М╕н╕стерство с╕льського господарства та розвитку села Соц╕ал╕стично╖ Республ╕ки В’╓тнам ухвалило постанову про поновлення ╕мпорту пшениц╕ з Укра╖ни.
Про цей йдеться у документ╕ в╕д 5 червня 2018 року, переда╓ Укра╖нська зернова асоц╕ац╕я.
Постановою ухвалено р╕шення в╕дновити ╕мпорт укра╖нсько╖ пшениц╕ та зд╕йснювати суворий ф╕тосан╕тарний контроль п╕д час ╕мпорту зерна з Укра╖ни.
Нагада╓мо, у 2015 роц╕ Соц╕ал╕стична Республ╕ка В’╓тнам тимчасово заборонила ╕мпорт пшениц╕ з Укра╖ни у
зв’язку з виявленням у зерн╕ амбарного довгоносика, заражене зерно ввозили за п╕дробленими ф╕тосан╕тарними сертиф╕катами.
ЕС официально прекратил антидемпинг в отношении ферросплавов из Украины
Европейская комиссия прекратила антидемипингове расследование в отношении украинского ферросилиция, сообщила на своей странице в Facebook заместитель министра экономического развития и торговли – торговый представитель Украины Наталия Микольская
По ее словам, официальное решение о прекращении расследования опубликовано в вестнике ЕС.
«По его итогам к
украинской продукции не будет применено никаких антидемпинговых пошлин на рынке ЕС, - написала Микольская. - Это важная победа украинского бизнеса и профильной ассоциации. Мы будем и в дальнейшем продолжать диалог с Еврокомиссией и работать с национальной индустрией для обеспечения доступа украинской продукции на рынок ЕС».
Микольская добавила, что экспорт
украинского ферросилиция в ЕС в 2017 году составил $54,7 млн и вырос на $17,8 млн по сравнению с 2016 годом.
Напомним, 2 августа 2017 года в официальном издании Европейского Союза было опубликовано сообщение о возбуждении антидемпингового расследования в отношении импорта ферросилиция происхождением из Украины и Египта в ЕС.
За п'ять м╕сяц╕в ф╕скали з╕брали на 13% б╕льше податк╕в
Протягом п'яти м╕сяц╕в минулого року зб╕р платеж╕в до загального фонду держбюджету зб╕льшився на 40,8 млрд гривень або на 13,4%, переда╓ УНН з посиланням на ДФС.
“У с╕чн╕-травн╕ 2018 року до загального фонду державного бюджету з╕брано 345 млрд грн платеж╕в, що контролюються ДФС. Це на 13,4%, або на 40,8 млрд грн б╕льше, н╕ж у в╕дпов╕дному пер╕од╕ минулого року”, — йдеться у пов╕домленн╕.
Зазнача╓ться, що до загального фонду держбюджету з початку 2018 року з╕брано 219,3 млрд грн податкових
платеж╕в, що на 15,7%, або на 29,8 млрд грн перевищу╓ минулор╕чний показник.
Надходження митних платеж╕в у с╕чн╕-травн╕ до загального фонду держбюджету склали 125,6 млрд грн та перевищили минулор╕чн╕ показники на 9,6%, або на 11 млрд грн.
Кр╕м того, за ╕нформац╕╓ю податк╕вц╕в, минулого м╕сяця цього року до загального фонду держбюджету над╕йшло (сальдо) 69,5 млрд грн. Це на 25%, або на 13,8 млрд грн перевищу╓ надходження травня минулого року.
Надходження податкових платеж╕в у травн╕
склали 43 млрд грн та перевищили минулор╕чн╕ на 34%, або на 10,9 млрд грн.
До загального фонду держбюджету у травн╕ над╕йшло 26,6 млрд грн митних платеж╕в, що на 13%, або на 3 млрд грн перевищу╓ минулор╕чний показник.
М╕некономрозвитку розпочало Перш╕ нац╕ональн╕ консультац╕╖ з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратег╕й
Сьогодн╕, 5 червня, М╕некономрозвитку сп╕льно з М╕жнародним торговельним центром (╤ТС) розпочало Перш╕ нац╕ональн╕ консультац╕╖ з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратег╕й. В╕дпов╕дна ╕н╕ц╕атива - частина наступного етапу розробки Експортно╖ стратег╕╖ Укра╖ни, затверджено╖ Урядом наприк╕нц╕ минулого року.
Участь у нацконсультац╕ях беруть представники б╕знес- та галузевих асоц╕ац╕й, орган╕зац╕й, об’╓днань, а також проф╕льн╕ експерти, представники законодавчо╖ та виконавчо╖ влади.
Загалом протягом чотирьох дн╕в оч╕ку╓ться участь близько 500 ос╕б, под╕лених на 9 робочих груп: 5 по секторальних стратег╕ях та 4 по крос-секторальних.
Попередньо плану╓ться розробка секторальних та крос-секторальних стратег╕й у галузях ╕нформац╕йно-комун╕кац╕йних технолог╕й (╤КТ), креативних ╕ндустр╕й, машинобудування, харчово╖ ╕ переробно╖ промисловост╕, техн╕чного обслуговування та ремонту пов╕тряних суден, ╕нновац╕й для експорту, вдосконалення навичок, транспортування та спрощення умов торг╕вл╕,
торговельно╖ ╕нформац╕я та просування експорту.
«Ма╓мо важливе завдання - зробити сприяння експорту пост╕йною, посл╕довною та комплексною пол╕тикою. Тому продовжу╓мо сп╕льно розробляти та реал╕зовувати Експортну стратег╕ю, адже держава та б╕знес мають разом будувати систему державно╖ п╕дтримки та просування експорту, який форму╓ 50% ВВП кра╖ни та безпосередньо вплива╓ на економ╕чне зростання», - пов╕домив Перший в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр – М╕н╕стр економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Степан
Куб╕в.
За словами заступника М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ - Торгового представника Укра╖ни Натал╕╖ Микольсько╖, п╕д час розробки Експортно╖ стратег╕╖ було обрано перспективн╕ сектори, як╕ м╕стять додану варт╕сть, мають значний попит на св╕тових ринках, де ╓ розвиток ╕нновац╕й ╕ малого та середнього п╕дпри╓мництва. «П╕д час розробки секторальних ╕ крос-секторальних стратег╕й розрахову╓мо на ╕н╕ц╕ативу, в першу чергу, в╕д б╕знес- та галузевих асоц╕ац╕й, як╕ розум╕ють ╕ добре знають
ситуац╕ю у сво╓му сектор╕. Тому будемо працювати для п╕дтримки б╕знесу, бо наше завдання - моб╕л╕зувати ресурси для зростання укра╖нського експорту», - зазначила торговий представник.
Розробка секторальних та крос-секторальних стратег╕й передбача╓ використання ╕нклюзивного п╕дходу, тобто, активно╖ сп╕впрац╕ ╕з б╕знес- та галузевими асоц╕ац╕ями, а також за участ╕ М╕жнародного торговельного центру (ITC) та п╕дтримки федерально╖ компан╕╖ Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit
(GIZ)GmbH, яка д╕╓ за дорученням уряду Н╕меччини.
Передбача╓ться, що результатом Перших нацконсультац╕й стане визначення у сп╕впрац╕ з командами експерт╕в ланцюжк╕в додано╖ вартост╕ секторальних та крос-секторальних стратег╕й. ╥х стратег╕чне бачення буде узагальнено п╕д час Других нац╕ональних консультац╕й. Завершення розробки секторальних та крос-секторальних стратег╕й заплановане на к╕нець цього року. Ц╕ стратег╕╖ включатимуть поточний анал╕з кожного перспективного сектору, перел╕к перешкод для
розвитку та р╕шення для ╖х усунення, а також в╕дпов╕дн╕ Плани д╕й.
Дов╕дково
Експортна стратег╕я Укра╖на була затверджена Урядом 27 грудня 2017 р. Документ визнача╓ стратег╕чн╕ ц╕л╕ розвитку торг╕вл╕ Укра╖ни на наступн╕ чотири роки. Основною метою Експортно╖ стратег╕╖ ╓ перех╕д до експорту науком╕стко╖ ╕нновац╕йно╖ продукц╕╖ для сталого розвитку та усп╕ху Укра╖ни на св╕тових ринках. Також в рамках документу було затверджено перел╕к «ринк╕в у фокус╕» для укра╖нського експорту, серед яких
ринки ╢С (28) та топ-20 ринк╕в ╕нших кра╖н, зокрема, Китай, США, Туреччина, ╤нд╕я та ╕н.
Як в╕домо, у 2017 роц╕ в рамках Ради з просування експорту при М╕некономрозвитку, вже було проведено б╕льше 10 секторальних зустр╕чей, як╕ стосувалися креативних ╕ндустр╕й, меблево╖, машинобуд╕вно╖, IT, фармацевтично╖, приладобуд╕вно╖, харчово╖, легко╖, аграрно╖,
кондитерсько╖ галузей та промисловост╕.
ДФС оприлюднила додатков╕ набори даних у форм╕ в╕дкритих даних
Д╕яльн╕сть Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни ста╓ ще б╕льш прозорою.
Зверта╓мо увагу анал╕тик╕в, представник╕в б╕знес-середовища, громадськост╕ та ЗМ╤, що ДФС, керуючись постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, як╕ п╕длягають оприлюдненню у форм╕ в╕дкритих даних» (з╕
зм╕нами), прийняла р╕шення про оприлюднення додатково 4-х набор╕в даних у форм╕ в╕дкритих даних на оф╕ц╕йному веб-портал╕ ДФС (sfs.gov.ua) на головн╕й стор╕нц╕ у банер╕ «В╕дкрит╕ дан╕» (тестова верс╕я) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на ╢диному державному веб-портал╕ в╕дкритих даних (data.gov.ua) у розд╕л╕ «Податки», як╕ не передбачен╕ зазначеною постановою, а саме:
- ╤нформац╕я щодо к╕лькост╕
╕ноземних комерц╕йних транспортних засоб╕в, що в’╖хали на митну територ╕ю Укра╖ни, в розр╕з╕ кра╖ни ре╓страц╕╖
- ╤нформац╕я щодо середнього часу митного оформлення товар╕в у митних режимах експорту, ╕мпорту, транзиту
- ╤нформац╕я митниць про к╕льк╕сть доручень правоохоронних орган╕в на проведення огляду (переогляду) товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення
- Статистична ╕нформац╕я про застосування принципу «╓диного в╕кна» при зд╕йсненн╕ митного контролю
та ╕нших вид╕в державного контролю товар╕в в розр╕з╕ кожного державного органу
Дов╕дково.
Статтею 101 Закону Укра╖ни «Про доступ до публ╕чно╖ ╕нформац╕╖» визначено, що публ╕чна ╕нформац╕я у форм╕ в╕дкритих даних - це публ╕чна ╕нформац╕я у формат╕, що дозволя╓ ╖╖ автоматизоване оброблення електронними засобами, в╕льний та безоплатний доступ до не╖, а також ╖╖ подальше використання.
Публ╕чна ╕нформац╕я у форм╕ в╕дкритих даних ╓ дозволеною для
╖╖ подальшого в╕льного використання та поширення.
Будь-яка особа може в╕льно коп╕ювати, публ╕кувати, поширювати, використовувати, у тому числ╕ в комерц╕йних ц╕лях, у по╓днанн╕ з ╕ншою ╕нформац╕╓ю або шляхом включення до складу власного продукту, публ╕чну ╕нформац╕ю у форм╕ в╕дкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання тако╖ ╕нформац╕╖.
6 порад в╕д ДФС для власник╕в авто на "╓вробляхах"
Микола╖вська митниця ДФС опубл╕кувала поради громадянам для уникнення проблем ╕з траспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територ╕ю Укра╖ни.
1. Необх╕дно суворо дотримуватися встановлених законодавством строк╕в тимчасового ввезення транспортних засоб╕в особистого користування (дал╕ - ТЗОК) чи ввезення ╖х з метою транзиту.
2. Посилання громадян на те, що при ввезенн╕ ТЗОК вони не заповнювали письмову митну декларац╕ю, не зв╕льня╓ в╕д в╕дпов╕дальност╕,
оск╕льки, в╕дпов╕дно до Митного кодексу, в Укра╖н╕ запроваджено двоканальну систему митного контролю ╕ декларування шляхом вчинення д╕й. Коли громадянин обира╓ "зелений коридор" митного контролю, в╕н автоматично деклару╓ (шляхом вчинення д╕╖), що не ма╓ товар╕в (ТЗОК), як╕ п╕длягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, п╕дпадають п╕д встановлен╕ законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни чи вивезення за меж╕ Укра╖ни. Обрання "зеленого коридору"
зв╕льня╓ громадянина в╕д подання письмово╖ митно╖ декларац╕╖, але не зв╕льня╓ в╕д обов'язкового дотримання порядку перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни.
3. Якщо громадянин особисто вв╕з транспортний зас╕б в Укра╖ну, не сл╕д використовувати його для будь-яко╖ п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, не сл╕д передавати ╕ншим особам у волод╕ння, користування або розпорядження чи для розкомплектування.
4. Якщо громадянин особисто не ввозив в Укра╖ну транспортний зас╕б, заре╓стрований в╕дпов╕дним
органом ╕ноземно╖ держави, не можна приймати його у волод╕ння, користування, розпорядження чи для розкомплектування ╕ тим б╕льше не сл╕д використовувати такий транспортний зас╕б для п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ (використання автомоб╕л╕в з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю як такс╕ ╓ грубим порушенням законодавства).
5. Транспортн╕ засоби, що були ввезен╕ в Укра╖ну тимчасово чи транзитом, п╕длягають обов'язковому вивезенню з Укра╖ни чи пом╕щенню в ╕нший митний режим. Такими режимами можуть бути: в╕дмова на користь
держави, знищення або руйнування чи оформлення для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни за умови сплати митних платеж╕в, як╕ в╕дпов╕дно до закону п╕длягають сплат╕ при ╕мпорт╕ таких транспортних засоб╕в. Лише в останньому випадку громадянин ста╓ належним власником транспортного засобу.
6. Неправильним ╓ твердження, що складання протоколу про порушення митних правил ╕ сплата належного штрафу позбавляють громадянина обов'язку вивезти транспортний зас╕б ╕з Укра╖ни. Як зазначалося вище, лише
вивезенням транспортного засобу ╕з Укра╖ни чи оформленням в ╕нший митний режим завершуються митн╕ режими тимчасового ввезення ╕ транзиту.
РАХУНКОВА ПАЛАТА: про аудит п╕льг з ПДВ по л╕карським засобам та медичним виробам
ВИСНОВКИ
1. МОЗ, М╕нф╕н, Держл╕кслужба ╕ ДФС протягом 2015–2017 рок╕в не забезпечили створення ефективно╖ та д╕╓во╖ системи контролю за дотриманням законодавства суб’╓ктами господарювання, що провадили д╕яльн╕сть з виробництва, ╕мпорту л╕карських засоб╕в та медичних вироб╕в ╕ торг╕вл╕ ц╕╓ю продукц╕╓ю та користувалися при цьому податковими п╕льгами з податку на додану варт╕сть. Як насл╕док, ╓ ризики виробництва, ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та об╕гу в кра╖н╕ неяк╕сних, незаре╓строваних
л╕карських засоб╕в, а також неправом╕рного застосування платниками податк╕в податкових п╕льг з ПДВ.
1.1. ДФС не забезпечено належного контролю за об╜рунтован╕стю застосування податкових п╕льг з ПДВ за операц╕ями з постачання та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в, а також за повнотою обл╕ку платник╕в податк╕в, як╕ користувались такими п╕льгами, та ╖х сум. Зг╕дно з ╕нформац╕╓ю ДФС про суми податкових п╕льг з ПДВ, отриманих платниками податк╕в за рахунок
застосування знижено╖ ставки податку в розм╕р╕ 7 в╕дс., недонадходження ПДВ до державного бюджету за 2015–2016 роки та 9 м╕сяц╕в 2017 року становили 12,6 млрд грн (2015 р╕к – 3,8 млрд грн, 2016 р╕к – 5,1 млрд грн, 9 м╕сяц╕в 2017 року – 3,7 млрд гривень). При цьому переважна б╕льш╕сть платник╕в податк╕в не зв╕тувала територ╕альним органам ДФС про отриман╕ суми податкових п╕льг. Так, у 2015 роц╕ не зв╕тувало близько 65 в╕дс. платник╕в податк╕в, у 2016–2017 роках – б╕льше 50 в╕дсотк╕в.
ДФС
через в╕дсутн╕сть контролю з боку М╕нф╕ну у порушення вимог пункту 9 Порядку обл╕ку сум податк╕в та збор╕в, не сплачених суб’╓ктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових п╕льг, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в в╕д 27.12.2010 № 1233, не забезпечено затвердження нормативного акта, який визнача╓ порядок розрахунку сум ПДВ, не сплачених суб’╓ктами господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових п╕льг за операц╕ями з постачання л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в,
як╕ оподатковуються за зниженою ставкою 7 в╕дсотк╕в.
Як насл╕док, ╕нформац╕я ДФС про суми недонадходжень до державного бюджету у зв’язку з отриманням суб’╓ктами господарювання тако╖ податково╖ п╕льги ╓ недостов╕рною, а суми сутт╓во заниженими.
За оц╕нкою Рахунково╖ палати, проведеною на п╕дстав╕ даних податкових декларац╕й з ПДВ, поданих платниками податк╕в протягом зазначеного пер╕оду, обсяги недонадходжень ПДВ до державного бюджету за рахунок ц╕╓╖ податково╖ п╕льги становили, за
розрахунками, 63,6 млрд грн (2015 р╕к – 20,1 млрд грн, 2016 р╕к – 24,2 млрд грн, 9 м╕сяц╕в 2017 року – 19,3 млрд грн), тобто у п’ять раз╕в були б╕льшими, н╕ж за даними ДФС.
Зважаючи, що суми ПДВ, як╕ п╕длягають сплат╕ до державного бюджету за операц╕ями, що оподатковуються за ставкою 7 в╕дс., платниками податк╕в окремо не розраховуються, з метою визначення впливу на надходження до державного бюджету впровадження знижено╖ ставки оподаткування ПДВ операц╕й з постачання та ввезення на митну територ╕ю
Укра╖ни л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в Рахунковою палатою проведено оц╕нку цих надходжень на п╕дстав╕ даних поданих податкових декларац╕й з ПДВ. За розрахунками, за 2015–2016 роки та 9 м╕сяц╕в 2017 року так╕ надходження становили 14,0 млрд грн (2015 р╕к – 4,5 млрд грн, 2016 р╕к – 5,3 млрд грн, 9 м╕сяц╕в 2017 року – 4,2 млрд гривень).
Водночас сл╕д зазначити, що на п╕дстав╕ лише даних податкових декларац╕й з ПДВ нема╓ можливост╕ зд╕йснити точн╕ розрахунки недонадходжень в╕д податкових
п╕льг з ПДВ, а також надходжень цього податку за зниженою ставкою, оск╕льки для зд╕йснення операц╕й, що оподатковуються ПДВ за ставкою 7 в╕дс., платниками ПДВ можуть придбаватися товари чи послуги, як╕ оподатковуються як за ставкою 7 в╕дс., так ╕ 20 в╕дсотк╕в.
1.2. В╕дсутн╕сть ч╕тко╖ та злагоджено╖ вза╓мод╕╖ МОЗ ╕ Держл╕кслужби та встановлення обмежень на проведення перев╕рок, зокрема при зд╕йсненн╕ заход╕в державного контролю якост╕ л╕карських засоб╕в ╕ державного ринкового нагляду у сфер╕
виробництва та об╕гу медичних вироб╕в, а також контролю за вжиттям нев╕дкладних заход╕в реагування за ╖х результатами, створювало загрозу наявност╕ на фармацевтичному ринку Укра╖ни неяк╕сних та незаре╓строваних л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в.
Незважаючи на скорочення у 2017 роц╕ пор╕вняно з 2015 роком загально╖ к╕лькост╕ перев╕рок, проведених Держл╕кслужбою, майже в 11 раз╕в (у 2015 роц╕ – 598 перев╕рок, у 2017 роц╕ – 55), у досл╕дженому пер╕од╕ к╕льк╕сть випадк╕в виявлення на
фармацевтичному ринку Укра╖ни неяк╕сних та незаре╓строваних л╕карських засоб╕в, за результатами яких Держл╕кслужбою видавалися розпорядження про заборону ╖х реал╕зац╕╖, збер╕гання та застосування, скоротилася т╕льки на 43 в╕дс. (у 2015 роц╕ – 185 розпоряджень, у 2017 роц╕ – 106), а к╕льк╕сть терм╕нових пов╕домлень про виявлення неяк╕сних л╕карських засоб╕в зб╕льшилася у 2,5 раза (у 2015 роц╕ – 146 пов╕домлень, у 2017 роц╕ – 363).
Встановлено, що протягом 2016–2017 рок╕в Держл╕кслужбою над╕слано до
МОЗ 6 лист╕в з пропозиц╕ями щодо прийняття М╕н╕стерством р╕шень про припинення д╕╖ ре╓страц╕йних посв╕дчень певних л╕карських засоб╕в, застосування яких може завдати шкоди здоров’ю або життю людини. Однак, за ╕нформац╕╓ю Держл╕кслужби, станом на 31.12.2017 в╕дпов╕д╕ в╕д МОЗ щодо припинення д╕╖ таких ре╓страц╕йних посв╕дчень до Держл╕кслужби не надходили. Через недосконале законодавство поза контролем держави щодо якост╕ залишаються л╕карськ╕ засоби, що закуповуються МОЗ за результатами закуп╕вельно╖
процедури, проведено╖ спец╕ал╕зованою орган╕зац╕╓ю, незаре╓строван╕ л╕карськ╕ засоби, ввезен╕ на територ╕ю Укра╖ни для проведення докл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань, а також АФ╤ (субстанц╕╖) та продукц╕я "in bulk" (готов╕ л╕карськ╕ засоби, як╕ пройшли ус╕ стад╕╖ технолог╕чного процесу, кр╕м стад╕╖ фасування та/або к╕нцевого пакування ╕ маркування), що п╕двищу╓ ризики загрози здоров’ю ╕ життю громадян Укра╖ни.
1.3. З метою з’ясування окремих аспект╕в д╕ючого механ╕зму контролю за
ввезенням в Укра╖ну та використанням незаре╓строваних л╕карських засоб╕в для проведення докл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань Рахункова палата над╕слала запит до МОЗ, але ╕нформац╕я не надана про:
- механ╕зм контролю за ц╕льовим використанням ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в ╕ результати такого контролю;
- порядок скасування або внесення зм╕н до ран╕ше виданих дозвол╕в на ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в для
проведення кл╕н╕чних випробувань, у яких зазначен╕ м╕сця ╖х проведення у л╕кувальних закладах, що розташован╕ на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей та в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим.
Неврегульован╕сть цих питань створю╓ ризики ухилення суб’╓кт╕в господарювання в╕д оподаткування ПДВ при ввезенн╕ незаре╓строваних л╕карських засоб╕в.
1.4. Аудитом встановлено, що Держл╕кслужбою та ╖╖ територ╕альними органами в╕дпов╕дно до наказу М╕некономрозвитку в╕д 02.07.2014 № 764 "Про
передачу ╕ндив╕дуально визначеного майна" отримано 28 автоматизованих робочих м╕сць для роботи з нац╕ональною ╕нформац╕йною системою державного ринкового нагляду та системою оперативного вза╓много спов╕щення про продукц╕ю, що становить серйозний ризик, до яких повинн╕ мати доступ органи ринкового нагляду. Проте на час аудиту ц╕ системи не функц╕онували. Кр╕м того, Держл╕кслужба не зверталася до М╕некономрозвитку щодо вир╕шення питання введення ╖х в д╕ю.
Отже, в╕дсутн╕й автоматизований обм╕н
пов╕домленнями м╕ж Держл╕кслужбою, ╕ншими органами ринкового нагляду та органами доход╕в ╕ збор╕в з питань, що стосуються ввезення, виробництва та об╕гу медичних вироб╕в.
2. За ╕нформац╕╓ю Держстату, через занадто високу варт╕сть л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в у 2015 роц╕ понад 29 в╕дс. домогосподарств, у яких хто-небудь ╕з член╕в с╕м’╖ потребував медично╖ допомоги, не змогли ╖х придбати, у 2016 роц╕ цей показник становив 23 в╕дсотки. Протягом 2015–2017 рок╕в зг╕дно з даними Держстату середн╕
споживч╕ ц╕ни зросли на вс╕ основн╕ групи л╕карських засоб╕в як в╕тчизняного, так й ╕ноземного виробництва. За деякими групами л╕карських засоб╕в середн╕ споживч╕ ц╕ни зб╕льшилися майже в 2 рази (в╕там╕ни ╕мпортн╕, лейкопластир╕, антиб╕отики в╕тчизнян╕).
Серед основних чинник╕в, що впливали на зростання ц╕н на ц╕ товари, – в╕дсутн╕сть системного контролю та належно╖ вза╓мод╕╖ з боку державних орган╕в за ц╕ноутворенням на л╕карськ╕ засоби ╕ медичн╕ вироби, внасл╕док чого були ризики завищення митно╖
вартост╕ ╕мпортованих л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в при ╖х митному оформленн╕, зловживання монопольним становищем та необ╜рунтованого завищення торговельних надбавок, а також здешевлення гривн╕ протягом 2015–2017 рок╕в щодо долара США б╕льш як у 2,2 раза, запровадження з кв╕тня 2014 року оподаткування ПДВ операц╕й з постачання та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в за ставкою 7 в╕дсотк╕в.
Неефективн╕сть д╕ючого механ╕зму державного контролю за
ц╕ноутворенням на таку продукц╕ю призводить до необ╜рунтованого завищення ц╕н на не╖. Наприклад, ц╕ни на окрем╕ л╕карськ╕ засоби в Укра╖н╕ вищ╕, н╕ж в сус╕дн╕х кра╖нах, де також застосовуються знижен╕ ставки ПДВ на ц╕ товари.
3. Чинн╕ нормативно-правов╕ акти, що регулюють питання застосування податкових п╕льг з ПДВ за операц╕ями з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в, а також державного контролю за
виробництвом, ╕мпортом та об╕гом цих товар╕в, ╓ неузгодженими та недосконалими.
3.1. Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни не забезпечено розроблення та затвердження нормативно-правових акт╕в, необх╕дних для реал╕зац╕╖ норм:
- абзацу четвертого пункту 32 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX "Перех╕дн╕ положення" Податкового кодексу Укра╖ни;
- частини першо╖ статт╕ 17 Закону Укра╖ни в╕д 04.04.1996 № 123 "Про л╕карськ╕ засоби".
3.2. Пункт 38 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX "Перех╕дн╕ положення" Податкового
кодексу Укра╖ни та Порядок ввезення, постачання ╕ ц╕льового використання л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в, що зв╕льняються в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть, затверджений постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 02.12.2015 № 1153, м╕стять посилання на Закон Укра╖ни в╕д 10.04.2014 № 1197 "Про зд╕йснення державних закуп╕вель", що з 01.08.2016 втратив чинн╕сть, а отже, потребують в╕дпов╕дного правового врегулювання.
3.3. Враховуючи зм╕ни, внесен╕ до п╕дпункту "в" пункту 193.1 статт╕
193 Податкового кодексу Укра╖ни Законом Укра╖ни в╕д 07.12.2017 № 2245 "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо забезпечення збалансованост╕ бюджетних надходжень у 2018 роц╕", Перел╕к медичних вироб╕в, операц╕╖ з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни яких п╕длягають обкладенню ПДВ за ставкою 7 в╕дс., затверджений постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 03.09.2014 № 410, доц╕льно визнати таким, що втратив чинн╕сть,
оск╕льки в╕н з 01.01.2018 не в╕дпов╕да╓ вимогам Податкового кодексу Укра╖ни.
3.4. Порядок визначення сум податк╕в та збор╕в, не сплачених суб’╓ктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових п╕льг за операц╕ями, як╕ зд╕йснюються на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, затверджений наказом Державно╖ податково╖ адм╕н╕страц╕╖ Укра╖ни в╕д 29.03.2011 № 167, заре╓строваним у М╕н’юст╕ 18.04.2011 за № 483/19221, ╓ застар╕лим ╕ не в╕дпов╕да╓ вимогам Податкового кодексу Укра╖ни.
Зокрема, цей
Порядок не м╕стить алгоритму розрахунку сум ПДВ, не сплачених суб’╓ктами господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових п╕льг за операц╕ями з постачання л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в, як╕ оподатковуються за зниженою ставкою 7 в╕дсотк╕в.
3.5. МОЗ ╕ Держл╕кслужбою не забезпечено сво╓часного розроблення та затвердження порядку проведення перев╕рок в╕дпов╕дност╕ матер╕ально-техн╕чно╖ бази, квал╕ф╕кац╕╖ персоналу, а також умов щодо контролю якост╕ л╕карських засоб╕в, що
вироблятимуться та/або будуть ввозитися, встановленим вимогам ╕ заявленим у поданих заявником документах для одержання л╕ценз╕╖, а отже, ╓ ризики видач╕ л╕ценз╕й на провадження господарсько╖ д╕яльност╕ з виробництва (виготовлення) л╕карських засоб╕в, на ╕мпорт л╕карських засоб╕в (кр╕м активних фармацевтичних ╕нгред╕╓нт╕в) суб’╓ктам господарювання, як╕ не в╕дпов╕дають вказаним вимогам.
3.6. Постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 27.12.2010 № 1233 ╕ затверджений нею Порядок обл╕ку сум податк╕в та
збор╕в, не сплачених суб’╓ктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових п╕льг, м╕стять посилання на органи виконавчо╖ влади, що припинили свою д╕яльн╕сть внасл╕док адм╕н╕стративно╖ реформи, зокрема на Державну податкову службу, органи державно╖ податково╖ служби та Державну митну службу.
4. М╕нф╕ном, незважаючи на запровадження окремих код╕в класиф╕кац╕╖ доход╕в бюджету для обл╕ку надходжень ПДВ за ставкою 7 в╕дс., прогнозування таких надходжень окремо не зд╕йснювалося. Водночас
М╕нф╕ном не надана Рахунков╕й палат╕ ╕нформац╕я про розрахован╕ ним суми недонадходження доход╕в державного бюджету в╕д надання зазначено╖ податково╖ п╕льги, як╕ подавалися разом з проектами закон╕в про Державний бюджет Укра╖ни на в╕дпов╕дн╕ роки. Проте, зважаючи, що розрахунки недонадходжень зд╕йснювалися М╕нф╕ном на основ╕ даних ДФС про суми отриманих податкових п╕льг, ╓ ризики, що розрахован╕ М╕нф╕ном недонадходження до бюджету в╕д податкових п╕льг з ПДВ за операц╕ями з постачання та ввезення на митну
територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в були сутт╓во занижен╕.
5. Держл╕кслужбою через встановлен╕ законодавством обмеження на проведення у ╤ п╕вр╕чч╕ 2015 року та 2017 роц╕ планових ╕ позапланових перев╕рок не забезпечено належного контролю за додержанням л╕ценз╕атами вимог Л╕ценз╕йних умов провадження господарсько╖ д╕яльност╕ з виробництва л╕карських засоб╕в, оптово╖ та роздр╕бно╖ торг╕вл╕ л╕карськими засобами, ╕мпорту л╕карських засоб╕в (кр╕м активних фармацевтичних
╕нгред╕╓нт╕в), затверджених постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30.11.2016 № 929, а також державного контролю якост╕ л╕карських засоб╕в.
Усього протягом 2015–2017 рок╕в Держл╕кслужбою та ╖╖ територ╕альними органами проведено 696 планових ╕ позапланових перев╕рок додержання л╕ценз╕атами вимог Л╕ценз╕йних умов, за результатами яких Держл╕кслужбою прийнято р╕шення про анулювання 37 л╕ценз╕й.
Кр╕м того, органами Держл╕кслужби протягом досл╕дженого пер╕оду проведено 1 396 перев╕рок державного
контролю якост╕ л╕карських засоб╕в. ╤з загально╖ к╕лькост╕ проведених протягом 2015 року органами Держл╕кслужби перев╕рок результативними були 72,6 в╕дс., 2016 року – 80,2 в╕дс., 2017 року – лише 32,7 в╕дс., тобто результативн╕сть позапланових перев╕рок, проведених у 2017 роц╕, у 2,5 раза нижче, н╕ж результативн╕сть перев╕рок, проведених у 2016 роц╕, з яких понад 85 в╕дс. були плановими. Отже, чинний порядок узгодження проведення позапланових перев╕рок знижу╓ ╖хню ефективн╕сть.
Сл╕д зазначити, що
╕з застосованих у досл╕дженому пер╕од╕ Держл╕кслужбою до порушник╕в законодавства адм╕н╕стративних стягнень у загальн╕й сум╕ 245,5 тис. грн сплачено до бюджету 244,9 тис. грн (99,8 в╕дсотка).
6. ДФС протягом 2015–2017 рок╕в не забезпечено зд╕йснення д╕╓вих заход╕в ╕ координац╕╖ д╕й сво╖х територ╕альних орган╕в щодо контролю за об╜рунтован╕стю та законн╕стю застосування платниками податк╕в податкових п╕льг за операц╕ями з постачання та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в ╕
медичних вироб╕в, а отже, ╓ корупц╕йн╕ ризики при виконанн╕ ними цих повноважень.
6.1. Аудитом встановлено, зокрема:
- неналежне виконання ДФС та ╖╖ територ╕альними органами функц╕й щодо орган╕зац╕╖ повного ╕ достов╕рного обл╕ку платник╕в податк╕в, як╕ скористалися вказаними податковими п╕льгами, а також отриманих ними сум податкових п╕льг. За поясненнями ДФС, одна з причин – в╕дсутн╕сть у 2015–2016 роках в╕дпов╕дальност╕ платник╕в податк╕в за неподання або несво╓часне подання зв╕т╕в про
отриман╕ податков╕ п╕льги.
Ця проблема врегульована Законом Укра╖ни в╕д 21.12.2016 № 1737 "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо покращення ╕нвестиц╕йного кл╕мату в Укра╖н╕" (набрав чинност╕ з 01.01.2017), яким, зокрема, до пункту 46.1 статт╕ 46 Податкового кодексу внесено зм╕ни, що прир╕внюють зв╕тн╕сть про суми податкових ╕ митних п╕льг до податкових декларац╕й.
Таким чином, у раз╕ неподання або несво╓часного подання платниками податк╕в цих зв╕т╕в до них застосовуються
штрафн╕ санкц╕╖, передбачен╕ статтею 120 Податкового кодексу Укра╖ни;
- через безд╕яльн╕сть посадових ос╕б ДФС не забезпечено координац╕╖ д╕й ╕ контролю за роботою ╖╖ територ╕альних орган╕в щодо сво╓часного застосування до платник╕в податк╕в штрафних санкц╕й за неподання або несво╓часне подання зв╕т╕в про отриман╕ податков╕ п╕льги.
За розрахунками, територ╕альн╕ органи ДФС у 2017 роц╕ мали застосувати штрафн╕ санкц╕╖ приблизно до 2 640 платник╕в податк╕в за п╕дсумками кожного зв╕тного кварталу
на загальну суму майже 4,8 млн гривень. Натом╕сть, за ╕нформац╕╓ю ДФС, у 2017 роц╕ штрафн╕ санкц╕╖ застосован╕ до 474 платник╕в податк╕в (18 в╕дс. порушник╕в). При цьому ДФС не волод╕╓ ╕нформац╕╓ю, за який саме пер╕од не було подано цими платниками податк╕в зв╕т╕в про отриман╕ податков╕ п╕льги та на яку суму застосовано до них штрафн╕ санкц╕╖.
6.2. Територ╕альними органами ДФС у порушення вимог п╕дпункту 191.1.4 пункту 191.1 статт╕ 191 Податкового кодексу Укра╖ни не забезпечено належного контролю
за наявн╕стю в╕дпов╕дних л╕ценз╕й у платник╕в податк╕в, як╕ зд╕йснювали операц╕╖ з постачання та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в.
За результатами аудиту в митницях ДФС встановлено, що наявн╕сть л╕ценз╕╖ взагал╕ не перев╕рялася п╕д час митного оформлення л╕карських засоб╕в. Як насл╕док, б╕льше 70 в╕дс. суб’╓кт╕в господарювання ввозили ц╕ товари на митну територ╕ю Укра╖ни за в╕дсутност╕ л╕ценз╕й на ╕мпорт л╕карських засоб╕в, тобто незаконно. При цьому, якщо митницями ДФС не
перев╕ря╓ться наявн╕сть у ╕мпортер╕в л╕ценз╕╖ на ╕мпорт л╕карських засоб╕в, то ними, в╕дпов╕дно, не контролю╓ться дотримання ╕мпортерами умов л╕ценз╕й у частин╕ перел╕ку л╕карських засоб╕в, як╕ дозволено ввозити кожному конкретному ╕мпортеру.
6.3. Аудитом встановлено в╕дсутн╕сть належного контролю з боку митниць ДФС за ввезенням на митну територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в для проведення докл╕н╕чних досл╕джень ╕ кл╕н╕чних випробувань, зокрема виявлен╕ непоодинок╕ випадки,
коли:
- в автоматизован╕й систем╕ митного оформлення "╤нспектор" були в╕дображен╕ рекв╕зити пов╕домлень МОЗ щодо можливост╕ ввезення незаре╓строваних л╕карських засоб╕в за в╕дсутност╕ ╖х електронних коп╕й;
- зам╕сть пов╕домлень МОЗ щодо можливост╕ ввезення таких л╕карських засоб╕в ╕мпортерами надавалися митницям ДФС листи-роз’яснення МОЗ про те, кому мають надаватися ц╕ пов╕домлення, при цьому встановлен╕ випадки, коли листи-роз’яснення датован╕ ще 2013 роком;
- на митну територ╕ю
Укра╖ни ввозилися незаре╓строван╕ в Укра╖н╕ л╕карськ╕ засоби з метою проведення кл╕н╕чних випробувань одним суб’╓ктом господарювання, а пов╕домлення МОЗ на право такого ввезення було надано ╕ншому суб’╓кту господарювання;
- митницями ДФС на п╕дтвердження ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в для кл╕н╕чних випробувань приймалися висновки Державного експертного центру МОЗ, в яких м╕сцем, де планувалося проведення кл╕н╕чного випробування, визначалася тимчасово окупована
територ╕я Укра╖ни.
Кр╕м того, через в╕дсутн╕сть ефективно╖ системи контролю за ввезенням на митну територ╕ю Укра╖ни дозволених МОЗ обсяг╕в незаре╓строваних л╕карських засоб╕в н
еможливо в╕дсл╕дкувати ╖х фактичну к╕льк╕сть ввезення.
6.4. П╕д час аудиту в Дн╕пропетровський митниц╕ ДФС за результатами виб╕рково╖ перев╕рки документ╕в, як╕ подавались ╕мпортерами при митному оформленн╕ л╕карських засоб╕в ╕ медичних вироб╕в, встановлено непоодинок╕ випадки неправильно╖ ╕дентиф╕кац╕╖ цих товар╕в при ╖х митному оформленн╕, що призвело до неправом╕рного застосування знижено╖ ставки ПДВ, внасл╕док чого державним бюджетом недоотримано, за розрахунками, близько 3,7 млн
гривень.
7. МОЗ, ДФС ╕ Держл╕кслужба не забезпечили створення ефективних механ╕зм╕в м╕жв╕домчо╖ координац╕╖ д╕й та обм╕ну ╕нформац╕╓ю з питань л╕цензування д╕яльност╕ суб’╓кт╕в господарювання на фармацевтичному ринку, виданих дозвол╕в на ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в у випадках, передбачених законодавством, припинення д╕╖ ре╓страц╕йних посв╕дчень неяк╕сних, фальсиф╕кованих л╕карських засоб╕в, ведення та використання Ре╓стру ос╕б, в╕дпов╕дальних за введення
медичних вироб╕в, ввезення суб’╓ктами господарювання на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в та медичних вироб╕в.
Так, митницями ДФС у порушення вимог абзацу другого пункту 4 Порядку зд╕йснення державного контролю якост╕ л╕карських засоб╕в, що ввозяться в Укра╖ну, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 14.09.2005 № 902, не надавалася Держл╕кслужб╕ ╕нформац╕я про ввезен╕ на територ╕ю Укра╖ни л╕карськ╕ засоби для забезпечення належного зд╕йснення державного контролю якост╕ цих
л╕карських засоб╕в. Ненадання тако╖ ╕нформац╕╖ ДФС об╜рунтовувала вимогами частини першо╖ статт╕ 452 Митного кодексу Укра╖ни.
МОЗ також не забезпечено належного виконання пункту 3 свого наказу в╕д 26.04.2011 № 237 "Про затвердження Порядку ввезення на територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в, стандартних зразк╕в, реагент╕в", заре╓строваного в М╕н’юст╕ 11.08.2011 за № 965/19703, в╕дпов╕дно до якого департамент регуляторно╖ пол╕тики у сфер╕ об╕гу л╕карських засоб╕в та продукц╕╖ у
систем╕ охорони здоров’я МОЗ зобов’язаний забезпечити надання митним органам електронних коп╕й пов╕домлень щодо ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни незаре╓строваних л╕карських засоб╕в, стандартних зразк╕в, реагент╕в з накладанням електронного цифрового п╕дпису кер╕вника уповноваженого п╕дрозд╕лу МОЗ. Аудитом виявлен╕ непоодинок╕ випадки в╕дсутност╕ у митниць ДФС таких коп╕й.
Встановлено, що у досл╕дженому пер╕од╕ Держл╕кслужбою створювалися пост╕йно д╕юч╕ робоч╕ групи для в╕дстеження шлях╕в
розповсюдження фальсиф╕кованих л╕карських засоб╕в, субстанц╕й, ввезених на територ╕ю Укра╖ни, руху використаного та списаного технолог╕чного обладнання, що може бути використане для виробництва фальсиф╕кованих л╕карських засоб╕в, до складу яких входили представники СБУ, МВС, ДФС, МОЗ. Проте т╕льки 05.04.2017, за результатами зас╕дання тако╖ групи, було ухвалено р╕шення щодо п╕дписання Меморандуму про сп╕впрацю м╕ж Державною службою Укра╖ни з л╕карських засоб╕в та контролю за наркотиками, Державною
ф╕скальною службою Укра╖ни, Службою безпеки Укра╖ни та Нац╕ональною пол╕ц╕╓ю Укра╖ни. На час завершення аудиту цей документ не п╕дписано.
ДФС про включення витрат на транспортування до митно╖ вартост╕ товару
ГУ ДФС у Черн╕г╕вськ╕й област╕, на сво╓му оф╕ц╕йному веб-сайт╕, роз'яснило: якщо при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни товару автотранспортом, який для зд╕йснення доставки товару, ви╖хав до пункту завантаження порожн╕м, тобто при цьому не виконував перевезення експортних вантаж╕в, то витрати на подачу транспортного засобу до м╕сця завантаження в╕дносяться до господарсько╖ операц╕╖ з доставки товару ╕ повинн╕ враховуватись при визначенн╕ його митно╖ вартост╕.
Кр╕м того, при визначенн╕ митно╖
вартост╕, до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, додаються подальш╕ витрати (складов╕ митно╖ вартост╕), якщо вони не включалися до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕. Зокрема, це:
• витрати на транспортування оц╕нюваних товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни;
• витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, пов'язан╕ з ╖х транспортуванням, витрати на страхування цих
товар╕в.
ДФС у Черн╕г╕вськ╕й област╕ наголошу╓, що заявлена декларантом митна варт╕сть товар╕в ╕ подан╕ ним в╕домост╕ про ╖╖ визначення повинн╕ базуватися на об'╓ктивних, документально п╕дтверджених даних, що п╕ддаються обчисленню. А п╕дставою для бухгалтерського обл╕ку господарських операц╕й ╓ первинн╕ документи, як╕ ф╕ксують факти зд╕йснення таких операц╕й.
Ф╕скальна служба област╕ застер╕га╓ в╕д помилок при формуванн╕ митно╖ вартост╕
За ╕нформац╕╓ю Головного управл╕ння ДФС у Черн╕г╕вськ╕й област╕, п╕дрозд╕лом митного аудиту п╕д час перев╕рки одного ╕з п╕дпри╓мств област╕, що проводилась за результатами анал╕зу договор╕в ╕з контрагентами, встановлено порушення повноти декларування складових митно╖ вартост╕.
Перев╕ркою були виявлен╕ в╕дм╕нност╕ м╕ж ╕нформац╕╓ю в дов╕дках про транспортн╕ витрати та актах виконаних роб╕т. Порушення у в╕дображенн╕ витрат на транспортування товар╕в на умовах поставки FCA призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану варт╕сть ╕з ввезених в Укра╖ну товар╕в на суму 277 тис грн та додаткового ╕мпортного збору на суму 35 тис гривень.
Ф╕скальна служба област╕ зверта╓ увагу суб’╓кт╕в господарювання, що заявлена декларантом митна варт╕сть товар╕в ╕ подан╕ ним в╕домост╕ про ╖╖ визначення повинн╕ базуватися на
об'╓ктивних, документально п╕дтверджених даних, що п╕ддаються обчисленню. А п╕дставою для бухгалтерського обл╕ку господарських операц╕й ╓ первинн╕ документи, як╕ ф╕ксують факти зд╕йснення таких операц╕й.
Оск╕льки доставка товару це окрема господарська операц╕я, то вс╕ витрати, як╕ понесен╕ при ╖╖ виконанн╕, ╓ витратами на транспортування. При ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни товару автотранспортом, який для зд╕йснення доставки товару, ви╖хав до пункту завантаження (в╕дпов╕дно до умов поставки)
порожн╕м, тобто при цьому не виконував перевезення експортних вантаж╕в, то витрати на подачу транспортного засобу до м╕сця завантаження в╕дносяться до господарсько╖ операц╕╖ з доставки товару ╕ повинн╕ враховуватись при визначенн╕ його митно╖ вартост╕.
Кр╕м того, при визначенн╕ митно╖ вартост╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, додаються подальш╕ витрати (складов╕ митно╖ вартост╕), якщо вони не включалися до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕.
Зокрема, це витрати на транспортування оц╕нюваних товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, пов’язан╕ з ╖х транспортуванням, витрати на страхування цих товар╕в.
ДФС Укра╖ни, керуючись главою 4 Податкового кодексу Укра╖ни, сво╖м р╕шенням про результати розгляду скарги, подано╖ п╕дпри╓мством для оскарження акту перев╕рки, залишило податков╕ пов╕домлення р╕шення по визначеним податковим
зобов’язанням з╕ сплати митних платеж╕в за результатами перев╕рки на загальну суму 387 тис грн без зм╕н, а скаргу платника податку – без задоволення.
Даний приклад наведено для упередження суб’╓кт╕в господарювання в╕д неправом╕рного заниження митних платеж╕в при митному оформленн╕ товар╕в та дотримання вимог податкового та митного законодавства.
Зверта╓мо увагу платник╕в податк╕в, що порушення вимог законодавства веде до негативних насл╕дк╕в у господарськ╕й д╕яльност╕.
Мнение: Ситуацию с логистикой зерна могут улучшить контейнерные перевозки
Многие компании в Украине сейчас расширяют свои возможности, ориентируясь не только на вагоны-хопперы, но и на платформы с погрузкой в контейнеры.
Об этом заявил директор компании «Штеф Фрейт Менеджмент» Александр Штефанец изданию «Порты Украины».
«Сейчас многие игроки уже декларируют намерения развивать это направление, желающих стафировать зерно стало больше. Хотя здесь своя специфика, это уже не экзотический тип погрузки, рынок к нему привык. Насколько они готовы инвестировать уже сейчас —
посмотрим по окончанию сезона. Пока становится больше производителей, имеющих подъездные ж/д пути и освоивших схему погрузки контейнеров. Внутренние же зерновые линейные элеваторы развиваются медленнее», — говорит он.
Он отметил, что контейнерами перевозят сегодня шрот, муку.
«Зерно пока занимает около 20% в таких перевозках. Это партии в основном от одного контейнера (20 тонн) до 1000 т по такой же ставке фрахта, как при отгрузке судовой партии, где возможно обеспечить сохранность качества
зерновых при соблюдении определенных условий, организовать перевозку «от двери до двери», обеспечить перевозку груза, упакованного в мешки, который зачастую в странах назначения из контейнеров сразу попадает на местные рынки», — добавляет Штефанец.
Вместе с тем, по мнению заместителя директора ProAgro Information Company Марии Колесник, контейнерные перевозки не могут заменить вагоны-хопперы.
«Они хороши для нишевых культур и небольших партий — покупатель понимает, что в контейнерах ему будет
удобно транспортировать груз уже дальше, так он может сэкономить на логистике уже на своей территории. Это может быть шрот, горох. Если органическое зерно — то оно будет в бигбегах», — отмечает она.
По мнению экспертов, то, что у контейнеров своя доля зернового рынка, где не нужна традиционно большая судовая партия, в любом случае хорошо — с учетом все тех же проблем с обеспечением вагонов-зерновозов.
Микольська обговорить ╕з представниками Держдепу ╕ М╕нторг╕вл╕ США виведення Укра╖ни з-п╕д обмежувального мита на металопродукц╕ю
Заступник м╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ – торговий представник Укра╖ни Натал╕я Микольська п╕д час робочого в╕зиту обговорить з представниками М╕н╕стерства торг╕вл╕, Державного департаменту та Оф╕су торговельного представника США виведення Укра╖ни з-п╕д обмежувальних мит на металопродукц╕ю, пов╕домило М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ ( МЕРТ) на сайт╕.
"Головна тема запланованих двосторонн╕х зустр╕чей - виключення з-п╕д д╕╖ введених США обмежувальних заход╕в укра╖нсько╖
металург╕йно╖ продукц╕╖", - вказу╓ МЕРТ у пов╕домленн╕ в понед╕лок.
Як нагадала прес-служба м╕н╕стерства, минулого рок Укра╖на експортувала до США металопродукц╕ю на $175,6 млн, 2016 р. - $89,7 млн, у 2015 роц╕ - $119,6 млн. "Це плоский та сортовий прокат, трубна продукц╕я, нап╕вфабрикати з╕ стал╕", - зазнача╓ться в пов╕домленн╕ м╕н╕стерства.
Як пов╕домлялося, 23 березня 2018 року набули чинност╕ мита США в розм╕р╕ 25% на ╕мпорт стал╕ та 10% на ╕мпорт алюм╕н╕ю.
Документ також передбача╓
можлив╕сть виключення або перегляду умов або ставок захисного мита для окремих кра╖н, якщо т╕ мають важлив╕ зв'язки з США у сфер╕ безпеки. Зокрема, за результатами двосторонн╕х домовленостей з-п╕д д╕╖ таких тариф╕в були виключен╕ Австрал╕я, Аргентина, Бразил╕я та Корея.
Платник податк╕в ма╓ право самост╕йно провести коригування ц╕ни контрольовано╖ операц╕╖ ╕ сум податкових зобов'язань виключно щодо ц╕ни контрольовано╖ операц╕╖, умови зд╕йснення яко╖ не в╕дпов╕дають принципу «витягнуто╖ руки» та за умови, якщо це не призведе до зменшення суми податку, що п╕дляга╓ сплат╕ до бюджету.
При цьому платник податк╕в обрахову╓ д╕апазон ц╕ни для кожно╖ контрольовано╖ операц╕╖ окремо та визнача╓ необх╕дну суму коригування щодо тако╖ контрольовано╖ операц╕╖. Ут╕м, ПКУ не передбачено обчислення сальдо в╕д розрахованих позитивних та в╕д'╓мних показник╕в коригування окремих контрольованих операц╕й платника податку, тому при визначенн╕ загально╖ суми зб╕льшення податкових зобов'язань необх╕дно враховувати лише контрольован╕ операц╕╖, у яких сума коригування призведе до зб╕льшення ф╕нансового результату до
оподаткування.
Платник податку на прибуток при зд╕йсненн╕ контрольованих операц╕й у випадках, визначених ст. 39 ПКУ, зб╕льшу╓ ф╕нансовий результат податкового (зв╕тного) року:
• на суму перевищення ц╕ни, визначено╖ за принципом «витягнуто╖ руки», над догов╕рною (контрактною) варт╕стю (варт╕стю, за якою в╕дпов╕дна операц╕я повинна в╕дображатися
при формуванн╕ ф╕нансового результату до оподаткування зг╕дно з правилами бухобл╕ку) реал╕зованих товар╕в (роб╕т, послуг);
• на суму перевищення догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕ (вартост╕, за якою в╕дпов╕дна операц╕я повинна в╕дображатися при формуванн╕ ф╕нансового результату до оподаткування зг╕дно з правилами бухобл╕ку) придбаних товар╕в (роб╕т, послуг) над ц╕ною, визначеною за принципом «витягнуто╖ руки» (пп. 140.5.1 та пп. 140.5.2 ПКУ).
Платник податк╕в, який зд╕йсню╓ самост╕йне коригування ц╕ни контрольовано╖ операц╕╖ в╕дпов╕дно до ст. 39 ПКУ п╕сля спливу терм╕ну подання податково╖ декларац╕╖ з податку на прибуток п╕дпри╓мств за попередн╕й
зв╕тний податковий р╕к ма╓ право подати уточнюючий розрахунок ╕ сплатити суму недоплати без застосування штрафу, якщо такий уточнюючий розрахунок пода╓ться у строк не п╕зн╕ше 1 жовтня року, наступного за зв╕тним (п. 50.1 ПКУ).
Платники податку на прибуток, як╕ в зв╕тному пер╕од╕ зд╕йснювали контрольован╕ операц╕╖, для проведення самост╕йного коригування
ц╕ни контрольовано╖ операц╕╖ ╕ сум податкових зобов'язань, складають та подають Додаток ТЦ до декларац╕╖ з податку на прибуток. У цьому додатку зд╕йсню╓ться розрахунок р╕зниць, як╕ в╕дображаються у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ додатка Р╤ для коригування ф╕нансового результату до оподаткування.
Коригування ц╕ни контрольовано╖ операц╕╖, за результатами якого розрахована ц╕на в╕дпов╕да╓ принципу «витягнуто╖ руки», зд╕йсню╓ться за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземно╖ валюти, встановленого
Нац╕ональним банком Укра╖ни, на дату зд╕йснення тако╖ контрольовано╖ операц╕╖, що ╓ датою переходу прав власност╕ на товари або датою виконання роб╕т або надання послуг.
╤ПК ДФСУ в╕д 25.05.2018 р. № 2340/6/99-99-12-03-07-15/╤ПК
