Количество просмотров: 19 (за период c 00:00 по 18:01 06/09/18), всего просмотров: 1210

Наказ вiд 21.11.2000 № 644 М╕нтранс Про затвердження окремих розд╕л╕в Правил перевезення вантаж╕в Вступил в силу с 21.11.2000

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Заборонено для ввезення в Укра╖ну
	№ 670 от 29.08.2018 КМУ "Про внесення зм╕ни до перел╕ку товар╕в, заборонених до ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, що походять з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖"
2. Сертиф╕кат про походження товару (╤мпорт)
	№ 670 от 29.08.2018 КМУ "Про внесення зм╕ни до перел╕ку товар╕в, заборонених до ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, що походять з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖"
Классификаторы
	нет изменений
Информация
3. Санкции
	Приказ № 1201 от 29.08.2018 О введении санкций с 08.09.2018
	Приказ № 1165 от 21.08.2018 О введении санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1169 от 21.08.2018 О введении санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1026 от 24.07.2018 О введении санкций с 03.08.2018
	Приказ № 1235 от 31.08.2018 Об отмене санкций с 31.08.2018
	Приказ № 1210 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1211 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1213 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1215 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1221 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1222 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1164 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1165 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1168 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1169 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	4
	Листи ДМСУ	1
	М╕журядова угода	1
	Накази ДМСУ	2
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	10
	ВСЕГО:	18

MDoffice

Законопроект принят в первом чтении.

За пересечение государственной границы лицом, имеющим гражданство страны-агрессора, или другим лицом в интересах страны-агрессора, противоречащим национальным интересам Украины, без соответствующих документов или по документам, содержащим недостоверные сведения, планируют предусмотреть уголовную ответственность в виде лишения свободы на срок до 3 лет.

Соответствующий законопроект № 7017 «О внесении изменения в Уголовный кодекс Украины относительно ответственности за незаконное пересечение государственной границы» принят на заседании Верховной Рады 6 сентября.

При этом для привлечения к ответственности не будет иметь значение способ и место пересечения границы - в пунктах пропуска или вне их.

Если лицо решит незаконно пересечь границу повторно или в составе группы, срок лишения свободы будет составлять от 3 до 5 лет.

В случае применения такими лицами оружия при незаконном проникновении в страну их ожидает от 5 до 8 лет лишения свободы.

По словам авторов законопроекта, необходимость криминализации данного правонарушения связана с участившимися случаями обнаружения российских граждан на территории страны, которые «случайно» сбились с маршрута и потерялись на территории Украины.

Л╤ГА:ЗАКОН

Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни прийняло р╕шення п╕двищити обл╕кову ставку до 18% р╕чних ╕з 07 вересня 2018 року. Попри впевнене зниження ╕нфляц╕╖ з початку року, реал╕зац╕я низки ризик╕в може в подальшому стати на завад╕ ц╕й тенденц╕╖. Проведення б╕льш жорстко╖ монетарно╖ пол╕тики дозволить н╕велювати вплив цих ризик╕в ╕ повернути ╕нфляц╕ю в меж╕ ц╕льового д╕апазону в к╕нц╕ 2019 року та досягти середньостроково╖ ц╕л╕ 5% у 2020 роц╕.

 У липн╕ 2018 року споживча ╕нфляц╕я продовжила упов╕льнюватися – до 8,9% у р╕чному вим╕р╕, упритул наблизившись до ц╕льового д╕апазону, установленого Основними засадами грошово-кредитно╖ пол╕тики на 2018 р╕к та середньострокову перспективу (6,5% ± 2 в. п. на к╕нець ╤╤╤ кварталу 2018 року). ╤, за попередн╕ми оц╕нками Нац╕онального банку, у серпн╕ ╕нфляц╕я також залишалася близькою до ц╕╓╖ позначки.

 Зниження ╕нфляц╕╖ у липн╕ загалом в╕дпов╕дало останньому макроеконом╕чному прогнозу Нац╕онального банку. Цьому сприяло сутт╓ве розширення внутр╕шньо╖ та ╕мпортно╖ пропозиц╕╖ продовольчих товар╕в, завдяки якому ц╕ни на них зростали низькими темпами. Кр╕м того, на ц╕нах на непродовольч╕ товари позначилося зм╕цнення курсу гривн╕ в першому п╕вр╕чч╕.

 Базова ╕нфляц╕я в липн╕ упов╕льнилася до 8,8% у р╕чному вим╕р╕, що також оч╕кувалося Нац╕ональним банком. Ут╕м, усе ще висок╕ значення базово╖ ╕нфляц╕╖ св╕дчать про збереження сутт╓вого фундаментального ╕нфляц╕йного тиску. Це насамперед ╓ результатом високих темп╕в зростання реально╖ зароб╕тно╖ плати, яке призводить до зб╕льшення виробничих витрат та ст╕йкого споживчого попиту.

 Нац╕ональний банк вважа╓ актуальним липневий прогноз зниження ╕нфляц╕╖ до 8,9% у 2018 роц╕, ╖╖ повернення до ц╕льового д╕апазону в к╕нц╕ 2019 року та середньостроково╖ ц╕л╕ 5% у 2020 роц╕.

 Подальше упов╕льнення ╕нфляц╕╖ буде стримуватися оч╕куваним п╕двищенням адм╕н╕стративно регульованих ц╕н ╕ тариф╕в, спрямованим на наближення ц╕н на газ на внутр╕шньому ринку до ц╕ни ╕мпортного паритету, у IV квартал╕ 2018 року.

 Також, як ╕ п╕д час оприлюднення прогнозу в липн╕, Нац╕ональний банк продовжу╓ вважати, що зростання ц╕н ╕ надал╕ будуть стимулювати ст╕йкий внутр╕шн╕й споживчий попит та висок╕ ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування.

 Водночас ╕нфляц╕ю будуть стримувати жорстк╕ монетарн╕ умови, що склалися внасл╕док низки п╕двищень обл╕ково╖ ставки, у тому числ╕ в рамках сьогодн╕шнього р╕шення.

 Девальвац╕йний тиск на гривню, що спостер╕га╓ться з липня цього року, не позначиться сутт╓во на динам╕ц╕ ╕нфляц╕╖, за оч╕куваннями Нац╕онального банку. Адже в пор╕внянн╕ з гривнею б╕льш╕сть валют кра╖н – основних торговельних партнер╕в Укра╖ни за цей час знец╕нилися б╕льш сутт╓во. Так╕ тенденц╕╖ на зовн╕шн╕х ринках н╕велюють вплив, який зм╕на курсу гривн╕ до долара США могла б мати на ╕мпортовану складову ╕нфляц╕╖.

 Кр╕м того, Нац╕ональний банк збер╕га╓ активну присутн╕сть на м╕жбанк╕вському валютному ринку – чистий продаж валюти Нац╕ональним банком для згладжування надм╕рних коливань обм╕нного курсу становить понад 700 млн дол. США з початку ╤╤╤ кварталу. Валютн╕ ╕нтервенц╕╖ послаблюють вплив коливань обм╕нного курсу на ╕нфляц╕ю.

 Ключовою умовою зниження ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ залиша╓ться усп╕шне продовження сп╕впрац╕ з М╕жнародним валютним фондом.

 Отримання кредитних кошт╕в в╕д фонду та пов’язаного ф╕нансування в╕д ╕нших партнер╕в Укра╖ни сприятиме зм╕цненню макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕ та слугуватиме позитивним сигналом для учасник╕в ринку щодо подальшого поступу у зд╕йсненн╕ реформ в Укра╖н╕.

 Разом з тим, ╕з часу липневого р╕шення Правл╕ння Нац╕онального банку з монетарно╖ пол╕тики в╕дбува╓ться сутт╓ве посилення зовн╕шн╕х ризик╕в, як╕ можуть завадити зниженню ╕нфляц╕╖ до ц╕льового р╕вня.

 Насамперед, мова йде про посилення тиску на валюти кра╖н, що розвиваються, внасл╕док подальшого в╕дпливу кап╕талу. Це може ускладнити доступ укра╖нських позичальник╕в до м╕жнародних ф╕нансових ринк╕в ╕ позначитися на конкурентоспроможност╕ продукц╕╖ укра╖нського експорту. Також зростають ризики пог╕ршення кон’юнктури на св╕тових товарних ринках через ескалац╕ю широкомасштабних торговельних конфл╕кт╕в. Перш╕ ознаки реал╕зац╕╖ цього ризику вже демонструють св╕тов╕ ринки стал╕ та нафти.

 Кр╕м того, актуальними залишаються ╕ внутр╕шн╕ ризики. Внасл╕док зростання волатильност╕ обм╕нного курсу гривн╕ та наближення наступного року подв╕йних вибор╕в в Укра╖н╕ можливе пог╕ршення ╕нфляц╕йних оч╕кувань. Також на завад╕ зниженню ╕нфляц╕╖, в╕дпов╕дно до прогнозу Нац╕онального банку, може стати б╕льш сутт╓ве зростання внутр╕шнього попиту через значн╕ темпи п╕двищення зароб╕тних плат.

 П╕д час минулого зас╕дання з питань монетарно╖ пол╕тики в липн╕ Правл╕ння Нац╕онального банку зауважило, що може в подальшому п╕двищити обл╕кову ставку в раз╕ зростання в╕рог╕дност╕ реал╕зац╕╖ ╕нфляц╕йних ризик╕в. Сьогодн╕ Правл╕ння Нац╕онального банку бачить зростання ╕мов╕рност╕ реал╕зац╕╖ окреслених ризик╕в ╕ вважа╓ за необх╕дне посилити жорстк╕сть монетарних умов шляхом п╕двищення обл╕ково╖ ставки.

 Нараз╕ п╕двищення обл╕ково╖ ставки на 0,5 п.п., на думку Правл╕ння, достатньо для зниження ╕нфляц╕╖ до ц╕льового д╕апазону у строки, передбачен╕ прогнозом.

 У випадку реал╕зац╕╖ про╕нфляц╕йних ризик╕в Нац╕ональний банк може вдатися до п╕двищення обл╕ково╖ ставки до р╕вня, необх╕дного для забезпечення зниження ╕нфляц╕╖ до встановлених ц╕лей на прийнятному часовому горизонт╕.

 П╕двищення обл╕ково╖ ставки до 18% затверджено Р╕шенням Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 6 вересня 2018 року № 593-рш "Про розм╕р обл╕ково╖ ставки".

 П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала прийняттю Правл╕нням цього р╕шення, буде оприлюднено 17 вересня 2018 року.

 Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 25 жовтня 2018 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.

М╕ж Укра╖ною та ╢С на р╕вному м╕сц╕ виникло чергове напруження.

Цього разу причиною для непорозум╕ння став наказ М╕нагропол╕тики "Про затвердження правил виробництва коньяк╕в Укра╖ни".

Цей документ величенький, в╕н встановлю╓ правила "присво╓ння з╕рочок", згаду╓ про ключов╕ правила коньячно╖ технолог╕╖, а ще – визнача╓ м╕н╕мальний р╕вень коньячних спирт╕в в╕тчизняного виробництва, за умови якого продукц╕я ма╓ право називатися коньяком Укра╖ни. Нараз╕ ця частка може складати 15%, проте буде щор╕чно п╕двищуватися. З 1 с╕чня 2026 року вона ма╓ зрости до 70%, а у 2027 – до 85%.

╤ саме ц╕ дв╕ дати, згадан╕ у попередньому абзац╕, ╓ приводом стверджувати:

Укра╖на йде на новий конфл╕кт ╕з ╢вросоюзом.

До чого тут ╢С?

Р╕ч у т╕м, що Укра╖на, ратиф╕куючи Угоду про асоц╕ац╕ю з ╢С, зобов’язалася припинити використання низки географ╕чних найменувань, як╕ зарезервован╕ за конкретними кра╖нами ╢С – в тому числ╕ таких назв, як "коньяк", "шампанське", "токай" тощо.

Ки╖в домовився про 10-р╕чний перех╕дний пер╕од, протягом якого Укра╖на може продавати на внутр╕шньому ринку 12 заре╓строваних найменувань алкогольно╖ продукц╕╖, заре╓строваних за кра╖нами-членами ╢С, в тому числ╕ коньяк (ст. 208 УА). В╕драхунок цього терм╕ну розпочався в╕д 1 с╕чня 2016 року – з дати, коли ╢С розпочав тимчасове використання УА. А в╕дпов╕дно, укра╖нськ╕ виробники втрачають право використовувати назву "коньяк" по зак╕нченню 2025 року.

Наказ М╕нагропол╕тики суперечить Угод╕ про асоц╕ац╕ю.

З нього виплива╓, що терм╕н "коньяк Укра╖ни" буде використовуватися ╕ в 2026, ╕ в 2027 роках, ╕ нав╕ть п╕сля цього терм╕ну. А про Угоду з ╢С у ньому не згадано взагал╕ – немов в уряд╕ ╕ не чули про не╖.

Така в╕дверта спроба Укра╖ни "продавити" порушення угоди, зв╕сно ж, не залишилася непом╕ченою. В ╢С заявили у в╕дпов╕дь на запит "╢вропейсько╖ правди", що намагаються переконати уряд не йти на нове порушення. Та водночас визнали: до к╕нця 2025-го не мають юридичних важел╕в, щоби змусити Укра╖ну в╕дмовитися в╕д таких д╕й. А тому нараз╕ намагаються переконати сво╖х колег.

"Ми перебува╓мо в пост╕йному д╕алоз╕ з урядом з питань географ╕чних позначень ╕ ми в курс╕ ц╕╓╖ ситуац╕╖", – заявили в представництв╕ ╢С в Укра╖н╕.

Ми хочемо, щоби уряд припинив згадувати про "укра╖нський коньяк" поза межами перех╕дного пер╕оду, але у нас обмежен╕ юридичн╕ можливост╕ вимагати цього припинення вже зараз.Представництво ╢вросоюзу в Укра╖н╕

Ц╕кава деталь: в уряд╕ теж розум╕ли, що д╕ють не дуже чесно.

Наказ М╕нагро датований ще груднем 2017 року, проте його погодження ╕з М╕н'юстом та ╕ншими в╕домствами забрало понад с╕м м╕сяц╕в!!! Лише 30 липня М╕н╕стерство юстиц╕╖ дало оф╕ц╕йну згоду на його публ╕кац╕ю, а в серпн╕ документ був нарешт╕ опубл╕кований.

Джерела "╢вропейсько╖ правди" розпов╕ли, що документ не просто "лежав у шаф╕". До нього була низка претенз╕й в╕д р╕зних в╕домств, хоча, за нашими даними, про явну суперечн╕сть Угод╕ про асоц╕ац╕ю в цьому процес╕ майже не згадувалося. Головною перепоною стала сама по соб╕ норма про зменшення частки ╕ноземних спирт╕в у коньяку. Схоже, що в уряд╕ боролися потужн╕ б╕знес-групи, одна з яких хот╕ла зберегти допуск "╕ноземц╕в" на коньячний ринок, а ╕нша – намагалася закрити його.

Результат ц╕╓╖ боротьби впливав на сутт╓в╕ грошов╕ потоки, а тому якась там Угода про асоц╕ац╕ю важила значно менше.

У п╕дсумку, схоже, про ╢С просто забули.

Адже урядовц╕ могли в╕дмовитися в╕д згадки про 2026-2027 р╕к, або, скаж╕мо, додати фразу про те, що п╕сля 2026 року цей наказ буде д╕яти не для коньяку, а для ново╖ торгово╖ марки, яка його зам╕нить. Але жоден ╕з цих крок╕в зроблений не був.

До того ж Брюссель ма╓ п╕дстави п╕дозрювати Ки╖в не у банальн╕й помилц╕, а у св╕домому небажанн╕ виконувати Угоду.

Р╕ч у т╕м, що спроби Укра╖ни об╕йти м╕жнародн╕ обмеження щодо захищених географ╕чних позначень – дуже давня проблема. Укра╖нськ╕ виробники шампанського, наприклад, ще 10 рок╕в тому д╕зналися, що ╖м доведеться зм╕нювати назву сво╓╖ продукц╕╖. В╕дтод╕ б╕льш╕сть виробник╕в ╕гристих вин в╕д╕йшли в╕д назви "шампанське" ╕ взялися просувати власн╕ торговельн╕ марки, як-то "Артем╕вське", "Крим" тощо.

Натом╕сть коньячники не роблять н╕чого ╕ не полишають спроб переконати уряд та ╢С у тому, що вони мають зберегти назву "коньяк".

╤ те, що це юридично неможливо, ╖х не зупиня╓.

Виробники пояснюють, що зам╕на назви на "бренд╕" призведе до катастроф╕чного пад╕ння попиту, оск╕льки укра╖нськ╕ споживач╕ переконан╕, що бренд╕ ╓ продукц╕╓ю нижчо╖ якост╕, ан╕ж коньяк. Альтернативою цьому ╓ створення та просування власно╖ назви; саме такий шлях обрала Молдова. Але наш╕ виробники не роблять ╕ цього та продовжують наполягати на сво╓му прав╕ випускати коньяк.

До слова, одного разу укра╖нським коньячникам вже вдалося умовити ╢С п╕ти на поступки з цього питання. При вступ╕ Укра╖ни до СОТ ╓вропейц╕ погодились: якщо у Франц╕╖ виробляють коньяк, то у нас – "коньяк Укра╖ни". Але надал╕ укра╖нськ╕ виробники в╕дразу ж знайшли, як обходити нове правило. Погляньте на коньячну пляшку, ╕ ви пом╕тите: слово "коньяк" на н╕й зазвичай пишеться великим шрифтом, а "Укра╖ни" – дуже маленьким.

Тому Брюссель, який обп╕кся одного разу, б╕льше на поступки у цьому питання не йде. ╤ саме тому можлив╕сть ман╕пулювання ц╕╓ю назвою так болюче сприйма╓ться у ╢С.

У М╕нагропол╕тики стверджують, що цього разу не прагнули "ошукати" ╓вропейц╕в ╕ не хот╕ли порушувати Угоду з ╢С. У м╕н╕стерств╕ запевнили "╢вропейську правду", що ╕ сам╕ вол╕ли би не створювати конфл╕кт, але просто не мають ново╖ назви, якою буде називатися укра╖нський коньяк з 2026 року.

"Нараз╕ разом ╕з ╓вропейськими експертами ми працю╓мо над новою редакц╕╓ю закону "Про виноград та виноградне вино". Серед ╕ншого, у ньому ма╓ бути вказана нова назва для укра╖нсько╖ коньячно╖ продукц╕╖ – за аналог╕╓ю ╕з Молдовою, де така продукц╕я ма╓ назву д╕в╕н. Б╕льше того, ми хочемо розпочати громадську дискус╕ю щодо ц╕╓╖ назви", – розпов╕в начальник в╕дд╕лу розвитку сад╕вництва та виноградарства В╕ктор Костенко.

Його коментар, щоправда, не зн╕ма╓ питань щодо того, чому Угода з ╢С взагал╕ лишилася не згаданою у такому конфл╕ктному документ╕.

Чи матиме розвиток нова проблема у в╕дносинах з ╢С? Все залежить в╕д того, чи дотрима╓ться уряд ново╖ об╕цянки, яку дав ╓вропейцям п╕сля виникнення конфл╕кту.

Так, за словами В╕ктора Костенка, нова редакц╕я проф╕льного закону ма╓ з’явитися до к╕нця наступного року. "А в╕дразу п╕сля ╖╖ ухвалення ми внесемо вс╕ зм╕ни й у п╕дзаконн╕ акти, де й зазначимо, що з 2026 року зам╕сть коньяку буде вживатися виключно нова назва, а до того – можливе ╖х паралельне ╕снування", – пояснив представник М╕нагро.

Отже, конфл╕кт ще може бути владнаний. ╤ це добре.

Але лиша╓ться питання: нав╕що уряду було створювати це протистояння?

Чи не легше було взагал╕ уникнути ц╕╓╖ проблеми? Чому в текст╕ наказу не знайшлося м╕сця для бодай найменшого посилання на Угоду про асоц╕ац╕ю?

Адже це дозволило би уряду взагал╕ уникнути появи непри╓мних запитань з боку ╢С.

А найголовн╕ше – те, що схож╕ "малопом╕тн╕" порушення Ки╓вом окремих положень УА стають занадто частим явищем. ╤нод╕ вони виникають через лоб╕зм виробник╕в, як╕ св╕домо хочуть об╕йти вимоги ╢С, але часом причиною ╓ те, що в уряд╕ нема╓ обов’язково╖ перев╕рки р╕шень на сум╕сн╕сть з Угодою.

Це вида╓ться нонсенсом, але це правда.

В той час як у Рад╕ обговорюють конституц╕йн╕ зм╕ни про "стратег╕чний курс Укра╖ни на зближення з ╢С", в уряд╕ продовжують ухвалювати документи, як╕ суперечать базовому документу у в╕дносинах Укра╖ни з ╢вросоюзом.

Не дивно, що на цьому тл╕ Брюссель не виключа╓ спроби Укра╖ни вкотре вс╕х обдурити – нав╕ть якщо в реальност╕ проблемою ╓ помилки або нехлюйство укра╖нських бюрократ╕в.

Це ма╓ просту назву: в╕дсутн╕сть дов╕ри. Саме це ╓ нашою ключовою проблемою у в╕дносинах з партнерами. ╤ ця проблема, на жаль, не л╕ку╓ться коньяком.

Автори:

Юр╕й Панченко, Серг╕й Сидоренко, 

редактори "╢вропейсько╖ правди"

Верховна Рада ухвалила закон "Про збереження укра╖нських л╕с╕в ╕ запоб╕гання неналежному перем╕щенню необроблених л╕соматер╕ал╕в". Законопроект № 5495 з пропозиц╕ями президента п╕дтримали 246 депутат╕в.

Документ вводить крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть за контрабанду л╕су-кругляка ╕ п╕двищу╓ адм╕н╕стративну в╕дпов╕дальн╕сть за незаконну вирубку л╕су. Також закон встановлю╓ обмеження внутр╕шнього споживання необроблених л╕соматер╕ал╕в у розм╕р╕ 25 млн куб. м. Ця норма необх╕дна для приведення законодавства у в╕дпов╕дн╕сть з вимогами СОТ.

Однак депутати виключили ╕з закону норму про заборону експорту дров, п╕дтримавши пропозиц╕╖ президента.

https://agronews.ua

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=19901

MDoffice

Верховная рада Украины провалила законопроект № 7302 "О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно реформирования системы экологического и радиологического контроля в пунктах пропуска". Об этом сообщает корреспондент РБК-Украина.

В частности, за основу проект поддержали лишь 186 и 206 нардепов при 226 минимально необходимых, за направление документа на доработку в комитет и субьекту законодательной инициативы - 209 и 208 парламентариев соответственно. После неудачных голосований спикер ВР Андрей Парубий объявил об отклонении проекта.

"Проект закона № 7302 отклонено", - отметил спикер.

Так, проектом предлагалось уменьшить количество контролирующих органов на границе путем передачи функций экологического и радиологического контроля органам Государственной фискальной службы (ГФС) и Государственной пограничной службы Украины (ГПСУ).

"Реализация положений проекта акта будет способствовать устранению существующих на законодательном уровне барьеров для реализации "единого окна" путем уменьшения времени на проведение контрольных процедур, упрощения их проведения без ослабления составляющей безопасности, что в итоге окажет положительное влияние на международный имидж государства", - подчеркивалось в пояснительной записке.

РБК - Украина

Заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Верланов: Час реформ у формат╕ PowerPoint зак╕нчився

Заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в розпов╕в, як проходитиме реформа ДФС, митниц╕ та податково╖ м╕л╕ц╕╖, якими будуть насл╕дки введення ПнВК на бюджет, як╕ компенсатори шука╓ уряд, а також як в Уряд╕ збираються боротися з контрабандою та як краще оподатковувати криптовалюти.

— Як╕ перед вами стоять завдання та пр╕оритети?

— Задача номер один — це реформа ДФС, митниц╕ ╕ податково╖ м╕л╕ц╕╖. Це наш╕ зобов'язання перед МВФ. Цього тижня при╖де м╕с╕я МВФ, де ц╕ питання будуть обговорюватися.

В напрямку реформи ДФС, митниц╕ та податково╖ м╕л╕ц╕╖ ╓ багато напрацювань. Оск╕льки ц╕ реформи фактично не впроваджувалися з 2016 року, вони теоретизувались. Нараз╕ це реформи у вигляд╕ презентац╕й PowerPoint. Що ми зараз робимо? Ми ╖х фактично "висушу╓мо", визнача╓мо конкретн╕ кроки, як╕ можна зробити в двох горизонтах. Перший горизонт — це чотири м╕сяц╕, до к╕нця року. Другий — 12 м╕сяц╕в — каденц╕я уряду.

— Чого чекати протягом чотирьох м╕сяц╕в?

—У зв'язку з бюджетним процесом ми входимо в активний сезон роботи з парламентом, п╕д час якого приймаються 90% ключових р╕шень, в тому числ╕ по реформ╕ ДФС.

За цим напрямком дуже багато речей зупинилися на момент╕, де треба м╕няти законодавство. Те, що можна було зробити без зм╕ни законодавства, в╕дбувалося.

В╕зьм╕мо електронний каб╕нет — в╕н функц╕ону╓. Але про його можливост╕ зна╓ обмежене коло користувач╕в. Його функц╕онал потр╕бно роз’яснювати б╕знесу. Ця робота не ведеться.

— Отже, зважаючи на ваш╕ слова про необх╕дн╕сть законодавчих зм╕н, в горизонт╕ чотирьох м╕сяц╕в ви плану╓те подати у парламент законопроект зм╕н до Податкового кодексу щодо реформи ДФС?

— Це дуже хороше питання, на яке я в╕дпов╕м так: ми активно сп╕впрацю╓мо з ком╕тетом Верховно╖ Ради над впровадженням цих зм╕н ╕ ми розум╕╓мо, що самост╕йно ми не зможемо це зробити.

— Про як╕ зм╕ни йдеться?

— В першу чергу, ми зараз активно проговорю╓мо реформу податково╖ м╕л╕ц╕╖, питання ╖╖ правонаступництва. Суть я розкривати не буду, усе на етап╕ робочих дискус╕й з ком╕тетом.

— Обидва вар╕анти реформи податково╖ м╕л╕ц╕╖ публ╕чн╕. М╕нф╕н пропонував створити Службу ф╕нансових розсл╕дувань, Н╕на Южан╕на — Нац╕ональне бюро ф╕нансово╖ безпеки. Ви готу╓те якийсь трет╕й вар╕ант?

— Це ма╓ бути сп╕льний вар╕ант, а не трет╕й чи четвертий. Фактично, сьогодн╕ вар╕ант╕в ╓ не два, а п'ять (разом з депутатськими ╕н╕ц╕ативами – ЕП). Наше завдання — прийти до сп╕льних знаменник╕в по ключових питаннях.

— Що це за ключов╕ питання?

— По-перше, це п╕дпорядкування ц╕╓╖ служби. По-друге, як я вже казав, це питання правонаступництва податково╖ м╕л╕ц╕╖. Сьогодн╕ податкова м╕л╕ц╕я – це фактично п╕дрозд╕л ДФС. Питання в тому, що буде з прац╕вниками? По-трет╓ — це п╕дсл╕дн╕сть. Питання п╕дсл╕дност╕ не обмежу╓ться компетенц╕╓ю М╕н╕стерства ф╕нанс╕в.

— Перерозпод╕л п╕дсл╕дност╕ стосу╓ться в першу чергу правоохоронних орган╕в ╕ проф╕льного парламентського ком╕тету.

— Так. На це не можна закрити оч╕. Знову ж таки питання процесуального кер╕вництва – це дуже пол╕тичне питання. ╢ ╕ прост╕ моменти, як╕ нас дуже ц╕кавлять. Наприклад, чи буде новий орган займатися адм╕н╕стративними правопорушеннями? З точки зору заголовк╕в у ЗМ╤ — це др╕бно, але з точки зору ц╕л╕сност╕ системи — важливо.

Та ж сама контрабанда. Фактично, вона декрим╕нал╕зована, але законодавство встановлю╓ за не╖ адм╕н╕стративну в╕дпов╕дальн╕сть. ╤ таких питань багато. Важливо розум╕ти одне — зараз уже 2018 р╕к, в╕д старту реформ пройшло чотири роки. Час реформ у формат╕ PowerPoint зак╕нчився.

— Кому, на вашу думку, ма╓ п╕дпорядковуватися новий орган?

— Сьогодн╕ це пол╕тичне питання. Якщо ми п╕демо широкоформатним шляхом, тобто цей орган розсл╕дуватиме ус╕ економ╕чн╕ злочини, то його п╕дпорядкування, можливо, ма╓ бути вищим, н╕ж М╕н╕стерству ф╕нанс╕в.

— Н╕ж будь-якому м╕н╕стерству?

— Так. Н╕ж будь-якому м╕н╕стерству. У такому випадку у нового органу буде крос-дисципл╕нарний функц╕онал. Не може орган, який займа╓ться злочинами в╕д сфери нацбезпеки до адм╕н╕стративних правопорушень, п╕дпорядковуватись одному м╕н╕стерству.

Якщо ж ми говоримо про п╕дсл╕дн╕сть в межах сьогодн╕шньо╖ податково╖ м╕л╕ц╕╖, то тут абсолютно достатньо його п╕дпорядкування Каб╕нету м╕н╕стр╕в з визначенням в╕дпов╕дального м╕н╕стра. Знову ж таки потенц╕йний претендент —М╕н╕стерство ф╕нанс╕в.
П╕дпорядкування залежить в╕д задач, як╕ ми поставимо перед цим органом, та його функц╕оналу.

— Служба ф╕нансових розсл╕дувань обмежу╓ к╕льк╕сть старих кадр╕в податково╖ м╕л╕ц╕╖, як╕ можуть працювати в новому орган╕. Це обмеження потр╕бно зм╕нити чи залишити?

— Ф╕льтри для набору прац╕вник╕в потр╕бн╕ у будь-якому випадку. М╕кс старих ╕ нових кадр╕в можливий. Ми повинн╕ в╕дкрити двер╕ для адвокат╕в, науковц╕в, в╕йськовослужбовц╕в…

— Тобто тих, хто буде здатний до анал╕тично╖ д╕яльност╕.

— Анал╕тична д╕яльн╕сть — це лише вишенька на тортику. Для анал╕тично╖ д╕яльност╕ можна створити дек╕лька п╕дрозд╕л╕в чисельн╕стю 100-200 ос╕б. Цей анал╕тичний департамент готуватиме матер╕али, але питання — в реал╕зац╕╖.
Правоохоронний орган повинен не лише анал╕зувати, але й вир╕шувати питання, бути спроможним протид╕яти злочинам. А це вже завдання оперативно-розшукового блоку, блоку сл╕дчих та блоку вза╓мод╕╖ з прокурорами, як╕ зд╕йснюватимуть процесуальне супроводження.

Якщо працюватимуть т╕льки анал╕тики, то ми отрима╓мо гарн╕ анал╕тичн╕ матер╕али, як╕ н╕коли не будуть реал╕зован╕. Вважаю, що чисельн╕сть цього нового органу може становити близько 3 тисяч ос╕б.

— Нав╕що у новому орган╕ в╕йськовослужбовц╕?

— Досв╕д ос╕б, як╕ пройшли АТО, необх╕дний для нових правоохоронних орган╕в. Ми можемо передбачити або квоту, або встановити як один з критер╕╖в, що для певних задач потр╕бне проходження служби в АТО.

По-перше, ми часткового вир╕шу╓мо питання працевлаштування таких ос╕б. Питання продовження кар'╓ри в╕йськових пенс╕онер╕в сьогодн╕ в╕дкрите. В╕йною ╖хня кар'╓ра не зак╕нчу╓ться.

По-друге, ми забезпечу╓мо прих╕д нових людей у нов╕ органи, людей з в╕дпов╕дним досв╕дом, як╕ довели свою патр╕отичн╕сть не на словах, а на д╕л╕. По-трет╓, ц╕ люди мають уявлення про економ╕чн╕ злочини за л╕н╕╓ю розмежування, розум╕ють як це в╕дбува╓ться. Це те, що потр╕бно для нових орган╕в.

— Коли ви з ком╕тетом плану╓те вийти на сп╕льний законопроект?

— В цьому роц╕.

ПРО БОРОТЬБУ З КОНТРАБАНДОЮ

— За останн╕й м╕сяць прозвучало дв╕ цифри бюджетних втрат в╕д контрабанди. За даними н╕мецького видання Suddeutsche Zeitung — це 5 млрд долл. Арсен Аваков озвучував цифру у 100 млрд грн. На запит депутата Тетяни Остр╕ково╖ М╕нф╕н в╕дпов╕в, що п╕драхунок бюджетних втрат в╕д контрабанди не проводився, але з огляду на сегмент т╕ньово╖ економ╕ки цифра у 100 млрд грн може в╕дпов╕дати д╕йсност╕. Чи ╓ у вас взагал╕ уявлення про обсяги контрабанди? ╤ як ви плану╓те ╖й протид╕яти?

— За митними надходженнями липень ╕ серпень як╕сно в╕др╕зняються в╕д ╕нших м╕сяц╕в у цьому роц╕. Митниця, яка недовиконувала розпис, стала на шлях виправлення.

У липн╕ до державного бюджету в╕д митних платеж╕в над╕йшло 31,9 млрд грн, в тому числ╕ до загального фонду — 29,1 млрд. грн. У серпн╕, на 30 серпня 2018 — 30,7 млрд грн, в тому числ╕ до загального фонду 28,1 млрд грн.

Що ми робимо для боротьби з контрабандою? По-перше, ви зна╓те, що ми закупили на митницю сканери. Процес закуп╕вл╕ був непростим, але тендери в╕дбулися.

По-друге, створю╓мо департамент таргетингу та управл╕ння митними ризиками. Для ДФС це буде нове утворення, департамент працюватиме ц╕лодобово, у чотири зм╕ни. Зараз ДФС його укомплектову╓ кадрами.

Боротьба з контрабандою значно ускладню╓ться тим, що у нас ╕сну╓ ц╕лий пласт сусп╕льних в╕дносин, як╕ н╕як не регулюються. Зокрема, це в╕дсутн╕сть ф╕ксац╕╖ обороту товар╕в всередин╕ кра╖ни. У нас ф╕зичн╕ особи-п╕дпри╓мц╕ фактично не ведуть обл╕к придбаного ╕ проданого. Н╕хто цього не бачить.

Що для нас контрабанда у класичному розум╕нн╕? Це Остап Бендер, який переносить годинники через кордон. Але проблема в контрол╕ не лише того, що виносять, а й того, що заносять.

Як т╕льки контрабандист вийшов ╕з зони контролю митниц╕ ╕ прон╕с через не╖ контрабанду, в╕н через секунду може абсолютно легально виставити на продаж товар в ╕нтернет-магазин╕ ╕ продати його в╕д ╕мен╕ будь-якого суб'╓кта п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕. ╤ це абсолютно легально. Н╕хто не може запитати у суб'╓кта п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, де в╕н взяв ц╕ товари.

Це питання ма╓ вир╕шити програма e-Receipt. Вона дозволить контролювати ланцюжки поставок. Я б сказав, що питання обл╕ку на сьогодн╕ ╓ перезр╕лим.

— Е-Receipt передбача╓ проведення п╕лотного експерименту до 31 грудня 2019 року. На якому в╕н зараз етап╕?

— Створена робоча група з п╕дготовки арх╕тектури майбутньо╖ електронно╖ системи. Уже було два зас╕дання. Зараз концепц╕я ф╕нал╕зу╓ться. Ключове питання — хто зд╕йснюватиме контроль — ДФС або М╕нф╕н. Ма╓ться на уваз╕, де будуть стояти сервери. Софт доступу буде в╕дкритим.

Ми дамо в╕дкритий протокол, на якому ус╕ провайдери зможуть створювати св╕й програмний продукт.

— Коли б╕знес отрима╓ доступ до ц╕╓╖ системи в тестовому режим╕?

— У червн╕ Кабм╕н затвердив порядок реал╕зац╕╖ експериментального проекту. М╕нф╕н також напрацював проект наказу, який зв╕льня╓ п╕дпри╓мц╕в в╕д щоденного вклеювання ф╕скальних зв╕тних чек╕в та спрощу╓ ре╓страц╕ю РРО.
В найближч╕ 2-3 тижн╕ ми затвердимо концепц╕ю. П╕сля цього збиратимемо заявки в╕д ус╕х охочих взяти участь в експеримент╕. М╕жв╕домча робоча група ╖х розгляне ╕ протягом м╕сяця надасть пропозиц╕╖ М╕нф╕ну щодо перел╕ку нов╕тн╕х моделей комплекс╕в, як╕ в╕зьмуть участь в експеримент╕.

М╕нф╕н, в свою чергу, затвердить цей перел╕к та направить його до ДФС для ре╓страц╕╖ у Державному ре╓стр╕ РРО. Але це лише частина справи. Потр╕бно напрацювати законодавч╕ зм╕ни, як╕ визначать принципи роботи системи.

— Поверн╕мося до зб╕льшення надходжень у липн╕ та серпн╕. Що да╓ вам п╕дстави вважати, що цей ф╕скальний ефект саме в╕д контрабанди, а не в╕д пад╕ння гривн╕, яке почалося у к╕нц╕ липня ╕ посилилось в серпн╕? Або не в╕д вир╕внювання надходжень в╕д акцизу з ╕мпорту тютюну, яке також мало м╕сце в останн╕ м╕сяц╕?

— Ми говоримо про надходження в╕д ╕мпортного ПДВ. Це нема╓ н╕чого сп╕льного з акцизами.

— Зате ма╓ з курсом гривн╕.

— Ми ма╓мо б╕льший р╕ст надходжень, ан╕ж р╕ст курсу. У першому п╕вр╕чч╕ митн╕ платеж╕ до державного бюджету зростали на 13,9% до в╕дпов╕дного пер╕оду минулого року. У липн╕ 2018 року до липня 2017 зростання становило уже 22,9%, а у серпн╕ — на 24,8%. Тобто з липня динам╕ка надходжень сутт╓во покращилася.

Значн╕ надходження йдуть з ╕мпорту автомоб╕л╕в, у тому числ╕ в╕д ввезених на п╕льгових умовах. Пам’ята╓те, два роки тому було прийнято закон про те, що до 2019 року нов╕ автомоб╕л╕, як╕ не старш╕ 5 рок╕в ╕ працюють на ╢вро-5, ввозяться за п╕льговою ставкою мита? Фактично, сплачу╓ться лише ПДВ з вартост╕.

Б╕лий сегмент ╕мпорту авто ╕з США та ╢вропи генеру╓ значн╕ надходження в╕д ПДВ. П╕к надходжень в╕д розмитнення ╕ ввезення нових автомоб╕л╕в в Укра╖ну припав на перш╕ 5 м╕сяц╕в, коли ввозилися автомоб╕л╕ 2017 року виготовлення, як╕ продавалися в Укра╖н╕ дешевше в╕д звичайно╖ ц╕ни в салон╕.

— Наприк╕нц╕ минулого року ╕мпорт електрокар╕в було зв╕льнено в╕д оподаткування ПДВ. Як це позначилось на доходах бюджету?

— ╤мпорт електрокар╕в впира╓ться не в податков╕ п╕льги, а в питання ╕нфраструктури. Укра╖на — велика кра╖на. Коли я працював у PwC, у мене шеф був н╕мець. Кожного разу, коли в╕н на вих╕дн╕ кудись ╖здив, казав: "У вас дуже велика кра╖на. Куди б я не по╖хав, всюди 600 км".

Що я маю на уваз╕? Що заряд Leaf на 160 км не ряту╓! Tesla дорога. ╤ знову ж таки, в╕д Ки╓ва до Львова ╖хати на Tesla 10 годин. Деяк╕ люди, як╕ купили Tesla ╕ один раз про╖хали з╕ Львова до Ки╓ва, сказали "Ок, поверн╕мося до ц╕╓╖ ╕де╖ через 5 рок╕в".
Повертаючись до в╕дпов╕д╕ на ваше питання: ╕мпорт електрокар╕в буде, коли з’явиться ╕нфраструктура заправок. Я не маю сумн╕ву, що вона з’явиться — ДТЕК уже зайшов у цей сегмент, поступово п╕дтягнуться ╕нш╕ велик╕ гравц╕.

— Можливо, тод╕ доц╕льно в╕дм╕нити ц╕ п╕льги — до появи ╕нфраструктури?

— Податков╕ п╕льги на ╕мпорт електрокар╕в д╕ють до 31 грудня 2018 року.

За с╕чень-липень 2018 року в Укра╖ну було завезено 4,378 тис електрокар╕в. ╥хня загальна митна варт╕сть склала 1 млрд грн. Сума умовно нарахованих платеж╕в з ПДВ склала 208,5 млн грн, акцизного податку — 15,3 млн грн.

Щодо ╕нших податк╕в, то ставки мита у нас регулюються угодою з СОТ. У випадку з митом ми абсолютно негнучк╕. Мито на ╕мпорт у нас зараз достатньо низьке. Середня ставка — менше 10%.

Акциз — це непрямий податок. З теор╕╖ оподаткування, в╕н регулю╓ або шк╕длив╕сть, або багатство. Ми ма╓мо визначитися, електромоб╕ль — це розк╕ш чи шк╕длива р╕ч.

Ми дума╓мо, що електрокар для укра╖нця — це не розк╕ш, а норма. Також ми виходимо з того, що в╕н нешк╕дливий. Хоча ви бачили картинки в ╤нтернет╕ ╕ соц╕альних мережах: коли ╖де звичайна машина, то вона димить, а коли ╖де електромоб╕ль, то в╕н не димить, але в далечин╕ сто╖ть ТЕЦ, яка димить. Вся планета про це дума╓.

Але я гадаю, що контролювати еколог╕чн╕ параметри 10 чи 15 виробник╕в електроенерг╕╖ в кра╖н╕ набагато легше, н╕ж контролювати м╕льйони автомоб╕л╕в. Тому електромоб╕л╕ кращ╕. Це ╕нвестиц╕я в майбутн╓.

— М╕нф╕н не погодив законопроект Н╕ни Южан╕но╖ про врегулювання питання з "╓вробляхами". Чим обумовлений ваш висновок на ╖╖ ╕н╕ц╕ативу ╕ яку альтернативу пропону╓те?

— В ц╕лому Кабм╕н ╕ М╕нф╕н п╕дтримали цей законопроект, але до нього ╓ певн╕ зауваження. ╥х потр╕бно врахувати при його прийнятт╕ у другому читанн╕. Необх╕дно подякувати Н╕н╕ Петр╕вн╕ за те, що, коли виникла напруга, вона опинилась на форпост╕ законодавчого врегулювання ц╕╓╖ проблеми. Прийняття в першому читанн╕ ╖╖ законопроекту, до певно╖ м╕ри, зняло напругу. Тепер нам ╓ куди рухатись.

— Зняло напругу, але не вир╕шило проблему.

— Проблему вир╕шать 226 депутат╕в. На сьогодн╕ ми бачимо, що близько 420 тис. "╓вроблях" пересува╓ться Укра╖ною або у митному режим╕ транзиту або тимчасового ввезення. З них близько 125 тис. знаходяться на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни з порушенням терм╕ну. Ось ц╕ автомоб╕л╕ — п╕д питанням. ╥хн╕ власники чекають закону, щоб просто порахувати на калькулятор╕, виг╕дно чи н╕ розмитнювати в Укра╖н╕.

— Як╕ принципов╕ моменти потр╕бно доопрацювати в законопроектах Южан╕но╖ до другого читання?

— По-перше, для нас принципово вир╕шити питання охорони довк╕лля, який стандарт ми беремо — ╢вро-3, ╢вро-4 чи ╢вро-5. ╢вро-5 не п╕дходить. Фактично — це семир╕чн╕ автомоб╕л╕. Ми ма╓мо в╕дкотитися до певного стандарту, як м╕н╕мум, ╢вро-4. Але дискус╕я йде ╕ про ╢вро-3.

По-друге, ставка. Ми ма╓мо вийти на певний компром╕сний вар╕ант з ком╕тетом та вже сформованою ╕н╕ц╕ативною групою "╢вросила". Потр╕бно знайти таке р╕шення, щоб ц╕ автомоб╕л╕ були все ж таки розмитнен╕ ╕ введен╕ в легальний об╕г.

— Який ваш вар╕ант ставок?

— Це питання опрацьову╓ться. За мо╓ю ╕нформац╕╓ю, запропонований Н╕ною Южан╕ною ╕ прийнятий у першому читанн╕ вар╕ант зараз вже не в повн╕й м╕р╕ задовольня╓ актив╕ст╕в. Для того, щоб п╕дготувати законопроект до другого читання, нам потр╕бен ще один чи дек╕лька раунд╕в переговор╕в, за результатами яких ми приймемо р╕шення.

ПРО ПОДАТОК НА ВИВЕДЕНИЙ КАП╤ТАЛ

— В╕дпов╕дно до рекомендованого М╕некономрозвитку макросценар╕ю на наступний р╕к, М╕нф╕н готу╓ бюджет на наступний р╕к без врахування податку на виведений кап╕тал. Чому, попри п╕дтримку президента, ПнВК так ╕ не буде введено?

— Ми розрахову╓мо бюджет-2019 на баз╕ чинного законодавства. Так, сьогодн╕ ╕сну╓ законопроект про податок на виведений кап╕тал, поданий президентом в парламент. Але ми не зна╓мо — буде в╕н прийнятий чи н╕, ╕ якщо буде, то у якому вигляд╕.
Однак у нас ╓ план А ╕ план Б. Ми прорахову╓мо альтернативний проект бюджету, який включатиме прийняття закону про податок на виведений кап╕тал. Якщо законопроект буде прийнято у вересн╕ — ми перераху╓мо бюджет м╕ж першим ╕ другим читанням.

Знову ж таки, ключове питання з ПнВК — це формування видатково╖ частини бюджету та пошук компенсатор╕в. Ми не розгляда╓мо компенсаторами скорочення видатк╕в на оборону, Пенс╕йний фонд, осв╕тню та медичну реформи. Ми не можемо також скоротити видатки судово╖ сфери або правоохоронних орган╕в. У нас дуже невеликий прост╕р для маневру.

— Зекономити можна на кап╕тальних видатках або передати частину повноважень на р╕вень м╕сцевих бюджет╕в.

— Повноважень на м╕сцевий р╕вень ми передали майже п╕д зав'язок. Залишилося тр╕шки. Це невеликий компенсатор. Фактично, ми можемо говорити лише про кап╕тальн╕ видатки. Ми зараз шука╓мо компенсатори в дох╕дн╕й частин╕ — розгляда╓мо вар╕анти розширення бази застосування ПнВК.

— За рахунок чого?

— Разом з авторами законопроекту ми проанал╕зували плат╕жний баланс Укра╖ни. Уважно подивилися на ус╕ можлив╕ види виплат як всередин╕ кра╖ни, так ╕ за ╖╖ меж╕. Важливо, щоб не було шпарин для м╕н╕м╕зац╕╖ податкових зобов’язань.

Що ми знайшли? Сьогодн╕ досить поширеною ╓ практика виплати штраф╕в ╕ пеней за господарськими договорами ╕з нерезидентами, однак так╕ платеж╕ не входять в базу оподаткування.

Наприклад, ╕ноземна компан╕я позичила кошти укра╖нськ╕й. За прострочення платежу укра╖нська ма╓ заплатити штраф 1 тис. долар╕в. Цей штраф не обклада╓ться жодним видом податку. Але у под╕бних компенсаторах нема╓ маг╕╖ великих цифр. Якщо порахувати ефект, то це 100 млн грн. Це не м╕льярди.

Або, прим╕ром, випадки, коли ╕ноземна компан╕я в╕дкрива╓ в Укра╖н╕ сво╓ комерц╕йне представництво. Воно перерахову╓ головному оф╕су св╕й прибуток, але це не вважа╓ться див╕дендами, тому що операц╕я в╕дбува╓ться в рамках одн╕╓╖ юридично╖ особи. Зг╕дно угод про уникнення подв╕йного оподаткування, так╕ операц╕╖ не обкладаються податком з доход╕в нерезидент╕в. Це св╕това практика, це нормально.

— При податку на виведений кап╕тал так╕ платеж╕ мали б оподатковуватися.

— Так. Спершу ми думали, що це дасть 2-3 млрд грн додаткових доход╕в. Пот╕м, коли поглянули детальн╕ше, в╕дс╕яли серв╕сн╕ платеж╕, роялт╕, то отримали не 2-3 млрд грн, а 1 млрд. За р╕зними оц╕нками втрати в╕д введення ПНвК у перший р╕к — в╕д 25-30 до 42-46 млрд грн. Через в╕дсутн╕сть компенсатор╕в для нас зараз будь-який вар╕ант — це багато.

Вт╕м, ╓ друга частина цього р╕вняння. Для публ╕чних ф╕нанс╕в ╕ видатково ╖ частини бюджету вона критично важлива. Запропонована модель податку на виведений кап╕тал передбача╓ величезний тектон╕чний та ╕деолог╕чний зсув. Б╕знес платитиме податок тод╕, коли в╕н захоче, а не станом на конкретну дату.

"Коли захоче" — це коли буде розпод╕л. Б╕знес вир╕шуватиме, розпод╕ляти чи не розпод╕ляти прибуток. Б╕знес взагал╕ може р╕к спок╕йно не виплачувати див╕денди. Або в╕н може розпод╕лити ст╕льки, ск╕льки йому потр╕бно для нормально╖ роботи. ╤ все.

— За такого п╕дходу доходи в╕д податку на виведений кап╕тал взагал╕ можна спрогнозувати?

— Можна до певно╖ м╕ри. За рахунок великих компан╕й. Але в нас нема╓ абсолютно н╕яко╖ впевненост╕, що вони в╕дпов╕датимуть прогнозу. Ми можемо точно запланувати отримання податку на виведений кап╕тал в╕д обслуговування м╕жнародного приватного боргу. Але його не так вже й багато ╕ ставка 5%.

У питанн╕ з ПнВК ми пост╕йно апелю╓мо до досв╕ду Естон╕╖ та Груз╕╖. Але Естон╕я пройшла через непрост╕ обговорення ╕з зац╕кавленими сторонами всередин╕ кра╖ни ╕ ззовн╕. Як держава-в╕дпов╕дач Естон╕я в╕дстоювала сво╓ р╕шення у ╢вропейському суд╕ справедливост╕. Як результат, дек╕лька рок╕в посп╕ль уряд Естон╕╖ ╕н╕ц╕ю╓ зм╕ни та уточнення модел╕ з огляду на сусп╕льно-економ╕чн╕ в╕дносини саме в Естон╕╖.

Груз╕я адаптувала нов╕тню верс╕ю цього податку ╕ встановила дуже серйозний контроль за транзакц╕ями всередин╕ кра╖ни. Мова про транзакц╕╖, як╕ можуть бути розтлумачен╕ як розпод╕л. У нас такого контролю нема╓. З 1 с╕чня 2015 року ми перейшли на л╕беральну модель обрахунку податку на прибуток — в╕н обчислю╓ться за правилами бухгалтерського обл╕ку з м╕н╕мальною к╕льк╕стю податкових р╕зниць, як╕ виникають.

У випадку з ПнВК ми хочемо зберегти чинну л╕берал╕зац╕ю ╕ додатково в╕дм╕нити контрольн╕ дати при розпод╕л╕ прибутку ╕ сплати податку.

— Екс-м╕н╕стр ф╕нанс╕в Олександр Данилюк ╕, за мо╓ ╕нформац╕╓ю, Оксана Маркарова, бачили проблему з введенням ПнВК для банк╕вського сектору. У чому проблема ╕ коли можливий перех╕д банк╕в на ПнВК?

— Це не найб╕льш критична проблема. Зг╕дно ╕з законопроектом, банки мають три роки для переходу на ПнВК. Це пов'язано з ╖х кап╕тал╕зац╕╓ю ╕ збитками минулих пер╕од╕в.

Справа в тому, що банки у обов’язковому порядку формують резерви зг╕дно з вимогами м╕жнародних стандарт╕в ф╕нансово╖ зв╕тност╕, що ╓ специф╕кою ╖х д╕яльност╕. В банк╕вському обл╕ку резерви зараховуються у податков╕ витрати. Кр╕м того, ╓ ще податков╕ витрати в╕д курсових р╕зниць. У раз╕ перевищення витрат над доходами в╕дпов╕дного пер╕оду виникають податков╕ збитки, тобто в╕дстрочений податковий актив.

А у випадку з податком на виведений кап╕тал ми говоримо, що з 1 с╕чня 2019 року н╕ в кого нема╓ збитк╕в для ц╕лей оподаткування. Якщо ми банкам так скажемо, то фактично спису╓мо цей податковий актив ╕ у такий спос╕б одномоментно сутт╓во вплинемо на варт╕сть ╖хн╕х чистих актив╕в у поточному пер╕од╕. В перспектив╕ це може негативно вплинути на стаб╕льн╕сть окремих ф╕нустанов, ставлення ╕нвестор╕в та вкладник╕в до них.

Ми зробили моделювання. Не важливо, залишаться банки на податку на прибуток ще на три роки чи одразу перейдуть на податок на виведений кап╕тал — з точки зору доход╕в у держбюджет ф╕скальний ефект однаковий.

— В альтернативн╕й верс╕╖ бюджету, яка передбача╓ введення ПнВК, ви за рахунок чого скорочу╓те видатки?
— Давайте обговоримо скорочення, коли матимемо ф╕нальну верс╕ю закону про ПнВК. До слова, доходи в╕д податку на прибуток на 2019 р╕к запланован╕ на р╕вн╕ 102 млрд грн.

ПРО АКЦИЗНУ ПОЛ╤ТИКУ

— Як╕ ваш╕ плани щодо акцизно╖ пол╕тики на 2019 р╕к?

— Ми ма╓мо три групи акциз╕в — на паливо, тютюнов╕ вироби та алкоголь. Перша складова зростання акциз╕в — це ╕ндексац╕я на ╕нфляц╕ю. З нею вс╕ погоджуються. ╤ндексац╕я акциз╕в на алкогольн╕ та тютюнов╕ вироби запланована у розм╕р╕ 9%.

Окр╕м цього, п╕двищення ставок акцизу на тютюнов╕ вироби у 2019 складе 20%, як ╕ передбача╓ Податковий кодекс. На паливо ставки акцизу не ╕ндексуються, оск╕льки вони встановлен╕ у ╓вро.

У випадку з акцизами на тютюн нам представники ринку зараз знову цитують теор╕ю про криву Лаффера (показу╓ залежн╕сть бюджетних доход╕в в╕д оподаткування, дозволя╓ визначити за якого податкового навантаження доходи бюджету будуть максимальними — ЕП) ╕ розпов╕дають, що ми свого часу дуже сильно ╖х п╕двищили.

— Минулого року ╖╖ цитували ╕ представники алкогольного сегменту. У 2017 роц╕ акцизи на алкоголь не були п╕двищен╕. Це допомогло вир╕вняти ситуац╕ю з╕ спадом виробництва ╕ доходами бюджету?

— Добре запитання. Б╕знес говорить, що н╕. Б╕льших надходжень в бюджет ми теж не бачимо.

Щодо сегменту тютюну — у нас ╓ зобов'язання зг╕дно з Угодою про асоц╕ац╕ю. Протягом 10 рок╕в — до 2025 року — ставка акциз╕в ма╓ п╕двищитись до 90 ╓вро/1000 штук, ╕ складати не менше 60% в╕д вартост╕. Це маяк.

Для того, щоб його досягти ми заклали щор╕чне зб╕льшення акциз╕в у гривн╕ на 20%. ╤дей на кшталт "А давайте п╕двищимо на 50%" зараз нема╓. ╤нша справа, як прямувати до маяка у 90 ╓вро, коли у вас акцизи в гривн╕, зважаючи на девальвац╕ю?

— ╤дея встановити акцизи у ╓вро обговорювалась минулого року ╕ викликала шалений оп╕р з боку тютюнових компан╕й.

— У нас ╓ Угода з ╢С. В цьому питанн╕ ми будемо консультуватися з ╓вропейськими експертами. У деяких кра╖нах, таких як Румун╕я, Хорват╕я, вже пом╕тна тенденц╕я до зб╕льшення ставок — там акцизи уже 94-95 ╓вро/1000 сигарет.

— Тобто вар╕ант встановити акцизи на тютюн у ╓вро актуальний? Ви розрахову╓те бюджет на ньому?

— Н╕, бюджет ми розрахову╓мо на чинному законодавств╕. Наступного року ставка акциз╕в на тютюн зросте на 33%, в яких 20% — це передбачене законом зростання, решта — ╕ндексац╕я.

Окр╕м того, з акцизами ╓ проблема в╕дкладеного вир╕внювання. Ситуац╕я, коли виробники авансом закуповують акцизн╕ марки ╕ формують наперед запаси, дуже сильно вплива╓ на надходження. Цей р╕к — не виняток.

— А Льв╕вська тютюнова фабрика на надходження не вплива╓? У ЗМ╤ було чимало ╕нформац╕╖ про те, що вони п╕дм╕нюють акцизн╕ марки ╕ м╕н╕м╕зують акцизн╕ зобов'язання.

— Контроль за використанням акцизних марок ма╓ бути системним. Проблему можна вир╕шити, обмеживши терм╕н д╕╖ акцизно╖ марки одним кварталом ╕ створити ситуац╕ю "купуйте ск╕льки хочете, але 1 березня карета перетвориться на гарбуз" — терм╕н д╕╖ марки зак╕нчиться.

А можна попрацювати системно над запровадженням електронно╖ акцизно╖ марки ╕ повним контролем в╕д виробника до к╕нцевого споживача. Це ми ╕ плану╓мо робити.

— Яких надходжень ви оч╕ку╓те в╕д акциз╕в у 2019 роц╕?

— З урахуванням п╕двищення ставок на тютюн на 20% та ╕ндексац╕╖ ставок на тютюн та алкоголь на 9% — 60 млрд грн з тютюнових вироб╕в та 15 млрд грн з алкогольних напо╖в.

ПРО КОНТРОЛЬ ЗА СТАТКАМИ БАГАТИХ ГРОМАДЯН

— М╕н╕стр соц╕ально╖ пол╕тики Андр╕й Рева ╕н╕ц╕ював введення регресивно╖ ставки ╢СВ ╕ розширення бази оподаткування високих зарплат. Як ви ставитеся до ц╕╓╖ ╕де╖?

— М╕нф╕н оф╕ц╕йно н╕яких пропозиц╕й з цього приводу не отримував, але загалом ми ставимося до ╕де╖ регресивних ставок як до кроку назад в реформуванн╕ системи оплати прац╕ в Укра╖н╕ ╕ ╖╖ дет╕н╕зац╕╖. Ми повинн╕ зменшувати тиск на фонд оплати прац╕, а регресивна ставка — це зб╕льшення.

Cьогодн╕ заборгован╕сть з╕ сплати ╢СВ склада╓ 23 млрд грн, з них 9,6 млрд.грн з╕ сплати ╓диного внеску, а 13,4 млрд грн — з платеж╕в, як╕ адм╕н╕стру╓ Пенс╕йний фонд. Вир╕шити питання за рахунок законослухняно╖ категор╕╖ ос╕б —неправильно. Ми т╕льки п╕дштовхнемо ╖х до переходу на ФОПи, в т╕нь.

Два роки тому М╕нф╕н п╕шов на зменшення ставки ╢СВ. Не варто перекреслювати ц╕ здобутки, особливо такими точковими п╕дходами.

— М╕нф╕н ╕н╕ц╕ював посилення контролю за статками багатих укра╖нц╕в. На якому етап╕ ця ╕дея? За мо╓ю ╕нформац╕ю, була низка неузгоджених момент╕в.

— Зроб╕мо крок назад. У нас прийнято закон "Про валюту та валютн╕ операц╕╖". В ньому сказано, що Нацбанк разом з урядом мають впровадити "нульове декларування". Зараз ми на цьому шляху. Ми хочемо, що воно було автоматичним.

Якщо повертатися до багатих громадян, то у мене ╓ дуже багато запитань до прописаних у тому проект╕ постанови критер╕╖в. Чому вони так╕? Хто ц╕ люди? Як ми будемо рахувати бенеф╕ц╕ар╕в?

У Великобритан╕╖, прим╕ром, ╓ спец╕альний департамент в податков╕й служб╕ по робот╕ з high-net-worth individuals. Там налагоджений ╕нтернац╕ональний обм╕н ╕нформац╕╓ю, в╕дпрацьований ц╕лий спектр анал╕тичних метод╕в. В Укра╖н╕ зараз дуже багато нев╕домих у впровадженн╕ цього типу контролю.

— У розмовах з╕ ЗМ╤ б╕знес жал╕╓ться на невир╕шену проблему з в╕дшкодуванням старих сум ПДВ. Що ви плану╓те робити в цьому напрямку?

— Це не питання одного дня. На сьогодн╕ робота ведеться у двох напрямках.

Перше — це ╕нвентаризац╕я заборгованост╕. Тому що ╓ п'ять цифр заявлених до в╕дшкодування — в╕д 200 млн грн до 1 млрд грн станом на с╕чень 2018 року, коли у парламент подавався законопроект №7518.

Наступн╕ цифри — це 2, 4,5 ╕ 6 млрд. Близько 2 млрд — це суми нев╕дшкодованого ПДВ, як╕ знаходяться в процес╕ оскарження. Близько 4,5 млрд — це загальна сума заяв, подана до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 с╕чня 2017 року ПДВ не в╕дшкодований з бюджету. Якщо ми запустимо цей старий ПДВ в нову систему, то ризики включення ПДВ за р╕шеннями суду складають 6 млрд. грн.

Старий ре╓стр охоплю╓ декларац╕╖ до 2005 року. Декларац╕╖ з окупованих територ╕й ми не можемо перев╕рити. А недобросов╕сна компан╕я може прийти з цим пакетом документ╕в в суд, витримати вс╕ юридичн╕ тонкощ╕ ╕ в╕дсудити в╕дшкодування. Необх╕дно оц╕нити масштаб проблеми, не заперечуючи право хороших платник╕в на в╕дшкодування.

Друге — ми не можемо забезпечити в╕дшкодування ПДВ без внесення зм╕н в законодавство. Ми працю╓мо за цими двома напрямками. Коли визначимося з ус╕ма складовими, вийдемо на р╕шення.

— Коли це може в╕дбутися?

— В межах м╕сяця ма╓мо вир╕шити чи можна це зробити ╕ як саме.

ПРО КРИПТОВАЛЮТИ

— Р╕зн╕ кра╖ни св╕ту поступово легал╕зовують та оподатковують операц╕╖ з криптовалютами. Для Укра╖ни це реально?

— У нас вс╕ дуже полюбляють конкретн╕ ч╕тк╕ практичн╕ р╕шення. Чи ╓ конкретне ╕ практичне р╕шення того, як полет╕ти на Марс? Нема╓. Важко описати законом ╕ криптовалютний св╕т. Однак в частин╕ оподаткування проблема точно переб╕льшена. Все значно прост╕ше, н╕ж може здатися на перший погляд.

З криптовалютами можлив╕ два типи операц╕й: майн╕нг та операц╕я куп╕вл╕-продажу. Отже, ми купили б╕тко╖н за 1 тис. грн. Пот╕м, припустимо, нам пощастило, ╕ в╕н подорожчав до 2 тис. грн. Ми вийшли з б╕тко╖ну ╕ зарахували кошти на банк╕вську картку. Дельта - 1 тис. грн.

— Обклада╓мо податком на прибуток?

— ПДФО. Ставка у 19,5% — це багато чи мало для таких операц╕й? Це питання риторичне. Поки у криптовалют нема╓ правового статусу — це звичайний предмет об╕гу. За Цив╕льним кодексом Укра╖ни — це р╕ч нематер╕ального св╕ту. Мо╓ улюблене пор╕вняння — це як танк у World of Tanks. Ми купили танк за 100 грн, розкачали його ╕ продали за 2 тис. грн. Це аналог╕чна ╕стор╕я.

Яким шляхом п╕шла Швейцар╕я? Вона визнала криптовалюту рухомим майном для ц╕лей швейцарського оподаткування. В ╖хньому розум╕нн╕ це майно, тому що його можна продати на б╕рж╕ ╕ отримати грош╕. У Швейцар╕╖ ╕снують оф╕ц╕йн╕ агенти продажу криптовалют.

Швейцар╕я адаптувала сво╖ податков╕ правила до операц╕й з криптовалютами. У них закон такий: якщо все тво╓ рухоме майно — автомоб╕л╕, яхти — кошту╓ менше 1 млн франк╕в, то ти не платиш податок на багатство, якщо б╕льше — платиш. Так само з криптовалютою — якщо ти волод╕╓ш нею б╕льше, н╕ж на 1 млн франк╕в, то потр╕бно сплатити 0,3% в р╕к.

Податкова служба Швейцар╕╖ публ╕ку╓ курс б╕тко╕на ╕ еф╕ру кожен день на сво╓му сайт╕, щоб можна було перерахувати сво╖ доходи для ц╕лей оподаткування.

— ╤ що робити Укра╖н╕?

— У першу чергу — визначити правовий статус. По-хорошому, б╕рж╕ треба робити податковими агентами. Якщо криптовалюта куплена на б╕рж╕, то закон зобов’язу╓ задекларувати дох╕д ╕ вказати його джерело.

У нас ╓ народн╕ депутати, як╕ подають електронн╕ декларац╕╖ ╕ вказують там криптоактиви. Хтось з них задекларував ╖х в розд╕л╕ майно, хтось — в розд╕л╕ грошов╕ кошти. Мали право на обидв╕ трактовки, оск╕льки правовий статус криптовалюти у нас невизначений. Без нього перейти до оподаткування та контролю криптовалютних операц╕й неможливо.

— Хто може бути регулятором цих операц╕й?

— Нацком╕с╕я з ц╕нних папер╕в та фондового ринку або Нацбанк.

Ориг╕нал публ╕кац╕╖ за посиланням: https://bit.ly/2Nigmos

На сьогодн╕ Державною ф╕скальною службою Укра╖ни прийнято 46 р╕шень про надання платникам розстрочення податку на додану варт╕сть п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни обладнання для власного виробництва на територ╕╖ Укра╖ни на загальну суму понад 4,5 млн ╓вро та 927 тис. дол. США.

З них по 32 заявам р╕шення прийнято за погодженням з Головою ДФС, оск╕льки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн.

Найб╕льшу суму розстрочки надано Ки╖вською митницею ДФС – 1 млн ╓вро та 529,4 тис дол. США та Хмельницькою митницею ДФС - 1,3 млн ╓вро та 104,2 тис. дол. США (у валют╕ контракту).

Зд╕йснено 38 митних оформлень ╕мпорту обладнання ╕з застосуванням отриманих р╕шень з розстроченням сплати ПДВ на суму 138,9 млн грн.

Розстрочення надано при ввезенн╕ обладнання для власного виробництва п╕дпри╓мствами легко╖ промисловост╕, металообробно╖ промисловост╕, харчово╖ промисловост╕, буд╕вельно╖ галуз╕, медичного обладнання.

Загалом станом на 1 вересня 2018 року платниками до митниць ДФС подано 122 заяви про надання розстрочення по сплат╕ ПДВ. Митницями розглянуто 111 заяв, з яких по 46 надано в╕дмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявн╕сть податкового боргу у п╕дпри╓мств, в╕дсутн╕сть ╕нформац╕╖ про предмет або суму контракту.

В╕дкликано платниками 20 заяв, адже прийнято р╕шення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.

Нараз╕ на розгляд╕ у митницях ДФС знаходяться ще 11 заяв.

Нагада╓мо, що 21 лютого 2018 року набула чинност╕ постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни обладнання для власного виробництва. Наприк╕нц╕ 2017 року Верховна рада ухвалила зм╕ни до Податкового кодексу, в╕дпов╕дно до яких в╕дтерм╕нування по сплат╕ ПДВ нада╓ться у строк не б╕льше 24 календарних м╕сяц╕в без нарахування процент╕в, пен╕ та штраф╕в.

Розстрочення не нада╓ться, якщо обладнання ма╓ походження з кра╖ни, визнано╖ Укра╖ною державою-окупантом та/або державою-агресором по в╕дношенню до Укра╖ни, ввозиться з територ╕╖ тако╖ кра╖ни та/або з тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Укра╖ни.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

У раз╕ прийняття ╢вропейським Союзом р╕шення про скасування переходу на л╕тн╕й час М╕некономрозвитку звернеться до Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни щодо можливост╕ внесення в╕дпов╕дних зм╕н до порядку обчислення часу на територ╕╖ кра╖ни. Про це у в╕дпов╕дь на запит УНН пов╕домили у М╕н╕стерств╕ економ╕чного розвитку.

“Порядок обчислення часу на територ╕╖ Укра╖ни визначений постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 13.05.1996 № 509: час другого часового поясу (ки╖вський час) з переведенням щор╕чно годинниково╖ стр╕лки в останню нед╕лю березня о 3 годин╕ на 1 годину вперед ╕ в останню нед╕лю жовтня о 4 годин╕ на 1 годину назад”, — розпов╕ли у м╕н╕стерств╕.

Зазнача╓ться, що на територ╕╖ ╢вроСоюзу на п╕дстав╕ директиви 2000/84/ЕС ╢вропейського Парламенту ╕ Ради в╕д 19.01.2001 про перех╕д на л╕тн╕й час д╕╓ аналог╕чний порядок обчислення часу.

“Укра╖ною взято курс на ╓вро╕нтеграц╕ю, яким передбача╓ться ╕мплементац╕я ╓вропейського законодавства, ╕снуючий на територ╕╖ Укра╖ни порядок обчислення часу ╓ оптимальним, узгодженим з м╕жнародною практикою обчислення часу, сприя╓ адаптац╕╖ всього спектру м╕жнародних економ╕чних, культурних та ╕нших стосунк╕в, в╕дпов╕да╓ ╖╖ географ╕чному положенню. Враховуючи викладене, у раз╕ прийняття ╢С р╕шення про скасування переходу на л╕тн╕й час, М╕некономрозвитку звернеться до Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни щодо можливост╕ внесення в╕дпов╕дних зм╕н до Порядку”, — розпов╕ли у М╕н╕стерств╕.

У в╕домств╕ додали, що “економ╕чне об╜рунтування щор╕чного переходу на л╕тн╕й час та ╕нформац╕я про зменшення споживання електроенерг╕╖ п╕д час переходу на л╕тн╕й час у М╕некономрозвитку в╕дсутн╕”.

Як пов╕домляв УНН, президент ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖ Жан-Клод Юнкер заявив, що ╢С ма╓ нам╕р скасувати перех╕д м╕ж л╕тн╕м ╕ зимовим часом. Р╕шення було прийняте п╕сля опитування, в якому громадяни ╢С висловились проти переводу годинник╕в.

УНН

Многие украинские компании раньше не заботились об организации производственных процессов, которые обеспечивают выпуск безопасного продукта. Им приходится основательно меняться. Ведь сегодня потребители готовы покупать только безопасную продукцию.

Вести бизнес в Украине как вчера сегодня просто невозможно — так можно описать трансформации, которые происходят после того, как Украина взяла курс на интеграцию с Евросоюзом. Первыми новые требования по безопасности и качеству начали внедрять экспортеры, ведь они первыми взяли курс на Европу.

"Европейцы готовы потреблять только безопасную продукцию, которую могли обеспечить далеко не все украинские компании. Потому украинскому бизнесу, который экспортирует свои товары, нужно было менять свое производство под европейские требования еще до того, как они стали обязательными в Украине", — говорит Владислав Фалеев, эксперт по вопросам международной торговли и основатель консалтинговой компании PBDS.

После подписания Соглашения об Ассоциации Украина начала менять свои требования к производителям, которые работают и на внутренний рынок, а также менять систему контроля за их соблюдением. Новые требования должны сделать произведенные в Украине товары безопаснее и качественнее.

Для производителей продуктов питания — обязательный HACCP

Еще в 2014 году в Украине приняли изменения в законодательство, которыми обязали все компании, которые производят продукты питания, кроме первичного производства, внедрить на своем производстве современную систему контроля за безопасностью HACCP.

Суть этой системы — предприниматель должен определить все факторы, которые могут повлиять на безопасность конечного продукта, и постоянно их контролировать.

В Госпродпотребслужбе, которую создали в 2014 году как новый орган контроля за выполнением законодательства о безопасности пищевых продуктов питания, говорят, что контроль в Украине был и раньше. Но он не был риск-ориентированным и не предусматривал контроль системы HACCP. Действовали только санитарные и гигиенические требования к производству.

Раньше были более конкретные требования к организации производства, поясняют в Госпродпотребслужбе. Например, на стенах должна быть кафельная плитка. Сегодня требование звучит совсем иначе: предприятие должно обеспечить, чтобы стены помещения мылись легко. То есть компании дается выбор — каким образом должна обеспечиваться безопасность производства.

Время "икс" наступит в сентябре 2019 года: все компании, которые производят продукты питания, в том числе и малый бизнес, исключая первичное производство, должны будут соответствовать мировым стандартам (средние и крупные компании уже сегодня обязаны внедрить HACCP). После этого начнутся систематические проверки всех предприятий. Если компания не успеет или не захочет внедрять у себя HACCP, нужно будет заплатить штраф в размере 111 тыс. грн (30 минимальных зарплат).

Сложно ли сделать производство безопасным в соответствии с мировыми стандартами

Есть два приказа Минагрополитики, на которые украинским производителям продуктов питания стоит обратить внимание в связи с новыми правилами. Первый — это такая себе инструкция, как компании наладить у себя систему HACCP. Второй — это перечень из 70 вопросов, которые предпринимателю будет задавать инспектор Госпродпотребслужбы при проверке его системы HACCP.

Многие вопросы сформулированы обще. Например, инспектор будет спрашивать, обеспечена ли надлежащая вентиляция помещений, или разработаны ли процедуры контроля материалов при переработке пищевых продуктов. Но есть и более конкретные вопросы. Например, защищены ли окна сетками против насекомых.

На первый взгляд кажется, что это rocket science. Но украинские предприниматели, у которых уже отлажен HACCP на производстве, говорят, что все требования — адекватные.

Хотя на перестройку производства нужно будет потратить по крайней мере несколько месяцев.
Многое зависит от текущей организации производства. "У одних компаний расходов и изменений при введении HACCP почти не будет. А другие — понесут колоссальные расходы", — говорит Владислав Фалеев.

Эксперт поясняет новый подход на примере томатного сока. Контроль за безопасностью начинается с проверки томатов, которые привез поставщик. К примеру, поставщик должен привести сырье в правильной таре. Емкость, куда высыпается томат, не может быть под открытым небом, ведь сырье может попасть под дождь. Если помещение для приема открыто, его придется накрыть.

"Дальше смотрим, какая вода используется, чтобы помыть томаты перед конвейером. Производитель обязан провести ее анализ. Вода должна соответствовать требованиям к питьевой воде, а компания должна поставить фильтры обратного осмоса", — рассказывает Владислав Фалеев.

Требования к безопасности производства также предусматривают, что у работников должны быть чистые руки, они должны работать в спецодежде и головных уборах, должен быть порядок отхода от рабочего места, сотрудники не могут перерабатывать, а лампы на производстве должны иметь закрытые плафоны.

В рамках введения HACCP компания должна подготовить множественные инструкции для сотрудников, что делать в том или ином случае, поясняют в Госпродпотребслужбе. Например, если останавливается технологическая линия, выключается на производстве свет, или продукт падает с конвейера. Инструкции должны четко описывать, как вести себя сотрудникам в таких случаях.

Некоторым компаниям придется менять технологию производства.

Например, фермеры, которые выращивают плоды и овощи, должны будут применять правильные сорта и гибриды. Ведь продукт должен выглядеть "товарно", он должен находиться на полке положенное время. Можно использовать только те средства защиты растений, которые зарегистрированы в специальном реестре.

В Госпотребслужбе советуют производителям самим обращаться в ведомство с просьбой провести аудит их системы безопасности. Ведь так Госпотребслужба поможет компании обнаружить недочеты в безопасности на производстве и посоветовать, как их исправить. При таком добровольном аудите штрафы к компании применяться не будут. Штрафовать будут, если обнаружены нарушения в ходе плановых проверок (111 тыс. грн или 30 минимальных зарплат).

Для производителей непродовольственных товаров — новые технические регламенты, стандарты и новый контроль

В Украине есть перечень товаров, и он раньше включал практически все позиции, для производства которых обязательно нужно получать государственный сертификат. Также есть список из нескольких десятков тысяч госстандартов (ГОСТы).

"В ГОСТах был четко прописан весь процесс производства для каждого товара. В том числе были требования к оборудованию, с помощью которого продукт может производиться, — рассказывает Тарас Тарасевич, глава коммерческого отдела компании "Ремос" (ТМ "Яка" и Claire de Nature), которая экспортирует косметическую продукцию в Польшу. — Государство четко определяло, какие ингредиенты и в каком количестве должны содержаться в конкретном продукте. После производства продукт отдавался на экспертизу и сертификацию. При этом каждые полгода продукт нужно было повторно отдавать на анализ".

Европейская система отличается от украинской, рассказывает Тарас Тарасевич. В ЕС не определяют, каким должен быть состав продукта, но при этом есть ряд запрещенных ингредиентов.

Нет обязательной сертификации товара. Главное, чтобы он отвечал техническим регламентам, которые устанавливают требования к безопасности. Дальше — контроль потребителя.

Что меняется в Украине? Список продуктов, которые подлежат обязательной сертификации, постепенно сокращается. Он должен быть полностью отменен до конца 2018 года. При этом компаниям нужно будет соответствовать техническим регламентам, которые постепенно приводятся в соответствие с европейскими.

Процедура контроля за соответствием товара этим требованиям тоже меняется и, по сути, упрощается. Производители не должны будут получать кучу бумаг от госорганов. Но предприятия будут нести ответственность за соответствие техническим регламентам. А выборочный контроль государства происходит уже на этапе, когда товар стоит на полке магазина.

"Требований к производителям все равно будет много, — говорит Владислав Фалеев. — Но меняться нужно, по-другому работать с развитыми странами нельзя. Главное, чтобы предприниматели хотели и были готовы это делать".

Податк╕вц╕ вир╕шили нагадати, що одночасно провести документальну та камеральну перев╕рки ПКУ не забороня╓.

ГУ ДФС у Дн╕пропетровськ╕й област╕ пов╕домля╓, що камеральн╕ та документальн╕ перев╕рки проводяться контролюючими органами в межах ╖х повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичн╕ перев╕рки - ПКУ та ╕ншими законами Укра╖ни, контроль за дотриманням яких покладено на контролююч╕ органи.

ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перев╕рок суб'╓кта господарювання.

Отже, контролююч╕ органи мають право одночасно зд╕йснювати дек╕лька вид╕в перев╕рок суб'╓кта господарювання, наприклад, планову ви╖зну та позапланову ви╖зну.

Зазначена ╕нформац╕я розм╕щена у роз'ясненн╕ з розд╕лу 136.07 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Бухгалтер.ua

- Алё! Это вы объявили вознаграждение за пропавшую собачку?
- Да! А шо, вы её нашли?
- Таки ещё нет. Но я хотел бы получить аванс...

Неопытный, но очень усердный хирург заставил биться печень.