* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 14 (за период c 00:00 по 18:04 20/07/18), всего просмотров: 346
Допомога укра╖нським експортерам у виход╕ на ╕ноземн╕ ринки
Бажа╓те, щоб ваш╕ послуги та продукти потрапили в поле зору ╕ноземних ╕мпортер╕в, як╕ шукають постачальник╕в товар╕в та послуг в Укра╖н╕? Ре╓струйтесь на Сорсингов╕й платформ╕ Оф╕су та отримуйте пропозиц╕╖ сп╕впрац╕ в╕д потенц╕йних партнер╕в! (╕нструкц╕я з ре╓страц╕╖).
Як д╕знатися тарифн╕ та нетарифн╕ обмеження на експорт продукц╕╖ до ╢вропейського Союзу?
Для того, щоб д╕знатися як╕ ╓ тарифн╕ та нетарифн╕ обмеження на експорт продукц╕╖ до ╢вропейського Союзу потр╕бно в╕дв╕дати сайт http://exporthelp.europa.eu/. Там потр╕бно вибрати розд╕л «My export».
На стор╕нц╕ «My
export» необх╕дно:
Ввести код продукц╕╖ в поле «Enter a product code (10 digits)» (або обрати його з╕ списку)
Обрати кра╖ну походження товару «Select a country of origin»
Обрати кра╖ну, в яку ви хочете експортувати Ваш продукт «Select a destination country»
Обрати
дату, коли Ви плану╓те зд╕йснювати операц╕ю «Select a simulation date» – потр╕бно для Для врахування сезонност╕ та граф╕к╕в запровадження певних правил
П╕сля цього натиснути кнопку пошуку «Search»
У результат╕ Ви отрима╓те стор╕нку з розд╕лами:
Вимоги до товару (Requirements) – з загальним описом вимог при експорт╕ до ╢С, специф╕чними вимогами конкретно╖ кра╖ни, специф╕чними вимогами до конкретного товару, а також розм╕ром податку на додану варт╕сть ╕ акцизних збор╕в.
Тарифи (Tariffs) – ╕з зазначенням тариф╕в, що застосовуються до продукц╕╖, тарифних квот, якщо так╕ ╕снують, а також загальною ╕нформац╕╓ю
стосовно тариф╕в.
Правила походження товару зг╕дно з угодою про в╕льну торг╕влю (Rules of Origin FTA DC)
Правила походження товару зг╕дно з генеральною системою преференц╕й (Rules of
Origin GSP)
Дисклеймер ╤нформац╕я, що м╕ститься в баз╕ даних, не може вважатися оф╕ц╕йним джерелом та розм╕щена виключно з метою ознайомлення. Оф╕с з просування експорту та/або постачальники даних не несуть в╕дпов╕дальност╕ за наявн╕ неточност╕ та помилки, а також за р╕шення, прийнят╕ експортерами на основ╕
наведено╖ в баз╕ даних ╕нформац╕╖. Достов╕рн╕сть даних може бути п╕дтверджено т╕льки п╕сля ╕ндив╕дуально╖ консультац╕╖ з в╕дпов╕дними оф╕ц╕йними розпорядниками даних.
Чверть опитаних платник╕в в╕дзначили зниження р╕вня корупц╕╖ в органах ДФС
У 2018 роц╕ за ╕н╕ц╕ативи Головного управл╕ння внутр╕шньо╖ безпеки ДФС проведено ╕нтерактивне анкетування платник╕в податк╕в, щоб вивчити загальне ставлення суб'╓кт╕в господарсько╖ д╕яльност╕ до проблем корупц╕╖. Кр╕м того, виявити поширен╕сть корупц╕╖ в органах Державно╖ ф╕скально╖ служби.
Це досл╕дження ма╓ мон╕торинговий характер, тому його результати надали можлив╕сть досл╕дити зрушення, як╕ в╕дбулись впродовж 2017 року (попередн╓ опитування проводилось у травн╕-червн╕ 2017 року).
В
анкетуванн╕ взяли участь 4780 платник╕в, з яких 3062 – юридичн╕ особи та 1718 – ф╕зичних ос╕б.
Переважна к╕льк╕сть респондент╕в (53%) – суб’╓кти господарсько╖ д╕яльност╕, пер╕од д╕яльност╕ яких становить понад 10 рок╕в.
Решта – платники податк╕в, з пер╕одом ведення господарсько╖ д╕яльност╕ до 10 рок╕в (до 1 року – 6%, в╕д 1 до 5 рок╕в – 21%, в╕д 5 до10 рок╕в – 20%).
За результатами досл╕дження 45% респондент╕в в╕дпов╕ли, що н╕коли не стикалися з проблемними ситуац╕ями при сп╕лкуванн╕ ╕з
прац╕вниками орган╕в ДФС п╕д час зд╕йснення господарсько╖ д╕яльност╕.
На запитання щодо р╕вня корупц╕╖ в органах ДФС 25% респондент╕в вказали на його зниження.
В╕дпов╕даючи на питання: «Як╕ фактори б╕льш за все впливають на корупц╕йн╕ прояви в податков╕й та митн╕й сферах?», переважна б╕льш╕сть платник╕в (35%) пов╕домили про те, що вважають основною причиною загальний р╕вень корупц╕╖ у державних структурах кра╖ни.
Ще 21% платник╕в в╕дпов╕ли, що таким фактором ╓ недосконала система
оподаткування. Кр╕м того, 15% опитаних платник╕в вважають недостатн╕ми покарання за корупц╕йн╕ д╕╖ та 5% вказують на недосконалу процедуру п╕дбору кадр╕в до орган╕в доход╕в ╕ збор╕в.
Нараз╕ 12,6% платник╕в визнали, що в╕дсутн╕сть стимулюючих чинник╕в (зарплата, соц╕альне забезпечення тощо) для прац╕вник╕в орган╕в ДФС ╓ одним з корупц╕йних чинник╕в.
Також суб’╓кти господарсько╖ д╕яльност╕ зд╕йснили оц╕нку р╕вня корупц╕╖ в органах ДФС за 10-бальною шкалою, де найвищий показник – абсолютна
корупц╕я, найнижчий – ╖╖ в╕дсутн╕сть. В ц╕лому частка платник╕в, як╕ оц╕нили р╕вень корупц╕╖ вище середнього (в╕д 5 до 10), знизилась, натом╕сть к╕льк╕сть респондент╕в, як╕ зазначили про р╕вень корупц╕╖ нижче середнього, – зросла.
У ход╕ опитування отримано в╕дпов╕д╕ на запитання щодо д╕й платник╕в, якщо посадова особа орган╕в ДФС у них вимагатиме неправом╕рну вигоду (хабар). Це питання важливе для того, щоб з’ясувати, наск╕льки суб’╓кти господарювання готов╕ (хоча б у нам╕рах) активно протистояти та
боротися з корупц╕╓ю.
Так, к╕льк╕сть платник╕в, готових одразу дати неправом╕рну вигоду склала 4%, тобто значно менше тих, хто в╕дразу в╕дмовиться в╕д «вир╕шення» свого питання шляхом надання неправом╕рно╖ винагороди. Таких респондент╕в 36%.
Водночас переважна б╕льш╕сть суб’╓кт╕в господарсько╖ д╕яльност╕ налаштована в╕дстоювати сво╖ права у випадку вимагання неправом╕рно╖ винагороди, зокрема звертатись з╕ скаргами про протиправн╕ д╕╖ прац╕вник╕в ДФС на антикорупц╕йний серв╕с ДФС «Пульс»
(19,6%), до п╕дрозд╕л╕в внутр╕шньо╖ безпеки ДФС (9%), до правоохоронних орган╕в (7%), до кер╕вництва ДФС (6%), а також до засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ (4%).
Проведене досл╕дження засв╕дчило, що д╕яльн╕сть Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни спрямована на упередження, проф╕лактику корупц╕йних прояв╕в, а також протид╕ю корупц╕╖ шляхом документування крим╕нальних, адм╕н╕стративних та ╕нших правопорушень у сфер╕ службово╖ д╕яльност╕. Вс╕ ц╕ чинники сприяли зменшенню р╕вня корупц╕╖ та покращенню громадсько╖
думки про д╕яльн╕сть орган╕в доход╕в ╕ збор╕в.
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни надал╕ вживатиме заходи щодо системного упередження та проф╕лактики корупц╕йних прояв╕в, виявлення та л╕кв╕дац╕╖ причин ╕ умов ╖х ╕снування, а також забезпечення ефективного захисту процесу наповнення Державного бюджету Укра╖ни в╕д корупц╕йних прояв╕в.
Увага! 25 липня тимчасово не функц╕онуватиме пункт пропуску «Вишн╓ Н╓мецьке»
За ╕нформац╕╓ю митних орган╕в Словаччини, пропуск пасажирських та вантажних транспортних засоб╕в через «Вишн╓ Н╓мецьке» 25 липня 2018 року з 9:00 до 13:30 за ки╖вським часом буде припинений через проведення регламентно-ремонтних роб╕т з електропостачанням.
Шановн╕ громадяни та суб’╓кти господарювання! Обирайте для перетину кордону ви╖зду з Укра╖ни й в’╖зду на територ╕ю кра╖н ╢вропейського Союзу ╕нш╕ митн╕ пункти пропуску.
Механ╕зм заборони повернення та зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита
Застосування механ╕зму заборони повернення та зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита п╕д час видач╕ сертиф╕кат╕в з перевезення (походження) товару EUR. 1 або оформлення декларац╕й ╕нвойс╕в (походження) при реекспорт╕ продукт╕в переробки, передбачено протоколами про правила визначення походження товар╕в, як╕ ╓ нев╕д’╓мною частиною угод про в╕льну торг╕влю, укладених Укра╖ною з кра╖нами ╢С,╢АВТ (Республ╕ка ╤сланд╕я, Княз╕вство Л╕хтенштейн, Корол╕вство Норвег╕я, Швейцарська Конфедерац╕я), Республ╕кою Македон╕╓ю, Республ╕кою Чорногор╕╓ю.
Так, наприклад, механ╕зм заборони повернення та зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита у торг╕вл╕ з кра╖нами ╢С встановлено статтею 15 Протоколу 1 «Щодо визначення концепц╕╖ «Походження товар╕в» ╕ метод╕в адм╕н╕стративного сп╕вроб╕тництва» до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони в╕д 27 червня 2014 року, якою встановлено так╕ вимоги:
1.
Матер╕али ╕ншого походження, використан╕ у виробництв╕ товар╕в, що походять з ╢вропейського Союзу або Укра╖ни, для яких вида╓ться або склада╓ться п╕дтвердження походження зг╕дно з положеннями Розд╕лу V цього Протоколу, не можуть бути предметом повернення мита або зв╕льнення в╕д сплати мита будь-якого типу в ╢вропейському Союз╕ або Укра╖н╕.
2. Заборона в пункт╕ 1 стосу╓ться будь-яко╖ домовленост╕ про повне чи часткове в╕дшкодування, зв╕льнення в╕д сплати чи неплат╕ж мита й митних збор╕в, як╕ мають
екв╕валентну д╕ю, застосовних у ╢вропейському Союз╕ або Укра╖н╕ до матер╕ал╕в, як╕ використовуються у виробництв╕, якщо таке в╕дшкодування, зв╕льнення в╕д сплати чи неплат╕ж застосову╓ться, формально чи фактично, коли товари, вироблен╕ з цих матер╕ал╕в, експортуються, а не коли вони залишаються для використання в ц╕й кра╖н╕.
3. Експортер товар╕в, на як╕ поширю╓ться п╕дтвердження походження, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних орган╕в надати вс╕ належн╕ документи на п╕дтвердження
того, що мито, сплачене за матер╕али ╕ншого походження, використан╕ у виробництв╕ цих товар╕в, не було повернене, ╕ що вс╕ митн╕ платеж╕ та збори, що мають екв╕валентний ефект, як╕ мають бути сплачен╕ за так╕ матер╕али, д╕йсно сплачен╕.
4. Положення пункт╕в 1-3 ц╕╓╖ статт╕ також застосовуються до пакування в розум╕нн╕ статт╕ 8(2) цього Протоколу, аксесуар╕в, запасних частин ╕ знарядь у розум╕нн╕ статт╕ 9 ╕ товар╕в у склад╕ набору в розум╕нн╕ статт╕ 10 цього Протоколу, коли ц╕ елементи мають ╕нше
походження.
5. Положення пункт╕в 1-4 ц╕╓╖ статт╕ повинн╕ застосовуватися до матер╕ал╕в лише того типу, до якого застосову╓ться ця Угода.
Тобто, при видач╕ сертиф╕ката з перевезення (походження) товару EUR.1 (або складання декларац╕╖ ╕нвойс) на продукти переробки, як╕ набули статусу укра╖нського походження, в експортера виника╓ обов’язок з╕ сплати вв╕зного
мита на матер╕али ╕ншого походження, як╕ були пом╕щен╕ у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та використан╕ для виготовлення продукт╕в переробки.
Аналог╕чн╕ вимоги м╕стяться в угодах про в╕льну торг╕влю з кра╖нами ╢АВТ, Республ╕кою Чорногор╕╓ю та Республ╕кою Македон╕╓ю, зокрема це:
стаття 16 Додатка IV «Протокол про правила визначення
походження» до Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та державами ╢АВТ в╕д 24.06.2010;
стаття 15 Додатка II «Правила визначення походження та методи адм╕н╕стративного сп╕вроб╕тництва» до Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Чорногор╕╖ в╕д 18.11.2011;
стаття 14 Протоколу С «Про визначення правил кра╖ни походження товар╕в та методи
адм╕н╕стративного сп╕вроб╕тництва» до Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Республ╕кою Македон╕я та Укра╖ною в╕д 18.01.2001.
1. Обов’язок з╕ сплати вв╕зного мита на матер╕али ╕ншого походження, як╕ були пом╕щен╕ у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та використан╕ для виготовлення продукт╕в переробки, виника╓ на момент подання експортером:
- заяви на видачу сертиф╕ката з перевезення (походження) товару EUR.1 у порядку, встановленому наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.11.2017 №950, або
- митно╖ декларац╕╖ на реекспорт продукт╕в переробки - у раз╕ складення експортером декларац╕╖ ╕нвойс (походження).
2. До графи 44 митно╖ декларац╕╖ на реекспорт продукт╕в переробки вносяться в╕домост╕ про декларац╕ю ╕нвойс (походження).
3. Платником вв╕зного мита ╓ експортер або його уповноважена
особа, яким митницею ДФС вида╓ться сертиф╕кат з перевезення (походження) товару EUR.1, або експортер, яким оформлю╓ться декларац╕я ╕нвойс (походження).
4. Сплата вв╕зного мита за матер╕али ╕ншого походження, як╕ було пом╕щено у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, зд╕йсню╓ться шляхом оформлення:
- додатково╖ митно╖ декларац╕╖, передбачено╖
частиною першою статт╕ 261 Митного кодексу Укра╖ни, до митно╖ декларац╕╖, за якою матер╕али ╕ншого походження було пом╕щено у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та використано для виготовлення продукт╕в переробки, або
За бажанням декларанта обов’язок з╕ сплати вв╕зного мита може бути реал╕зовано на момент пом╕щення матер╕ал╕в ╕ншого походження у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.
╢С в╕дпов╕в на торгову в╕йну Трампа: що це означа╓ для Укра╖ни
18 липня в Official Journal of the European Union було опубл╕ковано Регламент 2018/1013 про застосування попередн╕х захисних заход╕в щодо ╕мпорту сталево╖ продукц╕╖, яким ╢С запровадив вже з 19 липня попередн╕ захисн╕ заходи у форм╕ тарифно╖
квоти.
Що це за заходи ╕ як вони вплинуть на укра╖нських металург╕в?
При чому тут Трамп?
Нагада╓мо, що ╢С ╕н╕ц╕ював захисне розсл╕дування щодо ╕мпорту 28 р╕зних категор╕й сталево╖ продукц╕╖ у в╕дпов╕дь на застосування США ╕мпортних мит на сталеву продукц╕ю у розм╕р╕ 25% на п╕дстав╕ Section 232 of the US
Trade Expansion Act of 1962.
╢С змушений вдатися до захисного розсл╕дування ╕ попередн╕х захисних заход╕в з наступних причин.
По-перше, значне св╕тове перевиробництво сталево╖ продукц╕╖. Зокрема, у 2016 роц╕ обсяги виробництва сталево╖ продукц╕╖ в св╕т╕ становили 1,6 млрд. тонн, а споживання було на р╕вн╕ 1,5 млрд. тонн. В результат╕ "зайв╕" 100 млн.тонн захлиснули ринки р╕зних кра╖н ╕ були реал╕зован╕ за дуже низькими ц╕нами.
По-друге, перевиробництво призвело
до того, що кра╖ни почали захищати сво╖ внутр╕шн╕ ринки найр╕зноман╕тн╕шими заходами, спрямованими проти ╕мпорту сталево╖ продукц╕╖. Наприклад, Мексика, П╕вденна Африка, ╤нд╕я та Туреччина зб╕льшили ╕мпортн╕ мита з 2,5% до 40% на окрем╕ види продукц╕╖; деяк╕ кра╖ни запровадили м╕н╕мальн╕ ╕мпортн╕ ц╕ни (наприклад, ╤нд╕я); деяк╕ кра╖ни запровадили б╕льш жорстк╕ обов’язков╕ нац╕ональн╕ стандарти (наприклад, ╤ндонез╕я); деяк╕ кра╖ни – вимоги щодо обов’язкового використання продукц╕╖
внутр╕шнього виробництва (local content requirements) (наприклад, США).
Також сутт╓во зросла к╕льк╕сть антидемп╕нгових та компенсац╕йних заход╕в ╕ розсл╕дувань. Якщо у 2011-2013 рр. щор╕чно в св╕т╕ ╕н╕ц╕ювалося в середньому по 77 розсл╕дувань щодо ╕мпорту сталево╖ продукц╕╖, то вже у 2015-2016 рр. – 117 розсл╕дувань.
Т╕льки в США д╕╓ 169 антидемп╕нгових та компенсац╕йних мит ╕ ще проводиться 25 розсл╕дувань щодо сталево╖
продукц╕╖.
По-трет╓, безпосередн╕м катал╕затором для ╕н╕ц╕ювання захисного розсл╕дування стали ╕мпортн╕ мита Дональда Трампа.
На думку ╢С, вс╕ перерахован╕ обставини загрожують тим, що на незахищен╕ ринки, так╕ як ╢С, буде спрямований весь ╕мпорт.
Особливий крок
Захисн╕ заходи, разом з антидемп╕нговими та компенсац╕йними, складають тр╕аду заход╕в торговельного захисту, застосування яких прямо дозволено в СОТ для захисту нац╕ональних виробник╕в. Вони застосовуються проти чесного
╕мпорту з ус╕х кра╖н (окр╕м деяких винятк╕в) та протягом в╕дносно короткого пер╕оду.
Зважаючи на специф╕ку захисних заход╕в, ст. Х╤Х ГАТТ та Угода СОТ про захисн╕ заходи визначають дуже жорстк╕ вимоги, як╕ повинн╕
бути дотриман╕ в сукупност╕, щоб заходи в╕дпов╕дали правилам СОТ. Зокрема, заходи можуть бути застосован╕ виключно, якщо за результатами розсл╕дування буде доведено, що:
1) ╕мпортований товар та товар, вироблений всередин╕ кра╖ни, ╓ под╕бними;
2) ╓ нещодавн╓, раптове ╕ значне зростання ╕мпорту такого товару ╕ (3) таке зростання обумовлене
непередбачуваними обставинами;
4) ╓ серйозна шкода, запод╕яна нац╕ональним виробникам саме зростанням ╕мпорту;
5) наявний причинно-насл╕дковий зв'язок м╕ж ╕мпортом ╕ шкодою;
6) застосування заход╕в в╕дпов╕да╓ нац╕ональним ╕нтересам.
Те, що захисн╕ заходи – це винятковий/екстраординарний механ╕зм, п╕дтверджу╓ться зокрема статистикою проведення захисних розсл╕дувань та застосування захисних заход╕в, розм╕щеною на оф╕ц╕йному сайт╕ СОТ. Ще жоден сп╕р в СОТ не зак╕нчився визнанням того, що заходи були застосован╕ у в╕дпов╕дност╕ до права СОТ.
Тож найб╕льш розвинен╕ кра╖ни практично не використовували захисн╕ заходи понад 15 рок╕в. Зокрема, останн╕й раз, коли США та ╢С використовували в╕дпов╕дн╕ заходи, мав м╕сце у 2002 роц╕.
Чи правом╕рно д╕╓ ╢С?
Оск╕льки мова йде про попередн╕ заходи, зрозум╕ло, що
Регламент 2018/1013 м╕стить лише попередн╕ висновки ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖ ╕ за результатами розсл╕дування вони можуть сутт╓во зм╕нитися.
Разом з цим, деяк╕ обставини вже викликають певн╕ питання. Зокрема, зг╕дно з Регламентом 2018/2013 ╕мпорт сутт╓во зроста╓ протягом останн╕х п’яти рок╕в посп╕ль. Тож, на нашу думку, досить складно буде доводити, що мова йде про раптове та нещодавн╓ зростання ╕мпорту.
Що стосу╓ться непередбачуваних обставин, то в даному контекст╕ досить сп╕рним вигляда╓
питання щодо ╕мпортних мит США, як╕ були застосован╕ 23 березня 2018 року. Не зрозум╕ло, як саме ця непередбачувана обставина могла вплинути на зростання ╕мпорту, про наявн╕сть якого зазначено в Регламент╕ 2018/1013, ще з 2013 року?!
Якби розсл╕дування було ╕н╕ц╕йоване в березн╕ 2019 року ╕ базувалося на плив╕ обмежень США на промислов╕сть ╢С, питань могло б бути менше.
Можливо саме тому ╢С не посп╕шав з ╕н╕ц╕юванням захисного розсл╕дування по алюм╕н╕ю, щодо якого США також запровадили ╕мпортн╕ мита, а спочатку запровадив режим нагляду за ╕мпортом (Регламент 2018/640 в╕д 25 кв╕тня 2018 року про запровадження попереднього нагляду над ╕мпортом
алюм╕н╕╓во╖ продукц╕╖ походженням з певних трет╕х кра╖н).
╢ також певн╕ питання до наявност╕ серйозно╖ шкоди, оск╕льки багато показник╕в нац╕онально╖ ╕ндустр╕╖ демонстру╓ позитивну динам╕ку, зокрема: стаб╕льно зростали продаж╕ на внутр╕шньому ринку; обсяги виробництва; виробнич╕ потужност╕ ╕ ╖х використання; рентабельн╕сть/норма прибутку. Останн╕й показник зм╕нився з м╕нус 1% у 2013 р. до 6,2% у 2017 роц╕…
Як це вплине на Укра╖ну?
На жаль,
захисн╕ заходи не оминули ╕ укра╖нських металург╕в, продукц╕я яких традиц╕йно пос╕да╓ передове м╕сце в структур╕ в╕тчизняного експорту, а ╢С, в свою чергу, ╓ важливим експортним ринком для нас. Тож з 19 липня доведеться жити по-новому ╕ працювати в рамках тарифно╖ квоти, розм╕р яко╖ визначено в Додатку V до Регламенту 2018/1013.
Нагада╓мо, що в рамках квоти
╕мпорт зд╕йснюватиметься без сплати будь-яких мит, а ось за результатами вичерпання квот – ╕мпорт буде дозволений т╕льки з╕ сплатою 25% мита.
В╕дпов╕дно до Регламенту 2018/1013, тарифн╕ квоти щодо сталево╖ продукц╕╖ будуть адм╕н╕струватись за принципом "first come, first served" ("перший прийшов - перший отримав"). Тобто адм╕н╕стрування квот буде в╕дбуватись в╕дпов╕дно до хронолог╕чного порядку дат прийняття митних декларац╕й ╕мпортер╕в. З огляду на це, ╓вропейським ╕мпортерам, як╕
зац╕кавлен╕ в ╕мпорт╕ укра╖нсько╖ продукц╕╖, необх╕дно швидко подати митн╕ декларац╕╖ в митн╕ органи ╢С, в яких надати сво╖ запити на отримання тарифно╖ квоти (request to benefit from tariff quota).
Ця процедура робиться онлайн ╕ дозволя╓ зарезервувати за собою м╕сце на використання тарифно╖ квоти. Важливо, що протягом 30 дн╕в з дати подач╕ митно╖
декларац╕╖ товар повинен прибути на митницю, а в раз╕ порушення цього терм╕ну, митна декларац╕я втрача╓ чинн╕сть.
Митн╕ органи, в свою чергу, розглядають, чи запит на отримання тарифно╖ квоти (request to benefit from tariff quota) в╕дпов╕да╓ встановленим вимогам та надають квоту з врахуванням поточного балансу тарифно╖ квоти.
╤нформац╕ю щодо поточного балансу тарифно╖ квоти можна знайти онлайн на сайт╕ European Commission Export Helpdesk за допомогою номеру в╕дпов╕дно╖ квоти (order number).
Вт╕м, варто звернути увагу на дек╕лька важливих момент╕в:
- нараз╕ квота не розпод╕лена м╕ж кра╖нами. Це означа╓, що певна кра╖на, наприклад, Китай, теоретично зможе вибрати всю квоту, передбачену в Додатку V
до Регламенту 2018/1013, якщо ╕мпортери товару саме з ц╕╓╖ кра╖ни б╕льш швидко зреагують ╕ перш╕ подадуть сво╖ декларац╕╖;
- сл╕д звернути увагу на дуже "заплутаний" Додаток IV до Регламенту 2018/1013. Так, зазначений Додаток визнача╓ перел╕к кра╖н, що розвиваються, до яких захисн╕ заходи не повинн╕ застосовуватися взагал╕. Також в зазначений перел╕к потрапили кра╖ни, попередн╕ захисн╕ заходи до яких застосовуються лише щодо окремих товарних груп.
Наприклад, по Укра╖н╕ попередн╕ захисн╕ заходи
будуть застосовуватися виключно до 11 категор╕й, прямо в╕дм╕чених у Додатку IV до Регламенту 2018/1013. По ╕нших категор╕ях щодо Укра╖ни захисн╕ заходи застосовуватися не будуть.
- В Регламент╕ 2018/1013 також вказано, що до товар╕в, до яких застосовуються ╕нш╕ заходи торговельного захисту, при вичерпанн╕ тарифно╖ квоти можливо буде призупинено чи переглянуто застосування антидемп╕нгових чи компенсац╕йних мит. Нараз╕ до деяко╖ укра╖нсько╖ сталево╖ продукц╕╖ застосовуються антидемп╕нгов╕ мита, зокрема
– до безшовних труб у розм╕р╕ 12,3%, 25,7% та 13,8% залежно в╕д експортера та до гарячекатаного прокату у розм╕р╕ 60,5 ╓вро за тонну.
Зазирнути у 15 рок╕в тому
Сьогодн╕шня ситуац╕я ╕з захисними заходами – це повторення ситуац╕╖, яка мала м╕сце у 2002 роц╕! 5 травня 2002 року Ком╕с╕я США з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ (USITC) на п╕дстав╕ Закону про торг╕влю 1974 року запровадила захисн╕ заходи щодо ╕мпорту сталево╖ продукц╕╖.
Зазначен╕ захисн╕ заходи вступили в силу вже 20 травня 2002 року.
У в╕дпов╕дь 28 травня 2002 року ╢вропейська Ком╕с╕я ╕н╕ц╕ювала захисне розсл╕дування щодо 21 категор╕╖ сталево╖ продукц╕╖ з одночасним застосуванням попередн╕х заход╕в щодо 15 категор╕й сталево╖ продукц╕╖. В якост╕ причин зростання ╕мпорту ╕ застосування заход╕в було названо дв╕ основн╕:
- через кризу 1998 року США почали активно застосовувати заходи торговельного захисту (антидемп╕нгов╕, компенсац╕йн╕ та захисн╕), що
призвело до зм╕ни структури ╕мпорту ╕ спрямування його з США в ╕нш╕ кра╖ни;
- на п╕дстав╕ Закону про торг╕влю 1974 року було додатково запроваджено захисн╕ заходи проти ╕мпорту сталево╖ продукц╕╖ незалежно в╕д походження.
Н╕чого не нагаду╓?!
За результатами захисного розсл╕дування, 27 вересня 2002 року ╢С запровадив остаточн╕ захисн╕ заходи у форм╕ тарифних квот щодо 7 категор╕й сталево╖ продукц╕╖ на три роки.
Зазначен╕ захисн╕ заходи були оскаржен╕ обома кра╖нами – США та ╢С в СОТ. Зрештою, Апеляц╕йний орган СОТ визнав, що вс╕ 10 захисних заход╕в, запроваджених США, не в╕дпов╕дали положенням статт╕ XIX:1(a) ГАТТ 1994 та Угоди про захисн╕
заходи.
Скор╕ш за все, за результатами спору ╢С та США досягли певних домовленостей з приводу вза╓много скасування захисних заход╕в. Так, 5 грудня 2003 року ╢С прийняв р╕шення про припинення д╕╖ остаточних захисних заход╕в
щодо ╕мпорту сталево╖ продукц╕╖ з посиланням на те, що США пов╕домили про нам╕р в╕дм╕нити сво╖ захисн╕ заходи. В свою чергу, 10 грудня 2003 року США пов╕домили Орган врегулювання спор╕в про припинення д╕╖ захисних заход╕в, як╕ порушували вимоги угод СОТ.
Тож дуже хочеться спод╕ватися, що найближчим часом ситуац╕я з галопуючим зростанням р╕зних
обмежень на експортних ринках зак╕нчиться ╕ кра╖нами, в першу чергу, США та ╢С, буде знову досягнута джентльменська домовлен╕сть про припинення вза╓мних обмежень.
Якщо ж н╕, очевидно - укра╖нським металургам сл╕д готуватися до нових непри╓мних сюрприз╕в. ╤ не лише в США та ╢С…
Порядок проведения разрешительных процедур будет упрощен
Это устранит админбарьеры и облегчит ведение хозяйственной деятельности.
Правительство продолжает работу по отмене и пересмотру в части соответствия законодательству нормативно-правовых актов, регулирующих отдельные виды хоздеятельности (природоохранная сфера, градостроительное законодательство, посредничество в трудоустройстве, туристические услуги, космическая деятельность и ряд других сфер), с целью устранения лишних административных барьеров и процедур.
Кабмин проработал
очередной перечень таких актов и на заседании 18 июля 2018 года распоряжением № 505-р часть отменил, а часть рекомендовал к пересмотру ведомствами.
Министерствам и ведомствам в течение шести месяцев со дня опубликования распоряжения № 505-р предписано подать на утверждение Правительству порядки проведения разрешительных (согласительных) процедур, переоформления и аннулирования разрешительных документов.
Распоряжение вступает в
силу со дня его опубликования. Пункт 1, которым Кабмин отменяет НПА, вступает в силу через шесть месяцев после опубликования.
Уряд затвердив форму загального ветеринарного документа на ввезення та форму загального документа на ввезення.
Уряд затвердив форму загального ветеринарного документа на ввезення та форму загального документа на ввезення.
Прийняття р╕шення дозволить посилити контроль за перем╕щенням через державний кордон Укра╖ни харчових продукт╕в, а також зменшити обсяги контрабандного ввезення (пересилання) на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в продовольчо╖ групи та забезпечити належн╕ умови для зд╕йснення передбачених законодавством вид╕в контролю.
ТОВ «НВО «Поверхность МД», м. Ки╖в ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в
Для висв╕тлення питань за програмою сем╕нару запрошен╕:
· Представник М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни (за згодою);
· Представник Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни (уточня╓ться);
· К╕р╓╓ва ╤рина Васил╕вна - пров╕дний фах╕вець у сфер╕ банк╕вського, валютного,
ф╕нансового права, експерт з м╕жнародного комерц╕йного права, правового супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;
· Муратов ╤гор Михайлович - заступник директора Департаменту економ╕чно╖ пол╕тики Федерац╕╖ роботодавц╕в Укра╖ни;
· Хохлов Артур В’ячеславович – директор ТОВ ««НВО «Поверхность МД»;
· Андре╓в Олександр Леон╕дович – пров╕дний експерт з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕;
ПРОГРАМА СПЕЦ╤АЛ╤ЗОВАНОГО СЕМ╤НАРУ-ПРАКТИКУМУ
Початок ре╓страц╕╖: у день за╖зду п╕сля14-00; Початок ре╓страц╕╖: у дн╕ сем╕нару о 09-30. Початок сем╕нар╕в зг╕дно
Програми о 10-00.
День за╖зду: 07.09.2018 (поселення п╕сля 14-00, об╕д до 15-00, вечеря) День ви╖зду: 10.09.2018 (сн╕данок, виселення до12-00) Дн╕ сем╕нару: 08.09 - -09.09.2018 (кава брейк, об╕д)
«╢дина
справжня розк╕ш - це розк╕ш людського сп╕лкування»
/Антуан де Сент-Екзюпер╕/
I. БЛОК. Нове валютне регулювання: Закон Укра╖ни про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖ набув чинност╕
1. Нов╕ правила валютного регулювання у
в╕дпов╕дност╕ до вимог нового Закону Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» в╕д 21.06.2018р.: що ╕ як зм╕ню╓ться.
2. Нов╕ принципи валютного регулювання та ╖х вплив на зд╕йснення операц╕й в зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕.
3. Порядок встановлення заход╕в захисту та обмежень уповноваженими державними органами.
4. Особливост╕ встановлення граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в
5.
Зм╕на у чинному законодавств╕ п╕сля набуття чинност╕ Законом «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» та п╕сля введення в д╕ю Закону.
6. Валютний нагляд та валютний контроль за новим Законом
7. Види в╕дпов╕дальност╕ за порушення валютного законодавства та порядок застосування заход╕в впливу за порушення вимог валютного законодавства за новими правилами.
II. БЛОК Особливост╕ зняття з валютного контролю експортно-╕мпортних
операц╕й в умовах нового валютного регулювання: анал╕з зм╕н нормативних документ╕в у валютному регулюванн╕
III. БЛОК. Документальне оформлення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕
1. Особливост╕ оформлення зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в: техн╕ка складання, систематизац╕я, електронна та документальна форма, п╕дписання договор╕в факсим╕ле, використання факсових коп╕й, укладання багатомовних договор╕в, оформлення додатк╕в та
супутн╕х до договор╕в документ╕в.
2. Особливост╕ оформлення документ╕в, необх╕дних для зд╕йснення валютного контролю: зняття операц╕й з валютного контролю в раз╕ зм╕ни вартост╕ товару, конф╕скац╕╖, втрати товару та ╕н., оформлення документ╕в при зд╕йсненн╕ розрахунк╕в шляхом акредитив╕в, гарант╕й.
3. Документи п╕дтвердження правом╕рност╕ зд╕йснення валютних операц╕й.
IV. БЛОК. Принцип «╓диного в╕кна» на законодавчому
р╕вн╕. Оптим╕зац╕я вид╕в контрою на кордон╕. Запровадження електронних дозв╕льних документ╕в.
- Огляд зм╕н до законодавства в частин╕ спрощення процедури проведення державних контрол╕в.
- Реорган╕зац╕я контрольних процедур при митному оформленн╕;
- Дозв╕льн╕ документи в «╢диному в╕кн╕»;
- Ре╓стри товар╕в в «╢диному в╕кн╕», наповнення даних та орган╕зац╕я роботи «╢диного в╕кна»;
- Види
державного контролю, форма ╖х зд╕йснення та процедура завершення;
- Перел╕к документ╕в, необх╕дних для подання контролюючому органу для завершення державного контролю.
V. БЛОК. Практика застосування положень Угод про в╕льну торг╕влю та асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С
- Застосування механ╕зму заборони повернення та зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита у торг╕вл╕ з кра╖нами ╢С, який встановлено статтею 15 Протоколу 1;
- Документальне п╕дтвердження походження товар╕в для
застосування зв╕льнення в╕д сплати мита;
- Видача сертиф╕кат╕в про походження товар╕в, та оформлення ╖х органами доход╕в ╕ збор╕в сертиф╕ката про походження;
- Запровадження ДФС Угод про в╕льну торг╕влю з Канадою та ╕ншими кра╖нами
Кожному учаснику нада╓ться:
· Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕;
· Блокнот, ручка;
· ╤нформац╕йн╕ матер╕али по тем╕ сем╕нару на CD.
Варт╕сть участ╕ одного учасника в сем╕нар╕:
Вид розм╕щення
БЕЗ
проживання
DBL (м╕сце в двом╕сному номер╕)
SNGL
(одном╕сний номер)
Стандарт
Нап╕в Люкс
Стандарт
Нап╕в Люкс
Сума до оплати (обов'язково п╕дкреслити)
3392
грн. (без ПДВ)
3840
грн. (з ПДВ)
7040
грн. (без ПДВ)
7969
(з ПДВ)
7785
грн. (без ПДВ)
8814
(з ПДВ)
8637
грн. (без ПДВ)
9778
(з ПДВ)
11063
грн. (без ПДВ
12525
(з ПДВ)
У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.
Заявки приймаються до 28.08.2018 року. Оплата до 31.08.2018.
УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь
ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*. *Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника сем╕нару за погодженням з координатором.
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -(044) 236-96-20 (21/31/39), (050) 383 59 90, (096) 179 35 04 e-mail: mailto:seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice/
Координатор проекту - Олександр Андре╓в
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, надасть неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою,
Директор ТОВ "НВО «Поверхность МД»
Артур Хохлов
Ф╕зична особа п╕дпри╓мець
Олександр Андре╓в
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤
* Дата, назва сем╕нару
07-10.09.2018
«НОВЕ ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ та ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ ЕКСПОРТНО-╤МПОРТНИХ ОПЕРАЦ╤Й. «╢ДИНЕ В╤КНО» ДЛЯ М╤ЖНАРОДНО╥ ТОРГ╤ВЛ╤»
Прийма╓мо пропозиц╕╖ щодо уточнення тематики та питань для розгляду на сем╕нар╕. Будемо Вам дуже вдячн╕ за пропозиц╕╖ та зауваження щодо питань орган╕зац╕╖ сем╕нар╕в.
Сп╕льний алгоритм д╕й м╕стить два блоки: порядок доступу та ц╕лодобового перебування представник╕в МВС у зонах митного контролю (ЗМК) ╕ можливост╕ використання Автоматизовано╖ системи митного оформлення "╤нспектор-2006" - пов╕домля╓прес-служба ДФС.
Суть першого розд╕лу поляга╓ в наступному:
- посадов╕ особи державних орган╕в, у цьому випадку мова йде про представник╕в Нацпол╕ц╕╖, перебувають в зонах митного контролю з дотриманням режиму тако╖ зони та з письмового дозволу начальника митного поста, а в пунктах пропуску через державний кордон - також ще й за погодженням з начальником в╕дпов╕дного органу
Держприкордонслужби;
- Нацпол╕ц╕я письмово пов╕домлятиме митниц╕ (за кожною буде закр╕плений координатор) про наявн╕сть оперативно╖ ╕нформац╕╖ щодо можливих випадк╕в перем╕щення товар╕в з порушенням норм законодавства.
Що стосу╓ться другого блоку алгоритму д╕й, то м╕ж ДФС та МВС буде укладена сп╕льна угода про надання доступу до Автоматизовано╖ системи митного оформлення "╤нспектор-2006".
Кр╕м того, ф╕скальна служба вже отримала перел╕к посадових ос╕б Нацпол╕ц╕╖, яким буде надано право перебувати в зонах митного контролю. До к╕нця тижня цей перел╕к буде переданий до митниць.
Отже, механ╕зм
сп╕льних д╕й передбача╓ реагування виключно в рамках д╕ючого законодавства. Д╕╖ правоохоронц╕в не перешкоджатимуть митному оформленню та не призведуть до необгрунтованих затримок. Вс╕ р╕шення будуть спрямован╕ на виявлення порушень митних правил ╕ контрабанди.
Уповноважен╕ банки не можуть зн╕мати з контролю експортн╕ операц╕╖ кл╕╓нт╕в на п╕дстав╕ документ╕в про припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог.
Разом з тим, для отримання б╕льш конкретно╖ в╕дпов╕д╕ необх╕дно звернутись до контролюючих орган╕в ДФС з обов’язковим наданням документ╕в, що стосуються конкретно╖ ситуац╕╖.
Повна:
Зг╕дно з п. 1 ст. 601 Цив╕льного кодексу Укра╖ни в╕д 16 с╕чня 2003 року № 435-IV з╕ зм╕нами та доповненнями зобов’язання припиня╓ться зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог, строк
виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
вимоги випливають ╕з вза╓мних зобов’язань м╕ж резидентом ╕ нерезидентом, як╕ ╓ контрагентами за цими операц╕ями;
вимоги
однор╕дн╕;
строк виконання за зустр╕чними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
м╕ж сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його зм╕сту, умов виконання тощо.
Разом з тим, зг╕дно з╕ ст. 387 Господарського кодексу Укра╖ни в╕д 16 с╕чня 2003 року № 436-IV з╕ зм╕нами та
доповненнями суб’╓кти зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ п╕сля сплати передбачених законом податк╕в та збор╕в (обов’язкових платеж╕в) самост╕йно розпоряджаються валютною виручкою в╕д проведених ними операц╕й, кр╕м випадк╕в запровадження НБУ вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в ╕ноземн╕й валют╕.
в ╕нших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товар╕в, перевищу╓ в екв╕валент╕ 500000 долар╕в США).
Вимоги п. 4 Постанови № 410 не
поширюються на випадки припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог за операц╕ями оператор╕в телекомун╕кац╕й з оплати м╕жнародних телекомун╕кац╕йних послуг (м╕жнародного роум╕нгу та пропуску м╕жнародного траф╕ка).
З урахуванням вищезазначеного уповноважен╕ банки не можуть зн╕мати з контролю експортн╕ операц╕╖ кл╕╓нт╕в на п╕дстав╕ документ╕в про припинення зобов’язань зарахуванням зустр╕чних однор╕дних вимог.
Разом з тим, для отримання б╕льш конкретно╖ в╕дпов╕д╕ необх╕дно звернутись до контролюючих орган╕в ДФС з обов’язковим наданням документ╕в, що стосуються конкретно╖
ситуац╕╖.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
У нов╕й редакц╕╖ зазначеного класиф╕катора виключено коди вид╕в транспорту для перем╕щення товар╕в у м╕жнародних
експрес-в╕дправпеннях та перем╕щення товар╕в у ручн╕й поклаж╕. Коди вид╕в транспорту для перем╕щення товар╕в у м╕жнародних поштових в╕дправленнях та перем╕щення транспортних засоб╕в сво╖м ходом в якост╕ товару детал╕зовано залежно в╕д безпосереднього виду транспорту, яким перем╕шуються товари. У зв'язку з цим зверга╓мо увагу, що з набранням чинност╕ новою редакц╕╓ю Класиф╕катора вид╕в транспорту:
при перем╕щенн╕
товар╕в у ручн╕й поклаж╕ та м╕жнародних експрес- в╕дправленнях код виду транспорту визнача╓ться залежно п╕д виду транспорту яким безпосередньо перем╕щуються товари;
при перем╕щенн╕ токар╕в у м╕жнародних поштових в╕дправленнях та перем╕щенн╕ транспортних засоб╕в сво╖м ходом в якост╕ товару зазнача╓ться код виду транспорту з в╕дпов╕дного д╕апазону "52-55" або "92-95";
Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи поширюються обмеження, встановлен╕ Законом Укра╖ни «Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕» на суми роялт╕, перерахован╕ нерезиденту за право користуван...
В╕дпов╕дно до п.п. 14.1.225 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010
року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями роялт╕ – будь-який плат╕ж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, а саме на будь-як╕ л╕тературн╕ твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерн╕ програми, ╕нш╕ записи на нос╕ях ╕нформац╕╖, в╕део- або ауд╕окасети, к╕нематограф╕чн╕ ф╕льми або пл╕вки для рад╕о – чи телев╕з╕йного мовлення, передач╕ (програми) орган╕зац╕й мовлення, ╕нш╕ ауд╕ов╕зуальн╕ твори, будь-як╕ права, як╕
охороняються патентом, будь-як╕ заре╓строван╕ торговельн╕ марки (знаки на товари ╕ послуги), права ╕нтелектуально╖ власност╕ на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права ╕нтелектуально╖ власност╕ на ╕нформац╕ю щодо промислового, комерц╕йного або наукового досв╕ду (ноу-хау).
При цьому зазначен╕ вимоги не поширюються на експорт послуг (кр╕м транспортних ╕ страхових), прав ╕нтелектуально╖ власност╕, авторських та сум╕жних прав (частина друга ст. 1 Закону № 185).
В╕дпов╕дно до а'зацу дванадцятого п. 12 Положення № 281 операц╕╖, пов’язан╕ з експортом та ╕мпортом товар╕в, розрахунки за якими в╕дпов╕дно до договору передбачають надання та отримання в╕дстрочення платежу або кредитування (аванс, попередня оплата) на строк, який перевищу╓ встановлений законодавством Укра╖ни, ╓ валютними операц╕ями, пов’язаними з рухом кап╕талу.
Таким чином, положення Закону № 185 не застосову╓ться до платеж╕в за право використання об’╓кт╕в ╕нтелектуально╖ власност╕ у вигляд╕ роялт╕, оск╕льки так╕ платеж╕ не в╕дносяться до поточних торговельних операц╕й.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Продавец женщине в магазине: — Вам чем-нибудь помочь? — Да, я ищу подарок самому близкому человеку. — Ну... может быть, ноутбук? — Нет, ноутбук у меня уже есть.
Афоризм
Электронный документооборот в Украине — это когда ты распечатываешь документы, чтобы подписать и снова отсканировать.
