***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Гр.40,43,44,45,48 Алгоритм оформление по ст.55
21-01-2019 14:52, NIKO Регион:Киев Гр.40,43,44,45,48 Алгоритм оформление по ст.55
Здравствуйте, Подскажите пожалуйста, алгоритм действий при повышении таможенной стоимости и обращению в суд. 1) Бросаю обычную декларацию, "получаю коригування митно╖
вартост╕". 2) Бросаю новую декларацию но уже в графах: Графа: 40 - номер декларации по которой было отказанно или номер ПП,ПД ? Графа: 43 - 1/6 Графа: 45 - Ст. 55ТКУ с учетом
"коригування" Графа: 48 - Сплатити до, ставлю 90 календарних дней с даты подачи декларации. Графа:44 код документа 1300 - "Митна декларац╕я за якою було в╕дмовленно у випуску товар╕в" код документа 1501 -"Р╕шення про коригування митно╖ вартост╕" По декларации все ? или что-то проспустил ?
3) Дальше подавать скаргу в ДФС или нет ? Есль есть пример, скиньте пожалуйста.
Укра╖на почала експортувати волоський гор╕х в Япон╕ю
У 2018 роц╕ в Укра╖н╕ р╕зко зросло виробництво волоських гор╕х╕в. За р╕зними оц╕нками урожай вир╕с на 20-30% ╕ склав близько 120 тис. тонн.
«У сус╕дн╕й Молдов╕ урожай оц╕ню╓ться в 40 тис. тонн, але внутр╕шн╓ споживання гор╕ха набагато менше, тому Укра╖на ╕ Молдова входять до числа св╕тових л╕дер╕в за обсягом експорту волоського гор╕ха без шкаралупи», — в╕дм╕чають анал╕тики проекту.
Однак, в сезон╕ 2018/19 рок╕в ц╕ни на гор╕хи не радують
гор╕ховод╕в. У Молдов╕ нав╕ть були випадки, коли фермери в╕дмовлялися в╕д прибирання гор╕ха, вважаючи це нерентабельним. Причиною ж низьких ц╕н, кр╕м зростання виробництва в Укра╖н╕, були також торговельн╕ в╕йни ╕ переор╕╓нтац╕я поток╕в волоського гор╕ха з США ╕ Аз╕╖ на ринок ╢вросоюзу.
До останнього часу Укра╖на ╕ Молдова продавали волоський гор╕х переважно на ринки ╢С ╕ Близького Сходу, однак в зв’язку з насиченням цих ринк╕в останн╕м часом як╕сною продукц╕╓ю з США, експорт на ц╕ ринки став ускладнюватися. США можуть запропонувати споживачам б╕льш дорогий сортовий гор╕х, в той час як Укра╖на ╕ Молдова пропонують переважно несортовий гор╕х, який ц╕ну╓ться менше.
«Проте, зростання виробництва гор╕ха в Укра╖н╕ в╕дбува╓ться саме в сегмент╕ дорого сортового гор╕ха, а значить ц╕лком можна почати звертати
увагу на б╕льш вимоглив╕ ринки за як╕стю. У Молдов╕ в╕дсоток таких сад╕в вже досить значний», — коментують ситуац╕ю анал╕тики.
У зв’язку з цим прекрасною альтернативою ринк╕в Близького Сходу ╕ ╢вросоюзу може стати Япон╕я. У ц╕й кра╖н╕ ц╕нують як╕сть ╕ готов╕ платити за нього. При цьому грецький гор╕х користу╓ться все б╕льшим попитом.
За оц╕нками EastFruit в 2018 роц╕ Япон╕я витратила на ╕мпорт ядра волоського гор╕ха близько $ 190 млн, показавши прир╕ст
╕мпорту за р╕к на 33%. Роком ран╕ше ╕мпорт також ╕стотно зр╕с.
«Звичайно, конкурувати на цьому ринку постачальникам з Укра╖ни ╕ Молдови буде нелегко, так як майже 97% поставок ядра волоського гор╕ха в кра╖ну забезпечують США, де стандарти якост╕ найвищ╕. Однак Укра╖на в 2018 роц╕ вже поставила першу пробну парт╕ю волоського гор╕ха на ринок Япон╕╖, ╕, за попередн╕ми оц╕нками, як╕сть парт╕╖ було досить хорошим, тому постачальники оч╕кують, що ц╕ поставки стануть регулярними», —
в╕дм╕чають експерти.
До реч╕, таким чином, Укра╖на стала лише шостою кра╖ною, яка постачала волоський гор╕х в Япон╕ю в 2018 роц╕, що ╓ дуже важливим визнанням – японц╕ дуже обережно п╕дходять до вибору партнер╕в, нав╕ть якщо мова про пробно╖ парт╕╖ продукц╕╖.
Проф╕лювання ризик╕в митного контролю в систем╕ АСАУР
Перегляд п╕дход╕в до формування проф╕л╕в ризик╕в автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками (АСАУР), який на сьогодн╕ зд╕йсню╓ться в ДФС, застосову╓ться, перш за все, для забезпечення як╕сного виконання митницями форм митного контролю та, як результат, зб╕льшення надходжень митних платеж╕в до державного бюджету.
Цей процес у жодному раз╕ не ма╓ на мет╕ зашкодити або стримати процедуру митного оформлення товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни.
Про це заявив начальник в╕дд╕лу методолог╕╖ та вартост╕ Департаменту адм╕н╕стрування митних платеж╕в та митно-тарифного регулювання ДФС Валер╕й Мальнов.
За його словами, щоб забезпечити у повн╕й м╕р╕ виконання митних процедур, митницям необх╕дно:
мати впевнен╕сть, що товар заявлений п╕д сво╖м кодом в╕дпов╕дно до УКТ ЗЕД;
платеж╕ нараховано з об’╓ктивно визначено╖, а незанижено╖ митно╖ вартост╕, яка ╓ базою оподаткування при
зд╕йсненн╕ та оформленн╕ декларац╕й в режим╕ ╕мпорту;
зняти вс╕ сумн╕ви щодо неправом╕рност╕ декларування, заявлення неправдивих даних, як╕ пот╕м призводять до складання протокол╕в про порушення митних правил тощо.
Саме тому ╕ використову╓ться система АСАУР, яка да╓ змогу забезпечити повноту нарахування та сплати податк╕в до бюджету, виконання посадовими особами митних орган╕в сво╖х функц╕ональних обов’язк╕в.
«Хочу заспоко╖ти
суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕: т╕ суб’╓кти, як╕ працюють абсолютно в рамках д╕ючого законодавства, як╕ мають позитивну ╕стор╕ю зд╕йснення зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й, в тому випадку, коли системою АСАУР буде згенеровано той чи ╕нший проф╕ль, ту чи ╕ншу форму контролю, а ╕нспектор ╖х в╕дпрацю╓ та пересв╕дчиться, що класиф╕кац╕я товар╕в не потребу╓ уточнення, то в принцип╕ вони не матимуть н╕яких ризик╕в», — наголосив Валер╕й Мальнов.
В╕н зазначив, що у раз╕, якщо
ситуац╕я потребуватиме певного коригування, то митниця виконуватиме вс╕ заходи у рамках законодавства для захисту економ╕чних ╕нтерес╕в держави.
Валер╕й Мальнов також п╕дкреслив, що проф╕лювання ризик╕в митного контролю в систем╕ АСАУР у жодному раз╕ не повинно сприйматися як зм╕на д╕ючого митного законодавства. ╤ висловлювання того, що так╕ форми контролю унеможливлюють застосування з боку суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ подачу декларац╕╖ ╕з заявленням в н╕й першого методу
визначення митно╖ вартост╕, ╓ недоречними.
«Норми Митного кодексу н╕хто абсолютно не зм╕ню╓. ╤нша справа, що виключним правом ╕ компетенц╕╓ю митних орган╕в ╓ можлив╕сть, б╕льше того, це — зобов’язання, проф╕лювати, наповнювати проф╕л╕ в╕дпов╕дно╖ системи анал╕зу ризик╕в, яка, до реч╕, ╓ абсолютно м╕жнародною нормою, визнаною Всесв╕тньою митною орган╕зац╕╓ю. Вона передбачена м╕жнародними Конвенц╕ями, в першу чергу К╕отською конвенц╕╓ю «Про гармон╕зац╕ю та спрощення митних процедур».
Звичайно, Укра╖на ╓ п╕дписантом цих конвенц╕й», — розпов╕в Валер╕й Мальнов.
Система анал╕зу та управл╕ння ризиками в укра╖нськ╕й митниц╕ працю╓ вже понад 10 рок╕в. В багатьох кра╖нах вона ╓ ╕нструментом забезпечення наповнення бюджет╕в, у тому числ╕ для виконання соц╕альних програм щодо забезпечення громадян в╕дпов╕дними субсид╕ями, пенс╕ями, дотац╕ями тощо. Так╕ питання ╓ актуальними ╕ для Укра╖ни.
Депутати стали на захист укра╖нських л╕с╕в, з╕н╕ц╕ювавши запровадження моратор╕ю на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди л╕су-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла. В╕дпов╕дний законопроект № 9475 заре╓стровано у Верховн╕й Рад╕ 16 с╕чня 2019 року.
Законопроектом пропону╓ться внести зм╕ни до Закону Укра╖ни «Про особливост╕ державного регулювання д╕яльност╕ суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, пов’язано╖ з реал╕зац╕╓ю та експортом л╕соматер╕ал╕в» та
запровадити моратор╕й на експорт дров паливних на строк д╕╖ моратор╕ю на експорт л╕су-кругляка (до 01.01.2027 р.).
Як йдеться у пояснювальн╕й записц╕, запровадження такого заходу зд╕йсню╓ться як виняток ╕з загальних правил м╕жнародно╖ торг╕вл╕ з м╕ркувань загрози нац╕ональн╕й безпец╕, що зумовлено тимчасовою анекс╕╓ю Криму та антитерористичною операц╕╓ю на сход╕ кра╖ни, а також введенням в╕йськового стану на окремих територ╕ях Укра╖ни, що в╕дпов╕да╓ пункту (b) (iii) статт╕ XXI «Винятки з м╕ркувань
безпеки» — «Н╕що в ц╕й Угод╕ не повинно тлумачитися: як перешкода будь-як╕й сторон╕ у зд╕йсненн╕ будь-яких д╕й, як╕ вона вважа╓ необх╕дними для захисту сутт╓вих ╕нтерес╕в сво╓╖ безпеки: що вживаються п╕д час в╕йни чи ╕нших надзвичайних обставин у м╕жнародних в╕дносинах».
Зазначений зах╕д не порушу╓ Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢вропейським союзом, адже статтею 36 «Загальн╕ винятки» ч╕тко визначено, що «Н╕що в ц╕й Угод╕ не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджа╓ вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною
заход╕в зг╕дно з╕ статтями XX та XX╤ ГАТТ 1994 та ╖х прим╕тками щодо тлумачення, як╕ включено до ц╕╓╖ Угоди ╕ ╓ ╖╖ нев╕д’╓мною частиною».
На думку автор╕в документа, окр╕м запровадження моратор╕ю на експорт дров паливних, для забезпечення подальших як╕сних структурних зрушень у в╕тчизняному л╕сопромисловому комплекс╕ укра╖нська л╕сова галузь потребу╓ низки
╕нших заход╕в, як╕ потр╕бно впровадити вже найближчим часом, а саме:
збереження моратор╕ю на експорт л╕су-кругляка для в╕дновлення та збереження ╕снуючих насаджень та створення нових;
прийняття законодавства про внутр╕шн╕й ринок необроблено╖ деревини (удосконалення б╕ржово╖ торг╕вл╕; встановлення пр╕оритетност╕ доступу виробник╕в до сировини, виходячи з обсяг╕в ╖х експорту, сплати податк╕в та зарплатн╕; л╕берал╕зац╕я та п╕двищення прозорост╕ внутр╕шнього ринку деревини);
запровадження
╕нвестиц╕йних стимул╕в для нових виробництв (у тому числ╕ м╕жгалузевих — через механ╕зми ╕ндустр╕альних парк╕в);
комплексна реформа л╕согосподарського комплексу (розд╕лення вид╕в д╕яльност╕ — вирощування ╕ загот╕вл╕ деревини з одн╕╓╖ сторони та переробки ╕ виробництва з ╕ншо╖; запровадження прозорих баланс╕в деревини, онлайн зв╕тування про реал╕зац╕ю тощо);
диверсиф╕кац╕я виробництва та збуту, зокрема задоволення внутр╕шнього попиту на готову продукц╕ю з л╕соматер╕ал╕в (у тому числ╕ буд╕вельн╕
матер╕али, пап╕р, добрива тощо) та вих╕д на м╕жнародн╕ ринки з готовою або пром╕жною продукц╕╓ю.
До ╢вропи через Груз╕ю: нов╕ можливост╕ у в╕льн╕й м╕жнародн╕й торг╕вл╕
М╤ЖНАРОДНА СП╤ВПРАЦЯ, ТОРГ╤ВЛЯ
ерший в╕це-прем’╓р Укра╖ни Степан Куб╕в п╕дписав Протокол м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Груз╕╖ про внесення зм╕н в Угоду про в╕льну торг╕влю в╕д 9 с╕чня 1995 року.
Зм╕ни в Угод╕ про в╕льну торг╕влю нададуть можлив╕сть укра╖нським виробникам ╕мпортувати сировину з Груз╕╖, у подальшому переробляти ╖╖ на в╕тчизняних виробництвах, а згодом – експортувати у кра╖ни ╢С, супроводжуючи товари укра╖нськими сертиф╕катами походження з нульовою, або п╕льговою митною ставкою.
Мова йдеться про пан-╓вро-середземноморськ╕ преференц╕альн╕ правила походження (Пан-╢вро-Мед), зокрема про ефект д╕агонально╖ кумуляц╕╖.
Нагада╓мо, що з 1 с╕чня 2019 року Укра╖на почала використовувати ц╕ положення у
торг╕вл╕ з ╢С. Як наголосив Степан Куб╕в, Пан-╢вро-Мед ╓ важливим ╕нструментом, аби розставити акценти у м╕жнародн╕й торг╕вл╕, зокрема в експортному напрямку. Йдеться про експорт сировини б╕льш високотехнолог╕чно╖ продукц╕╖ з додаванням вартост╕, сформовано╖ в Укра╖н╕.
Як ран╕ше пов╕домлялось на сайт╕ М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕
торг╕вл╕ Укра╖ни, насьогодн╕ учасницями Конвенц╕╖ ╓ 25 стор╕н, а саме: ╢С, кра╖ни ╢АВТ (╤сланд╕я, Л╕хтенштейн, Норвег╕я, Швейцар╕я), Албан╕я, Алжир, Босн╕я ╕ Герцеговина, Груз╕я, ╢гипет, ╤зра╖ль, Йордан╕я, Л╕ван, Косово,
Македон╕я, Марокко, Молдова, Палестина, Серб╕я, Сир╕я, Тун╕с, Туреччина, Укра╖на, Фарерськ╕ острови та Чорногор╕я.
У 2019 роц╕ ф╕зичн╕ особи — п╕дпри╓мц╕ незалежно в╕д величини отриманого доходу чи його в╕дсутност╕, а також незалежно в╕д обрано╖ системи оподаткування сплачують ╓диний соц╕альний внесок у розм╕р╕, не меншому н╕ж м╕н╕мальний страховий внесок за м╕сяць, — 22 % розм╕ру м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ плати (4 173 грн × 22 % = 918,06 грн).
Сплата ╢СВ зд╕йсню╓ться щоквартально до 20 числа м╕сяця, що наста╓ за зв╕тним кварталом.
Якщо останн╕й день
строку сплати ╢СВ припада╓ на святковий або вих╕дний день, останн╕м днем сплати вважа╓ться перший робочий день, що наста╓ за вих╕дним або святковим.
Сплата може зд╕йснюватися щом╕сячно у розм╕р╕ 918,06 грн., або один раз на квартал у розм╕р╕ 2 754,18 гривень.
Названы продукты, которые Украина будет отправлять в Израиль в рамках ЗСТ
Украина будет экспортировать в Израиль пшеницу и аграрные продукты, масло, а также металлы и другие товары для промышленности.
Об этом рассказал заместитель посла Государства Израиль в Украине Эмиль Бен Нафтали, передает УНН.
«Оба рынка очень привлекательны для друг друга. У нас один часовой пояс. Это для бизнеса очень важно, поскольку можно синхронизировать дела. Что повезут из Израиля в Украину? Это пластмасса, резина, медицинское оборудование, химикаты, фрукты и овощи: финики, авокадо,
хурма, соки. Что повезут из Украины в Израиль? В первую очередь, пшеницу и аграрные продукты, масло, а также металлы и другие товары для промышленности», — рассказал дипломат.
Кроме того, заместитель посла сделал прогнозы роста двусторонней торговли.
«В 2018 году у нас объем торговли был почти $1 млрд. Благодаря этому договору, мы ожидаем, что в ближайшие 5 лет торговля увеличится на 15% и это только первый этап. Если мы расширим этот договор и на сферу услуг, в частности IT — the sky is the
limit (ограничений не будет — ред.)», — сказал он.
Штрафи за порушення валютного законодавства: пропозиц╕╖ ДФС
ДФСУ оприлюднила проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заход╕в впливу (штрафних санкц╕й) до юридичних ос╕б (кр╕м уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства».
Цей Порядок визнача╓ механ╕зм застосування контролюючими органами заход╕в впливу (штрафних санкц╕й), передбачених статтями 14, 15 Закону «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ — Закон).
Так, доюридичних ос╕б (кр╕м уповноважених установ), винних у порушенн╕ вимог валютного
законодавства, застосовуватимуться так╕ заходи впливу (штрафн╕ санкц╕╖):
зд╕йснення розрахунк╕в на територ╕╖ Укра╖ни з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону, — штрафн╕ санкц╕╖ у розм╕р╕ 100% суми операц╕╖, проведено╖ з порушенням, перераховано╖ у валюту Укра╖ни за оф╕ц╕йним курсом НБУ на день зд╕йснення тако╖ операц╕╖; за порушення порядку транскордонного переказу валютних ц╕нностей, встановленого ст. 7 Закону, — штрафн╕ санкц╕╖ у розм╕р╕ 100% суми операц╕╖, проведено╖ з порушенням,
перераховано╖ у валюту Укра╖ни за оф╕ц╕йним курсом НБУ на день зд╕йснення тако╖ операц╕╖; за порушення заход╕в захисту, запроваджених НБУ в╕дпов╕дно до ст. 12 Закону — штрафн╕ санкц╕╖ у розм╕р╕ 100% суми операц╕╖, проведено╖ з порушенням. П╕дставою для застосування контролюючими органами заход╕в впливу (штрафних санкц╕й) до юридичних ос╕б (кр╕м уповноважених установ) ╓ результати (матер╕али) документально╖ перев╕рки.
Заходи впливу (штрафн╕ санкц╕╖) можуть бути застосован╕ контролюючими
органами протягом шести м╕сяц╕в з дня виявлення порушення, але не п╕зн╕ше н╕ж через три роки з дня його вчинення.
За кожне порушення вимог валютного законодавства може бути застосовано т╕льки один ╕з заход╕в впливу.
Суми стягнених штрафних санкц╕й спрямовуватимуться до держбюджету.
