* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 17 (за период c 00:00 по 18:01 14/09/21), всего просмотров: 9980
Застосування спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну провод╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту
ПОВ╤ДОМЛЕННЯ про Застосування спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну провод╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту
В╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про застосування спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну» (дал╕ — Закон) за заявою публ╕чного акц╕онерного товариства «ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД «ОДЕСКАБЕЛЬ» та публ╕чного акц╕онерного товариства «ЗАВОД П╤ВДЕНКАБЕЛЬ» (дал╕ — Заява) р╕шенням М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ (дал╕ — Ком╕с╕я) в╕д 24.07.2020 № СП-458/2020/4411-03 порушено спец╕альне розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну провод╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту.
Пер╕од розсл╕дування становить 01.01.2017 — 30.06.2020, до якого входять наступн╕ р╕чн╕ пер╕оди:
1-й пер╕од: 01.01.2017 — 31.12.2017;
2-й пер╕од: 01.01.2018 — 31.12.2018;
3-й пер╕од: 01.01.2019 — 31.12.2019;
4-й пер╕од: 01.07.2019 — 30.06.2020.
В╕дпов╕дно до Закону Ком╕с╕я розглянула подан╕ М╕неконом╕ки зв╕т та матер╕али про результати спец╕ального розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну провод╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту, та за результатами розгляду встановила:
Публ╕чне акц╕онерне товариство «ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД «ОДЕСКАБЕЛЬ» та публ╕чне акц╕онерне товариство «ЗАВОД П╤ВДЕНКАБЕЛЬ» (дал╕ — Заявник) ╓ належним нац╕ональним товаровиробником у розум╕нн╕ пункту 11 статт╕ 1 Закону, оск╕льки його частка в загальному виробництв╕ товару в Укра╖н╕ за пер╕од розсл╕дування становила понад 50 %;
товар, який виробля╓ться нац╕ональним товаровиробником, у розум╕нн╕ положень пункту 13 статт╕ 1 Закону, ╓ под╕бним до товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування.
Щодо наявност╕ факту зростання обсяг╕в ╕мпорту в Укра╖ну
У ход╕ проведення розсл╕дування, на п╕дстав╕ даних Держмитслужби, нац╕онального товаровиробника, а також розрахункових даних, було проведено досл╕дження обсяг╕в ╕мпорту в Укра╖ну товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування в абсолютних показниках, а також в╕дносно виробництва та споживання товару в Укра╖н╕.
Водночас сл╕д зазначити, що обсяги ╕мпорту в Укра╖ну товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування, в╕др╕зняються в╕д даних нац╕онального товаровиробника, наданих у Заяв╕. Така р╕зниця пов’язана з тим, що М╕неконом╕ки брало до уваги обсяги ╕мпорту виключно товару, що ╓ об’╓ктом розгляду, за його описом на п╕дстав╕ детальних даних митно╖ статистики Держмитслужби.
На виконання двосторонн╕х та м╕жнародних домовленостей не враховувались обсяги ╕мпорту з ряду кра╖н, як╕ сл╕д виключити з-п╕д д╕╖ можливих спец╕альних захисних заход╕в.
Разом з цим, М╕неконом╕ки не враховувало обсяги ╕мпорту товару, як╕ зд╕йснювались в╕тчизняними п╕дпри╓мствами, з метою об’╓ктивного досл╕дження факту зростання ╕мпорту в Укра╖ну, що може запод╕ювати значну шкоду або загрожувати запод╕янням значно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику.
В╕дпов╕дно до даних митно╖ статистики М╕неконом╕ки встановлено, що протягом пер╕оду розсл╕дування зросли:
обсяги ╕мпорту на 128,84 %;
частка ╕мпорту у загальному виробництв╕ в Укра╖н╕ на 180,42 %, у споживанн╕ на 74,79 %.
Щодо наявност╕ непередбачуваних обставин
В╕дпов╕дно до статт╕ XIX ГАТТ 1994 досл╕джено непередбачуван╕ обставини, як╕ призвели до значного зб╕льшення обсяг╕в ╕мпорту товару, що завдало значно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику.
Зростання ╕мпорту товару в Укра╖ну було обумовлено такими непередбаченими обставинами, як зростання виробництва, зб╕льшення складських залишк╕в та експорту товару з Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки, загостренням торгово╖ напруженост╕ м╕ж Кита╓м та США, спад попиту в Республ╕ц╕ Б╕лорусь, св╕товими тенденц╕ями розвитку галуз╕ в╕дновлювано╖ енергетики та впровадження технолог╕╖ 4G.
В результат╕ сукупност╕ фактор╕в ╕ноземн╕ виробники почали переор╕╓нтовувати сво╖ ринки збуту, що, безпосередньо, вплинуло на обсяги ╕мпорту товару в Укра╖ну.
Таким чином ╓ п╕дстави стверджувати про наявн╕сть факт╕в, щодо ймов╕рного непередбачуваного, недавнього, раптового та р╕зкого зростання ╕мпорту, ╕, як насл╕док, запод╕яння значно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику та розвитку дисбалансу на користь ╕ноземних виробник╕в-постачальник╕в товару в Укра╖ну.
Щодо наявност╕ факту запод╕яння значно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику
Анал╕з стану на внутр╕шньому ринку нац╕онального виробника св╕дчить про нестаб╕льну його позиц╕ю на ринку. Впродовж першого-третього пер╕од╕в спостер╕га╓ться деяке покращення соц╕ально-економ╕чних показник╕в Заявника. Проте, в умовах значно зростаючого ╕мпорту та зростання його частки, в останньому р╕чному пер╕од╕ до попереднього пог╕ршився ряд показник╕в д╕яльност╕ нац╕онального товаровиробника:
- обсяги виробництва скоротились в останньому пер╕од╕ на 7,28 %;
- обсяги продажу на внутр╕шн╕й ринок зменшились на 8,57 %;
- прибуток в╕д продажу под╕бного товару на внутр╕шн╕й ринок скоротився на 38,85 % (у гривневому екв╕валент╕) та на 37,98 % (у доларовому екв╕валент╕);
- ц╕ни продажу под╕бного товару на внутр╕шньому ринку знизились на 9,17 %, при зростанн╕ соб╕вартост╕ на 3,03 %;
- показник рентабельност╕ зменшився на 30,77 %;
- р╕вень продуктивност╕ прац╕ скоротився на 6,20 %;
- запаси на складах на к╕нець пер╕оду зб╕льшились на 3,16 % (на 29,02 % за пер╕од розсл╕дування);
- коеф╕ц╕╓нт поточно╖ л╕кв╕дност╕ пог╕ршився на 5,09 % (на 35,21 % за пер╕од розсл╕дування);
- р╕вень зайнятост╕ зменшився на 1,12 %;
- сума сплачених податк╕в та збор╕в у бюджети ус╕х р╕вн╕в скоротилась на 16,25 %.
Сукупна оц╕нка наведених фактор╕в да╓ п╕дстави зробити висновок щодо наявност╕ факту запод╕яння значно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробников╕.
Щодо наявност╕ причинно-насл╕дкового зв’язку
Протягом пер╕оду розсл╕дування обсяги ╕мпорту товару в Укра╖ну демонструють значне зростання, яке ╓ достатньо раптовим, р╕зким та нещодавн╕м для запод╕яння значно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику.
Так, обсяг ╕мпорту товару в Укра╖ну щороку зростав ╕ загалом зб╕льшився у четвертому р╕чному пер╕од╕ на 128,84 %.
Тенденц╕╖ зростання за пер╕од розсл╕дування обсяг╕в ╕мпорту корелюються ╕з тенденц╕ями зростання ╖х частки в споживанн╕ (на 74,79 %) та у виробництв╕ товару в Укра╖н╕ (на 180,42 %). Дана тенденц╕я в╕дбува╓ться при одночасному зростанн╕ обсяг╕в споживання товару в Укра╖н╕ на 30,92 % та зменшенн╕ частки Заявника у споживанн╕ майже на 8%.
Одночасно, в останньому пер╕од╕ в╕дносно попереднього просл╕дкову╓ться значно б╕льше зниження ц╕ни ╕мпорту стосовно ц╕ни под╕бного товару в Укра╖н╕.
Анал╕з стану на внутр╕шньому ринку нац╕онального виробника св╕дчить про нестаб╕льну його позиц╕ю на ринку. Впродовж першого-третього пер╕од╕в спостер╕га╓ться деяке покращення соц╕ально-економ╕чних показник╕в Заявника. Проте в умовах значно зростаючого ╕мпорту та зростання його частки, в останньому р╕чному пер╕од╕ до попереднього пог╕ршився ряд показник╕в д╕яльност╕ нац╕онального товаровиробника: обсяги виробництва, р╕вень використання виробничих потужностей, обсяг продажу на внутр╕шньому ринку та частка ринку, коеф╕ц╕╓нт л╕кв╕дност╕, ф╕нансовий результат, сплачен╕ податки, зайнят╕сть тощо.
Щодо в╕дпов╕дност╕ застосування спец╕альних заход╕в нац╕ональним ╕нтересам Укра╖ни
╤нтереси нац╕онального товаровиробника
На переконання нац╕онального товаровиробника, незастосування спец╕альних заход╕в загрожу╓ призвести до закриття/банкрутства нац╕онального товаровиробника, що значно зб╕льшить залежн╕сть Укра╖ни в╕д ╕мпортно╖ продукц╕╖, зменшить надходження до державного бюджету та м╕сцевих бюджет╕в, та зб╕льшить бюджетн╕ витрати на забезпечення соц╕ального захисту безроб╕тних.
Економ╕чн╕ збитки, завдан╕ укра╖нським товаровиробникам, незворотньо призведуть до негативних насл╕дк╕в для нац╕ональних сум╕жних галузей (буд╕вництво, енергетика, телекомун╕кац╕я). ╤ все це може стати додатковим негативним чинником зростання соц╕ально╖ напруги у рег╕онах.
Нац╕ональний товаровиробник наголошу╓, що застосування спец╕альних заход╕в дозволить захистити п╕дпри╓мства галуз╕ в╕д зростаючого ╕мпорту, що ╓ проявом недобросов╕сно╖ конкуренц╕╖ та загрожу╓ завдати ще б╕льшо╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику.
╤нтереси споживач╕в
На переконання нац╕онального виробника застосування спец╕альних заход╕в в╕дпов╕датиме ╕нтересам споживач╕в. У даний час потужност╕ нац╕онального товаровиробника, за умови достатнього завантаження можуть повн╕стю задовольнити потреби Укра╖ни, нав╕ть враховуючи можливе зб╕льшення тако╖ потреби у майбутньому. Б╕льше того, як╕сть товару, що випуска╓ться в Укра╖н╕ нац╕ональним товаровиробником, в╕дпов╕да╓ св╕товим стандартам, тобто ╕нтереси укра╖нських споживач╕в повн╕стю захищен╕.
У раз╕ запровадження спец╕альних заход╕в нац╕ональний товаровиробник зможе створити конкурентну сировинну базу, яка допоможе йому усунути серйозну шкоду, запод╕яну значним ╕мпортом та адаптуватись до умов конкуренц╕╖.
Кр╕м того, кожне окреме п╕дпри╓мство нац╕онального товаровиробника плану╓ окремо запровадити низку ╕нвестиц╕йних проект╕в для модерн╕зац╕╖ та покращення виробництва товару.
М╕жнародн╕ економ╕чн╕ ╕нтереси Укра╖ни та усунення впливу диспропорц╕╖ у торг╕вл╕.
Застосування спец╕альних заход╕в стосовно зростаючого ╕мпорту, який запод╕ю╓ значну шкоду нац╕ональному товаровиробнику не суперечить м╕жнародним зобов’язанням, узятим Укра╖ною.
Застосування спец╕альних заход╕в позитивно вплине на в╕дновлення конкуренц╕╖ на внутр╕шньому ринку Укра╖ни та призведе до усунення негативного впливу диспропорц╕╖ в торг╕вл╕.
Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статей 16, 17 Закону, Ком╕с╕я прийняла р╕шення в╕д 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03, яким вир╕шила застосувати спец╕альн╕ заходи щодо ╕мпорту в Укра╖ну товару незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту, що ма╓ такий опис:
Застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну цементу походженням з Турецько╖ Республ╕ки
ПОВ╤ДОМЛЕННЯ про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну цементу походженням з Турецько╖ Республ╕ки
В╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д демп╕нгового ╕мпорту» (дал╕ — Закон) за скаргою ПрАТ «Д╕кергофф Цемент Укра╖на», ПрАТ «Кривий Р╕г Цемент», ПрАТ «Микола╖вцемент», ПАТ «Под╕льський цемент» та ТОВ «Цемент», п╕дтриманою ПрАТ «╤вано-Франк╕вськцемент», р╕шенням М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ (дал╕ — Ком╕с╕я) в╕д 02.09.2020 № АД-463/2020/4411-03 порушено антидемп╕нгове розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну цементу походженням з Турецько╖ Республ╕ки (дал╕ — розсл╕дування).
Зг╕дно з зазначеним р╕шенням Ком╕с╕╖ об’╓ктом розсл╕дування встановлено товар походженням з Турецько╖ Республ╕ки, що ма╓ такий опис:
цемент, зокрема, кл╕нкери цементн╕ та портландцемент, що класиф╕куються за такими кодами УКТ ЗЕД: 2523 10 00 00, 2523 21 00 00, 2523 29 00 00.
У рамках проведення розсл╕дування М╕н╕стерство економ╕ки Укра╖ни (дал╕ — М╕н╕стерство) не встановило наявност╕ виробництва в Укра╖н╕ товару, под╕бного до цементу б╕лого походженням з Турецько╖ Республ╕ки, що класиф╕ку╓ться зг╕дно з УКТ ЗЕД за кодом 2523 21 00 00.
Як насл╕док, уточнено опис товару, що був об’╓ктом розсл╕дування, а саме:
кл╕нкери цементн╕ та портландцемент, що класиф╕куються зг╕дно з УКТ ЗЕД за кодами 2523 10 00 00 та 2523 29 00 00 (дал╕ — товар).
Кра╖ною походження товару ╓ Турецька Республ╕ка.
Факти щодо наявност╕ та величини шкоди, що запод╕ю╓ться нац╕ональному товаровиробнику, встановлювались за пер╕од досл╕дження: 01.01.2017 — 30.06.2020.
Факти щодо наявност╕ та величини демп╕нгу при ╕мпорт╕ в Укра╖ну товару встановлювались за пер╕од розсл╕дування: 01.07.2019 — 30.06.2020.
В╕дпов╕дно до Закону Ком╕с╕я розглянула подан╕ М╕н╕стерством зв╕т та матер╕али про результати проведення розсл╕дування та встановила таке:
товар, що виробля╓ться нац╕ональним товаровиробником, у розум╕нн╕ положень пункту 26 статт╕ 1 Закону, ╓ под╕бним до товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування;
ПрАТ «Д╕кергофф Цемент Укра╖на», ПрАТ «Кривий Р╕г Цемент», ПрАТ «Микола╖вцемент», ПрАТ «╤вано-Франк╕вськцемент» та ПАТ «Под╕льський Цемент» ╓ належним нац╕ональним товаровиробником, у розум╕нн╕ положень пункту 16 статт╕ 1 ╕ статт╕ 11 Закону, оск╕льки ╖х частка в загальному виробництв╕ под╕бного товару в Укра╖н╕ становила понад 50 %. В╕дпов╕дно до пункту 1 частини першо╖ статт╕ 11 Закону показники ТОВ «Цемент» не враховувалися п╕д час визначення нац╕онального товаровиробника;
протягом пер╕оду розсл╕дування ╕мпорт в Укра╖ну товару походженням з Турецько╖ Республ╕ки зд╕йснювався за демп╕нговими ц╕нами. В╕дпов╕дно до положень статт╕ 30 Закону та з огляду на участь у розсл╕дуванн╕ значно╖ к╕лькост╕ ╕ноземних експортер╕в, досл╕дження факт╕в наявност╕ демп╕нгового ╕мпорту було обмежено тими експортерами, як╕ зд╕йснювали найб╕льш╕ обсяги експорту в Укра╖ну товару протягом пер╕оду розсл╕дування. Для ╕нших експортер╕в, як╕ належним чином сп╕впрацювали у рамках проведення розсл╕дування, в╕дпов╕дно до положень частини сьомо╖ статт╕ 16 Закону демп╕нгова маржа встановлювалася на р╕вн╕ середньозважено╖ величини ╕ндив╕дуально╖ демп╕нгово╖ марж╕, розраховано╖ для експортер╕в з найб╕льшими обсягами експорту. Демп╕нгова маржа для експортер╕в, як╕ зд╕йснювали найб╕льш╕ обсяги експорту в Укра╖ну товару протягом пер╕оду розсл╕дування, визначалась шляхом справедливого пор╕вняння нормально╖ вартост╕ та експортно╖ ц╕ни товару у розр╕з╕ окремих його р╕зновид╕в. У випадках, коли не мав м╕сце продаж под╕бного товару у звичайних торговельних операц╕ях або коли цей продаж був незначним, нормальна варт╕сть визначалась в╕дпов╕дно до частини п’ято╖ статт╕ 7 Закону. Зроблено позитивний висновок щодо об╜рунтованост╕ методу, на п╕дстав╕ якого було визначено демп╕нгову маржу;
протягом пер╕оду досл╕дження нац╕ональний товаровиробник перебував у фаз╕ в╕дновлення в╕д ╕стотно╖ шкоди, запод╕яно╖ попередн╕м демп╕нговим ╕мпортом з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, Республ╕ки Б╕лорусь та Республ╕ки Молдова. Однак вплив демп╕нгового ╕мпорту походженням з Турецько╖ Республ╕ки завадив його повноц╕нному в╕дновленню;
╕сну╓ загроза запод╕яння ╕стотно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику, про що вказують значний темп приросту обсяг╕в демп╕нгового ╕мпорту в Укра╖ну товару походженням з Турецько╖ Республ╕ки, значн╕ обсяги незад╕яних виробничих потужностей у Турецьк╕й Республ╕ц╕, як╕ б╕льш н╕ж у 5,5 раза перевищують обсяги видимого споживання в Укра╖н╕, зменшення р╕вня внутр╕шнього споживання в Турецьк╕й Республ╕ц╕ на 33,88 % та переор╕╓нтац╕я турецьких виробник╕в на експортн╕ ринки (зростання у 2,8 раза), у тому числ╕, на ринок Укра╖ни;
наявний причинно-насл╕дковий зв’язок м╕ж демп╕нговим ╕мпортом в Укра╖ну товару походженням з Турецько╖ Республ╕ки та загрозою запод╕яння ╕стотно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику з огляду на те, що:
обсяги демп╕нгового ╕мпорту в Укра╖ну товару походженням з Турецько╖ Республ╕ки за пер╕од досл╕дження зросли в абсолютних показниках на 184,58 %, в╕дносно споживання под╕бного товару на внутр╕шньому ринку Укра╖ни — на 182,10 %, в╕дносно загальних обсяг╕в виробництва под╕бного товару в Укра╖н╕ — на 182,79 %;
демп╕нговий ╕мпорт в Укра╖ну товару походженням з Турецько╖ Республ╕ки зд╕йснювався за ц╕нами, що були нижчими як за ц╕ни продажу под╕бного товару нац╕онального товаровиробника на внутр╕шньому ринку Укра╖ни, так ╕ за його соб╕варт╕сть;
╕нш╕ фактори, внасл╕док одночасно╖ д╕╖ яких може запод╕юватися шкода, не мали визначального впливу на стан нац╕онального товаровиробника;
нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни потребують застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в.
У ход╕ проведення антидемп╕нгового розсл╕дування ╕нформац╕я Sanko Dış Ticaret A.Ş., зазначена у в╕дпов╕д╕ на запитальник для ╕ноземного виробника ╕/або експортера, зокрема щодо загальних, торгових, адм╕н╕стративних витрат та прибутку, не була врахована, оск╕льки була визнана неповною та такою, що не давала можливост╕ М╕н╕стерству зробити точн╕ висновки щодо експортно╖ ц╕ни. В╕дпов╕дно до вимог статт╕ 31 Закону за╕нтересовану сторону було по╕нформовано про причини в╕дхилення зазначено╖ ╕нформац╕╖ та надано можлив╕сть надати додатков╕ коментар╕. Подан╕ Sanko Dış Ticaret A.Ş. додатков╕ коментар╕ були недостатн╕ми для зм╕ни в╕дпов╕дних висновк╕в М╕н╕стерства.
Основн╕ факти та висновки М╕н╕стерства в рамках проведення розсл╕дування над╕слано вс╕м за╕нтересованим сторонам та надано можлив╕сть надати коментар╕.
Коментар╕ за╕нтересованих стор╕н не м╕стили достатньо сутт╓вих та об╜рунтованих аргумент╕в ╕ факт╕в, що могли б вплинути на зм╕ну висновк╕в, зроблених щодо наявност╕ факту демп╕нгу, загрози запод╕яння ╕стотно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику та причинно-насл╕дкового зв’язку м╕ж ними.
Пропозиц╕╖ добров╕льних письмових зобов’язань в╕д Bartın Çimento Sanayi ve Ticaret Anonim Şirketi, Sanko Dis Ticaret A.Ş., VEZIRHAN ÇIMENTO MADENCILIK SANAYI VE TICARET A. Ş. та OYAK Çimento Fabrikaları A.Ş. про перегляд ╖х ц╕н визнано незадов╕льними, оск╕льки вони не забезпечують л╕кв╕дац╕╖ впливу демп╕нгу, який запод╕ю╓ шкоду, а також з огляду на нев╕дпов╕дн╕сть ╖х прийняття нац╕ональним ╕нтересам Укра╖ни.
Пропозиц╕╖ добров╕льних письмових зобов’язань в╕д Adoçim Çimento Beton Sanayi ve Ticaret A. Ş., KAVÇİM ÇİMENTO SANAYİ VE TİC. A. Ş., ASKALE CIMENTO PAZARLAMA SANAYI VE TICARET A. Ş. та BURSA ÇIMENTO FABRIKASI A. Ş. про перегляд ╖х ц╕н ╓ неприйнятними з огляду на нев╕дпов╕дн╕сть ╖х прийняття нац╕ональним ╕нтересам Укра╖ни.
Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статт╕ 16 Закону, Ком╕с╕я прийняла р╕шення в╕д 27.08.2021 № АД-499/2021/4411-03 «Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну цементу походженням з Турецько╖ Республ╕ки», зг╕дно з яким вир╕шила застосувати остаточн╕ антидемп╕нгов╕ заходи щодо ╕мпорту в Укра╖ну товару походженням з Турецько╖ Республ╕ки, що ма╓ такий опис:
Остаточн╕ антидемп╕нгов╕ заходи застосовуються строком на п’ять рок╕в шляхом запровадження справляння остаточного антидемп╕нгового мита за ставкою:
для виробника-експортера Adoçim Çimento Beton Sanayi ve Ticaret A. Ş. (Dereboyu Cad. Meydan Sok. Beybi Giz Plaza No:1 Kat:13 Maslak / İstanbul, Turkey) — 40,73 %;
для виробника-експортера Bartın Çimento Sanayi ve Ticaret A. Ş. (Gölbucağı Mahallesi, 114. Cadde, No: 72/8 74200 Bartın, Turkey) — 32,64 %;
для експортера Sanko Dış Ticaret A. Ş. (Burak Mah. Sani Konukoğlu Bulvarı No:223 Şehitkamil, Gaziantep / Turkey) стосовно експорту товару виробника Bartın Çimento Sanayi ve Ticaret A. Ş. (Gölbucağı Mahallesi, 114. Cadde, No: 72/8 74200 Bartın, Turkey) — 32,64 %;
для виробника-експортера AKÇANSA Çimento Sanayi ve Ticaret A. Ş. (Barbaros Mah., Kardelen Sok., No:2 D. 124-125, Palladium Tower, Ataşehir, İstanbul/Turkey) — 36,91 %;
для виробника-експортера KAVÇİM ÇİMENTO SANAYİ VE TİCARET A. Ş. (Bekdemir Mah.Yukarı Bekdemir Sok. No: 53-1 Kavak-Samsun, Turkey) — 36,91 %;
для експортера ASKALE CIMENTO PAZARLAMA SANAYI VE TICARET A. Ş. (Yeşilova Mah. Trabzon Yolu 3.Km Aşkale / Erzurum / Turkey) стосовно експорту товару виробника KAVÇİM ÇİMENTO SANAYİ VE TİCARET A. Ş. (Bekdemir Mah.Yukarı Bekdemir Sok. No: 53-1 Kavak-Samsun, Turkey) — 36,91 %;
для виробника-експортера BURSA ÇIMENTO FABRIKASI A. Ş. (Yeni Mahalle Uludağ Caddesi No:170 Kestel / Bursa) — 36,91 %;
для виробника-експортера ÇIMSA Çimento Sanayi ve Ticaret A. Ş. (Küçükbakkalköy Mahallesi, Kayışdağı Caddesi, No:1/90, 34750 Ataşehir/Istanbul, Turkey) — 36,91 %;
для виробника-експортера VEZIRHAN ÇIMENTO MADENCILIK SANAYI VE TICARET A. Ş. (Minareliçavus OSB Mahallesi, N.113 Sk. No:17/_Nilüfer / Bursa / Turkey) — 36,91 %;
для виробника-експортера OYAK Çimento Fabrikaları A. Ş. (Çukurambar Mahallesi 1480 Sokak No:2A/55 Çankaya Ankara) — 36,91 %;
для ╕нших виробник╕в та експортер╕в — 50,54 %.
Виробник-експортер ма╓ бути одночасно виробником, експортером товару та стороною зовн╕шньоеконом╕чного контракту, укладеного з резидентами Укра╖ни на поставку товар╕в в Укра╖ну.
Експортер (стосовно експорту товару виробника) ма╓ бути одночасно експортером товару та стороною зовн╕шньоеконом╕чного контракту, укладеного з резидентами Укра╖ни на поставку товар╕в в Укра╖ну.
Остаточне антидемп╕нгове мито справля╓ться у в╕дсотках до митно╖ вартост╕ товару.
Сплата остаточного антидемп╕нгового мита зд╕йсню╓ться в гот╕вков╕й чи безгот╕вков╕й форм╕, або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення в╕дпов╕дного боргового зобов’язання, якщо ╕нше не передбачено законодавством Укра╖ни.
Остаточне антидемп╕нгове мито стягу╓ться митними органами Укра╖ни незалежно в╕д сплати ╕нших податк╕в ╕ збор╕в (обов’язкових платеж╕в)
Застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в не повинно створювати перешкод для зд╕йснення митного оформлення товару.
╤мпорт на митну територ╕ю Укра╖ни товару, що ╓ об’╓ктом застосування антидемп╕нгових заход╕в, без сертиф╕ката про походження або ╕нших документ╕в про походження товару, визначених м╕жнародними угодами про в╕льну торг╕влю, згода на обов’язков╕сть яких надана Верховною Радою Укра╖ни, та в раз╕ неможливост╕ визначення його походження зд╕йсню╓ться з╕ сплатою остаточного антидемп╕нгового мита за найвищою ставкою.
Р╕шення Ком╕с╕╖ набира╓ чинност╕ через 30 дн╕в з дня опубл╕кування цього пов╕домлення.
Роз'яснення в╕д Харк╕вська митниця: "Про м╕жнародне перевезення вантаж╕в ╕з застосуванням книжки МДП"
Роз'яснення в╕д Харк╕вська митниця: "Про м╕жнародне перевезення вантаж╕в ╕з застосуванням книжки МДП"
ℹ️В листопад╕ 1975 року, п╕д ег╕дою ╢вропейсько╖ економ╕чно╖ ком╕с╕╖ ООН, на п╕дсумков╕й конференц╕╖ була представлена Митна конвенц╕я про м╕жнародне перевезення вантаж╕в ╕з застосуванням книжки МДП (Конвенц╕я МДП) 1975 року, яка набрала чинност╕ з 1978 року. Конвенц╕я МДП вир╕шила проблему необх╕дност╕ м╕жнародного договору, який забезпечував транзит товар╕в, як╕ повн╕стю або частково перевозились автомоб╕льним транспортом, без сплати митних платеж╕в ╕ збор╕в на транзитних митних постах.
Конвенц╕я МДП нал╕чу╓ 73 догов╕рн╕ сторони, включаючи ╢С. Зона д╕╖ охоплю╓ всю ╢вропу ╕ проляга╓ до П╕вн╕чно╖ Африки (Тун╕с, Марокко), Центрально╖ Аз╕╖ (╤ран, Туреччина) та Близького Сходу (Йордан╕я, Кувейт). Також Догов╕рними сторонами ╓ США, Канада, Ч╕л╕ та Уругвай.
Система МДП дозволя╓ сприяти транзиту товар╕в та прискорювати його за рахунок спрощення митних процедур та гарантування сплати мита та збор╕в, що можуть п╕длягати сплат╕. В рамках Системи МДП перев╕знику не потр╕бно подавати н╕яких гарант╕й.
✅Конвенц╕я МДП стосу╓ться зд╕йснення перевезення товар╕в:
що проводиться без ╖хнього пром╕жного перевантаження;
в дорожн╕х транспортних засобах, составах транспортних засоб╕в чи контейнерах;
з перетином одного чи дек╕лькох кордон╕в в╕д митниц╕ оформлення одн╕╓╖ Сторони Договору до митниц╕
призначення друго╖ Сторони Договору;
за умови, що визначена частина операц╕╖ МДП м╕ж ╕╖ початком ╕ к╕нцем зд╕йсню╓ться автомоб╕льним транспортом.
Для перевезення вантаж╕в на умовах Конвенц╕╖ МДП використову╓ться Carnet TIR (книжка МДП). Carnet TIR - це митний вантажосупров╕дний документ, який да╓ право перевозити вантаж╕ через кордони держав в опломбованих митницею кузовах автомоб╕л╕в чи контейнерах за спрощених митних процедур.
Книжка МДП склада╓ться з чотирьох стор╕нок, обкладинки, нев╕дривного аркуша та його кор╕нця (листи жовтого кольору), в╕дривних аркуш╕в №1 та №2 та ╖х кор╕нц╕в (в╕дпов╕дно б╕лого та зеленого кольор╕в) та протоколу про дорожньо-транспортн╕ пригоди (жовтого кольору).
К╕льк╕сть в╕дривних аркуш╕в №1 та №2 Книжки МДП може зм╕нюватись. Останн╕м часом, книжки м╕стять 14 або 20 аркуш╕в (7 або 10 комплект╕в), що призначен╕ для перевезення вантаж╕в по територ╕╖ 7 або 10 кра╖н.
Держателем книжки МДП може бути ф╕зична або юридична особа, яка допущена до виконання перевезень на умовах Конвенц╕╖ МДП у порядку, передбаченому нац╕ональним законодавством кра╖ни, де заре╓стрований перев╕зник, ╕ яка придбала право користування книжкою МДП у гарант╕йному об’╓днанн╕, рекв╕зити якого зазначено в розд╕л╕ 3 титульно╖ стор╕нки книжки МДП.
Конвенц╕я МДП встановлю╓ вимогу перевезення вантаж╕в в контейнерах чи вантажних в╕дд╕леннях транспортних засоб╕в, сконструйованих таким чином, щоб виключити можлив╕сть доступу до запломбовано╖ частини транспортного засобу чи контейнера без залишення видимих сл╕д╕в в╕дкриття або порушення митних печаток та пломб.
З ц╕╓ю метою Конвенц╕я запроваджу╓ стандарти конструкц╕╖ та процедури допущення.
Вантаж╕ можуть перевозитись з використанням процедури МДП т╕льки в випадку, якщо транспортний зас╕б або контейнер пройшли процедуру допущення у в╕дпов╕дност╕ з положеннями Конвенц╕╖, що в свою чергу, п╕дтверджу╓ться св╕доцтвом про допущення транспортного засобу або табличкою - для контейнера.
Наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 09.10.2012 № 1064 «Про затвердження Порядку видач╕ св╕доцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товар╕в п╕д митними печатками та пломбами» встановлено, що св╕доцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товар╕в п╕д митними печатками та пломбами зд╕йсню╓ митний орган у зон╕ д╕яльност╕ якого розташований цей власник ТЗ (за м╕сцезнаходженням юридично╖ особи або за м╕сцем проживання ф╕зично╖ особи - п╕дпри╓мця).
✔️При цьому до транспортних засоб╕в встановлюються так╕ вимоги:
⏺не ма╓ можливост╕ вилучити або вкласти товари з(в) опечатано╖(у) частини(у) транспортного засобу не залишивши пом╕тних сл╕д╕в злому або пошкодження митних печаток ╕ пломб;
⏺митн╕ печатки й пломби можуть накладатися простим та над╕йним способом;
⏺не ма╓ н╕яких пота╓мних м╕сць для приховування товар╕в;
⏺ус╕ м╕сця, в як╕ можуть пом╕щатися товари, легкодоступн╕ для митного огляду.
Вимоги до контейнер╕в
Контейнери можуть бути допущен╕ для перевезення:
на стад╕╖ виробництва - за типом конструкц╕╖ (процедура допущения на стад╕╖ виробництва);
на будь-якому подальшому етап╕ - в ╕ндив╕дуальному порядку або певними парт╕ями контейнер╕в одного ╕ того же типу (процедура допущення на будь-якому етап╕ п╕сля виготовлення).
М╕жнародна система гарант╕й гаранту╓ сплату нац╕ональним гарант╕йним об’╓днанням вс╕х мит та податк╕в, по в╕дношенню до яких ╕сну╓ ризик несплати самим перев╕зником при недоставц╕ товар╕в до митниц╕ призначення.
Управл╕ння та ф╕нансування тако╖ системи гарант╕й зд╕йсню╓ться М╕жнародним союзом автомоб╕льного транспорту (МСАТ), Женева, до складу якого входять ус╕ нац╕ональн╕ гарант╕йн╕ об'╓днання кра╖н-учасниць.
З 1 липня 2016 року суми гарант╕╖ по кожн╕й книжц╕ МДП та ╕Саrnet в Укра╖н╕ дор╕внюють 100 тис. ╓вро. Завдяки ваучеру TIR+ сума гарант╕╖ за книжкою МДП зб╕льшу╓ться до 200 тисяч евро (100000 евро за книжкою МДП + 100000 евро за одним ваучером TIR+).
Якщо п╕д час ввезення товар╕в на територ╕ю Укра╖ни сума митних платеж╕в, що мають бути сплачен╕ за ц╕ товари, перевищу╓ максимальний розм╕р гарант╕╖ (тобто суму, екв╕валентну сум╕ д╕ючого покриття м╕жнародними страховиками системи МДП на кожну книжку МДП у нац╕ональн╕й валют╕ Укра╖ни у перерахунку за курсом, установленим Нац╕ональним банком Укра╖ни на день подання книжки МДП до оформлення), застосову╓ться один ╕з альтернативних способ╕в забезпечення сплати митних платеж╕в, визначений у статт╕ 306 Митного кодексу Укра╖ни
Надання належним чином заповнено╖ перев╕зником книжки МДП. що м╕стить п╕дписи та печатки м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ та гарант╕йного об’╓днання, ╓ п╕дтвердженням ╕снування та д╕йсност╕ гарант╕й. Книжка МДП д╕йсна до завершення операц╕╖ МДП в митниц╕ призначення за умови, що операц╕я розпочата в митниц╕ в╕дправлення в терм╕ни, встановлен╕ гарант╕йним об’╓днанням, яке видало книжку.
В Укра╖н╕ видачу книжок МДП зд╕йсню╓ Асоц╕ац╕я М╕жнародних Автомоб╕льних перев╕зник╕в Укра╖ни, яка заснована 1991 року ╕ в╕дпов╕да╓ за представлення ╕нтерес╕в укра╖нських автомоб╕льних перев╕зник╕в у М╕жнародному Союз╕ Автомоб╕льного Транспорту (МСАТ) та в систем╕ МДП.
Гарант╕йне об'╓днання встановлю╓ строк д╕╖ книжки МДП, який не може бути продовжений. Книжка МДП може бути прийнята до оформлення першою митницею в╕дправлення не п╕зн╕ше к╕нцево╖ дати строку ╖╖ д╕╖. Книжка МДП, за якою зд╕йсню╓ться перевезення, ╓ д╕йсною до завершення перевезення на умовах Конвенц╕╖ МДП.
Нац╕ональне об’╓днання зд╕йсню╓ сп╕вд╕ю у допуску Держателям Книжок МДП, управля╓ книжками МДП ╕ вида╓ ╖х одобреним Державтелям МДП, а також гарантують операц╕╖ МДП на сво╖й територ╕╖ як для нац╕ональних, так ╕ для ╕ноземних Держателей МДП.
Анекдот из Интернет
Мать с ребёнком ходят по зоопарку. Подходят к верблюду. — Кайова! — Нет, это верблюд. — Ебут?! — Нет-нет... Кайова, кайова!
Афоризм
Я бы с удовольствием взяла себя в руки, но не помещаюсь.
