Про затвердження перел╕ку товар╕в, ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або перем╕щення територ╕╓ю Укра╖ни прох╕дним та внутр╕шн╕м транзитом зд╕йсню╓ться за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платеж╕в
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ ПОСТАНОВА в╕д 27 листопада 2019 р. № 979 Ки╖в Про внесення зм╕н до постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 травня 2012 р. № 450 ╕ № 461
Каб╕нет
М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
1. Внести до постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов’язан╕ ╕з застосуванням митних декларац╕й” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2012 р., № 40, ст. 1545, № 91, ст. 3674; 2014 р., № 65, ст. 1798; 2017 р., № 12, ст. 335, № 84, ст. 2567; 2019 р., № 24, ст. 847, № 36, ст. 1264, № 58, ст. 1999) ╕ в╕д 21 травня 2012 р. № 461 “Про затвердження перел╕ку товар╕в, ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або перем╕щення територ╕╓ю Укра╖ни прох╕дним та внутр╕шн╕м транзитом зд╕йсню╓ться за умови обов’язкового надання
митним органам забезпечення сплати митних платеж╕в” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2012 р., № 40, ст. 1554; 2013 р., № 97, ст. 3578; 2014 р., № 48, ст. 1267; 2015 р., № 59, ст. 1936) зм╕ни, що додаються.
2. Ця постанова набира╓ чинност╕ з дня ╖╖ опубл╕кування, кр╕м абзац╕в першого, четвертого — шостого п╕дпункту 1 ╕ п╕дпункту 2 пункту 1 та пункту 2 зм╕н, затверджених ц╕╓ю постановою, як╕ набирають чинност╕ через 30 дн╕в з дня ╖╖ опубл╕кування.
Прем’╓р-м╕н╕стр
Укра╖ни
О. ГОНЧАРУК
╤нд. 67
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Повернення кошт╕в з ╢ДИНОГО КАЗНАЧЕЙСЬКОГО РАХУНКУ
25-11-2019 11:19, Alex. Регион:скрыт Повернення кошт╕в з ╢ДИНОГО КАЗНАЧЕЙСЬКОГО РАХУНКУ
Прив╕т ус╕м ╕ вдало╖ робочо╖ нед╕л╕. Хтось уже повертав надлишок сплачених кошт╕в з ╢ДР? Хочемо повернути кошти а заяву треба
в╕дправляти десь на Ки╖в, а куди ╕ яко╖ форми ма╓ бути заява та що потр╕бно ще додавати, незна╓мо... Якщо хтось робив уже под╕бне, под╕л╕ться зразком заяви та адресою, куда в╕дправляти. Дякую.
Наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в № 454 опубл╕ковано сьогодн╕ в Урядовому кур‘╓р╕.
Товари, що не пройшли митницю будуть продаватись через ProZorro.Продаж╕
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни прийняв постанову, зг╕дно яко╖ товари, що переходять у власн╕сть держави через порушення митного законодавства, кр╕м конф╕скованих за р╕шенням суду, будуть продаватись через систему ProZorro.Продаж╕.
Реал╕зац╕я товар╕в через електронну систему п╕двищить в╕дкрит╕сть та прозор╕сть процесу торг╕в. У результат╕ продажу майна на електронних аукц╕онах плану╓ться зб╕льшення надходжень до держбюджету щонайменше на 15-20%. До того ж, застосування
електронно╖ системи ProZorro.Продаж╕ зб╕льшить коло потенц╕йних покупц╕в цих товар╕в.
На аукц╕онах будуть виставлен╕ товари:
– за якими власник не звернувся до зак╕нчення строк╕в збер╕гання та як╕ дос╕ знаходяться на складах митниць;
– товари, як╕ були виявлен╕ п╕д час зд╕йснення митного контролю в зонах митного контролю, ╕ власник яких нев╕домий;
– товари, пом╕щен╕ у режим в╕дмови на користь
держави;
– товари, що швидко псуються та мають обмежений терм╕н збер╕гання.
Для ╕нформац╕╖: Станом на 1 с╕чня 2019 року на складах митниц╕ збер╕га╓ться товар╕в на суму близько 840 млн грн.
Кабм╕н ухвалив розпорядження про запуск Ново╖ Митниц╕
Сьогодн╕, 4 грудня, Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни ухвалив розпорядження про запуск Ново╖ Митниц╕. Це да╓ можлив╕сть новостворен╕й Митн╕й служб╕ та ╖╖ територ╕альним органам розпочати повноц╕нну роботу.
З 8 грудня Державн╕й митн╕й служб╕ передаються повноваження Державно╖ ф╕скально╖ служби з реал╕зац╕╖ державно╖ митно╖ пол╕тики, державно╖ пол╕тики у сфер╕ боротьби з правопорушеннями п╕д час застосування законодавства з питань державно╖ митно╖
справи.
“Нарешт╕ ми оф╕ц╕йно запуска╓мо роботу Ново╖ Митниц╕, це дозволить ефективн╕ше трансформувати митну сферу, реал╕зувати запланован╕ ╕нфраструктурн╕ проекти, сутт╓во зм╕нити кадровий склад. Продовжу╓мо працювати над тим, щоб перезавантажити роботу служби, зламати негативний стереотип про митницю, який формувався протягом довгих рок╕в, та перекрити потоки контрабанди в кра╖ну”, – зазначив оч╕льник Державно╖ Митно╖ служби Максим Нефьодов.
Рада запретила импортировать электроэнергию из России
Верховная Рада поддержала во втором чтении законопроект №2233 "О внесении изменений в закон "О рынке электрической энергии", запрещающий импорт электроэнергии из РФ. Рада запретила импортировать электроэнергию из России
За соответствующее решение проголосовали 274 народных депутатов, информирует Цензор.НЕТ.
Законопроект предлагает урегулировать вопрос выполнения специальных обязательств по покупке электрической энергии по "зеленому"
тарифу, предусматривает недопущение неконтролированного роста цены э/э, а также право обязать производителей электроэнергии подавать заявки на продажу э/э на рынке "на сутки вперед" по ценам, которые не превышают предельные.
Кроме того, законпроект запрещает импорт по двусторонним договорам. Это означает запрет на покупку электроэнергии в России, пояснил журналистам в кулуарах парламента председатель парламентского комитета по энергетике и ЖКХ Андрей
Герус.
"Правкой в конце сентября мы открыли двусторонние договоры. Сегодня мы эти двусторонние договоры закрыли. Они проработали около месяца. Там импорт был небольшой. Когда мы видим, что ситуация у нас сбалансирована, когда у нас собственное производство электроэнергии, когда конкурентные цены, а я хочу обратить внимание, что у нас цена за последние 2 месяца снизилась на 25%, она достаточно конкурентная, у нас достаточно угля, атомных блоков, мы с радостью будем
покупать и отдавать предпочтение украинским производителям, которые будут продавать электроэнергию по конкурентным ценам", - сказал Герус.
Герус выразил надежду, что дефицита электроэнергии не будет, поскольку правительство и все органы власти подготовились.
Кроме того, во избежание чрезвычайных ситуаций в энергетической системе Кабмину предоставлено право временно отменять запрет.
Напомним, что импорт электроэнергии из России
начался в октябре после того, как депутаты разрешили закупать украинским потребителями импортную электроэнергию по двусторонним договорам. По словам Геруса, импорт должен был осуществляться из Беларуси.
Торг╕вля ╕з преференц╕ями: як╕ кра╖ни надають переваги укра╖нському експорту
Адм╕н╕страц╕я Дональда Трампа пов╕домила про в╕дновлення д╕╖ Генерал╕зовано╖ системи преференц╕й (ГСП) США для Укра╖ни. На даний момент оч╕ку╓ться, що застосування таких преференц╕й щодо укра╖нських товар╕в д╕ятиме як м╕н╕мум до к╕нця 2020 року та може бути продовжене.
Нагада╓мо, що застосування ц╕╓╖ системи щодо укра╖нських товар╕в було припинено у кв╕тн╕ 2018 року через незадов╕льний, на думку США, стан захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ в наш╕й
держав╕.
Генерал╕зована система преференц╕й – це торговий режим, в рамках якого одна кра╖на в односторонньому порядку нада╓ торгов╕ преференц╕╖ ╕нш╕й кра╖н╕ у вигляд╕ скасування або зменшення вв╕зних мит.
ГСП ╓ винятком ╕з базового принципу СОТ, в╕дпов╕дно до якого вс╕ под╕бн╕ товари отримують однаков╕ торгов╕
преференц╕╖ в╕д будь-якого члена СОТ незалежно в╕д кра╖ни ╖хнього походження. Варто наголосити, що ГСП може застосовуватися лише щодо товар╕в ╕ не д╕╓ щодо послуг.
Даний режим за принципом д╕╖ схожий на преференц╕╖ в рамках угод про в╕льну торг╕влю, проте в╕др╕зня╓ться низкою фактор╕в, насамперед тим, що в рамках ГСП преференц╕╖ надаються
в односторонньому порядку. Тому кра╖ни, що надають ц╕ торговельн╕ переваги, так само в односторонньому порядку визначають вс╕ в╕дпов╕дн╕ умови щодо ╖х застосування: перел╕к товар╕в, що п╕дпадають п╕д д╕ю режиму, п╕льгов╕ ставки вв╕зних мит, вимоги щодо походження товару, пер╕од д╕╖ преференц╕й тощо.
Варто зазначити, що ГСП США – це не ╓дина система односторонн╕х торгових преференц╕й, що застосову╓ться до укра╖нських товар╕в.
Зокрема, укра╖нськ╕ експортери
можуть зараз користуватися також перевагами ГСП Япон╕╖ та Канади. Детальн╕ше про кожну з них – нижче.
Сполучен╕ Штати
ГСП США була запроваджена у 1974 роц╕. З того часу на щор╕чн╕й основ╕ перегляда╓ться список товар╕в, що п╕дпадають п╕д даний режим. Так само може переглядатися перел╕к кра╖н-бенеф╕ц╕ар╕в, умови доступу до преференц╕йного режиму тощо.
Щодо Укра╖ни ГСП США була в╕дновлена 30 жовтня 2019 року. Це дозволя╓
укра╖нським виробникам експортувати певну частину товар╕в до США без сплати вв╕зного мита.
В╕дпов╕дний перел╕к включа╓ близько 150 тарифних л╕н╕й Гармон╕зованого тарифу США. Сюди входить деяка с╕льськогосподарська продукц╕я, низка промислових товар╕в, окрем╕ предмети одягу, ювел╕рн╕ вироби, деяк╕ техн╕чн╕ вироби та ╕н. Водночас незалежно в╕д кра╖ни походження з програми виключен╕ так╕ чутлив╕ для США товари, як б╕льш╕сть предмет╕в одягу, текстиль, годинники, взуття, електрон╕ка,
вироби з╕ стал╕ та скла, б╕льш╕сть с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ тощо.
Варто зазначити, що торгов╕ преференц╕╖ США були в╕дновлен╕ для укра╖нських товар╕в частково – лише щодо третини торгових переваг пор╕вняно з тими, що застосовувалися щодо Укра╖ни до кв╕тня 2018 року.
Ор╕╓нтовна варт╕сть торгових преференц╕й на сьогодн╕ склада╓ $12 млн, тод╕ як попередн╕ преференц╕╖ охоплювали торговельний оборот у $36 млн.
Тим не менше,
незважаючи на широкий обсяг преференц╕й, що надавався Укра╖н╕ в рамках попередньо╖ д╕╖ ГСП, зг╕дно з оц╕нкою М╕некономрозвитку р╕вень використання в╕дпов╕дних п╕льг був дуже низьким.
Щоб скористатися торговельними преференц╕ями, не потр╕бно отримувати жодн╕ додатков╕ дозволи або ╕нш╕ документи. Водночас для ╕мпорту товару за п╕льговою ставкою вв╕зного мита ╕мпортер повинен зробити в╕дпов╕дний запит. А саме п╕д час заповнення митно╖ документац╕╖ ╕мпортер ма╓ зробити позначку ("А")
при зазначен╕ коду митно╖ класиф╕кац╕╖ товару, що ╕мпорту╓ться.
Разом з тим, як ╕мпортери, так ╕ експортери повинн╕ бути готовими до того, що при ввезенн╕ товару в будь-який момент митн╕ органи можуть запросити надати супров╕дну документац╕ю з метою п╕дтвердження його походження та вартост╕.
Така документац╕я може включати декларац╕ю ГСП, рахунок-фактуру, специф╕кац╕ю використаних матер╕ал╕в, замовлення на придбання товару, бухгалтерську документац╕ю для
п╕дтвердження виробничих витрат, ╕нформац╕ю про зароб╕тну плату для документування витрат на оплату прац╕ тощо.
Япон╕я
ГСП Япон╕╖ була вперше ╕мплементована у 1971 роц╕. На сьогодн╕ ╖╖ д╕я передбачена до 31 березня 2021 року.
Ця система охоплю╓ набагато ширший перел╕к продукц╕╖ пор╕вняно з ГСП США ╕ включа╓ сьогодн╕ б╕льше 3500 тарифних л╕н╕й, з яких 11% становлять с╕льськогосподарськ╕, а решта 89% – промислов╕
товари.
Б╕льш╕сть промислових товар╕в можуть ╕мпортуватися до Япон╕╖ в рамках ГСП без сплати вв╕зного мита. До с╕льськогосподарських товар╕в застосову╓ться нульова або знижена ставка вв╕зного мита. Ставки ╕мпортних мит на товари, що не п╕дпадають п╕д д╕ю нульового тарифу, зменшен╕ на 20, 40, 60 або 80 в╕дсотк╕в, залежно в╕д конкретного виду товару.
Для п╕дтвердження походження товару експортер ма╓ отримати сертиф╕кат Форми А. В╕дпов╕дний документ вида╓
торгово-промислова палата Укра╖ни.
Сертиф╕кат Форми А не пода╓ться митним органам Япон╕╖, якщо сукупна митна варт╕сть парт╕╖ товару менша 200 тисяч ╓н.
Канада
Укра╖на входить також до списку бенеф╕ц╕ар╕в торгових преференц╕й, що надаються в рамках ГСП Канади, яка була вперше ╕мплементована у 1974 роц╕. Д╕я програми перегляда╓ться ╕ продовжу╓ться кожних 10 рок╕в.
В╕дпов╕дно до чинного законодавства
Канади, д╕я ГСП передбачена до 31 грудня 2024 року.
Канадськ╕ преференц╕╖ мало чим в╕др╕зняються в╕д схем, описаних вище. Зокрема, вс╕ товари, навпроти яких сто╖ть позначка "GPT", в Митному тариф╕ Канади п╕дпадають п╕д д╕ю ГСП Канади.
Так, залежно в╕д конкретного товару, ╕мпорт може зд╕йснюватися або з╕ сплатою знижено╖ ставки мита, або на безмитн╕й основ╕. Варто зазначити, що д╕я преференц╕й не поширю╓ться на деяк╕ товари, зокрема х╕м╕чну продукц╕ю, одяг та
текстильн╕ вироби. Щодо п╕дтвердження походження товару, то експортер повинен отримати сертиф╕кат Форми А або може видати самост╕йно документ, що засв╕дчу╓ укра╖нське походження (Exporter’s Statement of Origin).
Разом з тим, товари до Канади можуть ╕мпортуватися на преференц╕йних умовах як в рамках ГСП, так ╕ на основ╕ угоди про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ (ЗВТ) м╕ж Укра╖ною та Канадою. Тому в даному випадку укра╖нськ╕ експортери можуть обирати той преференц╕йний торговельний режим, який
п╕дходить ╖м б╕льше залежно в╕д ставки ╕мпортного мита та форми п╕дтвердження походження товару в рамках чинних ЗВТ та ГСП Канади.
Нагада╓мо, що до 2018 року укра╖нськ╕ експортери також могли користуватися преференц╕ями ГСП ╢С та Туреччини. Проте у зв’язку з набуттям чинност╕ ЗВТ м╕ж Укра╖ною та ╢С в╕дпов╕дний преференц╕йний режим був припинений спочатку з боку ╢С, а згодом – ╕ Туреччини.
Тому, швидше за все, ГСП Канади також не буде застосовуватися щодо Укра╖ни п╕сля 31 грудня 2024
року.
Як використати преференц╕╖?
Що необх╕дно зробити укра╖нським виробникам для ефективного використання торговельних преференц╕й, що передбачен╕ ГСП?
Беручи до уваги, що п╕д час попереднього застосування ГСП США щодо Укра╖ни лише невелика частина укра╖нських експортер╕в використовувала в╕дпов╕дн╕ торговельн╕ преференц╕╖, важливо, щоб укра╖нськ╕ компан╕╖ знали та використовували сво╖ переваги на експортних ринках – як т╕, що
надаються в рамках односторонн╕х преференц╕й ╕ншими кра╖нами, так ╕ т╕, що передбачен╕ угодами про в╕льну торг╕влю Укра╖ни та правилами СОТ.
Верховна Рада п╕дтримала ╓дину юрособу для митних орган╕в у першому читанн╕
У в╕второк, 3 грудня, Верховна Рада внесла у св╕й порядок денний та п╕дтримала у першому читанн╕ законопро╓кт №2318-1, який ма╓ на мет╕ розпочати процес д╕яльност╕ Держмитслужби та Державно╖ податково╖ служби у формат╕ ╓диних юридичних ос╕б. За законопро╓кт «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших закон╕в Укра╖ни у зв’язку з проведенням адм╕н╕стративно╖ реформи» проголосували 272 народних депутат╕в.
Про╓кт Закону запровадить новий формат
д╕яльност╕ Держмитслужби ╕ ДПС як ╓диних юридичних ос╕б, у зв’язку з чим, ╖х територ╕альн╕ органи будуть функц╕онувати не як окрем╕ юридичн╕ особи, а як в╕докремлен╕ п╕дрозд╕ли цих Служб ╕з необх╕дним обсягом повноважень, що пол╕пшить керован╕сть цими органами та дозволить оптим╕зувати використання людських ресурс╕в шляхом ╖х перерозпод╕лу з управл╕нських напрям╕в на проф╕льн╕ функц╕╖ Служб та п╕двищити ефективн╕сть внутр╕шн╕х робочих процес╕в.
Ухвалення законопро╓кту №2318-1
посилить ╕нституц╕йну спроможн╕сть Держмитслужби та ДПС, допоможе уникнути дублювання норм законодавства у сфер╕ державно╖ митно╖ справи та державно╖ податково╖ пол╕тики, а також сприятиме досягненню ц╕лей зниження часових та грошових витрат для доброчесного б╕знесу, подальшого впровадження електронних серв╕с╕в, запровадження ефективно╖ орган╕зац╕йно╖ структури цих Служб, побудованих за функц╕ональним принципом.
Нардепи ухвалили за основу законопроект про об'╓днання ново╖ митниц╕
КИ╥В. 3 грудня. УНН. Парламентар╕ ухвалили за основу проект закону № 2318-1 про об’╓днання ново╖ митниц╕ в ╓дину юридичну структуру. В╕дпов╕дне р╕шення п╕дтримали № 2318-1 народних депутат╕в Укра╖ни, переда╓ кореспондент УНН.
Законопроект № 2318-1 про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших закон╕в Укра╖ни у зв’язку з проведенням адм╕н╕стративно╖ реформи передбача╓ внесення зм╕н до законодавства Укра╖ни в частин╕ удосконалення структури управл╕ння
у сфер╕ державно╖ митно╖ та податково╖ пол╕тики в Укра╖н╕, з урахуванням утворення Державно╖ митно╖ та Державно╖ податково╖ служб Укра╖ни.
Кр╕м цього, за словами автора законопроекту, в╕н запроваджу╓ новий формат д╕яльност╕ Держмитслужби та Державно╖ податково╖ служби Укра╖ни як ╓диних юридичних ос╕б, у зв’язку з чим ╖х територ╕альн╕ органи будуть зд╕йснювати д╕яльн╕сть не як юридичн╕ особи публ╕чного права, а як в╕докремлен╕ п╕дрозд╕ли.
Кр╕м цього, про╓ктом
Закону передбачено узгодження положень законодавчих акт╕в Укра╖ни у зв’язку ╕з проведенням реформи митних та податкових орган╕в.
Нагада╓мо, ком╕тет з питань ф╕нанс╕в, податково╖ та митно╖ пол╕тики рекомендував Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни ухвалити у першому читанн╕ законопроект № 2318 про об’╓днання ново╖ митниц╕ в ╓дину юридичну структуру.
Прийнято Закон "Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни "Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та проведення першо╖ державно╖ ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в" щодо м╕жнародних еколог╕чних вимог для деяких транспортних засоб╕в"
Прийнято Закон "Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни "Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та проведення першо╖ державно╖ ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в" щодо м╕жнародних еколог╕чних вимог для деяких транспортних засоб╕в"
Законом передбачено внести зм╕ни до статт╕ 2 Закону Укра╖ни "Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та проведення першо╖ державно╖ ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в" щодо можливост╕ ввезення в Укра╖ну, виробництва та ре╓страц╕╖ п╕сля 1 с╕чня 2020 року
транспортних засоб╕в, як╕ виробленн╕ в Укра╖н╕ або ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни до 31 грудня 2024 року включно та мають чинний сертиф╕кат або ╕нший документ про п╕дтвердження в╕дпов╕дност╕, виданий зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни, який п╕дтверджу╓, що конструкц╕я даного транспортного засобу в╕дпов╕да╓ еколог╕чним нормам не нижче р╕вня "╢ВРО-5". В╕дпов╕дно пропуск на митну територ╕ю Укра╖ни з метою в╕льного об╕гу та першу державну ре╓страц╕ю в Укра╖н╕ транспортних засоб╕в як вироблених в Укра╖н╕, так
╕ ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни, зд╕йснюватиметься за умови ╖х в╕дпов╕дност╕ еколог╕чним нормам не нижче р╕вня "╢ВРО-6" - з 1 с╕чня 2025 року.
Сумн╕вна прозор╕сть, або Сканери для Держмитслужби
Надання перекручено╖ та неправдиво╖ ╕нформац╕╖ з боку окремих ЗМ╤ мене не диву╓. ╤ хоча основними принципами мед╕а ╓ об’╓ктивн╕сть, повнота ╕ достов╕рн╕сть ╕нформац╕╖, доводиться констатувати, що ц╕ ц╕нност╕ журнал╕стсько╖ справи давно вже стали предметом куп╕вл╕-продажу для ньюзмейкер╕в.
Позиц╕я та п╕дходи з використання сканер╕в, як╕ мають складну профес╕йну назву (рентген╕вськ╕ скануюч╕ установки для зд╕йснення не╕нтрузивного (неруйн╕вного) контролю), повинн╕
бути профес╕йними, а не в╕дверто поверхневими та попул╕стичними.
По-перше, рентген╕вський сканер при митному контрол╕ да╓ можлив╕сть отримати об’╓ктивну загальну в╕зуальну картинку того, що перем╕щу╓ться у вантаж╕вц╕ або в контейнер╕, без зд╕йснення ф╕зичного митного огляду митником. Сканери дають також змогу отримати попередню загальну ╕нформац╕ю про матер╕али або речовини, з яких виготовлено товари, орган╕ку або неорган╕ку, метал або дерево, тканину або пластик, р╕дину або
твердий матер╕ал тощо. При цьому сканер допомага╓ «зазирнути» в т╕ конструктивн╕ порожнини, а також штучно створен╕ людиною порожнини в каб╕нах, причепах, кузовах, паливних баках та ╕нших деталях транспортних засоб╕в, порожнини в упаковц╕ та товарах, порожнини в контейнерах, де приховуються контрабандн╕ товари, як╕ не ╓ легкодоступними при зд╕йсненн╕ звичайного митного огляду. Для виявлення такого приховування без сканера потр╕бно ф╕зично руйнувати товари, детал╕ та конструкц╕╖. Розум╕ючи це, складно уявити
соб╕ св╕дому осв╕чену та профес╕йно п╕дготовлену людину, яка б виступала проти застосування сканер╕в при зд╕йсненн╕ митного контролю. Сканери на даний час використовуються в переважн╕й б╕льшост╕ митних адм╕н╕страц╕й кра╖н св╕ту, в тому числ╕ дуже широко – в кра╖нах ╢вропейського Союзу. До реч╕, вс╕ пункти пропуску на кордон╕ Укра╖ни з кра╖нами ╢вропейського Союзу обладнан╕ сканерами з боку ╢С. Сканер – обов’язковий для ╢С елемент митно╖ ╕нфраструктури пункт╕в пропуску.
По-друге, сканери ╓ не просто техн╕чними засобами митного контролю, особливо – сканери для сканування великогабаритних вантажних автомоб╕л╕в та морських контейнер╕в. Так╕ сканери – це ц╕л╕ високотехнолог╕чн╕
автоматизован╕ комплекси, експлуатац╕я яких потребу╓ пост╕йного контролю, обслуговування та техн╕чно╖ п╕дтримки. Я вже не говорю про ремонт таких систем у раз╕ збо╖в в ╖х робот╕ або виходу з ладу. Причому вих╕д з ладу такого обладнання може статися як з техн╕чних причин, що не залежать в╕д «людського фактору», так ╕ в результат╕ неправильно╖ експлуатац╕╖. Кр╕м того, вих╕д з ладу сканер╕в може бути результатом св╕домого втручання людини, св╕домого створення умов для його некоректно╖ роботи або св╕домого
псування такого обладнання. Саме так можуть д╕яти контрабандисти, порушники митного законодавства та т╕ з митник╕в, хто хот╕в би протиправно та злочинно сприяти цим «особам» у зд╕йсненн╕ перем╕щення через державний кордон Укра╖ни товар╕в з порушенням законодавства. Це – абсолютно природньо для таких «персонаж╕в», оск╕льки сканер неможливо п╕дкупити ╕ з ним неможливо домовитись. Тому в багатьох випадках наявн╕сть функц╕онуючого сканера в пункт╕ пропуску ╓ сутт╓вим проф╕лактичним заходом та стримуючим
фактором у протид╕╖ сусп╕льно небезпечн╕й контрабанд╕ та перем╕щенню товар╕в з порушенням митних правил.
По-трет╓, сканери ╓ устаткуванням, яке ма╓ закладений виробником багатор╕чний тривалий пер╕од експлуатац╕╖, в тому числ╕ – модерн╕зац╕ю та вдосконалення. Саме тривала, пост╕йна та безпереб╕йна робота сканера як техн╕чного засобу контролю у весь багатор╕чний пер╕од його техн╕чно╖ експлуатац╕╖ ╓ одн╕╓ю ╕з основних умов його ефективного використання. Адже саме в пер╕од виходу
сканера з ладу, в тому числ╕ – св╕домого псування, св╕домого створення людиною умов для некоректно╖ роботи сканера, ╕ в╕дбуваються злочини, пов’язан╕ з контрабандою та незаконним перем╕щенням товар╕в.
По-четверте, практичн╕ результати д╕яльност╕ сканер╕в як техн╕чних систем митного контролю повинн╕ бути включен╕ до загально╖ автоматизовано╖ системи контролю та повн╕стю захищен╕ в╕д фальсиф╕кац╕╖ або ф╕зичного знищення. ╤накше використання таких систем контролю буде мати
виключно формальний результат, а фальсиф╕кован╕ результати можуть бути нав╕ть складовою ско╓ння злочину.
По-п’яте, стац╕онарн╕ сканери так званого «ангарного типу» ╓ фактично повноц╕нними елементами ╕нфраструктури пункту пропуску, особливо – для автомоб╕льного сполучення. А якщо враховувати, що пункт пропуску ╓ елементом транспортно╖ ╕нфраструктури, то не складно зрозум╕ти роль такого комплексу в забезпеченн╕ належного функц╕онування вс╕╓╖ транспортно╖ мереж╕. Тобто, з
урахуванням значно╖ площ╕ земельно╖ д╕лянки, що необх╕дна для встановлення таких сканер╕в, в тому числ╕ – спорудження техн╕чно╖ буд╕вл╕, стоянок та п╕д’╖зних шлях╕в, зони безпеки, облаштування таких стац╕онарних сканер╕в зд╕йсню╓ться, як правило, як елемент загально╖ реконструкц╕╖ пункту пропуску.
Таким чином, при вир╕шенн╕ питання придбання сканер╕в повинн╕ бути передбачен╕ вс╕ аспекти розм╕щення, встановлення, запуску (введення в експлуатац╕ю), включення в систему митного
контролю, експлуатац╕╖, техн╕чного обслуговування, ремонту, модерн╕зац╕╖ такого обладнання. Цим обумовлена необх╕дн╕сть зд╕йснення в╕дпов╕дних ф╕нансових витрат, необх╕дних для забезпечення вс╕х зазначених вище складових функц╕онування сканера. При цьому сл╕д п╕дкреслити, що зростання таких ф╕нансових витрат ╓ прямо пропорц╕йним терм╕ну експлуатац╕╖ сканера. Чим «старший» сканер, тим б╕льшими ╓ витрати на його експлуатац╕ю.
Натом╕сть нехтування ц╕╓ю об’╓ктивною реальн╕стю та
нездатн╕сть або небажання думати на перспективу призводить до зворотних результат╕в. Можна, наприклад, згадати ╕стор╕ю з моб╕льними сканерами, як╕ Держмитслужба отримала як техн╕чну допомогу, якщо я не помиляюсь, у 2008 – 2009 роках та як╕ були введен╕ в експлуатац╕ю т╕льки в 2010 роц╕. Та от, як мен╕ розпов╕ли митники, ц╕ сканери працювали в повному обсяз╕ тод╕, коли ╖х серв╕сне обслуговування, техн╕чна п╕дтримка та ремонт
зд╕йснювалися в рамках т╕╓╖ ж техн╕чно╖ допомоги. Коли терм╕н ц╕╓╖ програми зак╕нчився, робота сканер╕в перестала бути системною, ╖х ремонт, серв╕сне обслуговування та техн╕чна п╕дтримка почали зд╕йснюватися т╕льки в раз╕ наявност╕ в╕дпов╕дного бюджетного ф╕нансування. За мо╓ю ╕нформац╕╓ю, на даний час працю╓ т╕льки к╕лька таких техн╕чно справних систем.
Не менше питань виника╓ ╕з об╜рунтуванням та доц╕льн╕стю закуп╕вл╕ ДФС саме стац╕онарних сканер╕в «ангарного типу» з метою ╖х
встановлення в уже функц╕онуючих пунктах пропуску для автомоб╕льного сполучення, не вс╕ з яких передбача╓ться реконструювати. За мо╓ю ╕нформац╕╓ю, в окремих пунктах пропуску, що мають обмежену територ╕ю та вже сформовану ╕нфраструктуру руху (дор╕г), виникли об’╓ктивн╕ серйозн╕ проблеми ╕з забезпеченням введення стац╕онарних сканер╕в в схему руху в пункт╕ пропуску, а також ╖х повноц╕нного та ефективного використання.
Це ╕з загально╖ теор╕╖, як кажуть, для розум╕ння питання. А тепер
щодо мо╓╖ позиц╕╖ як голови проф╕льного ком╕тету минулого скликання та члена ком╕тету цього скликання.
Проблематику використання сканер╕в при зд╕йсненн╕ митного контролю я добре вивчила та розум╕ю в деталях ╕ ця позиц╕я не ╓ короткостроковою та ситуативною. ╤ тому, коли в 2017 роц╕ обговорювалось питання щодо закуп╕вл╕ сканер╕в для митниц╕, позиц╕я ком╕тету та моя особисто полягала в тому, щоб забезпечити пост╕йний «житт╓вий цикл» цих сканер╕в, а не закупити, поставити,
в╕драпортувати, отримати вс╕ляк╕ «бонуси» та п╕ти реформувати наступну сферу, як це роблять «профес╕йн╕ реформатори» та «профес╕йн╕ патр╕оти». При цьому реал╕зац╕я такого довгострокового п╕дходу до реального, а не формального забезпечення митниц╕ працюючими сканерами, повинна була бути зд╕йснена з урахуванням економ╕чного та ф╕нансового стану держави та використання в╕дпов╕дних доступних та зрозум╕лих ф╕нансових ╕нструмент╕в. На мо╓ переконання, одним ╕з таких ╕нструмент╕в, який, до реч╕, пропонувався
потенц╕йними постачальниками такого обладнання, може бути ф╕нансовий л╕зинг, про що ╕нформувала ДФС. Коп╕ю листа долучаю.
Як резюме в якост╕ коротких висновк╕в:
- сканери на митниц╕ – об’╓ктивна необх╕дн╕сть; - сканери – дуже дороге устаткування, варт╕сть ╖х обслуговування та п╕дтримання в робочому стан╕ зроста╓ прямо пропорц╕йно терм╕ну ╖х експлуатац╕╖; - придбання сканер╕в повинно зд╕йснюватися не бездумно або аби як, а ╕з обов’язковим
визначенням максимально тривалих умов гарант╕йного та п╕слягарант╕йного обслуговування, джерел та обсяг╕в ф╕нансування на техн╕чне обслуговування та утримання; - придбання сканер╕в повинно супроводжуватись паралельним процесом отриманням вс╕╓╖ необх╕дно╖ документац╕╖ на ╖х використання та п╕дготовкою фах╕вц╕в та персоналу; - закуп╕вля стац╕онарних сканер╕в ангарного типу повинна зд╕йснюватися т╕льки п╕сля визначення м╕сць ╖х дислокац╕╖ та подальшого встановлення, з урахуванням ╕снуючо╖ ╕нфраструктури
пункт╕в пропуску та мереж╕ смуг руху, а не по принципу: спочатку купимо, а пот╕м будемо вир╕шувати як ╕ де встановлювати; - сканери повинн╕ бути включен╕ в загальну автоматизовану систему митного контролю, ця робота в проектн╕й форм╕ повинна бути зроблена заздалег╕дь; - говорити та коментувати публ╕чно потр╕бно т╕льки те, що достеменно та досконало зна╓ш та розум╕╓ш, в чому досконало розбира╓шся, а не те, що хочеться та що зда╓ться… Це стосу╓ться, в тому числ╕, ╕ думки та позиц╕╖ ╕нших ос╕б з
обговорювано╖ проблеми.
Про оголошення конкурсу на зайняття посади заступника Голови Державно╖ митно╖ служби
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ в╕д 20 листопада 2019 р. № 1174-р Ки╖в Про оголошення конкурсу на зайняття посади заступника Голови Державно╖ митно╖ служби
В╕дпов╕дно до частини друго╖ статт╕ 23 Закону Укра╖ни “Про державну службу” оголосити з 4 грудня 2019 р. конкурс на зайняття посади заступника Голови Державно╖ митно╖ служби з визначенням умов проведення конкурсу зг╕дно з додатком.
Прем’╓р-м╕н╕стр
Укра╖ни
О. ГОНЧАРУК
╤нд. 19
Сьогодн╕шн╕ оклади митник╕в, як╕ на 2020 р╕к не зм╕нювали
Анекдот из Интернет
- Ты когда к гинекологу пойдёшь? - Не знаю... Может, в понедельник? Да и задержка вроде небольшая... - Ага... И вторую полоску на тесте почти не видно...
