Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Президентские выборы в Украине: взгляд среднего украинца


Информационный Канал Subscribe.Ru

Президентські вибори 2004 в Україні:
очима пересічного українця

Випуск №9 3/4 від 29.05.05
Выпуск №9 3/4 от 29.05.05
Доброго дня!
Здравствуйте!

Це (все ще) дев'ятий (але на цей раз) три чверті випуск розсилки Президентські вибори 2004 в Україні: очима пересічного українця. В минулому випуску наводилися результати опитування по Другій світовій війні і чергова порція розповіді про авторову подорож до Донецької області.

Мене звати Олександр Лихо, і я маю пояснити, чому цей випуск має такий номер. Справа в тому, що коли я узявся до написання цього випуску, то був певний, що мені вистачить місця виконати свою задачу - дати оцінку результатам решти соціологічних організацій, але виявилося, що зауважень щодо КМІС у мене накопичилося стільки, що набирається на окремий випуск. Така от несподіванка. Те ж саме стосується нумерації - инколи мені видається, що це питання знаходиться поза впливом авторової волі, - вона виникає сама собою, живучи своїм окремим життя - сам дивуюся. Пригадується, як один з конкурсантів коментував номер, під яким він був посіяний для виступу. Він сказав: "На що ж, 14 це менше ніж 15, але більше ніж 13, це нормально." Також пропоную вашій увазі кілька посилань "в продовження теми".

А в наступному числі - вже точно! - спробуємо нарешті закрити тему рейтингів, давши оцінку результатам досліджень ще не розглянутих соціологічних організацій і роботі соціологів взагалі, і, як завжди, трохи поподорожуємо Донеччиною.

Это (все еще) девятый (но на этот раз) три четверти выпуск рассылки Президентские выборы 2004 в Украине: взгляд среднего украинца. В прошлом выпуске приводились результаты опроса по Второй мировой войне и очередная порция рассказа об путешествии автора в Донецкую область.

Меня зовут Олександр Лыхо, и я хочу объяснить, почему этот выпуск имеет такой номер. Дело в том, что когда я приступил к написанию этого выпуска, то был уверен, что мне хватит места выполнить свою задачу - дать оценку результатам остальных социологических организаций, но оказалось, что замечаний относительно КМИС у меня накопилось столько, что набирается на отдельный выпуск. Такая вот неожиданность. То же самое касательно нумерации - иногда мне кажется, что этот вопрос находится вне влияния воли автора, - она возникает сама собою, живя своей отдельной жизнью - сам удивляюсь. Припоминается, как один из конкурсантов комментировал номер, под которым он был посеян для выступления. Он сказал: "Ну что же, 14 это меньше чем 15, но больше чем 13, это нормально." Также предлагаю вашему вниманию несколько ссылок "в продолжение темы".

А в следующем числе - уже точно! - попробуем наконец-то закрыть тему рейтингов, дав оценку результатам исследований еще не рассмотренных социологических организаций и работе социологов вообще, и, как всегда, немного попутешествуем Донетчиной.

Вступ
Вступление

Про рейтинги від Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) уже говорилося у позаминулому випуску розсилки. Проте, у мене залишилося кілька моментів відносно цих рейтингів, на які я хотів би звернути вашу увагу, але для яких не знайшлося місця в тому випуску.

Та спочатку я мушу повернутись до своїх зауважень щодо рейтингів КМІС, висловлених у давніх випусках — №2 1/2 від 26.09.04 і №5 ч.1 від 28.10.04, оскільки, на мою теперішню думку, вони потребують на суттєву корекцію (це так, щоби не сказати, що я був неправий :). Отже,

О рейтингах от Киевского международного института социологии (КМІС) уже говорилось в позапрошлом выпуске рассылки. Тем не менее, у меня осталось несколько моментов относительно этих рейтингов, на которые я хотел бы обратить ваше внимание, но для которых не нашлось места в том выпуске.

Но сначала мне нужно возвратиться к своим замечаниям относительно рейтингов КМИС, высказанных в давних выпусках — №2 1/2 от 26.09.04 и №5 ч.1 от 28.10.04, поскольку, по моему текущему мнению, они требуют существенной коррекции (это так, чтобы не сказать, что я был неправ :). Итак,

Ретроспектива
Ретроспектива

Самі результати рейтингів, які викликали мої зауваження, ви можете знайти у випусках №1 від 09.09.04 і №2 від 18.09.04. Слід додати, що ці результати є перерахованими відносно тих, хто напряму не відмовився від участі у виборах, тобто, у стовпчику НУ (альтернатива "Не братиму участі") для тих рейтингів КМІС має стояти нуль. Такий перерахунок призводить до того, що числа рейтингів КМІС збільшуються на 1-2%, але навіть якщо врахувати цю обставину, тобто, пропорційно відняти ті приблизно 6%, які, судячи з инших рейтингів, всього набирає альтернатива НУ, рейтинг Януковича по КМІС однаково виглядає дуже завищеним.

Тому мій загальний присуд правильний - з цими рейтингами щось не гаразд. Неправильним було моє пояснення того, що саме не в порядку. Так, я писав: "фальшування виконується через свідоме спотворення розподілу респондентів по регіонах України ..., можливо з деякою ручною правкою результатів". Беру свої слова назад.

Сами результаты рейтингов, которые вызвали мои замечания, вы можете найти в выпусках №1 от 09.09.04 и №2 от 18.09.04. Следует добавить, что эти результаты являются перерасчитанными относительно тех, кто не отказался напрямую от участия в выборах, то есть, в столбце НУ (альтернатива "Не буду принимать участия") для тех рейтингов КМИС должен стоять нуль. Такой перерасчет приводит к тому, что числа рейтингов КМИС увеличиваются на 1-2%, но даже если учесть это обстоятельство, то есть, пропорционально отнять те приблизительно 6%, которые, судя по другим рейтингам, всего набирает альтернатива НУ, рейтинг Януковича по КМИС все равно выглядит очень завышенным.

Поэтому мой общий вывод правильный - с этими рейтингами что-то не в порядке. Неправильным было мое объяснение того, что именно не в порядке. Так, я писал: "фальсификация выполняется через сознательное искажение распределения респондентов по регионам Украины ..., возможно с некоторой ручной правкой результатов". Беру свои слова назад.

Нещадна самокритика
Нещадная самокритика

На мою сучасну думку, якщо вести мову про "свідоме спотворення розподілу респондентів ...", то слід сказати, що, по-перше, це занадто складна техніка для такого, порівняно невеликого за величиною збільшення. (До чогось подібного, щоправда, вдавались Центр "Соціс" і "Соціальний моніторинг" під час обробки результатів свого вихідопитування, але потім це було ними ж кваліфіковано як "прикра помилка"... Читайте про це в Кінець останнього романтика). Бо одна з найскладніших задач при проведенні рейтингового дослідження це, навпаки, сформувати репрезентативну (читай, справді випадкову) вибірку, яка дозволила б поширити результати на генеральну сукупність (всіх виборців).

По-друге, така техніка фальсифікацій справила б набагато більший вплив на результати, такий, що вони "не лізли б ні в тин, ні в ворота", а головне, вони були б в такому разі якісно иншими, зокрема, рейтинг Ющенка мав зменшитись, а Симоненка збільшитись - чого, проте, не спостерігалося. Навпаки, рейтинг Ющенка стояв як скеля :), а рейтинг Симоненка навіть помітно зменшувався порівняно до инших рейтингів.

Подібного коментара потребує й "ручна правка результатів". Запереченням цьому слугують не тільки гучні заявки соціологів про їхню репутацію, але й те міркування, що вдаючись до таких речей, соціологічна фірма руйнує самі основи свого бізнесу. Далебі, якщо для складання рейтингу було б достатньо одного директора якоїсь соціологічної служби і одного аркуша паперу, на якому замовник напише йому потрібні результати, то скільки б коштувало таке "дослідження"? І скільки коштуватиме дослідження, для виконання якого потрібний центральний офіс, штат фахівців, які підготують опитування, і, головне, мережу опитувальників (також не зі студентів набрану), які гасатимуть з анкетами за респондентами? Неприскіпливого споживача таких результатів в такий спосіб обдурити то можна, але як обдурити замовника? Так це по-перше.

А по-друге, завжди є инші соціологічні фірми, і окрім того, що вони конкурують, вони ще й видають свої результати, з якими можна порівняти припущЕно сфальсифікований рейтинг...

По моему текущему мнению, если вести речь про "сознательное искажение распределения респондентов ...", то следует сказать, что, во-первых, эта слишком сложная техника для такого, сравнительно небольшого по величине увеличения. (К чему-то подобному, правда, прибегали Центр "Соціс" и "Социальный мониторинг" во время обработки результатов своего exit-poll'а, но потом это было ими же квалифицировано как "досадная ошибка"... Читайте об этом в Кінець останнього романтика). Так как одна из самих сложных задач при проведении рейтингового исследования это, наоборот, сформировать репрезентативную (читай, действительно случайную) выборку, которая позволяла бы обобщить результаты на генеральную совокупность (всех избирателей).

Во-вторых, такая техника фальсификаций оказала бы намного большее влияние на результаты, такое, что они "не лезли бы ни в тын, ни в ворота", а главное, они были бы в таком случае качественно другими, в частности, рейтинг Ющенко должен был уменьшиться, а Симоненко увеличиться - чего, однако, не наблюдалось. Наоборот, рейтинг Ющенко стоял как скала :), а рейтинг Симоненко даже заметно уменьшался сравнительно с другими рейтингами.

Подобного комментария требует и "ручная правка результатов". Возражением этому служат не только громкие заявки социологов об их репутации, но и то соображение, что, прибегая к таким манипуляциям, социологическая фирма разрушает сами основы своего бизнеса. Право, если для составления рейтинга было бы достаточно одного директора какой-то социологической службы и одного листа бумаги, на котором заказчик напишет ему нужные результаты, то сколько бы стоило такое "исследование"? И сколько будет стоить исследование, для выполнения которого нужен центральный офис, штат специалистов, которые подготовят опрос, и, главное, сеть корреспондентов (также не из студентов набранную), которые будут бегать с анкетами за респондентами? Непридирчивого потребителя таких результатов обмануть то таким образом можно, но как обмануть заказчика? Так это во-первых.

А во-вторых, всегда есть другие социологические фирмы, и кроме того, что они конкурируют, они еще и выдают свои результаты, с которыми можно сравнить предположительно сфальсифицированный рейтинг...

Листування з В. Паніотто
Переписка с В. Паниотто

Побачивши, що з результатами КМІС діється щось зле, я, натхнений порадами журналістам, висловленими в дописі Чому різняться рейтинги різних соціологічних центрів або Ступінь продажності соціологів В. Паніотта (генеральний директор КМІС), В. Хмелька (президент КМІС), вирішив "звернутися з коментарями до керівника проекту". І, дивна річ - адже я не сподівався не відповідь, мені відповів сам В. Паніотто. Відповів, залишивши без відповідей питання, які мене цікавили найбільше.

Наскільки пригадую, тоді мене це дуже роздратувало. Настільки, що пізніше я писав: "кілька відповідей від В. Паніотто, які, на маю думку, свідчать про те і я практично у тому упевнений, що ті рейтинги були сфальсифіковані. Особливо нахабною, на мою думку, та фальсифікація стала з початку жовтня". Добре, що хоч підстелив соломинку у вигляді "на мою думку" і "практично".

Зараз я вважаю, що це дуже малоймовірно, щоби хоч якісь рейтинги, опубліковані на протязі минулої президентської виборчої кампанії, були сфальсифіковані. Те саме стосується зокрема й жовтня - рейтинг Януковича (принаймні, так, як його виміряли) справді зростав, рейтинг Ющенка справді дещо зменшувався - це об'єктивно.

Також висловлював свої побоювання, "що результати exit-pollа будуть хоч мінімально вартими довіри", які, на жаль, справдились, але, на щасті, не такою великою мірою. І окрім того, зовсім не з того боку, звідки я на це очикував.

Отже, мої зауваження були зовсім непотрібними. Мені соромно. Караюсь, мучуся, але не каюсь. Гаразд, каюсь, але прошу високий суд врахувати, що, по-перше, автором рухали високі мотиви, а по-друге, він більше так не буде. Окрім того, він бере свої слова назад і надає натомість

Увидев, что с результатами КМИС творится что-то неладное, я, воодушевленный советами журналистам, высказанными в статье Чому різняться рейтинги різних соціологічних центрів або Ступінь продажності соціологів В. Паниотто (генеральный директор КМІС), В. Хмелько (президент КМІС), решил "обратиться с комментариями к руководителю проекта". И, удивительное дело - потому что я не надеялся не ответ, мне ответил сам В. Паниотто. Ответил, оставив без ответов вопросы, которые меня интересовали больше всего.

Насколько припоминаю, тогда меня это очень раздразнило. Настолько, что позже я писал: "несколько ответов от В. Паниотто, которые, по моему мнению, свидетельствуют о том и я практически в том уверен, что те рейтинги были сфальсифицированы. В особенности наглой, по моему мнению, эта фальсификация стала с начала октября". Хорошо, что хотя бы соломинку подстелил в виде "по моему мнению" и "практически".

Сейчас я считаю, что это очень маловероятно, чтобы хотя бы какие-то рейтинги, опубликованные на протяжении минувшей президентской избирательной кампании, были сфальсифицированы. Тоже самое касается в частности и октября - рейтинг Януковича (по крайней мере, так, как его измеряли) действительно возрастал, рейтинг Ющенко действительно несколько уменьшался - это объективно.

Также высказывал свои опасения, "что результаты exit-poll'а будут хотя минимально достойными доверия", которые, к сожалению, оправдались, но, к счастью, не в такой большой степени. И, кроме того, совсем не с той стороны, откуда я этого ожидал.

Итак, мои замечания были совсем никудышными. Мне стыдно. Караюсь, мучусь, но не каюсь. Хорошо, каюсь, но прошу высокий суд учесть, что, во-первых, автором двигали высокие мотивы, а во-вторых, он больше так не будет. Кроме того, он берет свои слова назад и предоставляет вместе того

Нове пояснення
Новое обьяснение

Скільки себе не критикуй, рейтинги КМІС однаково виглядають підозріло і потребують на инше пояснення того, чому вони відрізняються від рейтингів инших соціологічних установ. Гадаю, тут, так само як з уже коментованим в позаминулому випуску "Погребінським рейтингом", справа в анкеті.

Підверджується таке припущення тим, що якісно результати обговорюваних рейтингів КМІС поводять себе однаково з "Погребінським рейтингом" - рейтинг Ющенка такий самий, рейтинг Януковича на 2-3% вище, а Симоненка на 1,5-2% нижче, порівняно до инших рейтингів. Так би мовити, почерк однаковий. Це також зрозуміло на якомусь психологічному рівні: прихильника Ющенка дзуськи такими викрутасами візьмеш; инша річ комуняки - вони на це "клюють".

Окрім того, зараз відомо, що польовий етап для досліджень ФОМ виконував КМІС. Отже, анкету тут розробляв ФОМ, і нескладно припустити, що ту анкету було складено таким чином, щоби отримувані по ній результати "подобались" московським політтехнологам (Павловський і Ко), які працювали на Януковича. Тобто, на Путіна вони працювали, звісно, але... ясно.

А тепер поставте себе на місце КМІС. Скажімо, вам захотілося провести своє дослідження, і результати, які ви по ньому отримали, не підтверджують результати ФОМ, тобто, того ж КМІС! І це при тому, що згідно договору між КМІС і ФОМ, перший не може повідомити про те, що саме він виконує ці дослідження (дивись Не треба втягувати соціологів у політику). Тож щоби не втратити замовлення (читай гроші), КМІС проводить "власні" рейтинги... по анкеті, (припущено) подібній до анкети ФОМ. Саме тому і договір складений таким чином, щоби, в разі "впертості" виконавця, ФОМ зміг би його швидко і непомітно змінити.

Звичайно, все це неприємно, це ледь не брутально... це, панове, бізнес. Принаймні, така моя поточна думка.

Сколько себя не критикуй, рейтинги КМИС все равно выглядят подозрительно и требуют другого объяснения того, почему они отличаются от рейтингов других социологических учреждений. Думаю, здесь, равно как с уже комментированным в позапрошлом выпуске "Погребинским рейтингом", дело в анкете.

Подтверждается такое предположение тем, что качественно результаты обсуждаемых рейтингов КМИС ведут себя одинаково с "Погребинским рейтингом" - рейтинг Ющенко такой же, рейтинг Януковича на 2-3% выше, а Симоненко на 1,5-2% ниже, сравнительно с другими рейтингами. Так сказать, почерк одинаковый. Это также понятно на каком-то психологическом уровне: сторонника Ющенко дудки такими выкрутасами возьмешь; другое дело комуняки - они на это "клюют".

Кроме того, сейчас известно, что полевой этап для исследований ФОМ выполнял КМИС. Итак, анкету здесь разрабатывал ФОМ, и несложно предположить, что ту анкету было составлено таким образом, чтобы получаемые по ней результаты "нравились" московским политтехнологам (Павловский и Ко), которые работали на Януковича. То есть, на Путина они работали, конечно, но... ясно.

А теперь поставьте себя на место КМИС. Скажем, вам захотелось провести свое исследование, и результаты, которые вы по нему получили, не подтверждают результаты ФОМ, то есть, того же КМИС! И это при том, что согласно договору между КМИС и ФОМ, первый не может сообщить о том, что именно он выполняет эти исследования (смотри Не треба втягувати соціологів у політику). Поэтому, чтобы не потерять заказ (читай деньги), КМИС проводит "собственные" рейтинги... по анкете, (предположительно) подобной анкете ФОМ. Именно поэтому и договор составлен таким образом, чтобы, в случае "упрямства" исполнителя, ФОМ смог бы его быстро и незаметно сменить.

Конечно, все это неприятно, это едва ли не подло... это, господа, бизнес. По крайней мере, таково мое текущее мнение.

Ще про перерахунок
Еще про перерасчет

Хотів би детальніше зупинитись на уже згаданому дописі Чому різняться рейтинги різних соціологічних центрів або Ступінь продажності соціологів. Загалом він слугує чудовим доповненням до того, про що я уже казав у цьому і кількох попередніх випусках розсилки: анкета ("формулювання запитань"), перерахунки ("відсотки, розраховані від неоднакових базових величин"), вибірка, "замовчування невигідних даних". Але маю не погодитись з авторами в двох моментах.

По-перше, щодо "безпідставних звинувачень їх у продажності". Адже, зокрема, для КМІС, їхні дослідження це не наука, а бізнес. Їхня мета відтак - отримати прибуток. В такому плані, (принаймні, розуміючи слово "продажність" буквально) вони "продажні" за визначенням. Отже, гадаю, це не слід заперечувати. Инша річ, якщо йдеться про фальсифікації...

По-друге, перерахунок, до якого вони вдаються в цьому дописі, на мою думку, якийсь занадто вільний. Вони відкидають результати по всіх альтернативах, окрім п'яти найрейтинговіших кандидатів, по трьох дослідженнях, і приводять ці дані до 100%, нібито отримуючи таким чином чудове збігання результатів цих трьох досліджень. Перерахувати, звісно, таким чином можна (можна ще і не таким чином! - зараз продемонструю), і у спостережливості або, скажемо, вигадливості авторам не відмовиш, але який, в такому разі, так би мовити, "соціологічний" зміст мають ці перетворення? (По аналогії з "фізичним змістом"). Це виглядає як натяжка.

Хотел бы более детально остановиться на уже упомянутой статье Чому різняться рейтинги різних соціологічних центрів або Ступінь продажності соціологів. Вообще он служит замечательным дополнениям к тому, о чем я уже говорил в этом и нескольких предшествующих выпусках рассылки: анкета ("формулирование вопросов"), перерасчеты ("проценты, рассчитанные от неодинаковых базовых величин"), выборка, "замалчивание невыгодных данных". Но должен не согласиться с авторами в двух моментах.

Во-первых, относительно "безосновательных обвинений их в продажности". Ведь, в частности, для КМИС, их исследования это не наука, а бизнес. Их цель затем - получить прибыль. В таком плане, (по крайней мере, понимая слово "продажность" буквально) они "продажные" по определению. Поэтому, думаю, это не следует оспаривать. Другое дело, если речь идет о фальсификациях...

Во-вторых, перерасчет, к которого они прибегают в этой статье, по моему мнению, какой-то уж слишком вольный. Они отбрасывают результаты по всем альтернативам, кроме пяти наиболее рейтинговых кандидатов, по трех исследованиям, и приводят эти данные к 100%, получая якобы, таким образом, замечательное совпадение результатов этих трех исследований. Пересчитать, конечно, таким образом можно (можно еще и не таким образом! - сейчас продемонстрирую), и в наблюдательности или, скажем, изобретательности авторам не откажешь, но какой же, в таком случае, так сказать, "социологической" смысл имеют эти преобразования? (По аналогии с "физическим смыслом"). Это выглядит как натяжка.

Перевірка
Проверка

Давайте перевіримо такий перерахунок на його відповідність здоровому глузду. Наприклад, дві соціологічні фірми внаслідок проведення своїх досліджень отримали такі результати: одна 40% за першого кандидата і 40% за другого кандидата, друга 5% за першого і 5% за другого. Після подібного перерахунку отримаємо, що ці результати нібито ідеально збігаються, а саме, 50% за першого і 50% за другого по обох фірмах. Щось дивне? Можна піти далі, і припустити, що якась третя фірма отримала результат 200% за першого і 200% за другого (на от щось таке наміряли...) , а четверта (зовсім відморожена) отримала -5% (мінус п'ять) за першого і -5% за другого. Перераховуємо, і - о несподіванка! - результати всіх чотирьох фірм знову ідеально збігаються. Це нісенітниця. Отже, принаймні постає питання про область застосовуваності такого перерахунку.

Автори допису говорять, "якщо перерахувати дані тільки для тих даних, що оприлюднені", звідки можна виснувати, що дані по альтернативах НВ, НУ, ПВ нібито не оприлюднені - це не так. Так само неприємне враження залишає їхня заявка що "дані округлені до цілих...", бо якщо не округляти результати перерахунку, то виходить, що вони збігаються не так уже й чудово. Зрештою, можна знову перерахувати відкинуті (як нібито не оприлюднені) альтернативи НВ, НУ, ПВ і отримати в сумі для рейтингу ЦСМУІСД 133,2%, для ФДІЦС 135,9% (приблизно), і для КМІС 149,7%. І різниця у 15%, вигнана у двері, влізає через вікно...

Коротше, я не буду казати "шахрайство", я скажу "це викликає неприємні підозри". На мій погляд, авторам слід було обмежитись якісним поясненням. Бо, далебі, якщо повернутись до питання "соціологічного" змісту, то ним (доволі очевидно?) могло б бути таке припущення, що ЦСМУІСД з ФДІЦС опитували своїх респондентів якось "наполегливіше", "допитували" їх, або, що ще легше припустити, КМІС опитував якось так "полегко", "попускаючи".

Саме це останнє припущення і підтверджується. Анкета, мабуть, використовується звичайна, КМІСівька, про це свідчить дещо занижений рейтинг Симоненка, але респондентам додатково пропонувалося "не відповідати, якщо не хочеться говорити відверто" (була відповідна згадка про це на Український Вибір - але зараз не знаходжу). Це призводило до загального зменшення чисел рейтингу (Януковича трохи сильніше, що особливо помітно по цьому ж дослідженню в рейтингах по другому туру), і зростання результату по альтернативі "Не визначився".

Отже автори "збочили на манівці". А даремно, не потрібно думати, що читач дурний, він розумний - йому просто слід чесно і відверто все пояснити. А от такі "пояснення", до яких вдалися автори, в решті решт призводить до результату, зворотнього від бажаного для них.

Давайте проверим такой перерасчет на его соответствие здравому смыслу. Например, две социологических фирмы вследствие проведения своих исследований получили такие результаты: одна 40% за первого кандидата и 40% за второго кандидата, вторая 5% за первого и 5% за второго. После подобного перерасчета получим, что эти результаты якобы идеально совпадают, а именно, 50% за первого и 50% за второго по обеим фирмам. Нечто странное? Можно пойти дальше и предположить, что какая-то третья фирма получила результат 200% за первого и 200% за второго (ну вот чего-то такого намеряли...), а четвертая (совсем отмороженная) получила -5% (минус пять) за первого и -5% за второго. Пересчитываем, и - о неожиданность! - результаты всех четырех фирм опять идеально совпадают. Это бессмыслица. Таким образом, по крайней мере, стоит вопрос об области применимости такого перерасчета.

Авторы статьи говорят, "если пересчитать данные только для тех данных, которые оглашены", откуда можно сделать вывод, что данные по альтернативам НВ, НУ, ПВ якобы не оглашены - это не так. Также неприятное впечатление оставляет их заявка что "данные округлены до целых...", так как если не округлять результаты перерасчета, то получается, что они совпадают не так уж и чудесно. В конце концов, можно снова пересчитать отброшенные (как якобы не оглашенные) альтернативы НВ, НУ, ПВ и получить в сумме для рейтинга ЦСМУІСД 133,2%, для ФДІЦС 135,9% (приблизительно), и для КМИС 149,7%. И разность в 15%, которую прогнали в дверь, влезает через окно...

Короче, я не буду говорить "мошенничество", я скажу "это вызывает неприятные подозрения". На мой взгляд, авторам следовало ограничиться качественным объяснением. Так как, в самом деле, если возвратиться к вопросу о "социологическом" смысле, то им (довольно очевидно?) могло бы быть такое предположение, что ЦСМУІСД с ФДІЦС опрашивали своих респондентов как-то "более настойчиво", "подвергали их допросу", или, что еще легче предположить, это КМИС опрашивал как-то так "снисходительно", "попустительствовал".

Именно это последнее предположение и подтверждается. Анкета, наверное, используется обычная, КМИСовская, об этом свидетельствует несколько заниженный рейтинг Симоненко, но респондентам дополнительно предлагалось "не отвечать, если не хочется говорить откровенно" (было соответствующее упоминание об этом на Украинский Выбор - но сейчас не нахожу). Это приводило к общему уменьшению чисел рейтинга (Януковича немного сильнее, что в особенности заметно по этому же исследованию в рейтингах по второму туру), и возрастание результата по альтернативе "Не определился".

Итак авторы "сбились на окольные пути". А напрасно, не нужно думать, что читатель глуп, он умный - ему просто следует честно и откровенно все объяснить. А вот такие "объяснения", к которым прибегли авторы, в конце концов, приводит к результату, обратному от желательного для них.

Головне — активність
Главное — активность

(глузливо) — Ноги!.. Крила!..
(незаперечно) — Головне — хвіст!

Нарешті, слід сказати ще кілька слів про один з останніх президентських рейтингів і перерахунок його результатів, виконані самім КМІС. Тут я нарешті наведу числа - багато чисел, бо у мене контингент одні доценти з кандидатами, а я все ще допіру, як кажуть кляті вмериканці, bla-bla-bla.

(Цікавий момент: для читача між попереднім і цим рядком відстань - одна секунда, для автора - тиждень; саме за такий час я повертаюсь до роботи над розсилкою). Отже, числа.

(насмешливо) — Ноги!.. Крылья!..
(неопровержимо) — Главное — хвост!

В конце концов, следует сказать еще несколько слов об одном из последних президентских рейтингов и перерасчете его результатов, выполненных самим КМИС. Здесь я, наконец-то приведу числа - много чисел, потому что у меня контингент одни доценты с кандидатами, а я все еще только, как говорят проклятые американцы, bla-bla-bla.

(Интересный момент: для читателя между предшествующей и этой строкой расстояние - одна секунда, для автора - неделя; именно через такое время я возвращаюсь к работе над рассылкой). Итак, числа.

Джерело (Источник)М.С.Ю.Я. НВРРПВПримітка
Автор *15,75,129,932,4 15,03,91,9Звор. перерахунок
КМІС *26.15.431.834.5 16(4,2)2Перерахунок
КМІС *35.65.235,634,3 13.3(4,4)1.6Перерахунок
Автор *4-0,5-0,23,8-0,2 -2,70,2-0,4Різниця (3-2)
ЦВК *55,95,039,939,3 5,02,0Перший тур
Автор *60,3-0,24,35,0 0,60,4Різниця (5-3)
Автор *77,86,118,635,2 25,43,53,4Перерахунок
КМІС+ЦР *85.45,144,637,8 (4,8)2,3Вихідопитування
Автор *9-0,2-0,19,03,5 0,40,7Різниця (8-3)

*1 зворотній перерахунок: приблизно (з точністю 0,1%) так мали виглядати результати дослідження до того, як були відкинути ті, хто відмовився брати участь (тобто альтернатива "Не братиму участі" - 6%); наскільки мені відомо, КМІС не оприлюднював таких (неперерахованих) даних, тому в стовпчику "Джерело" значиться "Автор", тобто, я, Олександр Лихо.
*2 cеред тих, хто не відмовився від участі у виборах (це 94% опитаних); дослідження проводилось 6-11.10.2004, вибірка 2000 респондентів.
*3 розподіл голосів серед тих 73%, які найімовірніше візьмуть участь у голосуванні
*4 різниця між третім і другим рядками
*5 результати першого туру виборів (31.10.2004), округлені до десятих; явка в першому турі 74,6; недійсних бюлетенів 2,98%.
*6 різниця між п'ятим і третім рядками
*7 перерахунок по тих, хто найімовірніше НЕ візьмуть участь у голосуванні
*8 уточнені зведені результати (від 4 жовтня 2004) вихідопитування, що проводилося КМІС і Центром Разумкова.
*9 різниця між восьмим і третім рядками

Стовпчик РР показує скільки Решта кандидатів набирають Разом. Числа у дужках відновлені (вони не вказувались джерелами), виходячи з того, що сума має бути 100%. Тире означає, що відповідне значення не має сенсу в тому контексті.

*1 обратной перерасчет: приблизительно (с точностью 0,1%) так должны были выглядеть результаты исследования до того, как были отброшены те, кто отказался принимать участие (то есть альтернатива "Не буду принимать участия" - 6%); насколько мне известно, КМИС не публиковал таких (неперерасчитанных) данных, поэтому в столбике "Источник" значится "Автор", то есть, я, Олександр Лыхо.
*2 среди тех, кто не отказался от участия в выборах (это 94% опрошенных); исследование проводилось 6-11.10.2004, выборка 2000 респондентов
*3 распределение голосов среди 73% тех, которые наиболее вероятно примут участие в голосовании
*4 разность между третьей и второй строками
*5 результаты первого тура выборов (31.10.2004), округленные до десятых; явка в первом туре 74,6%; недействительных бюллетеней 2,98%.
*6 разность между пятой и третьей строками
*7 перерасчет по те, кто наиболее вероятно НЕ примут участие в голосовании
*8 уточненные сведенные результаты (от 4 октября 2004) exit-poll'а, который проводился КМИС и Центром Разумкова.
*9 разность между восьмой и третьей строками

Столбик РР показывает сколько остальные кандидаты набирают вместе. Числа в скобках восстановлены (они не указывались источниками), исходя из того, что сумма должна быть 100%. Тире означает, что соответствующее значение не имеет смысла в том контексте.

Коментар
Комментарий

Спочатку прокоментую ці дані по рядках. Перші три рядки показують, який вплив чинять на результати опитування різні перерахунки. Стосовно подробиць прошу дивитись виноски. Маю зауважити, що третій рядок може розглядатися як (грубий) прогноз результату виборів.

Наступний, четвертий рядок це різниця між третім і другим - просто для зручності. П'ятий рядок це результати виборів, а наступний, шостий, це різниця між ними і прогнозом (третім рядком). Восьмий рядок це результати вихідопитування і далі, дев'ятий, різниця між ними і прогнозом.

Самі уважні (а ви?) вже мабуть помітили, що я не сказав про сьомий рядок. В ньому то і вся суть! Бо сам прогноз (третій рядок) спонукає до неправильного висновку про те, що нібито рейтинг Ющенко отримує якісь додаткові відсотки. Це не так - це Янукович і ліві втрачають! Хм... трохи схоже на якусь софістику. Гаразд, спробую инакше.

Я вже говорив про таку річ як "прихований електорат" Ющенка (дивись №8 від 25.03.05 і №9 від 02.05.05). В тому дослідженні КМІС, на основі якого я вказував на його присутність, використовувались дві техніки опитування - таємна ("secret ballot") і звичайна (як контрольна група). Тому слід було очикувати, що при проведенні таємного опитування респонденти будуть відвертішими, що й спостерігалося - рейтинг Ющенка отримував приріст за рахунок зменшення альтернативи "Не визначився".

При такому ж перерахунку, до якого вдався КМІС на цей раз, проявляється принципово инший ефект. КМІС виділяє анкети від тих респондентів, які відповіли, що вони "обов'язково" прийдуть на вибори, і половину тих, що "дуже ймовірно", і обчислює рейтинг тільки по них. Такі становлять 73% від всіх, кого опитували - що ще раз підтверджує, що таким чином можна отримати дуже добрий прогноз справжньої явки (по даним ЦВК 74,6%). Тобто, вивчається залежність рейтингу не від щирості респондентів, а від їхньої активності - готовності прийти на вибори.

Звичайно, прихований електорат проявляється і тут - він знаходиться у тих 13,3%, які однаково залишаються після перерахунку. Але головне, що демонструють ці дані - це

Сначала прокомментирую эти данные по строкам. Первые три строки показывают, какое влияние оказывают на результаты опроса разные перерасчеты. Относительно подробностей прошу смотреть сноски. Должен заметить, что третья строка может рассматриваться как (грубый) прогноз результата выборов.

Следующая, четвертая строка это разность между третьей и второй - просто для удобства. Пятая строка это результаты выборов, а следующая, шестая, это разность между ними и прогнозом (третьей строкой). Восьмая строка это результаты exit-poll'а и дальше, девятый, разность между ними и прогнозом.

Самые внимательные (а вы?) уже наверное заметили, что я не сказал о седьмой строке. В ней то и вся суть! Так как сам прогноз (третья строка) побуждает к неправильному выводу о том, что рейтинг Ющенко якобы получает некоторые дополнительные проценты. Это не так - это Янукович и левые теряют! Хм... немного похоже на какую-то софистику. Хорошо, попробую иначе.

Я уже говорил о такой вещи как "скрытый электорат" Ющенко (смотри №8 от 25.03.05 и №9 от 02.05.05). В том исследовании КМИС, на основе которого я указывал на его присутствие, использовались две техники опрашивания - тайная ("secret ballot") и обычная (как контрольная группа). Поэтому следовало ожидать, что при проведении тайного опроса респонденты будут более откровенными, что и наблюдалось - рейтинг Ющенко получал прирост за счет уменьшения альтернативы "Не определился".

При таком же перерасчете, к которого прибегает КМИС на этот раз, проявляется принципиально другой эффект. КМИС выделяет анкеты от тех респондентов, которые ответили, что они "обязательно" придут на выборы, и половину тех, что "очень вероятно", и подсчитывает рейтинг только по них. Такие составляют 73% от всех, кого опрашивали - что еще раз подтверждает, что таким образом можно получить очень хороший прогноз действительной явки (по данным ЦВК 74,6%). То есть, изучается зависимость рейтинга не от искренности респондентов, а от их активности - готовности прийти на выборы.

Конечно, скрытый электорат проявляется и здесь - он находится в тех 13,3%, которые все равно остаются после перерасчета. Но главное, что демонстрируют эти данные - это

Фіктивні виборці
Фиктивные избиратели

Дозволю собі вдатися до такого означення (прошу зауважити, я сказав "фіктивний", а не "дефективний"), або ще можна сказати "удавані", або "позірні" (прошу зауважити, я сказав "позірні", а не "ганебні" (міжмовна гра слів)) виборці. Бо про прихованих виборців говорять, це відоме поняття, а от про фіктивних (удаваних, позірних...) чомусь не говорить ніхто - але, проте, наявність таких - факт.

Саме це і демонструє сьомий рядок (я ж обіцяв, що ще покажу, що можна ще й не так перераховувати). Це "рейтинг" кандидатів серед тих респондентів, які не збираються приймати участь у виборах ("пофігістів") - тут, як нескладно побачити, Янукович безумовний лідер, тому що... їм пофіг.

Як і у випадку з прихованими виборцями, тут нескладно висловити кілька припущень щодо психологічної природи такого феномену. Якщо у випадку прихованих виборців припускається, що така їхня поведінка може диктуватися побоюванням санкцій чи то з боку суспільства (панівних у певному регіоні настанов громадської думки) чи то з боку влади (локальних адміністративних установ), то у випадку фіктивних виборців я можу припустити, що існує два пояснення, так би мовити, локальне і глобальне.

Перше, локальне, пояснення полягає в тому, що людина, яка під час шаленої і хамської агітації на користь одного кандидата, все ж таки стає на бік иншого кандидати, який зазнає утисків, показує тим, що вона має волю опиратися тому тискові, вона протистоїть, займає активну позицію, і відтак у неї вже вистачить сили прийти на виборчу дільницю - бо не для того вона опиралася аби ганебно здатися. Инша річ прихильник (в цьому разі) Януковича: він пасивний, він вважає, що "все одно буде Янукович", що і без нього обійдеться, зрештою, йому просто пофіг.

Можна зробити також друге припущення, що ці категорії різняться не ситуативно, тобто, не на локальному рівні самої виборчої кампанії, а більш глобально, світоглядно. Перший є суб'єктом, він впливає на об'єкт, на цей світ і намагається змінити його, він активний, другий сам є об'єктом, він не впливає, і навіть не протистоїть, він підкоряється. Перший, образно висловлюючись - господар, другий - раб. Тим і пояснюється активність перших і пасивність других, яка знаходить свій вияв, зокрема, у готовності голосувати.

Ще можна зробити кілька висновків щодо прогнозу результатів виборів на основі рейтингів. По-перше, прогноз, який ґрунтуватиметься на "наївному" припущенні про те, що голоси серед тих, хто не визначився, розподіляться так само, як серед тих, хто визначився, дасть величезну помилку внаслідок того, що це припущення, принаймні для минулих виборів, є абсолютно хибним.

По-друге. Для того щоби задовільно спрогнозувати результат виборів, знову ж таки, принаймні в контексті минулих виборів, потрібно враховувати три, приблизно однакові за впливом, чинники:

  1. Приховані виборці;
  2. Фіктивні виборці;
  3. Фальсифікація виборів.

Позволю себе дать им такое определение (прошу заметить, я сказал "фиктивный", а не "дефективный"), или еще можно сказать "мнимые", или "кажущиеся" (прошу заметить, я сказал "кажущиеся", а не "позорные" (межязыковая игра слов)) избиратели. Потому что о скрытых избирателях говорят, это известное понятие, а вот про фиктивных (мнимых, кажущихся...) почему-то не говорит никто - но, тем не менее, наличие таких - факт.

Именно это и демонстрирует седьмая строка (я же обещал, что еще покажу, что можно еще и не так пересчитывать). Это "рейтинг" кандидатов среди тех респондентов, которые не собираются принимать участие в выборах ("пофигистов") - здесь, как несложно увидеть, Янукович безусловный лидер, тому що... им пофиг.

Как и в случае со скрытыми избирателями, здесь несложно высказать несколько предположений относительно психологической природы такого феномена. Если в случае скрытых избирателей допускается, что такое их поведение может диктоваться опасением санкций то ли со стороны общества (господствующих в определенном регионе установок общественного мнения) то ли со стороны власти (локальных административных учреждений), то в случае фиктивных избирателей я могу предположить, что существует два объяснения, так сказать, локальное и глобальное.

Первое, локальное объяснение состоит в том, что человек, который во время неистовой и хамской агитации в пользу одного кандидата, все же становится на сторону другого кандидата, который испытает притеснения, показывает тем, что он имеет волю сопротивляться этому давлению, он противостоит, занимает активную позицию, и поэтому у него уж хватит силы прийти на избирательный участок - так как не для того он сопротивлялся, чтобы потом позорно сдаться. Другое дело сторонник (в этом случае) Януковича: он пассивен, он считает, что "все равно будет Янукович", что и без него обойдется, в конце концов, нему просто пофиг.

Можно сделать также другое предположение, что эти категории различаются не ситуативно, то есть, не на локальном уровне самой избирательной кампании, а более глобально, мировоззренчески. Первый является субъектом, он влияет на объект, на этот мир и старается изменить его, он активен, второй сам является объектом, он не влияет, и даже не противостоит, он подчиняется. Первый, образно высказываясь - хозяин, второй - раб. Тем и объясняется активность первых и пассивность вторых, которая находит свое проявление, в частности, в готовности голосовать.

Еще можно сделать несколько выводов относительно прогноза результатов выборов на основе рейтингов. Во-первых, прогноз, который будет основываться на "наивном" предположении о том, что голоса среди тех, кто не определился, распределятся так же, как среди тех, кто определился, даст огромную ошибку вследствие того, что это предположение, по крайней мере, для прошлых выборов, является абсолютно ошибочным.

Во-вторых. Для того чтобы удовлетворительно спрогнозировать результат выборов, опять же, по крайней мере, в контексте прошлых выборов, нужно учитывать три, приблизительно одинаковые по влиянию, фактора:

  1. Скрытые избиратели;
  2. Фиктивные избиратели;
  3. Фальсификация выборов.

На додачу
В добавок

хотів би ще надати посилання на кілька цікавих, на мій погляд, дописів у продовження і не в продовження тим, які порушувались у розсилці. По-перше, щодо Другої світової війни:

Украинская вторая мировая; розсилка Украина неизвестная
"22 серпня 1939 року у виступі перед командуючими всіх збройних сил Німеччини Гітлер сказав: "З осені 1938 року я вирішив йти разом зі Сталіним... Сталін і я - єдині, що дивляться тільки в майбутнє. Так, я в найближчі дні на німецько-радянському кордоні потисну руку Сталіну і разом з ним почну новий розділ світу...".
"Не треба лукавити: СССР вступив у Другу світову на стороні нацистів, а вже потім, у 1941-му, страшною ціною довелося розплачуватися і "виправляти" недоліки безглуздої сталінської таємної дипломатії."
"... підтверджено, що шокований наступом нацистів Сталін був готовий запропонувати Гітлерові новий варіант Брестського миру: В'ячеслав Молотів під час зустрічі з болгарським послом звернувся до нього з проханням передати в Берлін пропозицію припинити бойові дії. Замість Сталін був готовий віддати нацистам Україну і Білорусь. Але в той момент, з огляду на військові успіхи, Гітлер відкинув ці пропозиції."

Вікторія Володимира
"Столиця Росії готується до святкування 60-ї річниці закінчення війни, як до самої війни. ... Але "переможний" настрій можуть зіпсувати гості. Заступник голови Єврокомісії Гюнтер Ферхойген, перебуваючи у понеділок у Таллінні, заявив, що необхідною умовою добрих відносин ЄС із Росією є визнання Москвою факту повоєнної окупації Естонії, Литви і Латвії."

Василь Кук: Ідеї УПА перемогли в Україні
"Радянський уряд вів війну проти України, він знищував Україну, і коли ми говоримо про Українську повстанську армію, ми постійно наголошуємо: ми не воювали проти російського народу чи жодного іншого народу. Ми вели боротьбу проти більшовистських окупантів і ця боротьба почалася відразу зі вступом совєтської армії в Україну."

По-друге, щодо становища перед парламентськими виборами:

СПУ: работа над заготовкой продолжается
"... перемогла помаранчева революція, і О.Морозу вдалося зайняти (шляхом вмілого і досить безсоромного торгу, що включав і деякі елементи шантажу) значне місце в новому розташуванні владних сил..."
"... соціалісти опинилися в такому пікантному становищі (і це головне) через непомірні політичні амбіції самого О.Мороза. Ну дуже вже йому хочеться бути одночасно і при владі (щоб мати міністрів та губернаторів), і в опозиції (щоб набирати передвиборчі очки критикою влади) ..."

Юлия Цезарь, Виктор Помпей и Владимир Красс
"Якщо скористатися історичними аналогіями, те Ющенко і Тимошенко прагнуть до максимально повної влади. Юлія Цезар йде до неї твердо, рішуче і послідовно, Віктор Помпей - як завжди. А Володимир Красс необхідний їм у ролі буфера. Треба ж: століття минають, а політичні розклади не міняються."

Рейтинги партій можна подивитись на Український вибір.

хотел бы еще предоставить ссылки на несколько интересных, на мой взгляд, статей в продолжение и не в продолжение тем, которые поднималось в рассылке. Во-первых, относительно Второй мировой войны:

Украинская вторая мировая; рассылка Украина неизвестная
"22 августа 1939 года в выступлении перед командующими всех вооруженных сил Германии Гитлер сказал: "С осени 1938 года я решил идти вместе со Сталиным... Сталин и я - единственные, смотрящие только в будущее. Да, я в ближайшие дни на немецко-советской границе подам руку Сталину и вместе с ним начну новый раздел мира...".
"Не надо лукавить: СССР вступил во Вторую мировую на стороне нацистов, а уж потом, в 1941-м, страшной ценой пришлось расплачиваться и "исправлять" недостатки бестолковой сталинской тайной дипломатии."
"... подтверждено, что шокированный наступлением нацистов Сталин был готов предложить Гитлеру новый вариант Брестского мира: Вячеслав Молотов во время встречи с болгарским послом обратился к нему с просьбой передать в Берлин предложение прекратить боевые действия. Взамен Сталин был готов отдать нацистам Украину и Белоруссию. Но в тот момент, учитывая военные успехи, Гитлер отверг эти предложения."

Вiкторiя Володимира
"Столица России готовится к празднованию 60-й годовщины окончания войны, как к самой войне. ... Но "победное" настроение могут испортить гости. Заместитель председателя Еврокомисии Гюнтер Ферхойген, находясь в понедельник в Таллинне, заявил, что необходимым условием добрых отношений ЕС с Россией является признание Москвой факта послевоенной оккупации Эстонии, Литвы и Латвии."

Василь Кук: Ідеї УПА перемогли в Україні
"Советское правительство вело войну против Украины, оно уничтожало Украину, и если мы говорим про Украинскую повстанческую армию, мы постоянно подчеркиваем: мы не воевали против русского народа или какого-нибудь другого народа. Мы вели борьбу против большевистских оккупантов, и эта борьба началась сразу же со вступлением советской армии в Украину."

Во-вторых, относительно положения перед парламентскими выборами:

СПУ: работа над заготовкой продолжается
"... победила оранжевая революция, и А.Морозу удалось занять (путем умелого и довольно беззастенчивого торга, включавшего и некоторые элементы шантажа) значительное место в новой расстановке властных сил..."
"... социалисты оказались в таком пикантном положении (и это главное) из-за непомерных политических амбиций самого О. Мороза. Ну очень уж ему хочется быть одновременно и при власти (чтобы иметь министров и губернаторов), и в оппозиции (чтобы набирать предвыборные очки критикой власти)..."

Юлия Цезарь, Виктор Помпей и Владимир Красс
"Если воспользоваться историческими аналогиями, то Ющенко и Тимошенко стремятся к максимально полной власти. Юлия Цезарь идет к ней твердо, решительно и последовательно, Виктор Помпей - как всегда. А Владимир Красс необходим им в роли буфера. Надо же: века проходят, а политические расклады не меняются."

Рейтинги партий можно посмотреть на Український вибір.

Анекдот
Анекдот

Жовтнева революція в Росії. Якійсь чолов'яга поквапливо накручує телефонний апарат і поспіхом хоче повідомити щось, очевидно, дуже, на його думку, важливе і термінове:
— Алло! Алло! Це Пітер? Алло! Фу! (дмухає у слухавку) Це Пітер?
(відповідають)
— Алло! Дайте Смольний. Смольний, кажу, дайте!
(відповідають)
— Алло! Алло! Це Смольний? Фу! Це Смольний?
(відповідають)
— Алло! Смольний? Смольний? Лєніна, дайте! Алло? Лєніна, дайте!
(відповідають)
— Алло! Товарішч Лєнін? Алло? Фу! Товарішч Лєнін?
(відповідають і кладуть слухавку)
— (ошелешено) ... То єсть, как ето "пашел нах*й"?..

Совєтська армія. Наказ:
— Пєтрєнка, праізвєсті рашьот!
Петренко: — Первий, второй, третій, четвертий, пятий, шОстий...
— Атставіть! Пєтрєнка, сколька раз тєбє гаваріть: нє шОстий, а шестОй! Понял?
Петренко: — Так точно! ПойнЯв!
— Ну давай сначала.
Петренко: — Первий, второй, третій, четвертий, пятий, шестой, сьОмий...

Давно то було — я ще в школі вчився. Урок фізики. Вчителька питає, як називається машина для виробляння електроенергії, і піднімає одного з моїх однокласників. Той неохоче встає, кліпаючи очима і всім своїм виглядом показуючи, що єдиним способом задовольнити цікавість учительки для нього могло б стати божественне одкровення. І, що ви собі думаєте, подібне одкровення низходить на нього, але, щоправда, у вигляді підказки иншого однокласника - великого штукара. Той шепче:
— дегенератор... дегенератор...
І той, кого підняли, вже вголос каже:
— Дегенератор.
Вчителька:
— (обурено) Сідай, сам ти дегенератор!

Октябрьская революция в Росси. Какой-то человек поспешно накручивает телефонный аппарат и второпях хочет сообщить что-то, очевидно, очень, по его мнению, важное и срочное:
— Алло! Алло! Это Питер? Алло! Фу! (дует в трубку) Это Питер?
(отвечают)
— Алло! Дайте Смольный. Смольный, говорю, дайте!
(отвечают)
— Алло! Алло! Это Смольный? Фу! Это Смольный?
(отвечают)
— Алло! Смольный? Смольный? Ленина, дайте! Алло? Ленина, дайте!
(отвечают)
— Алло! Товарищ Ленин? Алло? Фу! Товарищ Ленин?
(отвечают и кладут трубку)
— (ошеломленно) ... То есть, как это "пошел нах*й"?..

Советская армия. Приказ:
— Петренко, произвести расчет!
Петренко: — Первый, второй, третий, четвертый, пятый, шОстый...
— Отставить! Петренко, сколько раз тебе говорить: не шОстый, а шестОй! Понял?
Петренко: — Так точно! ПойнЯв!
— Ну давай сначала.
Петренко: — Первый, второй, третий, четвертый, пятый, шестой, сьОмый...

Давно это было — я еще в школе учился. Урок физики. Учительница спрашивает, как называется машина для выработки электроэнергии, и поднимает одного из моих одноклассников. Тот неохотно встает, мигая глазами и всем своим видом показывая, что единственным способом удовлетворить любопытство учительницы для него могло бы стать божественное откровение. И, что вы себе думаете, подобное откровение нисходит на него, но, правда, в виде подсказки другого одноклассника - большого шутника. Тот шепчет:
— дегенератор... дегенератор...
И тот, кого подняли, уже вслух говорит:
— Дегенератор.
Учительница:
— (негодующе) Садись, сам ты дегенератор!

Зворотній зв'язок
Обратная связь

Будьласка, надcилайте ваші листи на адресу les2@ua.fm.

Ваші листи публікуються тільки при наявності дозволу на таку публікацію. Якщо такий дозвіл відсутній, то автор, при бажанні опублікувати вашого листа, намагатиметься отримати такий дозвіл.

Ваші персональні дані, вказані в листі, публікуються тільки при наявності вашого дозволу на таку публікацію. Проте автор залишає за собою право цитувати, а також, при потребі, переповідати зміст ваших листів.

Пожалуйста, отправляйте ваши письма по адресу les2@ua.fm.

Ваши письма публикуются только при наличии разрешения на такую публикацию. Если такое разрешение отсутствует, то автор, при желании опубликовать ваше письмо, будет пытаться получить такое разрешение.

Ваши персональные данные, указанные в письме, публикуются только при наличии вашего разрешения на такую публикацию. Однако автор оставляет за собой право цитировать, а также, при потребности, пересказывать содержание ваших писем.

До побачення!
До свидания!

Наразі у мене все і я прощаюся з вами, шановні читачі, до наступного випуску розсилки. На все добре!

Автор розсилки: Олександр Лихо

Пока у меня все и я прощаюсь с вами, уважаемые подписчики, до следующего выпуска рассылки. Всего доброго!

Автор рассылки: Олександр Лыхо

Авторське право
Авторское право

Всі авторські права на оригінальні матеріали, що публікуються в розсилці, належать її автору - Олександрові Лиху (Олександр Лихо), якщо не вказано противного. Проте, я даю вам дозвіл на публікацію згаданих матеріалів при умові, що при їх публікації ви вкажете безпосередньо після або до них авторство, посилання на цю розсилку і посилання на ділянку (веб-сайт) автора Soft навколо.

Все авторские права на оригинальные материалы, которые публикуются в рассылке, принадлежат автору - Олександру Лыхо, если не указано противное. Однако, я даю вам разрешение на публикацию указанных материалов при условии, что при их публикации вы укажете непосредственно после или до них авторство, ссылку на эту рассылку и ссылку на веб-сайт автора Soft навколо.

Президентські вибори 2004 в Україні:
очима пересічного українця

Subscribe.Ru
Поддержка подписчиков
Другие рассылки этой тематики
Другие рассылки этого автора
Подписан адрес:
Код этой рассылки: state.politics.president
Отписаться
Вспомнить пароль

В избранное