Догов╕р на перевезення без складено╖ ТТН не дасть право на витрати
Ф╕скали пояснили чи правом╕рно врахувати витрати за наявност╕ договору про надання автотранспортних послуг.
Якщо для п╕дтвердження перевезення вантажу нема╓ первинки (наприклад, ТТН), то платник податку втрача╓ право врахувати варт╕сть таких послуг при визначенн╕ ф╕нрезультату. Такого висновку д╕йшли ф╕скали та оприлюднили його в систем╕ «З╤Р».
Фах╕вц╕ ДФС
нагадали: витрати, пов'язан╕ з реал╕зац╕╓ю (збутом) продукц╕╖ (товар╕в, роб╕т, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку ╕ страхування готово╖ продукц╕╖ (товар╕в), транспортно-експедиц╕йн╕ та ╕нш╕ послуги, пов'язан╕ з транспортуванням продукц╕╖ (товар╕в) в╕дпов╕дно до умов договору (базису) поставки включають до витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16). Проте, п╕дставою для бухобл╕ку господарських операц╕й вважають лише первинн╕ документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п╕дстав╕
первинних документ╕в можна складати зведен╕ обл╕ков╕ документи.
Джерело: роз'яснення з категор╕╖ 102.02 розд╕лу "Запитання - в╕дпов╕д╕ з Бази знань" З╤Р (http://zir.sfs.gov.ua)
Д╕╖ платника, якщо при п╕дписанн╕ електронного документу виника╓ помилка «Нев╕рний пароль або ключ пошкоджено»
Головне управл╕ння ДФС у Дн╕пропетровськ╕й област╕ зверта╓ увагу платник╕в на наступне.
Якщо при п╕дписанн╕ електронного документу виника╓ помилка «Нев╕рний пароль або ключ пошкоджено», то для усунення тако╖ помилки необх╕дно перев╕рити:
- який ключ квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису чи печатки використову╓ться першим (в╕рна посл╕довн╕сть п╕дпис╕в для податково╖ зв╕тност╕: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильн╕сть введення паролю, а саме: рег╕стр вводу паролю, мову
клав╕атури тощо (створений пароль може м╕стити особлив╕ символи);
- чи набраний пароль в╕дпов╕да╓ ключу, як╕й використову╓ться (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використову╓ться т╕льки з ключем бухгалтера);
- чи зм╕нювалось ╕м’я файлу особистого ключа (у раз╕ зм╕ни ╕м’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необх╕дно звернутися до представництва Акредитованого центру сертиф╕кац╕╖ ключ╕в ╤нформац╕йно-дов╕дкового департаменту ДФС (дал╕ – АЦСК ╤ДД ДФС), в якому отримували квал╕ф╕кований
сертиф╕кат, подати заяву на зм╕ну статусу квал╕ф╕кованого сертиф╕ката та новий комплект ре╓страц╕йних документ╕в).
У раз╕, якщо жодна з рекомендац╕й не допомогла вир╕шити проблему необх╕дно звернутися до представництва АЦСК ╤ДД ДФС, в якому були отриман╕ квал╕ф╕кован╕ сертиф╕кати, подати заяву на скасування квал╕ф╕кованого сертиф╕ката, згенерувати новий особистий ключ та отримати в╕дпов╕дн╕ йому квал╕ф╕кован╕ сертиф╕кати.
Головне управл╕ння ДФС у Дн╕пропетровськ╕й област╕
Але зазначу, що мова йшла не про визначення кращо╖ митно╖ служби у св╕т╕, а т╕льки про те, що структура нац╕онально╖ митно╖ адм╕н╕страц╕╖ повинна в╕дпов╕дати завданням та функц╕ям покладеним на не╖ державою.
А завдання та функц╕╖ в╕дпов╕дно визначаються
кер╕вництвом кра╖ни шляхом прийняття законодавчих акт╕в або внесенням зм╕н до д╕ючих.
Тобто СВР та ╤СЕ на баз╕ д╕ючого Митного кодексу Укра╖ни не побуду╓ш, незважаючи на к╕льк╕сть в╕домчих або кабм╕н╕вських план╕в реформ, затвердження чергових КР╤. Хоча старатися можна аж до пенс╕╖ чи зв╕льнення, вс╕ КР╤ будуть виконанн╕ на 126%, але у п╕дсумку знов отрима╓ш чергову верс╕ю М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в.
До чого це? Ми знов на пороз╕ великих (чергових)
реформ. ╤ знов нам пропонують ╖х проводити знизу «реформуючи» виключно Держмитслужбу, точн╕ше тих митник╕в хто залишився.
Причому у рол╕ реформатор╕в прагнуть виступати люди, як╕ про митну справу знають у кращому раз╕ «фейсбучно», а у г╕ршому взагал╕ не розум╕ють (╕ не бажають вчитись) що таке державне управл╕ння.
Сво╓ уявлення про зд╕йснення митно╖ справи вони б╕льшою м╕рою черпають з таких самих, м’яко кажучи, не профес╕йних джерел.
А у багатьох автор╕в таких опус╕в прямо простежу╓ться думка: «От, як би я був митником, то хапав би грош╕ двома руками. Але на в╕дм╕ну в╕д митник╕в, я людина ╕нтел╕гентна та порядна, висновок: митники гребуть грош╕ екскаватором!».
Есе № 2. «Кер╕вником митниц╕ не може бути митник» В.А.Ющенко, з виступу на колег╕╖ Держмитслужби Укра╖ни 19.07.2005.
Коли друже #Павел Верещагин
(https://www.facebook.com/profile.php?id=100007862888945) 16.07.2019 розм╕стив у себе посилання на публ╕кац╕ю «Анал╕з обсяг╕в контрабанди в Укра╖н╕: масштаби, прям╕ / непрям╕ втрати бюджету та економ╕ки», я не стерп╕в та взявся за клав╕атуру.
У принцип╕ я вже звик до р╕зного роду публ╕кац╕╖ про р╕чн╕ втрати в╕д контрабанди у 5 млрд. ╓вро (приблизно 15 млн. дол. США на день), а також 50 ╕ 100 ╕ 150 млрд. грн. (5, 10, 15 млн. дол. США на день
в╕дпов╕дно).
Останн╕ «розрахунки» втрат в╕д контрабанди – 1 м╕льйон долар╕в СЩА на день ╕ т╕льки на Одеськ╕й митниц╕ були оголошен╕ 14.07.2019 п╕д час в╕зиту Президента Укра╖ни до Одеського морського торг╕вельного порту.
Але оск╕льки я мав сумну «честь» ознайомитись з першоджерелом ц╕╓╖ публ╕кац╕╖, досл╕дженням Незалежно╖ групи з макроеконом╕чного анал╕зу та прогнозу (Ки╖в), яке п╕дготовлено 06.06.2019, вперше оприлюднено 06.07.2019
на сайт╕ «Ukraine economic outlook» (www.ua-outlook.com.ua) та передруковано ╕ншими електронними СМ╤, хочу зробити розб╕р цього ун╕кального, нав╕ть на фон╕ загального низького профес╕онал╕зму, маразму.
Чому маразм?
Тому що, уся основа методики п╕драхунку фактично займа╓ 3 абзаци п╕дпункту «1.1Обсяги контрабандних поставок в Укра╖ну» на стор╕нц╕ 4 досл╕дження.
Дал╕ йде лише шаманство та ╕нш╕ ╕грища з цифрами,
причому зв╕дки беруться коеф╕ц╕╓нти у формулах ╕ чому ряди даних мають виключно л╕н╕йну залежн╕сть нам не пояснюють, пропонуючи брати на в╕ру. Але ус╕ розрахунки та наступн╕ висновки (25 стор╕нок букв та таблиць) базуються на цих трьох абзацах.
Але повернемось до методики обрахунку так звано╖ контрабанди.
Основним та ╓диним принципом виявлення «контрабанди» автори визначили розб╕жн╕сть м╕ж даними статистики експорту заруб╕жно╖
кра╖ни м╕нус оф╕ц╕йний ╕мпорт Укра╖ни, р╕зниця скромно названа «Потенц╕йна контрабанда».
Тобто, ус╕ факти перевищення експорту над ╕мпортом на р╕вн╕ розд╕л╕в УКТ ЗЕД / ГС обзива╓мо, як наведено вище «Потенц╕йною контрабандою», ус╕ в╕дм╕н╕ значення дор╕вню╓мо до нуля (!!!!!).
Оск╕льки вважа╓мо ╖х, пряма цитата до
окремих знак╕в включно: «… 40% обсягу таких операц╕й припада╓ на податков╕ гаван╕. ╤нш╕ 40% - це операц╕╖ нафто-газового сектору, як╕ проводить НАК «Нафтогаз» Укра╖ни енергетично╖ незалежност╕ в╕д Рос╕йсько╖ Федерац╕╖». Де ще 20% в╕д’╓мних значень розрахункових показник╕в нев╕домо.
Таким чином, цифри як╕ не подобаються «експертам» просто йдуть до л╕су, прост╕ше говорячи – наш╕ цифри, як бажа╓мо, так ╕ раху╓мо, н╕хто перев╕ряти не буде бо ми
експерти.
На баз╕ таких «п╕драхунк╕в» отриму╓мо цифру «потенц╕йно╖ контрабанди» у сум╕ 10,3 млрд. дол. США за 2017 р╕к.
Пот╕м буду╓мо пряму залежн╕сть з «експертно» обраними цифрами (стор╕нка 7 досл╕джень) та отриму╓мо ряд «потенц╕йно╖ контрабанди», аж до 17,2 млрд. дол. США у 2021 року.
Для розрахунку втрат, беремо ставки вв╕зного мита (на р╕вн╕ товарних п╕дкатегор╕й УКТ ЗЕД – 10 знак╕в коду), якимось хитрим чином перерахову╓мо ╖х на середн╕ ставки за розд╕лами УКТ ЗЕД (агрегац╕я груп УКТ ЗЕД за секторальним принципом, наприклад групи 06 – 14 складають Розд╕л ╤╤ «Продукти тваринного походження»). Тобто ставки у кращому раз╕ середньоарифметичн╕ (обрахован╕ за умови, що об’╓ктом стягнення рахуються вс╕ операц╕╖, включаючи законодавчо зв╕льнен╕ та т╕ що не ╓ об’╓ктом оподаткування).
На т╕ ж сам╕ розд╕ли УКТ ЗЕД визнача╓мо середньозважену ставку акцизного податку (теж забавно).
Ставка ПДВ – 20%, ставку ПДВ на л╕ки (7%) вир╕шили не враховувати (нехай ╕
так гр╕х╕в хвата╓).
Визнача╓мо, за загальними правилами, сумарний процент податкового навантаження при ╕мпорт╕ (мито, акциз, ПДВ).
Дал╕, помножу╓мо ставку податкового навантаження на розрахований обсяг «контрабанди», отриму╓мо прям╕ втрати державного бюджету у 3,1 млрд. дол. США за 2017
р╕к, ╕з зростанням до 5,2 млрд. дол. США у 2021 роц╕.
Гнучк╕сть рук ╕ н╕якого шахрайства, вчитись митники, як треба рахувати.
Для справедливост╕. На стор╕нц╕ 10, у абзац╕ 3 п╕дпункту 1.3 досл╕дження, вказу╓ться, що бажано при розрахунку середньоарифметичних ставок мита врахувати хоча б угоди про в╕льну торг╕влю, але вир╕шили, що ╖х вплив незначний – дивись додаток 3.
Подивися.
Вилаявся, оск╕льки пойняв, що службове життя пройшло марне, не вм╕ю я так працювати, просто ╕ лихо. ╢дине скажу авторам з приводу додатку 3, що зокрема угода з ╢С передбача╓ не ск╕льки застосування в╕дразу нульових ставок мита, ск╕льки поступове зниження д╕ючих. Тому брати до розрахунку п╕льг т╕льки нульов╕ ставки у корн╕
нев╕рно.
Але отримана циф╕рь явно замала. ╤нш╕ показують б╕льше.
Ось у минулому роц╕ народний депутат Т.Г. Остр╕кова, разом з ╤нститутом соц╕ально-економ╕чно╖ трансформац╕╖, за аналог╕чним «дзеркальним» сп╕вставленням з даними кра╖н ╢С (мабуть з даними бази «СОМЕХТ»
╢вроСтату) нарахувала 75 млрд. грн. недобор╕в платеж╕в т╕льки за перше п╕вр╕ччя. Пот╕м просто помножила на 2, ╕ п╕шла гуляти у СМ╤ цифра втрат бюджету внасл╕док контрабанди у сум╕ 150 млрд. грн. на р╕к (приблизно 6 млрд. дол. США).
Посилання: https://gordonua.com/…/nardep-ostrikova-zayavila-chto-obem-…, https://newsone.ua/…/ostrikova-obem-kontrabandy-v-ukrainu-m… та у ╕нших СМ╤.
Тому, весела компан╕я, у склад╕ Григор╕я Кукурудзи,
Миколи Лесика, Серг╕я Н╕кола╓нко, яка самонад╕яно назвалась Незалежна група з макроеконом╕чного анал╕зу та прогнозу, вир╕шила врахувати вплив «контрабанди» на внутр╕шн╕ економ╕чн╕ показники та донараховати втрати.
╤ начала каламутити, тут ╕ вив╕д з легального внутр╕шнього грошового об╕гу валютних кошт╕в з перерахуванням ╖х за кордон для закупки контрабанди (6,2 млрд. дол. США, тут ╕ дал╕ розрахунки для 2017 року), в╕дпов╕дно зменшення ВВП (на 8,9 млрд. дол.
США), не сплата внутр╕шн╕х податк╕в (2,2 млрд. дол. США), втрата робочих м╕сць (956 тисяч), зб╕льшення внутр╕шнього податкового навантаження на б╕знес та громадян (при повному припиненн╕ або на ╖хньому сленг╕ «об╕лен╕» контрабанди податки можна знизити: на ф╕зичних ос╕б до 9%, на прибуток п╕дпри╓мств до 0%, ПДВ до 15%) ╕ вс╕ це внасл╕док погано╖ роботи митник╕в.
Держава гине виключно внасл╕док злонравних д╕й 10 тисяч митник╕в.
Але нагадаю, що ус╕ ц╕ розрахунки зроблен╕ на баз╕ того, що контрабанда товар╕в у 2017 роц╕ становила 10,3 млрд. дол. США, це ╓дина основа для подальших розрахунк╕в. Як «обраховувалась» ця липова цифра я написав вище.
«╤тог╕ подв╓дьом» Лесь Подерев’янський.
Перше.
Довожу до загального в╕дома, що на сьогодн╕ н╕ в кого не ма╓ методики, котра да╓ б╕льш-менш достов╕рний результат, при розрахунку обсяг╕в незаконних операц╕й, а правопорушники чомусь не надають органам державно╖ статистики зв╕т╕в про обсяги незаконних операц╕й.
╢ р╕зного роду оц╕ночн╕ методи, б╕льш╕сть з яких ╜рунтуються на експертн╕й оц╕нц╕ явища. Але ск╕льки експерт╕в, ст╕льки оц╕нок.
Тому будь, ласка коли у черговий раз заявлять
про те, що контрабанда пре через кордон, будь ласка не л╕нуйтесь, погляньте на першоджерела та п╕дстави для таких заяв.
Проблем на цьому напрямку набагато б╕льше ╕ вони у перебувають у дещо ╕нш╕й площин╕, н╕ж прим╕тивне протаскування товару через кордон з ухиленням в╕д митного контролю.
Друге.
При проведенн╕ анал╕тичних досл╕джень, особисто я, попередньо шукаю та вивчаю джерела ╕нформац╕╖, що включа╓ до себе
вивчення методики формування перв╕сних даних.
Перед спробою зд╕йснити «дзеркальне» сп╕вставлення даних митно╖ статистики вза╓мно╖ торг╕вл╕ рекомендую ознайомитись з публ╕кац╕╓ю на сайт╕ ДФС «М╕жнародна сп╕вставн╕сть даних митно╖ статистики зовн╕шньо╖ торг╕вл╕» (http://sfs.gov.ua/mytna_statystyka/metod_zasady/306399.html), де наведено основи для проведення сп╕вставлення даних вза╓мно╖ торг╕вл╕ та основн╕ причини розб╕жност╕ м╕ж цими даними.
Проводьте тестування отримано╖ анал╕тично╖ модел╕. Бажано на вх╕дних даних, як╕ не викликають позаробочих емоц╕й (пол╕тичних, морал╕заторських, м╕с╕онерських та ╕нших).
Так, ╕мпорт Н╕дерланд╕в з КНР (2015-2017 роки: 35,7 - 35,9 - 40,6 млрд. дол.
США) стаб╕льно менший н╕ж експорт КНР до Н╕дерланд╕в (59,5 - 57,4 - 67,1 млрд. дол. США в╕дпов╕дно) але н╕хто не вола╓ про масову контрабанду китайських товар╕в (дан╕ взят╕ з бази «COMTRADE» Статв╕дд╕лу ООН - http://comtrade.un.org). Дане явище ма╓ власну назву («Роттердамський ефект») ╕ наглядно ╕люстру╓ безглузд╕сть прямого пор╕вняння даних експорту/╕мпорту.
╤
нарешт╕ четверте.
Якщо Ви вважа╓те, що можете надати оц╕нку того чи ╕ншого процесу, спершу впевнитись, що можете зробити це профес╕онально:
Не обзивайте мито (вв╕зне, вив╕зне та особлив╕ види) митними зборами (розд╕л «Вступ» стор╕нка 3 досл╕дження). Митн╕ збори зараз називаються плата за виконання митних формальностей органами доход╕в ╕ збор╕в поза м╕сцем розташування цих орган╕в або поза робочим часом, установленим для них (частина восьма статт╕ 247 глави
39 розд╕лу VIII Митного кодексу Укра╖ни).
Не треба зазначати: «Товарна номенклатура, що використову╓ться в систем╕ WITS, базу╓ться на класиф╕кац╕╖ сектор╕в Св╕тово╖ митно╖ орган╕зац╕╖ (WCO) в╕дпов╕дно до номенклатури гармон╕зовано╖ системи (HS). Остання незначним чином в╕др╕зня╓ться в╕д в╕тчизняного п╕дходу Державно╖ служби статистики» (стор╕нка 5). Оск╕льки, Товарно╖ номенклатури WITS, як ╕ класиф╕кац╕╖ сектор╕в Св╕тово╖ митно╖ орган╕зац╕╖, не ╕сну╓. ╢ Гармон╕зована система
кодування та опису товар╕в (HS – 6 знак╕в коду), яка ведеться Св╕товою митною орган╕зац╕╓ю. На ╖╖ баз╕ розроблен╕ нац╕ональн╕ товарн╕ номенклатури, у тому числ╕ укра╖нська УКТ ЗЕД (10 знак╕в коду, з яких перш╕ 6 знак╕в це HS 2012 року). Введення УКТ ЗЕД зд╕йсню╓ться не Держстатом Укра╖ни, а ДФС (стаття 68 глави 11 розд╕лу IV Митного кодексу Укра╖ни).
Можливо ╕ б╕льше приск╕пливо пройтись, але часу обмаль.
З яко╖ дати розпочина╓ться в╕дл╕к граничного строку розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД при зд╕йсненн╕ експортних операц╕й?
В╕дл╕к граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями з експорту товар╕в банк розпочина╓ з дати оформлення митно╖ деклара╕╖ типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукц╕ю, що експорту╓ться (якщо продукц╕я зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни п╕дляга╓ митному оформленню), або п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ поставку нерезиденту товару в╕дпов╕дно до умов експортного договору (якщо товар зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни не п╕дляга╓ митному
оформленню).
У раз╕ порушення граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями з експорту товар╕в нарахування пен╕ розпочина╓ться з першого дня п╕сля зак╕нчення такого строку та зд╕йсню╓ться за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду в╕дпов╕дно до п. 9 розд╕лу ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ про порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.
Як штрафуватимуть за порушення вимог валютного законодавства: пропозиц╕╖ ДФС
ДФС Укра╖ни на оф╕цйному сайт╕ оприлюднено проект постанови Кабм╕ну «Про затвердження Порядку застосування
контролюючими органами заход╕в впливу у вигляд╕ штрафних санкц╕й до юридичних ос╕б (кр╕м уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства».
Проект постанови розроблено в╕дпов╕дно до абзац╕в першого та третього частини першо╖ ст. 15 Закону Укра╖ни в╕д 21.06.2018 р. № 2473-V╤╤ «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ — Закону) з метою визначення порядку щодо застосування контролюючими органами заход╕в впливу у вигляд╕ штрафних санкц╕й до юридичних ос╕б
(кр╕м уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства.
Проектом постанови передбача╓ться затвердити Порядок застосування контролюючими органами заход╕в впливу у вигляд╕ штрафних санкц╕й до юридичних ос╕б (кр╕м уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства; визначити розм╕р штрафних санкц╕й.
Так, контролююч╕ органи зд╕йснюватимуть валютний нагляд за юрособами (кр╕м уповноважених установ) шляхом проведення документальних перев╕рок у порядку, визначеному ПКУ та нормативно-правовими актами, що регламентують проведення таких перев╕рок, та застосовуватимуть до них у раз╕ виявлення порушень валютного законодавства заходи впливу, адекватн╕ цим порушенням.
Контролююч╕ органи матимуть право застосовувати до юридичних ос╕б (кр╕м уповноважених установ) штрафн╕ санкц╕╖ за кожний вид порушення вимог валютного
законодавства, а саме за порушення вимог:
ст. 5 Закону з питань порядку проведення розрахунк╕в за валютними операц╕ями на територ╕╖ Укра╖ни;
ст. 6 Закону з питань порядку торг╕вл╕ валютними ц╕нностями;
ст. 7 Закону з питань порядку проведення транскордонного переказу валютних ц╕нностей;
ст. 8 Закону з питань порядку транскордонного перем╕щення валютних ц╕нностей;
ст. 12 Закону з питань порядку зд╕йснення валютних операц╕й в
умовах запроваджених заход╕в захисту (кр╕м порушення встановлених граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в).
Контролююч╕ органи за допущення вищезазначених порушень застосовуватимуть до юрос╕б (кр╕м уповноважених установ) штрафн╕ санкц╕╖ у розм╕р╕ 25 % суми операц╕╖, проведено╖ з порушенням валютного законодавства, перераховано╖ у валюту Укра╖ни за оф╕ц╕йним курсом НБУ на день зд╕йснення тако╖ операц╕╖, за кожен випадок порушення
(за повторн╕ д╕╖ протягом року — у розм╕р╕ 50 % суми операц╕╖).
Штрафн╕ санкц╕╖ не застосовуватимуться, якщо сума операц╕╖, проведено╖ з порушенням валютного законодавства, перераховано╖ у валюту Укра╖ни за оф╕ц╕йним курсом НБУ на день зд╕йснення тако╖ операц╕╖, буде меншою за розм╕р, установлений для ф╕нансових операц╕й, що п╕длягають обов’язковому ф╕нансовому мон╕торингу (нараз╕ — 150 000 грн), та якщо проведення таких операц╕й не спричинило зменшення
об’╓кта оподаткування у пер╕од╕, в якому допущено порушення статей 5 — 8, 12 Закону.
Суми штрафних санкц╕й спрямовуються до державного бюджету.
Перш╕ в╕дчутн╕ зм╕ни в митн╕й галуз╕ почнуться до к╕нця року, а на впровадження системних перетворень варто оч╕кувати не ран╕ше, н╕ж через р╕к. Таку заяву новопризначений голова Державно╖ митно╖ служби (ДМС) Максим Нефьодов зробив п╕д час зустр╕ч╕ з б╕знессп╕льнотою.
«Прим╕ром, про електронну митницю можемо говорити не ран╕ше, н╕ж через р╕к. Але ╓ реч╕, як╕ можна реал╕зувати оперативно», — уточнив головний митник. В╕н зауважив, що вже наприк╕нц╕ наступного тижня у
нього з’явиться м╕н╕мальна команда, яка почне поетапно впроваджувати зм╕ни. Оч╕льник ДМС закликав б╕знессп╕льноту пов╕домляти його про будь-як╕ порушення на митниц╕ й пов’язаних з ними ос╕б, щоб мати змогу ухвалити в╕дпов╕дн╕ кадров╕ р╕шення, ╕нформу╓ УН╤АН.
Максим Нефьодов пов╕домив, що ма╓ нам╕р наприк╕нц╕ вересня — на початку жовтня оголосити конкурси на вакантн╕ посади в митну службу, щоб до к╕нця року повн╕стю сформувати нову команду. В╕н акцентував, що зарахування нових
сп╕вроб╕тник╕в у штат митно╖ служби можливе п╕сля проведення в╕дпов╕дних конкурсних добор╕в ╕ спец╕ально╖ перев╕рки.
«У мене ╓ люди, яких я хот╕в би бачити у сво╖й команд╕, але було б нетактовно казати, що хочу побачити цих людей переможцями в╕дпов╕дних конкурс╕в», — зазначив головний митник.
Максим Нефьодов вважа╓ за необх╕дне ухвалити до к╕нця року новий Митний кодекс, оск╕льки нин╕шн╕й застар╕в ╕ не в╕дпов╕да╓ стандартам ╢вросоюзу. В╕н також зазначив, що
в контекст╕ наближення Укра╖ни до ╢C необх╕дно гармон╕зувати й митн╕ ставки, а також ввести обм╕н даними м╕ж укра╖нською митницею ╕ митними орган╕зац╕ями ╕нших кра╖н.
Даний текст п╕дготовлено з повним врахуванням норм наказу НАДС в╕д 05.08.2016 № 158
Пост╕йно переглядаючи публ╕кац╕╖ щодо митно╖ справи в Укра╖н╕ не втримався та вир╕шив додати сво╖ «п'ять коп╕йок», оск╕льки б╕льш╕сть того, що доводиться читати (а також бачити та слухати) б╕льш схоже
на матер╕ал╕зац╕ю власних фантаз╕й та бажань автор╕в цих опус╕в.
Тому т╕льки факти з посиланням на джерела.
Есе № 1. Про митницю США.
Серед колишн╕х та д╕ючих високопосадовц╕в набуло поширення думка про запровадження досв╕ду США у митн╕й справ╕, нав╕ть до повного коп╕ювання метод╕в роботи та/або орган╕зац╕йно-управл╕нських структур.
Зокрема, це дуже шанований мною екс-Голова Держмитслужби А.Макаренко (пошлюсь
на ╕нтерв'ю ╕нтернет-виданню «ЦЕНЗОР.НЕТ» в╕д 25.05.2017), а також Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни В.Гройсман (скор╕ше за все його радник з митних питань, що мав вплив на той час), який на початку сво╓╖ каденц╕╖ запросив експертну м╕с╕ю з фах╕вц╕в Митно-прикордонно╖ служби США для розробки плану реформування митно╖ служби Укра╖ни (посилань багато, наводити не буду).
До реч╕, фах╕вц╕ СВР довол╕ фахово (на в╕дм╕ну в╕д б╕льшост╕ ╕ноземних експерт╕в) п╕д╕йшли до сво╓╖ справи та п╕дготовили
в╕дносно реальний план заход╕в з перетворення митних п╕дрозд╕л╕в ДФС у Митно-прикордонну службу Укра╖ни.
План був направлений ус╕м «зац╕кавленим» в╕домствам, де й вмер. Останн╓, що про цей план було чутно, що в межах його реал╕зац╕╖ пропону╓ться розглянути питання створення Митного антитерористичного центру (ось так!).
Але мова не про злобних укра╖нських чиновник╕в, як╕ загубили черговий план реформування, а про американську митницю ╖╖ парадигму та чому цей
план не мав жодних шанс╕в на реал╕зац╕ю.
Правовий статус, структура та методи роботи митно╖ служби, будь яко╖ кра╖ни, обумовлен╕ нац╕ональними географ╕чними, економ╕чними, адм╕н╕стративно-територ╕альними, зовн╕шньо та внутр╕шньо пол╕тичними факторами.
Перший фактор об’╓ктивний, другий, трет╕й та четвертий можливо вважати дискретно об’╓ктивними на момент прийняття р╕шення, п’ятий суто суб’╓ктивний, але на жаль часто в╕н ста╓ головним чинником в
Укра╖н╕.
Зрозум╕ло, що це умовно-спрощена модель, але да╓ можлив╕сть наглядно осв╕тити питання.
Фактор географ╕чний. США ма╓ сухопутн╕ кордон╕ лише з Мексикою та дв╕ч╕ з Канадою. З ╕ншими кра╖нами та територ╕ями т╕льки морське та ав╕ац╕йне сполучення.
Нагадаю, що основна д╕лянка кордону для Укра╖ни – сухопутна, де ми межу╓мо з Б╕лоруссю, Молдовою, Польщею, Рос╕╓ю, Румун╕╓ю, Словаччиною та Угорщиною.
Фактор
економ╕чний. З Мексикою та Канадою укладена та з 1994 року д╕╓ угода про в╕льну торг╕влю (NAFTA – North American Free Trade Agreement), яка включа╓ до себе положення про в╕дсутн╕сть митних кордон╕в. Тобто ╓диним сухопутним митним кордоном NAFTA ╓ п╕вденний кордон Мексики.
Укра╖на не ╓ членом будь-якого митного союзу, митний кордон сп╕впада╓ з державним кордоном.
Фактор адм╕н╕стративно-пол╕тичний. США ╓ федеративною державою, яка склада╓ться з окремих штат╕в
та територ╕й з певним федеральним статусом.
В╕дпов╕дно ф╕скальна система США ма╓ три р╕вн╕, спрощено – федеральний, штату та мун╕ципальний (непогано, але дещо застар╕ло у частин╕ ставок податк╕в, про податкову систему США – «Основы экономической теории. Курс лекций. Под редакцией Баскина А.С., Боткина О.И., Ишмановой М.С. Ижевск: Издательский дом "Удмуртский университет", 2000»).
Б╕льш╕сть податк╕в у США прям╕, а наявн╕ непрям╕ податки або в╕дносяться до
компетенц╕╖ штат╕в (податок з продажу) або стягу╓ться паралельно до федерального та м╕сцевих бюджет╕в (акцизн╕ податки).
А ось улюбленого в Укра╖н╕ ПДВ, у США нема, зам╕сть нього, вже згаданий податок з продажу (Sales taxes), який не ╓ федеральним податком ╕ регулю╓ться урядами штат╕в (В╕к╕пед╕я, англ╕йською
мовою).
З податк╕в, як╕ безпосередньо стягуються при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон США, залишаються мита (Duties), акцизи (Excise taxes) та збори (Fees), штрафи, в╕дсотки, стягнення та тому под╕бне за податки не раху╓мо (https://www.cbp.gov/newsroom/publications/, найб╕льш актуальний з наявних – «FY2016 Performance and Accountability Report»). Сума вс╕х стягнутих митних платеж╕в становить б╕ля 1% доход╕в
федерального бюджету США, але про це дал╕.
Серед митних платеж╕в в Укра╖н╕ найб╕льшу питому вагу мають непрям╕ податки – ПДВ та акцизн╕ податки, лише пот╕м мито. Надходження податк╕в в╕д митниць протягом останн╕х рок╕в формують приблизно 40% (+/- 5%%) доходно╖ частини зведеного бюджету Укра╖ни.
Фактор
зовн╕шньопол╕тичний. Не забува╓мо, що у св╕т╕ ╓ значна к╕льк╕сть кра╖н, орган╕зац╕й та окремих ╕ндив╕д╕в, як╕ не люблять США ╕ з рад╕стю в╕дправлять до них якусь б╕олог╕чну, бактер╕олог╕чну, рад╕оактивну або х╕м╕чну гидоту.
Або сам╕ при╖дуть та угонять дек╕лька л╕так╕в ╕ направлять ╖х у буд╕вл╕, або закуплять ╕ вивезуть як╕сь складн╕ гаджети для сво╖х злод╕йських потреб, або якось по ╕ншому нагадять ╕з-за кордону. Зазначене потребу╓ протид╕╖, як на кордон╕, так ╕ шляхом вистежування
м╕жнародних ф╕насово-торг╕вельних транзакц╕й, м╕грац╕йних поток╕в тощо.
Переглядаючи бачимо, що сп╕льного у США та Укра╖ни, мабуть т╕льки зовн╕шньопол╕тичний фактор, нас теж багато хто не любить (пальцями не показувати!). Але хтось ╕ чомусь вважа╓ за можливе сл╕по коп╕ювати чуж╕ структури.
У п╕дсумку, вище кер╕вництво США 01 березня 2003 року створило дв╕ г╕бридно-митн╕ служби:
- Митно-прикордонна служба, точн╕ше митна ╕ охорони
кордону (Customs and Border Protection), дал╕ буду використовувати ╖х абрев╕атуру СВР,
- Митно-╕мм╕грац╕йна пол╕ц╕я або точн╕ше ╕мм╕грац╕йна та митна правоохоронна служба (Immigration and Customs Enforcement), дал╕ - ╤СЕ.
Кр╕м того, питання митного контролю були виведен╕ з компетенц╕╖ М╕нф╕ну США, за яким залишились питання регулювання зовн╕шньо╖ торг╕вл╕, та наданн╕ недавно створеному Department of Homeland Security (Департамент безпеки В╕тчизни) або як у
нас перекладають: М╕н╕стерство внутр╕шньо╖ безпеки США.
Батьками №№ 1-4 цих г╕брид╕в були: 1) Митна служба (Customs Service), 2) Служба ╕мм╕грац╕╖ та натурал╕зац╕╖ (Immigration and Naturalization Services), 3) Прикордонний патруль (Border Patrol) та 4) Ф╕тосан╕тарн╕ ╕ ветеринарн╕ п╕дрозд╕ли М╕н╕стерства с╕льського господарства (Animal and Plant Health Inspection Service Department of Agriculture).
Для новостворених служб головними завданнями було визначено,
цитата: «With more than 60,000 employees, U.S. Customs and Border Protection, CBP, is one of the world's largest law enforcement organizations and is charged with keeping terrorists and their weapons out of the U.S. while facilitating lawful international travel and trade» (з сайту СВР). Для тих хто не волод╕╓ англ╕йською: «CBP, де працю╓ б╕льш 60 000 сп╕вроб╕тник╕в, ╓ одн╕╓ю з найб╕льших у св╕т╕ правоохоронних орган╕зац╕й, та в╕дпов╕да╓ за те, що б терористи та ╖х зброя знаходилась за межами США, а також
сприя╓ законим м╕жнародним по╖здкам та торг╕вл╕».
У ╤СЕ теж саме, з наголошенням на тому, що вони забезпечують крим╕нальне пересл╕дування у випадках порушення норм б╕льш н╕ж 400 федеральних закон╕в (цитата: «through the enforcement of more than 400 federal statutes», а скаржаться, що у нас багато закон╕в) у сфер╕ ╕мм╕грац╕╖, протид╕╖ тероризму, незаконного перем╕щення через кордон людей та товар╕в (з сайту ╤СЕ).
Тобто спрощено, за СВР безпосередн╕й контроль,
а за ╤СЕ крим╕нальне пересл╕дування правопорушник╕в.
Под╕бний под╕л повноважень (з виключенням с╕льських питань) до 2016 року був у Н╕меччин╕, де паралельно ╕снувала Митна служба (Zoll) та Митне крим╕нальне агентство (або управл╕ння) (Zollkriminalamt).
Як бачимо ф╕скальн╕ питання у митн╕й справ╕, як ╕ боротьба з незаконним перем╕щенням легальних товар╕в через митний кордон, для американсько╖ митно╖ служби питання не сам╕
актуальн╕.
Чому? Тому що, по-перше, люди вм╕ють рахувати грош╕, по-друге ставлять адекватн╕ ╕снуюч╕й реальност╕ завдання, ╕ втрет╓ формують в╕дпов╕дн╕ структури для ╖х виконання, в╕дпов╕дно до визначених пр╕оритет╕в.
Про грош╕. Зг╕дно з вже згаданим р╕чним зв╕том СВР («FY2016 Performance and Accountability Report», стор╕нки 8, 103), всього у 2016 роц╕ службою отримано дох╕д у розм╕р╕ 44,6 млрд. дол. США, з яких 40,1 млрд. долар╕в б╕льш-менш можливо назвати
бюджетними коштами у нашому розум╕нн╕.
З цих 40,1 млрд. дол. США, стягнуте мито становить 35,2 млрд., акцизи – 3,4 млрд., збори – 1,4 млрд., з ╕ншого зац╕кавило «Р╕знопланов╕» (?) у сум╕ 167,7 млн. дол. США. В╕дверто розчарувала цифра стягнутих штраф╕в та санкц╕й – 57,0 млн. дол. США, при наявност╕ 544,3 млн. дол. США заборгованост╕ за ними, включаючи безнад╕йну (стор╕нка 169 зв╕ту).
За той самий пер╕од (до реч╕, ф╕нансовий р╕к у США починаються 01 жовтня та
завершу╓ться 30 вересня наступного року), Служба внутр╕шн╕х доход╕в (Internal Revenue Service – IRS) стягнула брутто 3333,4 млрд. дол. США (2907,3 млрд. дол. США нетто) внутр╕шн╕х податк╕в (дан╕ з сайту IRS, https://www.irs.gov/statistics/returns-filed-taxes-co).
Тобто, враховуючи, що доходна частина бюджету США у 2016 роц╕ становить 3336,0 млрд. дол. США (з В╕к╕пед╕╖), податков╕ надходження
забезпечують 87,1% доход╕в, митн╕ лише 1,2%. Зрозум╕ло, що ф╕скальна функц╕я для СВР не основна.
Про боротьбу з незаконним перем╕щенням товар╕в через кордон або прост╕ше про боротьбу з контрабандою товар╕в. При цьому, питання незаконного перем╕щення наркотик╕в та збро╖ розглядати не буду, тут кр╕м митних служб, у США зад╕ян╕ ╕ пол╕ц╕я вс╕х р╕вн╕в, ╕ ФБР, ╕ ДЕА, ╕ АТФ, ╕ Берегова охорона, ╕ ще досить структур, нав╕ть РУМО (в╕йськова розв╕дка). У цьому правоохоронн╕ органи США, на мою
думку, якщо не кращ╕, то у перш╕й тр╕йц╕ точно, особливо коли визначяться з компетенц╕ями за справою.
Як вже вказувалось вище, безпосередньо митниця (сп╕вроб╕тники OFO СВР в 328 портах (POE) та 15 пунктах попередньо╖ ╕нспекц╕╖ за кордоном США) оформлю╓ лише товари, що надходять в США через морськ╕ та ав╕ац╕йн╕ порти, сухопутного митного кордону в США не ма╓ (що не виключа╓ зд╕йснення там ╕нших вид╕в контролю на кордон╕). Так╕ вантаж╕ легше контролювати, на в╕дм╕ну в╕д автотранспорту
╕ зал╕зниц╕ (особливо!), тим б╕льш при надходженн╕ попередньо╖ ╕нформац╕╖ в╕д транспортних агент╕в ╕ перев╕зник╕в, проведенн╕ попередньо╖ ╕нспекц╕╖ вантажу за кордоном, напрацьовано╖ системи анал╕зу ризик╕в та наявност╕ повного комплекту техн╕чного обладнання в╕д доглядового л╕хтарика ╕ щупа до скан-систем (щиро плачу згадуючи р╕дн╕ укра╖нськи митниц╕).
До реч╕, ефективност╕ спрацювання системи ризик╕в присвячена значна частина щор╕чного зв╕ту СВР, результати вражають, завдяки
використанню риск-систем (насамперед ATS), 99+ в╕дсотк╕в реал╕зац╕╖ б╕льшост╕ поставлених ц╕лей (узагальненн╕ результати на стор╕нках 52, 69-70, 78-80 зв╕ту). Хоча закони бюрократичного виживання однаков╕, тому негатив у св╕й зв╕т могли й не потягнути, бо дуже, дуже красив╕ цифри.
Тобто, «класична» економ╕чна контрабанда – ввезення товар╕в без сплати або з м╕н╕м╕зац╕╓ю податк╕в з ╕мпорту для п╕дпри╓мц╕в США не дуже ц╕кава.
В╕дносно незначн╕ митн╕ платеж╕
(т╕льки мито) обумовлюють низький додатковий прибуток в╕д незаконно╖ операц╕╖, до того ж проблеми з реал╕зац╕╓ю, при пост╕йн╕й наявност╕ пропозиц╕й легального товару. Зрозум╕ло, що ╓ певний вузький перел╕к товар╕в, незаконне ввезення яких об╕ця╓ значно вищий прибуток, але це, як завжди м╕зерна частина ринку.
Реал╕зац╕я цигарок, виготовлених у штат╕ Орегон, у Нью-Йорку без сплати м╕сцевого акцизу, з точки зору американського правопорушника, б╕льш приваблива ╕ прибуткова операц╕я (ось
така внутр╕шня «контрабанда»).
Значно б╕льшу увагу прид╕ля╓ СВР та ╤СЕ незаконн╕й м╕грац╕╖ та наркотикам, а також протид╕╖ ввезенню заражених або хворих рослин ╕ тварин, ну ╕ зрозум╕ло протид╕╖ тероризму. А економ╕чна контрабанда, як ╕ ф╕скальн╕ питання, це вже пот╕м, бо нема нагально╖ потреби.
В Укра╖н╕ напроти, митне шахрайство (ман╕пуляц╕╖ з митною варт╕стю, тарифною позиц╕╓ю або кра╖ною походження товар╕в) та незаконне перем╕щення товар╕в через кордон
дуже актуальна проблема.
До реч╕, основним джерелом доход╕в бюджету США ╓ податок з доход╕в ф╕зичних ос╕б (Individual income tax withheld) – 38% в╕д податкових надходжень IRS у 2016 роц╕. Бо якщо ╓ десь грош╕, то хтось ╖х отриму╓ та витрача╓, ╕ це не ТОВ «Рога та Копита», а конкретний ╕ндив╕д на ╕м’я та пр╕звище К╕нцевий Бенеф╕ц╕ар.
Про недол╕ки (можлив╕). Те, що мен╕ не сподобалось, це в╕дсутн╕сть ун╕версального митного документа, типу SAD або UAD. Для
кожно╖ митно╖ формальност╕ СВР заводить чергову «form СВР», яких на мою власну думку забагато, хоча вони вс╕ прост╕. Мабуть спаса╓ ситуац╕ю налагоджений обм╕н ╕нформац╕╓ю виключно в електронному вигляд╕. ╤з звичних митних документ╕в, т╕льки «form СВР 6059В» – пасажирська митна декларац╕я, але ╖╖ можна заповнити на всю родину разом.
Також, дещо не зрозум╕ло причини надання СВР функц╕й з протид╕╖ в╕дмиванню брудних кошт╕в, це б╕льше л╕н╕я М╕нф╕ну. Однак, Секретна служба США, якось
одночасно протид╕╓ п╕дробц╕ грошей та охороня╓ Президента та ╕нших високопосадовц╕в.
П╕дсумовую. Митн╕ служби США – СВР та ╤СЕ, це високопрофес╕йн╕ та гарно оснащенн╕ правоохоронн╕ структури, як╕ мають значний досв╕д у протид╕╖ злочинност╕. ╥х досв╕д в орган╕зац╕╖ правоохоронно╖ роботи, налагодження вза╓мод╕╖ та обм╕ну ╕нформац╕╓ю з перев╕зниками та транспортними агентами, побудов╕ ╕нформац╕йних систем та систем анал╕зу ризик╕в, потребують вивчення та реал╕зац╕╖, у т╕й частин╕, яка
можлива в Укра╖н╕ на сьогодн╕, в межах ╕снуючих правових норм (НАБУ вже спробувало працювати окремо, прям таки як ФБР або Брудний Гарр╕, без огляду на укра╖нськ╕ крим╕нально-процесуальн╕ норми, якось не гарно вийшло).
Та й взагал╕ не можливо зд╕йснити в Укра╖н╕ окрему в╕д всього реформу митно╖ служби, однак кожний раз пробують, то грузинську модель (те ще чудо, буде час та бажання напишу), то американську, то п╕д МВС в╕ддають, то Марушевська, разом з Саакашв╕л╕, зв╕льняють АССАУР ╕
впроваджують ASYCUDA на Одеськ╕й митниц╕. Ось така у нас, митник╕в, печалька.
PS. ╤ ще, зг╕дно з опитувань, яке проводилось у 2006 роц╕, серед сп╕вроб╕тник╕в 36 федеральних агентств США, митна служба – 36 за ╕ндексами задоволення роботою, культури виробництва, що зор╕╓нтована на результат, 35 за рейтингом л╕дерства та керування знаннями, 33 за ╕ндексом управл╕ння талантами (стаття про СВР на В╕к╕пед╕╖, англ╕йською мовою).
