За 21 день 2019 року завдяки систем╕ АСАУР до бюджету перераховано близько 20 млн гривень
Застосування автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками дозволя╓ зупинити митне оформлення товар╕в за ризиковими декларац╕ями, а отже упередити недонадходження до бюджету платеж╕в. Так, лише за 21 день поточного року за рахунок застосування АСАУР до бюджету вже перераховано близько 20 млн грн. Це суми, як╕ були нарахован╕ в результат╕ коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, кра╖ни походження та класиф╕кац╕╖ товар╕в. Про це розпов╕в в.о. директора Департаменту адм╕н╕стрування
митних платеж╕в та митно-тарифного регулювання ДФС Андр╕й Войцещук.
За його словами, автоматизована система анал╕зу та управл╕ння ризиками застосову╓ться як один з механ╕зм╕в контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни.
В╕дпов╕дно до Митного кодексу Укра╖ни, декларант або уповноважена ним особа, як╕ заявляють митну варт╕сть товару, зобов’язан╕ подавати достов╕рн╕ в╕домост╕ про визначення митно╖
вартост╕, як╕ повинн╕ базуватися на об’╓ктивних, документально п╕дтверджених даних, що п╕ддаються обчисленню.
В╕дпов╕дно до Угоди про СОТ, до яко╖ при╓дналася Укра╖на, кожна кра╖на збер╕га╓ за собою право встановлювати власну систему контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в.
Застосування АСАУР
дозволя╓ зд╕йснювати автоматичний в╕дб╕р митних декларац╕й або перем╕щень товар╕в, транспортних засоб╕в, ос╕б через кордон, по яких необх╕дно посилити митний контроль, генерувати перел╕к митних формальностей та ф╕ксувати ╕нформац╕ю, внесену посадовими особами митниць за результатами митних формальностей.
Спрацювання проф╕лю ризику ╓ п╕дставою для поглибленого вивчення документ╕в та в╕домостей, зазначених в них, обставин зовн╕шньоеконом╕чно╖ операц╕╖ ╕з прийняттям управл╕нського
р╕шення на в╕дпов╕дному р╕вн╕.
«ДФС пост╕йно зд╕йсню╓ проф╕лювання системи АСАУР для як╕сного виконання органами ДФС форм митного контролю, ефективно╖ протид╕╖ порушенням митного законодавства, забезпечення повноти оподаткування товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни. Також цей процес проводиться з метою встановлення в╕дпов╕дност╕ п╕дход╕в у проф╕люванн╕ ризик╕в нормам митного законодавства кра╖н ╢С, м╕жнародним конвенц╕ям», – розпов╕в Андр╕й Войцещук.
Як зазначив посадовець, актуал╕зац╕я ╕ перегляд в╕дпов╕дних проф╕л╕в АСАУР зд╕йсню╓ться за напрямами достов╕рност╕ декларування, класиф╕кац╕╖ товар╕в, кра╖ни ╖х походження та повноти оподаткування.
Застосування в╕дпов╕дних генеруючих проф╕л╕в АСАУР сприя╓ виконанню
митниками безпеково╖ функц╕╖ за рахунок ╕дентиф╕кац╕╖ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни. Кр╕м того, через контроль зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й забезпечу╓ться захист економ╕чних ╕нтерес╕в Укра╖ни, зд╕йсню╓ться ╕мплементац╕я митного законодавства Укра╖ни до норм м╕жнародного права та прискорення товарооб╕гу зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ Укра╖ни.
До того ж за рахунок припинення схем незаконного перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни зб╕льшуються надходження з╕
сплати митних платеж╕в до державного бюджету Укра╖ни.
15 -18 лютого 2019 року. м.Льв╕в. НОВ╤ ПРАВИЛА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ. ВИР╤ШЕННЯ ПИТАНЬ КЛАСИФ╤КАЦ╤╥ ТА МИТНО╥ ВАРТОСТ╤ ТОВАР╤В"
Директору (Комерц╕йному директору)
Запрошу╓мо взяти участь у практичному сем╕нар╕-трен╕нгу за темою:
«НОВ╤ ПРАВИЛА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ. ВИР╤ШЕННЯ ПИТАНЬ КЛАСИФ╤КАЦ╤╥ ТА МИТНО╥ ВАРТОСТ╤ ТОВАР╤В»
15-18 лютого 2019 року
м. Льв╕в, площа Князя Святослава, 5, готель «Таурус»
Орган╕затори сем╕нару:
Асоц╕ац╕я Профес╕йних Митних Посередник╕в ТОВ «НВО «Поверхность МД» ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в
У сем╕нар╕ в╕зьмуть участь:
· пров╕дн╕ фах╕вц╕ Льв╕всько╖ митниц╕ ДФС (уточняються); · пров╕дн╕ фах╕вц╕ Державно╖
ф╕скально╖ служби Укра╖ни (за згодою); · фах╕вц╕ та експерти з питань валютного регулювання та митно╖ справи
ПРОГРАМА СЕМ╤НАРУ
Закон Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖»
вступа╓ в д╕ю 07 лютого 2019 року
15 -18 лютого 2019
року
Початок ре╓страц╕╖: у день за╖зду п╕сля14 - 00; Початок ре╓страц╕╖: у дн╕ сем╕нару о 09-30. Початок сем╕нар╕в зг╕дно Програми о 10-00.
День за╖зду: 15.02.2019 (поселення п╕сля 14-00, об╕д до 15-00, з 19:00 до 20:00 вечеря) День ви╖зду: 18.02.2019 (сн╕данок, виселення до12-00) Дн╕ сем╕нару: 16.02 -
-17.02.2019 (кава брейк, об╕д)
БЛОК 1
I. Нове валютне регулювання: Закон Укра╖ни про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖ набув чинност╕ та вступа╓ в д╕ю
1. Нов╕ правила валютного регулювання у в╕дпов╕дност╕ до вимог нового Закону Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» в╕д 21.06.2018 р.: що ╕ як зм╕ню╓ться. 2. Нов╕ принципи валютного регулювання та ╖х вплив на
зд╕йснення операц╕й в зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕. 3. Порядок встановлення заход╕в захисту та обмежень уповноваженими державними органами. 4. Особливост╕ встановлення граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в 5. Зм╕на у чинному законодавств╕ п╕сля набуття чинност╕ Законом «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» та п╕сля введення в д╕ю Закону. 6. Валютний нагляд та валютний контроль за новим Законом 7. Види в╕дпов╕дальност╕ за порушення
валютного законодавства та порядок застосування заход╕в впливу за порушення вимог валютного законодавства за новими правилами.
II. Нов╕ правила валютного регулювання: яким чином зм╕ню╓ться валютне регулювання з введенням в д╕ю Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання»
1. Порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕ 2. Правила торг╕вл╕ ╕ноземною валютою та банк╕вськими металами. 3. Порядок зд╕йснення
переказ╕в ╕ноземно╖ валюти на територ╕╖ Укра╖ни та за кордон 4. Перем╕щення валютних ц╕нностей через кордон: правила перем╕щення гот╕вково╖ нац╕онально╖ та ╕ноземно╖ валюти, банк╕вських метал╕в, а також ц╕нних папер╕в в документарн╕й форм╕ банками, юридичними та ф╕зичними особами 5. Л╕цензування банк╕вських операц╕й 6. Валютний нагляд та валютний контроль у в╕дпов╕дност╕ до нового Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання» 7. Заходи захисту: порядок запровадження
заход╕в захисту у сфер╕ валютних операц╕й, критер╕╖ ╕ порядок ╖х запровадження, умови ╖х подовження та дострокового припинення. 8. Тимчасов╕ ((антикризов╕) заходи захисту та порядок ╖х застосування 9. Граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, порядок дотримання граничних строк╕в розрахунк╕в, встановлених Нац╕ональним банком 10. В╕дпов╕дальн╕сть за порушення валютного регулювання: хто, як ╕ за що нестиме в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно ╕з новими правилами валютного
регулювання
III. Порядок застосування окремих ╕нструмент╕в стаб╕л╕зац╕╖ грошово-кредитного ринку
IV. Тимчасов╕ заходи захисту та порядок ╖х застосування: антикризов╕ заходи, як╕ мають тимчасовий характер: зд╕йснення валютних операц╕й в перех╕дний пер╕од.
V. Контроль за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. Оспорювання р╕шень
1. Контроль за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕
товар╕в; 2. Щодо попередн╕х р╕шень з питань правильност╕ застосування метод╕в визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. Вдосконалення та спрощення процедур з контролю митно╖ вартост╕ в рамках Угоди про спрощення процедур торг╕вл╕ СОТ 3. Щодо ╕мплементац╕╖ норм законодавства ╢вропейського Союзу у частин╕ зд╕йснення митного контролю п╕сля випуску товар╕в 4. Р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в. Подання додаткових документ╕в для п╕дтвердження митно╖ вартост╕ 5. Досудова п╕дготовка до оскарження р╕шення про коригування митно╖ вартост╕. Судове оскарження. Судова практика ╕ позиц╕я ВСУ; 6. Порядок повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в”.
БЛОК 2
VI. Вир╕шення питань класиф╕кац╕╖
товар╕в
1. Вир╕шенн╕ питань класиф╕кац╕╖ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни; 2. Проведення митних формальностей та порядок видач╕ р╕шень з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в; 3. Зм╕на коду п╕сля випуску у об╕г. Види перев╕рок ╕ механ╕зми захисту; 4. Д╕╖ декларанта у випадках:
· ухвалення митним органом податкового пов╕домлення-р╕шення про нарахування податкових зобов'язань
з посиланням на помилкове визначення коду товарно╖ номенклатури; · ухвалення в╕дд╕лом номенклатури та класиф╕кац╕╖ товар╕в митниц╕ р╕шення про визначення коду товару зг╕дно з УКТЗЕД для застосування п╕д час митного оформлення товару;
5. П╕дготовка до судового оскарження класиф╕кац╕йного р╕шення.
Незалежна експертиза. Адм╕н╕стративне оскарження. Проблеми доведення правильност╕ визначення коду в судах; 6. Вимога платника податк╕в уже п╕сля проведення митного оформлення товару повернути надм╕рно сплачене мито в зв'язку з нев╕рним визначенням коду товарно╖ номенклатури.
БЛОК 3
VII. Огляд зм╕н у законодавств╕, що регулюють митну та податкову справи при зд╕йсненн╕ зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й
Кожному учаснику нада╓ться:
· Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕; · Блокнот, ручка; · ╤нформац╕йн╕ матер╕али по тем╕ сем╕нару на CD.
Варт╕сть участ╕ одного учасника в сем╕нар╕:
- 3710 Грн. Без ПДВ (оплата на ФО-П Андре╓в, платник ╓диного податку 3 група)
- 4200 Грн з ПДВ (оплата на ТОВ «НВО «Поверхность МД», платник податку на загальних
п╕дставах)
У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.
М╕сце проведення сем╕нару: м. Льв╕в, площа Князя Святослава, 5, готель «Таурус».
Заявки (без проживання) приймаються до 08.02.2019 року. Оплата до 12.02.2019.
Для ╕ногородн╕х можливе централ╕зоване замовлення та бронювання м╕сць для проживання у
готел╕.
*У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою
сем╕нару.
Заявки (з проживанням) приймаються до 01.02.2019 року. Оплата до 05.02.2019.
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами:
*Вкаж╕ть, будь ласка, прилади чи питання з практично╖ д╕яльност╕ для п╕дготовки в╕дпов╕дей. **Тут Ви можете зробити будь -яке уточнення чи надати пропозиц╕ю щодо тематики сем╕нару
___________________________ * Поля обов'язков╕ до
заповнення
Дата заповнення
М.П.
п╕дпис
Заповнену заявку сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 38 (044) 339-95-45
Увага: Для виписки податково╖ накладно╖ необх╕дно надати Ваше св╕доцтво платника ПДВ.
Контакти координатора: Олександр
Андре╓в, експерт з питань ЗЕД в Укра╖н╕ (050) 383 59 90, (096) 179 35 04
Заявки приймаються до 01 лютого (з проживанням) та до 08 лютого (без проживання) включно.
Оплата до 05.02.2019 (з проживанням) та до 12.02.2019
(без проживання).
Укра╖на та С╕нгапур п╕дписали низку ветеринарних сертиф╕кат╕в
Держпродспоживслужба та компетентний орган С╕нгапуру погодили м╕жнародн╕ ветеринарн╕ сертиф╕кати для експорту м'яса птиц╕ та продукт╕в з нього, столових я╓ць, призначених для споживання людиною, а також я╓чних продукт╕в з Укра╖ни до Республ╕ки С╕нгапур.
╤з зазначеним сертиф╕катом можна ознайомитися за посиланням.
Експорт товару: на яку дату виникають зобов'язання з ПДВ?
Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товар╕в/послуг вважа╓ться дата, яка припада╓ на податковий пер╕од, протягом якого в╕дбува╓ться будь-яка з под╕й, що сталася ран╕ш:
а) дата зарахування кошт╕в в╕д покупця/замовника на банк╕вський рахунок платника податку як оплата товар╕в/послуг, що п╕длягають
постачанню, а в раз╕ постачання товар╕в/послуг за гот╕вку — дата оприбуткування кошт╕в у кас╕ платника податку, а в раз╕ в╕дсутност╕ тако╖ — дата ╕нкасац╕╖ гот╕вки у банк╕вськ╕й установ╕, що обслугову╓ платника податку;
б) дата в╕двантаження товар╕в, а в раз╕ експорту товар╕в — дата оформлення митно╖ декларац╕╖, що засв╕дчу╓ факт перетинання митного кордону Укра╖ни, оформлена в╕дпов╕дно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що
засв╕дчу╓ факт постачання послуг платником податку.
При цьому попередня (авансова) оплата вартост╕ товар╕в, що вивозяться за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни чи ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, не зм╕ню╓ значення сум податку, як╕ в╕дносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або ╕мпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).
В╕дпов╕дно до пп. 195.1.1 ст. 195 ПКУ операц╕╖ з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ експорту оподатковуються ПДВ за нульовою
ставкою. При цьому товари вважаються вивезеними за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, якщо таке вивезення п╕дтверджене в порядку, визначеному Кабм╕ном, митною декларац╕╓ю, оформленою в╕дпов╕дно до вимог МКУ.
З метою визначення зг╕дно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов'язання з ПДВ у раз╕ зд╕йснення операц╕╖ з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ експорту датою оформлення митно╖ декларац╕╖ вважа╓ться дата завершення процедури митного оформлення тако╖ операц╕╖, яка визнача╓ться за фактом проставлення посадовою
особою митного органу на вс╕х аркушах тако╖ декларац╕╖ в╕дбитку особисто╖ номерно╖ печатки, а в раз╕ електронного декларування — за фактом засв╕дчення електронним цифровим п╕дписом посадово╖ особи митного органу електронно╖ митно╖ декларац╕╖ п╕сля перетворення ╖╖ у в╕зуальну форму.
У раз╕ якщо дата оформлення митно╖ декларац╕╖ та дата фактичного перетину митного кордону товарами митного кордону Укра╖ни припадають на р╕зн╕ податков╕ пер╕оди, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операц╕╓ю з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ експорту ╓ дата оформлення митно╖ декларац╕╖.
При цьому на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку
зобов'язаний скласти ╕ заре╓струвати в ╢РПН у встановлен╕ ПКУ терм╕ни податкову накладну в електронн╕й форм╕, враховуючи вимоги Порядку № 1307.
Розпочався п╕лотний проект з переведення п╕дпри╓мств на обслуговування через«╓диний рахунок»
В╕д сьогодн╕, 23 с╕чня, стартував п╕лотний проект з переведення п╕дпри╓мств на обслуговування через «╓диний рахунок». Це принципово нова, сучасна система справляння митних платеж╕в, яка в╕дпов╕да╓ кращим св╕товим митним стандартам. Про це заявив в.о. директора Департаменту адм╕н╕стрування митних платеж╕в та митно-тарифного регулювання ДФС Андр╕й Войцещук п╕д час розширено╖ наради за участ╕ представник╕в М╕н╕стерства ф╕нанс╕в, Державно╖ казначейсько╖ служби та представник╕в б╕знесу, як╕
взяли участь у перш╕й фаз╕ п╕лотного проекту.
«На сьогодн╕ нормативно визначено новий порядок перерахування до державного бюджету митних та ╕нших платеж╕в, як╕ вносяться до/або п╕д час митного оформлення, на центральному р╕вн╕. Це – новий етап у спрощенн╕ митних процедур, над яким в ДФС довго працювали. Вжито низку заход╕в нормативно-правового характеру, розроблено принципово нове, сучасне програмне забезпечення для зд╕йснення прямих комун╕кац╕й м╕ж ДФС та Казначейством, як у
процес╕ обл╕ку надходження кошт╕в в╕д п╕дпри╓мств, так ╕ в процес╕ переведення кошт╕в до Держбюджету», – розпов╕в Андр╕й Войцещук.
Також Департаментом ╕нформац╕йних технолог╕й ДФС розроблено новий модуль автоматизовано╖ системи митного оформлення «╤нспектор» по адм╕н╕струванню митних платеж╕в на центральному р╕вн╕. Цей модуль побудований на нових сучасних ╤Т технолог╕ях, та направлений на п╕днесення процедури адм╕н╕стрування митних платеж╕в на принципово новий, ╕нновац╕йний
р╕вень.
Запровадження ╓диного казначейського рахунку передбача╓ сплату платником податк╕в безпосередньо на ╓диний казначейський рахунок. Це дозволить представникам б╕знесу зменшити час митного оформлення товар╕в та в╕льно обирати м╕сце оформлення, оск╕льки кошти обл╕ковуватимуться в одн╕й картц╕ – особовому рахунку суб’╓кта ЗЕД, а завдяки
автоматизован╕й систем╕ митного оформлення «╤нспектор» митне оформлення ╕з використанням зазначених кошт╕в зд╕йснюватиметься у будь-як╕й митниц╕.
Кр╕м того, це дозволить оптим╕зувати ф╕нанси п╕дпри╓мства, адже при зд╕йсненн╕ митного оформлення товар╕в у дек╕лькох митницях в╕дпада╓ необх╕дн╕сть перерахування кошт╕в п╕дпри╓мства на депозитн╕ рахунки багатьох митниць. Також заощаджу╓ться час на повернення цих кошт╕в у раз╕ зм╕ни м╕сця митного
оформлення.
Переведення п╕дпри╓мств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, в╕дкритий у Казначейств╕ на ╕м'я ДФС, для зарахування авансових платеж╕в (передоплати) зд╕йсню╓ться поетапно: на перех╕дний пер╕од, з 15 с╕чня до 15 кв╕тня 2019 року – за р╕шенням п╕дпри╓мства; з 16 кв╕тня 2019 року – на пост╕йн╕й основ╕.
П╕лотний проект зд╕йснюватиметься у 2 фази. Перша триватиме з 23 с╕чня по 17 лютого 2019 року ╕ проводитиметься на баз╕ Ки╖всько╖ та
Ки╖всько╖ м╕сько╖ митниць. До участ╕ в н╕й будуть залучен╕ п╕дпри╓мства за ╖х згодою – за письмовим зверненням та у раз╕ надходження кошт╕в на «╓диний рахунок».
Друга фаза розпочнеться з 18 лютого 2019 року та триватиме до 15 березня 2019 року. Митне оформлення товар╕в вже буде зд╕йснюватися будь-якою митницею, а участь в проект╕ братимуть вс╕ п╕дпри╓мства, як╕ прийняли р╕шення про участь у п╕лот╕ та перерахували кошти на «╓диний рахунок».
Як в╕дзначив
Андр╕й Войцещук, впровадження ╓диного рахунку дозволить напрацювати практичний досв╕д митного оформлення товар╕в з╕ сплатою митних платеж╕в через ╓диний рахунок, удосконалити процедури адм╕н╕стрування митних платеж╕в на законодавчому р╕вн╕ та п╕двищити р╕вень автоматизац╕╖ справляння митних платеж╕в.
П╕д час проведення п╕лотного проекту вс╕ проблемн╕ питання, як╕ виникатимуть в учасник╕в, будуть оперативно опрацьовуватися для ╖х вир╕шення та удосконалення
системи.
Дов╕дково:
Наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 01.11.2017 № 898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету через органи Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни митних та ╕нших платеж╕в, як╕ вносяться до/або п╕д час митного оформлення» зд╕йсню╓ться переведення п╕дпри╓мств на
обслуговування через депозитний рахунок 3734, в╕дкритий у Казначейств╕ на ╕м'я ДФС.
З 1 с╕чня 2019 року б╕льше 90% радянських ГОСТ╕в втратили чинн╕сть в Укра╖н╕
М╕некономрозвитку нагаду╓, що з 1 с╕чня 2019 року переважна б╕льш╕сть техн╕чних стандарт╕в Радянського Союзу “ГОСТ”, розроблених до 1992 року, втратили чинн╕сть в Укра╖н╕.
Необх╕дн╕сть припинення д╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни радянських ГОСТ╕в визначена Програмою д╕яльност╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Зг╕дно з нею, у 2015 роц╕ ДП «Укра╖нський науково-досл╕дний ╕ навчальний центр проблем стандартизац╕╖, сертиф╕кац╕╖ та якост╕» (ДП «УкрНДНЦ»), яке викону╓ функц╕╖
Нац╕онального органу стандартизац╕╖, були видан╕ в╕дпов╕дн╕ накази про скасування ГОСТ╕в ╕з втратою чинност╕ протягом 2016-2018 рок╕в та з повною в╕дмовою в╕д них, починаючи з 1 с╕чня 2019 року. Всього мали бути скасован╕ 12090 радянських ГОСТ╕в
Водночас, з метою зниження ризик╕в для б╕знесу М╕некономрозвитку завчасно запропонувало ус╕м за╕нтересованим сторонам надати сво╖ пропозиц╕╖ щодо скасування ГОСТ╕в, як╕ втратили актуальн╕сть. Кр╕м того, Нац╕ональний орган стандартизац╕╖
пост╕йно надавав роз‘яснення та консультац╕╖ з питань, що виникають у зв’язку з╕ скасуванням ГОСТ╕в.
Протягом 2016-2018 рок╕в до Нац╕онального органу стандартизац╕╖ надходили пропозиц╕╖ щодо подовження терм╕н╕в чинност╕ деяких ГОСТ╕в. В результат╕ консультац╕й, Нац╕ональний орган стандартизац╕╖ ухвалив низку наказ╕в, зг╕дно з якими 1173 радянськ╕ ГОСТи залишаються чинними станом на 1 с╕чня 2019 року.
Так╕ ГОСТи д╕ятимуть до 1 с╕чня 2022 року. Зокрема, це
стандарти на зам╕ну яких нараз╕ проводиться або передбача╓ться проведення розробки проект╕в в╕дпов╕дних нац╕ональних стандарт╕в; стандарти, посилання на як╕ ╓ в нормативно-правових актах; стандарти ╢дино╖ системи конструкторсько╖ документац╕╖; стандарти розроблен╕ свого часу на основ╕ м╕жнародних стандарт╕в, верс╕╖ яких ╓ актуальними в наш час.
З перел╕ком радянських стандарт╕в, як╕ нараз╕ залишаються чинними, можна ознайомитись на оф╕ц╕йному сайт╕ ДП «УкрНДНЦ»: https://bit.ly/2RFyiMI.
Оск╕льки, продовження д╕╖ радянських ГОСТ╕в п╕сля 2022 року ╓ неможливим, М╕некономрозвитку та Нац╕ональний орган стандартизац╕╖ наполегливо рекомендують вс╕м за╕нтересованим сторонам, як╕ в сво╖й робот╕ використовують ГОСТи, скористатися рекомендац╕ями, розм╕щеними на сайтах М╕некономрозвитку (https://bit.ly/2CA9zyT) та ДП «УкрНДНЦ» (https://bit.ly/2S5uDae), та знайти альтернативу використанню стандарт╕в Радянського Союзу,
як╕ фактично ╓ регуляторними актами вже не╕снуючо╖ держави ╕ суперечать нововведенням, запровадженим у сфер╕ техн╕чного регулювання Укра╖ни та зобов’язанням Укра╖ни щодо реформування сфери техн╕чно╖ стандартизац╕╖ передбаченими Угодою СОТ та Угодою про асоц╕ац╕ю ╕з ╢С.
Водночас, за потреби розробки нац╕онального стандарту на зам╕ну в╕дпов╕дному радянському ГОСТу будь-яка за╕нтересована сторона (органи влади, асоц╕ац╕╖ виробник╕в, п╕дпри╓мства, громадськ╕ орган╕зац╕╖ тощо) може виступити замовником розробки такого стандарту в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про стандартизац╕ю».
Дов╕дково
Законом Укра╖ни “Про стандартизац╕ю”, який набув чинност╕ 3
с╕чня 2015 року, в нац╕ональне законодавство Укра╖ни ╕мплементован╕ положення Угоди СОТ про техн╕чн╕ бар’╓ри в торг╕вл╕. Також, в╕дпов╕дно до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною ╢С, та ╢вропейським Сп╕втовариством з атомно╖
енерг╕╖, Укра╖на поступово впроваджу╓ ╢вропейськ╕ стандарти (EN), як нац╕ональн╕ стандарти, зокрема, гармон╕зован╕ ╓вропейськ╕ стандарти. Одночасно з цим Укра╖на скасову╓ конфл╕ктн╕ нац╕ональн╕ стандарти, зокрема м╕ждержавн╕ стандарти (ГОСТ), розроблен╕ до 1992 року.
Руслан Ф╕рсов: Одним ╕з чинник╕в, як╕ впливають на проф╕лювання АСАУР, ╓ зростання к╕лькост╕ порушення митних правил
ДФС на пост╕йн╕й основ╕ зд╕йсню╓ться анал╕тично-пошукова робота, спрямована на попередження, виявлення та припинення схем з незаконного перем╕щення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни. За ╖╖ результатами зд╕йсню╓ться актуал╕зац╕я проф╕л╕в ризик╕в АСАУР. Про це п╕д час прес-конференц╕╖, яка в╕дбулась 22 с╕чня 2019 року, розпов╕в в.о. директора Департаменту орган╕зац╕╖ протид╕╖ митним правопорушенням та м╕жнародно╖ вза╓мод╕╖ ДФС Руслан
Ф╕рсов.
За його словами, ╓ дек╕лька розповсюджених схем. А саме:
1. Товари прикриття
Суть поляга╓ у декларуванн╕ товар╕в, як╕ ззовн╕ мають майже однаковий вигляд, але ╓ сутт╓во р╕зними по вартост╕.
2. Ман╕пулювання з ваговими характеристиками
Суть схеми поляга╓ у в╕дображенн╕ п╕д час декларування
вантаж╕в недостов╕рно╖ ╕нформац╕╖ про вагу нетто ввезеного товару, що дозволя╓ зменшити базу оподаткування та, як насл╕док, зменшення суми митних платеж╕в, як╕ п╕длягають сплат╕.
3. Незаявлення точних в╕домостей, що впливають на визначення митно╖ вартост╕ та визначення коду товару зг╕дно з УКТЗЕД
Суть схеми поляга╓ у нев╕дображенн╕ точного опису товару у товаросупров╕дних документах (митн╕й декларац╕╖) щодо торг╕вельно╖ марки, виробника, артикул╕в ╕ характеристик товар╕в тощо.
4. М╕ксован╕ вантаж╕
Суть схеми поляга╓ у ввезенн╕ вантаж╕в з використанням товар╕в, що мають значно нижчу варт╕сть та одночасно перем╕щуються з
високол╕кв╕дними товарами з набагато вищим р╕внем оподаткування.
5. Подання неориг╕нальних документ╕в до митного оформлення
Суть схеми поляга╓ у п╕дм╕н╕ ориг╕нальних документ╕в, як правило, з метою зменшення варт╕сних характеристик у дек╕лька раз╕в.
6. Використання спец╕ал╕зованих склад╕в в кра╖нах ╕мпорту з метою заниження митно╖
вартост╕
Суть схеми поляга╓ у використанн╕ спец╕ал╕зованих склад╕в в кра╖нах експорту та дек╕лькох ланцюг╕в перепродажу з метою формування легального пакету документ╕в з м╕н╕мальною ц╕ною, яка ╓ основою для бази оподаткування в кра╖н╕ ╕мпорту.
«Саме для унеможливлення використання схем з м╕н╕м╕зац╕╖ митних платеж╕в ДФС розроблено алгоритм в╕дпрацювання та контролю за достов╕рн╕стю декларування п╕д час проведення митних
процедур. Вказаний алгоритм базу╓ться на Автоматизован╕й систем╕ анал╕зу та управл╕нн╕ ризиками – АСАУР, що генеру╓ зд╕йснення додаткових форм митного контролю у раз╕ виявлення ц╕╓ю системою нев╕дпов╕дностей», – зазначив Руслан Ф╕рсов.
Так, з початку цього року внесено зм╕ни до проф╕л╕в ризик╕в, спрямованих на перев╕рку:
- достов╕рност╕ декларування товар╕в;
- класиф╕кац╕╖
товар╕в;
- правильност╕ визначення митно╖ вартост╕.
Руслан Ф╕рсов наголосив, що у пол╕ уваги прац╕вник╕в митниць будуть лише т╕ суб’╓кти зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як╕ намагаються приховати ╕нформац╕ю про товари.
Одним ╕з чинник╕в, що вплива╓ на проф╕лювання АСАУР, ╓ зростання к╕лькост╕ порушення митних правил. Так, у 2018 роц╕ митницями було порушено майже 49 тис. справ про
порушення митих правил на суму 3,4 млрд грн., у 2017 роц╕ ця сума була вдв╕ч╕ менша – 1,6 млрд грн, а к╕льк╕сть справ складала понад 32 тис. Середня варт╕сть предмет╕в правопорушень у минулому роц╕ пор╕вняно з 2017 роком теж зросла - на 41,5% до 70 тис. грн.
