* Документ дня: Лист вiд 14.09.2016 № 30528/7/99-99-18-03-01-17 Про в╕дображення у МД результат╕в державних вид╕в контролю у раз╕ застосування принципу ...
Количество просмотров: 30 (за период c 00:00 по 18:02 06/06/18), всего просмотров: 126
Св╕товий банк спрогнозував повернення св╕тово╖ кризи через митн╕ в╕йни
Св╕товий банк попередив, що п╕двищення тариф╕в торговельними г╕гантами може призвести до ново╖ глобально╖ кризи та повернути економ╕ку у стан 2008 року, переда╓ УНН з посиланням на опубл╕кований у в╕второк зв╕т банку "Глобальн╕ економ╕чн╕ перспективи".
У сво╓му зв╕т╕, ф╕нансова орган╕зац╕я мала невеселий прогноз як для нових, так ╕ для розвинених ринк╕в у раз╕ посилення торговельних суперечок, що в╕дбуваються м╕ж св╕товими економ╕ками.
"Широкомасштабне п╕двищення тариф╕в у всьому св╕т╕ матиме
серйозн╕ негативн╕ насл╕дки для св╕тово╖ торг╕вл╕ та д╕яльност╕. Ескалац╕я тариф╕в до встановлених законом норм може призвести до зниження св╕тових торговельних поток╕в до р╕вня 9%, под╕бно до пад╕ння п╕д час св╕тово╖ ф╕нансово╖ кризи 2008-2009 рок╕в", - сказано в пов╕домленн╕.
Як пов╕домляв УНН, 1 червня уряд США почав стягувати ╕мпортн╕ мита на продукц╕ю з╕ стал╕ та алюм╕н╕ю, що поставля╓ться на американський ринок
╢вропейським союзом (╢С), Канадою ╕ Мексикою.
Канада пооб╕цяла запровадити в╕дпов╕дн╕ заходи проти США в зв'язку з митами на метали.
Кр╕м того, у ╢вросоюз╕ розробляють ц╕лий ряд тариф╕в, у тому числ╕ на в╕ск╕ та мотоцикли, у в╕дпов╕дь на р╕шення Сполучених Штат╕в про нов╕ мита на ввезення в кра╖ну стал╕ та алюм╕н╕ю.
Будь-як╕ невдач╕ в комерц╕йн╕й
д╕яльност╕ Китаю або США, найб╕льших у св╕т╕ економ╕к, "призведуть до значного негативного впливу на решту св╕ту через торговельн╕, дов╕рч╕, ф╕нансов╕ та товарн╕ канали", - йдеться в зв╕т╕ банку.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Один номер справы и три разные даты в ЕО
06-06-2018 10:24, Starla Регион:скрыт Один номер справы и три разные даты в ЕО
Доброго дня! Коллеги, подскажите у кого, как происходит заполнение 44 графы на практике, в случае, когда имеем один номер справы и три разные даты
прохождения контролей. Например : № 255898 от 19/05/2018 - радиология № 255898 от 23/05/2018 - фито № 255898 от 25/05/2018 - СЭС Указываете под кодом 5509 три раза один и тот же номер, но с разными датами?
Индийский рынок для Украины. Выйти из тени подсолнечника (инфографика)
"Деловая столица" открывает цикл статей о перспективах украинского аграрного экспорта. Мы рассмотрим все основные рынки сбыта нашей продукции и начнем с Индии
Фото: Abhijit Dey
Рост населения, модернизация сельского хозяйства, проблемы с грунтами и существенная зависимость от погодных условий приводят Индию к необходимости импортировать часть продуктов питания и вообще серьезно относиться к вопросу продовольственной безопасности.
В связи с тем, что рынок Евросоюза частично закрыт квотами, а московский режим намерен вести против Украины затяжную торговую войну,
весьма перспективными для продукции нашего АПК являются рынки Азии и Африки. Тем более что в Азию перемещается мировой ВВП, а также растет ее доля в мировом населении. И уже несколько лет именно Азия является основным рынком сбыта нашей продукции АПК. В частности, в 2017 г. в этот регион ушло 45% нашего экспорта. А основными странами-партнерами были Индия, Турция и Китай. (Для сравнения: на втором месте Евросоюз с долей 32%, где главными партнерами являются Нидерланды, Испания и Италия, а на третьем -
Африка с долей 14%, где основными покупателями нашего экспорта выступают Египет, Тунис и Марокко.)
Индия стала нашим крупнейшим партнером в первую очередь из-за импорта украинского подсолнечного масла. А всего наша страна в 2017-м экспортировала в Индию продукции на $2,2 млрд в том числе подсолнечного масла - почти на $2 млрд.
Сегодня население Индии составляет 1 млрд 324 млн и продолжает расти такими темпами, что, по расчетам демографов, эта страна вскоре обгонит Китай (1 млрд 403 млн по
численности населения. Это, конечно, хороший сигнал для украинского АПК, который может обеспечить относительно доступную продукцию для растущего населения Индии.
Ситуацию с продовольствием усложняет то, что традиционному сельскому хозяйству страны все сложнее удовлетворять потребности растущей деревни и быстро растущих городов. Здесь важно остановить внимание на характере местного грунта. Европа, а Украина особенно, Северная и Латинская Америка выигрывают за счет своих черноземов. Однако в большей
части Южной Азии и Африке южнее Сахары такой земли нет. В этом регионе плодородный слой составляет зачастую лишь несколько сантиметров. Глубже находится очень пористая разновидность грунта, который быстро теряет минералы, необходимые для развития растений. Поэтому повышение плодородности в этом регионе весьма сложная и комплексная задача.
Пытаясь поднять плодородность земли, правительства прибегают к минеральным удобрениям. Очень часто это мочевина - белые гранулы, которые производят из нефти. Южная
Азия - Индия, Пакистан, Бангладеш - в значительной мере полагаются на это удобрение. Однако мочевина становится одной из весомых причин деградации грунтов и падения урожайности в стратегической перспективе. Когда ее много, она окисляет грунт. Это дает быстрый эффект - урожайность, но подрывает продовольственную безопасность следующего поколения, а оно в Индии, Бангладеш и Пакистане будет заметно превышать нынешнее.
К стратегическим проблемам, таким как перестройка традиционного сельского хозяйства и
проблема с грунтами, нужно добавить и зависимость от сезонных факторов. Например, согласно информации УкрАгроКонсалта, который ссылается на данные мониторинга министерства сельского хозяйства Индии, посевная площадь под озимыми масличными культурами (рапс, горчица, арахис, подсолнечник) под урожай сезона 2017/18 сократилась на 4,7% - до 7,5 млн га. Данная тенденция обусловлена повышенным температурным режимом и низким уровнем почвенной влаги во время осенней посевной.
Некоторые фермеры приняли
решение оставить поля под паром или же увеличить площадь в пользу более маржинальных культур - нута, ячменя, чеснока и овощей. Урожай рапса и горчицы прогнозируется на уровне 6,4 млн т против 6,8 млн т, собранных в прошлом году. Оценка урожая сои сезона 2017/18 была снижена с 9,5 до 9 млн т из-за более низкой урожайности, чем ожидалось ранее, по причине нехватки осадков.
Таким образом, рост населения, модернизация сельского хозяйства, проблемы с грунтами и существенная зависимость от погодных условий
приводят Индию к необходимости импортировать часть продуктов питания и вообще серьезно относиться к вопросу продовольственной безопасности.
Очевидно, что украинский экспорт агропродовольствия может быть увеличен. Это отмечают и индийские дипломаты. Экспорт товаров из Украины в Индию в 2018 г. по сравнению с 2017-м может вырасти на 20%. Такой прогноз во время пресс-конференции об украинско-индийских бизнес-отношениях озвучил посол Индии в Украине Манодж Кумар Бхарти.
Согласно данным минсельхоза Индии импорт растительных масел за первый квартал сезона 2017/18 вырос на 4% - до 4,7 млн т, преимущественно за счет увеличения закупок конкурентоспособного пальмового масла.
С октября
по сентябрь прогноз по импорту масел составляет 16,6 млн т (в том числе 10,5 млн т пальмового, 3,8 млн т соевого и 2 млн т подсолнечного масла), что на 8% больше по сравнению с объемом прошлого сезона.
Поскольку пальмовое масло идет в Индию из Малайзии и Индонезии, не исключено, что Украина нужна для противовеса - традиционная нехитрая тактика большинства нормальных стран, желающих по сырьевым товарам не зависеть от какого-то конкретного поставщика.
Популярность в Индии пальмового масла
обусловлена экономической географией и ценовыми преимуществами. Нужно помнить, что Индия все еще очень бедная страна, хотя и есть тенденция к уменьшению количества бедных. Как пишет Йонатан Голслах, профессор международной политики Брюссельского свободного университета, городские жители стран Южной Азии тратят более 40% семейных бюджетов на еду. Небольшие сбережения, которые они могут отложить, как правило, не инвестируются в жилье или образование детей, а используются как буфер от колебания цен на
продукты. "Единственный способ бороться с ситуацией - быть гибким. Если чечевица становится дорогой, мы переходим на нут, если нут дорогой, едим капусту", - цитирует Голслах слова одного рикши из Дели.
Поэтому людям, воспитанным на традициях украинской гастрономической культуры, не стоит удивляться, что в Индии могут делать блендинг - добавлять в украинское подсолнечное масло примеси, чтобы делать конечный продукт более дешевым.
Несмотря на то что Украина является абсолютным лидером по
поставкам подсолнечного масла в Индию, доля нашей продукции там превышает 90%, такое очевидное доминирование одного продукта среди аграрного экспорта выглядит весьма тревожно. И тревожно. Нужно искать и другие ниши. Например, самый простой шаг на пути к расширению номенклатуры украинского экспорта - соевое масло. В этом сегменте у Украины есть возможность быстрого роста. Тем более что и сегодня Индия импортирует больше соевого масла, чем подсолнечного, а наши маслоэкстракционные заводы могут
относительно легко переходить от работы с подсолнечником на сою.
Еще один шаг - наращивание экспорта зерна, в первую очередь пшеницы. Третьим направлением мог бы стать экспорт удобрений для индийского АПК. И четвертое, если мыслить стратегически: было бы неплохо увеличить количество индийских студентов в аграрных вузах Украины. Это важно и для связей, и для знакомства индусов с украинским АПК, а для украинцев - с будущими индийскими специалистами в агросфере.
Микольская «засекретила» результаты встречи с Минтрогом США по тарифам на сталь
Представители Министерства экономического развития и торговли Украины провели встречу в Минторговли США относительно тарифов на сталь и антидемпинговых мер, в том числе на украинскую металлопродукцию и ферросплавы
Об этом на своей странице в Facebook сообщила заместитель министра экономического развития и торговли – торговый представитель Украины Наталия Микольская.
«Важно обеспечить доступ украинской продукции на рынок США, который для нас является традиционным. Поэтому ведем диалог с
американскими партнерами на правительственном уровне и боремся за каждый доллар украинского экспорта», - написала она.
Также Микольская добавила, что во Всемирном банке представители Украины обсудили запуск работы Экспортно-кредитного агентства.
«Всемирный банк поддерживает необходимость изменений в действующий закон об ЭКА и то, что ЭКА должно быть эффективным институтом с прозрачными процессами, деятельность которого соответствует международным стандартам», - добавила замглавы
МЭРТ.
«Еще много работы и встреч имеем в среду, но об этом чуть позже», - подытожила она.
Ранее США ввели импортные пошлины - 25% для стали и 10% для алюминия, которые уже действуют в отношении продукции из Китая, России, Японии и других стран.
Уряд ухвалив р╕шення щодо впровадження “╓диного в╕кна” на кордон╕ для спрощення митних процедур
6 червня Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни п╕дтримав ╕н╕ц╕йован╕ М╕некономрозвитку зм╕ни до Митного Кодексу Укра╖ни, що мають на мет╕ спрощення митних процедур при зд╕йсненн╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та експортно-╕мпортних операц╕й через впровадження механ╕зму так званого “╓диного в╕кна” на кордон╕. Зм╕ни закр╕плен╕ у в╕дпов╕дному проект╕ Закону Укра╖ни.
“Серед важливих завдань Уряду в економ╕чн╕й пол╕тиц╕ на сьогодн╕ ╓ просування укра╖нського експорту ╕з нарощуванням його обсяг╕в та диверсиф╕кац╕╓ю
ринк╕в збуту вироблено╖ в Укра╖н╕ продукц╕╖. Усп╕шне виконання цих завдань матиме позитивний ефект на динам╕ку зростання економ╕ки нашо╖ кра╖ни, зробить ╖╖ б╕льш привабливою для ╕нвестиц╕й та сприятиме стаб╕льност╕ курсу гривн╕. Саме для цього ми працю╓мо над тим, аби максимально спростити роботу б╕знесу в Укра╖н╕ щодо проходження бюрократичних процедур, пов’язаних ╕з проходженням митного контролю”, - прокоментував ухвалення Урядом проекту закону Перший в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни - М╕н╕стр економ╕чного
розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Степан Куб╕в.
Впровадження процедури “╓диного в╕кна” на кордон╕ передбача╓ швидкий та ефективний електронний обм╕н документами м╕ж р╕зними органами державно╖ влади, зменшення к╕лькост╕ контролюючих орган╕в на кордон╕, спрощення проходження або повне скасування низки контрольно-дозв╕льних процедур, пов’язаних ╕з зовн╕шньоеконом╕чною д╕яльн╕стю.
На сьогодн╕ Митним Кодексом Укра╖ни передбачено, що документи, визначен╕ ним необх╕дними для митного оформлення товар╕в,
подаються до митниц╕ в електронн╕й форм╕ ╕з застосуванням засоб╕в електронного цифрового п╕дпису.
Законопроектом М╕некономрозвитку у свою чергу пропону╓ться:
вс╕ дозв╕льн╕ та супроводжуюч╕ документи у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ оформлювати в електронн╕й форм╕ з в╕дображенням у “╓диному в╕кн╕” на сайт╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби, встановити вичерпний перел╕к випадк╕в, коли ц╕ документи можуть подаватися в паперовому вигляд╕ (якщо такий формат установлено м╕жнародними договорами
Укра╖ни або вимогами кра╖ни ввезення товар╕в; у випадку тимчасово╖ перерви в робот╕ системи ╕нформац╕йного обм╕ну; при зд╕йсненн╕ декларування товар╕в у порядку, встановленому для громадян та при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових в╕дправленнях). Законодавством Укра╖ни також передбачено, що експорт, ╕мпорт або транзит через територ╕ю Укра╖ни окремих вид╕в товар╕в зд╕йсню╓ться при наявност╕ в╕дпов╕дно╖ л╕ценз╕╖, дозволу, сертиф╕кату. Вказан╕ документи на даний час
переважно видаються у паперовому вигляд╕.
М╕некономрозвитку пропону╓ вс╕ дозв╕льн╕ та супроводжуюч╕ документи у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ оформлювати в електронн╕й форм╕ з в╕дображенням у “╓диному в╕кн╕” на сайт╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби та на сайт╕ органу влади, що ╖х видав.
Передбачено, що ухвалення проекту Закону сприятиме м╕жнародн╕й торг╕вл╕ та пол╕пшенню ╕нвестиц╕йно╖ привабливост╕ кра╖ни. Впровадження “╓диного в╕кна” на кордон╕ ╓ також ╕ одним з м╕жнародно-правових
зобов’язань Укра╖ни у рамках Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ (СОТ).
Вивезення монет, як╕ ╓ культурними ц╕нностями, через митний кордон Укра╖ни: що потр╕бно знати
До культурних ц╕нностей зг╕дно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону Укра╖ни в╕д 21.09.1999 № 1068-Х╤V "Про вивезення, ввезення та повернення культурпних ц╕нностей" в╕дносяться р╕дк╕сн╕ монети (в╕тчизнян╕ та заруб╕жн╕ монети ╕з дорогоц╕нних та недорогоц╕нних метал╕в, виготовлен╕ до 1960 р. включно), як╕ мають художн╓, ╕сторичне, етнограф╕чне та наукове значення ╕ п╕длягають збереженню, в╕дтворенню та охорон╕ в╕дпов╕дно до законодавства
Укра╖ни.
Статтею 13 цього Закону встановлено, що п╕дставою для пропуску культурних ц╕нностей за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни ╓ св╕доцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних ц╕нностей, що вида╓ться М╕нкультури Укра╖ни. Вивезення культурних ц╕нностей без цього св╕доцтва забороня╓ться.
Пунктом 2 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 № 448 "Про порядок вивезення (пересилання) за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни громадянами дорогоц╕нних метал╕в (за винятком банк╕вських метал╕в, пам’ятних та юв╕лейних монет Укра╖ни ╕з дорогоц╕нних метал╕в), дорогоц╕нного кам╕ння та вироб╕в ╕з них, а також культурних ц╕нностей з метою ╖х в╕дчуження" встановлено, що вивезення громадянами за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни культурних ц╕нностей незалежно в╕д ╖х сумарно╖ фактурно╖ вартост╕ зд╕йсню╓ться на
п╕дстав╕ зазначеного вище св╕доцтва та з обов’язковим письмовим декларуванням.
Не потребують дозволу на вивезення (тимчасове вивезення) за меж╕ Укра╖ни юв╕лейн╕ та пам’ятн╕ монети, як╕ не ╓ засобом платежу (кр╕м в╕тчизняних та заруб╕жних монет ╕з дорогоц╕нних ╕ недорогоц╕нних метал╕в, виготовлених до 1960 р. включно).
В╕дпов╕дно до пункт╕в 2.5, 4.2 ╤нструкц╕╖ про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних ц╕нностей та контролю за ╖х перем╕щенням через державний
кордон Укра╖ни, затверджено╖ наказом М╕н╕стерства культури ╕ мистецтв Укра╖ни в╕д 22.04.2002 № 258:
- культурн╕ ц╕нност╕ та св╕доцтво (а на вимогу мистецтвознавця та/або посадово╖ особи митного органу – ╖х перел╕ки ╕ фотограф╕╖) власник пода╓: при ви╖зд╕ з Укра╖ни – мистецтвознавця (у раз╕ ╖х наявност╕) та посадовим особам митних орган╕в; при пересиланн╕ –
суб’╓ктам п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, як╕ надають послуги з пересилання м╕жнародних в╕дправлень (у т.ч. поштових). Св╕доцтво (в раз╕ необх╕дност╕ – перел╕к культурних ц╕нностей та ╖х фотограф╕╖) долучаються до супров╕дних документ╕в на ц╕ в╕дправлення.
- культурн╕ ц╕нност╕, що вивозяться з Укра╖ни, декларуються в установленому законодавством порядку митному органу Укра╖ни, який зд╕йсню╓ контроль за ╖х перем╕щенням та митне оформлення. П╕д час зд╕йснення контролю мистецтвознавець (у раз╕ його
наявност╕) та посадова особа митного органу зв╕ряють подан╕ культурн╕ ц╕нност╕ з ╕нформац╕╓ю, що м╕ститься у св╕доцтв╕ та доданих до нього перел╕ку ╕ фотограф╕ях, оформлених в╕дпов╕дно до вимог, визначених у пунктах 2.1, 3.4, 3.5 ╤нструкц╕╖. Св╕доцтво залиша╓ться в митному орган╕, який зд╕йснив ╖х митне оформлення.
За результатами анал╕зу договор╕в ╕з контрагентами п╕дрозд╕л митного аудиту ДФС у Черн╕г╕вськ╕й област╕ встановив порушення повноти декларування складових митно╖ вартост╕.
Перев╕ркою були виявлен╕ в╕дм╕нност╕ м╕ж ╕нформац╕╓ю в дов╕дках про транспортн╕ витрати та актах виконаних роб╕т. Порушення у в╕дображенн╕ витрат на транспортування товар╕в на умовах поставки FCA призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ ╕з ввезених в Укра╖ну товар╕в на суму 277 тис грн та додаткового ╕мпортного збору на суму 35 тис гривень.
Ф╕скали звернули увагу, що заявлена декларантом митна варт╕сть товар╕в ╕ подан╕ ним в╕домост╕ про ╖╖ визначення повинн╕ базуватися на об'╓ктивних,
документально п╕дтверджених даних, що п╕ддаються обчисленню. А п╕дставою для бухгалтерського обл╕ку господарських операц╕й ╓ первинн╕ документи, як╕ ф╕ксують факти зд╕йснення таких операц╕й.
Оск╕льки доставка товару це окрема господарська операц╕я, то вс╕ витрати, як╕ понесен╕ при ╖╖ виконанн╕, ╓ витратами на транспортування. При ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни товару автотранспортом, який для зд╕йснення доставки товару ви╖хав до пункту завантаження (в╕дпов╕дно до умов поставки) порожн╕м, тобто
при цьому не виконував перевезення експортних вантаж╕в. Отже витрати на подачу транспортного засобу до м╕сця завантаження в╕дносяться до господарсько╖ операц╕╖ з доставки товару ╕ повинн╕ враховуватись при визначенн╕ його митно╖ вартост╕.
Кр╕м того, при визначенн╕ митно╖ вартост╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, додаються подальш╕ витрати (складов╕ митно╖ вартост╕), якщо вони не включалися до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕. Зокрема, це
витрати на транспортування оц╕нюваних товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, пов'язан╕ з ╖х транспортуванням, витрати на страхування цих товар╕в.
ДФС Укра╖ни, керуючись гл. 4 ПКУ, сво╖м р╕шенням про результати розгляду скарги, подано╖
п╕дпри╓мством для оскарження акту перев╕рки, залишило податков╕ пов╕домлення р╕шення по визначеним податковим зобов'язанням з╕ сплати митних платеж╕в за результатами перев╕рки на загальну суму 387 тис грн без зм╕н, а скаргу платника податку - без задоволення.
За наявними у Посольства Укра╖ни у Сполучених Штатах Америки даними, з 6 серпня 2018 року буде в╕дновлена д╕я наступних американських санкц╕й:
- санкц╕╖ щодо придбання чи отримання урядом ╤рану американських банкнот;
- санкц╕╖ на торг╕влю з ╤раном у золот╕ чи дорогоц╕нних металах;
- санкц╕╖ на прям╕ чи непрям╕ продаж, постачання чи передачу ╤рану чи в╕д ╤рану граф╕ту, сировинних чи нап╕воброблених
метал╕в, таких як алюм╕н╕й та сталь, вуг╕лля, а також програмного забезпечення для ╕нтегрування виробничих процес╕в;
- санкц╕╖ на "значн╕" транзакц╕╖, пов'язан╕ з придбанням чи продажем ╕ранських р╕ал╕в, утримання/обслуговування "значних" фонд╕в чи рахунк╕в поза межами ╤рану, деном╕нованих у ╕ранських р╕алах;
- санкц╕╖ на придбання, п╕дписку чи на надання сприяння випуску ╕ранських суверенних боргових ╕нструмент╕в;
- санкц╕╖ на ╕ранську
автомоб╕лебуд╕вну галузь.
Кр╕м того, з 6 серпня 2018 року Сполучен╕ Штати скасують д╕ю наступних послаблень до анти╕ранського санкц╕йного режиму:
- дозв╕л на ╕мпортування на територ╕ю США килим╕в походженням з ╤рану, продукт╕в харчування, а також проведення певних пов'язаних ф╕нансових транзакц╕й;
- дозв╕л на зд╕йснення д╕яльност╕ в╕дпов╕дно до наданих л╕ценз╕й у прив'язц╕ до Пол╕тики л╕цензування д╕яльност╕,
пов'язано╖ з експортом та реекспортом до ╤рану комерц╕йних пасажирських л╕так╕в, пов'язаних запчастин та послуг;
- дозв╕л на зд╕йснення д╕яльност╕ в╕дпов╕дно до Генерально╖ л╕ценз╕╖ I.
╤сну╓ ще ряд санкц╕й, як╕ запрацюють з 4 листопада 2018 року. Детальн╕ше про них - у текст╕ листа.
Виходячи з вищезазначеного, НБУ зверта╓ увагу на ризики, пов'язан╕ ╕з зд╕йсненням операц╕й з особами та ф╕нансовими установами, що ╓ або можуть бути об'╓ктами санкц╕й з боку Уряду США, та рекоменду╓ банкам вжити належних заход╕в з метою управл╕ння такими ризиками й ознайомитись з санкц╕йною програмою США щодо ╤рану за ╕нтернет-адресою: https://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/pages/iran.aspx.
До 6 серпня (або 4 листопада 2018 року) таку санкц╕йну д╕яльн╕сть варто припинити з метою уникнення в подальшому потрапляння п╕д д╕ю вторинних американських санкц╕й.
Коментар╕ фах╕вц╕в: Який порядок маркування алкогольних напо╖в, що постачаються СГ на експорт, та яким чином зд╕йсню╓ться контроль за вивезенням тако╖ продукц╕╖?
Який порядок маркування алкогольних напо╖в, що постачаються СГ на експорт, та яким чином зд╕йсню╓ться контроль за вивезенням тако╖ продукц╕╖?
Експорт (вивезення) алкогольних напо╖в, що були вироблен╕ на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, може зд╕йснюватися суб’╓ктами господарювання на п╕дстав╕ в╕дпов╕дно╖
угоди на експорт та за наявност╕ у таких суб’╓кт╕в л╕ценз╕╖ на експорт алкогольних напо╖в.
При цьому суб’╓кти господарювання, як╕ отримали л╕ценз╕╖, зокрема на виробництво та/або експорт алкогольно╖ продукц╕╖, подають до органу виконавчо╖ влади, уповноваженого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни видавати так╕ л╕ценз╕╖, щом╕сяця до 10 числа наступного м╕сяця зв╕т про обсяги виробництва та/або об╕гу (в тому числ╕ експорту) алкогольних напо╖в за формою, встановленою цим
органом.
До суб’╓кт╕в господарювання за неподання чи несво╓часного подання зв╕ту або подання зв╕ту з недостов╕рними в╕домостями про обсяги виробництва та/або об╕гу (в тому числ╕ експорту) алкогольних напо╖в до органу виконавчо╖ влади, уповноваженого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни видавати в╕дпов╕дн╕ л╕ценз╕╖, застосову╓ться ф╕нансова санкц╕я у вигляд╕ штрафу у розм╕р╕ 17000 гривень.
При цьому не п╕длягають оподаткуванню
акцизним податком операц╕╖ з вивезення (експорту) п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) платником податку за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.
Товари (продукц╕я) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, якщо ╖х вивезення (експортування) засв╕дчене належно оформленою митною декларац╕╓ю, у тому числ╕, якщо в╕двантаження в╕дбулося у зв╕тному пер╕од╕, а вивезення (експортування) - у наступному зв╕тному пер╕од╕ ╕ на дату подання
декларац╕╖ з акцизного податку за зв╕тний м╕сяць наявна така митна декларац╕я.
При цьому маркування алкогольних напо╖в, що призначен╕ для експорту, зд╕йсню╓ться зг╕дно з умовами в╕дпов╕дно╖ угоди на експорт (частина перша ст. 11 Закону № 481).
Водночас алкогольн╕ напо╖ в╕тчизняного виробництва, маркован╕ в╕тчизняними марками встановленого зразка, не можуть бути реал╕зован╕ п╕дпри╓мствами-виробниками на експорт та магазинам безмитно╖ торг╕вл╕ (п. 24 Положення № 1251).
Отже, експорт (вивезення) алкогольних напо╖в, що були вироблен╕ на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, може
зд╕йснюватися суб’╓ктами господарювання на п╕дстав╕ в╕дпов╕дно╖ угоди на експорт та за наявност╕ у таких суб’╓кт╕в л╕ценз╕╖ на експорт алкогольних напо╖в.
При цьому зг╕дно з ст. 16 Закону № 481 суб’╓кти господарювання, як╕ отримали л╕ценз╕╖, зокрема на виробництво та/або експорт алкогольно╖ продукц╕╖, подають до органу виконавчо╖ влади, уповноваженого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни видавати так╕ л╕ценз╕╖, щом╕сяця
до 10 числа наступного м╕сяця зв╕т про обсяги виробництва та/або об╕гу (в тому числ╕ експорту) алкогольних напо╖в за формою, встановленою цим органом.
Форми зв╕т╕в щодо виробництва й об╕гу спирту, алкогольних напо╖в ╕ тютюнових вироб╕в та порядк╕в ╖х заповнення затверджено наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 11.02.2016 № 49, який заре╓стровано в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 03.03.2016 за № 340/28470.
В свою чергу до
суб’╓кт╕в господарювання за неподання чи несво╓часного подання зв╕ту або подання зв╕ту з недостов╕рними в╕домостями про обсяги виробництва та/або об╕гу (в тому числ╕ експорту) алкогольних напо╖в до органу виконавчо╖ влади, уповноваженого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни видавати в╕дпов╕дн╕ л╕ценз╕╖, застосову╓ться ф╕нансова санкц╕я у вигляд╕ штрафу у розм╕р╕ 17000 гривень.
Товари (продукц╕я) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, якщо ╖х вивезення (експортування) засв╕дчене належно оформленою митною декларац╕╓ю, у тому
числ╕, якщо в╕двантаження в╕дбулося у зв╕тному пер╕од╕, а вивезення (експортування) - у наступному зв╕тному пер╕од╕ ╕ на дату подання декларац╕╖ з акцизного податку за зв╕тний м╕сяць наявна така митна декларац╕я.
При цьому з урахуванням вимог пп. 31 - 32 Постанови № 450 п╕дтвердженням зд╕йснення експортно╖ операц╕╖ ╓ наявн╕сть в╕домостей про фактичне вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни на зворотному боц╕ аркуша з позначкою "3/8" форми МД-2, засв╕дченою п╕дписом та особистою номерною печаткою посадово╖ особи органу доход╕в ╕ збор╕в, яким оформлено в╕дпов╕дну митну декларац╕ю на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа на паперовому нос╕╖, а у раз╕ декларування товар╕в з
використанням електронно╖ митно╖ декларац╕╖, шляхом внесення посадовою особою органу доход╕в ╕ збор╕в в пункт╕ пропуску через державний кордон до ╢дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи митних орган╕в ╕нформац╕╖ про вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
