1.

№ 567 от 18-07-2018 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про внесення зм╕ни до перел╕ку орган╕в державного нагляду (контролю), на як╕ не поширю╓ться д╕я Закону Укра╖ни "Про тимчасов╕ особливост╕ зд╕йснення заход╕в державного нагляду (контролю) у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕" "УК" № 136 от 24-07-2018 Действует с 25-07-2018

2.	№ 570 от 18-07-2018 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про затвердження форм загального ветеринарного документа на ввезення та загального документа на ввезення "УК" № 136 от 24-07-2018 Действует с 25-07-2018

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
1. Классификатор "Валюты"
	№ 80 от 19.07.2018 НБУ "Про деяк╕ питання встановлення оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до ╕ноземних валют та внесення зм╕н до Класиф╕катора ╕ноземних валют та банк╕вських метал╕в"
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	21
	Декрет Каб╕нету М╕н╕стр╕в	1
	Закони Укра╖ни	5
	Кодекс	1
	Листи ДМСУ	1
	М╕журядова угода	1
	Накази ДМСУ	3
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	3
	Укази Президента	3
	ВСЕГО:	39

MDoffice

Количество просмотров: 14 (за период c 00:00 по 18:00 25/07/18), всего просмотров: 208

Митний вiд 13.03.2012 № 4495-VI Кодекси Митний кодекс Укра╖ни Вступил в силу с 01.06.2012

• Все хиты документов

MDoffice

К╕льк╕сть виход╕в податк╕вц╕в до платник╕в податк╕в для зд╕йснення контрольних заход╕в у пор╕внянн╕ з п╕вр╕ччям попереднього року скоротилась на 8% (з 14,1 тис. до 13 тис. заход╕в).

Зокрема, майже вполовину за ╤ п╕вр╕ччя зменшилась к╕льк╕сть зустр╕чних зв╕рок: ╕з 4,8 тис. минулого року до 2,6 тис. поточного року.

Лише кожну четверту позапланову перев╕рку проведено у цьому роц╕ за ╕н╕ц╕ативою ДФС (1,8 тис. ╕з 7,8 тис,). Решту – 6 тис. позапланових перев╕рок (77 в╕дс.) – зд╕йснено з причин, що в╕д ДФС не залежали:

- у зв’язку з припиненням/л╕кв╕дац╕╓ю платник╕в податк╕в (3,4 тис.);

- за пов╕домленнями банк╕в про порушення строк╕в розрахунк╕в у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (1,8 тис.);

- на звернення платник╕в податк╕в (0,5 тис.);

- за судовими р╕шеннями суду (сл╕дчого судд╕) про призначення перев╕рки (0,3 тисяч╕).

Також у ╤ п╕вр╕чч╕ 2018 року проведено 2,6 тис. планових перев╕рок, що на 8 в╕дс. б╕льше, н╕ж за аналог╕чний пер╕од минулого року (2,4 тисяч╕).

Для таких перев╕рок в╕дбираються платники, як╕ мають ризики щодо несплати податк╕в та збор╕в, невиконання ╕ншого законодавства, контроль за яким покладено на контролююч╕ органи.

При цьому увага зосереджена на найб╕льш «ризикових» суб’╓ктах господарювання з╕ значними обсягами проведених операц╕й, тобто на великому б╕знес╕.

За насл╕дками проведених перев╕рок донараховано грошових зобов’язань 22,6 млрд. грн., що удв╕ч╕ б╕льше обсягу донарахувань за цей пер╕од минулого року (10,1 млрд. грн.). З них за плановими перев╕рками  донараховано 10,6 млрд. грн., що в 2,4 раза б╕льше р╕вня минулого року (4,4 млрд. грн.), за позаплановими – 11,9 млрд. грн., що удв╕ч╕ б╕льше, н╕ж у минулому роц╕ (5,7 млрд. гривень).

   На посаду виконуючого обов’язки начальника Ки╖всько╖ митниц╕ ДФС наказом Державно╖ ф╕скально╖ служби призначено Катамадзе ╤ракл╕я Григоровича.

   ╤ракл╕й Катамадзе в митних органах пройшов шлях в╕д головного ╕нспектора до заступника начальника митниц╕.

   Працював в Ки╖вськ╕й рег╕ональн╕й, Ки╖вськ╕й обласн╕й, П╕вденн╕й, Льв╕вськ╕й, Сх╕дн╕й, Ки╖вськ╕й, Микола╖вськ╕й митницях, Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й митниц╕ ДФС.

   З 16 липня 2018 року призначений на посаду в.о.начальника Ки╖всько╖ митниц╕ ДФС.

http://kyivobl.sfs.gov.ua

Нац╕ональний банк, посл╕довно дотримуючись пол╕тики л╕берал╕зац╕╖ валютного регулювання, застосував низку зм╕н до норм чинного валютного законодавства з метою спрощення сфери регулювання операц╕й резидент╕в-позичальник╕в ╕з залучення зовн╕шн╕х кредитних ресурс╕в в Укра╖ну.

Так, в Нац╕ональному банку буде повн╕стю автоматизовано процедури ре╓страц╕╖/унесення зм╕н до ре╓страц╕╖/анулювання ре╓страц╕╖ зовн╕шн╕х договор╕в кредитування (позики) в ╕ноземн╕й валют╕, укладених резидентами-позичальниками. ╤н╕ц╕ювання таких процедур зд╕йснюватиме уповноважений банк-обслуговуючий банк за договором шляхом надсилання до Нац╕онального банку в╕дпов╕дного електронного документу, на п╕дстав╕ якого засобами спец╕ального програмного забезпечення Нац╕онального банку буде проведено в автоматизованому режим╕ необх╕дну процедуру.

При цьому, буде виключено вимоги щодо обов’язкового проведення Нац╕ональним банком окремо╖ процедури розгляду та анал╕зу пакет╕в документ╕в, яка застосовувалася у випадку виявлення обслуговуючим банком ╕ндикатор╕в ризиково╖ ф╕нансово╖ операц╕╖ за зовн╕шн╕м договором кредитування, який потребував ре╓страц╕╖/унесення зм╕н до ре╓страц╕╖.

Зазначене сприятиме подальш╕й л╕берал╕зац╕╖ сфери валютного регулювання, покращенню ф╕нансування економ╕чних суб‘╓кт╕в Укра╖ни та, в╕дпов╕дно, пожвавленню укра╖нсько╖ економ╕ки в ц╕лому.

Таке спрощення д╕ятиме з 20 серпня 2018 року, що закр╕плено Постановою Правл╕ння № 83 в╕д 20 липня 2018 року "Про внесення зм╕н до деяких нормативно-правових акт╕в Нац╕онального банку Укра╖ни".

55 тысяч украинских компаний работают с иностранными рынками. Чего они хотят от банков?

Наша экономика открыта, экспортно- и импортозависима, высоко чувствительна к внешним факторам. Прежде всего – к ценовой конъюнктуре мировых товарных рынков в стратегически важных для Украины направлениях.

Как банки могут помочь изменить ситуацию?

Основные отрасли

Львиную долю совокупного импорта страны – около четверти – формируют энергоресурсы. В экспорте ключевые позиции занимают агросектор и ГМК, причем АПК под влиянием внешних и внутренних факторов отвоевал лидерство и планомерно наращивает его: удельный вес агропродукции в украинском экспорте за последние пять лет увеличился с 26% до 41%, против нынешних 23% у продукции металлургии. По итогам прошлого года Украина вошла в топ-5 агроэкспортеров в страны ЕС с показателем €5,5 млрд (32% всего нашего агроэкспорта), а большая его часть (43%) была направлена в густонаселенные страны Азии.

Данные: Госстат

В дальнейшем агротренд усилится: мировое население динамично растет, соответственно, увеличивается базовая потребность в обеспечении продовольствием. Другой вопрос, что стоимость сырьевого экспорта значительно ниже, чем продажа продукции с высокой степенью переработки.

И здесь нам есть над чем работать, постепенно меняя сырьевую модель экспорта на экономически более эффективную, благодаря чему экспорт наконец сможет перевесить энергоимпорт и обеспечить положительное торговое сальдо товарами. Но для этого нужна работающая экономика в смежных отраслях: биохимии, логистике, технологиях, работе с данными.

В сегменте внешней торговли услугами объемы скромнее, зато сальдо стабильно позитивное: +$4,3 млрд в 2016 году и +$5,2 млрд в 2017 году. Транспортные услуги, ╤Т-сектор, переработка – ключевые сервисные отрасли, генерирующие растущий приток валюты в страну.

Данные: Госстат

Что могут дать банки

Закономерно, что в условиях открытой сырьевой экономики и опережающего роста потребительского спроса в сравнении с промышленным производством все большее число предприятий в своей деятельности ориентируются на внешние рынки: по данным Госстата более 23 тысяч компаний проводят экспортные операции, за последние два года их количество выросло на 11%.

Импортируют товары и услуги более 32 тысяч компаний (+18%). Это перспективный сегмент экономики, который активно пользуется банковскими услугами и заслуженно находится в фокусе бизнес-стратегий финучреждений.

Все они – потенциальные клиенты украинских банков.

Для посткризисного банковского ландшафта характерно меньшее числом рыночных игроков, а значит и высокая конкуренция, при которой надежность – это базовая опцией must have каждого банка, где главным конкурентными преимуществами, определяющими в конечном итоге выбор финансового партнера клиентом, становятся гибкость, оперативность, умение «сыграть на опережение», отслеживая наиболее актуальные рыночные запросы, и формируя релевантные им финансовые решения.

Агронаправление, будучи флагманом украинского экспорта, продолжает оставаться в фокусе кредитной бизнес-активности банков, а успешный опыт работы в агросекторе финучреждения масштабируют на другие отраслевые направления малого и среднего бизнеса.

Типичный для агробизнеса фактор сезонности финансово «закрывается» за счет двух флагманских продуктовых решений для клиентов: кредит на пополнение оборотных средств, в том числе и по ускоренной программе с принятием решения в течение одного-двух дней, а также финансирование на приобретение сельхозтехники через партнерские программы с ведущими игроками агрорынка.

Специальные инновационные инструменты оценки позволяют единожды изучить финансовое состояние клиента, взвесить все риски и определиться с размером общей кредитной нагрузки, чтобы не возвращаться к анализу клиента по каждому новому его запросу.

Ключевым направлением обслуживания клиентов, активно занимающихся ВЭД, являются Forex-операции. Здесь также планомерно внедряются передовые технологии, позволяющие предоставлять максимально удобный сервис: работа с действующими внутренними и перспективными внешними клиентами в режиме прямого дилинга (валютные сделки между двумя конкретнми банками напрямую, - Ред.) и индивидуального прайсинга, онлайн-консультации в течение торговой сессии, осуществляя арбитраж на межбанковском рынке, арбитраж касса-межбанк, оптимизация трассы платежей в валюте (ключевые реквизиты платежа, включая информацию о корсчетах плательщика и получателя, - Ред.).

Одновременное присутствие в клиентском пуле крупных экспортеров и импортеров позволяет предоставлять клиентам оптимальные рыночные условия и наилучшие котировки при осуществлении валютных операций.

Индивидуальные услуги предоставляются не только крупным корпорациям, но и профильным клиентам малого и среднего бизнеса. Данный подход позволяет казначейским операциям стать точкой входа для привлечения на комплексное обслуживание ряда новых крупных клиентов.

Мы видим, как в лидеры банковских рейтингов выходят новые игроки – технологичные, проактивные, с гибкими бизнес-моделями и качественными нишевыми продуктами. Это способствует не только успешной деятельности самого финансового сектора, но и обеспечивает более эффективное перераспределение финансовых средств в экономике. А без этого невозможен ее стабильный рост.

Денис Михов

В межах ╕н╕ц╕ативи #ЧужихД╕тейНеБува╓2 М╕н’юст розробив наступний пакет законопроект╕в для захисту прав д╕тей. 3 липня в╕н був прийнятий Верховною Радою Укра╖ни та набере чинност╕ п╕сля п╕дписання Президентом ╕ оф╕ц╕йного опубл╕кування. Цей пакет законопроект╕в спрямований не лише на посилення в╕дпов╕дальност╕ ос╕б, котр╕ ухиляються в╕д сплати ал╕мент╕в, але й на стимулювання ╕ п╕дтримку тих батьк╕в, як╕ сумл╕нно виконують св╕й батьк╕вський обов’язок.

На цьому наголосила заступник М╕н╕стра юстиц╕╖ з питань виконавчо╖ служби Св╕тлана Глущенко.

За ╖╖ словами, одн╕╓ю з важливих новац╕й стали зм╕ни правил ви╖зду дитини за кордон.

«Не новою ╓ ситуац╕я, коли один з батьк╕в не лише не сплачу╓ ал╕менти, а й шантажу╓ того з батьк╕в, який вихову╓ дитину, вимага╓ грош╕ за надання дозволу на ви╖зд. Тепер той з батьк╕в, з ким прожива╓ дитина, самост╕йно буде вир╕шувати питання ви╖зду дитини за кордон до 1 м╕сяця з метою л╕кування, навчання чи участ╕ дитини в р╕зних змаганнях», - зазначила Св╕тлана Глущенко.

Вона також детально розпов╕ла про процедури, яких потр╕бно дотримуватись при ви╖зд╕ за меж╕ Укра╖ни з дитиною.

Головне, на що сл╕д звернути увагу: один з батьк╕в (мати або батько), який вивозить дитину, обов’язково ма╓ пов╕домити про ви╖зд рекомендованим листом другого з батьк╕в, що сплачу╓ ал╕менти.

У лист╕ необх╕дно зазначити мету ви╖зду, куди саме ╖де дитина, а також час, на який дитина залиша╓ територ╕ю Укра╖ни.

При перетин╕ кордону необх╕дн╕ будуть так╕ документи, як:1) р╕шення суду чи орган╕в оп╕ки та п╕клування, якими визначено м╕сце проживання дитини та 2) документи, що п╕дтверджують мету та терм╕ни ви╖зду (наприклад, це може бути дов╕дка з медичного або навчального закладу, бронювання квитк╕в тощо).

Дозв╕л також не буде потр╕бний, нав╕ть якщо один з батьк╕в ма╓ нам╕р ви╖хати за кордон б╕льше, н╕ж на 1 м╕сяць, у випадку наявност╕ боргу по ал╕ментах в другого з батьк╕в за 4 м╕сяц╕ або за 3 м╕сяц╕, якщо дитина ╓ важкохворою. У такому раз╕ на кордон╕ необх╕дно буде надати дов╕дку про заборгован╕сть другого з батьк╕в по сплат╕ ал╕мент╕в ╕ за необх╕дност╕ дов╕дку про хворобу дитини.

Дов╕дку про заборгован╕сть по ал╕ментах можна буде отримати у державного чи приватного виконавця. Якщо ж батько або мат╕р, з якими дитина ви╖хала за кордон, умисно порушать строк повернення в Укра╖ну, то ╖х буде обмежено в прав╕ самост╕йного вир╕шення питання ви╖зду дитини за кордон протягом 1 року та накладено штраф.

«З метою збалансування прав батьк╕в, що не проживають разом з дитиною та не мають боргу по ал╕ментах, законом передбачена можлив╕сть ╖х ви╖зду з дитиною за кордон. Якщо батько чи мат╕р, як╕ не проживають з дитиною, хочуть ви╖хати з нею за меж╕ кра╖ни – необх╕дно буде письмово звернутися до ╕ншого з батьк╕в за отриманням нотар╕ально посв╕дчено╖ згоди на ви╖зд», - пояснила заступник М╕н╕стра.

Якщо ж тако╖ згоди не буде надано протягом 10 дн╕в, то для вир╕шення цього питання необх╕дно буде звернутися до суду. «В╕дпов╕дно на кордон╕ потр╕бно буде пред’явити нотар╕ально посв╕дчену згоду або р╕шення суду, в яких ма╓ бути зазначено детал╕ ви╖зду (наприклад, кра╖ни подорож╕, в тому числ╕ транзитн╕, мета по╖здки) та строки повернення до Укра╖ни, а також дов╕дку про в╕дсутн╕сть заборгованост╕ по сплат╕ ал╕мент╕в», - п╕дсумувала Св╕тлана Глущенко.

https://minjust.gov.ua

Як ран╕ше пов╕домляло наше видання, п╕д час останнього зас╕дання Громадсько╖ ради при Держл╕кслужб╕ було розглянуто питання, пов’язане з поширенням д╕╖ наказу М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни (дал╕ — МЕРТ) щодо правил застосування одиниць вим╕рювання ╕ написання назв та позначень одиниць вим╕рювання на л╕карськ╕ засоби та ╕ншу фармацевтичну продукц╕ю. На сьогодн╕ жодний нормативно-правовий акт щодо об╕гу, у тому числ╕ ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в, не в╕дпов╕да╓ вимогам цього наказу МЕРТ.

Справа в тому, що наказом МЕРТ в╕д 18.11.2016 р. № 1941 внесен╕ зм╕ни до наказу МЕРТ в╕д 04.08.2015 р. № 914 з метою ╕мплементац╕╖ положень Директиви ЕС щодо застосування основних одиниць М╕жнародно╖ системи одиниць (SI). В╕дпов╕дно до цих зм╕н маркування ма╓ в╕дпов╕дати систем╕ SI. На сьогодн╕ в документах, як╕ стосуються ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в, одиниц╕ вим╕рювання визначаються кирилицею, наприклад, «мг», «мл» тощо. А в╕дпов╕дно до наказу МЕРТ в╕д 04.08.2015 р. № 914 з 1 с╕чня 2019 р. доступ на ринок отримуватиме продукц╕я, яка в╕дпов╕датиме вимогам цього наказу, — одиниц╕ системи SI повинн╕ зазначатися латиницею. Зверта╓мо увагу на те, що в╕дпов╕дно до наказу МЕРТ контроль у сфер╕ застосування системи SI покладений на Державну службу Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в (дал╕ — Держпродспоживслужба). В╕дпов╕дно, з 1 с╕чня 2019 р. цей орган отриму╓ повноваження щодо зд╕йснення контролю у сфер╕ об╕гу л╕карських засоб╕в.

Асоц╕ац╕я м╕жнародних фармацевтичних виробник╕в «А╤РМ Ukraine» (дал╕ — А╤РМ) ще у травн╕ направила звернення до орган╕в влади щодо усунення кол╕з╕╖ у вимогах до зазначень одиниць вим╕рювання на маркуванн╕ л╕карських засоб╕в та отримала в╕дпов╕дь в╕д МЕРТ, у як╕й серед ╕ншого зазначено, що наказ № 914 набув чинност╕ 01.01.2016 р., тобто для суб’╓кт╕в господарювання створено достатн╕й перех╕дний пер╕од до 01.01.2019 р.

Але на сьогодн╕ нормативно-правов╕ акти у сфер╕ об╕гу, у тому числ╕ ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в, не в╕дпов╕дають вимогам цього наказу МЕРТ.

З приводу ц╕╓╖ ситуац╕╖ ╢вропейська Б╕знес Асоц╕ац╕я оприлюднила в╕дкритий лист. Нараз╕ Громадська рада при Держл╕кслужб╕ також готу╓ лист з проханням забезпечити усунення правово╖ кол╕з╕╖ м╕ж деякими положеннями наказу МЕРТ в╕д 04.08.2015 р. № 914 та галузевим законодавством у сфер╕ об╕гу л╕карських засоб╕в. П╕сля його погодження членами Громадсько╖ ради ми опубл╕ку╓мо його на стор╕нках нашого видання.

Протягом останн╕х рок╕в спостер╕га╓ться зростання к╕лькост╕ справ про порушення митних правил: у 2016-му роц╕ – 23 200 справ, у минулому роц╕ цей показник зб╕льшився на третину до 32 300 справ. При цьому, близько 30 % спор╕в ╕з зазначено╖ к╕лькост╕ справ проходять процедуру судового оскарження. Наприклад, на розгляд╕ Ки╖вського апеляц╕йного адм╕н╕стративного суду у 2017 роц╕ перебувало 438 справ дано╖ категор╕╖, з яких майже 80% вир╕шено на користь суб’╓кта господарювання – позивача. 

Така статистика на думку судд╕-речника Ки╖вського апеляц╕йного адм╕н╕стративного суду Оксани Епель переважно зумовлена невиконанням або неналежним виконанням митними органами покладеного на них обов’язку доказування в адм╕н╕стративних справах, що регламентований ч. 2 ст. 71 Кодексу адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни (не доведення митним органом правом╕рност╕ прийнятого ним р╕шення, д╕╖ чи безд╕яльност╕, що ╓ предметом спору, неподання суду взагал╕ жодних доказ╕в або подання формальних документ╕в, як╕ не т╕льки не надають суду можливост╕ перев╕рити правильн╕сть висновк╕в зазначеного суб’╓кта владних повноважень, а й взагал╕ встановити, з чого в╕н виходив, вчиняючи оскаржуван╕ владно-управл╕нськ╕ д╕╖ (безд╕яльн╕сть) чи приймаючи певне р╕шення). 

Оксана Епель окреслила найб╕льш розповсюджен╕ види митних спор╕в, як╕ розглядаються судами адм╕н╕стративно╖ юстиц╕╖:
1. Оскарження р╕шень про коригування митно╖ вартост╕;
2. Оскарження р╕шень про визначення коду товару;
3. Повернення надм╕ру сплачених митних платеж╕в.

ОСКАРЖЕННЯ Р╤ШЕНЬ ПРО КОРИГУВАННЯ МИТНО╥ ВАРТОСТ╤
«Спори з оскарження р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ переважно виникають у зв’язку з тим, що митним органом не визна╓ться задекларована особою митна варт╕сть товару за ц╕ною контракту. Як правило, спочатку це призводить до витребування митницею в декларанта ряду додаткових документ╕в, б╕льш╕сть з яких взагал╕ не стосу╓ться митно╖ вартост╕ (наприклад, сертиф╕кат якост╕ ╕мпортованого товару), а пот╕м – до прийняття протиправного р╕шення про коригування заявлено╖ ним митно╖ вартост╕», – зазначила Оксана Епель. За ╖╖ словами, коли ж так╕ справи проходять процедуру судового розгляду, митний орган наполяга╓ на тому, що витребування додаткових документ╕в на п╕дтвердження заявлено╖ митно╖ вартост╕ ╓ його дискрец╕йним повноваженням, а ненадання повного перел╕ку документ╕в – безумовною п╕дставою для ╖╖ коригування.

«Разом з тим, з анал╕зу ст.ст. 53, 54 Митного кодексу вбача╓ться, що митн╕ органи д╕йсно над╕лен╕ повноваженнями щодо зд╕йснення контролю правильност╕ обчислення декларантом митно╖ вартост╕, але так╕ повноваження мають зд╕йснюватися ними у спос╕б, установлений законом, тобто, в даному випадку, витребування додаткових документ╕в на п╕дтвердження задекларовано╖ митно╖ вартост╕ може мати м╕сце т╕льки у випадку наявност╕ об╜рунтованих сумн╕в╕в у достов╕рност╕ поданих декларантом в╕домостей, що так чи ╕накше впливають на визначення безпосередньо митно╖ вартост╕», – пов╕домила Оксана Епель. 

Суддя вказала, чим можуть бути зумовлен╕ зазначен╕ сумн╕ви:
- неповнотою поданих документ╕в для п╕дтвердження заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в (тобто в╕дсутн╕стю ╕нвойсу, певних рахунк╕в тощо);
- нев╕дпов╕дн╕стю характеристик товар╕в, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товар╕в (тобто розб╕жн╕стю м╕ж задекларованим товаром ╕ тим, що фактично ╕мпорту╓ться);
- пор╕внянням р╕вня заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в з р╕внем митно╖ вартост╕ ╕дентичних або под╕бних товар╕в, митне оформлення яких уже зд╕йснено тощо.

«При цьому, нав╕ть у раз╕ витребування додаткових документ╕в, митний орган ма╓ враховувати, що ненадання ╖х повного пакету може бути п╕дставою для коригування митно╖ вартост╕ лише тод╕, коли подан╕ документи ╓ недостатн╕ми або такими, що в сукупност╕ не спростовують сумн╕в у достов╕рност╕ надано╖ ╕нформац╕╖ про заявлену митну варт╕сть», – розпов╕ла Оксана Епель.

Кр╕м того, за ╖╖ словами, непоодинокими ╓ випадки коригування митним органом заявлено╖ декларантом митно╖ вартост╕ на т╕й п╕дстав╕, що сума, зазначена в ╕нвойс╕ (рахунку-фактур╕), на думку контролюючого органу, не п╕дтверджена. «Формально ц╕ в╕домост╕ безпосередньо стосуються заявлено╖ митно╖ вартост╕, але при цьому ст.53 Митного кодексу Укра╖ни, якою як раз таки й врегульовано порядок п╕дтвердження декларантом заявлено╖ митно╖ вартост╕ та ╖╖ перев╕рки митницею, не м╕стить жодних вимог щодо необх╕дност╕ додаткового п╕дтвердження ц╕ни, вказано╖ у документах, як╕ п╕дтверджують митну варт╕сть, зокрема й в ╕нвойс╕», – сказала Оксана Епель. Сл╕д зазначити, що аналог╕чного правового висновку д╕йшов Верховний Суд у постанов╕ в╕д 20.02.2018 р. по справ╕ № 809/1884/16.

Проблемним, на думку Оксани Епель, також залиша╓ться питання щодо обрання митним органом методу коригування заявлено╖ декларантом митно╖ вартост╕ у раз╕ ╖╖ невизнання. «У переважн╕й б╕льшост╕ випадк╕в коригування зд╕йсню╓ться митницею за шостим (резервним методом), водночас далеко не завжди митниця об╜рунтову╓ та може в наступному довести перед судом неможлив╕сть застосування жодного з метод╕в коригування, що передують шостому методу (ч.3 ст.57 МК регламенту╓, що кожний наступний метод застосову╓ться лише у раз╕, якщо митна варт╕сть товар╕в не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу) та надати докази правом╕рност╕ його застосування», – розпов╕ла Оксана Епель.

«Отже, в раз╕ зд╕йснення коригування митно╖ вартост╕ за резервним методом, у р╕шенн╕ про коригування митний орган обов’язково повинен зазначити об╜рунтування щодо зроблених них коригувань з використанням другорядних метод╕в (ц╕ни ╕дентичних або под╕бних товар╕в). Ц╕ об╜рунтування неодм╕нно повинн╕ м╕стити не лише загальн╕ найменування товар╕в, а й в╕домост╕ про обсяги товар╕в, умови поставки, комерц╕йн╕ умови. А в раз╕ застосування резервного методу – про неможлив╕сть застосування попередн╕х другорядних метод╕в та докладну ╕нформац╕ю з джерелами, як╕ використовувалися митним органом при визначенн╕ митно╖ вартост╕ за шостим методом», – продовжила суддя. 

Оксана Епель звернула увагу на те, що в╕домост╕ про п╕дстави коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ та вищевказан╕ джерела показник╕в ц╕ни мають бути ╕дентичними як у прийнятому митницею р╕шенн╕ про коригування митно╖ вартост╕, так ╕ в картц╕ в╕дмови у прийнятт╕ митно╖ декларац╕╖, що виноситься разом ╕з ним. Вона навела в якост╕ практичного прикладу справу № 809/4367/15, в як╕й митницею було скориговано товариству заявлену ним митну варт╕сть за шостим резервним методом, про що прийнято в╕дпов╕дне р╕шення та картку в╕дмови. «Але, у ход╕ судового розгляду спору було встановлено, що джерела ╕нформац╕╖, на як╕ митниця послалася в об╜рунтування правом╕рност╕ коригування митно╖ вартост╕, у р╕шенн╕ про коригування митно╖ вартост╕ та у картц╕ в╕дмови ╓ р╕зними, а саме – зазначен╕ р╕зн╕ митн╕ декларац╕╖, що саме по соб╕ виключа╓ правом╕рн╕сть зд╕йснення в╕дпов╕дного коригування ц╕ни», – сказала Оксана Епель.

ОСКАРЖЕННЯ Р╤ШЕНЬ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ КОДУ ТОВАРУ
П╕дставою виникнення спор╕в даного виду ╓ невизнання митним органом визначеного декларантом при ╕мпортуванн╕ товару коду за Укра╖нською класиф╕кац╕╓ю товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (дал╕ – УКТ ЗЕД). 

«Анал╕з ст. 356 МК Укра╖ни нада╓ п╕дстави вважати, що д╕йсно митн╕ органи мають право зд╕йснювати контроль правильност╕ класиф╕кац╕╖ декларантом товар╕в та в раз╕ наявност╕ об╜рунтованих сумн╕в╕в вимагати в╕д нього додатков╕ в╕домост╕, необх╕дн╕ для п╕дтвердження заявлених ними код╕в товар╕в, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товар╕в та/або техн╕ко-технолог╕чну документац╕ю на них, а в декларанта у такому раз╕ виника╓ обов’язок ╖х надати. Виявлення контролюючим органом п╕д час митного оформлення товар╕в або п╕сля цього порушення правил класиф╕кац╕╖ товар╕в нада╓ йому право самост╕йно класиф╕кувати так╕ товари за УКТ ЗЕД», – сказала Оксана Епель. 

Вт╕м, за ╖╖ словами, реал╕зац╕я зазначеного повноваження митниц╕ кореспонду╓ться з необх╕дн╕стю дотримання принцип╕в виваженост╕ та об╜рунтованост╕ при прийнятт╕ в╕дпов╕дного р╕шення.

Оксана Епель в якост╕ прикладу навела справу №808/4428/15, в як╕й митниця класиф╕кувала ╕мпортований товар за ╕ншим кодом УКТ ЗЕД, н╕ж був визначений декларантом, посилаючись на висновок Спец╕ал╕зовано╖ лаборатор╕╖ з питань експертизи та досл╕джень (дал╕ – СЛЕД), в╕дпов╕дно до якого товар, аналог╕чний тому, що ввозиться позивачем, м╕стить ╕ншу к╕льк╕сть ароматичних вуглевод╕в, н╕ж заявлена, що зм╕ню╓ його код за УКТ ЗЕД та, в╕дпов╕дно, розм╕р митних платеж╕в. 

«При вир╕шенн╕ даного спору Верховний Суд зробив ч╕ткий висновок про те, що при митному оформленн╕ товару декларант вказав у митн╕й декларац╕╖ саме т╕ характеристики товару, як╕ були зазначен╕ виробником та експортером товару в ус╕х товаросупров╕дних документах, що додавались до митно╖ декларац╕╖, а також т╕ дан╕, як╕ були вказан╕ в експортн╕й декларац╕╖ кра╖ни експортера ввезеного товару, до яких в╕дпов╕дно до М╕жнародно╖ конвенц╕╖ «про спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур» застосовуються одн╕ ╕ т╕ ж правила класиф╕кац╕╖ для тлумачення та встановлений ╓диний обсяг розд╕л╕в, груп, товарних позиц╕й ╕ субпозиц╕й. При цьому, ╕нформац╕я про товар, яка розм╕щена на веб-сайт╕ або м╕ститься у товаросупров╕дних документах виробника цього товару, ╓ достов╕рною до тих п╕р, поки не буде доведено протилежне», – пов╕домила вона. За словами Оксани Епель, аналог╕чний правовий п╕дх╕д Верховним Судом також застосовано в постанов╕ по справ╕ №808/2518/17. 

«При розгляд╕ адм╕н╕стративними судами справ з приводу оскарження р╕шень про визначення коду товару за УКТ ЗЕД зд╕йсню╓ться ретельна перев╕рка його в╕дпов╕дност╕ в╕домостям товаросупров╕дних документ╕в та ╕нформац╕╖ товаровиробника, розм╕щен╕й на його сайт╕. Водночас, митний орган повинен не лише голосл╕вно послатися на експертн╕ висновки щодо под╕бних товар╕в, а довести, що ним д╕йсно були реал╕зован╕ вс╕ надан╕ йому повноваження, зокрема в╕д╕бран╕ зразки саме ╕мпортовано╖ продукц╕╖ та забезпечено проведення саме щодо них в╕дпов╕дних експертиз (як таке передбачено ст. 356 МК). В ╕ншому ж випадку д╕╓ презумпц╕я правом╕рност╕ декларанта ╕ адм╕нсуди констатують неналежне виконання митним органом покладеного на нього обов’язку доказування (ч. 2 ст. 77 КАСУ)», – сказала Оксана Епель. 

ПОВЕРНЕННЯ НАДМ╤РУ СПЛАЧЕНИХ МИТНИХ ПЛАТЕЖ╤В
Спори по дан╕й категор╕╖ справ виникають у зв’язку з порушенням митними органами процедури повернення надм╕ру сплачених суб’╓ктами господарювання митних платеж╕в при зд╕йсненн╕ митних формальностей п╕д час ╕мпортування товар╕в на територ╕ю Укра╖ни. 

«З системного анал╕зу норм чинного законодавства, якими врегульовано процедуру повернення надм╕рно сплачених митних платеж╕в (ст. 301 Митного кодексу, ст. 43 Податкового кодексу), вбача╓ться, що на митн╕ органи покладено зобов’язання за заявою суб’╓кта господарювання, яким було сплачено до бюджету кошти внасл╕док протиправного коригування митницею заявлено╖ ним ц╕ни товару при його ╕мпортуванн╕, скласти висновок про ╖х повернення та направити його до в╕дпов╕дного органу Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни. Тобто, визнання в судовому порядку протиправним р╕шення митниц╕ про коригування митно╖ вартост╕, за яким ╕мпортером вже були сплачен╕ в╕дпов╕дн╕ митн╕ платеж╕, зумовлю╓ набуття такими коштами статусу надм╕рно сплачених та, в╕дпов╕дно, ╓ безумовною правовою п╕дставою для ╖х повернення митницею платнику», – пов╕домила Оксана Епель.

За ╖╖ словами така правова позиц╕я ╓ усталеною в практиц╕ адм╕н╕стративних суд╕в (постанови Верховного Суду в╕д 03.04.2018 р. по справ╕ № 814/813/17, в╕д 17.04.2018 р. по справ╕ № 810/5133/15, в╕д 24.04.2018 р. по справ╕ № 814/1980/16). Вт╕м суддя рекоменду╓ звернути увагу на те, що подеколи суб’╓кти господарювання звертаються до митних орган╕в з приводу повернення кошт╕в за виконаними податковими зобов’язаннями як помилково сплачених за в╕дсутност╕ достатн╕х правових п╕дстав для цього. Наприклад, заявлення декларантами до повернення сум, самост╕йно сплачених митних платеж╕в.
«В такому випадку митному органу, до якого зверта╓ться такий заявник, належить встановити, з чого саме склада╓ться заявлена до в╕дшкодування сума кошт╕в. В ╕ншому ж раз╕ в╕дбува╓ться порушення вищевказано╖ процедури повернення з обох стор╕н – заявника та митниц╕ (аналог╕чна правова позиц╕я викладена в постанов╕ Верховного Суду по справ╕ № 814/1980/16)», – зазначила Оксана Епель.

Вона також зверта╓ увагу й на те, що р╕шення митниц╕ в раз╕ в╕дмови в задоволенн╕ вимог заявника про повернення надм╕рно сплачених митних платеж╕в ма╓ бути об╜рунтованим, тобто м╕стити ч╕тк╕ п╕дстави в╕дмови та в╕дпов╕дн╕ нормативн╕ посилання. «У випадку необ╜рунтовано╖ в╕дмови митного органу у вчиненн╕ д╕й, спрямованих на повернення платнику надм╕рно сплачених кошт╕в належним способом захисту його прав у суд╕ буде зобов’язання митниц╕ скласти та надати в╕дпов╕дному територ╕альному органу Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни висновок про повернення надм╕рно сплачених платеж╕в», – зазначила суддя, наголосивши при цьому, що саме такий правовий п╕дх╕д в╕дпов╕да╓ практиц╕ Верховного Суду (наприклад, постанова Верховного Суду по справ╕ № 810/5133/15).

Наостанок Оксана Епель вказала, що д╕╓вим ╕нструментом для м╕н╕м╕зац╕╖ спор╕в про порушення митних правил ╓ неухильне дотримання як митними органами, так ╕ самими ╕мпортерами (позивачами) законодавчо регламентованих процедур зд╕йснення митних формальностей та повернення надм╕рно сплачених митних платеж╕в. 

Поздний вечер. Парк. Навстречу мужику на аллее 3 гопника.
- Эй, мужик, есть закурить?
- Нет.
- А полтинник не дашь?
- Нет.
- А чё ты такой борзый? Боксёр?
- Нет. Мастиф . Лорд, ко мне!

Маркетолог, догадавшийся положить на одну полку тесты на беременность и презервативы, далеко пойдёт.