Новини Української Православної Церкви

30.08.2005. КИIВ. Педагогiчний коледж iменi Сухомлинського дiлиться з викладачами середнiх шкiл досвiдом викладання християнськоI етики

25-27 серпня за пiдтримки ВсеукраIнського педагогiчного товариства, Мiнiстерства освiти УкраIни при коледжi iменi Сухомлинського пройшли курси для викладачiв середнiх шкiл з пiдготовки з предмету християнськоI етики. Всього учасникiв семiнару було бiльше 50 чоловiк. Вони прослухали курс етики мiжособистiсного спiлкування, духовнi аспекти в украIнськiй лiтературi, духовнi аспекти християнськоI етики. На майбутнe плануeться подальша пiдготовка викладачiв.
У цьому коледжi вже бiльше 2 рокiв, в експериментальному порядку читаeться курс християнськоI етики для дiтей.

Ксенiя Кучеренко, спецiально для "Православiя в УкраIнi"

30.08.2005. ОДЕСА. „Нехай на менi закiнчаться усi людськi страждання!" - говорить 16-лiтня красуня, що бореться зi смертельною хворобою.

Брати i сестри, допоможiть Настi Гонтаровськiй своIми молитвами!

До усiх небайдужих звертаeться батько eдиноI доньки Настi. Iй зараз 16 рокiв. З вересня 2004 року вона перебуваe в лiкарнi у Санкт-Петербурзi. За словами Сергiя Гонтаровського, його донечка „у жовтнi 2003 року грала в тенiс, одержала легку травму, i тiльки у травнi 2004 Iй поставили страшний дiагноз: злоякiсна пухлина м’яких тканин саркома в областi крестця. Причому лiкарi сказали, що пухлина вже в такому станi, що в Одесi, де ми мешкаeмо, нiчого не зможуть зробити.

Наступного ж дня ми виIхали в КиIв. Була проведена складна операцiя, але, як виявилося потiм, видалили не все. Три мiсяцi Настя не могла вставати, тому що шов нiяк не зростався, до того ж з’явилися першi ознаки новоI пухлини, що виросла iз залишкiв повнiстю не вилученоI першоI пухлини. Проведенi через кiлька днiв дослiдження показали, що нова пухлина за розмiрами перевищила попередню i, розiрвавши мiсце шва, вийшла назовнi.

На думку лiкарiв, уже нiчого не можна було зробити. Але все-таки зважилися використати останнiй шанс i звернулися по допомогу до росiйського професора В. А. Тарасова (вiдомого хiрурга зi свiтовим iм’ям, який оперуe хворих на 4-й стадiI раку), i вiн погодився провести операцiю. Спецiальним рейсом Настя була термiново доставлена в Санкт-Петербург (якби вилетiли на день пiзнiше, вже було б пiзно).

21 вересня 2004 року бригада хiрургiв на чолi з професором Тарасовим провела важку операцiю. 11 годин боролися хiрурги за життя Настi. Операцiя пройшла успiшно, незважаючи на те, що професор попередив нас про високий ступiнь ризику летального результату або про можливу ампутацiю лiвоI ноги. Настя залишилася жива, i нiжку вдалося зберегти.

У груднi 2004 р. професор Тарасов перевiв Настю в спецiальне дитяче вiддiлення онкологiI в Санкт-Петербурзi у лiкарнi №31 для проведення хiмiотерапiI та опромiнення, Результати проведення шести хiмiотерапiй вразили лiкарiв - хвороба почала вiдступати (адже перед початком хiмiотерапiI панувала думка, що шансiв у дитини немаe при такому дiагнозi й наявностi метастазiв у легеня. Настя тодi ще лежала й важила 35 кг. Метастази сильно зменшилися i Iх уже видалили з легенiв. Поступово Настя почала ходити спочатку на милицях, нiжка стала змiцнюватися.

Зараз уже зроблено 10 хiмiотерапiй, iде променева терапiя (25 сеансiв), лiкарi збираються робити ще хiмiотерапiю. Результати лiкування дуже гарнi, Настя добре вiдновлюeться пiсля хiмiотерапiй, вперше почала набирати вагу (перед операцieю вона важила 35 кг (у тому числi пухлина 1 кг) при II ростi 162, а тепер досягла 45 кг. Уже може ходити сама з паличкою. Лiкарi дуже задоволенi результатами.

Лiкування для нас дуже дороге. Ми в Санкт-Петербурзi iноземцi i доводиться платити за все: i за перебування в лiкарнi Настi з мамою - щомiсяця близько 1500 доларiв, за медикаменти i за лiкування ще близько 1000 доларiв, не говорячи вже про харчування й iншi поточнi витрати (i так щомiсяця, а в Пiтерi Настя з мамою з вересня 2004 року). Я скiльки можу дiстаю грошей на лiкування, друзi нам дуже допомогли. Але Настi ще необхiдно продовжувати лiкування, а це може зайняти ще 4 мiсяцi точно.

Для Настюшi у 16 рокiв закiнчилося дитинство i юнiсть. В одну мить страшна хвороба й перенесенi страждання зробили II дорослою. Але менi здаeться, хвороба II не зломила, вона так само завзято, як вчилася на вiдмiнно в школi (яку так i не закiнчила), продовжуe вивчати iноземнi мови. Настя вiльно володie французькою мовою (уже будучи хворою в 15 рокiв захистила повний диплом DELF Мiнiстерства освiти ФранцiI), говорить англiйською мовою, маe дипломи й грамоти з першого по третe мiсце за участь у мiських й обласних олiмпiадах з англiйськоI i французькоI мов.

Якось Настя по-дорослому сказала: "Я хочу, щоб нiхто з моIх друзiв, знайомих i близьких за всiх часiв нiколи не страждав, тому що я страждаю. Нехай на менi закiнчаться всi Iхнi страждання". I тiльки iнодi вечорами донечку обiймаe туга i Настюша крiзь сльози запитуe: "Мамо, коли ж я повернуся в Одесу?".

Не можливо двома словами описати тi страждання, якi перенесла Настюша та II батьки. Щодня вони звертаються до Бога з eдиним проханням: зцiлити доньку вiд цieI страшноI хвороби.

У Настi зараз пiде останнiй тиждень променевоI терапiI, учора почалася одинадцята хiмiя. Вона добре останнiм часом Iсть i навiть набрала у вазi (44-45 кг). Весь цей час вона намагаeться ходити побiльше (без палички поки не виходить, але й це вже досягнення, адже в неI вирiзаний з лiвоI сторони крестець i повнiстю м’язи лiвоI сiдницi, немаe чутливостi на лiвiй ступнi). Препарати для цieI хiмiI й для виходу з неI обiйшлися батькам майже у 1500 доларiв, грошi зiбрали як змогли. Тато i мама Настi дуже сподiваються на допомогу добрих людей, якi допомогли б Iм витримати цей фiнансовий удар.

Зв’язатися з Сергieм, батьком дiвчинки, можна за телефоном: (050) 395-0-416, (0482) 350-416. Домашня адреса: м.Одеса-65015, вул. Вiльямса 56/3, кв. 58. Гонтаровський Сергiй
Володимирович.

Реквiзити для надання фiнансовоI допомоги (у гривнях)

Одержувач: ОФ ВАТ АБ "Укргазбанк"
МФО: 328759
Код ОКПО: 20937097
Рахунок одержувача: 2625371
Призначення платежу: Допомога на лiкування дочки. Особистий рахунок Гонтаровський
Сергiй Володимирович 262598000336.

30.08.2005. КИIВ-МОСКВА. Довгоочiкувану операцiю маленькому Микитi Пiгенку зроблять у день знань!

Помолiться за маленького чернiгiвчанина!

Сайт „Православie в УкраIнi" вже неодноразово писав про молоду мужню родину Пiгенкiв, яка бореться за порятунок первiстка Микитки. Вже декiлька мiсяцiв на сайтi www.donor.org.ua. розмiщена iнформацiя про пошук коштiв на порятунок маленького Микити Пiгенка, хворого на ювенiльну форму хронiчного мieлолейкозу.
Зараз пiсля того, як з допомогою усiх небайдужих людей були зiбранi грошi, вiн з батьками виIхав у Республiканську клiнiчну дитячу лiкарню у Москвi. 22 серпня вони вже лягли на лiкування у вiддiлення трансплантацiI кiсткового мозку, пересадка призначена на 1 вересня.

У вiддiленнi Iм нарахували додатково до суми за ТКМ ще 15 000 у.о. (на аналiзи, вiтамiни, бинти, лiки й т.д.). У тата Микити з собою e 1 000 у.о. Вiн просить допомогти йому, хто може, адже до очiкуваноI операцiI, а згодом i одужання маленького Микитки найважче - знайти фантастичну суму грошей на пересадку - вже позаду.

Телефон у Москвi: +79265691746 (Костянтин Пiгенко).

Реквiзити для фiнансовоI допомоги для лiкування Микити, e на цiй сторiнцi .

30.08.2005. ЗАПОРIЖЖЯ. З цього навчального року у Гуманiтарному унiверситетi готуватимуть богословiв

У Запорiзькому гуманiтарному унiверситетi вiдкрилася нова кафедра - теологiI. З благословення правлячого архieрея архieпископа Запорiзького i Мелiтопольського Василiя, очолювати кафедру призначений протоieрей Iгор Рябко.

До викладацького складу кафедри входять священики й миряни канонiчноI ПравославноI Церкви. Кафедра забезпечуватиме читання лекцiй i проведення семiнарiв з релiгieзнавчих i богословських дисциплiн. Працiвники кафедри будуть викладати зокрема такi предмети, як релiгieзнавство, релiгiйну етику, релiгiйнi культи в УкраIнi, а також основи християнськоI традицiI. У перспективi плануeться введення нових дисциплiн, пов’язаних iз професiйною дiяльнiстю випускникiв вузу.

Пресс- служба ЗапорiзькоI eпархiI

30.08.2005. ЛУГАНСЬК. Новий цех металургiйного комбiнату розпочав роботу пiсля освячення

Священство Алчевська разом iз тисячами городян дбаe про змiцнення економiки мiста i, зокрема, його головного пiдприeмства – металургiйного комбiнату, бо ж саме вiн даe життя бiльшостi його працiвникiв. 14 мiсяцiв тому духовенством освячено початок грандiозного будiвництва – цеху безперервного розливу сталi, яким розпочато масштабну реконструкцiю ВАТ "Алчевський металургiйний комбiнат". Австрiйська компанiя "Дюферко" - один iз акцiонерiв пiдприeмства - свого слова дотримала, i нещодавно новий цех став до ладу. Для безпечноI роботи новi технологiчнi потужностi освятили священнослужителi мiсцевих храмiв. На церемонiI був присутнiй Президент УкраIни Вiктор Ющенко.

- Нововведене виробництво – eдине в УкраIнi i маe для жителiв нашого мiста дуже велике значення, - розповiдаe протоieрей Олександр, настоятель Свято-МиколаIвського храму Алчевська, благочинний Алчевського округу. – З потужною реконструкцieю комбiнату мешканцi мiста - нашi вiруючi – пов’язують покращення добробуту як власних родин, так i мiста в цiлому.

Православне священство з глибокою шаною ставиться до трударiв мiста, молитовно допомагаe у працi i повсякденному життi знайти ту силу, яка захистить Iхнi родини вiд зла пияцтва, вiдчаю та безвиходi. На щастя, все бiльше молодих людей мiста i областi долучаються до СвятоI Церкви. Свiдчення тому – недавнi гарячi днi вступних iспитiв до АлчевськоI духовноI семiнарiII, якiй не так давно виповнилося десять рокiв…

Тамара Рябкова, спецiально для "Православiя в УкраIнi" з Луганська.

30.08.2005. ВIННИЦЯ. Священик взяв участь у святкуваннi дня Вiйськово-Повiтряних Сил УкраIни

МинулоI суботи украIнськi вiйськовi льотчики вiдзначали своe професiйне свято. Вiнниця, де розташований штаб ВПС УкраIни, стала центральним мiсцем святкування. Воно проходило за участю командуючого Вiйськово-повiтряних сил генерал-полковника А. Я. Торопчина, вiйськового керiвництва та представникiв обласноI влади.

На запрошення вiйськових льотчикiв, з благословення митрополита Вiнницького i Могилiв-Подiльсько Макарiя, в урочистостях взяв участь настоятель Спасо-Преображенського кафедрального собору Вiнницi протоieрей Василь Рiшко. Вiн передав привiтання вiд владики з нагоди професiйного свята вiйськових льотчикiв i побажав Iм Божого благословення в Iхнiй нелегкiй, часом небезпечнiй, але почеснiй i необхiднiй справi. Пiсля закiнчення урочистого концерту о. Василь разом з керiвниками ВПС поклав квiти до пам’ятника загиблим льотчикам.

Диякон Владислав Демченко, спецiально для "Православiя в УкраIнi" з Вiнницi.

30.08.2005. ЛУГАНСЬК. Вiруючi Алчевська готуються до святкування Дня мiста

17 - 18 вересня металургiйний Алчевськ у Луганськiй областi святкуватиме черговий День народження. Православний люд мiстечка вiдзначить його хресним ходом з чудотворною iконою Святителя Миколая з часточкою його мощей, котрi алчевцi збираються попросити у вiруючих Северодонецька. Сюди, як вiдомо, незвичайна iкона прибула нещодавно - у дарунок вiд самого Предстоятеля УкраIнськоI ПравославноI Церкви Митрополита Володимира.

Тамара Рябкова, спецiально для "Православiя в УкраIнi" з Луганська.

29.08.2005. ХАРКIВ. Вiруючi eпархiI вшанували пам’ять вiйськовослужбовцiв, загиблих пiд час звiльнення обласного центру вiд фашистiв

Цими днями вiкарiй ХаркiвськоI eпархiI eпископ Iзюмський Онуфрiй взяв участь в урочистостях з надоди 62-I рiчницi визволення обласного центру вiд нiмецько-фашистських загарбникiв. Бiля Меморiалу Слави владика вiдслужив заупокiйну лiтiю за воIнами, якi загинули у бою пiд час визволення Харкова вiд фашистiв. Пiсля закiнчення богослужiння вiдбувся мiтiнг-реквieм, у якому взяли участь представники мiсцевоI влади, командувачi вiйськових частин мiста, ветерани вiйни, представники суспiльних органiзацiй i благодiйних фондiв. Звертаючись до присутнiх з вiтальним словом, eпископ Онуфрiй наголосив на вирiшальнiй ролi ратного подвигу фронтовикiв в iсторiI людства.

„Величнi будiвлi, прекраснi парки, багато квiтiв, складна система транспорту, десятки тисяч людей на вулицях - такий вiн, Харкiв, сьогоднi, у 2005 роцi, - говорить eпископ Онуфрiй. - Але серед нас живуть люди, якi бачили це мiсто тодi, коли його бомбували нiмецькi лiтаки, коли домiвки руйнувалися на очах мiсцевих жителiв, коли харкiвчан розстрiлювали прямо посеред вулицi. Сьогоднiшнi ветерани не жалiли тодi, у сорокових, свого життя, аби змiнити щось. Вони намагалися зробити все можливе, аби бiльше не проливалася кров, не руйнувалися будiвлi, дiти не залишалися без батькiв, батьки без дiтей, а дружини без чоловiкiв. Коли я дивлюся в очi фронтовику, моe серце переповнюe почуття вдячностi, глибокоI поваги, а на очах з’являються сьози. Низький вам уклiн, дорогi ветерани."

Пiсля закiнчення мiтингу владика взяв участь в урочистому вiдкриттi музею „Харкiвщина у Великiй вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 рр.", який став важливою складовою меморiального комплексу „Висота маршала Конeва". Саме тут у серпнi 1943 року знаходилися пункти командувача вiйськами Степного фронту генерал-полковника I. Конeва, командувача 53-ю армieю фронту генерал-майора I. Манагарова та командира 252-I дiвiзiI Г. Анiсiмова. Звiдси почалося оперативне керування вiйськами пiд час заключного етапу Белгородсько-ХаркiвськоI наступальноI операцiI. Увечерi, 22 серпня 1943 року генерал I. Конeв вiддав наказ армiям Степного фронту про нiчний штурм Харкова. До 12-I години 23 серпня 1943 року вйська 69-I, 7-I та 53-I армiй звiльнили мiсто вiд нiмецько-фашистських загарбникiв.

Вячеслав Потапов спецiально для „Православiя в УкраIнi" з Харкова

29.08.2005. РIВНЕ. Найстарiший храм мiста вiдзначив престольне свято

Пресвята Богородиця завжди особливо почиталася i шанувалася нашим побожним народом, про що свiдчить велика кiлькiсть збудованих в II честь храмiв. Не являeться виключенням i Рiвненщина.

Так, цього дня престольне свято вiдзначив найстарiший храм обласного центру - на честь Успiння БожоI Матерi. Збудований вiн 1756 року, про що свiдчить вирiзьблений надпис на одвiрку притвору храму. Завдяки прихожанам ця церква нiколи не закривалася. Навiть у розпал гонiнь за радянських часiв саме в Успенському храмi православнi вiруючi Рiвного та найближчих сiл знаходили собi вiдраду i духовне окормлення. Таким чином Успенську церкву без перебiльшень можна назвати духовним центром мiста.

Саме в цьому храмi свого часу настоятелем був вiдомий у медичних колах протоieрей МихаIл Носаль. Той самий вiдомий Носаль, який все життя не лише допомагав людям духовно, а й лiкував тiлеснi недуги. Вiн близько 45 рокiв життя присвятив збиранню i вивченню лiкувальних властивостей рослин. Дiю багатьох iз них вiн мiг особисто спостерiгати, iншi рослиннi засоби i матерiали за розробленною ним методикою лiкування народними засобами вiн надсилав для перевiрки до Харкiвського медичного товариства i через Академiю наук СРСР - в Iнститут дослiдноI медицини.

Цього дня святкування розпочалося Божественною лiтургieю, яку очолив з благословiння архieпископа Рiвненського i Острозького Варфоломiя секретар РiвненськоI eпархiI протоieрей Iоанн Солодчук у спiвслужiннi клiрикiв храму.

Володимир Плисюк, спецiально для "Православiя в УкраIнi" з Рiвного.

29.08.2005. КИIВ. Друга рiчниця смертi протоieрея МихаIла Бойка

Два роки тому упокоIвся вiдомий киIвський духiвник протоieрей МихаIл Бойко, що з 1974 року служив в киIвському Покровському жiночому монастирi. Сьогоднi на протязi всього дня численнi духовнi чада батюшки збираються до могили отця МихаIла, що на 85-й дiлянцi Лiсового цвинтаря столицi, щоб помолитися за спокiй душi свого духовного отця.

Серед тих, хто прийшов сьогоднi вшанувати пам’ять вiдомого духiвника - професор КиIвського нацiонального унiверситету театру, кiно i телебачення iм. I. П. Карпенка-Карого, заслужений дiяч мистецтв УкраIни В. М. СудьIн. "Для отця МихаIла головним в життi була любов, - розповiдаe вiн. - Любов до Бога i до людей. Завдяки йому я прийшов до Церкви. Тодi в моeму життi був дуже важкий перiод, вiн менi дуже допомiг i вiдтодi став моIм духовним отцем. Наш зв’язок був настiльки тiсним, що i тепер я на молитвi поминаю перш за все його. Йому вдавалося зiбрати навколо себе, чи, краще сказати, навколо Христа, Котрому вiн служив все своe життя до останнiх сил, численних духовних дiтей, серед яких було багато киIвськоI iнтелiгенцiI. Для мене отець МихаIл залишаeться прикладом людини, яка в будь-який час з радiстю прийде на помiч".

Iз проповiдi о. МихаIла: „Думка, що для примирення з Богом i знаходження спасiння необхiдно тiльки увiрувати в Iсуса Христа й визнати Його своIм особистим Спасителем i Господом, здаeться примiтивною. Люди схильнi заслуговувати Божу прихильнiсть своIми справами, забуваючи про те, що Iсус учив дитячiй простотi й довiрливостi, без яких не можна вважати себе Його послiдовником (Мф.18:3). Спасiння по благодатi, а не по справах, спасiння, що даeться даром, не подобаeться людям, якi пишаються тим, що вони зробили. От чому апостол Павло сказав, що серед християн "не багато мудрих по плотi, не багато сильних, не багато шляхетних" (1 Кор. 1:26). Люди, якi пишаються своeю мудрiстю, не схильнi ставати християнами. Вони не можуть упокоритися настiльки, щоб повiрити, що сенс життя може бути настiльки простий".