавчо зобов’язати п╕дпри╓мц╕в вс╕х форм д╕яльност╕ при продаж╕ товар╕в видавати ф╕скальний чек (в т.ч. електронний). Це дасть можлив╕сть в╕дсл╕дковувати ╕стор╕ю товару в╕д кордону до к╕нцевого споживача та остаточно унеможливить легал╕зац╕ю та продаж незаконно ввезеного товару.

   3.7. Окрема важлива частина – перех╕д в╕д контролю п╕д час зд╕йснення митного оформлення до митного контролю п╕сля завершення митного оформлення товар╕в – митного пост-аудиту. Це той важ╕ль, який потр╕бно розвивати, за яким майбутн╓, але який, станом на сьогодн╕, повн╕стю знищений. Сл╕д особливо наголосити, що такий перех╕д допустимий лише за умови забезпечення можливост╕ просл╕дкувати рух товар╕в в╕д кордону до споживач╕в.

   Окремими елементами побудови ефективного митного пост-аудиту бачу:

   а) ╕мплементац╕я законодавчих норм взятих на себе Укра╖ною за умовами Угоди про асоц╕ац╕ю в частин╕ питань орган╕зац╕╖ та зд╕йснення пост-митного аудиту;

   б) залучення профес╕йно╖ команди митних аудитор╕в, наприклад з визнаних м╕жнародних аудиторських компан╕й, як основного ядра, для роботи в Митн╕й служб╕ ╕з законодавчо встановленою системою мотивац╕╖ за результатами роботи.

   4. Розмежувати функц╕╖ митниц╕ та прикордонно╖ служби в пунктах пропуску.

   Законодавство Укра╖ни з-пом╕ж ╕ншого поклада╓ на Державну прикордонну службу Укра╖ни обов’язок боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Хоча по духу закону ма╓ться на уваз╕ на «зеленому кордон╕», тобто поза пунктами пропуску, де нема╓ митних п╕дрозд╕л╕в. Однак на практиц╕ прикордонники реал╕зують це право в переб╕льшеному вигляд╕ саме в пунктах пропуску, де ╓ також митн╕ п╕дрозд╕ли. В зв’язку з чим в╕дбува╓ться дублювання функц╕й, розмива╓ться в╕дпов╕дальн╕сть стор╕н та створю╓ться додатковий тиск на б╕знес.

   Вир╕шення зазначеного питання лежить не лише в нормативному розмежуванн╕ функц╕й. На мою думку, сл╕д рухатися дал╕ ╕, враховуючи досв╕д зах╕дних кра╖н (США) та укра╖нську практику, безпеков╕ питання д╕яльност╕ Митно╖ служби, як╕ визначенн╕ Митним кодексом в╕днести до компетенц╕╖ М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ, а ф╕скальн╕ питання залишити п╕д кураторством М╕н╕стерства ф╕нанс╕в.

   Таким чином, реал╕зац╕я наведених та ╕нших положень, насамперед, покликана на ствердження того, що «Митниця ма╓ бути митницею» – органом безпеки митного кордону.

https://blog.liga.net

ДФСУ: Щодо дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту у раз╕ зд╕йснення операц╕й з постачання товар╕в на умовах поставки DDP (правила ╤НКОТЕРМС 2010)

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ
╤НДИВ╤ДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦ╤Я

17.04.2019 р. N 1645/6/99-99-15-03-02-15/╤ПК

    Державна ф╕скальна служба Укра╖ни розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту у раз╕ зд╕йснення операц╕й з постачання товар╕в на умовах поставки DDP (правила ╤НКОТЕРМС 2010) та, керуючись статтею 52 розд╕лу II Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - ПКУ), пов╕домля╓.

    Як зазначено у зверненн╕, зг╕дно умов договору поставки постачальник товару зобов'язу╓ться зд╕йснювати також доставку такого товару до м╕сця знаходження торговельного об'╓кта покупця автомоб╕льним транспортом на умовах DDP. При цьому дата завантаження товару у транспортний зас╕б для його доставки не сп╕впада╓ з датою його отримання покупцем.

    Правила ╤нкотермс 2010 - це умови поставки в договор╕ куп╕вл╕-продажу товар╕в та перех╕д ризик╕в втрати чи пошкодження товару, а також витрат стор╕н контракту, пов'язаних ╕з поставкою товару. Правила ╤нкотермс не регулюють перех╕д права власност╕ на товар. Так, терм╕н DDP у правилах ╤нкотермс 2010 означа╓, що продавець несе вс╕ витрати та ризики, пов'язан╕ з доставкою товару до м╕сця призначення, та передбача╓ максимальний обсяг обов'язк╕в продавця.

    В╕дносини, що виникають у сфер╕ справляння податк╕в ╕ збор╕в, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статт╕ 1 розд╕лу I ПКУ).

    В╕дпов╕дно до пункт╕в 5.15.2 статт╕ 5 розд╕лу I ПКУ поняття, правила та положення, установлен╕ ПКУ та законами з питань митно╖ справи, застосовуються виключно для регулювання в╕дносин, передбачених статтею 1 розд╕лу I ПКУ. При цьому у раз╕, якщо поняття, терм╕ни, правила та положення ╕нших акт╕в суперечать поняттям, терм╕нам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання в╕дносин оподаткування застосовуються поняття, терм╕ни, правила та положення ПКУ.

    Зг╕дно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язан╕ самост╕йно декларувати сво╖ податков╕ зобов'язання та визначати сутн╕сть ╕ в╕дпов╕дн╕сть зд╕йснюваних ними операц╕й тим, як╕ перерахован╕ ПКУ.

    При цьому пунктом 44.1 статт╕ 44 розд╕лу II ПКУ визначено, що для ц╕лей оподаткування платники податк╕в зобов'язан╕ вести обл╕к доход╕в, витрат та ╕нших показник╕в, пов'язаних з визначенням об'╓кт╕в оподаткування та/або податкових зобов'язань, на п╕дстав╕ первинних документ╕в, рег╕стр╕в бухгалтерського обл╕ку, ф╕нансово╖ зв╕тност╕, ╕нших документ╕в, пов'язаних з обчисленням ╕ сплатою податк╕в ╕ збор╕в, ведення яких передбачено законодавством.

    Правов╕ основи оподаткування ПДВ встановлено розд╕лом V та п╕дрозд╕лом 2 розд╕лу XX ПКУ.

    Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлен╕ статтею 187 розд╕лу V ПКУ.

    Так, в╕дпов╕дно до пункту 187.1 статт╕ 187 ПКУ розд╕лу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товар╕в/послуг вважа╓ться дата, яка припада╓ на податковий пер╕од, протягом якого в╕дбува╓ться будь-яка з под╕й, що сталася ран╕ше:

    а) дата зарахування кошт╕в в╕д покупця/замовника на банк╕вський рахунок платника податку як оплата товар╕в/послуг, що п╕длягають постачанню, а в раз╕ постачання товар╕в/послуг за гот╕вку - дата оприбуткування кошт╕в у кас╕ платника податку, а в раз╕ в╕дсутност╕ тако╖ - дата ╕нкасац╕╖ гот╕вки у банк╕вськ╕й установ╕, що обслугову╓ платника податку;

    б) дата в╕двантаження товар╕в, а в раз╕ експорту товар╕в - дата оформлення митно╖ декларац╕╖, що засв╕дчу╓ факт перетинання митного кордону Укра╖ни, оформлена в╕дпов╕дно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засв╕дчу╓ факт постачання послуг платником податку.

    Зг╕дно з пунктом 201.1 статт╕ 201 розд╕лу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ у порядку, визначеному законодавством, електронного п╕дпису уповноважено╖ платником особи та заре╓струвати ╖╖ в ╢диному ре╓стр╕ податкових накладних (дал╕ - ╢РПН) у встановлений ПКУ терм╕н.

    Податкова накладна, складена та заре╓стрована в ╢РПН платником податку, який зд╕йсню╓ операц╕╖ з постачання товар╕в/послуг, ╓ для покупця таких товар╕в/послуг п╕дставою для нарахування сум податку, що в╕дносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статт╕ 201 розд╕лу V ПКУ).

    До податкового кредиту в╕дносяться суми податку, сплачен╕/нарахован╕ у раз╕ зд╕йснення операц╕й, зокрема, придбання або виготовлення товар╕в та послуг (пункт 198.1 статт╕ 198 розд╕лу V ПКУ).

    В╕дпов╕дно до пункту 198.2 статт╕ 198 розд╕лу V ПКУ датою в╕днесення сум податку до податкового кредиту вважа╓ться дата т╕╓╖ под╕╖, що в╕дбулася ран╕ше:

    дата списання кошт╕в з банк╕вського рахунка платника податку на оплату товар╕в/послуг;

    дата отримання платником податку товар╕в/послуг.

    Разом з тим пунктом 198.6 статт╕ 198 розд╕лу V ПКУ визначено, що не в╕дносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товар╕в/послуг, не п╕дтверджен╕ заре╓строваними в ╢РПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не п╕дтверджен╕ митними декларац╕ями, ╕ншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статт╕ 201 розд╕лу V ПКУ.

    Таким чином, з метою оподаткування ПДВ операц╕й з постачання товар╕в, оплата за як╕ не в╕дбулася, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважа╓ться дата, на яку припада╓ початок передач╕ товару в╕д постачальника або безпосередньо покупцю, або орган╕зац╕╖, яка зд╕йснюватиме доставку покупцю такого товару (за виключенням визначення дати виникнення податкових зобов'язань за касовим методом).

    На зазначену дату постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну (в описаному у зверненн╕ приклад╕ 31.01.2019) та заре╓струвати ╖╖ у встановлен╕ ПКУ терм╕ни в ╢РПН.

    Така податкова накладна, заре╓стрована в ╢РПН, ╓ п╕дставою для покупця для включення сум ПДВ, зазначених у н╕й, до складу податкового кредиту.

    В╕дпов╕дно до пункту 52.2 статт╕ 52 розд╕лу II ПКУ податкова консультац╕я ма╓ ╕ндив╕дуальний характер ╕ може використовуватися виключно платником податк╕в, якому надано таку консультац╕ю.



MDoffice

Анекдот из Интернет

- Что вы можете сказать в сое оправдание?
- Да что угодно!

Афоризм

Чтобы постоянно врать царице, что она "всех милее", зеркало просило, чтобы его протирали водкой...

Перейти на WWW MD OFFICE http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua
Рассылки Subscribe.Ru
Новости  ВЭД в Украине от
WWW MDOffice


В избранное