Новини Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви

20.10.2005. ЧЕРКАСИ. У майбутнiх пожежникiв з’явився власний храм

16 жовтня в Черкаському пожежному iнститутi iм. ГероIв Чорнобиля архieпископ Черкаський i Канiвський Софронiй освятив новий храм на честь Iкони БожоI Матерi „Неопалима Купина".

Пiсля освячення владика Софронiй очолив Божественну лiтургiю у новозбудованому храмi, пiсля чого привiтав викладачiв i курсантiв iнституту з такою визначною подieю, як освячення власноI святинi, i побажав Iм сили i мужностi в захистi нашоI землi вiд рiзних техногенних катастроф. Також правлячий архieрей висловив подяку керiвництву iнституту за розвиток духовностi.

На знак подяки за стараннi труди задля Церкви ХристовоI, з Благословення Блаженнiшого Митрополита КиIвського i всieI УкраIни Володимира, архieпископ Софронiй нагородив Ректора iнституту генерал–майора внутрiшньоI служби М.Г. Шкарабуру орденом преп. Iллi Муромця.

Протоieрей Анатолiй Чертополох, Черкаська eпархiя

20.10.2005. ЧЕРКАСИ. У мiстi освячений величний храм-човен, побудований за проектом правлячого архieрея

18 жовтня архieпископ Черкаський i Канiвський Софронiй освятив новозбудований храм в м. Черкасах. Нова церква, що постала в iм’я святого апостола Андрiя Первозванного, збудована за проектом владики Софронiя у формi човна.

Пiсля закiнчення БожественноI лiтургiI архieпископ Софронiй подякував усiм, хто трудився на будiвництвi храму, i вручив вiд iменi Предстоятеля УПЦ Блаженнiшого Митрополита КиIвського i всieI УкраIни Володимира ордени спонсорам, якi допомагали в будiвництвi.

Протоieрей Анатолiй Чертополох, Черкаська eпархiя

20.10.2005. САРНИ. На свято Покрови БожоI Матерi мiсто вiдзначило своe 120-рiччя

Святково завершилося архieрейське богослужiння у Покровському кафедральному Соборi м. Сарни, яке очолив архieпископ Анатолiй разом з духовенством eпархiI. Владика привiтав iз храмовим святом парафiян i прочан, побажав Iм духовноI наснаги, крiпостi й сили гiдно нести подвиг християнина пiд заступництвом Покрови БожоI Матерi.

З благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнiшого Володимира архieпископ Анатолiй нагородив хрестами з прикрасами настоятельку жiночого монастиря на честь ВолинськоI iкони БожоI Maтepi с. Серники Зарiчненського району РiвненськоI eпархiI iгуменю Iулiанiю (Боровець) та настоятельку жiночого монастиря на честь тверськоI Iкони БожоI Maтepi с. Глинне Рокитнiвського району РiвненськоI eпархiI iгуменю Параскеву (Онищук). Також пiд час богослужiння владика висвятив в дияконський чин iподиякона Андрiя Марчука.

У цей день мешканцi мiста святкували 120-рiччя вiд заснування Сарн. Владика привiтав жителiв з цieю подieю та побажав процвiтання добробуту й щастя.

Прес-служба СарненськоI eпархiI

20.10.2005. САРНИ. У мiстi енергетикiв Кузнецовську постав новий величний кафедральний собор

Велика подiя об’eднала вiруючих навколо новозбудованого кафедрального собору на честь Преображення Господнього, який вiнчаe духовний комплекс з попередньо збудованим храмом на честь Хрестителя КиIвськоI Русi – святого рiвноапостольного князя Володимира. На запрошення архieпископа Анатолiя, святкове богослужiння очолили митрополит Днiпропетровський i Павлоградський Iриней та архieпископ Володимир-Волинський i Ковельський Симеон. Численнi представники духовенства СарненськоI eпархiI та сусiднiх eпархiй за Божественною лiтургieю спiвслужили архieреям, якi освятили величний собор i заклали мощi мученикiв у Святий Престол.

Митрополит Iриней у вiтальному словi розповiв, що чотирнадцять рокiв тому вiн освятив мiсце пiд забудову собору, i сьогоднi вдячний Боговi й людям за жертовний труд. "Коли у керiвництва атомноI електростанцiI виникла iдея побудувати у мiстi храм, - сказав у своIй промовi до присутнiх владика Iриней, - ми довго шукали мiсце для новоI святинi. Коли пiднялися на цей прекрасний пагорб i побачили чудовий краeвид, що вiдкриваeться звiдси, я мимоволi почав спiвати тропар Преображенню Господньому. Пiсля цього виникла iдея побудувати на цьому мiсцi храм, присвячений саме цьому великому святу". Пiсля слiв привiтань Днiпропетровський архiпастир передав у дар храмовi Святе Eвангелie.

Архieпископ Анатолiй щиро подякував владикам за молитви i духовну пiдтримку та, з благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнiшого Митрополита Володимира, нагородив орденом святого рiвноапостольного князя Володимира II ст. Генерального директора РiвненськоI атомноI станцiI В.О. Коровкiна. Також орденами князя Володимира III ст. було вiдзначено директора атомноI станцiI м. Кузнецовська М.А. Фрiдмана та заступника генерального директора з економiки В.М. Бондаренка за допомогу у будiвництвi.

Окрiм цього владика Анатолiй подякував настоятелю протоieрею Вiктору Пiнчуку та старостi собору О. Степчуку за мудре керування парафieю.

За матерiалами ДнiпропетровськоI i СарненськоI eпархiй

20.10.2005. САРНИ. У день 100-рiччя Покровського храму архieпископ Анатолiй подякував прихожанам за збереження святинi

Молитовно поeдналися вiруючi УПЦ Покровського храму с. Велюнь Дубровицького району Полiсся пiд час богослужiння, яке очолив архieпископ Сарненський i Полiський Анатолiй. Владицi спiвслужило духовенство eпархiI на чолi з благочинним Дубровицького благочиння npoтоieреeм Федором Деркачем. На свято Покрови БожоI Матерi цього року древнiй Покровський храм вiдзначав своe 100-рiччя.

Пiсля звершення богослужiння Владика привiтав парафiян з ювiлеeм i подякував Iм за збереження храму в часи атеIзму та розколу. До цieI подiI владика нагородив настоятеля храму священика Олександра Деркача священицькою нагородою.

Прес-служба СарненськоI eпархiI

20.10.2005. САРНИ. У чоловiчому монастирi освячений новий храм

Архieпископ Сарненський i Полiський Анатолiй звершив чин освячення храму, iконостаса та заклав мощi у Святий Престол у чоловiчому монастирi на честь iкони БожоI Матерi "Живоносне Джерело" с. Масевичi Рокитнiвського району Полiсся.

Парафiяни та прочани з рiзних сiл, як i духовенство eпархiI, взяли участь у спiльному богослужiннi, пiд час якого владика привiтав усiх з освяченням та побажав зберегти святиню для майбутнiх поколiнь у лонi канонiчноI УкраIнськоI ПравославноI Церкви. Пiсля закiнчення богослужiння владика подякував насельникам монастиря за збудований храм та, з благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнiшого Митрополита Володимира вручив орден святого рiвноапостольного князя Володимира III ст. намiснику монастиря архiмандриту Феофану (Федюкевичу).

Прес-служба СарненськоI eпархiI

20.10.2005. ХАРКIВ. Успенський храм у селi Мала Рогозянка вiдзначив 150-рiчний ювiлей

Божественну лiтургiю з нагоди пам’ятноI подiI у храмi на честь Успiння ПресвятоI Богородицi звершив вiкарiй ХаркiвськоI eпархiI eпископ Iзюмський Онуфрiй. Роздiлити радiсть свята прийшли бiльше сотнi вiруючих МалоI Рогозянки. Взяли участь в урочистому богослужiннi й представники районноI адмiнiстрацiI. По закiнченнi БожественноI лiтургiI настоятелю храму священиковi Андрiю Рябушко, представникам районноI адмiнiстрацiI, а також парафiянам були врученi пам’ятнi подарунки.

Перший храм у селi Мала Рогозянка був побудований 1701 року. 1762 року замiсть староI дерев’яноI церкви був зведений новий храм на честь Вознесiння Господнього. 1855 року на кошти помiщицi НадiI ОльшевськоI був побудований кам’яний однопрестольний храм на честь Успiння ПресвятоI Богородицi. На початку 30-х рокiв минулого столiття храм був закритий. Вiдновилися богослужiння тiльки 1942 року. Гонiння на православних продовжилися наприкiнцi 50-х рокiв. Церкву переобладнали пiд колгоспний склад.

На початку 90-х рокiв минулого сторiччя дiяльнiсть православноI громади храму на честь Успiння ПресвятоI Богородицi вiдновилася. 23 вересня 1999-го року митрополит Харкiвський i Богодухiвський Никодим освятив Успенський храм пiсля ремонту.

В’ячеслав Потапов, Харкiвська eпархiя

19.10.2005. КИIВ. Допоможiть зiбрати кошти на лiкування маленькоI Марiанни!

Помолiться за рабу Божу Марiанну!

„Важко вiднайти слова, щоб описати всi страждання, через якi проходить донечка, але за життя вона бореться i чiпляeться всiма силами", - до всiх небайдужих звертаeться мама 4-рiчноI Марiанни Наталiя Коцанiк з проханням допомогти зiбрати кошти на лiкування дитини.

„Лiкарi оцiнюють шанс подолати страшну хворобу у 80 вiдстоткiв. Але на лiки потрiбнi величезнi кошти. Наша донька Марiанна Коцанiк народилася 21 серпня 2001 року в смт. Усть-Чорна Тячiвського району ЗакарпатськоI областi. Донька почала слабнути на початку травня цього року; якась дивна тривога з’явилася в моeму серцi, я одразу звернулася в лiкарню. За мiсцем проживання поставили дiагноз - запалення лiмфовузлiв. Курс антибiотикiв, який ми пройшли, нiчого не дав, стан дитини лише погiршився, i через пiвтора тижня я звернулася в обласну лiкарню в Мукачевому, що на Закарпаттi.

Там нас залишили на обстеження в онкогематологiчному вiддiленнi, де ми теж пройшли курс антибiотикiв, вiд яких дитина тiльки заслабла i зовсiм перестала Iсти й пити, але нiхто на це не звертав уваги, лишень сказали, що органiзм голодом краще бореться з хворобою.

Через два тижнi вирiшили зробити бiопсiю пiдщелепного лiмфовузла i вiдправити на аналiз до Киeва. Бiопсiю мав везти до Киeва чоловiк, але ми вирiшили виписуватися з лiкарнi i Iхати на обстеження до столицi всi разом. Одразу пiсля прибуття ми поIхали в Iнститут онкологiI, вiддали бiопсiю на гiстологiчне дослiдження, яке показало що у дитини нiякого злоякiсного захворювання нема. Радостi моIй не було меж, але на цьому нашi бiди не скiнчилися.

У донечки болiв живiт, вона нiчого не Iла, тiльки спала, тому ми вирiшили звернутися в "Охматдит". Нас одразу залишили на обстеження в хiрургiчному вiддiленнi, чоловiк поIхав додому, а я залишилася з дитиною у лiкарнi. Щодня нас оглядали по декiлька лiкарiв, якi не могли зрозумiти стану дитини, через день II вперше забрали вiд мене, щоб покласти в реанiмацiю. Менi дуже було важко чути, як вона плаче й кличе мене, але до реанiмацiI мене не пускали. Не знаю, як я вижила цi три днi без неI, але ходiння по муках лише починалося.

Через три днi II повернули в палату до мене i сказали, що якби ми поIхали додому, то живою донечку не довезли б, оскiльки у неI буз зовсiм зневоднений органiзм. Через деяких час у неI збiльшилися шийнi лiмфовузли, II подивилася лiкар-онколог i зробила висновок, що це все схоже на злоякiсне захворювання лiмфовузлiв. Для пiдтвердження дiагнозу нас перевели назад до iнституту онкологiI. Нам зробили операцiю, через тиждень прийшли попереднi результати гiстологiI, якi на 99% пiдтверджували, що дитина хвора на рак. Цей страшний дiагноз ледь укладаeться в головi, але з цим довелося змиритися, оскiльки iншого виходу, окрiм як погодитися на хiмiотерапiю, у нас не було. Через два тижнi ми перевелися на долiкування в гематологiю в "Охматдит", i зараз знаходимося саме там.

Цей тягар, який випав на нашу долю, дуже важко нести, й до цього додалася ще одна проблема – грошi, яких просто немаe звiдки взяти. За п’ять мiсяцiв на лiкування ми витратили близько 25 тисяч гривень. Довелося позичати й продавати з хати речi, якi мали хоч якусь цiну, але й цього не вистачаe. Не знаю, куди ще звернутися за допомогою, доводиться сподiватися лише на те, що люди, в яких e спiвчуття i просто людська чуйнiсть, допоможуть моIй дитинi вилiкуватися.
Для мене нiколи в життi фiнансове становище не стояло на першому мiсцi, але в цiй ситуацiI питання стоIть так: e грошi на медикаменти – лiкуeмося, немаe – викручуйтеся самi. Нам ще бути тут не один мiсяць, тому довелося звернутися по допомогу до людей, якi зможуть нам допомогти фiнансово.

Все це лише мала частина з усього, через що доводиться проходити моIй маленькiй донечцi, але я все ж таки сподiваюся на все краще й вiрю, що Бог i добрi люди не дадуть нам зовсiм зневiритися в цьому й без того нелегкому життi.

Наперед вдячна тим, хто зможе й схоче допомогти нашiй любiй донечцi".

Коцанiк Наталiя Дмитрiвна
8(097) 667-29-54

КРУК КБ "Приватбанк"
МФО 321842
ОКПО 14359302
р/р 29241825503113
Зарахування на СКС по VISA для
Коцанiк НаталiI Дмитрiвни


Дорогi брати i сестри!

Сьогоднi о 9 ранку у лiкарнi в Сумах помер Сергiй Коваленко, вихованець МосковськоI духовноI академiI, грошi на лiкування якого збирали зокрема i на нашому сайтi. Щиро дякуeмо усiм небайдужим за надану допомогу, зiбранi кошти будуть переданi матерi Сергiя.

Помолiться за новопреставленого раба Божого Сергiя!

19.10.2005. УЖГОРОД. Покровський храм мiста вiдзначив 75-рiчний ювiлей

На свято Покрови БожоI Матерi eпископ Мукачiвський i Ужгородський Агапiт очолив святкову Божественну лiтургiю у Покровському храмi Ужгорода. Цього дня церква вiдзначала 75-рiччя вiд дня освячення. Владицi спiвслужило духовенство мiста та району.

Пiсля ЛiтургiI при великому зiбраннi вiруючих вiдбувся хресний хiд довкола храму, пiсля чого владика Агапiт виголосив проповiдь з нагоди свята.

Диякон Iгор Бiлак, Мукачiвська eпархiя

19.10.2005. МУКАЧЕВО. Древнiй Покровський храм був освячений пiсля ремонту

16 жовтня eпископ Мукачiвський i Ужгородський Агапiт, на запрошення настоятеля та прихожан Покровського храму с. Залужжя Мукачiвського району, вiдслужив Божественну лiтургiю в цьому селi. Храм на честь Покрови БожоI Матерi силами та коштами мiсцевих парафiян нещодавно був вiдреставрований, тому пiсля ЛiтургiI та хресного ходу владика Агапiт освятив церкву пiсля ремонту. У промовi, з якою звернувся eпископ Агапiт до вiруючих, вiн подякував настоятелевi та прихожанам села за працю по оновленню храму.

Диякон Iгор Бiлак, Мукачiвська eпархiя

19.10.2005. ЧЕРКАСИ. На свято Покрови сотнi вiрян м. Смiли стали свiдками оновлення фрески БожоI Матерi

14 жовтня цього року святкова служба в Покровському соборi добiгала кiнця, коли спочатку одна з жiнок, а потiм все бiльше й бiльше присутнiх у храмi помiтили, як навколо обличчя БожоI Матерi, зображеноI на центральнiй фресцi безпосередньо над вiвтарем, раптом з’явилося променисте сяйво. Воно то посилювалося, то слабло, створюючи невимовно гарне видовище, свiдками якого поступово ставали сотнi вiрян, якi прийшли на святкову службу на честь СвятоI Покрови.

Яким чином на обличчi Дiви МарiI, прихованому пiд багаторiчним нашаруванням пилу i кiптяви вiд свiчок, з’явилося це сяйво, залишаeться нез’ясованим. Нiчого подiбного в цьому старовинному храмi, побудованому коштом видатних меценатiв царськоI доби графiв Бобринських, ще не спостерiгалося. Сама фреска, втiм як i весь розпис храму, створена у 1950-х роках, i вiдтодi настiннi зображення не реставрувалися. Лише цього року зусиллями мiсцевоI православноI громади був розчищений i трохи оновлений розпис вiвтаря. До зображення Покрови, на якому з’явилося дивовижне сяйво, реставратори навiть не торкалися.

Виключено й те, що це диво могло стати наслiдком якогось оптичного ефекту: фреска знаходиться на внутрiшньому склепiннi собору, в мiсцi, недосяжному не лише для променiв сонця, а й навiть для Iхнiх вiдблискiв. До того ж погода цього дня була похмурою, а сяйво посилювалося навiть тодi, коли лампи панiкадила – великоI люстри в центрi собору – були вимкнутi.

„Звичайно, прискiпливi вченi, мабуть, зможуть дати цьому явищу своe суто наукове пояснення, - вважаe настоятель Покровського собору в Смiлi, один з найстарiших клiрикiв ЧеркаськоI eпархiI, кандидат богослiв’я протоieрей Петро Дмитрук. – Але для людей вiруючих беззаперечно iнше: коли це диво вiдбуваeться саме у святковий день, саме на тому зображеннi, яке для нас e святим, i саме пiд час спiльноI молитви, ми не можемо не вбачати в цьому чудесноI дiI БожоI благодатi, свiдчення присутностi серед нас Покрови БожоI Матерi – присутностi не примарноI, а цiлком реальноI. Тому ми сприймаeмо цю подiю з глибокою вдячнiстю i смиренням, як ознаку того, що нашi люди, наше мiсто не позбавленi милостi й благодатi БожоI, небесного заступництва Богородицi."

Ймовiрно, що на свято Покрови у Смiлi вiдбулося оновлення святого образу, коли святе зображення частково або повнiстю несподiвано самоочищаeться вiд бруду, пилу та кiптяви. Такi випадки в церковному життi не e поодинокими. Доволi часто вони супроводжуються мироточенням та iншими чудесними явищами, яким сучасна наука не здатна дати однозначного q вичерпного пояснення. При збiльшеннi зображення фрески видно, що сяйво з’явилося не лише на променях, колись намальованих олiйною фарбою навколо обличчя Богоматерi, а й помiж ними.

Цiкаво й те, що того ж святкового дня, у мiру того як люди виходили з храму, сяйво поступово зникало, проте наступного дня вранцi тимчасово з’явилося навколо пiднiжжя цього ж зображення БожоI Матерi.

Олександр Слeпцовський, м. Смiла

19.10.2005. КРИВИЙ РIГ. У селi Токовське постав новий храм

13 жовтня eпископ Криворiзький i Нiкопольський Eфрем, у спiвслужiннi духовенства Апостоловського благочиння, звершив освячення храму в iм’я апостола Iакова в селi Токовське Апостоловського району ДнiпропетровськоI областi.

На святковому богослужiннi були присутнi представники керiвництва району, голова сiльськоI ради й численнi вiруючi. Пiсля БожественноI лiтургiI й хресного ходу владика Eфрем сердечно привiтав усiх зi святом i пiдкреслив, що попри труднощi храм освячений, а попереду маe бути ще бiльша робота з воцерковлення жителiв села, змiцнення в них православноI вiри й виховання прийдешнього поколiння.

Протодиякон Анатолiй Беденко, Криворiзька eпархiя

19.10.2005. КРИВИЙ РIГ. У Покровському жiночому монастирi освячено мiсце пiд будiвництво головного собору обителi

14 жовтня, у свято Покрови ПресвятоI Богородицi, eпископ Криворiзький i Нiкопольський Eфрем вiдслужив Божественну лiтургiю у Свято-Покровському жiночому монастирi Кривого Рогу. Пiсля лiтургiI насельницi монастиря i численнi парафiяни хресним ходом пройшли до мiсця, де плануeться побудувати головний храм обителi - на честь Покрови БожоI Матерi. Тут владика звершив закладку святих мощей священомученика Володимира у пiдмурiвок майбутньоI святинi.

В урочистостях взяли участь мер Кривого Рога Юрiй Любоненко, голова Жовтневого району Володимир Хисний, духовенство eпархiI, благодiйники й гостi, якi прибули на торжество.

У своeму словi владика Eфрем привiтав усiх зi святом i висловив сподiвання, що з допомогою ПресвятоI Богородицi й добрих людей у майбутньому на цьому мiсцi буде споруджений величний храм, де всi зможуть отримати розраду та допомогу Божу в лiкуваннi душi й тiла.

Протодиякон Анатолiй Беденко, Криворiзька eпархiя

19.10.2005. КРИВИЙ РIГ. В eпархiI освячений новий храм на честь Покрови БожоI Матерi

У селi Саксагань П’ятихатського району ДнiпропетровськоI областi зусиллями мiсцевоI православноI громади, за пiдтримки мiсцевоI влади i благодiйникiв, нещодавно постав новий храм на честь Покрови ПресвятоI Богородицi. 16 жовтня чин освячення храму звершив eпископ Криворiзький i Нiкопольський Eфрем. На святковому богослужiннi були присутнi голова районноI й сiльськоI ради, клiрики благочиння й численнi вiруючi.

За старанне служiння Святiй Церквi владика нагородив настоятеля храму священика Iоанна Юсиповича священницькою нагородою - зведенням у сан протоieрея.

Пiсля БожественноI лiтургiI владика Eфрем поздоровив жителiв села з вiдкриттям нового храму, благословив будiвельникiв i жертводавцiв iконами св. великомученика Пантелеймона, i подякував представникам мiсцевоI влади за сприяння в будiвництвi храму.

Протодиякон Анатолiй Беденко, Криворiзька eпархiя

19.10.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Фундамент козацькоI церкви XVIII столiття знайшли в с. Мишурин Рiг

Фундамент козацькоI церкви XVIII столiття археологи знайшли в селi Мишурин Рiг, де була одна з перших переправ запорожцiв. Серед поля помiж грядок з гарбузами лопати археологiв наштовхулися на церкву Спасу Христового. Хоч мiсцевi мешканцi й вiдомi краeзнавцi запевняли, що фундамент давно затоплений рiчкою.

Храм, безсумнiвно, побудували козаки, бо споконвiку землi цi належали до вольностей Запорiжжя. Камiння для фундаменту тягли з берега Днiпра. Його не обробляли, а лише пiдбирали за розмiром, потiм викладали деревину. Оздоблення храму було не гiрше, нiж у мiстах. Археологи знайшли фрагменти вiтражiв, вишуканоI керамiки, рiдкiснi цвяхи i навiть шматочки гутного скла, що в тi часи вважалось небаченою розкiшшю. Серед знахiдок – дерев’яний вирiб, оздоблений срiбною ниткою, кiсткова намистина, денця та горлечки пляшок XVIII столiття, а також одна копiйка i один срiбний рубль. E версiя, що храм був закладений, тобто будiвельники повiдомляли, що почали зведення церкви у тисяча вiсiмсот тридцятому роцi.

Вiстi Приднiпров’я

19.10.2005. БIЛА ЦЕРКВА. Зростаe коло друзiв "Юр’Iвських вечорiв"

16 жовтня православна молодь БiлоI Церкви зiбралася на черговий релiгiйно-фiлософський вечiр з циклу "Юр’Iвськi вечори". Таку назву вечори отримали вiд старовинноI назви мiста – Юр’Iв. Захiд був започаткований eпископом Бiлоцеркiвським i Богуславським Серафимом понад десять рокiв тому для воцерковлення творчоI iнтелiгенцiI, керiвного та громадського активу мiста. Згодом цикли таких вечорiв було проведено для педагогiв, вiйськовослужбовцiв та медпрацiвникiв.

З серпня 2005 року в "Юр’Iвських вечорах" почала брати участь православна молодь мiста. Щонедiлi молодi вiруючi мали можливiсть вiдвiдувати недiльну школу, а тепер – щомiсяця зустрiчатися на релiгiйно-фiлософських вечорах, де можуть отримати вiдповiдi на нагальнi питання, поспiлкуватися з близькими по духу однолiтками i просто вiдпочити.

Минулого вечора обговорювали питання про мiсце православноI вiри в життi людини та суспiльства. Розмову з цieI непростоI теми розпочав архiмандрит Георгiй (Топузов), думками з цього приводу подiлилися учасники зiбрання.

Стало доброю традицieю на кожному вечорi розповiдати про визначнi православнi свята, що припадають на час проведення зустрiчей, тож розповiдь священика Сергiя Савельeва була присвячена iсторiI свята Покрови Богородицi. Божiй Матерi були присвяченi й пiснеспiви у виконаннi архieрейського хору Спасо-Преображенського кафедрального собору пiд керiвництвом протодиякона Сергiя Маркевича.

Добрим почином цього вечора стало те, що доповiдачем з теми "Вшанування iкон в Православнiй Церквi" виступив слухач недiльноI школи для молодi при Спасо-Преображенському соборi Юрiй Василюк. Сподiваeмося, що ця iнiцiатива матиме продовження i вiдтепер кожен слухач недiльноI школи за допомогою викладачiв зможе пiдготувати цiкаву тему й запропонувати II органiзаторам "Юр’Iвських вечорiв".

Пiд час перерви учасники зустрiчi оглянули виставку робiт молодих бiлоцеркiвських художникiв Серафима Шведова та Антона Базяки. Родзинкою вечора стали твори Бетховена у виконаннi дуету у складi скрипаля Дмитра Демидова та флейтистки Людмили Бурлай.
У ролi ведучих дебютували слухачi недiльноI школи Свiтлана Романишина та Богдан Голос.

Наприкiнцi зустрiчi присутнi переглянули документальний фiльм про життя патрiарха Iова. Фiльм викликав жваву реакцiю залу, присутнi порiвнювали iсторичнi подiI того часу з сучасним життям в УкраIнi.

Галина Бойко, Бiлоцеркiвська eпархiя

19.10.2005. КИIВ. Завершив свою роботу III Мiжнародний фестиваль православного кiно i лiтератури „Покров"

Фестиваль "Покров" проводиться вже втретe, i e значною подieю в життi православного кiнематографу. Протягом трьох днiв у столичному "Будинку кiно" побували тисячi киян i гостей столицi. Фестиваль зiбрав найкращi роботи творчих колективiв iз багатьох краIн.
Його учасники продемонстрували високий професiоналiзм, своIми роботами стверджуючи високе значення православноI культури для сучасностi.

Цього року фестиваль розширив свою тематику. Участь у конкурсi брали не тiльки автори повнометражних фiльмiв, але й перiодичнi видання, засновники яких трудяться на нивi християнськоI просвiти. Таким чином, фестиваль "Покров" об’eднуe не лише тележурналiстiв i режисерiв, а й православних журналiстiв iнших галузей та християнських письменникiв.

В оргкомiтетi фестивалю були зареeстрованi 53 учасники. Переважна бiльшiсть представлених на конкурс робiт – прем’eри. Найкращим було визнано художнiй фiльм студiI ЛСД "Ной", що оповiдаe про унiкальне селянське господарство та його засновникiв. Автор – Жанна Романова. Найкращий документальний фiльм - "Псалом Eрусалимський", в якому ieромонах Пафнутiй розповiдаe про свою подорож до Eрусалима. Гран-прi фестивалю отримала стрiчка Марини ДобровольськоI "Мироносицi", студiI "Вiтчизна" Москва. Доля героIнi фiльму вразила багатьох.

Мiжнародний фестиваль православного кiно та лiтератури став значною подieю в життi нашого суспiльства. Якiстю конкурсних робiт кiнофорум ще раз пiдтвердив духовно-просвiтительське значення християнського кiнематографу для всього православного свiту.

Iрина Троцька-Баршай