Количество просмотров: 13 (за период c 00:00 по 18:01 10/09/18), всего просмотров: 1379

Наказ вiд 21.11.2000 № 644 М╕нтранс Про затвердження окремих розд╕л╕в Правил перевезення вантаж╕в Вступил в силу с 21.11.2000

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Заборонено для ввезення в Укра╖ну
	№ 670 от 29.08.2018 КМУ "Про внесення зм╕ни до перел╕ку товар╕в, заборонених до ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, що походять з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖"
2. Сертиф╕кат про походження товару (╤мпорт)
	№ 670 от 29.08.2018 КМУ "Про внесення зм╕ни до перел╕ку товар╕в, заборонених до ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, що походять з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖"
Классификаторы
	нет изменений
Информация
3. Санкции
	Приказ № 1201 от 29.08.2018 О введении санкций с 08.09.2018
	Приказ № 1208 от 29.08.2018 О введении санкций с 08.10.2018
	Приказ № 1209 от 29.08.2018 О введении санкций с 08.10.2018
	Приказ № 1165 от 21.08.2018 О введении санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1169 от 21.08.2018 О введении санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1026 от 24.07.2018 О введении санкций с 03.08.2018
	Приказ № 1235 от 31.08.2018 Об отмене санкций с 31.08.2018
	Приказ № 1210 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1211 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1213 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1215 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1221 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1222 от 29.08.2018 Об отмене санкций с 29.08.2018
	Приказ № 1164 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1165 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1168 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
	Приказ № 1169 от 21.08.2018 Об отмене санкций с 21.08.2018
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	6
	Листи ДМСУ	1
	М╕журядова угода	2
	Накази ДМСУ	2
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	12
	ВСЕГО:	23

MDoffice

Триразове п╕двищення тариф╕в на вантажоперевезення "Укрзал╕зниця" вважа╓ економ╕чно об╜рунтованим, пов╕домила прес-служба компан╕╖.

"Сьогодн╕ р╕вень економ╕чно справедливого тарифу на перевезення вантаж╕в зал╕зничним транспортом, що нада╓ можлив╕сть придбати за час використання нов╕ локомотиви ╕ прокласти нове полотно, ма╓ бути втрич╕ вищий в╕д чинного. За в╕дсутност╕ таких умов неможливо оч╕кувати сутт╓вих позитивних зм╕н у розвитку зал╕зничних перевезень", - процитовано в пов╕домленн╕ директора з економ╕ки та ф╕нанс╕в "Укрзал╕зниц╕" Андр╕я Рязанцева.

За його словами, тарифна пол╕тика "Укрзал╕зниц╕" негативно вплива╓ не лише на показники д╕яльност╕ само╖ компан╕╖, але ╕ на економ╕ку кра╖ни загалом.

"Якщо зараз не почати д╕яти, то в найближч╕ 10-15 рок╕в з наявних 20 тис. км зал╕зниц╕ у нас залишиться максимум 5 тис. км. А з наявних на сьогодн╕ 1,900 тис. локомотив╕в у нас вже через п'ять рок╕в залишиться максимум 200 од . Важливо, щоб це стало зрозум╕лим ус╕м стейкхолдерам перевезень зал╕зничним транспортом", - зазначив А.Рязанцев.

При цьому в╕н зазнача╓, що введення на цьому етап╕ приватно╖ тяги на ринку зал╕зничних перевезень буде бол╕сним кроком для вантажов╕дправник╕в, оск╕льки приватна компан╕я для повернення ╕нвестиц╕й встановлюватиме тарифи на перевезення значно вищ╕, н╕ж державн╕.

"Саме тому "Укрзал╕зниця" пропону╓ сво╖м кл╕╓нтам головну дискус╕ю: зосередитися на встановленн╕ базового тарифу ╕ ╕ндексу до нього на к╕лька рок╕в вперед", - зазначив А.Рязанцев.

Директор з економ╕ки та ф╕нанс╕в "Укрзал╕зниц╕" також додав: певними компенсаторами, як╕ знизять коеф╕ц╕╓нт необх╕дного п╕двищення, можуть слугувати, зокрема, скорочення надлишково╖ зал╕знично╖ ╕нфраструктури, упорядкування тариф╕в ╕ вилучення з них будь-яко╖ класност╕ вантаж╕в, досягнення консенсусу з державою та сусп╕льством щодо компенсац╕╖ пасажирських перевезень, скасування податку на землю ╕ ряд ╕нших под╕бних ╕н╕ц╕атив.

За його словами, компан╕я вже сформувала перел╕к пропозиц╕й з ус╕ма необх╕дними розрахунками.

Як пов╕домлялося, "Укрзал╕зниця" ма╓ нам╕р додатково залучити 1,8 млрд грн за рахунок зближення клас╕в тариф╕в на вантажоперевезення.

Виробники будматер╕ал╕в стурбован╕ зростанням ц╕н на вантажоперевезення "Укрзал╕зницею".

https://ua.interfax.com.ua

Укра╖на з червня по серпень зб╕льшила експорт заморожених яг╕д ╕ фрукт╕в на 80% - до 20 тисяч тонн, завдяки зростанню потужностей з шокового заморожування.

Про це пов╕домля╓ ╕нтернет портал EastFruit.

“За перш╕ три м╕сяц╕ нового сезону 2018/19 рок╕в (з червня по серпень) Укра╖на зб╕льшила експорт заморожених яг╕д ╕ фрукт╕в на 80% у варт╕сному вим╕р╕, отримавши понад $35 млн експортно╖ виручки. Обсяг експорту досяг близько 20 тис. тонн, що стало новим рекордом для перших трьох м╕сяц╕в сезону", - йдеться у пов╕домленн╕.

На думку анал╕тик╕в, зб╕льшення експорту заморожених яг╕д стало можливе завдяки р╕зкому зростанню виробництва малини у 2017 роц╕, коли значна частина продукц╕╖ пропала через деф╕цит потужностей по заморожуванню. Тому на початку 2018 року було побудовано в╕дразу к╕лька нових потужних п╕дпри╓мств по шоковому заморожуванню плодоовочево╖ продукц╕╖, як╕ почали працювати вже у новому сезон╕.

У 2018 роц╕ зб╕льшилося виробництво суниц╕ садово╖, малини, ожини ╕ лохини, що призвело до подальшого пад╕ння ц╕н на них. Це сп╕впало з високим урожа╓м дикорослих яг╕д, таких, як чорниця л╕сова. Внасл╕док, ц╕ни впали ╕ малину л╕тн╕х сорт╕в, нер╕дко закуповували на заморожування по 7-10 грн/кг. У виняткових випадках ц╕ни перевищували 10 грн/кг. ╤ нав╕ть на св╕жому ринку отримати ц╕ну вище 20 грн/кг не вдавалося практично н╕кому.

Таким чином, на сьогодн╕, малину вже ремонтантних сорт╕в закуповують за дуже низькою ц╕ною, що дозволя╓ сформувати хорошу базу для усп╕шного експорту. ╤ хоча св╕тов╕ ц╕ни на ягоди залишаються невисокими, при так╕й низьк╕й закуп╕вельн╕й ц╕н╕ у експортер╕в не повинно виникнути особливих проблем в отриманн╕ прибутку, в╕дзначають анал╕тики EastFruit.

Укр╕нформ

Урядов╕ ╕н╕ц╕ативи щодо припинення контрабанди та ф╕нансових схем при експорт╕-╕мпорт╕ товар╕в дозволили зб╕льшити обсяг щоденних платеж╕в, що надходять по л╕н╕╖ митниц╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби, до 1,5 млрд грн. Про це сказав Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман, сп╕лкуючись ╕з журнал╕стами одеських ЗМ╤. Глава Уряду перебува╓ в Одес╕ з робочою по╖здкою. Одн╕╓ю з тем по╖здки стала робота укра╖нсько╖ митниц╕ ╕ п╕дбиття пром╕жних п╕дсумк╕в оголошено╖ Урядом кампан╕╖ «Укра╖на без контрабанди».

Одним з ключових заход╕в, запроваджених в рамках кампан╕╖, стало активне використання митних сканер╕в, як╕ в автоматичному режим╕ в╕дскановують контейнери ╕ вантаж╕вки ╕, таким чином, дозволяють давати реальну оц╕нку вартост╕ товару, що перевозиться.

Глава Уряду наголосив, що взят╕ Урядом темпи викор╕нення схем на кордон╕ збавлятися не будуть. Б╕льше того, легальному б╕знесу, запевнив Глава Уряду, нема╓ чого боятися. Натом╕сть вс╕м, хто намага╓ться побудувати схеми ╕ пограбувати кра╖ну, «спуску не буде».

Ця ╕дея була покладена в основу не т╕льки в╕дносин «п╕дпри╓мець – контролер», а й «митник – правоохоронець». За р╕шенням Каб╕нету М╕н╕стр╕в вс╕ правоохоронн╕ органи отримали доступ до баз даних ╕ можуть у режим╕ реального часу анал╕зувати ситуац╕ю на кордон╕ ╕ унеможливлювати зловживання.

«Чому ми повинн╕ закривати оч╕ на вс╕ зловживання, як╕ роблять кра╖ну б╕дн╕шою? Наша позиц╕я наступна: вс╕ органи правопорядку – прокуратура, НАБУ, СБУ, будь ласка, сл╕дкуйте. А митники – роб╕ть свою справу, аби н╕кому не було повадно грабувати кра╖ну, - сказав Володимир Гройсман. - Наш╕ р╕шення л╕кв╕дували основу схем. Щоденн╕ надходження зросли до 1,5 млрд грн. Це кошти, як╕ належать громадянам ╕ н╕хто не ма╓ права ╖х забрати. Наше завдання – наповнити державну скарбницю».

Дов╕дково

За даними Державно╖ ф╕скально╖ служби з моменту оголошення кампан╕╖ «Укра╖на без контрабанди» - з 21 червня по 10 вересня обсяг митних платеж╕в зр╕с на 14,6 млрд грн, пор╕вняно з аналог╕чним пер╕одом минулого року. Особлива увага прид╕ля╓ться руйнуванню ╕снуючих «т╕ньових» схем ╕з корупц╕йною складовою, у яких зад╕ян╕ уповноважен╕ посадов╕ особи.

Урядовий портал

Укра╖нська митниця ма╓ бути швидкою, ефективною, економ╕чною, з розумними та простими р╕шеннями для як╕сного обслуговування громадян та б╕знесу. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов п╕д час в╕дв╕дування Одесько╖ митниц╕ ДФС.

«Ми хочемо в наш╕й кра╖н╕ побудувати смарт-митницю, яка вже працю╓ в багатьох кра╖нах. Це велика комплексна задача, яка потребу╓ п╕дтримки з боку сусп╕льства, б╕знесу та влади. Я б дуже хот╕в, щоб ми об`╓днались, адже легальний б╕знес зац╕кавлений у цьому у першу чергу», – наголосив Олександр Власов.

За його словами, в ДФС робота митниц╕ зм╕цню╓ться крок за кроком. Для цього за останн╕ п╕втора року було зд╕йснено чимало заход╕в.

В╕дчутний результат у вигляд╕ додаткових надходжень до бюджету да╓ боротьба з контрабандою. Так, зокрема, за час проведення експериментального проекту щодо посилення боротьби з контрабандою до бюджету перераховано 82 млрд грн митних платеж╕в. Це майже на 22% б╕льше в╕дпов╕дного показника минулого року.

«Ефективн╕сть д╕й митник╕в також сприяла зб╕льшенню митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в у контейнерах на 20,6%. Мова йде про зростання на 100 долар╕в за тонну. Наприклад, якщо брати контейнер, в якому 20 тонн вантажу, то ма╓мо зб╕льшення на 2 тис. долар╕в! Наголошую, з одного контейнера!» – п╕дкреслив оч╕льник ДФС.

Серед ╕нших позитив╕в у робот╕ митниц╕ Олександр Власов назвав результативн╕сть проведених заход╕в щодо упередження ввезення товар╕в подр╕бненими парт╕ями, тобто «п╕джаками». Так, протягом липня-серпня поточного року вже ф╕ксу╓ться тенденц╕я до зб╕льшення ввезення товар╕в широкого вжитку, таких як взуття та одяг. При цьому на зах╕дному кордон╕, де використовувалися так╕ схеми, ввезення цих товар╕в зросло в 10 раз.

«Ми розвива╓мо онлайн-серв╕си ╕ спрощу╓мо процедури митного оформлення, ми налагодили зв’язки з м╕жнародними партнерами ╕ вони нам дов╕ряють. Як один ╕з приклад╕в – п╕дключення до глобально╖ системи ООН по контролю за контейнерними перевезеннями. Припортов╕ групи вже працюють, ╕ досить ефективно, на Одеськ╕й митниц╕ та в Бориспол╕», – розпов╕в Олександр Власов.

В╕н також в╕дзначив, що завдяки ефективн╕й сп╕впрац╕ з м╕жнародними колегами укра╖нськ╕ митники викривають схеми щодо завезення авт╕вок за заниженою варт╕стю. Так, нещодавно в Укра╖ну намагалися ввезти люксовий транспортний зас╕б LAMBORGHINI за заявленою варт╕стю 81 тис. дол. США, яка виявилася вдв╕ч╕ менше за реальну суму придбання ц╕╓╖ авт╕вки. До держбюджету забезпечен╕ додатков╕ надходження на суму 770 тис. гривень.

Загалом у серпн╕ 2018 року податкове навантаження на один автомоб╕ль складало майже 64 тис. гривень.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

М╕н╕стр осв╕ти ╕ науки Укра╖ни Л╕л╕я Гриневич заявила, що м╕н╕стерство працю╓ над зм╕нами до законодавства для запровадження митного в╕кна для осв╕ти ╕ науки.

"╢, наприклад, мито на обладнання, ╕ ось тут вже важливо нам полегшити вс╕ можливост╕ для виш╕в, щоб вони могли оновлювати свою матер╕альну базу. ╤ тут ми дума╓мо, як зробити ось таке митне в╕кно. Це стосу╓ться не лише ун╕верситет╕в, а й наукових ╕нститут╕в, де ми вже довго говоримо про митне в╕кно, тому що ╕нод╕ воно ма╓ житт╓во важливе значення", - сказала Л.Гриневич в ╕нтерв'ю агентству "╤нтерфакс-Укра╖на".

За ╖╖ словами, за такого митного в╕кна в Укра╖н╕ також б╕льш активно направляли б ╕ спонсорську допомогу, якби партнери знали, що з укра╖нсько╖ сторони ╖╖ зв╕льнено в╕д оподаткування.

"╤ також ╓ важливим швидк╕сть проходження через митницю. Тому ми зараз дума╓мо ╕ працю╓мо над митним в╕кном для осв╕ти ╕ науки, це питання зм╕н до Митного кодексу", - наголосила Л.Гриневич.

Кр╕м того, м╕н╕стр нагадала, що на сьогодн╕ вищ╕ навчальн╕ заклади зв╕льнен╕ в╕д оподаткування осв╕тн╕х послуг, як╕ вони надають.

"Якщо подивитися на ╕нш╕ податки, як╕ вони (виш╕ - ╤Ф) мають сплачувати, то це податки з доход╕в ф╕зичних ос╕б. Це дуже складна ╕стор╕я, - зв╕льнення в╕д таких податк╕в. Тут не зрозум╕ло, як зв╕льняти викладач╕в в╕д таких податк╕в, ╕ чи доц╕льно це взагал╕", - додала вона.

https://ua.interfax.com.ua

Решение по делу о нитрате аммония, которое рассматривалось в ВТО, — это не стопроцентная победа, но по принципиальным позициям Украина победила. Самым важным для нас является то, что группа экспертов фактически не отрицала использование Украиной механизма “корректировки” при защите украинских производителей от недобросовестного импорта. Об этом в интервью для Зеркала недели заявила Наталья Микольская, бывший Торговый представитель Украины. По ее словам, речь идет о том, что если в составе товаров есть составляющие, влияющие на нерыночное формирование цены, цена может корректироваться на эту нерыночную составляющую.

“Это моя принципиальная позиция. На самом деле круг людей, которые понимают смысл принятого решения в этом деле, очень ограничен и не только потому, что у нас мало специалистов по рассмотрению споров в ВТО, а еще и потому, что тех, кто разбирается в антидемпинговых процедурах, у нас тоже немного, — сказала Микольская. — Почему это важно? Понятно, почему в РФ все товары, которые производятся со значительной энергетической составляющей — дешевле, ибо всем российским промышленным потребителям энергоносители поставляются по цене ниже, чем они реализуются третьим странам на открытом рынке. Если бы российские компании покупали энергоносители по ценам свободного рынка, себестоимость их продукции и ее конечная цена были бы гораздо выше. Собственно корректировки цены на газ является ключевым аспектом проведения антидемпингового расследования. И мы на самом деле создали прецедент, который позволяет нам, и другим странам, по всем другим товарами из РФ, в составе которых высокая энергетическая составляющая, проводить корректировки цены”.

Но, отмечает эксперт, во-первых, у нас есть проблема с тем, что процессуально определенные действия МЭРТ, которое проводило расследование, признанные ВТО такими, что противоречат процедуре проведения такого расследования. Во-вторых, проблема заключается в том, что применение антидемпинговых мер к продукции российской компании Еврохим, по мнению ВТО, не было оправдано. По их убеждению, мы не имели на это права.

“Если мы вспомним историю вопроса, то что нулевая таможенная ставка для этой компании возникла вследствие довольно интересных судебных решений, которые к тому времени были беспрекословно имплементированы Министерством экономики, также в довольно интересный способ. Со своей стороны, мы считаем, что у нас есть хорошо обоснованная позиция относительно правомерности применения к Еврохиму такой же корректировки, которые и в остальных российских компаниях. Поэтому мы собираемся обжаловать в ВТО эти два пункта решение панели арбитров. Это не слишком принципиальные позиции, но ради того, чтобы довести дело до конца, 23 августа мы подали апелляцию на решение ВТО по делу об антидемпинговых мерах на нитрат аммония”, — подчеркнула экс-представитель Украины.

Укррудпром

Про це йдеться у сп╕льному коментар╕ виробник╕в коньячно╖ продукц╕╖, що над╕йшов до редакц╕╖ "╢вропейсько╖ правди" у в╕дпов╕дь на статтю "Конфл╕кт, настояний на коньяку".

Представники ключових компан╕й-виробник╕в коньяку стверджують, що вже розпочали роботу над створенням та введенням в об╕г ново╖ назви, що ма╓ зам╕нити "коньяк Укра╖ни". В╕дмова в╕д останньо╖ назви ╕з 2026 року ╓ одним ╕з зобов’язань Укра╖ни зг╕дно з Угодою про асоц╕ац╕ю з ╢С.

Нагада╓мо, у статт╕ "╢вроПравди" йшлося про оновлен╕ Правила виробництва коньяк╕в Укра╖ни, як╕ викликали занепоко╓ння ╢С. Зокрема, в ╢С звернули увагу, що за цим документом в уряд╕ припускають можлив╕сть використання назви "коньяк" для укра╖нсько╖ продукц╕╖ п╕сля 2025 року. У М╕нагро заперечують такий нам╕р, пояснюючи, що планують зм╕нити власний наказ згодом, коли буде обрана назва на зам╕ну терм╕ну "коньяк".

У лист╕-коментар╕ щодо дано╖ проблеми виробники коньяку запевнили, що виконають вимогу Угоди щодо зм╕ни назви.

"Ми, безумовно, готов╕ виконати вс╕ вимоги, як╕ передбачен╕ в рамках Угоди про асоц╕ац╕ю. Нав╕ть (попри те, що) допуска╓мо, що для нас це загрожу╓ можливим пад╕нням прибутку. Розум╕ючи, що ╕нтереси кра╖ни важлив╕ш╕ за ╕нтереси б╕знесу, ми будемо готов╕ прийняти нову назву для коньяку, коли зак╕нчиться терм╕н перех╕дного пер╕оду", - наводиться заява директора Одеського коньячного заводу Едуарда Городецького.

Нада╓ться також пояснення проф╕льно╖ асоц╕ац╕╖ про те, що роботу над створенням та введенням в об╕г ново╖ назви для "коньяку Укра╖ни" вже розпочато, у н╕й бере участь проект ╢С "П╕дтримка розвитку системи географ╕чних зазначень в Укра╖н╕".

Укра╖нськ╕ виробники коньячно╖ продукц╕╖ водночас занепоко╓н╕, що критика нових правил з боку ╢С може бути використана для блокування ключово╖ норми нових Правил – встановлення м╕н╕мально╖ частки спирт╕в в╕тчизняного виробництва для брендування продукц╕╖, як "коньяк Укра╖ни". Зазначимо, що така вимога не суперечить Угод╕ про асоц╕ац╕ю.

"Яку б назву в майбутньому не мав "коньяк Укра╖ни" як нац╕ональний продукт, в╕н повинен м╕стити в соб╕ в╕тчизняну сировину, як в ус╕х виноробних кра╖нах св╕ту, в тому числ╕ ╕ в кра╖нах ╢вросоюзу", - йдеться в коментар╕ галузево╖ асоц╕ац╕╖. Там також послалися на норму про те, в раз╕ ре╓страц╕╖ ново╖ назви коньяку як "географ╕чного зазначення" вм╕ст укра╖нсько╖ сировини в ньому ма╓ бути не меншим за 85%.

╢вропейська правда

У Верховн╕й Рад╕ заре╓стровано п'ять законопроект╕в, як╕ прир╕внюють електронн╕ сигарети до традиц╕йних, а також п╕двищують мито ╕ адвалорну ставку акцизу на сигарети.

В╕дпов╕дн╕ зм╕ни депутати пропонують прийняти в законопроектах №9056, №9057, №9058, №9059 ╕ №9060, заре╓строваних в Рад╕ 6 вересня.

Зг╕дно з документами, електронн╕ сигарети ув╕йдуть до перел╕ку тютюнових вироб╕в, а р╕дини для електронних сигарет - до перел╕ку п╕дакцизних.

Так, законопроекти встановлюють заборону на вживання, спонсорство, рекламу ╕ стимулювання продажу електронних сигарет ╕ тютюнових вироб╕в для електричного нагр╕ву на р╕вн╕ з традиц╕йними тютюновими виробами.

Ставку податку на р╕дини для електронних сигарет, як╕ м╕стять н╕котин, пропону╓ться встановити на р╕вн╕ 10 грн/1 мл, а м╕н╕мальне акцизне зобов'язання - 11 грн/1 мл.

Ставка акцизу на електронн╕ сигарети на 2018 р╕к пропону╓ться на р╕вн╕ 577,98 грн/1 тис. шт., з щор╕чним п╕двищенням на 20% до 2071 грн у 2025 роц╕.

М╕н╕мальне акцизне зобов'язання для електронних сигарет в 2018 роц╕ ма╓ становити 773,2 грн/1 тис. шт. з щор╕чним зб╕льшенням на 20% до 2770,5 грн/1 тис. шт. в 2025 роц╕.

Кр╕м того, депутати пропонують п╕двищити митн╕ тарифи на сигари ╕ сигарили, як╕ м╕стять абак, в пачках по 20 шт. з 10% до 15%, а також встановити мито на електронн╕ сигарети на р╕вн╕ EUR8/1 тис. шт., а на р╕дину для електронних сигарет - 10%.

Законопроекти також пропонують заборонити виробництво ╕ продаж тютюнових вироб╕в, що м╕стять ам╕ак, амон╕й ╕ сечовину або ╖х по╓днання.

Кр╕м того, депутати хочуть п╕двищити адвалорну ставку акцизу на сигарети з 12% до 16%, а суму акцизу зб╕льшити на 189 грн. У раз╕ недотримання виробником або ╕мпортером розрахунково╖ формули акцизу до нього буде застосовуватися коеф╕ц╕╓нт 1,3.

https://www.epravda.com.ua

Украинцев предупреждают, что на путешествие нужно закладывать дополнительное время.
По информации Профсоюзного комитета Таможенной службы Республики Польша, польские таможенники начали так называемую "тихую забастовку". Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на сообщение посольства Украины в Польше.

"По информации Профсоюзного комитета Таможенной службы Республики Польша сегодня, 7 сентября, польские таможенники начали т. н. "тихую забастовку", что может привести к увеличению очередей и длительности прохождения таможенных процедур при пересечении украинско-польской госграницы в автомобильных и пеших пунктах пропуска", – говорится в сообщении диппредставительства.

Дипломаты просят учитывать эту информацию при планировании поездки в Польшу.

"Тихой" называется забастовка, во время которой сотрудники находятся на своих рабочих местах, но саботируют служебные обязанности.

Забастовку организовали профсоюзы работников подчиненных МВД страны структур. Они требуют повышения заработной платы и ее индексации, а также возвращения к предыдущей пенсионной системе.

"Цензор.НЕТ"

— Извините, а вы под каким знаком родились?
— "Стоянка запрещена".

Конечно, как честный человек, я должен на тебе жениться, но вот как умный…